Позначка: британська розвідка

  • Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Крим під тиском: Україна нарощує удари по ключовій логістиці РФ

    Розвідувальна спільнота Великої Британії у своєму черговому аналітичному огляді заявила про подальше розширення можливостей України щодо завдання ударів по тимчасово окупованому Росією Криму та критичній військовій інфраструктурі на півострові. У документі зазначається, що українські атаки останніх місяців демонструють зростання інтенсивності, точності та стратегічного впливу, зокрема на логістичні маршрути, які забезпечують російське угруповання в регіоні.

    Аналітики підкреслюють, що серія ударів, здійснених Україною, дедалі більше змінює характер функціонування російської військової інфраструктури в Криму, створюючи системний тиск на постачання, транспорт і оборонні можливості окупаційних сил. Особливу увагу в огляді приділено операції, що відбулася в ніч на 20 червня, коли українські сили завдали ударів по низці об’єктів на території Криму, а також по переправі через Керченську протоку — ключовому логістичному вузлу, який з’єднує окупований півострів із територією Росії.

    За даними британської розвідки, серед цілей тоді опинилися системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми, які відіграють важливу роль у забезпеченні транспортного сполучення через протоку. У звіті наголошується, що виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно суттєво поглибило вже наявні проблеми з постачанням у Криму, які накопичувалися внаслідок попередніх ударів та загального навантаження на логістичну систему.

    Окремо зазначається, що на окупованому півострові вже фіксуються системні перебої з постачанням пального, а також значні затримки на пунктах переправи через Керченську протоку. Британська розвідка пов’язує це з комплексним впливом українських ударів, які порушують як морську, так і сухопутну логістику, змушуючи російську сторону перерозподіляти обмежені ресурси та шукати альтернативні маршрути постачання.

    У звіті також нагадують, що після українського удару по Кримському мосту у жовтні 2022 року російська сторона запровадила жорсткі протоколи безпеки, які суттєво обмежили використання мосту для вантажного транспорту. Згідно з цими правилами, вантажівки можуть користуватися лише поромними переправами, тоді як сам міст переважно використовується для легкових автомобілів, автобусів та окремих видів залізничного сполучення. Таким чином, будь-яке виведення з ладу поромної інфраструктури має непропорційно великий вплив на загальну логістичну систему Криму.

    Британська розвідка також звертає увагу на те, що у березні та квітні 2026 року Україна вже завдавала ударів по двох інших поромах, які залишалися ключовими елементами транспортної системи через Керченську протоку. За оцінкою аналітиків, ці судна, ймовірно, наразі перебувають у ремонті або не можуть повноцінно виконувати свої функції, що ще більше зменшило пропускну здатність переправи та створило додаткові вузькі місця в логістиці.

    У документі підкреслюється, що Україна дедалі активніше застосовує комплексний підхід до ураження російських логістичних мереж на окупованих територіях. Йдеться про поєднання ударних безпілотників, далекобійних засобів ураження та розвідданих, що дозволяє системно виводити з ладу як військові, так і інфраструктурні об’єкти. Така стратегія, за оцінкою британської сторони, спрямована не лише на фізичне знищення цілей, а й на довготривале ускладнення функціонування всієї системи забезпечення російських військ у регіоні.

    Аналітики також зазначають, що масштаб і регулярність українських ударів поступово виснажують російську систему протиповітряної оборони навіть у районах, які вважаються пріоритетними для захисту, зокрема в районі Керченської протоки. Це, у свою чергу, підвищує вразливість критичної інфраструктури, включно з транспортними переходами, паливними базами та об’єктами військового призначення.

    У підсумку британська розвідка доходить висновку, що така динаміка розширює можливості України для подальших ударів по стратегічно важливих об’єктах, зокрема по Кримському мосту, який має не лише військове, а й символічне та політичне значення для Кремля. Саме цей об’єкт, як зазначається в огляді, залишається одним із ключових елементів російської логістики на південному напрямку та водночас однією з найбільш чутливих цілей для російського керівництва.

    На тлі цих оцінок міжнародні експерти також відзначають загальну тенденцію посилення українських можливостей для глибоких ударів по тилових районах противника. Раніше в Міністерстві оборони Естонії заявляли, що така здатність України створює для Росії складну ситуацію через обмеженість систем протиповітряної оборони, які не можуть одночасно захищати всі критичні об’єкти.

