Golosnovinua.com

Позначка: Бухарест

  • Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Уряд Молдови допускає можливість об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій розвитку держави у випадку, якщо процес вступу країни до Європейського Союзу буде суттєво ускладнений або повністю заблокований. Про це в інтерв’ю Euractiv заявив віцепрем’єр Молдови Еуджен Осмокеску.

    За його словами, нинішній стратегічний курс Кишинева залишається незмінним — країна прагне завершити переговори про вступ до ЄС і підписати відповідний договір до кінця 2028 року. Водночас він визнав, що затримка або зупинка євроінтеграційного процесу може змусити політичне керівництво розглядати інші геополітичні варіанти.

    Серед таких альтернатив Осмокеску прямо назвав потенційне об’єднання з Румунією, охарактеризувавши його як «план Б» на випадок провалу європейського шляху.

    «Це план Б», — заявив віцепрем’єр, коментуючи сценарій, який може бути активований у разі довготривалого блокування переговорів про вступ до ЄС після 2028 року.

    Осмокеску підкреслив, що наразі цей варіант не є частиною офіційної урядової політики та не обговорюється як практичний крок у короткостроковій перспективі. Пріоритетом залишається повноцінна інтеграція до Європейського Союзу, яку в Кишиневі розглядають як ключовий фактор економічної стабільності, безпеки та політичної модернізації держави.

    Водночас віцепрем’єр наголосив, що успіх євроінтеграції залежить не лише від внутрішніх реформ Молдови, а й від політичної волі Європейського Союзу. Він зазначив, що країні необхідні «чіткі сигнали» з боку Брюсселя, аби зберігати підтримку європейського курсу серед населення.

    За словами Осмокеску, Молдова перебуває під постійним тиском гібридних інформаційних операцій, спрямованих на підрив довіри до євроінтеграції. У цьому контексті, як він наголосив, затримки або невизначеність у процесі вступу можуть мати негативний вплив на суспільні настрої та політичну стабільність.

    Окремо він зазначив, що принцип «розширення на основі заслуг» має залишатися базовим для ЄС, однак водночас підкреслив необхідність більшої передбачуваності для країн-кандидатів, які вже реалізують масштабні реформи у межах переговорного процесу.

    Питання можливого об’єднання Молдови та Румунії періодично з’являється в політичному дискурсі обох країн, однак залишається чутливою темою, яка залежить як від внутрішньополітичних процесів, так і від волевиявлення громадян.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму про об’єднання з Румунією вона підтримала б таке рішення, якщо його схвалить більшість громадян країни. Ці заяви підкреслюють, що будь-який потенційний сценарій зміни державного статусу Молдови розглядається виключно через призму демократичного волевиявлення.

    У Румунії також неодноразово коментували можливість такого розвитку подій. Президент Нікушор Дан зазначав, що об’єднання може стати реальним лише тоді, коли ідея отримає стабільну та переконливу підтримку серед населення Молдови, а також буде результатом політичного консенсусу.

    Водночас у Бухаресті наголошують, що нинішнім пріоритетом залишається підтримка євроінтеграційного шляху Молдови та її поступове наближення до стандартів Європейського Союзу.

    На тлі цих дискусій Молдова продовжує залишатися однією з країн-кандидатів на вступ до ЄС, яка одночасно стикається з внутрішніми економічними викликами, енергетичною залежністю та зовнішнім політичним тиском. Саме ці фактори, на думку аналітиків, значною мірою визначатимуть подальшу траєкторію її зовнішньої політики.

    Євроінтеграція залишається офіційно закріпленим стратегічним курсом Молдови, однак озвучення «плану Б» свідчить про те, що в урядових колах розглядають і сценарії на випадок затяжної кризи в переговорах із Європейським Союзом.

  • “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    Президент Румунії Нікушор Дан опинився під хвилею критики після резонансної заяви щодо російських ударів по Україні. В інтерв’ю британському мовнику BBC, передає “Європейська правда“, глава румунської держави, коментуючи регулярні інциденти з російськими безпілотниками поблизу кордону його країни, заявив, що Росія має забезпечити відсутність загрози для румунських громадян під час атак на українські території.

    Заява пролунала на тлі дедалі більшої стурбованості Бухареста безпековою ситуацією в прикордонних районах після численних випадків падіння російських дронів на території Румунії або поблизу її кордонів. Водночас формулювання президента викликало гостру реакцію як серед румунського суспільства, так і в медіапросторі, оскільки багато хто сприйняв його слова як непряме визнання права Росії продовжувати удари по українських містах.

    Відповідаючи на запитання журналістів про реакцію Румунії на дронові інциденти, Дан зазначив, що за останні два роки країна зафіксувала від 20 до 30 випадків, пов’язаних із російськими безпілотниками. За його словами, спочатку йшлося про апарати без бойової частини, однак близько місяця тому стався інцидент із дроном, який ніс вибухівку. На щастя, боєприпас не здетонував.

