Golosnovinua.com

Позначка: БРСМ

  • SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    SOCAR, WOG, OKKO та інші: РФ посилила атаки на українські АЗС

    Російські війська різко активізували удари по автозаправних станціях в Україні. Лише упродовж 3–6 липня під атаками опинилися об’єкти щонайменше шести паливних операторів — SOCAR, OKKO, WOG, «БРСМ», BVS і Marshal. Удари фіксували у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій областях, а також у Харкові. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені, частину АЗС зруйновано або серйозно пошкоджено.

    Наймасштабніша атака сталася ввечері 3 липня у Лубенському районі Полтавської області. Російські безпілотники вдарили по трьох автозаправних станціях на трасі Київ — Харків. За даними Полтавської ОВА, було пошкоджено обладнання АЗС, будівлі, скління та автомобілі. Кількість постраждалих згодом зросла до шести людей, серед них — громадянка Швеції, яка займалася волонтерською діяльністю. За інформацією учасників ринку, під ударом опинилися комплекси OKKO, WOG і «БРСМ».

    Того ж дня, за даними профільного видання enkorr, росіяни також атакували АЗС мережі BVS у Гребінці. Таким чином Полтавщина стала одним із перших регіонів, де за короткий час було зафіксовано одразу кілька ударів по паливній інфраструктурі.

    5 липня під удар потрапила автозаправна станція Marshal в Ізюмі Харківської області. За даними Forbes Ukraine, російські війська застосували РСЗВ «Торнадо-С». Внаслідок атаки загинув 19-річний працівник АЗС, ще четверо співробітниць отримали поранення. Станція була майже повністю зруйнована.

    Того ж дня російські дрони двічі атакували автозаправний комплекс SOCAR у селі Нечаяне Миколаївської області. За повідомленням компанії, по території АЗС влучили три ударні безпілотники типу Shahed. Було пошкоджено адміністративну будівлю комплексу, однак жертв вдалося уникнути: персонал під час повітряної тривоги перебував в укритті. Через цей удар Азербайджан викликав посла Росії та вручив ноту протесту.

    У ніч проти 6 липня російський удар знищив автозаправний комплекс WOG у Новій Одесі на Миколаївщині. За даними компанії, об’єкт був зачинений відповідно до протоколу безпеки, тому працівники не постраждали. Окремо WOG ще напередодні повідомляв про запровадження особливого режиму роботи частини АЗК у низці областей: заправки мали не працювати вночі, вимикати зовнішнє освітлення та припиняти відпуск пального під час повітряних тривог.

    Вранці 6 липня під обстріл потрапили також автозаправні станції у Запоріжжі. За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали троє людей. Того ж дня міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив про влучання ударного безпілотника в АЗС у Київському районі міста. Крім того, одна із заправних станцій WOG у Києві зазнала незначних пошкоджень унаслідок вибухової хвилі.

    Представники паливного ринку кажуть, що атаки на АЗС останнім часом стали системнішими. Маркетинг-директор «БРСМ-Нафта» Олександр Мельничук повідомив Forbes, що за останній місяць в Україні було атаковано близько 100 АЗС різних мереж, а в мережі «БРСМ-Нафта» зафіксували вісім влучань. За його словами, удари відбувалися у Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

    Про атаки на власні об’єкти повідомляла й «Укрнафта». Голова правління компанії Богдан Кукура заявив, що 2–3 липня Росія атакувала три АЗК компанії — у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Наприкінці червня СЕО WOG Андрій Пивоварський також зазначав, що за останні два місяці через російські удари в Україні згоріло понад 150 автозаправних комплексів.

    Попри масштаб атак, представники ринку не очікують дефіциту пального. За словами Мельничука, цивільні АЗС не є основним джерелом заправки військової техніки, а паливний ринок має альтернативні логістичні маршрути та механізми забезпечення споживачів. У разі пошкодження стаціонарних заправок оператори можуть використовувати бензовози, мобільні точки видачі, оптові поставки та перерозподіл ресурсів між регіонами.

