Golosnovinua.com

Позначка: бюджет Росії

  • Криза державних фінансів: Росію очікує дефіцит у 10 трлн рублів та зупинку ескалації

    Криза державних фінансів: Росію очікує дефіцит у 10 трлн рублів та зупинку ескалації

    В Росії оприлюднено аналіз стану виконання федерального бюджету РФ станом на жовтень 2026 року, звернувши увагу на критичний відставання доходів від планових показників. На його думку, реальний дефіцит держскарбниці за підсумками року може сягнути 10 трильйонів рублів, що ставить під загрозу подальше фінансування війни та мобілізаційних заходів.

    Ключові тези аналізу:

    • Відставання у зборі доходів: За оцінкою блогера (з посиланням на дані ГІІС «Електронний бюджет»), станом на кінець жовтня фактичні надходження становили лише 30,1 трлн рублів із запланованих на цей період 33,5 трлн (за річного плану доходів у 40,2–40,3 трлн).
    • Неконтрольоване зростання дефіциту: Офіційно закладений дефіцит на рівні 3,8–4,3 трлн грн ризикує зрости до 10 трлн рублів без урахування додаткових дірок у регіональних бюджетах та Соціальному фонді РФ.
    • Провал зовнішніх факторів: ані загострення на Близькому Сході, ані високі ціни на нафту не змогли врятувати російські нафтогазові доходи від падіння.
    • Брак коштів на ескалацію: Проведення чергової хвилі призову резервістів чи масштабна військова ескалація вимагають додаткових видатків у кілька трильйонів рублів, яких у бюджеті немає, а непопулярні заходи із вилучення коштів у населення загрожують соціальним вибухом.
    • Примус до переговорам: Саме фінансова скрута стала головним чинником згоди російського керівництва на тристоронні переговори щодо завершення бойових дій.

    Фінансовий контекст та оцінка експертів

    Економічні аналітики підтверджують суттєве переглядання бюджетних параметрів РФ у третьому та четвертому кварталах 2026 року:

    1. Зростання видатків: Очікувані підсумкові видатки федерального бюджету зросли з початкових 44,1 трлн до 48,5 трлн рублів через капітальні витрати на ВПК та соціальні виплати військовим.
    2. Просідання нафтогазових доходів: Попри відносне коливання цін, реальні нафтогазові надходження виявилися нижчими за розрахунки Мінфіну РФ майже на 1,3 трлн рублів через дисконти та санкційні обмеження на логістику.
    3. Вичерпання резервів: Необхідність покриття зростаючого дефіциту змушує уряд РФ вилучати залишки з Фонду національного добробуту (ФНД) та нарощувати внутрішні запозичення через ОФЗ під надвисокі відсоткові ставки.

     

  • У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії зростає проблема з наслідками атак на логістичну інфраструктуру маркетплейсу Wildberries. Російська влада може не мати достатньо коштів, щоб компенсувати продавцям втрати товарів, знищених або пошкоджених унаслідок ударів по складських комплексах компанії.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами співрозмовника агентства, масштаби проблеми можуть бути значними. Йдеться про сотні мільярдів рублів, необхідних для повноцінної підтримки продавців, які втратили свої товари. При цьому російська влада поки не готова гарантувати постраждалому бізнесу прямі виплати.

    «Ні в кого немає таких грошей, щоб підтримати продавців. Йдеться про сотні мільярдів рублів», — заявило джерело Reuters.

    Ситуація ускладнюється тим, що значна частина продавців Wildberries працює як індивідуальні підприємці. Відповідно до російського законодавства, вони відповідають за свої зобов’язання власним майном. Це означає, що підприємці, які втратили товар через знищення складської інфраструктури, але при цьому мають кредити або інші боргові зобов’язання, можуть зіткнутися з серйозними фінансовими проблемами.

    Таким чином, знищення товару не звільняє підприємців від необхідності виконувати свої зобов’язання перед банками та іншими кредиторами. Якщо бізнес не зможе відновити свою діяльність і погасити борги, частина власників може бути змушена пройти процедуру банкрутства, а їхнє особисте майно може опинитися під загрозою.

    На цьому тлі в Росії вже попереджають про можливу хвилю банкрутств серед продавців маркетплейсу. Торгово-промислова палата РФ запропонувала уряду внести зміни до процедури банкрутства, щоб пом’якшити наслідки для підприємців, які втратили активи через атаки на складські комплекси.