    Президент наголосив, що подібні випадки становлять пряму загрозу для безпеки румунських громадян, особливо в населених пунктах, розташованих поблизу українського кордону та дельти Дунаю. Саме тому він заявив, що під час атак по українських містах, розташованих поруч із румунською територією, Росія повинна бути впевненою, що її удари не завдадуть шкоди громадянам Румунії.

    Саме ця фраза викликала найбільше обурення. Критики звернули увагу, що президент фактично не закликав до припинення російських ударів по Україні, а лише висловив вимогу, щоб вони не створювали ризиків для румунської сторони. У соціальних мережах та коментарях під публікаціями румунських медіа користувачі називали такі слова «цинічними», «неприйнятними» та «позбавленими людяності».

    Ситуація стала ще більш контрастною через те, що лише за два дні до цього, під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським, Нікушор Дан публічно заявляв про необхідність повного припинення російських атак на українську територію. Тоді він наголошував на підтримці України та необхідності зупинення агресії Російської Федерації.

    Окрему увагу привернула й інша частина інтерв’ю. Президент Румунії заявив, що у випадку подальших інцидентів його країна може вдатися до дипломатичних заходів щодо Москви, включно з можливим видворенням російського посла. Таким чином Бухарест демонструє готовність жорсткіше реагувати на загрози власній безпеці.

    Проблема російських безпілотників для Румунії залишається актуальною вже тривалий час. Після початку масштабних атак РФ на українську портову інфраструктуру в Одеській області уламки дронів неодноразово виявляли на румунській території. Особливо часто такі випадки фіксувалися поблизу населених пунктів навпроти українських портів Рені та Ізмаїл. Через це румунська влада була змушена посилити заходи безпеки, створити укриття для населення в прикордонних районах та запровадити систему екстрених сповіщень про повітряні загрози.

    Останнім часом занепокоєння Бухареста лише посилилося через зростання кількості російських ударів по українських об’єктах поблизу кордону НАТО. У Румунії неодноразово заявляли, що уважно стежать за ситуацією та координують дії з союзниками по Альянсу.

    Водночас слова Нікушора Дана вкотре продемонстрували складність балансу, який намагаються зберігати країни-сусіди України. З одного боку, вони підтримують Київ і засуджують російську агресію, а з іншого — дедалі більше уваги приділяють безпеці власних громадян на тлі ризику поширення війни за межі української території.

    Поки офіційний Бухарест не коментував хвилю критики, яка виникла після інтерв’ю BBC. Однак дискусія навколо висловлювань президента вже стала однією з найгучніших політичних тем у Румунії наприкінці травня, а його слова продовжують активно обговорювати як у румунських, так і в українських медіа.

  • Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія попередила Кремль: після удару дрона по житловому будинку можуть вислати посла Росії

    Румунія може вдатися до одного з найжорсткіших дипломатичних кроків у відносинах із Росією після серії інцидентів із російськими ударними безпілотниками, які порушують її повітряний простір під час атак на Україну. Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що офіційний Бухарест не виключає вислання російського посла, якщо подібні випадки повторюватимуться.

    Про це глава румунської держави повідомив в інтерв’ю BBC, коментуючи наслідки резонансного інциденту в місті Галац, де російський ударний дрон врізався у житлову багатоповерхівку та вибухнув.

    За словами президента, Румунія вже здійснила низку дипломатичних кроків у відповідь на дії Росії. Зокрема, раніше було закрито російське консульство в Констанці та вислано одного з російських дипломатів. Водночас, якщо небезпечні інциденти триватимуть, країна готова перейти до більш жорстких заходів.

    «Я сподіваюся, що вони зупиняться. Якщо ж ні — існують інші заходи, які можуть бути вжиті. Наприклад, вислання російського посла. Існує певна ієрархія дипломатичних заходів», — наголосив Нікушор Дан.

    Заява пролунала на тлі безпрецедентного випадку, який стався в ніч на 29 травня. Тоді російський безпілотник типу «Герань-2», який є російською версією іранського дрона Shahed, під час масованої атаки на Україну залетів на територію Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац.

    Безпілотник пробив дах багатоповерхівки та вибухнув усередині конструкції будинку. Внаслідок детонації виникла пожежа в коридорі квартири на верхньому поверсі. Постраждали двоє людей — жінка та дитина, яких госпіталізували до медичного закладу. Саме цей інцидент став найсерйознішим випадком порушення румунської території російськими ударними безпілотниками від початку повномасштабної війни РФ проти України.

