Позначка: будівництво доріг

  • Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    Україна відкрила нову транспортну артерію до кордону з ЄС

    В Україні офіційно відкрили рух Північним обходом Рівного — новою автомобільною дорогою, яка має стратегічне значення для транспортної системи країни, внутрішньої логістики та сполучення із західним кордоном. Про запуск об’єкта 3 червня повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба у Facebook, підкресливши, що йдеться про один із ключових інфраструктурних проєктів останніх років.

    Північний обхід Рівного є новою транспортною артерією протяжністю 14,5 кілометра, яка покликана суттєво змінити логістику руху транспорту в регіоні. Основна функція дороги — вивести транзитні потоки за межі міста Рівне, зменшивши навантаження на міську інфраструктуру та підвищивши безпеку й швидкість пересування як для місцевих мешканців, так і для міжрегіонального транспорту.

    Ключове значення нового маршруту полягає у його інтеграції в загальноукраїнську та міжнародну транспортну систему. Дорога забезпечує швидший доступ до траси М-06 «Київ – Чоп», яка є одним із головних транспортних коридорів України та з’єднує столицю з західним напрямком. Через цю магістраль здійснюється значна частина вантажних і пасажирських перевезень у напрямку країн Європейського Союзу.

    Окрім цього, Північний обхід Рівного покращує логістику до ключових пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, серед яких «Ягодин», «Устилуг» та «Угринів». Це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли стабільність та швидкість транспортних маршрутів мають критичне значення для економіки, гуманітарних поставок і міжнародної торгівлі.

    У міністерстві зазначають, що запуск дороги має комплексний ефект для різних рівнів. Для міста Рівне це насамперед розвантаження вулично-дорожньої мережі, зменшення заторів і зниження зношеності дорожнього покриття, яке раніше активно використовувалося транзитним транспортом. Для регіону це додатковий стимул розвитку логістичних хабів, бізнес-активності та інвестиційної привабливості. Для держави загалом — зміцнення транспортної стійкості та розширення можливостей для експорту й імпорту через західні кордони.

    Історія проєкту почалася ще у 2019 році, коли було ухвалено рішення про будівництво нової об’їзної дороги навколо Рівного. Проте реалізація проєкту відбувалася нерівномірно і була ускладнена низкою факторів, а після початку повномасштабного вторгнення роботи взагалі тимчасово призупинялися. Однією з причин стало питання безпеки будівельних майданчиків, а також ризики руйнування незавершених мостових і дорожніх конструкцій.

    Згодом роботи були відновлені, оскільки незавершена інфраструктура почала зазнавати природного руйнування, що могло призвести до значних фінансових втрат і ускладнити подальше завершення будівництва. У результаті проєкт був доведений до фінальної стадії, ставши одним із найбільших дорожніх об’єктів, реалізованих в Україні в останні роки в умовах війни.

    У межах будівництва було виконано масштабний комплекс робіт: зведено приблизно 6 кілометрів нової дороги, реконструйовано ще 4 кілометри існуючої автомобільної інфраструктури та проведено ремонт близько 4,5 кілометра дорожньої мережі разом зі штучними спорудами, включно з елементами мостової інфраструктури.

    Окремо підкреслюється, що цей проєкт має важливе значення саме в умовах війни, адже він безпосередньо впливає на ефективність перевезення гуманітарних вантажів, військової логістики та забезпечення регіонів критично важливими ресурсами. За словами урядовців, нова дорога підсилює західний логістичний напрямок України та робить транспортну систему більш стійкою до викликів воєнного часу.

    Уряд також наголошує, що розвиток дорожньої інфраструктури залишається одним із пріоритетів державної політики відновлення, оскільки якісні транспортні коридори є основою економічної стабільності та інтеграції України до європейського ринку. Відкриття Північного обходу Рівного розглядається як частина ширшої стратегії модернізації транспортної мережі країни, яка включає як будівництво нових магістралей, так і відновлення пошкоджених або застарілих доріг.

    Очікується, що після повноцінного запуску руху новою трасою значно зросте швидкість доставки вантажів у напрямку Польщі та інших країн ЄС, а також покращиться транзитний потенціал України як важливої логістичної ланки між Сходом і Заходом Європи.

  • Держава спрямовує 9 млрд грн на дороги до Буковелю: хто заробить на мегапроєктах у Карпатах

    Держава спрямовує 9 млрд грн на дороги до Буковелю: хто заробить на мегапроєктах у Карпатах

    Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області роздала багатомільярдні підряди на будівництво та ремонт доріг, які ведуть до приватних карпатських курортів. Сукупна сума проєктів уже сягнула 9 млрд грн, з яких 2,46 млрд грн — це два контракти, укладені 21 і 26 листопада з компанією «ПБС».

    За 2,18 млрд грн передбачається масштабний ремонт 22,8 км дороги Т-09-06 між Пасічною та Бистрицею. Ще 278 млн грн спрямують на ремонт траси Н-09 біля Микуличина. Фінансування стартує негайно: до кінця року планують освоїти 146 млн грн, у 2025 році — понад мільярд, решту — у 2027-му.

    Крім цього, 3 грудня Служба оголосила новий тендер — на розробку проєктної документації для абсолютно нової дороги від Бистриці до Яблуниці через Поляницю. Це прямий коридор до «Буковелю», довжиною 28,6 км та орієнтовною вартістю 6,57 млрд грн.

    Таким чином, держава фактично фінансує дорожню інфраструктуру навколо приватних курортів, які активно розширюються. Відомо, що ТОВ «Буковель» ще у 2022 році пропонувало створення нових комплексів — «Бистриця» та «Турбат» — із загальним потенціалом понад 25 тисяч туристів одночасно. Паралельно просувають гігантський проєкт «Свидовець», розрахований на 28 тисяч відпочивальників і понад 700 гектарів забудови.

