Позначка: бронетехніка

  • Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Мінус 2090 військових і 1372 дрони: Росія зазнала значних втрат за одну добу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. Протягом 17 жовтня Сили оборони України знешкодили ще 2090 російських військових, а також 1372 безпілотники, десятки артилерійських систем і сотні одиниць автомобільної техніки. Загальні бойові втрати особового складу РФ від початку повномасштабного вторгнення, за оцінками українського Генштабу, досягли приблизно 1 мільйона 565 тисяч осіб. Водночас російські війська продовжують наступальні операції, застосовують авіацію, артилерію та ударні дрони на різних ділянках фронту.

    Про це 18 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними українського військового командування, протягом минулої доби російська армія втратила 2090 військовослужбовців убитими та пораненими.

    Водночас загальна цифра втрат особового складу включає різні категорії втрат і не означає, що всі 2090 військових загинули.

    Станом на ранок неділі орієнтовні втрати Росії від початку повномасштабної війни становили 1 565 060 осіб.

    Окремо Генштаб відзначив значні втрати російських безпілотників, артилерії та автомобільної техніки.

    Понад 1300 безпілотників за добу

    Одним із найбільших показників останнього зведення стали втрати безпілотних літальних апаратів.

    За даними Генштабу, протягом 17 жовтня російська армія втратила 1372 БпЛА оперативно-тактичного рівня.

    Загальна кількість таких апаратів, внесених до української статистики від початку повномасштабного вторгнення, досягла 568 358 одиниць.

    Безпілотники залишаються важливим інструментом сучасної війни.

    Російські військові використовують їх для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та атак на українські позиції.

    Водночас Сили оборони України активно застосовують засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряної оборони та власні ударні дрони для протидії противнику.

    Важливо, що статистика втрат БпЛА включає різні способи їхнього знешкодження та не завжди означає фізичне знищення кожного апарата.

    Росія втратила десятки артилерійських систем

    Суттєвими залишаються й втрати російської артилерії.

    За добу українські військові зафіксували втрату 27 артилерійських систем противника.

    Загальна кількість втраченої артилерії, за оцінками Генштабу, становить 51 293 одиниці.

    Крім того, протягом минулої доби російська армія втратила три реактивні системи залпового вогню.

    Їхня загальна кількість у зведеннях українського командування досягла 2224 одиниць.

    Артилерійські установки та РСЗВ залишаються одними з основних засобів вогневого ураження на фронті.

    Вони використовуються для обстрілів українських оборонних позицій, транспортних шляхів і районів зосередження сил.

    Тому зниження кількості справної артилерії може ускладнювати проведення наступальних операцій та вогневу підтримку російських підрозділів.

    Сотні автомобілів і нові втрати бронетехніки

    За інформацією Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська також втратили 363 автомобілі та автоцистерни.

    Загальна кількість втраченої автомобільної техніки досягла 164 246 одиниць.

    Такі транспортні засоби відіграють важливу роль у забезпеченні військових формувань пальним, боєприпасами, продовольством та іншими ресурсами.

    Втрата транспортної техніки може ускладнювати постачання російських підрозділів, особливо за умов інтенсивних бойових дій.

    Окрім цього, до української статистики додали один танк і сім бойових броньованих машин.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія, за даними українського Генштабу, втратила 12 416 танків та 25 561 бойову броньовану машину.

    Також за добу зафіксовано втрату одного засобу протиповітряної оборони та шести наземних робототехнічних комплексів.

    Окремо повідомляється про чотири крилаті ракети.

    Загальні втрати російської армії перевищили 1,56 мільйона осіб

    Відповідно до ранкового зведення Генерального штабу, станом на 18 жовтня орієнтовні втрати російських військ від 24 лютого 2022 року становлять 1 565 060 осіб.

    Ця цифра охоплює загальні бойові втрати особового складу, але не є підтвердженою кількістю загиблих.

    Українське військове командування регулярно оновлює статистику, використовуючи доступну оперативну інформацію.

    Водночас незалежно перевірити кожен показник під час активних бойових дій неможливо.

    Російська сторона не оприлюднює повної актуальної статистики власних втрат, тому оцінки різних джерел можуть відрізнятися.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що станом на 16 жовтня Сили оборони за добу знешкодили 1790 російських військових, шість літаків і майже 700 безпілотників.

    Таким чином, за два дні загальна кількість зафіксованих Генштабом втрат особового складу російської армії зросла на понад чотири тисячі осіб.

    Інтенсивність бойових дій залишається високою

    Великі втрати російської армії фіксуються на тлі інтенсивних бойових дій.

    За інформацією українського Генштабу, протягом 17 жовтня російські війська продовжували атакувати українські позиції та застосовували значну кількість ударних безпілотників і артилерії.

    Напередодні ввечері українське командування повідомляло про 215 бойових зіткнень від початку доби.

