Позначка: Буданов

  • Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив несподіваний та вперше за кілька років неоголошений візит до столиці Росії. Поїздка відбулася на тлі застояного переговорного процесу щодо припинення повномасштабної війни, яку РФ розв’язала проти України, а також на тлі тривожних попереджень західних розвідок про можливу ескалацію з боку Кремля проти східного флангу НАТО.

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов закликав громадськість та медіа «бути здержаними» у своїх оцінках і коментарях щодо цієї події. За його словами, російсько-українська війна дійсно обговорювалася під час переговорів у Москві, проте вона не була ключовою чи центральною темою зустрічі американського посадовця з російськими представниками.

    «Давайте дождемся официальных комментариев. Насколько мне известно, этот визит планировался в другом месте, был перенесен – и вот он состоялся. Там основные темы – взаимоотношения, скажем так, между двумя странами», – зазначив він, додавши, що фокус уваги був зосереджений на двосторонніх відносинах Вашингтона та Москви.

    Водночас західні медіа, зокрема видання Politico з посиланням на власні джерела, зазначають, що під час закритих переговорів Реткліфф окреслив російському керівництву «червоні лінії». Зокрема, він застеріг Кремль від будь-яких агресивних дій чи нападів на союзників по Північноатлантичному альянсу, а також висунув вимогу щодо скорочення підтримки Ірану.

    Цей візит є першим відомим приїздом очільника американської розвідки до Москви за часів президентства Дональда Трампа. Попередній аналогічний резонансний візит відбувся наприкінці 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ у команді Джо Байдена Білл Бернс приїздив до російської столиці, аби спробувати відмовити Володимира Путіна від масштабного вторгнення в Україну.

     

  • Маркович бере на себе роль «хрещеного батька» Буданова і долучається до порятунку Мудрої та репутації глави ОП

    Маркович бере на себе роль «хрещеного батька» Буданова і долучається до порятунку Мудрої та репутації глави ОП

    У залі Вищого антикорупційного суду 24 серпня з’явилася людина, яку рідко бачать на подібних слуханнях. Головний рабин Києва Йонатан Біньямін Маркович заявив, що готовий стати поручителем Ірини Мудрої — колишньої заступниці керівника Офісу президента, фігурантки справи «Форрест Гамп». Він говорив коротко, російською, іноді перепитуючи формулювання. Знає Мудру кілька років, тому що вона приходила «і додому, і до громади помолитися». Впевнений, що вона не підведе ні громаду, ні державу.

    Сам факт появи духовного лідера Хабаду в антикорупційному процесі вже змінює оптику. Мудра — не просто чиновниця. Вона одна з небагатьох високопоставлених євреїв в українській владі, після президента. У її кабінеті в Офісі президента висіла мезуза — Маркович особисто приніс її та провів ритуал. Сім’я відзначала єврейські свята, рабин і ребецин навідувалися. У березні цього року Мудра разом із Кирилом Будановим прийшла на Пурим до общинного центру «Бейт Менахем». Зв’язок не формальний.

    Маркович і Буданов знайомі давно. Глава військової розвідки, а потім Офісу президента регулярно з’являвся на Хануці, Ту бі-Шват, Рош га-Шані. У 2023-му Буданов особисто вручив рабину «Подяку» за «допомогу в реалізації спеціальних операцій». Вони разом садили дерева біля пошкодженої російською атакою єврейської школи «Перлина». На Хануку 2025-го генерал спеціально приїхав запалити свічки. Це публічна історія, зафіксована у фотографіях, заявах і репортажах.

    Тепер ця історія опинилася всередині найчутливішої корупційної справи останніх місяців. За версією НАБУ і САП, група, до якої входила Мудра, легалізувала 150 мільйонів гривень через структури державного «Сенс Банку», щоб внести заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка у справі «Мідас». 

    Слідство також говорить про рейдерські схеми з нерухомістю на сотні мільйонів. У записах, оприлюднених бюро, звучать посилання на «керівництво». У тексті підозри Мудрій, за даними «Української правди», є згадки про Буданова. Сам глава Офісу публічно обмежився фразою: «Все в руки суду». Джерела видання описували його стан після появи записів словами «ходить білим» — уникає зайвих контактів.

