Golosnovinua.com

Позначка: Бєлгородська область

  • ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

    Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

    Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

    У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

    «Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

    Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

    Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

    Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

    Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

    Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

    Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

    За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

    Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

    На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

    На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

    Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

    Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

    Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

    Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

    У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

    Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

  • Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Мінус $50 млн і одразу шість «очей» російських дронів: ЗСУ накрили важливі цілі РФ від Луганщини до Курщини

    Сили оборони України протягом 10–11 серпня провели серію точкових ударів по російській військовій інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо в Росії. Серед підтверджених Генеральним штабом цілей — сучасний зенітний ракетний комплекс «Бук-М3», командно-спостережний пункт, склади матеріально-технічного забезпечення та одразу шість пунктів управління російськими безпілотниками. Таким чином українські військові одночасно вдарили по кількох критичних елементах російської бойової системи — протиповітряній обороні, управлінню, логістиці та дронових підрозділах.

    Генеральний штаб повідомив, що 11 серпня одним із найцінніших уражених об’єктів став російський зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у районі населеного пункту Тополі на тимчасово окупованій території Луганської області. У повідомленні Генштабу йдеться саме про ураження комплексу; додаткові дані щодо ступеня його пошкодження наразі не оприлюднені.

    «Бук-М3» належить до найбільш сучасних серійних комплексів середнього радіуса дії, які використовує російська армія. Він призначений для боротьби з літаками, вертольотами, крилатими ракетами та іншими повітряними цілями і є важливим елементом ешелонованої системи ППО російських військ.

    Оцінки вартості одного такого комплексу відрізняються залежно від конфігурації. Українські військові джерела раніше називали орієнтовну ціну $40–50 млн. 23 липня Державна прикордонна служба, повідомляючи про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині, оцінювала його приблизно у $50 млн.

    Той липневий епізод показовий іще з однієї причини: російський комплекс було виявлено під час переміщення в напрямку фронту та уражено українським безпілотником. Фактично відносно дешеві ударні дрони дедалі частіше використовуються для знищення техніки вартістю в десятки мільйонів доларів.

    Ураження чергового «Бук-М3» важливе не тільки через вартість самої машини. Російські системи ППО прикривають командні пункти, артилерію, склади, логістичні маршрути та райони концентрації військ. Тому вибивання таких комплексів потенційно створює більш сприятливі умови для подальшої роботи українських розвідувальних та ударних безпілотників у конкретному районі. Це логічний військовий ефект від послаблення ППО, хоча Генштаб не повідомляв, чи був нинішній удар частиною конкретної багатоступеневої операції.

    Удар по командному пункту вже на території Росії

    Того ж 11 серпня Сили оборони уразили командно-спостережний пункт російських військ у районі Теребрено Бєлгородської області РФ. Генштаб не розкрив, якому саме підрозділу належав об’єкт і якими засобами його атакували. Також поки немає офіційної інформації щодо втрат особового складу.

    Командно-спостережні пункти забезпечують управління підрозділами, збір даних про ситуацію на полі бою, передачу наказів та координацію дій між різними елементами військового угруповання. Тому їх ураження може тимчасово ускладнювати управління російськими силами на відповідній ділянці.

    Водночас українські військові не повідомляють деталі операції — ані тип використаного озброєння, ані відстань запуску, ані конкретні результати всередині командного пункту. Отже, говорити про його повне знищення без додаткового підтвердження наразі не варто.

    У Ровеньках під удар потрапила російська логістика

    Ще однією ціллю стали склади матеріально-технічних засобів у Ровеньках на тимчасово окупованій Луганщині. Їх ураження також офіційно підтвердив Генеральний штаб.

    Матеріально-технічні склади можуть використовуватися для накопичення боєприпасів, пального, запасних частин, спорядження та іншого майна, необхідного російським підрозділам. Водночас Генштаб не уточнював, що саме зберігалося на ураженому об’єкті в Ровеньках, тому конкретний склад запасів або масштаб втрат поки невідомі.

    Загальна логіка подібних ударів полягає в тому, щоб змушувати російські війська відтягувати запаси далі від фронту, дробити склади на менші об’єкти та витрачати більше ресурсів на логістику й захист.

    Одразу шість пунктів управління російськими дронами

    Не менш важливий блок операцій відбувся напередодні, 10 серпня. Сили оборони завдали ударів одразу по шести пунктах управління російськими БпЛА.

    За даними Генерального штабу, цілі були розташовані:

    у районах Шевченка Першого, Комара та Веселого на Донеччині;

    у районі Ходяківки Курської області Росії;

    а також у районах Залізничного та Нестерянки Запорізької області.

    Таким чином удари охопили щонайменше три різні операційні райони — Донеччину, Запоріжжя та прикордонну територію Росії.

    Пункти управління БпЛА стали одними з ключових об’єктів сучасної війни. Саме з них оператори керують розвідувальними та ударними дронами, ведуть спостереження за позиціями, коригують артилерійський вогонь і проводять атаки FPV-безпілотниками.

    Знищення самого дрона часто позбавляє противника лише одного апарата. Удар по пункту управління може мати значно ширший ефект, оскільки одночасно виводить з роботи операторів, антени, ретранслятори, термінали зв’язку та інше обладнання.

    Генштаб заявив, що всі шість зазначених об’єктів були уражені точними ударами, однак не деталізував кількість знищених операторів або обладнання.

