Позначка: Булгаков

  • Джонні Депп про українське коріння Булгакова та нову екранізацію “Майстра і Маргарити”

    Джонні Депп про українське коріння Булгакова та нову екранізацію “Майстра і Маргарити”

    Джонні Депп анонсував екранізацію роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” англійською мовою, а також виконає одну з головних ролей у фільмі. Це буде перша повнометражна адаптація твору англійською, попри численні спроби попередніх режисерів, серед яких Роман Поланський, Федеріко Фелліні, Террі Гілліам та Баз Лурман.

    Проєкт буде реалізований студією IN.2 Film за участі виконавчих продюсерок Світлани Мігунової-Далі та Грейс Ло. Режисер та повний акторський склад поки що не оголошені. Зйомки планують розпочати наприкінці 2026 року.

    Цікаво, що співпродюсерки вже тривалий час судяться з Михайлом Локшиним, який у 2024 році випустив російськомовну екранізацію “Майстра і Маргарити”. Локшин звинувачує Далі та Ло у блокуванні показів його фільму в США, посилаючись на їхні права на англомовну адаптацію.

    Ім’я Булгакова в Україні викликає суперечки. Письменнику закидають антиукраїнські погляди та критикують його ставлення до української незалежності. Після початку російської агресії у 2014 році активісти неодноразово вимагали закрити музей Булгакова на Андріївському узвозі у Києві. Міністр культури Олександр Ткаченко у 2022 році захищав музей, зазначивши, що Булгаков – уродженець Києва, а окремі сумнівні репліки належать персонажам.

    Джонні Депп давно висловлював підтримку Україні: ще з 2014 року він підтримував Революцію Гідності, виступав за звільнення Олега Сенцова та відкрито висловлював солідарність після 2022 року.

    Майбутня екранізація “Майстра і Маргарити” може стати не лише культурною подією, але й предметом дискусій через історичні суперечки щодо автора в Україні та складну репутацію минулих екранізацій.

  • Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Суд скасував арешт палацу Комарницького: власником став його тесть

    Під Києвом виявлено, що арештований маєток, пов’язаний із відомим “смотрящим” часів Кличка — втікачем Денисом Комарницьким, фактично перейшов у користування його родичів. Йдеться про розкішну недобудову у Козині площею понад 3 тисячі квадратних метрів, розташовану просто на березі річки.

    За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький нібито домовився через посередницю — колишню менеджерку міністра-втікача Олександра Клименка — про зняття арешту з цього об’єкта. За «послугу» він мав заплатити 2,65 мільйона доларів.

    Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

    У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

    Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

    Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

  • Про “українофоба” Булгакова і “колаборанта” Довженка

    Про “українофоба” Булгакова і “колаборанта” Довженка

    Історія з оголошенням Булгакова “українофобом” є частиною загальнішого питання – як має сучасна Україна ставитися до діячів минулого, які, будучи народженими в Україні, водночас або писали російською мовою (як Гоголь або Булгаков), або вважали себе росіянами (як Ігор Сікорський), або стали видатними вченими в Москві, з Україною себе не ідентифікуючи (як Сергій Корольов), або творили українською, але за часів радянської влади із цілком визначеним ідеологічним забарвленням.

    Як ставитися до автора “Пісні про Сталіна” Максима Рильського? До автора численних віршів про Леніна Павла Тичини? До лауреата Сталінських і Ленінських премій, знаменитого режисера Олександра Довженка, який, крім іншого, зняв знаменитий фільм “Щорс”, де в карикатурній формі зображено УНР і в героїчній – Червону армію? Фільм “Щорс” на десятки років став у СРСР “канонічною” версією подій в Україні в 1918-1919 роках. І явно зіграв у просуванні “наративів” багаторазово більшу роль, ніж “Біла гвардія” Булгакова.

    Порівняно зі “Щорсом” та іншими творами зазначених вище авторів, “Біла гвардія” виглядає нейтральною історичною розповіддю. А сам Булгаков, явно не обласканий Радянською владою письменник, – справжнім дисидентом.

    Сам Довженко, хоча й служив в армії УНР, перейшов потім на бік більшовиків і в “гріхах молодості” покаявся, написавши у своїй автобіографії, що “зайшов у Революцію не в ті двері” (так, цей вираз був у вжитку ще задовго до Кіркорова і “голої вечірки” Івлєвої). І якщо Булгаков за нинішніми офіційними мірками – “укранофоб”, то Довженко тягне на “колаборанта”.

    Претензії, за бажання, можна пред’явити взагалі до кого завгодно. Тарас Шевченко, наприклад, прозу писав російською. Можна поставити запитання “чому не державну?”. Автор “Енеїди” Іван Котляревський служив офіцером у російській імператорській армії, воював проти турків, 1812 року створив полк для боротьби з Наполеоном. Його теж можна записати в “колаборанти” або навіть “окупанти”.

    Тож, застосовуючи мірки теперішнього часу та норми Кримінального кодексу України в редакції 2024 року до діячів минулого, можна зайти надто далеко. “Заканселити” сотні відомих українців або уродженців України, які жили до 1991 року. І це буде унікальним досвідом. Тому що, як правило, будь-яка країна прагне оголосити “своїми” якомога більшу кількість відомих людей, створюючи і примножуючи свій символічний історичний капітал.

  • Володимир В’ятрович заявив, що Ігор Сікорський та Михаїл Булгаков не є українцями

    Володимир В’ятрович заявив, що Ігор Сікорський та Михаїл Булгаков не є українцями

    Авіаконструктор із Києва Ігор Сікорський, “так само як і Булгаков”, не є українцем, повідомив нардеп від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович.

    “З урахуванням чіткої позиції Сікорського, його теж не варто називати українцем”, – відповів В’ятрович на запитання, як ставитися до конструктора, який, також як і Булгаков, “вважав себе росіянином”.

    Це запитання прозвучало під постом В’ятровича, де він заявив, що сам Булгаков не вважав себе українцем і “робити його посмертно українцем є наругою не стільки над українцями, скільки над його уявленнями про себе”.

    Дискусія розгорнулася після того, як “Інститут національної пам’яті” визнав Булгакова “українофобом”. Це означає, крім іншого, що його ім’ям заборонено називати вулиці та будь-які об’єкти.

    Тим часом іменем Сікорського (авіаконструктора Російської імперії, який після революції 1917 року емігрував до США, де заснував компанію з виробництва гелікоптерів) уже за часів незалежної України назвали багато чого: аеропорт “Жуляни”, Київський політехнічний інститут, а також вулицю, на якій нині розміщене американське посольство в Києві.

    Тим часом Сікорський, судячи з його публічних заяв, був російським монархістом і вважав українців частиною “єдиного російського народу”. І, відповідно, сам вважав себе росіянином. Уже в еміграції співпрацював із російськими монархічними газетами, перебував у Російському політичному комітеті в Нью-Йорку, у програмі якого було написано, що “державна єдність Росії, в її природних, історичних кордонах, становить одну з головних основ російської національної свідомості”.

    У листі до історика Василя Галича 1936 року Сікорський так позначив свою національну ідентифікацію: “мій рід суто українського походження, із села Київської губернії, де мій прадід і прапрадід були священиками. Однак ми вважаємо себе за походженням росіянами, з певної частини Росії, розглядаючи український народ як інтегровану частину Росії так само, як Техас або Луїзіана є інтегрованою частиною Сполучених Штатів”.