    Противник також застосовував авіацію та керовані авіаційні бомби.

    Російські війська намагаються підтримувати наступальний тиск на кількох ділянках фронту, тоді як українські захисники продовжують оборонні операції та завдають ударів по живій силі й техніці противника.

    Втрата особового складу та військових ресурсів може зменшувати можливості російських підрозділів проводити наступальні дії.

    Водночас сама кількість втрат не дозволяє однозначно визначити ситуацію на конкретній ділянці фронту без аналізу бойових дій, резервів і співвідношення сил.

    Що означають останні цифри Генштабу

    За добу 17 жовтня українське командування повідомило про 2090 втрат особового складу російської армії, 1372 безпілотники, 363 автомобілі та автоцистерни, 27 артилерійських систем, три РСЗВ, сім броньованих машин і один танк.

    Додатково зафіксовано втрати одного засобу ППО, шести наземних робототехнічних комплексів та чотирьох крилатих ракет.

    Загальні орієнтовні втрати особового складу Росії з початку повномасштабної війни досягли 1 565 060 осіб.

    Генеральний штаб ЗСУ наголошує, що статистика є попередньою та уточнюється.

    Попри значні втрати, бойові дії тривають, а російська армія продовжує застосовувати живу силу, артилерію, авіацію та безпілотні системи проти України.

  • Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall офіційно розширює свої промислові потужності, поглинаючи великий завод із виробництва залізничної техніки в місті Кассель. Підприємство, яке досі належало французькому машинобудівному гіганту Alstom і тривалий час спеціалізувалося на випуску локомотивів, невдовзі буде повністю перепрофільоване під потреби оборонно-промислового комплексу. Цей безпрецедентний крок знаменує собою масштабну трансформацію європейської індустрії, де мирні виробничі майданчики масово адаптуються для задоволення колосального попиту на важке озброєння.

    Угода передбачає кардинальну зміну профілю історичного підприємства, яке має майже 180-річну традицію машинобудування. Раніше тут базувалися заводи компанії Henschel. Очікується, що близько семисот п’ятдесяти висококваліфікованих працівників заводу перейдуть на роботу до профільного підрозділу Rheinmetall Landsysteme. Це дозволить оборонному концерну миттєво отримати не лише масивні виробничі цехи, ідеально пристосовані для важкого машинобудування, складного зварювання та фінального складання габаритних об’єктів, а й готовий штат інженерів та робітників. Цікаво, що для цього заводу виробництво зброї не є чимось принципово новим: у часи Другої світової війни саме тут випускали артилерійські системи та сумнозвісні німецькі важкі танки. Через таке військове минуле підприємство неодноразово ставало мішенню для нищівних бомбардувань авіації союзників. Тепер, після багатьох десятиліть мирної роботи над залізничним транспортом, конвеєри знову будуть налаштовані на випуск сучасної гусеничної та колісної бронетехніки.

    Французький концерн Alstom, який володів цими потужностями з дві тисячі двадцять першого року, випускав у Касселі популярну європейську лінійку електровозів Traxx. Керівництво компанії вже запевнило, що продовжить виготовляти локомотиви на інших своїх майданчиках та гарантовано виконає всі багатомільйонні контрактні зобов’язання перед замовниками. Натомість для німецького оборонного гіганта місто Кассель перетворюється на ключовий стратегічний вузол. Наприкінці літа збройовий концерн анонсував зведення велетенського логістичного центру площею понад тридцять тисяч квадратних метрів поблизу місцевого аеропорту, вклавши у проєкт тризначну суму в мільйонах євро. Інтеграція нового заводу дозволить об’єднати наявні виробничі та складські активи в єдиний надпотужний кластер із випуску, ремонту та логістичного забезпечення сучасних бойових машин.

    Перехід цивільного заводу до рук військово-промислового комплексу є яскравим індикатором глобальних змін на континенті, спричинених руйнуванням системи безпеки. Усвідомлюючи реальність довготривалої російської загрози, провідні європейські виробники зброї вимушені вдаватися до нетипових кроків для екстреного нарощування випуску броні, оскільки наявних оборонних потужностей вже катастрофічно не вистачає. Купівля діючих цивільних підприємств разом із підготовленим персоналом дає змогу зекономити дорогоцінні роки, які інакше пішли б на проєктування, екологічні узгодження та зведення нових цехів у чистому полі. Таким чином, мілітаризація європейської економіки набуває максимально конкретних обрисів, перетворюючи колишні мирні індустріальні гіганти на міцні форпости збройового виробництва.

  • Корупційні схеми на оборонці: як  Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Власник 10% акцій компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас в інтерв’ю «Форбс» наполягає: український “збройний барон” Сергій Пашинський до бізнесу стосунку не має, яле факти говорять про протилежне.