    За відомостями, отриманими редакцією, навколо Мудрої зараз вибудовується інша лінія. Її намагаються максимально відвести в тінь і прибрати з публічного простору будь-які згадки про Офіс президента — щоб розмови про керівника відомства стихли. Маркович у цій конструкції відіграє не лише роль поручителя. За тими самими даними, саме він свого часу подав кандидатуру Буданова Джареду Кушнеру. Зараз, стверджує джерело, це єдиний український політик, якого лобіює зять президента США. Очорнення Буданова Марковичу невигідне — тому нових плівок НАБУ за участю глави Офісу чекати не варто.

    Відкриті джерела частково підтверджують інфраструктуру цих зв’язків. Маркович — емісар Хабаду, руху, до якого традиційно близькі родини Кушнерів та Іванки Трамп. Українські публікації фіксували, що контакти частини еліт з адміністрацією Трампа з політичних та фінансових питань нерідко проходять через головного рабина Києва. Буданов, ставши главою Офісу в січні 2026-го, одразу опинився в центрі переговорів з американською стороною — з Кушнером і Стівом Віткоффом у Маямі та на інших майданчиках. Його військовий бекграунд і репутація людини, яка «вбивала росіян і буде вбивати», зробили його зручною фігурою для Вашингтона на тлі зміни команди після відходу Андрія Єрмака.

    Поява рабина в суді — не просто жест солідарності. Це сигнал, що навколо Буданова складається захисний контур, у якому релігійна громада, особисті зв’язки та міжнародні канали переплітаються. Мудра, поки залишається в центрі справи, створює ризик. Чим далі вона від Офісу в публічному сприйнятті, тим менше питань до того, хто саме давав вказівки і хто контролював фінансові потоки.

    Суд поки визначив Мудрій тримання під вартою з можливістю застави у 20 мільйонів гривень — значно нижче за запрошені прокуратурою 150. Поруку Марковича суд поки не прийняв як самостійний захід. Але сам факт, що духовний лідер столиці публічно став поруч із фігуранткою гучної справи, вже працює. Він пов’язує приватну історію однієї чиновниці з ширшою системою відносин, де військова розвідка, єврейська громада Києва та американські посередники опиняються в одній площині. Поки розслідування триває, баланс сил усередині Банкової залишається рухливим. 

    Буданов зберігає високий рівень суспільної довіри та роль ключового переговорника. Але будь-яка нова згадка «керівництва» в матеріалах НАБУ здатна змінити траєкторію. Поки ж навколо нього вибудовують простір, у якому незручні імена та посади поступово йдуть у тінь.

     

  • Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Україна продовжує активну дипломатичну роботу з міжнародними партнерами та заявляє про готовність до будь-яких форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий і стійкий мир. Для координації подальших кроків президент Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену переговорному процесу та взаємодії з ключовими союзниками.

    Про це повідомляє президент України Володимир Зеленський, а також глава Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умеров.

    За словами Умерова, під час наради президент заслухав доповіді щодо поточного стану переговорного процесу та міжнародної координації. У зустрічі також взяли участь керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

    Як зазначив глава СЗРУ, кожен із учасників доповів про роботу за своїм напрямом – від контактів із міжнародними партнерами до переговорних ініціатив і подальших кроків, які мають зміцнити позиції України на міжнародній арені.

    Умеров наголосив, що Україна підтримує щоденну координацію зі Сполученими Штатами. Паралельно триває активна дипломатична робота з державами Європейського Союзу, а також країнами Близького Сходу та Перської затоки. За його словами, метою таких контактів є посилення міжнародної підтримки України, координація безпекових рішень і пошук нових можливостей для просування мирного процесу.

    Водночас частина дипломатичної діяльності, за словами Умерова, не може бути оприлюднена через її конфіденційний характер.

    “Ми готові до всіх форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий та стійкий світ”, – наголосив він.

    Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підтвердив, що тема переговорів стала одним із головних питань спеціальної наради. За його словами, українська сторона щоденно перебуває на зв’язку з представниками президента США Дональда Трампа та очікує активізації дипломатичних контактів уже найближчим часом.

    “Ми будемо готові до всіх форматів зустрічей, розраховуємо, що зараз у серпні Віткофф та Кушнер будуть активними”, – заявив глава держави.

    Президент також повідомив, що Київ продовжує взаємодію не лише зі Сполученими Штатами, а й з іншими міжнародними партнерами, зокрема країнами Перської затоки. При цьому він зауважив, що частина переговорної роботи залишається непублічною через її чутливий характер.

    За словами Зеленського, Україна розраховує, що дипломатичні контакти принесуть конкретні результати, які допоможуть зміцнити міжнародну підтримку держави та наблизити досягнення справедливого миру.

    Окрім переговорного процесу щодо завершення війни, Україна продовжує активну співпрацю з міжнародними партнерами й у сфері європейської інтеграції. Одним із ключових напрямків залишається підготовка до майбутнього опалювального сезону та забезпечення стійкості держави в зимовий період. Водночас Київ працює над виконанням необхідних умов для подальшого просування переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

  • “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    “Якщо ви б’єте військових — хто захистить вас?”: Буданов зробив гучну заяву після подій у Львові

    Будівля територіального центру комплектування у Львові після резонансної сутички між військовослужбовцями та цивільними стала центром уваги всієї країни. Інцидент, під час якого натовп перекинув і пошкодив службовий автомобіль ТЦК, отримав широкий суспільний резонанс та викликав реакцію керівництва держави, військового командування й органів місцевої влади. Одним із перших свою позицію публічно висловив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, який закликав українців замислитися над наслідками подібних дій та наголосив на необхідності правової оцінки інциденту.

    У своєму Telegram-каналі Буданов заявив, що напад на українських військовослужбовців є неприпустимим навіть за наявності суспільних дискусій щодо роботи територіальних центрів комплектування.

    «Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас. Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів на події у Львові», – написав він.

    Заява керівника ГУР пролунала після конфлікту, який стався ввечері 8 липня у Сихівському районі Львова. За інформацією Львівського обласного ТЦК та СП, близько 21:30 військовослужбовці спільно з поліцейськими проводили перевірку військово-облікових документів чоловіка. Під час перевірки, як стверджують у ТЦК, було встановлено, що він із 12 червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього чоловіка доставили до територіального центру комплектування та направили на проходження військово-лікарської комісії.

    Поки одну частину групи супроводжували до ТЦК, інші військовослужбовці залишилися на місці. Саме тоді, за офіційною версією, їх оточила група людей, яка почала агресивно поводитися. На відеозаписах, що швидко поширилися у соціальних мережах, видно, як десятки людей заблокували службовий автомобіль, вигукували «Ганьба!», а згодом перекинули транспортний засіб та пошкодили його. Також повідомлялося про проколоті шини та пошкодження кузова автомобіля.

    Львівський обласний ТЦК заявив, що всі особи, причетні до нападу на військовослужбовців та пошкодження службового майна, нестимуть відповідальність відповідно до чинного законодавства. У повідомленні також містився заклик до громадян не піддаватися на провокації та не перешкоджати виконанню законних обов’язків військовими і поліцейськими.

    На інцидент відреагував і міський голова Львова Андрій Садовий. Він назвав побачене «дуже поганим симптомом» і наголосив, що Росія найбільше зацікавлена у внутрішніх конфліктах всередині України. За словами мера, навіть під час повномасштабної війни держава повинна залишатися правовою, а всі учасники подій, які порушили закон, мають понести відповідальність. Садовий також закликав припинити називати військовослужбовців «працівниками ТЦК», підкресливши, що це військові, які виконують службу.

    Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький також засудив напад на військових. Він повідомив, що правоохоронні органи дадуть правову оцінку діям усіх учасників конфлікту, а дії самих військовослужбовців ТЦК додатково перевірять у межах службового розслідування.