    Водночас атаки по АЗС створюють ризики для цивільних. Автозаправні комплекси часто розташовані біля трас, у містах або поблизу житлової забудови, тому удари по них можуть призводити не лише до пожеж і руйнувань, а й до поранень людей, які перебувають поруч. Саме тому мережі дедалі частіше запроваджують протоколи безпеки: закривають частину станцій уночі, зупиняють обслуговування під час тривог, облаштовують укриття для персоналу та клієнтів.

    Серія атак 3–6 липня свідчить, що паливна інфраструктура стала однією з цілей російського терору поряд із житловими будинками, енергетичними об’єктами та логістикою. Українські оператори намагаються адаптуватися до нових ризиків, але головним викликом залишається безпека працівників і клієнтів, адже російські удари по АЗС уже призвели до загибелі та поранення цивільних.

  • Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Український ринок пального знову опинився в центрі критики через різке підвищення цін на автозаправних станціях. Протягом короткого часу вартість бензину та дизельного пального на багатьох АЗС зросла одразу на кілька гривень за літр. При цьому ціни піднялися майже одночасно в різних мережах, що викликало підозри у можливій картельній змові.

    Найбільші оператори паливного ринку — серед яких мережі ОККО, БРСМ, SOCAR та інші великі гравці — фактично синхронно підвищили ціни на 2–4 гривні за літр. Таке одночасне зростання виглядає особливо підозрілим, зважаючи на те, що зміни відбулися майже миттєво.

    Експерти звертають увагу на те, що подібна швидка реакція на світові котирування нафти є економічно сумнівною. Значна частина пального, яке продається на українських заправках, закуповується трейдерами заздалегідь і зберігається на складах. Це означає, що ціни на АЗС не повинні змінюватися миттєво разом із коливаннями світових ринків.

    Економіст Олег Пендзин заявив, що синхронне підвищення вартості пального на українських АЗС має ознаки картельної змови. За його словами, одночасне підняття цін різними мережами без очевидних економічних причин виглядає підозріло.

    Пендзин пояснив, що миттєва реакція заправок на світові котирування нафти є технологічно необґрунтованою. Трейдери продають пальне із запасів, які були закуплені раніше за іншими цінами. За оцінками експерта, реальний часовий лаг між зміною вартості нафти на світових ринках і зміною ціни на заправках становить приблизно 20 днів.

    Тому ситуація, коли ціни на АЗС зростають буквально в один момент після новин про коливання на світовому ринку, може свідчити про узгоджені дії між великими гравцями.

    Економіст також розкритикував пасивність Антимонопольного комітету України, який мав би оперативно реагувати на подібні ситуації. За його словами, під час війни державні регулятори повинні уважно стежити за ринками стратегічних товарів, адже різкі цінові коливання безпосередньо впливають на економіку та життя людей.

    Особливо небезпечним підвищення цін на дизель є напередодні посівної кампанії. Саме дизельне пальне формує значну частину собівартості сільськогосподарського виробництва. Від його вартості залежить ціна майбутнього врожаю, а отже і вартість продуктів для населення.

    Якщо ціни на пальне залишаться на такому рівні або продовжать зростати, це може призвести до подорожчання продовольства вже в найближчі місяці. Фермери змушені закладати витрати на пальне у собівартість продукції, що зрештою відобразиться на цінах у магазинах.

    На цьому тлі мовчання державних органів викликає дедалі більше запитань. Антимонопольний комітет України поки що не демонструє активних дій щодо перевірки ситуації на ринку пального, хоча ознаки синхронного підвищення цін очевидні.

    У країнах Європейського Союзу у кризові періоди уряди часто застосовують жорсткі механізми контролю за цінами на стратегічні ресурси, а також надають субсидії або інші інструменти підтримки для бізнесу та населення.

    В Україні ж поки що складається враження, що великі паливні мережі фактично самостійно визначають цінову політику, тоді як держава обмежується лише спостереженням за ситуацією.

    Якщо регулятори не втрутяться у ситуацію найближчим часом, різке подорожчання пального може мати довготривалі наслідки для економіки — від зростання витрат у сільському господарстві до нового витка інфляції.