    Російська влада також обговорює пакет заходів для підтримки продавців Wildberries. Однак наразі йдеться переважно не про прямі компенсації за знищені товари, а про механізми, які дозволили б бізнесу відтермінувати виконання фінансових зобов’язань.

    Серед можливих заходів розглядаються кредитні канікули, пільгове кредитування та податкові послаблення. Водночас залишається питання, наскільки швидко ці механізми зможуть допомогти підприємцям, яким уже зараз необхідно виплачувати кредити, оплачувати оренду, податки та інші витрати.

    Проблема має масштабний характер через роль Wildberries у російській економіці. Маркетплейс є одним із найбільших гравців російського ринку електронної комерції, а через його платформу працюють сотні тисяч продавців. Тому проблеми з логістикою та знищення товарних запасів безпосередньо впливають не лише на саму компанію, а й на величезну кількість малого та середнього бізнесу.

    За даними, наведеними в контексті ситуації, щонайменше 20 логістичних хабів Wildberries зазнали атак українських безпілотників. Частина складських комплексів була повністю знищена внаслідок пожеж. Загалом компанія втратила близько 1,18 мільйона квадратних метрів складських площ.

    Одним із останніх випадків стала атака на склад Wildberries у Єкатеринбурзі. Місто розташоване більш ніж за 1700 кілометрів від українського кордону, що демонструє значне розширення географії ударів по російській тиловій інфраструктурі.

    Наслідки атак уже позначаються на роботі самого маркетплейсу. Через втрату складських потужностей та відтік частини продавців оборот Wildberries, за наведеними оцінками, скоротився приблизно на чверть.

    Для російської економіки це створює додатковий ланцюг проблем. Спочатку знищення складської інфраструктури призводить до втрати товарів, потім продавці стикаються з необхідністю погашати кредити та інші борги, а згодом частина підприємців може опинитися на межі банкрутства. Водночас держава, яка могла б компенсувати ці втрати, сама має обмежені фінансові можливості.

    Ремонт і відновлення логістичної інфраструктури Wildberries також може вимагати значних коштів. За оцінками, витрати на відновлення компанії можуть становити значну частину російського бюджетного дефіциту. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси Росії, які вже зазнають тиску через масштабні військові витрати та санкційні обмеження.

    Таким чином, атаки по логістичних об’єктах Wildberries поступово перетворюються для Росії не лише на проблему окремої компанії, а й на ширший економічний виклик. Якщо Москва не зможе забезпечити механізм компенсації або реструктуризації боргів, наслідки можуть поширитися на тисячі підприємців, банківський сектор та споживчий ринок.

    Водночас остаточні масштаби фінансових втрат продавців і самої компанії наразі оцінюються. Російська влада продовжує обговорювати можливі заходи підтримки, але прямого механізму компенсації знищених товарів поки не запропоновано.

  • У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії стрімко зростає кількість компаній, які припиняють діяльність з економічних причин. Якщо раніше більшість ліквідацій була пов’язана з очищенням державного реєстру від неактивних юридичних осіб, то цього року дедалі більше підприємств закриваються за рішенням власників через погіршення економічної ситуації та зростання фінансового навантаження.

    Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дослідження Центру макроекономічних досліджень Сбербанку РФ.

    За даними аналітиків, у попередні роки кількість ліквідованих компаній також перевищувала кількість новостворених, однак понад 80% таких випадків були пов’язані з виключенням із державного реєстру підприємств, які фактично не працювали або подавали недостовірні відомості. Найактивніше Федеральна податкова служба Росії проводила таке “очищення” у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки впровадженню нових цифрових інструментів контролю.

    Цього року ситуація суттєво змінилася. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості ліквідацій, пов’язаних саме з економічними труднощами. Якщо раніше таких випадків було близько 5 тисяч на місяць, то тепер цей показник зріс до 12–15 тисяч організацій щомісяця.

    Основну частку закриттів становлять добровільна ліквідація компаній малого та середнього бізнесу за рішенням власників, а також реорганізація підприємств і припинення діяльності поза процедурами банкрутства.

    Водночас у країні скорочується й кількість нових компаній. За підсумками січня–травня в Росії було зареєстровано близько 62 тисяч підприємств, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 80 тисяч.

    У травні на кожну тисячу діючих компаній припадало лише 4,3 нові реєстрації, тоді як кількість закриттів з економічних причин досягла 5,5 на тисячу підприємств.