    Чому боротьба з дронами стала одним із головних напрямів

    Інтенсивність використання безпілотників на фронті продовжує різко зростати. За ранковим зведенням Генштабу за 10 серпня, російські війська лише протягом однієї доби застосували 10 631 дрон-камікадзе та здійснили понад 3200 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів.

    Ще днем раніше Генштаб повідомляв про понад 6300 дронів-камікадзе протягом доби. Ці цифри охоплюють велику кількість FPV та інших безпілотних систем і демонструють масштаб того, наскільки важливою стала «дронова» складова бойових дій.

    Саме тому Сили оборони дедалі частіше намагаються бити не лише по окремих апаратах у повітрі, а й по всьому ланцюгу їх застосування: операторах, пунктах управління, складах дронів, антенах, ретрансляторах і транспорті.

    Удари відбуваються на тлі значно ширшої кампанії

    Серія атак 10–11 серпня не обмежилася цілями безпосередньо біля фронту.

    У ніч проти 11 серпня українська сторона також повідомила про ураження НПЗ «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області Росії. Об’єкт розташований приблизно за 1500 км від українського кордону.

    Напередодні, 10 серпня, Генеральний штаб підтверджував ще один далекобійний удар — по нафтохімічному комплексу в Тобольську Тюменської області. Ціль знаходиться більш ніж за дві тисячі кілометрів від України.

    Тобто українські удари зараз одночасно спрямовані на кілька рівнів російської військової системи: безпосередньо фронтові цілі, тилові склади та командні центри, протиповітряну оборону, дронову інфраструктуру і стратегічні підприємства далеко в російському тилу.

    У Генштабі прямо пояснюють таку тактику необхідністю послідовно знижувати здатність Росії вести бойові дії та забезпечувати функціонування її військових угруповань.

    «Бук-М3» уже не вперше стає ціллю

    Сучасні російські системи сімейства «Бук» регулярно стають пріоритетними цілями українських підрозділів.

    Наприкінці липня підрозділ «Фенікс» Держприкордонслужби повідомляв про знищення іншого «Бук-М3» на Донеччині. Система рухалася в бік фронту й була виявлена українською розвідкою. Її орієнтовну вартість тоді оцінювали у $50 млн.

    За кілька днів до нинішньої атаки також повідомлялося про знищення ще одного комплексу «Бук-М3», вартість якого окремі українські джерела оцінювали приблизно у $45 млн.

    Такі втрати особливо відчутні через складність виробництва сучасних систем ППО. На відміну від звичайної бронетехніки, комплекс потребує складної радіолокаційної електроніки, ракет, систем наведення та підготовленого екіпажу.

    Водночас на підставі відкритих повідомлень не можна достовірно визначити, скільки боєздатних «Бук-М3» наразі має Росія: актуальний склад її парку ППО не розкривається.

    Одночасний удар по кількох «нервах» російської армії

    У нинішній серії атак найбільш показовою є саме комбінація цілей.

    «Бук-М3» відповідає за захист російських сил від повітряних загроз. Командно-спостережний пункт — за управління. Склади — за постачання. Пункти управління БпЛА — за одну з найбільш активних ударно-розвідувальних складових сучасного фронту.

    Ураження всіх цих елементів протягом короткого проміжку часу створює комплексний ефект: противнику необхідно одночасно відновлювати ППО, логістику, зв’язок та дронові підрозділи.

    Сам Генеральний штаб підсумував, що робота по ключових цілях продовжується, а Сили оборони нарощують результативність і намагаються послаблювати наступальний потенціал російських військ.

    При цьому щодо більшості об’єктів поки використовується саме формулювання «уражено», а не «знищено». Це важлива різниця: ступінь пошкодження «Бук-М3», командного пункту та складів ще потребує додаткового підтвердження. Натомість Генштаб уже підтверджує сам факт успішних ударів по всіх зазначених цілях.

  • У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У Бєлгороді після атаки спалахнув університет, де розробляли дрони: з’явилися фото масштабних руйнувань

    У російському Бєлгороді в ніч проти 3 серпня після атаки безпілотників спалахнула пожежа в одному з корпусів Бєлгородського державного технологічного університету імені В. Г. Шухова. Цей навчальний заклад займається дослідженнями у сфері безпілотних систем, розробкою окремих елементів керування БпЛА та підготовкою фахівців для роботи з дронами. Після удару в мережі з’явилися фото й відео, на яких видно сильне займання та значні пошкодження будівлі.

    Про пожежу першими повідомили місцеві Telegram-канали та незалежне російське видання ASTRA. Протягом ночі оперативний штаб Бєлгородської області кілька разів попереджав жителів про небезпеку атак безпілотників, однак російська влада спочатку не деталізувала наслідки удару по самому університету. Вранці місцеві пабліки опублікували кадри пошкодженого корпусу БДТУ. На них помітні вибиті вікна, обгорілі приміщення та сліди сильної пожежі.

    Йдеться про Бєлгородський державний технологічний університет імені Володимира Шухова — федеральний державний виш, підпорядкований Міністерству науки та вищої освіти Росії. Це великий технічний навчальний і науковий центр регіону, де поряд із традиційними інженерними напрямами останніми роками активно розвивали робототехніку та безпілотні технології.

