Позначка: Буча

  • Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Ранок п’ятниці, 9 жовтня, розпочався для частини жителів Києва та Київської області з нових екстрених відключень електроенергії. Через наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі ситуація в енергосистемі залишається складною. Енергетики змушені застосовувати аварійні обмеження, під час яких звичні графіки не працюють, а точний час повернення електропостачання заздалегідь невідомий.

    Як повідомила компанія ДТЕК, за командою НЕК «Укренерго» екстрені відключення запровадили на правому березі столиці, а також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області. Це означає, що частина споживачів може залишатися без електроенергії незалежно від раніше оприлюднених графіків.

    Інформацію підтвердили кілька українських інформаційних видань, зокрема «Укрінформ» та «Українська правда». Обмеження запроваджені не за звичайним плановим розкладом, а в аварійному режимі, який застосовують для стабілізації роботи енергосистеми.

    Згодом ситуацію прокоментувало й «Укренерго». За інформацією компанії, через складний стан енергосистеми після чергових російських обстрілів аварійні відключення запроваджені не лише в столиці, а й в окремих інших регіонах України.

    При цьому повного переліку областей у ранковому повідомленні не наведено. Тому стверджувати, що аварійний режим поширився на всю територію країни, наразі немає підстав.

    Чому Київ знову залишився без електроенергії

    Причиною нових обмежень стали наслідки російських атак на енергетичні об’єкти України. Напередодні, 8 жовтня, стало відомо про удар по одному з важливих для електропостачання Києва об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Після цього у столиці виникли проблеми зі стабільністю електропостачання. Уже 8 жовтня в Києві застосовували екстрені обмеження, а вранці наступного дня ситуація залишалася складною.

    У Міністерстві енергетики пояснили, що проблема полягає не лише в обсягах виробленої електроенергії. Пошкодження мереж можуть обмежувати можливість передавати електроенергію споживачам навіть тоді, коли генерація продовжує працювати.

    У повідомленні від 8 жовтня міністерство наголосило, що обмеження необхідні для запобігання перевантаженню мереж та масштабнішим аваріям.

    Таким чином, навіть часткове пошкодження важливого енергооб’єкта може мати наслідки для значної кількості споживачів. У таких умовах диспетчери повинні оперативно перерозподіляти навантаження, враховуючи технічний стан обладнання та можливості енергосистеми.

    Екстрені відключення: чому не діють графіки

    Для мешканців столиці одна з найбільших проблем полягає у відсутності передбачуваного розкладу.

    За звичайних погодинних відключень споживачі можуть перевірити свою чергу та приблизно визначити періоди, коли електроенергія буде відсутня.

    Аварійні відключення працюють інакше. Їх запроваджують за оперативними командами диспетчерів, коли потрібно швидко зменшити навантаження на систему або реагувати на наслідки пошкоджень.

    Саме тому під час екстрених обмежень раніше опубліковані графіки втрачають актуальність.

    Це не обов’язково означає, що електропостачання припинять у всіх будинках певного району одночасно. Фактична ситуація залежить від схеми живлення та стану конкретних електромереж.

    Енергетики повідомляють про зміни після отримання відповідних команд і стабілізації ситуації. Водночас станом на ранкові повідомлення 9 жовтня точного часу повернення до звичайних графіків не оголошено.

    Відключення світла паралізують роботу громадського транспорту

    Проблеми в енергосистемі вже позначилися не лише на освітленні житлових будинків, а й на повсякденному житті столиці.

    Уранці 9 жовтня через відсутність необхідної напруги тимчасово призупинили рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва.

    Про це повідомило комунальне підприємство «Київпастранс». Для перевезення пасажирів збільшили кількість автобусів на маршрутах №32 та №99, а також організували додаткові тимчасові автобусні рейси.

    Це означає, що наслідки енергетичної кризи виходять далеко за межі звичайних побутових незручностей. Коли зникає напруга в контактній мережі, можуть зупинятися тролейбуси й трамваї. А збільшення навантаження на автобусні маршрути ускладнює пересування містом, особливо в ранкові години.

    Окремі повідомлення стосувалися й метрополітену. За інформацією Kyiv Post, уранці 9 жовтня повідомлялося про нові проблеми з електроживленням метро, зокрема на зеленій лінії. Видання посилалося на повідомлення інших ЗМІ та телеграм-каналів, тому інформація про конкретні ділянки потребувала офіційного підтвердження.

    Проблеми не лише зі світлом: перебої зачепили водопостачання

    Ще одним наслідком нестабільної роботи енергосистеми стали перебої у водопостачанні столиці.

    Напередодні, 8 жовтня, «Київводоканал» офіційно повідомляв про зниження тиску води на правому березі Києва. Причиною стали проблеми з електроживленням окремих водопровідних об’єктів.

    Тоді труднощі фіксували у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. У частині будинків могло тимчасово припинитися водопостачання.

    Увечері 8 жовтня підприємство повідомило, що насосні агрегати запустили в роботу та розпочали поступове відновлення тиску. Водночас для повної нормалізації водопостачання потрібен був додатковий час.

    Ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані міські системи життєзабезпечення. Навіть якщо безпосередньо водопровідні мережі не пошкоджені, відсутність електроживлення насосів здатна призвести до зниження тиску або перебоїв із подачею води.

    Україну попереджали про обмеження ще напередодні

    Нинішні аварійні відключення відбуваються на тлі вже запроваджених обмежень споживання електроенергії в окремих регіонах.

    Ще ввечері 8 жовтня «Укренерго» повідомило, що протягом п’ятниці, 9 жовтня, з 00:00 до 23:59 у частині областей діятимуть графіки відключень.

    Для побутових споживачів передбачали обмеження обсягом від 0,5 до 2 черг. Окремі графіки стосувалися також промисловості та бізнесу.

    Проте вже вранці через погіршення ситуації в окремих регіонах довелося перейти від планових обмежень до аварійних.

    Фактично це означає, що запланованого зменшення споживання в окремих частинах енергосистеми виявилося недостатньо для роботи в штатному режимі після пошкоджень.

    Водночас сама наявність аварійних відключень не дозволяє зробити висновок про масштаб пошкоджень конкретних електростанцій або підстанцій. Такі дані енергетики можуть не оприлюднювати з міркувань безпеки.

    Що робити жителям Києва та області

    На тлі екстрених відключень енергетики рекомендують стежити за офіційними повідомленнями операторів електромереж. Оскільки аварійні обмеження не прив’язані до звичайних графіків, час повернення світла може відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

    Після відновлення електропостачання бажано не вмикати одночасно багато потужних електроприладів. Це допоможе уникнути різкого зростання навантаження на мережу.

    Також варто заздалегідь заряджати телефони й павербанки, мати запас питної води, перевіряти роботу громадського транспорту перед поїздками та враховувати можливі перебої мобільного зв’язку.

    Оперативні повідомлення про відключення публікуються на офіційному каналі ДТЕК та каналі «Укренерго».

    Коли повернуть світло

    Головне питання для жителів столиці та області — скільки триватимуть нові відключення.

    Однак точного часу завершення аварійних обмежень у перевірених ранкових повідомленнях немає. Повернення до звичайних графіків залежатиме від стабілізації енергосистеми, стану пошкодженого обладнання та рішень диспетчерів «Укренерго».

    У Міністерстві енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним заходом, покликаним захистити систему від масштабніших аварій.

    Тож жителям Києва та інших регіонів варто бути готовими до оперативних змін режиму електропостачання протягом дня.

    Ранок 9 жовтня вкотре показав, наскільки відчутними для великих міст можуть бути наслідки російських ударів по енергетиці. Відсутність світла впливає на транспорт, водопостачання, роботу підприємств і побут тисяч людей.

    І поки енергетики намагаються стабілізувати систему, головною невизначеністю залишається час, необхідний для повернення електропостачання до звичного режиму.

  • Приватні супутники на війні, як комерційні космічні дані стали частиною системи розвідки та спостереження України

    Приватні супутники на війні, як комерційні космічні дані стали частиною системи розвідки та спостереження України

    Наприкінці травня 2026 року чотири російські військові супутники змінили орбітальне положення так, щоб опинитися в тій самій орбітальній площині, що й ICEYE-X36 — комерційний радіолокаційний супутник фінської компанії ICEYE. Саме цей апарат привернув увагу не випадково, дані ICEYE використовуються Україною для військового спостереження. Про маневри російських супутників у червні повідомив британський Royal United Services Institute (RUSI).