  • Найбільші боржники паливного ринку: експерти назвали лідерів антирейтингу

    Найбільші боржники паливного ринку: експерти назвали лідерів антирейтингу

    Українські автозаправні мережі у 2024 році суттєво збільшили сплату податків – загальна сума зросла більше ніж удвічі, з 4,7 млрд грн до 9,8 млрд грн .значних втрат державного бюджету.

    За даними “Консалтингової групи А-95”, основні категорії податків показали таку динаміку:

    • ПДВ – 4,2 млрд грн (зростання у 3 рази). Найбільший приріст продемонстрували UPG (+2,5 рази) та KLO (+3 рази).
    • Податок на прибуток – 2,2 млрд грн (збільшення у 1,5 рази). Найбільше зростання у WOG, UPG (у 2 рази) та МОТТО (у 7,5 разів).
    • ПДФО та ЄСВ – 3,4 млрд грн (+85%). Офіційні зарплати в середньому зросли з 11 853 грн до 17 482 грн на місяць.

    Основними факторами стали посилений контроль з боку податкових органів, тиск депутатів та експертного середовища. Водночас зберігається значний розрив між компаніями-лідерами та тими, хто мінімізує податкові зобов’язання.

    «БРСМ-Нафта» сплачувала у 2024 році з літру пального 1,36 грн, VST – 1,20 грн, Мотто – 1,09 грн. У то самий час, мережі-лідери сплачували податків до 3,27 грн з літру пального.

    За оцінками аналітиків, у 2024 році бюджет недоотримав близько 6 млрд грн податкових надходжень, а потенціал додаткових зборів у 2025 році оцінюється у 12 млрд грн. На думку експертів, питання має стати пріоритетним для нової команди Державної податкової служби.

    Нагадаємо, антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.

    На початку року мережа автозаправних станцій “БРСМ-Нафта” повернула державі 140 млн грн несплачених податків у справі про ухилення від сплати податків. Службові особи підприємств, що входять до групи, не відобразили у податкових деклараціях операції на сотні мільйонів гривень, що призвело до багатомільйонних збитків для бюджету.

  • “БРСМ-Нафта” повернула державі 140 мільйонів гривень несплачених податків

    “БРСМ-Нафта” повернула державі 140 мільйонів гривень несплачених податків

    Мережа автозаправних станцій “БРСМ-Нафта” виплатила до державного бюджету 140 мільйонів гривень у межах справи про усунення від сплати податків. Про це повідомили правоохоронні органи, підприємці, які службові особи підприємств, які входять до групи, приховували у податкових деклараціях операції на всіх мільйонів гривень.

    Про це повідомляє enkorr з посиланням на свої джерела.

    За інформацією Офісу генерального прокурора та Бюро економічної безпеки (БЕБ), службові особи підприємств у 2021-2023 роках приховали у фінансовій звітності операції на загальну суму 435 млн грн і 560 млн грн. Це дозволило їм уникнути сплати 140 млн грн податку на додану вартість (ПДВ).

    “За висновками слідства, такі дії призвели до заниження податкових зобов’язань і ненадходження до державного бюджету понад 140 млн грн”, – йдеться в офіційному повідомленні.

    Завдяки проведеним досудовим розслідуванням 140 млн грн було повністю відшкодовано підприємствами, і ці кошти вже надійшли до державного бюджету.

    У межах кримінального провадження директору та бухгалтеру підприємств оголошено підозру. Однак після повного погашення завданої шкоди до суду подано клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності.

    Це не єдина кримінальна справа, пов’язана з компанією. Правоохоронці також розслідують ухилення від сплати 5 млрд грн податків Фастівським заводом органічних розчинників, який входить до групи “БРСМ”.

    Крім того, за даними Консалтингової групи “А-95”, у 2023-2024 роках компанія щомісяця не доплачувала до бюджету понад 100 млн грн операційних податків, серед яких ПДВ, податок на прибуток, ПДФО та ЄСВ.

    Розслідування триває, і правоохоронці перевіряють інші можливі порушення з боку компанії.

    Нагадаємо, антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.