    За даними ASTRA, в університеті розробляли автоматизовану систему керування безпілотними літальними апаратами на базі російського мікропроцесора «Міландр». У відкритих описах зазначалося, що систему планували використовувати для цивільних завдань — моніторингу ліній електропередач, теплотрас, аерофотозйомки та інших інженерних робіт. Водночас самі технології автономного керування та компоненти БпЛА є типовими технологіями подвійного призначення, тобто можуть застосовуватися як у цивільній, так і в інших сферах.

    Зв’язок університету з безпілотною тематикою підтверджується й іншими відкритими матеріалами. На платформі «Університет 2035» за БДТУ імені Шухова зареєстрований проєкт Arctic Drone — розробка безпілотного літального апарата, здатного працювати за екстремально низьких температур. Проєкт стосується створення технологічних компонентів робототехніки та безпілотних систем.

    Крім того, в університеті ведуться наукові дослідження у сфері робототехніки та автономних систем. У травні 2026 року в науковому журналі БДТУ було опубліковане дослідження, присвячене керуванню реконфігурованим мобільним роботом зі складною системою руху. Це додатково демонструє, що робототехніка є одним із напрямів технологічних досліджень закладу.

    Окремо розвивається й освітня складова. У квітні 2026 року Новоросійська філія БДТУ оголосила набір на нову спеціальність «Експлуатація безпілотних авіаційних систем». Після завершення програми студенти мають отримувати кваліфікацію оператора безпілотних літальних апаратів. Навчання доступне після 9-го та 11-го класів.

    За інформацією ASTRA, влітку головний університет у Бєлгороді також відкривав програму для школярів, присвячену конструюванню та розробці безпілотних апаратів. Саме ця обставина стала однією з причин, чому після нічної атаки увага була прикута не просто до навчального корпусу, а до технологічної спеціалізації установи.

    Втім, наразі немає незалежного підтвердження тверджень, що безпосередньо в атакованому корпусі здійснювалося серійне виробництво бойових дронів для російської армії. У відкритих джерелах підтверджуються передусім дослідницькі, освітні та інженерні проєкти у сфері БпЛА. Тому формулювання про те, що в університеті «збирали військові дрони», потребує обережності.

    Сам удар став частиною масштабної нічної атаки на російські регіони та тимчасово окупований Крим. У ніч проти 3 серпня повідомлення про вибухи надходили з Керчі, Феодосії, Сімферополя, Сакського району, Володимирської та Бєлгородської областей. У Володимирській області після атаки, зокрема, виникла масштабна пожежа на великому логістичному комплексі Wildberries.

    У самому Бєлгороді протягом ночі діяла небезпека ударів БпЛА. Російські місцеві ресурси повідомляли про роботу систем протиповітряної оборони та вибухи. Влада області підтверджувала масовані атаки безпілотників на Бєлгород і прилеглий округ, хоча повного переліку пошкоджених об’єктів одразу не називала.

    Після появи ранкових фотографій стало зрозуміло, що корпус університету отримав серйозні пошкодження. NV із посиланням на місцевий Telegram-канал «Пепел Белгород» опублікував зображення, на яких видно значні сліди вогню всередині будівлі та пошкоджений фасад.

    Інформації про загиблих або поранених саме внаслідок удару по університету на момент появи повідомлень не було. Російська влада також не назвала масштабу матеріальних збитків та не повідомила, які саме лабораторії або приміщення постраждали.

    Для Бєлгородської області атаки безпілотників давно стали регулярним явищем через близькість регіону до українського кордону. Місто розташоване лише за кілька десятків кілометрів від України, тому повітряні тривоги, вибухи та повідомлення про роботу російської ППО там фіксують практично щодня.

    Водночас удар по технологічному університету вирізняється тим, що заклад має підтверджені програми та дослідження у сфері безпілотних систем. БДТУ не обмежувався лише теоретичними курсами: у відкритих джерелах є інформація про створення власних рішень для керування дронами, розробку спеціалізованих апаратів, робототехнічні дослідження та підготовку майбутніх операторів БпЛА.

    Наразі українська сторона офіційно не заявляла про причетність до удару саме по БДТУ імені Шухова та не називала цей університет серед підтверджених цілей нічної атаки. Тому достовірно можна говорити лише про сам факт пожежі після атаки безпілотників та про технологічні проєкти університету, які підтверджуються відкритими джерелами.

    Повний масштаб руйнувань і можливий вплив атаки на роботу лабораторій та програм, пов’язаних із БпЛА, ще належить встановити. Однак оприлюднені вранці 3 серпня кадри свідчать, що щонайменше один із корпусів університету постраждав суттєво.

  • Вибухи та масштабний блекаут: у Бєлгороді після атаки зникло світло

    Вибухи та масштабний блекаут: у Бєлгороді після атаки зникло світло

    У ніч проти 4 липня російський Бєлгород зазнав чергової ракетної атаки. Після серії потужних вибухів у місті виникли масштабні перебої з електропостачанням, а на одному з енергетичних об’єктів спалахнула пожежа. Російські Telegram-канали повідомляють про ураження теплоелектроцентралі «Промінь» та електропідстанції, однак офіційна влада регіону на момент публікації ці повідомлення не підтвердила.

    Про це повідомляють місцеві російські Telegram-канали.