    Що саме означало це зближення і які цілі мали російські апарати, публічно не встановлено. RUSI розглядав кілька можливих пояснень — від демонстрації можливостей та спостереження за супутником до потенційного втручання в його роботу. Сам факт маневрування не доводить наміру атакувати ICEYE-X36. Але сама ситуація показує, наскільки змінився статус комерційних супутників.

    Формально ICEYE-X36 — приватний космічний апарат. Однак його дані можуть безпосередньо використовуватися для військових рішень. Для противника це означає, що частиною воєнної інфраструктури стають не лише державні розвідувальні системи, а й приватні супутники та компанії, які постачають із них інформацію.

    19 січня 2026 року ICEYE оголосила про розширення співпраці з українським Міністерством оборони. За повідомленням компанії, українська сторона отримала розширений доступ до високодетальних SAR-знімків її супутникового угруповання для постійного спостереження та ухвалення тактичних рішень. Отже, комерційний супутник у цій системі — це вже не просто камера на орбіті. Це джерело даних, яке може бути включене в процес військового спостереження та ухвалення рішень.

    Але щоб зрозуміти, як Україна опинилася в цій системі і чому доступ до комерційних супутникових даних став для неї таким важливим, потрібно повернутися на кілька років назад — до американської системи GEGD, перших контрактів із приватними операторами та поступового переходу від окремих супутникових знімків до постійного використання комерційної космічної розвідки.

    Архітектура доступу до даних з орбіти

    GEGD створювався задовго до повномасштабної війни. Це програма NGA, яка дозволяє державним та іноземним користувачам отримувати комерційні геопросторові дані, придбані урядом США. Оператор платформи — Maxar. Склад постачальників у відкритому документі NGA не розписаний. Для України GEGD став одним зі способів отримувати комерційні супутникові знімки в межах американського державного доступу.

    У березні 2025 року американська сторона обмежила Україні доступ до GEGD — платформи, через яку державні користувачі отримували придбані США комерційні супутникові дані. Українські акаунти в системі було відключено. Це сталося на тлі ширшого перегляду американської підтримки України. Відключення відбулося 7 березня. У заяві того дня Maxar повідомила, що уряд США тимчасово призупинив українські акаунти в GEGD і що інші контракти компанії не змінилися. Окремого повідомлення NGA у відкритому доступі немає. Те саме формулювання речник агентства того дня дав Reuters.

    12 березня Militarnyi із посиланням на користувачів сервісу повідомив, що українські акаунти почали отримувати листи про відновлення доступу. Офіційного підтвердження NGA чи Maxar немає. Це сталося наступного дня після переговорів у Джидді 11 березня, після яких Вашингтон погодився відновити військову та розвідувальну підтримку України. За заявою самої Maxar, відключення GEGD не змінювало інших контрактів компанії. Окремої публікації українського дистриб’ютора про платні замовлення немає.

    У Європі паралельно працювали власні канали доступу до таких даних. Мюнхенська European Space Imaging у березні 2025 року заявила, що обмеження американської програми не вплинули на її роботу. Компанія продовжувала постачати зображення українським комерційним і державним користувачам, а також європейським структурам безпеки, використовуючи дані Maxar через власну наземну інфраструктуру в Німеччині.

    На той момент Україна вже мала кілька способів отримувати дані з орбіти. Один із них з’явився після угоди з ICEYE у 2022 році. Україна отримала доступ до радіолокаційних знімків, які дозволяють спостерігати за об’єктами незалежно від хмарності та часу доби. У 2024 році Німеччина окремо профінансувала угоду, пов’язану з ICEYE та постачанням даних Україні. Паралельно європейські структури використовували дані Sentinel, а комерційні компанії, дослідники та журналісти могли купувати окремі зображення безпосередньо в операторів.

    Тому після відключення GEGD Україна не залишилася без супутникової зйомки. Частину даних можна було замовляти через комерційні канали, частину — отримувати в межах окремих угод, а відкриті програми давали доступ до даних спостереження Землі. За готовим супутниковим знімком стоїть цілий ланцюг. Апарат, оператор, наземна інфраструктура, платформа, договір і права доступу. Саме ця конструкція визначає, хто може отримати конкретні дані й на яких умовах.

    Комерційні супутникові дані, SAR та аналітика

    Американські військові почали активно купувати супутникові дані у приватних компаній задовго до повномасштабної війни. У 2010-х роках комерційні угруповання швидко росли, а разом із ними збільшувалася кількість зображень, які можна було отримувати з орбіти без запуску власних державних апаратів. Для американських відомств це поступово стало окремим джерелом розвідувальної інформації. Приватні супутники могли частіше знімати ту саму територію, а компанії — швидше нарощувати угруповання, ніж це відбувається в межах традиційних державних космічних програм.

    Після початку повномасштабної війни масштаб закупівель зріс. У травні 2022 року Національне управління військово-космічної розвідки США (NRO) оголосило найбільшу на той момент закупівлю комерційних оптичних зображень. Контракти за програмою Electro-Optical Commercial Layer отримали Maxar, BlackSky та Planet. NRO пояснювало закупівлю необхідністю збільшити обсяг комерційної зйомки та поєднати її з державними системами.

    Україна стала однією з територій, де ця модель швидко отримала практичне застосування. У квітні 2022 року Девід Готьє, тодішній директор комерційних операцій NGA, на Space Symposium сказав, що ще до вторгнення закупівлі комерційної оптики над Україною зросли більш ніж удвічі. Публічного транскрипту NGA немає, слова наведені за SpaceNews. Після початку війни попит на такі дані став ще вищим. Але оптична зйомка має очевидні обмеження. Вночі звичайний супутник не отримує такого самого зображення поверхні, як удень, а хмарність може повністю закрити потрібний об’єкт. Тому для військового спостереження важливими стали супутники із синтетичною апертурою радара — SAR.

    Вони працюють інакше, ніж звичайна камера. Супутник надсилає радіосигнал і аналізує його відбиття від поверхні, завдяки цьому зйомку можна вести вночі та за хмарності. Однією з компаній, що зробила ставку на цю технологію, стала ICEYE. 18 серпня 2022 року компанія оголосила про угоду з фондом Сергія Притули. У пресрелізі ICEYE повідомляла, що надає уряду України повні можливості одного із супутників, який уже перебував на орбіті, а також доступ до даних усього свого угруповання. Сам супутник при цьому продовжувала експлуатувати ICEYE.

    Фонд Притули публічно називав це купівлею супутника. Текст договору не опублікований, тож обсяг прав за відкритими документами встановити не можна. Реліз ICEYE цієї формули не підтверджує. Україна отримала можливість використовувати дані конкретного супутника та отримувати інформацію від інших апаратів ICEYE. Це дозволило регулярно спостерігати за об’єктами та порівнювати їхній стан між зйомками.

    У 2024 році ICEYE та Міністерство оборони України підписали меморандум про подальшу співпрацю у сфері супутникової розвідки. Того ж року до фінансування супутникового спостереження України долучилася Німеччина. За оголошеним у листопаді 2024 року контрактом Rheinmetall постачала Україні радіолокаційні супутникові знімки за підтримки німецького уряду, а фінансування забезпечувало Міністерство оборони Німеччини.

    За релізом Rheinmetall, нові знімки за цією угодою надходили з початку жовтня 2024 року. Суму не розкривали, до пакета увійшли виділена супутникова потужність та доступ до угруповання ICEYE. Ця модель поступово ставала складнішою, даних надходило дедалі більше, а разом із ними виникала проблема їхньої обробки. Державним структурам було недостатньо просто отримати черговий знімок — потрібно було швидко зрозуміти, що саме на ньому змінилося. У вересні 2024 року NGA оголосило програму Luno A із верхньою межею фінансування $290 млн. Десять постачальників мали надавати системи комп’ютерного зору та аналітичні сервіси на основі комерційних геопросторових даних. Серед завдань NGA називало моніторинг економічної, екологічної та військової активності.

