Golosnovinua.com

Позначка: бюджет України

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.

  • Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні масштабні зміни до державного бюджету, які передбачають рекордне збільшення фінансування сектору безпеки й оборони. Йдеться про додаткові 1,56 трильйона гривень, які планують спрямувати насамперед на забезпечення Збройних сил України, закупівлю озброєння, військової техніки та підтримку стійкості регіонів.

    За законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів. Рішення ухвалили під час засідання Верховної Ради 28 травня.

    Документ передбачає суттєве коригування державного бюджету на тлі продовження повномасштабної війни та зростання потреб української армії. Основним джерелом фінансування мають стати кошти міжнародної допомоги, зокрема підтримка від Європейського Союзу.

    Як зазначається у пояснювальних матеріалах, значна частина коштів піде на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю зброї, боєприпасів, модернізацію військової техніки та підтримку українського оборонно-промислового комплексу.

    Крім того, законопроєкт закріплює цільове використання надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Ці кошти також спрямують виключно на потреби оборони.

    Рішення парламенту стало одним із найбільших переглядів бюджету від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд уже додатково виділив майже 11 мільярдів гривень на оборонні потреби. За її словами, держава продовжує шукати ресурси для стабільного фінансування армії та підтримки сектору безпеки.

    У новому законопроєкті окремо передбачено збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Ці кошти можуть використовуватися для оперативного реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації, відновлення критичної інфраструктури та інші термінові потреби.

    Ще 40 мільярдів гривень планують спрямувати на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Йдеться про підтримку областей, які регулярно зазнають російських обстрілів, а також фінансування захисної інфраструктури, енергетики та соціальних об’єктів.

    Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою. Очікується, що фінальна редакція документа може бути винесена на голосування вже найближчими тижнями.

    Збільшення оборонних витрат відбувається на тлі нових викликів для української армії. Останніми місяцями Росія значно посилила інтенсивність ракетних та дронових атак, а українська влада регулярно заявляє про необхідність додаткового фінансування оборонного сектору.

    Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що пріоритетом державного бюджету під час війни залишається саме оборона. За його словами, Україна має забезпечити стабільне фінансування військових, розвиток власного виробництва зброї та модернізацію армії.

    Водночас міжнародні партнери України також активізували фінансову підтримку Києва. Напередодні Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом про залучення до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках.

    Частина цих коштів має піти саме на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку українського ОПК.

    Зокрема, документ передбачає можливість спрямування понад 28 мільярдів євро на фінансування оборонно-промислового комплексу та виробництва зброї.

    На цьому тлі українська влада також активно обговорює розширення доступу оборонних підприємств до банківського кредитування. Раніше найбільші банки України заявили про готовність збільшити фінансування підприємств оборонного сектору.

    Аналітики зазначають, що нинішнє збільшення оборонного бюджету є безпрецедентним для України. У довоєнні роки подібні суми вважалися неможливими для державних фінансів.

    Водночас експерти попереджають, що подальше зростання військових витрат створює значний тиск на економіку та робить Україну ще більш залежною від міжнародної фінансової підтримки.

    Окрему дискусію викликає питання ефективності використання коштів. Частина громадськості та опозиційних політиків наголошують на необхідності посилення контролю за оборонними закупівлями та прозорістю витрат.

    У соцмережах після голосування активно обговорювали не лише рекордну суму збільшення бюджету, а й ризики корупції у сфері оборони.

    Попри це, в уряді наголошують: нині головним завданням залишається забезпечення української армії всім необхідним для продовження оборони країни.

    За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році оборонні витрати України можуть залишатися на рекордному рівні через затяжний характер війни та потребу у постійному оновленні озброєння.

    Очікується, що остаточне ухвалення змін до держбюджету стане одним із ключових фінансових рішень парламенту цього року.

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    За інформацією наших джерел, очільник ОП Кирило Буданов найближчим часом може зустрітись з керівництвом Верховною Радою та головами комітетів.

    “Після невдалої спроби провести подібну зустріч, яку, за чутками, скасував сам Президент, Верховна Рада так і не запрацювала належним чином.

    Таким чином доля законів, які Україна має ухвалити для поповнення бюджету, щоб не втратити можливість отримувати кошти від МВФ, залишається під великим питанням.

    За чутками, на рішення Володимира Зеленського вплинули Андрій Єрмак і його люди, переконавши Президента в тому, що Кирило Буданов забирає важелі управління під себе.

    Але нові плівки НАБУ та підозра Андрію Єрмаку змінили стан справ.

    Тож наразі Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук переконує Президента, що зустріч має відбутися, інакше Раду не об’єднати, разом з Давидом Арахамією, який також схиляється до співпраці з Будановим.

    На цьому тлі зустріч може бути організована вже цього тижня, якщо Президент знову її не заблокує” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що новий злив “плівок Міндіча” – це попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова.

  • Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Кошти “Національного кешбеку” потрібно витратити до 30 червня 2026 року

    Міністерство економіки України звернулося до громадян із нагадуванням про необхідність використати кошти, накопичені в межах державної програми “Національний кешбек”, до 30 червня 2026 року. Після завершення цього терміну невикористані кошти будуть автоматично повернуті до державного бюджету.

    Про це йдеться в офіційному повідомленні міністерства, де також уточнюється, що сама програма продовжить працювати без змін, а нарахування кешбеку за купівлю товарів українського виробництва здійснюватиметься у звичному режимі.