    За інформацією пабліків, атака розпочалася приблизно о 23:35 за місцевим часом. Майже одразу після цього жителі різних районів Бєлгорода почали повідомляти про серію гучних вибухів, які було чути в різних частинах міста. Одночасно росіяни заявляли про активну роботу систем протиповітряної оборони.

    У соціальних мережах місцеві жителі писали, що під час атаки в будинках почало мерехтіти світло, а згодом електропостачання повністю зникло. Деякі очевидці також повідомляли про характерні звуки роботи трансформаторів та аварійне вимкнення електромереж.

    Через деякий час російські Telegram-канали уточнили, що, за їхньою інформацією, однією з цілей атаки стала ТЕЦ «Промінь». Після удару на території підприємства виникла пожежа, а район Харківської гори, який є одним із найбільших житлових масивів Бєлгорода, повністю залишився без електропостачання.

    Невдовзі повідомлення про відключення світла почали надходити і з інших районів міста. Російські пабліки стверджували, що електроенергія зникла майже на всій території Бєлгорода, а також у прилеглих населених пунктах Бєлгородської агломерації.

    Користувачі соцмереж повідомляли, що разом із відключенням електроенергії виникли перебої у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Через відсутність офіційної інформації перевірити масштаби пошкоджень незалежним шляхом наразі неможливо.

    Telegram-канал «Пепел Белгород» заявив, що ракетні удари нібито були одночасно завдані по всіх основних електропідстанціях міста. Водночас аналітики OSINT-спільнот, які досліджують перебіг бойових дій за відкритими джерелами, оцінюють ситуацію більш стримано. За їхніми даними, підтвердження є лише щодо ураження ТЕЦ «Промінь» та однієї електропідстанції, тоді як інформація про удари по всій енергетичній інфраструктурі Бєлгорода наразі не знайшла підтвердження.

    Станом на ранок 4 липня точна кількість пошкоджених енергетичних об’єктів, масштаби руйнувань та інформація про можливих постраждалих офіційно не оприлюднені. Влада Бєлгородської області також не коментувала повідомлення про атаку та її наслідки.

    Бєлгородська область вже тривалий час регулярно опиняється під ударами на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Регіон межує з Харківською, Сумською та Луганською областями України й використовується російськими військами як один із ключових логістичних центрів для забезпечення бойових дій. Через це об’єкти військової та енергетичної інфраструктури регіону неодноразово ставали цілями атак.

    Останніми місяцями російська влада дедалі частіше повідомляє про удари по підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Внаслідок таких атак нерідко виникають перебої з електропостачанням, водою, зв’язком та роботою критичної інфраструктури.

    Варто зазначити, що це вже друга подібна атака на Бєлгород за останні дві доби. Напередодні, 3 липня, російські джерела також повідомляли про ракетний удар по місту. Тоді, за їхніми даними, під удар потрапила Мічурінська ТЕЦ. Внаслідок цього значна частина Бєлгорода залишилася без світла, водопостачання, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Відновлення роботи інфраструктури тривало кілька годин.

    На цьому тлі тривають повідомлення про атаки й на інші стратегічні об’єкти на території Росії. Зокрема, раніше видання «Медуза» повідомило, що від початку масштабної кампанії ударів Україна вже атакувала вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії. Частина цих підприємств зазнавала повторних ударів, що свідчить про системний характер атак на об’єкти, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс паливом та енергоресурсами.

    Попри численні повідомлення у російських соціальних мережах, незалежно перевірити інформацію про наслідки нічної атаки наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує удари по військових та стратегічних об’єктах на території Росії.

  • Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Російський Бєлгород у ніч проти 3 липня зазнав масштабних перебоїв у роботі критичної інфраструктури після удару по Мічурінській теплоелектроцентралі. За повідомленнями російських джерел, OSINT-аналітиків та українських спостерігачів, після атаки значна частина міста залишилася без електропостачання, води, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Інформація про наслідки продовжує уточнюватися, однак уже зараз відомо, що саме ураження об’єкта енергетики спричинило серйозні перебої у функціонуванні міської інфраструктури.

    За даними відкритих джерел, під удар потрапила Мічурінська газотурбінна теплоелектроцентраль, яка належить компанії GT Energo. Цей об’єкт забезпечує електроенергією не лише житлові райони, а й великі промислові підприємства міста. Зокрема, ТЕЦ живить виробничі потужності підприємства «Бєленергомаш – БЗЕМ», яке спеціалізується на виготовленні трубної продукції, металоконструкцій та обладнання для енергетичного сектору Росії. Потужність станції оцінюється приблизно у 24–36 МВт, що робить її одним із важливих елементів місцевої енергосистеми.

    Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив факт пошкодження об’єктів енергетичного комплексу. За його словами, внаслідок удару були пошкоджені виробничі приміщення та обладнання одного з підприємств, а аварійні служби розпочали роботи з розмінування території та ліквідації наслідків. При цьому російська влада не оприлюднила повного масштабу руйнувань, однак визнала, що інцидент вплинув на функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

    Місцеві Telegram-канали та OSINT-спільноти повідомляли про масштабні перебої з електропостачанням у різних районах Бєлгорода. Через знеструмлення частина насосних станцій припинила роботу, що спричинило перебої або повне припинення подачі води до житлових кварталів. Також мешканці повідомляли про відсутність мобільного зв’язку та проблеми з доступом до інтернету, що додатково ускладнило комунікацію та роботу екстрених служб. Офіційна російська влада ці повідомлення повністю не деталізувала, однак підтвердила наявність пошкоджень енергетичної інфраструктури.