    Найбільше скорочення бізнес-активності спостерігається у сферах торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Саме ці галузі традиційно є основою малого та середнього підприємництва в Росії.

    Експерти пов’язують погіршення ситуації із загальним уповільненням економіки. Якщо у 2023–2024 роках російський ВВП зростав більш ніж на 4%, то торік темпи знизилися приблизно до 1%, а цього року економічне зростання, за оцінками аналітиків, майже зупинилося. У більшості цивільних галузей промисловості вже тривалий час спостерігається стагнація або спад виробництва.

    Додатковим фактором тиску на бізнес стало скорочення можливостей державної підтримки. Якщо на початку повномасштабної війни влада активно виділяла кошти на підтримку економіки, то нині, за оцінками експертів, фінансові резерви значною мірою вичерпані. Натомість уряд Росії змушений скорочувати витрати та шукати нові джерела наповнення бюджету.

    За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трильйона рублів. На цьому тлі влада вже два роки поспіль посилює податкове навантаження. З 2025 року було підвищено податок на прибуток підприємств і ставки податку на доходи фізичних осіб, а цього року збільшено податковий тиск через зміни у сплаті ПДВ.

    Крім того, суттєво зменшено поріг річної виручки, до якого компанії можуть працювати без сплати ПДВ. Якщо раніше він становив 450 мільйонів рублів, то торік його скоротили до 60 мільйонів, а цього року — до 20 мільйонів рублів. За оцінками аналітиків, саме через погіршення умов ведення бізнесу майже третина представників малого підприємництва вже розглядає можливість закриття або продажу своїх компаній.

    Економічні труднощі посилюються й проблемами в інших секторах. Зокрема, останнім часом у Росії загострюється ситуація з постачанням пального після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У Волгоградській області нещодавно знову запровадили обмеження на продаж пального після атаки безпілотників на один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.

  • Розвідка отримала внутрішні дані РФ про втрати й економічну кризу

    Розвідка отримала внутрішні дані РФ про втрати й економічну кризу

    Служба зовнішньої розвідки України отримала нові внутрішні російські документи, які містять оцінки реального стану економіки Росії та наслідків повномасштабної війни проти України. Йдеться про службові матеріали, які, за словами української сторони, російська влада намагається не лише не оприлюднювати, а й максимально приховувати від внутрішньої аудиторії. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За його словами, ці документи дають уявлення про те, як у самій Росії оцінюють наслідки війни для ключових секторів економіки, зокрема енергетики, фінансів і бюджетної системи. Президент наголосив, що йдеться саме про внутрішню аналітику російських структур, а не зовнішні оцінки, що робить ці дані особливо показовими.

    Одним із найважливіших індикаторів, на який звернув увагу Зеленський, є ситуація у нафтогазовій галузі Росії. У документах, за його словами, фіксується скорочення кількості діючих нафтових свердловин. Зокрема, одна з російських нафтових компаній середнього рівня була змушена зупинити роботу близько 400 свердловин. Це, як зазначається, є суттєвим ударом по видобутку, адже російська нафтова інфраструктура потребує значних ресурсів для відновлення навіть тимчасово зупинених об’єктів.

    Окремо у матеріалах відзначається падіння обсягів нафтопереробки — щонайменше на 10% лише за кілька місяців поточного року. Це, за оцінкою української сторони, може бути наслідком як санкційного тиску, так і уражень енергетичної інфраструктури внаслідок дій Сил оборони України. У підсумку це створює додатковий тиск на внутрішній ринок пального та експортні можливості РФ.

    Ще одним блоком інформації є стан російської банківської системи. У внутрішніх оцінках, за словами Зеленського, йдеться про наростаючі проблеми ліквідності та стабільності фінансових установ. Зокрема, 11 банківських структур нібито перебувають у стані, що може призвести до повної ліквідації, а ще вісім — накопичили критичні проблеми, які неможливо розв’язати без зовнішньої підтримки або втручання держави.

    Також у документах згадується погіршення стану федерального бюджету Росії. Дефіцит, за наведеними даними, вже наблизився до 80 мільярдів доларів лише за перші п’ять місяців року. Це відбувається на тлі одночасного погіршення ситуації в регіональних бюджетах, де фіксується зростання боргів і скорочення доходів.

    Окрему увагу в матеріалах приділено макроекономічним прогнозам. За інформацією, озвученою українською стороною, прогноз зростання ВВП Росії на 2026 рік було знижено з 1,3% до 0,4%, а очікуваний рівень інфляції переглянуто у бік зростання — до 5,2%. Це, як зазначається, свідчить про погіршення економічних очікувань навіть усередині російських державних структур.