    $290 млн — це стеля п’ятирічного контракту IDIQ, а не сума, яку агентство зобов’язалося виплатити одразу. 13 вересня 2024 року NGA відібрало десять компаній, які надалі могли конкурувати за окремі замовлення: Airbus U.S., Booz Allen Hamilton, BlackSky, BlueHalo, CACI, Electromagnetic Systems, Maxar Intelligence, NV5 Geospatial, Royce Geospatial Consultants та Ursa Space Systems. Предмет контракту — комп’ютерний зір та аналітика поверх комерційних геоданих. Так супутниковий знімок поступово ставав лише одним елементом системи. Сам супутник дає вихідні дані, програмне забезпечення порівнює їх із попередніми спостереженнями, а аналітичні системи допомагають знаходити зміни на території.

    Придбаний державою комерційний знімок при цьому залишається окремим джерелом інформації. Американські військові та розвідувальні структури використовують такі дані поряд з іншими системами. У звіті Government Accountability Office комерційні супутникові знімки названі ключовими для національної безпеки. Там зазначено, що ролі закупівлі між розвідувальними відомствами і Пентагоном не розведені.

    Зображення конкретної території в конкретний момент можна зіставити з даними безпілотників, радіотехнічної розвідки, перехопленнями та інформацією від підрозділів на землі. Ще одна особливість комерційних даних — можливість використовувати їх у різних інформаційних контурах. Умови такого використання залежать від договору та ліцензії. Державний замовник може працювати з масивом даних у межах власного контракту, тоді як журналіст або дослідник купує окреме зображення чи серію знімків на комерційних умовах. При цьому компанії розподіляють супутникову потужність між клієнтами відповідно до своїх контрактів і можливостей угруповання.

    Моделі доступу та права користування

    Один із найбільших контрактів на комерційні супутникові дані, пов’язаних з Україною, з’явився влітку 2025 року. Planet оголосила про угоду на €240 млн, яку фінансувала Німеччина. До неї увійшли дані PlanetScope та SkySat, доступ до супутникової потужності й майбутніх апаратів Pelican, а також аналітичні сервіси. У Planet є важлива для цієї історії особливість. Клієнт може отримувати готові зображення або замовляти нову зйомку. Для Pelican компанія окремо заявляла про можливість спрямовувати супутник на конкретні цілі та передавати отримані дані замовнику.

    Зі сторони Берліна конструкція цієї угоди була уточнена пізніше. У лютому 2026 року у письмовій відповіді депутату Леону Еккерту статс-секретар Нільс Шмід повідомив, що німецький уряд сам не укладав договору з Planet. Берлін виділив €240 млн на контракт між Україною та компанією після запиту української сторони. Фінансування відбувалося в межах німецької допомоги Україні.

    Сам український контракт публічно не оприлюднений. Тому з відкритих документів неможливо визначити його технічну структуру — скільки зйомок передбачено, який обсяг супутникової потужності зарезервовано та як саме розподілено послуги всередині багаторічного контракту. Але принцип роботи такої системи видно з можливостей Planet. Один і той самий аеродром може вже мати знімки в архіві оператора. Якщо клієнту потрібно знати його стан на конкретну дату, потрібна нова зйомка. Супутнику ставлять завдання, він отримує ціль під час прольоту, після чого дані передають замовнику.

    Якщо за об’єктом стежать регулярно, процес повторюється. У результаті накопичується послідовність кадрів, за якою можна побачити, що змінилося між окремими датами. Для оператора архівний знімок і нова зйомка — різні продукти. Перший уже створений і зберігається в базі. Друга потребує супутникового часу, планування завдання та передачі нових даних. Окремою послугою може бути їхня обробка або автоматичний пошук змін.

    Усе це має значення для простого питання. Що саме отримує клієнт, коли платить за супутникові дані? У більшості комерційних моделей він не купує супутник і не отримує автоматично весь архів компанії. Оператор зберігає контроль над своєю системою та визначає умови, на яких передає клієнту конкретні дані. Права на самі зображення та право користуватися ними також можуть бути розділені. За умовами комерційного договору клієнт отримує певний обсяг прав на використання даних. Наприклад, для внутрішньої роботи, аналізу, передачі визначеним користувачам або публікації. Межі такого використання залежать від конкретної ліцензії.

    Тому той, хто платить за супутникові дані, не обов’язково стає їхнім власником у повному юридичному сенсі. Ще менше підстав говорити про право власності на весь масив даних, який супутникова компанія збирає роками. Для кожного контракту важливі його конкретні умови. На угоді Planet це видно особливо добре. Німеччина виділила €240 млн на контракт між Україною та Planet, але це не означає, що Берлін став власником супутників Planet.

    Так само фінансування не дає підстав автоматично вважати Україну власником усього масиву зображень компанії. Український контракт не оприлюднений, тому точний обсяг прав сторін щодо отриманих даних встановити за відкритими документами неможливо. Схожа логіка була і в угоді з ICEYE 2022 року. Компанія продовжувала експлуатувати супутник, тоді як Україна отримала можливість використовувати його дані та доступ до даних угруповання. У цьому випадку також важливо розрізняти сам апарат, дані, які він збирає, та права користувача на ці дані.

    Супутникові знімки в розслідуваннях і документуванні війни

    У Бучі супутникові знімки стали одним зі способів перевірити, коли на Яблунській вулиці з’явилися тіла. 19 березня 2022 року Maxar зняв вулицю, коли Буча ще перебувала під контролем російських військ. На знімках були видні темні об’єкти, розташовані вздовж дороги. Через кілька днів з’явилися відео із землі. Їх зіставили із супутниковими кадрами, положення тіл, будинків, дорожніх об’єктів і тіней збігалося. Окремі тіла вдалося простежити на знімках 19 березня та на відео, опублікованому вже після звільнення міста. Planet також зняла Бучу 21 березня, підтвердивши їхнє розташування. Для розслідування це було важливо передусім через час. Знімки показували, що тіла перебували на вулиці ще до відходу російських підрозділів. Хто саме вбив людей і за яких обставин, встановлювали за фотографіями, відео, свідченнями очевидців та іншими матеріалами.

    У Маріуполі супутники виконували інше завдання. У місто практично неможливо було потрапити незалежним дослідникам, а його кладовища продовжували розширюватися. Human Rights Watch та SITU Research порівняли супутникові зображення п’яти кладовищ до та після початку повномасштабного вторгнення. Вони підраховували окремі могили, траншеї та зміни площі кладовищ, а результати зіставляли з відео та фотографіями. Лише на Старокримському кладовищі дослідники нарахували 1 893 окремі могили та оцінили ще 6 687 поховань у траншеях за період із березня 2022 року до лютого 2023-го. За п’ятьма кладовищами вони встановили не менш як 10 284 людини, які померли та були поховані там у цей період.

    Ця цифра не є поіменним списком загиблих унаслідок бойових дій. За супутниковим знімком неможливо визначити, хто саме перебуває в конкретній могилі та від чого людина померла. Дослідники фіксували кількість поховань, а потім використовували ці дані для оцінки надлишкової смертності. Щоб отримати таку оцінку, вони віднялиблизько 2 250 смертей, які, за їхніми розрахунками, могли б статися в Маріуполі за той самий період і без війни. Так вони отримали щонайменше 8 034 надлишкові смерті за п’ятьма кладовищами. Це також оцінка, а не поіменний список. До неї входять цивільні, невідома кількість військових і люди, які могли померти через відсутність допомоги, а не лише внаслідок прямого удару.

    Із будівлями в Маріуполі працювали подібним способом. Human Rights Watch, SITU Research та Truth Hounds взяли супутникові зображення міста за період із жовтня 2021 року до травня 2022 року та зіставили їх із 850 перевіреними фотографіями й відео. У дослідженій центральній частині міста вони обстежили 9 043 будівлі та оцінили пошкодження 4 884 із них. Ця територія охоплювала близько 14 квадратних кілометрів, приблизно чверть міської зони. Супутникові знімки дали змогу побачити масштаб руйнувань одразу на великій території. Фотографії із землі доповнили цю картину, на них були видні пошкодження фасадів, внутрішні приміщення, сліди пожеж і конкретні наслідки ударів. У результаті дослідники отримали карту пошкоджень Маріуполя, прив’язану до конкретного періоду війни.