    За інформацією українських джерел, атаку також прокоментував радник міністра оборони України Сергій Стерненко, який послався на відкриті дані та повідомлення моніторингових ресурсів. Офіційних заяв Генерального штабу ЗСУ щодо цієї конкретної операції на момент публікації не було.

    Водночас удар по Мічурінській ТЕЦ вписується у ширшу тенденцію атак по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців українські далекобійні засоби ураження неодноразово завдавали ударів по нафтопереробних заводах, електропідстанціях, складах пального, логістичних центрах та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини.

    Лише за останні дні повідомлялося про серію ударів по енергетичних об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, в ніч на 2 липня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області, після чого на підприємстві виникла масштабна пожежа. За повідомленнями відкритих джерел, цей завод належить до важливих елементів паливної інфраструктури Росії.

    Аналітики зазначають, що удари по енергетичних об’єктах мають подвійний ефект. З одного боку, вони створюють проблеми для забезпечення роботи промислових підприємств та військової логістики, а з іншого — змушують російську владу перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту об’єктів у глибокому тилу. Це, своєю чергою, ускладнює концентрацію засобів ППО поблизу фронту.

    Мічурінська ТЕЦ уже не вперше опиняється у центрі повідомлень про атаки. У січні 2026 року російська сторона також повідомляла про її ураження, заявляючи про використання близько 25 ракет. Тоді губернатор Бєлгородської області також підтверджував пошкодження енергетичних підприємств регіону та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Поки що російська влада не повідомила, коли повністю відновить електропостачання та роботу комунальних мереж. Також невідомо, наскільки суттєво пошкоджено обладнання теплоелектроцентралі та чи вплине це на подальшу роботу промислових підприємств Бєлгорода.

    Водночас незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує більшість операцій у глибокому тилу Росії одразу після їх проведення, тоді як російська влада часто обмежується мінімальними повідомленнями про масштаби пошкоджень.

  • Путін осоромився на весь світ: “оточив” ЗСУ на річці, якої не існує

    Путін осоромився на весь світ: “оточив” ЗСУ на річці, якої не існує

    Російський президент Володимир Путін знову опинився в центрі уваги через гучну заяву про ситуацію на фронті, яка викликала хвилю іронії не лише в Україні, а й серед військових експертів. Під час свого виступу глава Кремля заявив, що російські війська нібито майже завершили оточення українського угруповання “на лівому березі річки Старий Оскіл”. Проте проблема полягає в тому, що річки з такою назвою не існує.

    На слова Путіна оперативно відреагувало Угруповання об’єднаних сил ЗСУ. Українські військові не лише спростували заяву російського лідера, а й відповіли з помітною іронією.

    У повідомленні наголошується, що станом на сьогодні українські сили лише працюють над просуванням у цьому напрямку, а інформація про нібито “оточення” не відповідає дійсності.

    “Ми лише працюємо над просуванням до цього міста, яке, як усім відомо, розташоване на північному сході Бєлгородської області Російської Федерації. Вважаємо, що очільнику РФ боєздатність його військ відома краще, ніж нам, тому пропонуємо розцінювати бої за Старий Оскіл як анонс з його боку”, – зазначили українські військові.

    Головна помилка заяви Кремля полягає в географії. Старий Оскіл — це російське місто в Бєлгородській області, розташоване приблизно за 100 кілометрів від українського кордону. Жодної річки “Старий Оскіл” не існує. Найімовірніше, Путін мав на увазі річку Оскіл, яка протікає Харківською областю України та є одним із районів активних бойових дій на Куп’янському напрямку.

    Саме район річки Оскіл протягом останніх місяців залишається одним із ключових напрямків російських наступальних дій. Аналітики регулярно повідомляють про локальні бої поблизу Куп’янська та спроби російської армії покращити свої тактичні позиції, однак жодних підтверджень інформації про масштабне оточення українських військ немає. Інститут вивчення війни (ISW) також продовжує фіксувати бої на цьому напрямку, але не повідомляє про події, які відповідали б озвученим Кремлем твердженням.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що російське політичне керівництво використовує перебільшені заяви про успіхи на фронті як інструмент інформаційного впливу. За оцінкою ISW, Кремль систематично намагається створити враження неминучості російської перемоги та демонструвати нібито стрімке погіршення становища української армії, навіть якщо реальна ситуація на полі бою не підтверджує таких тверджень.

    Напередодні Путін також заявив, що Росія продовжуватиме військову кампанію до досягнення своїх цілей та відкинув пропозиції щодо обмеження бойових дій, одночасно стверджуючи, що українські війська перебувають у складному становищі. Водночас міжнародні аналітики зазначають, що подібні заяви Кремля часто мають політичний характер і покликані підтримувати образ успішного наступу російської армії.

    В українському військовому командуванні наголошують, що інформаційні заяви російської сторони необхідно оцінювати критично та спиратися виключно на офіційні повідомлення Сил оборони й перевірені дані незалежних аналітичних центрів. Саме тому відповідь Угруповання об’єднаних сил стала не лише спростуванням чергової заяви Кремля, а й демонстрацією того, що навіть елементарні географічні помилки можуть стати приводом для гучного інформаційного конфузу.