    На тлі цього фіксується також різке зростання кількості збиткових банків. Якщо на початку року їх було 34, то вже за кілька місяців — близько 60. Це майже подвоєння показника, що, за оцінками українських аналітиків, може свідчити про системну кризу фінансового сектору.

    У Києві підкреслюють, що такі дані демонструють накопичувальний ефект санкцій, військових витрат і структурних проблем російської економіки, які посилюються на тлі продовження війни проти України. Українська сторона заявляє, що продовжить посилювати тиск на ключові галузі РФ, зокрема через так звані “далекобійні санкції” — удари по критичній інфраструктурі, яка забезпечує фінансування війни.

  • Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Росія суттєво збільшує доходи від експорту нафти на тлі різкого зростання світових цін на енергоресурси, що створює для Кремля додаткові фінансові можливості, зокрема для наповнення бюджету та фінансування державних витрат, включно з військовими потребами.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на ринкові та податкові дані.

    За інформацією видання, ціна на російську нафту марки Urals у травні піднялася до найвищого рівня з осені 2023 року. Середня вартість суміші, за даними російської податкової служби, сягнула приблизно 94,87 долара за барель. Це суттєве зростання порівняно з попередніми місяцями та свідчить про посилення глобального попиту на нафту на фоні скорочення пропозиції на ринку.

    Аналітики пов’язують різкий стрибок цін насамперед із загостренням ситуації на Близькому Сході, зокрема з перебоями у постачанні сировини з регіону Перської затоки. Напруженість у районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти, призвела до побоювань щодо стабільності поставок, що автоматично підштовхнуло ціни вгору.

    Унаслідок цього на світовому ринку посилився попит на альтернативні джерела постачання, серед яких опинилася і російська нафта. Це дозволило Росії продавати сировину за вигіднішими цінами та збільшувати валютні надходження.

    Згідно з оцінками, для податкових розрахунків вартість російської нафти в рублевому еквіваленті зросла приблизно на 18% у порівнянні з квітнем. Це безпосередньо вплинуло на доходи російського бюджету, які значною мірою залежать від експорту енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що податкові надходження від нафти в перерахунку на рублі зросли приблизно на 60% у річному вимірі. Це дало можливість російському уряду активніше поповнювати резервні фонди та уникати скорочення державних витрат, попри економічний тиск з боку санкцій та війни проти України.

    Водночас аналітики звертають увагу, що позитивний ефект від високих цін на нафту частково компенсується зміцненням російського рубля. Національна валюта РФ наразі перебуває на найсильніших позиціях щодо долара з початку 2023 року, що зменшує рублеву виручку від експорту, оскільки продаж нафти здійснюється переважно у валюті.

    Ще одним фактором, який впливає на чистий дохід російського бюджету, є система внутрішніх субсидій для паливного ринку. Щоб стримувати зростання цін усередині країни, уряд РФ змушений компенсувати нафтопереробним компаніям різницю між світовими та внутрішніми цінами.

    На тлі глобального подорожчання пального ці витрати також зросли. За даними Bloomberg, лише у квітні обсяг таких компенсацій досяг майже 5 мільярдів доларів, що є одним із найвищих показників за останні два роки.

    У підсумку, попри зростання доходів від експорту, фінансовий баланс російського енергетичного сектору залишається залежним від поєднання кількох факторів: світових цін на нафту, курсу рубля та внутрішніх бюджетних витрат.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація на нафтовому ринку залишається нестабільною, оскільки вона значною мірою залежить від геополітичних ризиків у ключових регіонах видобутку та транспортування енергоресурсів. У разі подальшої ескалації конфліктів можливі нові коливання цін, що безпосередньо впливатиме як на світову економіку, так і на доходи країн-експортерів, включно з Росією.

  • Росія під тиском війни: інфляція, падіння бізнесу та бюджетний дефіцит зростають

    Росія під тиском війни: інфляція, падіння бізнесу та бюджетний дефіцит зростають

    Російська економіка продовжує відчувати накопичувальний тиск війни проти України, який проявляється одночасно в інфляції, падінні споживчого попиту, структурних перекосах промисловості та зростанні бюджетного дефіциту. Про це свідчать як оцінки Служби зовнішньої розвідки України, так і економічні індикатори всередині самої Росії, що описують стан економіки у 2026 році як нестабільний і дедалі більш залежний від державних витрат.