    Таким чином, новий звіт британської розвідки фіксує не лише тактичні результати окремих ударів, а й ширшу стратегічну тенденцію — поступове руйнування російської логістики в Криму та зміну балансу можливостей сторін у регіоні

  • Британська розвідка підтвердила майже пів мільйона втрат РФ у війні проти України

    Британська розвідка підтвердила майже пів мільйона втрат РФ у війні проти України

    Глава британської розвідувальної служби GCHQ Енн Кіст-Батлер заявила, що Росія втратила у війні проти України майже 500 тисяч військових убитими та пораненими. Вона також попередила про масштабне посилення російської гібридної активності проти Великої Британії та країн Європи.

    Про це повідомляє The Guardian.

    Це одна з найбільших офіційних оцінок втрат російської армії, яку публічно озвучував високопоставлений представник британської розвідки від початку повномасштабної війни.

    За словами Кіст-Батлер, Кремль одночасно нарощує не лише військовий тиск на Україну, а й гібридні операції проти Заходу.

    «Росія масштабує свою щоденну гібридну діяльність проти Великої Британії та Європи, спрямовану на морське дно, кіберпростір, критичну інфраструктуру, демократичні процеси, ланцюги постачання та суспільну довіру», — заявила очільниця GCHQ.

    Вона наголосила, що британські спецслужби разом із союзниками працюють над стримуванням російських кібератак, диверсій та спроб обходу міжнародних санкцій.

    За словами Кіст-Батлер, Москва активно намагається отримувати західні технології для використання у військовій сфері попри обмеження, запроваджені після вторгнення в Україну.

    Окрему увагу британська розвідка приділяє загрозам для підводної інфраструктури — зокрема кабелів зв’язку, енергетичних мереж та трубопроводів у європейських морях.

    У Лондоні вважають, що Росія дедалі активніше використовує тактику «сірої зони», поєднуючи кібератаки, інформаційні операції, економічний тиск і диверсії.

    На тлі цього Велика Британія посилює координацію зі спецслужбами НАТО та Європейського Союзу.

    Заява глави GCHQ пролунала на тлі нових даних про втрати російської армії на фронті. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за минулу добу Росія втратила ще понад тисячу військових.

    Від початку повномасштабного вторгнення українська сторона регулярно повідомляє про значні втрати російських військ, однак Москва офіційно не розкриває повної статистики загиблих і поранених.

    Західні розвідки та аналітичні центри неодноразово заявляли, що реальні втрати РФ значно перевищують офіційні російські дані.

    У британській розвідці також вважають, що Кремль продовжує компенсувати втрати шляхом прихованої мобілізації, фінансових стимулів і вербування засуджених та іноземців.

    Водночас у Лондоні зазначають, що попри великі втрати Росія поки зберігає здатність продовжувати бойові дії завдяки перевазі у людському ресурсі та переходу економіки на військові рейки.

    Заяви GCHQ збіглися з попередженнями української влади про підготовку Росії до нової хвилі мобілізації та можливого посилення атак восени 2026 року.

    Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що Москва «не готується до дипломатії» та продовжує нарощувати військовий потенціал.

    Крім того, українські військові повідомляють про активізацію застосування Росією дронів, ракет і керованих авіабомб уздовж усієї лінії фронту.

    Попри це, західні партнери України продовжують заявляти про намір підтримувати Київ у довгостроковій перспективі. Велика Британія залишається одним із ключових союзників України у сфері оборони, розвідки та санкційної політики.

  • «Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

    «Міндічгейт» і тиск британської розвідки: чому Єрмаку довелося йти на публічний конфлікт

    Андрій Єрмак продовжує конструювати внутрішньополітичний блок і одночасно визначає контури майбутньої зовнішньої політики України. Про це повідомили джерела, обізнані з ситуацією на Банковій. За їхніми словами, нещодавній публічний конфлікт і гучне «звільнення», яке злили в медіа як сенсацію, було елементом тактичної гри, спрямованої на охолодження скандалу, відомого як «Міндічгейт», та на корекцію комунікації з британською розвідкою.

    За інформацією співрозмовників, шоу із з’ясуванням стосунків мало продемонструвати видиму «очищувальну» дію, яка дозволяє зняти частину напруги та виграти час для перемовин зі західними партнерами. На Банковій усвідомлюють, що подальше затягування ситуації лише підсилюватиме токсичність кейсу і створюватиме ризики для міжнародної співпраці.

    Саме тому, за словами джерел, в Офісі президента дедалі активніше обговорюють потребу знайти технічну фігуру на посаду глави ОП. Мова йде не про політичну заміну, а про формальну ротацію, яка дозволила б Єрмаку змістити акцент на стратегічні напрями, передусім зовнішньополітичний трек, зберігаючи при цьому реальний контроль над ключовими процесами.