  • Полум’я на одному з найбільших заводів світу: ЗСУ завдали болючого удару по РФ

    Полум’я на одному з найбільших заводів світу: ЗСУ завдали болючого удару по РФ

    Українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по стратегічних об’єктах у глибокому тилу Росії. У ніч на 24 червня українські військові уразили один із найважливіших газохімічних комплексів РФ — Оренбурзький газопереробний завод та єдиний у країні гелієвий завод. Підприємства розташовані більш ніж за 1200 кілометрів від лінії фронту та мають важливе значення для російської оборонної промисловості.

    Про результати операції повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    За даними військового командування, на території підприємств після удару виникла пожежа. Наразі масштаби пошкоджень уточнюються, однак уже відомо, що атака досягла своєї цілі.

    Особливість цієї операції полягає не лише у відстані, яку подолали українські засоби ураження, а й у важливості самих об’єктів для російської економіки та військово-промислового комплексу.

    Оренбурзький газопереробний завод є одним із найбільших газохімічних підприємств світу. Його ввели в експлуатацію ще у 1974 році за участі іноземних спеціалістів. Потужності заводу дозволяють переробляти до 45 мільярдів кубометрів природного газу щороку.

    За оцінками експертів, саме на цей завод припадає близько 60% усього обсягу газу, який переробляє компанія «Газпром переробка».

    Підприємство виробляє очищений природний газ, а також сірку, яка використовується не лише в хімічній промисловості, а й під час виробництва вибухових речовин та порохів.

    Не менш важливим є Оренбурзький гелієвий завод, який працює в єдиному виробничому комплексі з газопереробним підприємством. Саме він є єдиним виробником гелію такого масштабу на території Росії.

    На заводі шляхом глибокого охолодження із очищеного газу виділяють гелій та етан. Гелій широко використовується у космічній та ракетній галузях, зокрема для роботи рідкопаливних ракетних двигунів, систем наведення та спеціального обладнання.

    Етан, своєю чергою, є критично важливою сировиною для виробництва спеціалізованих полімерів, авіаційної кабельної ізоляції, компонентів для твердого ракетного палива та низки інших матеріалів військового призначення.

    Фактично йдеться про підприємства, які забезпечують частину технологічного циклу російської оборонної промисловості та космічної галузі.

    У Генеральному штабі наголосили, що це була не єдина успішна операція українських військових за останню добу.

    Також у Бєлгородській області Росії було уражено склад FPV-дронів у районі населеного пункту Алексєєвка. Саме такі безпілотники окупанти активно використовують на фронті проти українських військових.

    Окрім цього, українські сили завдали ударів по пунктах управління безпілотниками противника. Під ураження потрапили об’єкти в районі Часового Яру на Донеччині, населених пунктів Басань та Грозове в Запорізькій області, а також Тьоткіного і Попово-Лежачів у Курській області РФ та Журавлівки в Бєлгородській області.

    У Генштабі також повідомили про підтверджене знищення двох морських безекіпажних катерів російських військ у північно-західній частині Чорного моря. Ці катери використовувалися окупантами для виконання спеціальних завдань у морській акваторії.

    Ще одним важливим результатом операції стало ураження Центру космічного зв’язку «Владимир» у Владимирській області Росії.

    За результатами аналізу даних підтверджено пошкодження двох будівель на території об’єкта з подальшим виникненням пожежі.

    Центр космічного зв’язку є важливою частиною російської системи супутникового та далекого космічного зв’язку. Його інфраструктура використовується не лише цивільними структурами, а й силовими відомствами Російської Федерації.

    Фахівці зазначають, що подібні об’єкти відіграють важливу роль у роботі систем управління військами, передачі інформації та забезпеченні функціонування окремих елементів військової інфраструктури.

    Удари по Оренбурзькому газохімічному комплексу відбулися на тлі масштабної кампанії України зі знищення стратегічних об’єктів ворога в окупованому Криму та на території РФ.

    Напередодні українські сили завдали серії ударів по військових аеродромах, складах і системах протиповітряної оборони окупантів у Криму. Також повідомлялося про масштабні перебої з електропостачанням у Севастополі після атак на енергетичну інфраструктуру півострова.

    Військові експерти зазначають, що атаки на логістичні, енергетичні та виробничі об’єкти РФ поступово підривають можливості російської армії забезпечувати власні війська необхідними ресурсами.

    Особливо чутливими для Кремля є удари по підприємствах, які мають подвійне призначення та використовуються як для цивільного виробництва, так і для потреб військово-промислового комплексу.

    Нічна операція українських військових стала ще одним прикладом того, що навіть об’єкти за понад тисячу кілометрів від українського кордону більше не можуть почуватися в повній безпеці.

  • Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Сили оборони України завдали серії точкових ударів по об’єктах військової та логістичної інфраструктури російської армії як на території Російської Федерації, так і на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, уточнюючи результати операцій, проведених 21 червня та в ніч на 22 червня.