    На окупованих територіях супутникова зйомка дозволяє працювати з об’єктами, до яких дослідник фізично не має доступу. Наприклад, Yale Humanitarian Research Lab використовував комерційні зображення разом із відкритими джерелами для картування фільтраційних об’єктів у Донецькій області. У звіті лабораторія ідентифікувала щонайменше 21 такий об’єкт. Дослідники визначали їхнє розташування, зіставляли супутникові зображення з фотографіями та свідченнями й відновлювали структуру мережі на окупованій території. Супутниковий кадр у такому випадку показує розташування об’єкта, його характеристики та зміни навколо нього. Що відбувалося всередині будівлі або з людьми, які там перебували, доводиться встановлювати іншими способами.

    Із Каховською ГЕС супутникові дані дали ще більш технічний результат. Тут дослідники вивчали не лише наслідки руйнування греблі, а й стан конструкції до катастрофи. Для цього використали серію знімків Sentinel-1 за кілька років і метод InSAR, який дозволяє вимірювати невеликі зміщення поверхні за змінами радіолокаційного сигналу. У дослідженні використали 226 низхідних знімків та 180 висхідних. Аналіз показав зміщення на окремих ділянках греблі до її руйнування 6 червня 2023 року. Дослідники змогли відстежити, як ці зміщення змінювалися в часі.

    При цьому дослідження не ставило за мету встановити обставини самого руйнування ГЕС. Його завданням було визначити, що відбувалося з конструкцією до катастрофи, супутникові дані зафіксували деформації на окремих ділянках греблі та дозволили простежити їхню динаміку. Із військовими об’єктами працює той самий принцип. Серія знімків може показати, коли на позиції з’явилася техніка, як змінювалася її конфігурація, де побудували укріплення та що залишилося після удару. Якщо об’єкт знімали регулярно, іноді вдається визначити період події з точністю до кількох днів або навіть годин.

    Супутникові знімки та їхнє подальше використання

    Після того як супутник зробив знімок, він може залишитися комерційним продуктом оператора, потрапити до державного замовника, стати частиною дослідницької бази або з’явитися в журналістському розслідуванні. Отриманий за контрактом знімок далі використовується в межах тих прав, які передбачає договір. Для дослідника чи журналіста це означає, що важливими стають не лише сам кадр і його зміст, а й умови, на яких його можна зберігати, аналізувати та публікувати.

    Разом із самим файлом зберігаються дата зйомки, координати, параметри зображення, відомості про супутник та інші метадані. Для дослідника вони потрібні, щоб встановити походження кадру та відтворити проведений аналіз. Історія Бучі показує, як це працює на практиці. Знімок Maxar від 19 березня 2022 року набув доказового значення після того, як його зіставили із наземними матеріалами та наступними кадрами. Кадр став частиною послідовності інших доказів. Yale Humanitarian Research Lab у своїх дослідженнях зберігає вихідні зображення, дату їх отримання, опис методики та інші дані, необхідні для аналізу об’єктів. Точні координати та частина матеріалів не завжди публікуються через їхню чутливість, але можуть зберігатися для майбутніх розслідувань і судових процесів.

    Тому супутниковий знімок може залишатися корисним роками після того, як його зробили. Якщо з’являється новий документ, свідок або інше джерело, дослідник може повернутися до вихідного кадру та перевірити його вже в новому контексті. За час повномасштабної війни таких архівів накопичилося багато. Yale HRL використовував комерційні зображення для документування пошкоджень лікарень, шкіл, енергетичної інфраструктури, зернових об’єктів, масових поховань та об’єктів на окупованих територіях.

    В одному з досліджень енергетичної інфраструктури лабораторія виявила 223 інциденти за період із жовтня 2022 року до квітня 2023-го. Із них 66 випадків були класифіковані як такі, що мають високу достовірність, ще 157 були виявлені під час дослідження. У самому звіті кількість областей у різних частинах документа зазначена по-різному. Отримані матеріали зберігалися у форматі, придатному для подальшого використання в механізмах юридичної відповідальності.

    Обсяг доступної інформації залежить від користувача та умов, на яких він отримав дані. Публічному користувачеві може бути доступний лише опублікований кадр. Журналіст може придбати зображення за комерційною ліцензією. Дослідницька організація — отримати серію знімків та технічні дані. Державний замовник — ширший набір матеріалів відповідно до умов свого договору.

    Комерційний архів може містити зображення однієї території за кілька років, тоді як конкретний користувач отримує лише частину цього масиву. Для журналіста ця різниця має практичне значення. Опублікований кадр показує читачеві результат. Вихідне зображення з метаданими дозволяє перевірити, коли й де його було зроблено, а серія знімків — простежити зміни об’єкта до та після події. Архів можна використовувати і для повторної перевірки вже опублікованих матеріалів. Якщо з’являється нова інформація про об’єкт, старі знімки дозволяють повернутися до попередніх спостережень і перевірити їх заново.

  • Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Дронова атака на Київщину: у Бучанському районі постраждала 7-річна дівчинка

    Увечері 17 вересня Росія знову атакувала Київську область ударними безпілотниками. У Бучанському районі внаслідок атаки постраждала дівчинка 2019 року народження. У неї діагностували акубаротравму, дитині надають необхідну медичну допомогу. Про наслідки вечірнього удару повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.

    За даними обласної влади, у районі також зафіксували пошкодження чотирьох об’єктів — трьох приватних домоволодінь та одного транспортного засобу. На місцях працюють профільні служби, які фіксують руйнування та ліквідовують наслідки атаки.

    Повідомлення про постраждалу дитину з’явилося близько 20:00, коли повітряна тривога в області ще тривала. Влада закликала мешканців Київщини не залишати укриття до офіційного відбою та не ігнорувати повідомлення про рух ворожих безпілотників.

    Що відомо про стан дівчинки

    Офіційно повідомляється, що у семирічної дівчинки діагностували акубаротравму. Інших подробиць про її стан, необхідність госпіталізації або місце лікування станом на вечір 17 вересня влада не оприлюднювала.

    Акубаротравма може виникати внаслідок впливу потужної вибухової хвилі на органи слуху. Проте оцінювати тяжкість конкретної травми дитини без офіційної інформації медиків не можна.

    Тимур Ткаченко обмежився повідомленням про те, що медична допомога дівчинці вже надається.

    Інформації про інших поранених саме під час цієї вечірньої атаки у Бучанському районі на момент публікації не було.

    Пошкоджені будинки та автомобіль

    Наслідки атаки цього разу зафіксували переважно у житловому секторі.

    За даними Київської ОВА, пошкоджено три приватні домоволодіння та автомобіль. Детальної інформації про характер руйнувань — чи йдеться про вибиті вікна, пошкоджені дахи, фасади або прямі влучання — на момент перших офіційних повідомлень не оприлюднювали.

    Так само поки не уточнюється конкретний населений пункт Бучанського району, де сталася подія.

    Це важливо, оскільки в умовах повітряної атаки місцева влада нерідко обмежує детальну інформацію до завершення роботи рятувальників та військових.

    Повітряна тривога почалася ще до повідомлення про наслідки

    Увечері на Київщині фіксували рух російських ударних безпілотників.

    Київська обласна військова адміністрація повідомляла про загрозу БпЛА та роботу сил протиповітряної оборони. Тривоги оголошували, зокрема, у районах області, а мешканців просили залишатися в укриттях і не публікувати фото чи відео роботи ППО.

    Водночас офіційних даних про кількість дронів, які російські війська застосували саме під час вечірньої хвилі атаки на Київську область, на момент повідомлення про постраждалу дитину не було.

    Так само не повідомлялося, чи пошкодження в Бучанському районі спричинили пряме влучання безпілотника або падіння уламків збитої цілі.

    Тому робити такі висновки без офіційних даних наразі не варто.

    Київ і область пережили масовану атаку ще вночі

    Вечірня атака стала продовженням надзвичайно важкої доби для столиці та Київщини.

    У ніч проти 17 вересня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні із застосуванням безпілотників та ракет різних типів. За даними Повітряних сил, російські війська застосували 157 ударних безпілотників і ракет, а сили ППО знешкодили 131 дрон. Влучання або падіння уламків фіксували на десятках локацій.

    Одним із головних напрямків удару був Київ.

    У столиці російська атака пошкодила житлові будинки, офісні та інші об’єкти. Кількість постраждалих протягом ранку зростала, серед поранених були діти.