    Після резонансної події свою позицію висловила і військова омбудсменка Ольга Решетилова. Вона заявила, що відповідальність за подібні конфлікти не можна покладати виключно на людей, які опинилися безпосередньо на місці подій. На її думку, проблема значно глибша і потребує системних змін. Решетилова закликала уряд, військово-політичне керівництво та органи місцевого самоврядування переглянути підходи до мобілізації, удосконалити систему бронювання та провести реформу роботи ТЦК.

    Події у Львові викликали широкий суспільний резонанс і стали однією з найбільш обговорюваних тем останніх днів. Відео із перекиданням службового автомобіля швидко поширилися соціальними мережами та медіа, а інцидент спричинив активну дискусію щодо мобілізації, взаємодії громадян із представниками ТЦК та необхідності вдосконалення чинної системи.

    Наразі правоохоронні органи встановлюють усіх учасників конфлікту, аналізують відеозаписи та інші докази. Після завершення перевірки буде ухвалено процесуальні рішення щодо осіб, причетних до пошкодження службового автомобіля та можливого застосування насильства. Водночас офіційні особи наголошують, що будь-які суперечки навколо мобілізації повинні вирішуватися виключно у правовому полі, без насильства щодо військовослужбовців чи інших громадян.

  • Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов особисто не брав участі в переговорах з білоруською стороною і не їздив до Білорусі. Незважаючи на те, що переговори з Лукашенком частково контролюються США через Джареда Кушнера, до якого близький Буданов, особиста присутність колишнього глави української розвідки (а тепер і керівника ОП) у Білорусі була визнана надто ризикованою і могла б стати смертельною небезпекою. Ключовий ризик пов’язаний з глибокою інтеграцією білоруських структур з російськими. За оцінками експертів та джерел у силових відомствах, рівень впливу російської влади (і відповідно ймовірність витоків інформації) у ключових органах Білорусі оцінюється приблизно в 80 відсотків. В таких умовах будь-яка поїздка Буданова могла б обернутися прямою загрозою.

    Чому керівник Офісу Президента України залишається однією з головних цілей Кремля

    Ліквідація або захоплення Буданова стала б для Путіна потужним пропагандистським та оперативним успіхом, доказом «відплати» за неочікувані удари по Росії, сильним сигналом для власних силовиків та суспільства, а також вагомим аргументом у внутрішній політиці. Російська пропаганда вже давно позиціонує Буданова як «терориста номер один» та організатора ударів по території РФ (включаючи звинувачення в дронових атаках та координації з РДК). Захоплення або усунення такої фігури дало б Кремлю потужний інформаційний козир.

    Сам Буданов ніколи не приховував свого ставлення. У відповідь на російські звинувачення він прямо заявив: «Все, що я прокоментую, це те, що ми вбивали росіян і будемо вбивати росіян у будь-якій точці світу до повної перемоги України». Ця фраза стала класикою і лише посилила бажання Кремля поквитатися.

    Особиста участь Буданова в операціях на території РФ

    Виходячи з тієї інформації, що росіяни знають про участь Буданова в спецопераціях на території Росії, ліквідація або захоплення такої фігури могла б бути вагомим аргументом для Путіна. За наявними даними, російські спецслужби володіють відомостями не тільки про координацію українською розвідкою рейдів Російського добровольчого корпусу (РДК) та інших добровольчих формувань у Білгородську та Курську області, але й про особисту участь самого Буданова в низці операцій на російській території. У квітні 2026 року командир одного з елітних підрозділів ГУР публічно підтвердив, що Буданов особисто заходив на російську територію — зокрема, на Грайворонському напрямку в Білгородській області, де йшов разом з групою лісами та полями на ранніх етапах рейдів. Ці операції включали диверсії, захоплення полонених, створення паніки в прикордонних регіонах та прямі бойові зіткнення з російськими силовиками (включаючи ФСБ та прикордонників). Для Кремля це не просто військова невдача, а серйозне приниження російських спецслужб, які не змогли забезпечити безпеку навіть у глибині своєї території.

