Golosnovinua.com

Позначка: бюджет

  • Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

    Долар по 48 грн уже в листопаді, бюджетний дефіцит посилює тиск на НБУ та Пишного

    Уже в листопаді курс долара може наблизитися до 48 грн через нестачу гривневих коштів для покриття бюджетного дефіциту. Уряду потрібно більше доходів у національній валюті, тоді як Нацбанк стримує темпи девальвації. За інформацією учасників ринку, опір регулятора може стати однією з причин відставки його голови Андрія Пишного. Водночас НБУ вже допускає поступове зростання курсу. Банкіри попереджають, що якщо ослаблення гривні прискориться, долар може швидше, ніж очікується, подолати позначку в 50 грн, після чого можливості стримувати його подорожчання звузяться. Це також призведе до зростання цін на імпортне пальне та інші товари.

    Станом на 28 жовтня офіційний курс долара сягнув 45,60 грн, оновлюючи історичні максимуми третій тиждень поспіль. За січень–вересень імпорт товарів становив 75,1 млрд доларів проти 29,6 млрд доларів експорту. Щоб задовольнити попит на валюту, у вересні Нацбанк продав на міжбанківському ринку 5,45 млрд доларів. У жовтні, за тижневою статистикою, яку медіа цитують зі сторінки інтервенцій НБУ, обсяги продажів тримаються на рівні близько 1,2 млрд доларів на тиждень. Міжнародні резерви станом на 1 жовтня становили 47,1 млрд доларів — приблизно на 10 млрд менше, ніж на початку року.

    Бюджетні потреби посилюють тиск на курс. За словами президента, які наводять українські медіа зі спілкування з журналістами, на кінець року залишався дефіцит фінансування приблизно у 3,5 млрд євро. Прем’єр-міністр раніше називав загальну потребу на ведення війни у 2026 році на рівні 155 млрд доларів. У проєкті бюджету на 2027 рік закладено середньорічний курс 47,1 грн за долар і 48,3 грн на кінець року. Слабша гривня дає змогу отримувати більше коштів у національній валюті під час конвертації зовнішньої допомоги. Нацбанк намагається обмежувати цей процес за допомогою валютних інтервенцій та облікової ставки на рівні 16%.

    Додаткову увагу до регулятора привернули обшуки НАБУ і САП, проведені 21 жовтня в приміщеннях НБУ та за місцем проживання одного з його співробітників. Пишний заявив, що розслідування не стосується діяльності Нацбанку чи його рішень як голови регулятора, а також повідомив, що не виявлено обставин, які свідчили б про правопорушення з його боку або з боку працівників банку. Він продовжує виконувати свої обов’язки. НБУ також спростував інформацію про подану заяву про відставку.

    Наслідки подальшого ослаблення гривні передусім позначаться на вартості імпортного пального. За даними моніторингу Мінфіну (консалтингова група «А-95»), наприкінці жовтня середня ціна бензину А-95 трималася близько 90 грн за літр, а дизельного пального перевищувала 103 грн. У найбільших мережах АЗС (OKKO, WOG, SOCAR, «Укрнафта», UPG) роздрібні ціни на А-95 коливалися приблизно від 89 до 96 грн, а на дизель — від 101 до 111 грн за літр, згідно з зведеннями цін на стелах. Подорожчання імпорту збільшить транспортні та логістичні витрати, що створить додатковий тиск на ціни інших товарів.

    Найближчі тижні покажуть, чи продовжить Нацбанк утримувати темпи ослаблення гривні в межах кількох десятків копійок на тиждень, чи бюджетний тиск змусить його допустити швидший рух курсу. Від цього залежить, наскільки швидко долар наблизиться до 48 грн і чи стане позначка в 50 грн наступним рубежем.