    Nenka.info вже писала про наслідки цієї нічної атаки у матеріалі «Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ». Станом на ранок серед постраждалих у столиці були 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик.

    Тобто ввечері того самого дня до переліку постраждалих від російських атак у столичному регіоні додалася ще одна дитина — вже у Київській області.

    Бучанський район не вперше опиняється під ударом

    Бучанський район протягом останніх місяців неодноразово зазнавав наслідків російських атак.

    Наприкінці серпня після удару та подальшої детонації в селі Мила масштабні пошкодження отримала житлова забудова. За попередніми оцінками, йшлося майже про 300 пошкоджених об’єктів нерухомості. Про наслідки тієї атаки Nenka.info писала в матеріалі «Масштабна розруха під Києвом: через детонацію в Милій пошкоджено майже 300 будинків, а збитки сягають мільйонів».

    Ще раніше серйозні руйнування фіксували у Вишневому, де після російського удару тривала повторна детонація. Тоді небезпечна ситуація зберігалася кілька годин, а місцевих мешканців евакуйовували з прилеглої території.

    Діти регулярно стають жертвами російських ударів

    Історія семирічної дівчинки — не поодинокий випадок.

    Лише кілька днів тому Nenka.info розповідала про 12-річну Ясміну, яка зазнала тяжкого уламкового поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Уламок пройшов крізь автомобіль, у якому перебувала дитина, пошкодив печінку та велику вену. Лікарям «Охматдиту» вдалося врятувати дівчинку після складної операції. Детальніше — у матеріалі «Уламок пройшов крізь авто й печінку: в “Охматдиті” врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ».

    Під час інших масованих атак на Київщині серед постраждалих також були діти. Зокрема, в одному з попередніх великих ударів по регіону повідомлялося про поранення дев’ятимісячної дитини.

    Чому влада постійно просить залишатися в укриттях

    У Київській ОВА після вечірньої атаки знову наголосили на необхідності перебувати в укриттях до завершення повітряної тривоги.

    Ризик для цивільних існує не лише безпосередньо в момент удару. Небезпеку становлять уламки збитих безпілотників, вибухова хвиля, пожежі та можливі повторні атаки.

    Саме тому влада також закликає не виходити на вулицю одразу після звуку вибуху і не наближатися до місць падіння уламків.

    Окремо мешканців просять не фотографувати роботу ППО та не публікувати інформацію про місце її розташування чи напрямок роботи під час атаки.

    Інформація про наслідки ще може змінитися

    Станом на вечір 17 вересня підтверджено: у Бучанському районі постраждала семирічна дівчинка, у якої діагностували акубаротравму, пошкоджено три приватні будинки та один автомобіль.

    Екстрені служби продовжують роботу.

    Водночас обстеження території після дронових атак може тривати кілька годин. Частину пошкоджень виявляють уже після завершення повітряної тривоги, тому офіційні цифри щодо кількості пошкоджених об’єктів можуть уточнюватися.

    На момент підготовки матеріалу влада не повідомляла про загиблих унаслідок саме цієї вечірньої атаки на Бучанський район.

    Так само немає офіційної інформації про тип російських дронів, кількість запущених цілей та точну причину пошкодження будинків.

    Тому головними підтвердженими фактами залишаються травмування дитини, пошкодження цивільного майна та продовження роботи служб на місці.

  • Закликали «приєднати» Сумщину до РФ і заперечували Бучу: СБУ викрила двох агітаторів

    Закликали «приєднати» Сумщину до РФ і заперечували Бучу: СБУ викрила двох агітаторів

    Служба безпеки України повідомила про викриття у Сумах двох чоловіків, яких підозрюють у поширенні проросійської пропаганди, виправдовуванні агресії РФ та закликах до зміни територіальних меж України. Один із фігурантів, за даними слідства, працює лікарем і публічно виступав за захоплення Сумщини з подальшим включенням регіону до складу Росії. Інший, як стверджують правоохоронці, заперечував воєнні злочини російських військових у Бучі та закликав до посилення ракетно-дронових атак по Україні.

    Обом уже повідомили про підозру. Їхні дії кваліфікували за ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу України — посягання на територіальну цілісність і недоторканність держави, а також за ч. 3 ст. 436-2 — виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників. За сукупністю інкримінованих дій їм загрожує до восьми років позбавлення волі з можливою конфіскацією майна.

    За версією слідства, першим фігурантом є місцевий лікар. Він нібито публікував прокремлівські повідомлення у чатах Telegram-каналів і закликав до захоплення Сумської області з подальшим її «приєднанням» до Росії. Крім того, правоохоронці заявляють, що чоловік заперечував факти масованих російських ударів по житлових кварталах і цивільній інфраструктурі Сум.

    Другий підозрюваний — мешканець Сум, який, за інформацією СБУ, поширював подібні заяви у чатах соціальних мереж. Серед іншого він нібито заперечував злочини російських військових у Бучі, виступав за збільшення кількості ракетних і дронових ударів по Україні, підтримував окупацію східних та південних областей і очікував на захоплення Сумщини. Правоохоронці також приписують йому поширення фейків про Сили оборони України.

    У СБУ кажуть, що знайшли докази у смартфонах

    Ключовою частиною доказової бази стали результати обшуків.

    За даними Служби безпеки, за місцями проживання обох чоловіків вилучили мобільні телефони, на яких нібито зберігалися повідомлення, дописи та інші матеріали, що підтверджують їхню активність у проросійських інформаційних ресурсах.

    Крім того, СБУ ініціювала лінгвістичні експертизи. Вони, за інформацією спецслужби, підтвердили наявність у поширюваних матеріалах ознак інформаційно-підривної діяльності на користь РФ.

    Такі експертизи регулярно застосовують у справах за статтею 436-2 КК України, оскільки для кваліфікації важливий не лише сам факт публікації повідомлення, а і його зміст — зокрема чи містить воно виправдовування агресії, заперечення факту війни або прославляння її учасників.

    Заперечення Бучі — один із ключових російських пропагандистських наративів

    Особливо показовою у цій справі є згадка про Бучу.

    Після відступу російських військ із Київської області навесні 2022 року Росія системно просувала версії про нібито «постановочність» убивств цивільних у місті.

    Однак злочини в Бучі детально задокументували міжнародні організації.

    Моніторингова місія ООН з прав людини встановила, що Буча перебувала під контролем російських військ з 5 до 30 березня 2022 року. Станом на кінець жовтня 2022-го ООН підтвердила вбивства 73 цивільних у місті та продовжувала перевіряти ще понад сотню ймовірних випадків. У звіті також описані випадки розстрілів, катувань і страт цивільних, скоєних під час російської окупації.

    ООН окремо наголошувала, що задокументовані свавільні страти можуть становити воєнні злочини у вигляді умисних убивств.

    Тому твердження про те, що злочини в Бучі нібито були вигадані або інсценовані, давно є одним із ключових наративів російської дезінформації.

    Сумщина залишається однією з головних цілей РФ

    Контекст Сумщини також має принципове значення.

    Область регулярно зазнає російських артилерійських, авіаційних та дронових атак. Окремі райони розташовані безпосередньо біля кордону з РФ, тому регіон постійно перебуває під загрозою ударів.

    Раніше Nenka.info писала, що в Сумах навіть запровадили окремий сигнал оповіщення через загрозу російських керованих авіабомб. Причиною стали регулярні удари по місту та цивільній інфраструктурі. Детальніше — у матеріалі «У Сумах запровадили новий сигнал тривоги через російські КАБи».

    Також Nenka.info повідомляла про системні удари російських «Шахедів» по залізничній інфраструктурі Сумської області, внаслідок яких гинули та отримували поранення працівники «Укрзалізниці».

    На цьому тлі заперечення російських атак по Сумах набуває особливої ваги: такі заяви прямо суперечать численним задокументованим наслідкам ударів.

    У Сумах це вже не перший подібний випадок

    СБУ протягом останніх місяців уже неодноразово повідомляла про викриття проросійських інтернет-агітаторів у Сумській області.

    Наприкінці серпня спецслужба повідомляла про підозру керівниці однієї з комунальних установ Сумської міськради, яку звинуватили у виправдовуванні російських ударів по місту та підтримці російських військових.