    За даними українських військових, одним із ключових епізодів стала атака на порт «Кавказ» у Краснодарському краї РФ, який використовується як важливий логістичний вузол для забезпечення російських військ на південному напрямку. У результаті удару було уражено інфраструктуру порту, зокрема два автомобільні пороми, які, за даними Генштабу, застосовувалися для транспортування техніки та ресурсів у напрямку окупованих територій. Пошкодження цього об’єкта може вплинути на швидкість і стабільність постачання російських підрозділів у регіоні.

    Ще одним із важливих елементів операції став удар по центру космічного зв’язку «Дубна» в Московській області. За попередніми даними, після ураження на території об’єкта спостерігалося масштабне задимлення, що може свідчити про пошкодження інфраструктури, яка забезпечує військові комунікації та елементи управління російських сил. Подібні центри відіграють роль у координації зв’язку, передачі даних і підтримці окремих елементів системи управління військами.

    Окремо українські сили завдали ударів по низці об’єктів на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, у районі Дебальцевого на Луганщині уражено полігон підготовки операторів безпілотників, де, за даними української сторони, здійснювалася підготовка спеціалістів для роботи з дронами, які активно використовуються російською армією на фронті. Також були атаковані пункти управління безпілотними системами в районах Мирнограда та Перебудови на Донеччині, що могло вплинути на координацію ворожих дронових підрозділів на цьому напрямку.

    Крім того, зафіксовано ураження командно-спостережних пунктів російських військ у районі Ільок-Пеньковки на території Бєлгородської області РФ, а також поблизу Покровська на Донеччині. Ці об’єкти, за даними Генштабу, використовувалися для управління бойовими діями на окремих ділянках фронту та координації вогневих і розвідувальних підрозділів.

    Ще одним елементом операції стала атака на автомобільний міст у районі Василівки Запорізької області, який окупаційні війська використовують для переміщення техніки та забезпечення своїх підрозділів на південному напрямку. Пошкодження цього об’єкта потенційно ускладнює логістику російських сил і може змусити їх переглядати маршрути постачання.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що подібні дії є частиною системної стратегії зі зниження військових можливостей російської армії, яка включає ураження не лише бойових підрозділів, а й критично важливих елементів управління, логістики та забезпечення. Українська сторона підкреслює, що такі операції спрямовані на поступове ослаблення здатності противника вести активні бойові дії.

    Загалом останні удари демонструють розширення географії уражень та акцент на об’єктах, що забезпечують координацію, постачання і технічну підтримку російських військ, що, за оцінками військових експертів, може мати довгостроковий вплив на оперативні можливості окупаційної армії.

  • Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Один удар за іншим: ЗСУ атакували ключову логістику росіян на півдні та в тилу

    Сили оборони України продовжують системно послаблювати військовий потенціал Росії, завдаючи ударів по логістичних маршрутах, системах протиповітряної оборони та пунктах управління безпілотниками. У ніч на 20 червня українські військові провели чергову серію атак по важливих об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях України та в прикордонних районах Російської Федерації.

    Про результати операції повідомили Сили оборони України. За даними військових, під удар потрапили об’єкти, які відігравали важливу роль у забезпеченні російського угруповання військ на південному та східному напрямках.

    Однією з найважливіших цілей став автомобільний міст через Генічеську протоку в районі тимчасово окупованого Генічеська Херсонської області. Саме цей транспортний об’єкт російські війська використовували для перекидання техніки, боєприпасів, особового складу та матеріально-технічного забезпечення між окупованим Кримом і військовими підрозділами, які діють на півдні України.

    Після часткового руйнування Кримського мосту та регулярних атак по інших логістичних маршрутах окупанти були змушені активніше використовувати сухопутний коридор через окуповані території Херсонської та Запорізької областей. Генічеський міст є одним із ключових елементів цієї транспортної системи, тому його ураження може ускладнити логістику російських військ.

    Військові експерти наголошують, що системні удари по транспортній інфраструктурі є одним із найефективніших способів зменшення бойових можливостей противника. Навіть тимчасове обмеження руху через такі об’єкти змушує окупантів шукати альтернативні маршрути, збільшує час доставки вантажів та створює додаткове навантаження на інші логістичні вузли.

    Окрім транспортної інфраструктури, українські сили завдали удару по одному з найважливіших засобів російської протиповітряної оборони. У Запорізькій області поблизу населеного пункту Долинське було уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С».

    Ця система використовується Росією для захисту військових об’єктів від ударів ракет, авіації та безпілотників. «Панцир-С» вважається одним із основних елементів ближньої ешелонованої оборони російських військ.

    Ураження такого комплексу має особливе значення в умовах сучасної війни, де безпілотні системи відіграють дедалі важливішу роль. Знищення або виведення з ладу засобів ППО відкриває додаткові можливості для подальших операцій українських дронів і високоточної зброї.

    Ще одним важливим напрямком операції стало полювання на інфраструктуру російських безпілотних систем. За інформацією Сил оборони, удари були завдані по пунктах управління БПЛА у кількох районах.

    Зокрема, під удар потрапили об’єкти поблизу Соледара в Донецькій області, району Грозове у Запорізькій області, а також населеного пункту Теребрено в Бєлгородській області Росії.

    Такі пункти відіграють ключову роль у координації розвідувальних та ударних дронів противника. Через них здійснюється управління польотами, збір інформації про пересування українських військ та коригування ударів.