     

  • Фінансова криза 2027 року: ЄС чинить тиск на країни G7 через дефіцит бюджету України у 70 мільярдів євро

    Фінансова криза 2027 року: ЄС чинить тиск на країни G7 через дефіцит бюджету України у 70 мільярдів євро

    Брюссель розпочав серйозний дипломатичний тиск на своїх партнерів по «Групі семи» (G7), вимагаючи суттєво збільшити фінансову підтримку України на наступний рік. За спільними прогнозами Києва та Європейської комісії, у 2027 році український бюджет зіткнеться з критичним дефіцитом у розмірі 70 мільярдів євро. Ця колосальна сума враховує як макрофінансові потреби, так і військові витрати, що виникнуть після вичерпання запасів з останнього пакета американської допомоги, виділеного ще за адміністрації Джо Байдена. Ситуація значно ускладнилася через скорочення підтримки з боку країн, що не входять до блоку, зокрема через рішення президента США Дональда Трампа припинити будь-яке пряме фінансування України.

    Аналітика Єврокомісії демонструє тривожну тенденцію: країни-союзники поза межами ЄС наразі пообіцяли надати Україні у 2027 році лише 4 мільярди євро, що є різким падінням порівняно з 19 мільярдами у 2026 році. Зокрема, сукупний внесок таких країн G7, як США, Велика Британія, Канада та Японія, оцінюється лише в 1 мільярд євро. Усвідомлюючи масштаби загрози, Брюссель розпочав екстрене планування для збереження фінансової стабільності Києва. Європейські посадовці активно вивчають альтернативні механізми залучення коштів, серед яких — спільний випуск боргових зобов’язань. Це питання стане предметом гострих дискусій на спеціальному саміті наприкінці листопада.

    Паралельно Євросоюз веде інтенсивні двосторонні переговори з Лондоном, Оттавою та іншими столицями. Європейські дипломати розраховують побачити нові фінансові зобов’язання щодо підтримки України у бюджетах Великої Британії та Канади на 2027 рік. Водночас у Брюсселі категорично відкидають сценарій, за яким Європа самостійно покриватиме весь дефіцит, що виник через пасивність інших держав. Речник Єврокомісії підкреслив, що наразі саме на ЄС та його країни-члени припадає 80% усієї обіцяної Києву допомоги на 2027 рік. «Європа не може самостійно задовольнити фінансові потреби України. Міжнародні партнери також повинні долучитися, зокрема союзники по НАТО», — наголосили у відомстві.

    Реакція ж партнерів за межами єврозони поки залишається вкрай обережною. У Міністерстві фінансів Канади нагадали про вже виділені 27 мільярдів канадських доларів від початку повномасштабного вторгнення, проте відмовилися прогнозувати, які саме статті витрат увійдуть до нового бюджету. Японське зовнішньополітичне відомство не погодилося з песимістичними висновками Єврокомісії, зазначивши, що остаточних рішень ще не ухвалено, і Токіо продовжує шукати варіанти фінансової допомоги в межах поточних консультацій G7.

    Окрім фінансової діри, європейські аналітики констатують суттєвий дефіцит і у сфері безпеки: за оцінками Єврокомісії, 32 країнам НАТО наразі не вистачає 13 мільярдів євро для виконання власного зобов’язання надати Києву 70 мільярдів євро військової підтримки в поточному році.

     

  • Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Світова економіка опинилася перед ризиком нових системних потрясінь через стрімке вичерпання фіскальних резервів урядів та скорочення енергетичних запасів на тлі стійкої інфляції. Про це під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Бангкоку попередила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва. За її словами, глобальне економічне зростання наразі розривають дві протилежні сили: з одного боку, його серйозно гальмує гострий енергетичний шок, а з іншого — підживлює інвестиційний бум навколо розвитку технологій штучного інтелекту.

    Енергетичний дефіцит спричинений передусім масштабною регіональною ескалацією: війна за участю США, Ізраїлю та Ірану триває вже восьмий місяць, а практичне блокування Тегераном ключових судноплавних артерій паралізувало транспортування близько 20% світових поставок нафти. У найбільш виграшному становищі сьогодні перебувають країни (переважно в Азії), інтегровані у ланцюжки постачання ШІ-індустрії, а також експортери енергоносіїв, які не постраждали від бойових дій. Натомість найбільших втрат зазнають бідні держави та країни, охоплені війною, які критично залежать від імпорту палива та залишилися осторонь технологічного стрибка. Георгієва закликала політиків терміново стабілізувати державні бюджети, збільшувати доходи та скорочувати неефективні витрати, дотримуючись принципу «захищати людей, а не субсидувати ціни».