    Ще раніше, у червні, підозру отримав адміністратор Telegram-каналу із Сум. За даними СБУ, він вихваляв російських військових за обстріли міста та навіть закликав застосувати проти України ядерну ракету «Сармат».

    Ці справи показують, що правоохоронці розглядають не лише класичну агентурну діяльність — передачу координат або розвідувальної інформації, — а й інформаційний компонент війни.

    Для прифронтових регіонів це особливо актуально, оскільки дезінформація може поширювати паніку, недовіру до держави, переконання про неминучість окупації або виправдовувати російські удари по цивільних.

    В інших регіонах СБУ також регулярно викриває агітаторів

    Подібні справи фіксують по всій Україні.

    9 вересня СБУ повідомила про викриття ще п’ятьох проросійських інтернет-агітаторів у кількох областях. Серед них був мешканець Краматорська, який, за версією слідства, закликав до захоплення східних регіонів України та продовження ударів по Києву.

    22 червня спецслужба повідомляла одразу про вісьмох фігурантів. Серед них були особи, які виправдовували російські злочини у Бучі, підтримували атаки РФ та поширювали дані про українські блокпости.

    Раніше Nenka.info також писала про львівського блогера, якому СБУ заочно повідомила про підозру за поширення проросійської пропаганди. За даними слідства, він роками поширював тези про нібито «договірну війну», виправдовував агресію РФ та дискредитував Україну.

    Що означають статті, які інкримінують чоловікам

    Стаття 110 Кримінального кодексу стосується дій, спрямованих на зміну території або державного кордону України в порушення Конституції.

    Її перша частина охоплює, зокрема, публічні заклики до таких дій або поширення відповідних матеріалів. Покарання передбачає від трьох до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без неї.

    Стаття 436-2 була запроваджена після початку повномасштабного вторгнення і передбачає відповідальність за виправдовування чи заперечення російської агресії, а також глорифікацію її учасників.

    У конкретній справі СБУ застосувала ч. 3 цієї статті, що стосується поширення відповідних матеріалів із використанням медіа чи інших інформаційних каналів.

    Поки що йдеться лише про підозру

    Важливо, що суд ще не встановив вини обох чоловіків.

    Наразі йдеться про версію слідства та повідомлення про підозру. Остаточне рішення щодо винуватості та покарання може ухвалити лише суд після розгляду доказів.

    Досудове розслідування триває під процесуальним керівництвом Сумської обласної прокуратури.

    Для Сумщини ця справа стала ще одним епізодом ширшої боротьби з російським інформаційним впливом у прифронтовому регіоні — поряд із протидією агентам, коригувальникам ударів та адміністраторам проросійських інформаційних ресурсів.

  • «Винні США»: чоловік Лорак повторив тези Кремля про війну і нарвався на жорстку реакцію

    «Винні США»: чоловік Лорак повторив тези Кремля про війну і нарвався на жорстку реакцію

    Чоловік Ані Лорак, іспанець Ісаак Віджраку, який позиціонує себе як духовний наставник і wellness-практик, несподівано взявся пояснювати причини російсько-української війни. У своєму Instagram він поширив відео з версією, за якою відповідальність за вторгнення Росії фактично перекладається на США та розширення НАТО. Публікація швидко викликала обурення користувачів, які нагадали автору про російську окупацію Криму, бойові дії на Донбасі з 2014 року та злочини російських військових після початку повномасштабного вторгнення.

    Як повідомляє ТСН, у ролику, яким поділився Віджраку, стверджувалося, що після розпаду Радянського Союзу начебто була укладена домовленість, за якою НАТО не мало просуватися на схід. Далі автори цієї версії пов’язують розширення Альянсу зі США і подають дії Росії як своєрідну реакцію на наближення НАТО до її кордонів. Віджраку дав зрозуміти, що погоджується з таким поясненням, хоча й зазначив, що це одна з версій подій.

    Однак саме цей аргумент потребує суттєвого уточнення.

    Документи початку 1990-х справді свідчать, що під час переговорів про об’єднання Німеччини американські, німецькі та інші західні політики говорили радянському керівництву про нерозширення військової юрисдикції НАТО на схід. Зокрема, 9 лютого 1990 року держсекретар США Джеймс Бейкер у розмові з Михайлом Горбачовим використав відому формулу про те, що юрисдикція сил НАТО не просунеться «ані на дюйм» на схід. Розсекречені матеріали підтверджують існування таких політичних запевнень.

    Але переговори того періоду відбувалися насамперед навколо майбутнього об’єднаної Німеччини та статусу території колишньої НДР. Жодного міжнародного договору, який назавжди забороняв би НАТО приймати країни Центральної та Східної Європи, сторони не підписали. У фінальному договорі про об’єднання Німеччини були закріплені конкретні обмеження щодо розміщення іноземних військ і ядерної зброї на території колишньої НДР, але загальної заборони на майбутнє розширення Альянсу там немає. На це вказують і документи НАТО.

    Отже, історики досі дискутують про зміст і політичну вагу усних запевнень 1990–1991 років, але твердження про існування «підписаної угоди», яку США нібито просто порушили, є некоректним.

    Ще одна теза поширеного чоловіком Лорак ролика полягає в тому, що Росія нібито не мала територіальних претензій до України й була змушена реагувати лише після того, як перспектива українського членства в НАТО стала для Москви неприйнятною. Ця версія суперечить хронології подій.

    Російська агресія проти України почалася у 2014 році. У березні того року Генеральна асамблея ООН підтвердила територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах і заявила про недійсність так званого кримського «референдуму», після якого Москва оголосила півострів частиною Росії. ООН закликала держави не визнавати будь-яку зміну статусу Криму.

    Надалі Росія підтримувала збройні формування на сході України, а 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення з території РФ, окупованого Криму та Білорусі.

    2 березня 2022 року Генеральна асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію, яка прямо назвала дії Російської Федерації агресією проти України та вимагала негайно припинити застосування сили і безумовно вивести російські війська з української території.

    Україна при цьому не була і на момент вторгнення не стала членом НАТО. Тож формулювання про Росію, яка нібито «захищалася від НАТО» шляхом вторгнення на територію держави, що не входила до Альянсу, не відповідає фактичному міжнародно-правовому статусу сторін.

    Окремо Віджраку, за повідомленням ТСН, підтримав тезу про те, що Москва начебто не прагнула українських територій. Однак уже сама анексія Криму 2014 року суперечить цьому твердженню. А після повномасштабного вторгнення Москва оголосила російськими ще й окуповані частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. ООН ці спроби анексії не визнає, а міжнародна спільнота продовжує розглядати ці території як частину України.

    Не вписується в поширену Віджраку версію й Будапештський меморандум 1994 року.

    Україна, яка після розпаду СРСР мала на своїй території один із найбільших ядерних арсеналів світу, приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава. Росія, США та Велика Британія натомість підтвердили зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, а також утримуватися від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності та політичної незалежності держави. Верховна Рада у зверненні до 30-річчя документа прямо зазначила, що Росія ці зобов’язання порушила.

    Особливо гостро користувачі відреагували на спробу пояснювати російське вторгнення геополітичними претензіями до США, нагадуючи про те, хто безпосередньо заходив зі зброєю до українських міст.

    Одним із символів злочинів російських військ стала Буча. Після відступу російських сил навесні 2022 року там були виявлені тіла цивільних.

    Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала в Бучі загибель щонайменше 73 цивільних під час перебування міста під контролем російських військ та перевіряла ще понад сотню повідомлень про вбивства. У ширшому дослідженні Київської, Чернігівської та Сумської областей ООН документувала свавільні страти та напади на цивільних з боку російських військ. Експерти ООН заявили, що є серйозні ознаки того, що задокументовані свавільні страти можуть становити воєнний злочин умисного вбивства.

    Тут, однак, є важливе юридичне уточнення до вихідної публікації ТСН. Формулювання, що «дії росіян у Бучі офіційно визнано геноцидом», потребує конкретизації. Верховна Рада України визнавала дії Росії та її збройних сил геноцидом українського народу. Водночас міжнародні структури, зокрема ООН, у своїх доповідях щодо конкретних убивств у Бучі використовують юридичні категорії можливих воєнних злочинів, свавільних страт та умисних убивств. Остаточна кваліфікація геноциду в міжнародному праві має окремий і дуже високий поріг доказування.