  • БРСМ-Нафта заливає в авто “шмурдяк”, – вартісний ремонт авто гарантований

    БРСМ-Нафта заливає в авто “шмурдяк”, – вартісний ремонт авто гарантований

    Українська мережа АЗС БРСМ-Нафта, керівником якої є Андрій Біба, опинилася в центрі скандалу через практики, що загрожують автомобілістам. За повідомленнями, на цих заправках клієнтам заливають низькоякісне пальне.

    Антирейтинг платників податків поміж мереж АЗС очолює мережа БРСМ, власник якої Андрій Біба – розкошує в Італії та співпрацює з рф.

    Про це пише у своєму телеграм-каналі екснардеп Ігор Мосійчук.

    Минуло лише два місяці, а БРСМ – знову в епіцентрі скандалу. Цього разу стало відомо: якщо заправлятись на цій мережі АЗС, то власників авто чекатиме гарантований дороговартісний ремонт. Причина – компанія Біби торгує шмурдяком. І все це, на фоні неминучого зростання акцизів, відповідно й вартості пального, в цілому.

    Журналісти видання “Апостроф” провели розслідування й дібрали зразки пального на найдешевших АЗС – “БРСМ-Нафта”, Motto, Luxwen та інших. Зразки вони передали в лабораторію, співробітники якої не знали, звідки саме приїхало пальне на дослідження. В результаті, пальне БРСМ – виявилось найгіршим.

    “Бензин із “БРСМ-Нафта” не відповідає вимогам за вмістом сірки. Її майже в чотири рази більше, ніж потрібно. Окрім того, фіксуємо перевищення норми об’єму частки бензолу й етанолу. З дизелем – схожа ситуація. Сірки – знову забагато. А от температура спалаху – навпаки занизька. Відтак ремонт паливної системи, нагар і перегрів двигуна, як наслідок – вартісний ремонт – вам гарантовані. Якщо ваше авто на дизелі, то на додачу є ризик пожежі через низьку температуру спалаху пального”, – зазначають  журналісти на підставі отриманих ними результатів лабораторних досліджень.

    Але якщо ви думаєте, що Біба та його БРСМ понесуть якесь покарання за несплачені податки та торгівлю неякісним пальним, то глибоко помиляєтесь. Адже, власник БРСМ-Нафта Андрій Біба – навіть попри тісні зв’язки з країною-окупантом являється яскравим представником «касти недоторканих». На сьогоднішній день, Андрій Біба як і його бізнес, формально числяться фігурантами ряду кримінальних проваджень, -та реального притягнення до відповідальності йому вдається уникати завдяки «криші» в особі Давида Арахамії.

    Нагадаємо, що Біба Андрій Васильович втік до Італії після вибуху на нафтобазі БРСМ під Васильковом у 2015 році, який забрав життя 6 людей. Там він одразу обзавівся шикарною віллою у Флоренції, де цінник на квадратний метр житла стартує від 15 000 євро. Щодо придбаної вілли, то збудована вона у 1800 році, її площа 1200 квадратних метрів. Є розкішний сад і навіть є поле для гольфу. Ціна покупки – 15 мільйонів євро та був ремонт на 23,5 мільйонів євро. В Італії власник мережі «БРСМ-нафта» придбав також виноробню Fattoria Viticcio, за яку по інформації місцевих брокерів віддав 45 мільйонів Євро. Виноробня знаходиться за 30 км від Флоренції в Грев-ін-К’янті і виробляє вино з 1964 року обсягом понад 300 тис. пляшок вина на рік. Виноробною Fattoria Viticcio управляє прийомний син Біби – Олександр Білозеров.

    Важливо чітко знати й розуміти, що з перших днів перебування в Італії і по сьогодні, Андрій Біба продовжує керувати мережею БРСМ, а значну частку коштів від продажу пального та вина в Україні – спонсорує в розвиток храмів російської православної церкви – тої, що реально в росії (за що має відзнаки від керівництва РПЦ).

    В Україні Андрію Бібі, зокрема інкримінували шахрайство у особливо великих розмірах відповідно до частини 4 статті 190 Кримінального кодексу України. Також за ним і його БРСМ, числиться ряд кримінальних справ за ст. 212 і 204 КК України, а це: ухилення від сплати податків та незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.