    Стратегія безпеки ключових персон в українському керівництві

    У Кремлі Буданов давно вважається однією з головних «цілей». Тому традиційно входить до числа найбільш захищених осіб в українській державі, поряд з вищим керівництвом Офісу Президента та іншими ключовими фігурами. Його публічна активність зведена до мінімуму, а всі закордонні переміщення проходять під багатошаровим посиленим контролем. Безпека Буданова забезпечується на максимальному рівні як всередині України, так і під час будь-яких закордонних візитів. Переговори за білоруським напрямком стосувалися, серед іншого, питань безпеки кордону, нейтралізації загроз (зокрема використання території Білорусі для запуску російських дронів), обміну розвідданими та можливих домовленостей щодо деескалації. Щоб не піддавати Буданова ризику, українську сторону на цих контактах представляли інші офіційні особи. Такий підхід дозволив зберегти канал комунікації, одночасно мінімізувавши загрози для однієї з найцінніших фігур в системі національної безпеки.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов отримав один із найскладніших політико-дипломатичних викликів останніх місяців. На тлі загострення дискусій між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті та рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування «імені Героїв УПА» саме Буданов став однією з ключових фігур, які залучені до пошуку шляхів деескалації ситуації.

    Останніми тижнями українсько-польські відносини опинилися під додатковим тиском через суперечки щодо історичних питань. Після указу президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА» у Польщі пролунала хвиля критики з боку частини політичного спектра.

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. У польському політикумі також лунали заклики переглянути підходи до підтримки України та навіть блокувати окремі етапи її євроінтеграції.

    Попри це, офіційна Варшава продовжує наголошувати на стратегічному характері відносин з Україною. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав обидві сторони до діалогу та застеріг від використання історичних суперечок на користь третіх сторін, насамперед Росії. Аналогічну позицію озвучували й представники польського парламенту, які наголошують на важливості збереження партнерства між двома державами в умовах війни.

    На цьому тлі увагу експертів привернуло те, що до процесу врегулювання напруженості активно залучили саме Кирила Буданова. Політичний консультант Олег Постернак вважає, що це рішення не є випадковим.

    За його словами, глава української військової розвідки вже давно перестав сприйматися виключно як керівник спецслужби. За роки повномасштабної війни Буданов став одним із найвідоміших представників української влади на міжнародній арені. Він неодноразово брав участь у складних міжнародних переговорах, координував питання повернення українських військовополонених, цивільних заручників та дітей, незаконно вивезених Росією.

    Експерт наголошує, що саме цей досвід дає Буданову перевагу під час роботи на особливо чутливих дипломатичних напрямках.

    «Складні дипломатичні треки Буданову під силу. Фактично відбувається його ініціація не лише як антикризового політика, а й як практика-дипломата», — зазначив Постернак.

    На думку експерта, українська влада розраховує, що Буданов зможе забезпечити більш прагматичний підхід до врегулювання суперечностей. Глава ГУР має високий рівень довіри як всередині країни, так і серед багатьох міжнародних партнерів України.

    Водночас політтехнолог Олексій Голобуцький раніше також звертав увагу на зміну ролі Буданова в українському політичному просторі. За його словами, керівник розвідки поступово виходить за межі традиційної військової функції та дедалі частіше виступає як кризовий менеджер державного масштабу.

    Польський напрямок залишається одним із ключових для України. Варшава є одним із головних союзників Києва від початку повномасштабного вторгнення Росії. Польща прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову та гуманітарну допомогу, а також активно підтримувала Україну на міжнародних майданчиках.

    Окреме значення мають євроінтеграційні перспективи України. Саме Польща може відігравати важливу роль під час відкриття та проходження переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. Тому будь-яке загострення відносин між Києвом і Варшавою розглядається як потенційний ризик для стратегічних інтересів обох держав.

    Аналітики наголошують, що нинішня криза має переважно політичний та історичний характер і не зачіпає фундаментальних безпекових інтересів двох країн. Саме тому сторони зацікавлені в пошуку компромісних рішень, які дозволять знизити градус дискусії та не допустити перетворення історичних суперечок на масштабний політичний конфлікт.