    Сам Віджраку, як пише ТСН, застеріг, що поширена ним інтерпретація є лише однією з версій і з нею можуть не погоджуватися. Він також закликав дивитися на історичний контекст війни. Проте саме детальний історичний контекст і робить картину значно складнішою за запропоновану схему «США розширили НАТО — Росія була змушена атакувати».

    У коментарях під публікацією чоловіка Лорак користувачі звертали увагу саме на це. Вони нагадували, що американські війська не окуповували українські міста, тоді як російські сили перетнули міжнародно визнаний кордон України, захоплювали населені пункти та продовжують завдавати ударів по українській території. Інші закликали Віджраку перевіряти історичні факти перед поширенням політичних пояснень війни.

    Ісаак Віджраку — іспанець, який відомий передусім як wellness- і духовний практик. У публічному просторі він регулярно з’являється разом з Ані Лорак. Фотографії пари на російських світських і музичних заходах публікувалися ще з 2023–2024 років.

    Новий допис Віджраку фактично вивів його далеко за межі звичної тематики духовних практик. І хоча кожен має право на власну оцінку міжнародної політики, твердження про причини війни можна перевіряти за документами.

    Ці документи показують: юридичної угоди, яка забороняла НАТО приймати східноєвропейські держави, не існувало; Україна не була членом НАТО в лютому 2022 року; Росія окупувала Крим ще у 2014-му; Генасамблея ООН назвала повномасштабні дії Москви агресією та вимагала вивести російські війська; а Росія ще 1994 року підтвердила зобов’язання поважати українські кордони.

    Тому версія, яку підтримав чоловік Ані Лорак, залишає за кадром саме ті факти, без яких пояснювати походження найбільшої війни в Європі за десятиліття неможливо.

  • Вибух на дні народження російського генерала: серед поранених могла бути його донька

    Вибух на дні народження російського генерала: серед поранених могла бути його донька

    У справі про вибух біля елітного ресторану Balzi Rossi у центрі Москви з’явилася нова деталь. Російське видання «Верстка» стверджує, що серед постраждалих могла бути 25-річна Марія Чайко — донька генерал-полковника Олександра Чайка, який у травні 2026 року очолив Повітряно-космічні сили Росії. Офіційно російська влада особи більшості поранених не розкриває, тому на цьому етапі йдеться саме про версію журналістів, побудовану на інформації джерела та зіставленні даних із відкритих і витеклих баз.

    Вибух стався ввечері 1 серпня біля ресторану Balzi Rossi на Кудринській площі в центрі Москви. За даними російських правоохоронців, жінка принесла до закладу саморобний вибуховий пристрій. На вході її зупинив охоронець, після чого стався вибух. Російський Національний антитерористичний комітет повідомляв про трьох загиблих — саму жінку, охоронця та одного відвідувача ресторану — і щонайменше 21 пораненого. Пізніше російські медіа заявили, що ще двоє постраждалих померли в лікарні, через що кількість жертв могла зрости до п’яти, однак на момент перших повідомлень ця цифра не була офіційно підтверджена.

    Російські слідчі кваліфікували подію як теракт. Мер Москви Сергій Собянін назвав вибух «жорстоким терористичним актом». При цьому офіційно не встановлено ані замовника, ані остаточний мотив атаки. Жодна організація публічно не взяла на себе відповідальність. Слідство також перевіряє, чи усвідомлювала сама жінка, що в її пакунку міститься вибухівка, чи могла бути використана як кур’єр.

    Додаткової уваги історії надало те, що в Balzi Rossi того вечора проходив приватний захід. У російських Telegram-каналах та західних медіа з’явилася версія, що там могли святкувати 55-річчя генерал-полковника Олександра Чайка. The Times із посиланням на джерела також писала, що саме Чайко міг бути ймовірною ціллю атаки, хоча офіційного підтвердження цієї версії немає. За даними видання, на закритій вечірці могли бути присутні високопоставлені російські військові та чиновники.

    Сам Олександр Чайко народився 27 липня 1971 року, тобто напередодні вибуху йому справді виповнилося 55 років. У травні 2026 року російські ЗМІ повідомили про його призначення головнокомандувачем Повітряно-космічних сил РФ. До цього він командував Східним військовим округом і займав інші високі посади в російській армії.

    Саме з його родиною «Верстка» пов’язала одну з постраждалих у ресторані. У списках, які поширили пов’язані з російськими силовиками Telegram-канали 112 та РЕН ТВ, фігурувала 25-річна «Марія П.». У неї, за цими даними, діагностували відкриту черепно-мозкову травму.

    Журналісти «Верстки» звернули увагу, що доньці Чайка Марії також 25 років. Крім того, у витоках із російських баз даних вона, за твердженням видання, фігурує під прізвищем Передрій. У записах Чайко та Передрій збігаються дата народження й адреса проживання, а в телефонних довідниках вона нібито записана як «Чайко Марія» та «наречена».

    Ця версія частково підсилюється ще однією деталлю. Серед постраждалих у списках російських каналів значився 27-річний «Данило П.». За даними «Верстки», ним може бути Данило Передрій, який має такий самий вік і пов’язаний із Марією Чайко через соцмережі. Видання припускає, що Передрій може бути чоловіком або партнером доньки генерала.

    Водночас ці дані не були підтверджені офіційними структурами РФ. Російські правоохоронці не називали Марію Чайко серед постраждалих, тому достовірно стверджувати, що донька генерала була в ресторані, наразі не можна.

    Сам вибух став одним із найгучніших інцидентів останнього часу в центрі Москви. За даними Reuters, саморобний вибуховий пристрій був начинений уражальними елементами. Вибух стався біля входу до ресторану, після того як охоронець зупинив жінку з підозрілим пакунком. На місці загинули троє людей, ще 21 отримала поранення, причому частина потерпілих перебувала у важкому стані.

    Associated Press також повідомляло, що ресторан розташований у престижній сталінській висотці на Кудринській площі та належить до дорогих закладів центру Москви. Після вибуху район оточили силовики, а слідчі та вибухотехніки працювали на місці протягом кількох годин.

    Увага до можливого перебування Олександра Чайка в ресторані пов’язана і з його роллю у війні проти України. У березні 2026 року Рада Європейського Союзу внесла генерала до санкційного списку разом із ще вісьмома особами, яких ЄС пов’язує з масовими вбивствами цивільних у Бучі та інших населених пунктах Київської області.

    У документі Ради ЄС Чайка названо колишнім командувачем Східного військового округу та найвищим за рангом російським офіцером, який перебував в Україні на початку повномасштабного вторгнення. Європейський Союз окремо зазначає, що він був головним командувачем російських сил в Україні в момент, коли окупаційні війська увійшли до Бучі.

    Саме через цей бекграунд повідомлення про можливе святкування його дня народження у Balzi Rossi та ймовірне поранення доньки генерала отримали широкий резонанс.

    Однак наразі у цій історії залишається багато непідтверджених деталей. Не встановлено, чи справді приватний захід був святкуванням ювілею Чайка, чи перебував сам генерал у ресторані та чи була він конкретною ціллю атаки. Reuters наголошує, що версії про зв’язок вибуху з війною проти України та можливу присутність високопоставленого російського військового залишаються непідтвердженими. Українська сторона офіційно подію не коментувала.

    Російські спецслужби продовжують розслідування. Серед іншого вони намагаються встановити походження вибухівки, особу жінки, яка принесла пристрій, і те, чи діяла вона свідомо. Окремо перевіряють можливість дистанційного підриву.

    Вибух у Balzi Rossi відбувається на тлі серії резонансних атак на російських військових та силовиків у Москві й інших містах РФ. Серед попередніх випадків — ліквідація генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова у грудні 2024 року та генерал-лейтенанта Ярослава Москалика у квітні 2025-го. Проте російські правоохоронці наразі офіційно не встановили зв’язку між цими подіями та вибухом 1 серпня.

    Отже, на цей момент підтверджено сам вибух біля ресторану, щонайменше три офіційно визнані смерті та 21 постраждалого. Дані про п’ятьох загиблих походять від російських ЗМІ й потребують остаточного підтвердження. Інформація про можливе поранення 25-річної доньки генерала Олександра Чайка також залишається журналістською версією. Саме результати слідства мають встановити, кого насправді намагалися атакувати та чи був вибух пов’язаний із приватним святкуванням російського воєначальника.