    Президент Румунії повідомив, що фахівці вже завершили попередню експертизу уламків дрона. За його словами, жодних сумнівів щодо походження апарата не існує.

    Румунські експерти змогли порівняти знайдені фрагменти із безпілотником аналогічного типу, який кількома тижнями раніше впав на території країни, але не вибухнув. Саме завдяки цьому вдалося остаточно підтвердити, що йдеться про російський ударний дрон «Герань-2».

    Крім того, слідство встановило, що безпілотник ніс щонайменше 30 кілограмів вибухової речовини. Саме тому наслідки могли бути значно трагічнішими, якби вибух стався в іншій частині будівлі або у момент більшого скупчення людей.

    Після завершення роботи рятувальників та відновлення електропостачання мешканцям будинку дозволили повернутися до своїх квартир. Водночас постраждалі жінка та дитина продовжують перебувати під наглядом медиків.

    Останніми місяцями випадки потрапляння російських безпілотників на територію країн НАТО почастішали. Найчастіше інциденти фіксуються в прикордонних районах Румунії поблизу українських портів на Дунаї, які регулярно стають цілями російських атак.

    У Бухаресті дедалі частіше наголошують, що навіть випадкові порушення повітряного простору створюють загрозу життю цивільного населення та становлять серйозний виклик для безпеки країни.

    Після інциденту в Галаці Міністерство закордонних справ Румунії вже зверталося до партнерів по НАТО із закликом прискорити посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. У країні також активізували дискусію щодо додаткового розміщення засобів ППО в прикордонних регіонах.

    Водночас офіційний Бухарест наголошує, що не розглядає інцидент як навмисну атаку Росії на територію Румунії. Однак повторення подібних випадків може суттєво погіршити дипломатичні відносини між країнами та спровокувати нові санкційні або політичні рішення.

    Експерти зазначають, що вислання посла є одним із найсерйозніших дипломатичних сигналів, який держава може надіслати іншій країні без розриву дипломатичних відносин. Такий крок означав би подальше загострення відносин між Бухарестом і Москвою та став би черговим свідченням зростання напруги між Росією та країнами НАТО.

    На цьому тлі Румунія продовжує підтримувати Україну та посилювати заходи безпеки вздовж свого кордону. Уряд країни наголошує, що безпека громадян залишається головним пріоритетом, а будь-які нові інциденти з російськими безпілотниками отримають жорстку реакцію як на національному, так і на міжнародному рівні.

  • Вибух і пожежа на ТЕЦ у Бухаресті: горіли трансформатори та мазут

    Вибух і пожежа на ТЕЦ у Бухаресті: горіли трансформатори та мазут

    У столиці Румунії Бухаресті пізно ввечері в понеділок стався потужний вибух на теплоелектроцентралі CET Vest, після чого на території об’єкта виникла масштабна пожежа. Інцидент спричинив серйозну аварійну ситуацію на енергетичному підприємстві, однак обійшовся без постраждалих.

    Про подію повідомляє HotNews із посиланням на дані рятувальних служб.

    За попередніми даними Інспекторату з надзвичайних ситуацій (ISU), займання почалося з двох електричних трансформаторів на території ТЕЦ. Вогонь швидко поширився на ще один трансформатор, що значно ускладнило локалізацію пожежі на початковому етапі.

    Очевидці повідомляли про гучний вибух, після якого над об’єктом піднявся густий дим, а частина району тимчасово відчула коливання в електромережі.

    Основним фактором, який ускладнив ліквідацію пожежі, стала наявність значного обсягу палива — близько 30 тонн мазуту. Саме його займання спричинило інтенсивне горіння та високу температуру на об’єкті.

    Рятувальники працювали у складних умовах, оскільки паливо продовжувало підтримувати вогонь навіть після локалізації основних осередків займання.

    На місці події було залучено приблизно десять пожежних розрахунків. Додатково використовувалася спеціальна техніка для охолодження резервуарів і запобігання повторному спалаху.

    Керівник Державної служби з надзвичайних ситуацій Румунії Раед Арафат повідомив, що ліквідація пожежі відбувалася в умовах підвищеного ризику, але без загрози нового вибуху.

    Водночас він зазначив, що роботи ускладнювалися відсутністю спеціалізованих роботизованих систем, які зазвичай застосовуються для гасіння пожеж на небезпечних промислових об’єктах. Частина техніки перебувала на технічному обслуговуванні, тому пожежники змушені були діяти вручну.

    Попри це, за словами Арафата, ситуація залишалася контрольованою, а основним завданням було поступове охолодження осередків займання.

    Унаслідок аварії в окремих районах Бухарест фіксували короткочасні перепади напруги. Однак масштабного блекауту вдалося уникнути.

    Для забезпечення безпеки електропостачання на самій ТЕЦ було повністю відключено. Це дозволило рятувальникам безперешкодно працювати з обладнанням і запобігти подальшим ризикам.