    Всі нові дороги, які зараз замовляє держава, ведуть у зону цих майбутніх курортів. Одна — до Бистриці, друга — до Буковелю з боку Надвірної, третя має з’єднати дві локації прямим маршрутом.

    Хто за цим стоїть

    Компанія «ПБС», яка отримала підряди на 2,46 млрд грн, записана на працівницю «Буковелю» Іванну Непик, але її реальним бенефіціаром вважають колишнього директора курорту та екснардепа Олександра Шевченка.

    Шевченко є близьким бізнес-партнером народного депутата Ігоря Палиці — давнього союзника Ігоря Коломойського. Колись саме Коломойський контролював «Буковель», але після конфліктів із владою курорт фактично перейшов під контроль родини Палиці. Наразі ТОВ «Буковель» записане на ексдружину та сина нардепа — Оксану й Захара Палицю.

    Зі структурами Палиці пов’язані також компанії, які раніше належали Тимуру Міндічу — співзасновнику «Кварталу-95» і бізнес-партнеру Коломойського. ЗМІ вже описували зв’язки Палиці та Міндіча через спільні майнові структури й бізнеси у Карпатах та Києві.

    Партія Палиці «За майбутнє» активно підтримувала ухвалення держбюджету-2026, де й закладені кошти на ці масштабні дорожні проєкти. Сам Палиця, однак, за бюджет не голосував — ймовірно, щоб уникнути прямого конфлікту інтересів.

    Чому «ПБС» виграла тендери

    Єдиним конкурентом «ПБС» була азербайджанська компанія AzVirt MMC. Вона подала дешевшу пропозицію, але її відхилили через відсутність електронної банківської гарантії, неперекладені документи та невідповідність вимогам щодо техніки.

    Водночас учасникам тендеру висували надзвичайно деталізовані вимоги щодо інженерів, робітників, техніки, лабораторій, наявності асфальтного заводу, досвіду та фінансових показників.

    Це створювало переваги для компанії, яка вже давно працює в регіоні. «ПБС» отримала підрядів на понад 53,9 млрд грн із 2016 року.

    Хто ухвалював рішення

    Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області очолює Любомир Семанів. Відповідальною за закупівлі є Ольга Нараєвська.

    Фактично саме вони затвердили проєкти, які вартістю та масштабами визначать розвиток приватних курортів у Карпатах на наступні десятиліття.

  • Дорожня мафія на Запоріжжі: чиновники та податківці ділять мільярдні підряди

    Дорожня мафія на Запоріжжі: чиновники та податківці ділять мільярдні підряди

    У Запорізькій області викрили масштабну корупційну схему, яка фактично перетворила ремонт і будівництво доріг на бізнес чиновників та пов’язаних з ними підрядників. До «дорожньої мафії» входять посадовці обласної військової адміністрації, податкової та колишні керівники Служби відновлення.

    За даними джерел, серед ключових фігурантів – Іван Федоров із Запорізької ОВА, податківець Роман Афонов, екскерівники служби відновлення Галич та Івко, а також директор обласного підприємства «Місцеві дороги» Петро Циганков.

    Схема працювала через три компанії — «Амструд», «Інкомцентр-Інвест» і «БК Клевер». З 2020 по 2024 рік вони отримали державних підрядів майже на 1,5 млрд грн. Конкуренції фактично не існувало: тендери прописувалися під «своїх» або взагалі укладалися без торгів, під виглядом «додаткових робіт».

    Якість доріг при цьому залишала бажати кращого: асфальт клали абияк, а технагляд примушували закривати очі та підписувати акти виконаних робіт.

    За доступ до таких контрактів підрядники віддавали «відкати» в розмірі 18–25% від кожного договору. Окрему роль відігравав податківець Роман Афонов. Він за хабарі у 15–20 тисяч доларів виключав компанії зі списку ризикових платників ПДВ та погоджував фіктивні закупівлі. Крім того, мав відсоток від прибутків підрядників. У 2021 році йому навіть подарували BMW X5 для дружини.

    Таким чином, під прикриттям чиновників та силових структур відбувався відвертий дерибан бюджетних коштів, які мали піти на розвиток інфраструктури області.

  • Викрито масштабну схему розкрадання коштів на ремонті доріг на 1,4 мільярда гривень

    Викрито масштабну схему розкрадання коштів на ремонті доріг на 1,4 мільярда гривень

    Детективи АРМА повідомили про відкриття масштабної схеми розкрадання бюджетних коштів, вилучених на ремонт доріг. Збитки, завдані державі, оцінені в 1,4 мільярда гривень. За даними слідства, посадові особи та власники приватних компаній організували багаторівневу схему, яка діяла з травня 2020 року.

    Інформація про розкрадені кошти стала результатом запиту правоохоронних органів, після чого Департамент виявлення та розшуку активів АРМА за допомогою доступу до баз даних знайшов активи, що належать компаніям, залученим до цієї схеми.

    У ході розслідування було виявлено 1,4 млрд гривень на рахунках підрядників, а також 115 одиниць спецтехніки, 80 транспортних засобів, частки у статутних капіталах підприємств на суму 788 тис. грн, а також об’єкти нерухомості та земельні ділянки.

    «Інформацію про виявлені активи вже передано до правоохоронного органу. Водночас зазначу, що АРМА готове забезпечити надходження до бюджету за рахунок ефективного управління цими активами у разі їх арешту та передачі до Нацагентства», – заявив заступник голови АРМА Павло Великоречанін.