  • Увага водіям: одну з головних трас Києва частково перекриють на чотири дні

    Увага водіям: одну з головних трас Києва частково перекриють на чотири дні

    У столиці тимчасово обмежать рух транспорту однією з ключових магістралей західного напрямку. Із 18 до 21 червня на Гостомельському шосе у Святошинському районі Києва триватимуть ремонтні роботи, через що водіям доведеться враховувати можливі затори та зміни в організації дорожнього руху.

    Про це повідомили в комунальній корпорації «Київавтодор».

    За інформацією дорожників, фахівці Святошинського шляхово-експлуатаційного управління виконуватимуть ремонт асфальтобетонного покриття на окремих ділянках Гостомельського шосе. Роботи проводитимуться поетапно, тому рух транспорту буде частково обмежений.

    У «Київавтодорі» зазначають, що терміни виконання робіт можуть бути скориговані у разі несприятливих погодних умов. Якщо дощі або інші погодні фактори унеможливлять проведення ремонту, графік робіт буде змінено.

    Гостомельське шосе є однією з найважливіших транспортних артерій столиці. Саме цією дорогою тисячі автомобілістів щодня виїжджають із Києва у напрямку Гостомеля, Бучі, Ірпеня та інших населених пунктів Київської області. Після відновлення житлової забудови та повернення значної частини населення до передмість інтенсивність руху на цій магістралі суттєво зросла.

    Експерти зазначають, що своєчасне оновлення дорожнього покриття на Гостомельському шосе є необхідним через значне навантаження на трасу. Особливо актуальним це стало після масштабного відновлення транспортного сполучення з Бучанським районом, який був одним із найбільш постраждалих регіонів Київщини на початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Водіїв закликають заздалегідь планувати маршрути та враховувати можливі затримки під час поїздок. У години пік на під’їздах до ремонтної ділянки можуть утворюватися затори, особливо у напрямку виїзду зі столиці.

    У комунальній корпорації просять учасників дорожнього руху з розумінням поставитися до тимчасових незручностей та дотримуватися вимог тимчасових дорожніх знаків і схем організації руху, які будуть встановлені на період проведення робіт.

    Нагадаємо, останніми тижнями у Києві тривають масштабні роботи з оновлення дорожньої інфраструктури. Зокрема, раніше було анонсовано часткове обмеження руху на бульварі Верховної Ради у Дніпровському районі столиці. Там також проводяться ремонтні роботи для покращення стану дорожнього покриття.

    Міська влада наголошує, що проведення поточних ремонтів у літній період дозволяє підготувати транспортну інфраструктуру до осінньо-зимового сезону та підвищити безпеку дорожнього руху.

  • Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі відвідав Бучу та вшанував пам’ять жертв російської окупації

    Принц Гаррі здійснив візит до Бучі на Київщині, де вшанував пам’ять жертв російської окупації та ознайомився з наслідками воєнних злочинів. Його поїздка відбулася без попереднього анонсу і стала символічним жестом міжнародної підтримки України.

    Під час перебування в Бучі герцог Сассекський відвідав територію біля храму Святого Андрія Первозванного — місце, де у 2022 році було виявлено масове поховання мирних жителів, убитих під час окупації. Він поклав квіти до меморіалу та вшанував загиблих хвилиною мовчання.

    Міський голова Бучі повідомив, що принц також поспілкувався з настоятелем храму та ознайомився з фотодокументами, які фіксують наслідки злочинів російських військових. За його словами, цей візит став важливим проявом солідарності з Україною та нагадуванням світові про трагедію, яку пережило місто.

    Він подякував принцу за увагу до Бучі, підкресливши, що такі візити мають велике значення для збереження міжнародної підтримки та правди про війну.

    Візит до Бучі став частиною ширшої поїздки принца Гаррі до України. Напередодні він перебував у Києві, де взяв участь у міжнародному безпековому форумі. Під час виступу він закликав світ не ігнорувати війну в Україні та наголосив, що цей конфлікт не має переможців.

    Також принц підкреслив важливість ролі міжнародних партнерів у підтримці України та звернув увагу на необхідність збереження єдності у протидії агресії.

    Окрім цього, під час візиту він зустрівся з українськими військовими та пораненими захисниками, висловивши їм підтримку та вдячність за службу. Він зазначив, що прагнув особисто побачити ситуацію в Україні та донести правду про війну до світу.

    Це не перший випадок, коли принц Гаррі підтримує Україну. Раніше він звертався до українців у річницю повномасштабного вторгнення, наголошуючи, що країна не залишилася наодинці та має підтримку міжнародної спільноти.

    Буча стала одним із символів злочинів російської армії проти цивільного населення, і такі візити світових лідерів допомагають зберігати увагу до цих подій на міжнародному рівні.

    Поїздка принца Гаррі до України стала не лише актом солідарності, а й важливим нагадуванням про необхідність подальшої підтримки України у боротьбі за свободу та справедливість.

  • Вибухи в Бучі: що відомо про підозрюваного та обставини

    Вибухи в Бучі: що відомо про підозрюваного та обставини

    Правоохоронці повідомили про підозру 21-річному жителю Києва у вчиненні теракту в Бучі. За даними слідства, молодого чоловіка завербували представники російських спецслужб через онлайн-гру.

    Як встановили слідчі, вербування відбулося у березні 2026 року. Після цього підозрюваний підтримував зв’язок із куратором через месенджер, де отримував інструкції та фінансування для підготовки вибухів.

    За вказівками куратора він придбав необхідні компоненти та виготовив два саморобні вибухові пристрої, які підготував до дистанційного підриву.

    Перший вибух стався 23 березня поблизу житлового будинку у Бучі. Внаслідок цього було пошкоджено фасад будівлі, вибито вікна, а також пошкоджено припарковані поруч автомобілі.

    Другий пристрій спрацював уже після прибуття правоохоронців на місце події. У результаті вибуху постраждали працівники правоохоронних органів, а також зафіксовано додаткові руйнування.

    За версією слідства, дії підозрюваного були спрямовані на залякування населення.

    Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливих співучасників.

  • Як чиновник МВС нажив мільйони: доходи, нерухомість і авто родичів

    Як чиновник МВС нажив мільйони: доходи, нерухомість і авто родичів

    Начальник територіального сервісного центру МВС №3247 у Бучі Олександр Намоченко користується автомобілями своїх родичів, що привернуло увагу громадськості та антикорупційних активістів.

    Згідно з декларацією, зарплата Намоченка за рік склала 717 тис. гривень, його дружини Віталіни Володимирівни, яка працює в поліції Київщини, — 489 тис. гривень. Олександр також отримує пенсію в 168,7 тис. гривень. Найбільший разовий дохід — 1,1 млн грн — він отримав від відчуження нерухомості від громадянина Олександра Удода.

    Нерухомість та користування

    • Земельна ділянка 1200 м² у с. Буда-Бабинецька Бучанського району — власність Намоченка з 2012 року.

    • Земельна ділянка 1200 м² у с. Требухів Броварського району — власність дружини з 2013 року.

    • Квартира 46,6 м² у м. Вишневе — спільна сумісна власність із родичами.

    • Житловий будинок 166,5 м² у с. Любимівка Бучанського району — безоплатне користування (Намоченко, дружина, син); власниця — Домашенко Галина Онисимівна.

    Автопарк

    Дружина декларує мопед Honda TACT (1990) та Lexus RX 350 (2010), яким користується Олександр. Орієнтовна ринкова вартість Lexus у 2023 році становила 350–550 тис. гривень, хоча в декларації зазначено 20 тис. грн.

    Сам Намоченко володіє квадроциклом ADLY ATV 300 sport (2012). Крім того, у користуванні посадовця є Ford Mondeo (2015) родички Ольги Намоченко, вартість авто не зазначена, але орієнтовно становить 350–500 тис. грн.

    У готівці посадовець зберігає 1,65 млн гривень, що також викликає питання щодо прозорості доходів.

    Загалом декларація свідчить про високі доходи та користування дорогими автомобілями родичів, що підкреслює нерівність у доступі до державних посад та ресурсів.