    У відомстві пояснили, що виплати надалі будуть надходити користувачам після 20 числа кожного місяця за попередній розрахунковий період. Таким чином, система залишається стабільною, а зміни стосуються виключно строків використання вже накопичених коштів.

    Окремо в міністерстві нагадали про найближчі виплати. Так, кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня, і ці кошти також потрібно буде витратити до встановленої дати — 30 червня 2026 року. Виплата за травень, своєю чергою, відбудеться у липні, після чого нарахування продовжаться за стандартним графіком без змін.

    Програма “Національний кешбек” передбачає повернення частини витрачених коштів за купівлю товарів українського виробництва. Розмір компенсації залежить від категорії товарів. Зокрема, 5% кешбеку нараховується за продукти харчування, аптечні товари, автотовари, а також вироби для саду й городу. Підвищений рівень у 15% застосовується до непродовольчих товарів, серед яких одяг, взуття, побутова техніка, іграшки, товари для ремонту та дозвілля. Також до цієї категорії частково входять деякі харчові продукти — зокрема тверді та м’які сири, макаронні вироби, вівсяні та гречані крупи.

    Накопичені кошти громадяни можуть використовувати на широкий перелік потреб. Серед дозволених напрямів — оплата комунальних послуг, поштові сервіси, придбання ліків і медичних виробів українського виробництва, купівля книжок та іншої друкованої продукції, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України.

    У міністерстві підкреслюють, що програма має подвійний ефект: з одного боку — підтримує українського виробника, стимулюючи внутрішній попит, з іншого — дозволяє громадянам частково компенсувати витрати на повсякденні товари.

    Також у відомстві звертають увагу, що система нарахування кешбеку продовжує розширюватися. За останні періоди участь у програмі беруть мільйони українців, а перелік товарів, на які поширюється компенсація, поступово оновлюється та уточнюється.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що майже 4,8 млн українців отримають виплати за програмою за березень, включно з додатковими компенсаціями на окремі категорії товарів.

  • 90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    90 млрд євро від ЄС для України: коли насправді надійде перший транш

    Перший транш із масштабного кредитного пакета Європейського Союзу для України обсягом 90 млрд євро буде наданий не раніше початку червня 2026 року.

    Таким чином, фактичні терміни надходження коштів відрізняються від попередніх публічних заяв представників Єврокомісії. Зокрема, раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що перші виплати можуть бути здійснені вже наступного тижня. Однак, за даними джерел видання, цей графік є нереалістичним через технічні та процедурні узгодження, які ще тривають між сторонами.

    За оновленими даними, перший транш фінансування, який включає 5,9 млрд євро військової підтримки та 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги для підтримки державного бюджету України, очікується не раніше перших днів червня 2026 року. Саме тоді, за прогнозами співрозмовників журналістів, кошти можуть почати надходити на рахунки України після завершення всіх формальних процедур.

    Крім того, наступний транш у межах окремого механізму Ukraine Facility, який становить 2,8 млрд євро, також планується до виплати в той самий період. Його надання залежить від виконання Україною низки умов, зокрема ухвалення відповідних законопроєктів, прийнятих у квітні 2026 року. За інформацією джерел, обидва фінансові потоки можуть бути синхронізовані та надійти практично одночасно.

    У Брюсселі зазначають, що наразі триває фіналізація ключових документів, необхідних для запуску кредитного механізму. Йдеться про Кредитну угоду на всю суму 90 млрд євро, яка має бути підписана між ЄС та Україною, а також про додаткові документи, що регулюють різні частини фінансування, включно з доповненнями до програми Ukraine Facility та Меморандумом про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги.

    Саме Меморандум, за даними співрозмовників, перебуває на фінальній стадії узгодження і може бути остаточно підписаний найближчим часом. Він визначатиме умови та параметри однієї з ключових частин фінансового пакета, що стосується стабілізаційної підтримки українського бюджету.

    Водночас у Європейському Союзі підкреслюють, що затримка не означає перегляду зобов’язань або скорочення обсягів допомоги. Мова йде про складну багаторівневу фінансову програму, яка передбачає узгодження між інституціями ЄС, державами-членами та українською стороною.

    Окремо наголошується, що частина коштів у межах пакета буде спрямована на оборонні потреби України. Зокрема, перший військовий компонент у розмірі 5,9 млрд євро планується використати на закупівлю безпілотних систем, які вироблятимуться на території України. Це відповідає стратегії посилення оборонної спроможності та розвитку власного оборонно-промислового комплексу.

    Раніше також повідомлялося, що у 2026 році частина коштів із європейського фінансування буде спрямована на масштабні оборонні закупівлі. У фокусі — безпілотні системи, технології розвідки та інші елементи сучасної війни, які можуть вироблятися швидко та з урахуванням бойового досвіду України.

    Очікується, що питання подальшої військової та фінансової підтримки України з боку ЄС стане одним із ключових під час найближчих засідань європейських оборонних та фінансових структур. Зокрема, 12 травня запланований робочий ланч голів оборонних відомств країн Євросоюзу, де окремо обговорюватиметься підтримка України в контексті довгострокового фінансування.

    Таким чином, попри різночитання у публічних заявах, фактична реалізація масштабного кредитного пакета ЄС для України залишається в процесі підготовки, а перші реальні виплати, за даними джерел, очікуються вже в червні 2026 року.