    Зв’язки вирішують усе

    Сергій Пашинський — ключова фігура українського оборонно-промислового комплексу, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки.

    У лютому 2024 року, коли Пашинського арештували, компанії, що входять до NAUDI, внесли за нього заставу в 272,5 млн грн. Найбільшу суму — понад 62,5 млн грн — внесла саме «Українська бронетехніка».

    Владислав Бельбас пояснює це просто: Пашинський має обширні міжнародні зв’язки та здатен координувати роботу виробників, держави та замовників. Але як пояснити таку підтримку від компанії, до якої він нібито не має жодного стосунку?

    Скандальне минуле та бурхливе сьогодення

    Важливий факт: на момент арешту у 2019 році Владислав Бельбас був пов’язаний із Олегом Свинарчуком (Гладковським), відомим учасником скандалів у сфері оборонних закупівель. Тоді НАБУ затримало Бельбаса у справі про розтрату 55,5 млн грн на оборонних замовленнях. Однак у СІЗО він провів недовго — вийшов під заставу в 7 млн грн.

    Зв’язки із Свинарчуком та минулі скандали не завадили Бельбасу очолити «Українську бронетехніку» та стати ключовим гравцем ринку.

    470-разове зростання: кому війна — бізнес

    «Українська бронетехніка» за три роки зросла у 470 разів. Такий стрімкий ріст пояснюється не стільки виробничими потужностями, скільки ефективним використанням посередницьких схем та «правильними» зв’язками.

    Імпорт, який держава не може забезпечити безпосередньо, проходить через потрібні компанії з надбавкою у 30%, що в умовах війни можна назвати “мародерством”. Сергій Пашинський формально стоїть осторонь. Але при більш уважному розгляді — ті ж обличчя, знайомі схеми та мільярди, що опиняються у потрібних руках. Війна — час можливостей. Особливо для тих, хто знає, як перетворити патріотизм у прибутковий бізнес.

  • Ексдиректор держпідприємства заволодів 7,3 млн грн на бронетехніку ЗСУ – вирок підтверджено

    Ексдиректор держпідприємства заволодів 7,3 млн грн на бронетехніку ЗСУ – вирок підтверджено

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 8 січня 2026 року залишила без змін вирок ВАКС від 25 вересня 2025 року щодо ексдиректора державного підприємства Сергія Швидкого, який заволодів державними коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки Збройних сил України.

    Суд визнав Швидкого винним у злочинах, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 КК України. Йому призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, конфіскацію всього належного майна та штраф у розмірі 59 500 грн. Крім того, Швидкий позбавлений права обіймати керівні посади на державних та комунальних підприємствах строком на 3 роки.

    Досудове розслідування встановило, що у квітні 2022 року між Міністерством оборони України та підприємством укладено договір на постачання елементів динамічного захисту. Попри наявність частини компонентів на складі, директор оформлював їх «придбання» через приватну компанію, після чого кошти на суму 7,3 млн грн були заволоділи особи.

    Оскільки Швидкий з жовтня 2022 року переховувався від слідства, судове провадження велося у спеціальному порядку – in absentia. Обвинувальний акт направлено до суду в липні 2025 року.

    Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду.

  • У Міноборони викрили фіктивний ремонт бронетехніки на понад 5 мільйонів гривень

    У Міноборони викрили фіктивний ремонт бронетехніки на понад 5 мільйонів гривень

    В Україні викрили чергову масштабну корупційну схему у сфері оборонних закупівель. Як повідомила Служба безпеки України, посадовець Міністерства оборони організував фальсифікацію документів про ремонт бронетехніки, через що держава втратила щонайменше 5,4 млн гривень бюджетних коштів.

    За даними контррозвідки СБУ, керівник групи контролю якості одного з військових представництв МОУ, що відповідав за перевірку стану бронетранспортерів після ремонту, вступив у змову з директором приватного підприємства — виконавця замовлення.

    За контрактом, компанія повинна була капітально відремонтувати бойові машини для подальшого використання на фронті. Проте фактично роботи обмежились лише поверхневою косметикою — без усунення технічних несправностей.

    Військовий представник, знаючи про недоліки, свідомо «закрив очі» на імітацію ремонту. Він підписав акт прийому виконаних робіт, що дозволило перерахувати фірмі повну суму коштів — ніби за якісний капремонт.

    Проведена інженерно-технічна експертиза підтвердила, що бронетранспортери залишились у непридатному для бойового застосування стані. Фактично жодних реальних робіт не проводилось.

    Схему викрили оперативники СБУ спільно з Нацполіцією під процесуальним керівництвом Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Посадовцю Міноборони вже повідомили про підозру за ч. 4 ст. 425 КК України (недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану). Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

    Усі інші учасники оборудки також нестимуть відповідальність — їм інкримінують привласнення майна та зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України).