    Енергетичні оператори зазначають, що система міського електропостачання продовжила працювати у штатному режимі після стабілізації ситуації.

    Через віддаленість об’єкта від житлової забудови система оповіщення населення RO-Alert не була активована. Також не зафіксовано критичного рівня задимлення у житлових районах.

    Екологічні служби вже розпочали попередню оцінку можливого впливу пожежі на довкілля, зокрема через горіння нафтопродуктів.

    За офіційними даними, внаслідок інциденту ніхто не постраждав. Евакуація населення не проводилася.

    Пожежу вдалося локалізувати ближче до першої години ночі. Після цього рятувальники перейшли до етапу догасання та охолодження конструкцій, щоб уникнути повторного займання.

    Причини вибуху наразі встановлюються. Розслідування розпочнеться після повної ліквідації наслідків пожежі та завершення роботи експертів на місці події.

    Інцидент у Бухарест став черговим прикладом ризиків для критичної енергетичної інфраструктури в Європі. Подібні аварії останнім часом фіксувалися й в інших країнах, зокрема через пожежі або технічні несправності на об’єктах енергосистем.

    Експерти наголошують, що такі випадки підкреслюють необхідність модернізації енергетичних об’єктів, посилення систем безпеки та оновлення обладнання, зокрема для реагування на надзвичайні ситуації.

  • У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    У Румунії двох українців звинуватили у спробі диверсії в офісі пошти

    Румунська прокуратура 6 квітня висунула обвинувачення двом громадянам України віком 23 та 24 років у спробі диверсії та співучасті у спробі диверсії. За версією слідства, справа пов’язана із змовою, що має російський слід.

    Про це повідомляють румунські правоохоронні органи, зокрема Департамент з боротьби з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT).

    За даними слідства, у жовтні минулого року підозрювані залишили дві посилки із запальною речовиною в одному з відділень української кур’єрської компанії «Нова Пошта», яка працює між країнами Європейського Союзу та Україною.

    Слідчі зазначають, що існував реальний ризик виникнення пожежі, яка могла призвести до значних наслідків. Офіс розташований на першому поверсі семиповерхового житлового будинку у центральному, густонаселеному районі Бухареста, що, за оцінкою DIICOT, створювало потенційну загрозу національній безпеці.

    Обох підозрюваних було затримано ще у жовтні 2025 року. Операція проводилася у координації з польськими правоохоронцями, які паралельно затримали шістьох осіб на території Польщі у межах тієї ж справи.

    Наразі обвинувачені перебувають під вартою. У разі доведення провини їм загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Румунські слідчі розглядають цю справу як частину ширшої діяльності, що може бути пов’язана із диверсійними операціями на території Європейського Союзу.

  • Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

    Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

    У Національному музеї сучасного мистецтва Румунії виставили три картини, які ізраїльський бізнесмен Янів Коен називає творами Казимира Малевича. За його словами, полотна випадково знайшли 2023 року під матрацом його бабусі Єви, переселенки з Одеси.

    Коен стверджує, що картини — «Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником» (1918), «Кубофутуристична композиція» (1912–1913) та «Супрематична композиція із червоним квадратом та зеленим трикутником» (1915–1916) — зберігалися в родині понад 90 років. Він пояснює відсутність документів сталінськими репресіями, коли авангардистів нібито змушували приховувати свої роботи.

    Однак провідні експерти ставлять під сумнів цю версію. Українсько-американський мистецтвознавець Костянтин Акінша нагадує, що Малевич у 1920–1930-х роках мав офіційні виставки і не продавав свої роботи приватним особам. Також відсутні будь-які підтвердження, що згадані картини колись були задокументовані чи демонструвалися публічно.

    Коен апелює до думки київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який визнав роботи «першокласними зразками» творчості Малевича. Проте Горбачов уже неодноразово підтримував сумнівні атрибуції, які не були прийняті ринком.

    Додаткові лабораторні аналізи підтвердили, що пігменти датуються часом життя Малевича, але це не є доказом, що він сам написав полотна. Подібні висновки вже супроводжували інші роботи, які пізніше виявлялися підробками.

    Ситуацію ускладнює той факт, що Коен оцінює три картини у 160–190 млн доларів, хоча публічно запевняє, що не планує їх продавати. Водночас журналісти ВВС знайшли згадки, що полотна пропонувалися як застава під кредит.

    Національний музей сучасного мистецтва Румунії відмежувався від скандалу, заявивши, що виставка є «кураторським експериментом», а сам факт показу не може вважатися підтвердженням справжності картин.

    Експерти зазначають: ринок російського та українського авангарду давно переповнений підробками, і «знахідка під матрацом» лише підживлює сумніви.