    Сам Постернак вважає, що головне завдання переговорного процесу полягає не стільки у вирішенні всіх історичних питань, скільки у недопущенні їх використання як інструменту для руйнування стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    «Україні буде потрібна Польща для євроінтеграції. Польщі потрібен військовий досвід України», — наголошує експерт.

    Поки що офіційна інформація про конкретний формат переговорів за участю Кирила Буданова залишається обмеженою. Однак сам факт його залучення до цього напрямку свідчить про особливу увагу української влади до відносин із Польщею та прагнення не допустити їх подальшого погіршення.

    На тлі війни з Росією Київ і Варшава залишаються природними союзниками, а тому пошук формули взаєморозуміння залишається одним із головних завдань для обох сторін. І саме Кирило Буданов, схоже, отримав одну з ключових ролей у цьому процесі.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

  • Буданов: Росія через невдачі у війні знижує заявлені цілі

    Буданов: Росія через невдачі у війні знижує заявлені цілі

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Росія під тиском реальної ситуації на фронті та неможливості досягти початково заявлених цілей поступово змінює свою воєнно-політичну риторику і знижує планку вимог, які озвучує як “цілі війни”. Про це він сказав під час виступу на Kyiv Stratcom Forum 2026, повідомляє “Укрінформ”.

    За словами Буданова, початкові стратегічні завдання, які російське керівництво декларувало на початку повномасштабного вторгнення, з часом зазнають суттєвих змін, оскільки не можуть бути реалізовані в умовах затяжної війни та опору України.

    Він наголосив, що внаслідок цього Кремль змушений формувати нові інформаційні наративи для власного суспільства, які подаються як “реалістичніші цілі” або навіть як “досягнення”.

    “Плине час, і під впливом неприємної для них реальності, з якою вони стикаються, їм доводиться знаходити відповіді для свого суспільства. І кожного разу ця планка щодо цілей у війні знижується. Всі ж це бачать”, — зазначив Буданов.

    За його словами, одним із нових прикладів такої трансформації російської риторики є поява заяв про необхідність “позаблокового статусу України” та “без’ядерного статусу” як потенційних результатів війни. На думку керівника ГУР, ці формулювання демонструють спробу Росії переосмислити власні цілі у бік менш амбітних, але політично зручних для внутрішньої аудиторії.

    “Десь тиждень тому, якщо не помиляюсь, з’явився ще один новий наратив: Україна має бути без’ядерною державою і не вступати в будь-які військові альянси. Це вже нова мета, тобто планка трошки знижується. Це нормально, тому що йде час і, оскільки ми зараз спілкуємось, мета не досягнута”, — сказав він.

    Буданов підкреслив, що подібні зміни у риториці не є випадковими, а свідчать про системну адаптацію російської пропаганди до затяжного характеру війни. На його думку, Кремль намагається поступово формувати у суспільстві уявлення про “часткові перемоги”, навіть якщо вони не відповідають початковим заявленим цілям вторгнення.

    Він також припустив, що російська влада може готувати своє населення до сприйняття будь-якого результату, який можна буде подати як успіх, зокрема через акцент на темах “нейтрального статусу України” або обмеження її міжнародної інтеграції.

    “Починають говорити: мовляв, ми доб’ємося того, що вони будуть позаблокові, до прикладу. Це ж теж перемога. Тому це абсолютно нормальна трансформація”, — додав керівник ГУР.

    Буданов також звернув увагу, що така інформаційна адаптація відбувається паралельно з продовженням бойових дій, що свідчить про відсутність реального досягнення стратегічних цілей Росії попри тривалість війни.

    На його думку, зміна наративів є спробою Кремля утримати внутрішню політичну стабільність і підтримку війни в умовах, коли початкові обіцянки не були виконані.

    Водночас українська сторона продовжує оцінювати ризики подальшої ескалації. Раніше президент Володимир Зеленський наголошував, що Росія може готувати нові хвилі мобілізації та намагається посилити тиск на окремих напрямках фронту, зокрема на північному та східному.

    У розвідці України зазначають, що зміна риторики Росії не означає зменшення загроз, а радше відображає спробу пристосувати інформаційну політику до реалій затяжної війни, де ключові стратегічні цілі залишаються недосягнутими.

  • Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна запускає антикорупційний прорив разом із ОЕСР: що зміниться вже найближчим часом

    Україна готується до запуску масштабного антикорупційного проєкту, який має стати одним із ключових етапів реформування держави на шляху до європейської інтеграції. Про це заявив Кирило Буданов після зустрічі з делегацією Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

    За словами посадовця, йдеться не про точкові зміни, а про системну трансформацію, яка передбачає гармонізацію українського законодавства із міжнародними стандартами. Проєкт реалізовуватиметься за підтримки Швейцарії і має на меті суттєво підвищити ефективність боротьби з корупцією в Україні — однією з ключових вимог як міжнародних партнерів, так і українського суспільства.

    У центрі ініціативи — приведення української правової системи у відповідність до норм і практик країн ОЕСР, які вважаються «золотим стандартом» у сфері економічного управління та антикорупційної політики. Організація об’єднує 38 розвинених держав, на які припадає понад 60% світового ВВП, і відіграє важливу роль у формуванні глобальних економічних правил.

    Буданов підкреслив, що Україна вже зробила важливий крок у цьому напрямку: у грудні 2025 року було підписано угоду про приєднання до Робочої групи ОЕСР з питань боротьби з хабарництвом. Це означає, що країна бере на себе зобов’язання впроваджувати міжнародні стандарти прозорості, контролю за фінансовими потоками та відповідальності за корупційні правопорушення.

    Новий проєкт, за словами представників влади, має стати практичним інструментом реалізації цих зобов’язань. Очікується, що він включатиме не лише зміни до законодавства, а й реформу інституцій, які відповідають за запобігання та розслідування корупції. Йдеться, зокрема, про підвищення ефективності роботи антикорупційних органів, вдосконалення механізмів контролю за державними фінансами та запровадження сучасних цифрових рішень для прозорості.

    Контекст запуску цієї ініціативи є надзвичайно важливим. Україна перебуває у стані повномасштабної війни, що створює додаткові ризики для фінансової дисципліни та використання бюджетних коштів. Водночас саме в таких умовах міжнародні партнери особливо уважно стежать за тим, як держава управляє ресурсами.

    Останні антикорупційні скандали лише підсилюють актуальність реформи. Зокрема, навесні 2026 року правоохоронці викрили низку резонансних справ — від хабарів у сотні тисяч доларів до зловживань у регіональних органах влади. Такі випадки не лише підривають довіру громадян, а й можуть впливати на обсяги міжнародної допомоги.

    Саме тому запуск масштабного проєкту з ОЕСР розглядається як сигнал для партнерів: Україна не просто декларує боротьбу з корупцією, а переходить до системних змін. Це особливо важливо в контексті євроінтеграції, адже виконання антикорупційних вимог є однією з ключових умов для просування до членства в ЄС.

    Окрім політичного значення, проєкт має і економічний вимір. Ефективна боротьба з корупцією безпосередньо впливає на інвестиційний клімат. Чим прозорішою є система, тим більше шансів залучити іноземний капітал, що критично важливо для відновлення економіки після війни.

    Експерти зазначають, що гармонізація законодавства з ОЕСР може відкрити для України нові можливості у сфері міжнародної торгівлі та співпраці. Це також дозволить інтегруватися у глобальні економічні процеси на більш вигідних умовах.

    Водночас шлях до реальних змін буде непростим. Гармонізація законодавства — це тривалий процес, який потребує не лише політичної волі, а й ефективної реалізації на практиці. Важливу роль відіграватиме контроль за виконанням реформ та готовність державних інституцій працювати за новими правилами.

    Буданов у своєму коментарі наголосив, що Україна сьогодні не лише бореться за свою незалежність, а й активно трансформується як держава. За його словами, реформи — це не менш важливий фронт, ніж військовий.

    У підсумку запуск антикорупційного проєкту за участю ОЕСР може стати одним із ключових кроків у зміні української системи управління. Якщо ініціатива буде реалізована ефективно, вона здатна не лише зменшити рівень корупції, а й закласти основу для довгострокового економічного розвитку та інтеграції України у світову спільноту.