    За офіційними російськими даними, інфляція у березні становила близько 5,9%, однак реальні оцінки без сезонних коливань фіксуються на рівні приблизно 6%. Найбільше зростання цін спостерігається у сфері послуг — до 8,8%, тоді як непродовольчі товари подорожчали приблизно на 6%, що суттєво перевищує показники попереднього періоду. Це свідчить про розширення інфляційного тиску не лише на окремі групи товарів, а на всю структуру внутрішнього ринку.

    Водночас у споживчому секторі фіксується поступове звуження попиту. Одним із маркерів цього процесу є падіння ресторанного та сервісного бізнесу: заклади харчування скорочують мережі як у великих містах, так і в регіонах. Частина підприємств громадського харчування змушена припиняти діяльність через зменшення кількості клієнтів та зростання витрат. Водночас навіть сегмент швидкого харчування, який зазвичай є більш стійким у кризові періоди, також демонструє спад.

    Аналітики зазначають, що зміна поведінки споживачів є системною: росіяни, які відмовляються від більш дорогих сервісів, не переходять у дешевші альтернативи, а загалом скорочують витрати. Це вказує на загальне зниження купівельної спроможності населення та обережність у витратах.

    Суттєвий вплив на економічну активність має податкова політика. Зокрема, фактичне згортання спрощених систем оподаткування для малого бізнесу та обов’язкове застосування ПДВ збільшили фіскальний тиск на підприємців. У багатьох випадках компанії або закриваються, або змушені підвищувати ціни, що лише підсилює інфляційні процеси та додатково зменшує попит.

    Промисловість демонструє розшарування. Підприємства, орієнтовані на державні оборонні замовлення, зокрема виробництво озброєння, безпілотників та військової інфраструктури, залишаються завантаженими і отримують пріоритетне фінансування. Водночас цивільний сектор промисловості стикається зі зниженням виробництва, затримками зарплат, скороченням премій та переведенням працівників на часткову зайнятість.

    Попри те що офіційний рівень безробіття в Росії залишається рекордно низьким — близько 2,1%, економісти наголошують, що цей показник не відображає реальної ситуації. Частина зайнятості фактично підтримується державними оборонними витратами, тоді як у цивільному секторі відбувається приховане скорочення доходів і неповна зайнятість.

    Регіональна економіка Росії демонструє значну нерівномірність. У Волго-Вятському макрорегіоні інфляція сягає близько 8,2%, що значно вище середнього рівня. У Північно-Західному регіоні фіксується падіння вантажообігу портів, яке пов’язують із логістичними проблемами та “позаплановими ремонтами”. На Півдні країни промислове виробництво, за оцінками, скоротилося більш ніж на 10%, а будівельний сектор зазнав різкого спаду — введення житла зменшилося більш ніж на третину. Також під ризиком перебуває туристична галузь, яка традиційно забезпечує значну частину доходів регіонів.

    Єдиним стабільним джерелом економічної активності залишається державне фінансування війни. Воно підтримує оборонно-промисловий комплекс, однак водночас створює дисбаланс між військовим і цивільним секторами економіки, посилюючи структурні перекоси.

    Додатковим фактором тиску є зростання боргового навантаження населення. Загальна заборгованість росіян оцінюється приблизно у 45 трильйонів рублів. Це свідчить про те, що кредити все частіше використовуються не для великих інвестицій чи покупок, а для покриття базових витрат.

    Рівень бідності офіційно оцінюється на рівні близько 6,5% населення, однак експерти зазначають, що реальні показники можуть бути вищими через занижений прожитковий мінімум, який у Росії становить приблизно 17 тисяч рублів. При цьому самі громадяни часто оцінюють межу бідності значно вище — близько 50 тисяч рублів на особу.

    Макроекономічна ситуація також ускладнюється бюджетним дефіцитом. За перші місяці 2026 року він сягнув майже 5,9 трильйона рублів, або близько 2,5% ВВП. Водночас прогнозні оцінки погіршуються: один із найбільших російських банків знизив очікуване зростання ВВП на 2026 рік до рівня 0,5–1%, а прогноз інфляції підвищив до 6–6,5%.

    Економісти загалом характеризують стан російської економіки як період затяжної стагнації. Після різкого підвищення ключової ставки для стримування інфляції економічна активність у багатьох секторах сповільнилася, що додатково посилило структурні проблеми та залежність від державних витрат, насамперед пов’язаних із війною.