    Джерела зазначають, що останні кілька місяців Єрмак концентрується не лише на переговорах із союзниками, але й на перебудові внутрішньої архітектури влади. Формування нового політичного блоку має забезпечити стабільність перед майбутніми політичними циклами та мінімізувати можливі ризики для Банкової, які можуть виникати через корупційні скандали або кадрові провали.

    Показовим є те, що перемовини з британською розвідкою, за даними інсайдерів, потребували чіткої демонстрації «готовності до відповідальності». Саме тому публічні емоційні маневри в медіа стали частиною ширшої дипломатичної гри.

    Таким чином, за лаштунками офіційних заяв триває переформатування Офісу президента, де Єрмак одночасно зберігає вплив і готує підґрунтя для формальної ротації керівництва. Хто може стати технічним головою ОП — наразі не розкривається, але, за інформацією джерел, пошук уже триває.

  • Українські спецслужби нібито використовують нейтральні води для запусків ударних БПЛА по НПЗ Росії

    Українські спецслужби нібито використовують нейтральні води для запусків ударних БПЛА по НПЗ Росії

    Наші джерела повідомляють, що українські спецслужби нібито використовують нейтральні води як майданчики для запуску ударних безпілотних літальних апаратів по російських нафтопереробних заводах. За цією інформацією, низку операцій нібито готували спільно з британською розвідкою.

    Як стверджують джерела, у межах таких операцій бойові комплекти і безпілотники нібито переміщувалися через кілька країн у Європі та Азії, а потім застосовувалися проти об’єктів енергетичної інфраструктури на території Росії. У повідомленнях також фігурує твердження про далекобійність ударів — до близько 2 000 км — і про наміри у подальшому «глибоко» уражати об’єкти на Сибіру та Далекому Сході. Ці відомості наразі не підтверджені офіційними джерелами.

    Паралельно незалежні повідомлення та міжнародні ЗМІ фіксують серію ударів безпілотниками по російських об’єктах енергетичної інфраструктури останніми тижнями — зокрема пофти переробних підприємствах у різних регіонах РФ. Частина таких атак офіційно приписується українським силам, але деталі щодо способів доставки і точних запускових майданчиків офіційно не розкриваються.

  • Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

    Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

    Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

    Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

    Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

    Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

    У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.

  • Британська розвідка рекомендує посилити ППО на підземних сховищах газу

    Британська розвідка рекомендує посилити ППО на підземних сховищах газу

    MI-6 передали до Офісу Президента і Генштабу розвіддані про нараду в Кремлі, на якій розглядався сценарій зі знищенням українського ПГС, як відповідь на постійні удари БПЛА по російських НПЗ. Британська розвідка рекомендує посилити ППО на підземних сховищах газу, щоб зберегти можливості України у зберігання газу.

    Британська розвідка попереджала Офіс Президента, що наступним етапом ракетних ударів будуть ПГС, сьогодні вночі були перші атаки.

    Ракетний удар у Львівській області був по газовому сховищу “Нафтогазу”, заявляє компанія.

    На заході України розташовані одні з найбільших у Європі підземних сховищ газу. Це важливий елемент газопостачання України і транспортування газу в Європу.

  • Замерзлий грунт зумовив активізацію ворожих дій на фронті – звіт британської розвідки

    Замерзлий грунт зумовив активізацію ворожих дій на фронті – звіт британської розвідки

    Протягом останніх двох тижнів російські війська посилили наступальну активність на всіх напрямках фронту, і ключовим чинником цього є замерзання грунту, зазначила британська розвідка в щоденному звіті. Замерзлий грунт надає можливість бронетехніці ворога пересуватися по пересіченій місцевості.

    За даними Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ), 19 січня кількість російських обстрілів на фронті зросла на 27%, порівняно з попередньою добою. За цей період було зафіксовано 81 авіаудар і 45 ракетних обстрілів.

    Дані британської розвідки, які порівнюють період з 14 по 18 січня 2024 року з попереднім п’ятиденним періодом поточного місяця, свідчать про зростання кількості російських обстрілів та втрат техніки та особового складу. Зокрема, кількість втрат військової техніки РФ зросла на 88%, кількість втрат танків – на 95%, а втрати особового складу збільшилися на 15%.

    “Ці дані вказують на постійне зростання інтенсивності російської наступальної активності протягом останніх двох тижнів. Ключовим фактором, що сприяє цьому, скоріш за все, є замерзання ґрунту, що дозволяє пересуватися бронетехніці по пересіченій місцевості”, – зазначено в звіті.

    Також розвідка вказала, що втрати російської сторони збільшилися і що російські окупанти звернули свою увагу з Куп’янського напрямку на Лиманський, де спостерігаються масовані атаки.

    У звіті також відзначено, що триває 697-й день повномасштабної війни Росії проти України, і за останню добу відбулося 80 бойових зіткнень.