    В останні місяці Росія значно наростила використання безпілотників різних типів – від розвідувальних до ударних FPV-дронів та далекобійних безпілотних комплексів. Саме тому знищення командних центрів БПЛА стало одним із пріоритетних напрямків роботи українських військових.

    У Силах оборони наголосили, що такі операції є частиною системної кампанії зі зниження можливостей російської армії продовжувати війну проти України.

    «Сили оборони України продовжують системно знижувати спроможності російського агресора щодо продовження бойових дій проти України», – підкреслили у військовому відомстві.

    Варто зазначити, що нинішня серія ударів стала продовженням масштабної кампанії, яка триває вже кілька днів. Раніше Генеральний штаб повідомляв про успішні удари по низці важливих російських об’єктів.

    Зокрема, 18 червня та в ніч на 19 червня українські військові атакували залізничні мости в окупованому Криму, район зосередження військової техніки поблизу Сіверськодонецька, склад паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі та кілька пунктів управління безпілотниками.

    Особливий резонанс викликало підтверджене Генштабом ураження Московського нафтопереробного заводу. За офіційною інформацією, внаслідок удару були пошкоджені технологічні установки з переробки нафти та резервуари для зберігання пального.

    Після атаки підприємство було змушене припинити роботу на невизначений термін. Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних об’єктів Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом центрального регіону країни.

    Аналітики зазначають, що удари по логістиці, паливній інфраструктурі, системах ППО та пунктах управління безпілотниками формують єдину стратегію виснаження російського військового потенціалу. Такий підхід дозволяє не лише завдавати локальних втрат противнику, а й поступово ускладнювати його можливості для ведення бойових дій на всіх напрямках фронту.

    На тлі триваючих бойових дій Україна продовжує демонструвати здатність завдавати високоточних ударів по критично важливих військових цілях противника як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Російської Федерації.

  • Росію охопили пожежі після атаки дронів: горить нафтобаза та військові склади

    Росію охопили пожежі після атаки дронів: горить нафтобаза та військові склади

    У ніч на 18 червня на території Російської Федерації сталися масштабні пожежі на об’єктах паливної та складської інфраструктури після серії атак безпілотників у прикордонних регіонах, зокрема в Ростовській та Бєлгородській областях. Інциденти супроводжувалися вибухами, роботою екстрених служб і повідомленнями про загиблих та поранених, а також значними руйнуваннями на промислових об’єктах. Про це повідомляють російське незалежне видання ASTRA, місцеві моніторингові Telegram-канали та представники регіональної влади.

    У місті Гуково Ростовської області місцеві жителі вночі повідомляли про серію вибухів, після яких на території промислової зони виникла велика пожежа. За даними OSINT-аналітиків, осередком займання стала нафтобаза, розташована на вулиці Карла Маркса. Аналіз супутникових знімків показує, що на території об’єкта розміщено щонайменше вісім великих резервуарів для зберігання нафтопродуктів, а також залізничну інфраструктуру, що вказує на його використання як логістичного вузла для транспортування палива. Масштаб пожежі, за свідченнями очевидців, був значним і супроводжувався густим чорним димом, який було видно за кілька кілометрів.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсарь підтвердив факт надзвичайної ситуації та заявив, що внаслідок інциденту загинула одна людина, ще двоє отримали поранення. За його словами, також сталося загоряння двох комерційних об’єктів і було пошкоджено тепловоз. Водночас у регіональних пабліках поширюється інформація про можливі додаткові пошкодження інфраструктури, однак ці дані офіційно не підтверджені. Причини пожежі російська влада традиційно пояснює «падінням уламків» або роботою систем протиповітряної оборони, не уточнюючи деталей.

    Паралельно аналогічний інцидент стався ввечері 17 червня в Бєлгородській області поблизу міста Шебекіно, яке неодноразово опинялося в зоні підвищеної напруги через близькість до кордону з Україною. Місцеві Telegram-канали повідомляли про проліт безпілотників незадовго до виникнення масштабної пожежі. За результатами аналізу фото- та відеоматеріалів, займання сталося в промисловій зоні на межі сіл Ржевка та Вознесенка, де загорілося складське приміщення з легкозаймистими матеріалами. Характер пожежі та швидке поширення вогню свідчать про наявність значних запасів горючих речовин на території об’єкта.

    Аналітики припускають, що складські приміщення могли використовуватися для зберігання матеріалів або вантажів подвійного чи військового призначення, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає. Водночас у відкритих джерелах з’являються припущення, що обидва інциденти можуть бути частиною серії ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в прикордонних регіонах Росії, яка останнім часом регулярно зазнає атак безпілотників.

    Російська влада у своїх офіційних повідомленнях здебільшого обмежується загальними формулюваннями про «надзвичайні ситуації» та «займання на промислових об’єктах», не надаючи детальної інформації про характер пошкоджень або причини подій. Водночас у регіонах, що межують з Україною, подібні інциденти останніми місяцями відбуваються регулярно, що призводить до збоїв у роботі паливної, транспортної та складської інфраструктури.

    Окремі аналітичні оцінки вказують на те, що атаки безпілотників дедалі частіше спрямовуються на об’єкти, пов’язані з постачанням пального та матеріально-технічним забезпеченням, що може мати вплив на логістичні можливості в регіоні. Остаточні обставини нічних інцидентів наразі уточнюються, а масштаби збитків ще оцінюються відповідними службами.