    Для України виснаження фінансових можливостей ключових союзників створює серйозні виклики під час пошуку додаткового зовнішнього фінансування на 2027 рік. В умовах ударів по енергетиці та глобальної турбулентності МВФ погіршив оцінку динаміки вітчизняної економіки: за прогнозом фонду, зростання реального ВВП України цьогоріч сповільниться до 1% (порівняно з 1,8% торік), а його відновлення до 3,5% очікується лише у наступному році за умови стабілізації безпекової ситуації.

  • «Ідеальний політичний шторм»: лідери ЄС зайшли в глухий кут на саміті через бюджетну кризу та безвладдя

    «Ідеальний політичний шторм»: лідери ЄС зайшли в глухий кут на саміті через бюджетну кризу та безвладдя

    Саміт лідерів держав Європейського Союзу завершився цілковитим фіаско, не принісши жодних вагомих спільних рішень і продемонструвавши глибоку інституційну розгубленість Брюсселя. Провал ключових переговорів ознаменував початок повноцінного «ідеального політичного шторму», в який стрімко занурюється європейська спільнота. Про це повідомляє авторитетне міжнародне видання  з посиланням на поінформовані джерела серед високопосадовців та дипломатів Євросоюзу.

    Головним каталізатором системної кризи стала нездатність знайти компроміс щодо формування довгострокового бюджету ЄС на період 2028–2034 років. Суперечки навколо фінансування спільних програм, оборонних витрат та економічної допомоги розгорнулися на тлі наростаючого паралічу влади в ключових столицях континенту, спричиненого внутрішньополітичною нестабільністю, урядовими кризами та падінням довіри до чинних коаліцій.

    Ситуація додатково загострюється наближенням вирішальних виборчих перегонів у трьох провідних країнах південної та західної Європи — Іспанії, Франції та Італії. Результати голосування в цих державах можуть радикально змінити політичний баланс сил, посилити позиції євроскептиків та остаточно заблокувати ухвалення стратегічних рішень спільноти. Як зазначив на умовах анонімності один із європейських посадовців, поточний глухий кут — лише початок регресу, і в 2027 році становище блоку «буде тільки гіршим».

    Ще одним фундаментальним викликом для союзу є гострий дефіцит сильного політичного лідерства. Інше високопоставлене джерело видання підкреслило, що сьогоднішня Європа опинилася повністю позбавленою беззаперечних політичних важковаговиків масштабу колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель чи експрезидента Франції Франсуа Міттерана, які були здатні об’єднувати союз у часи найгостріших потрясінь. Відсутність консолідуючої фігури залишає Євросоюз вразливим перед зовнішнім тиском та внутрішнім розколом.

  • Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Мільярди на відновлення бійців: Мінветеранів вибиває рекордну суму з держбюджету на спорт та реабілітацію після замороження програм

    Міністерство у справах ветеранів України ініціювало виділення колосальної суми з державного бюджету на 2027 рік для забезпечення системної фізичної культури та повноцінної спортивної реабілітації українських воїнів. Згідно з підготовленим бюджетним планом, на підтримку захисників та розгортання відповідної інфраструктури пропонується закласти 2,4 мільярда гривень. Ці кошти мають стати базовим фінансовим фундаментом для відновлення бійців після важких поранень, контузій та тривалого перебування в зоні бойових дій.

    Процедуру узгодження масштабного фінансування профільне відомство офіційно розпочало восени. Зокрема, 21 вересня міністерство подало уточнений бюджетний запит на трирічний період із 2027 по 2029 роки, спираючись на зареєстрований у Верховній Раді урядовий законопроєкт №16000 про державний бюджет України. За словами представників відомства, заплановані видатки покликані забезпечити безперешкодний доступ військових до якісної спортивної інфраструктури по всій території країни.

    «На 2027 рік за напрямом надання допомоги учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни для занять фізичною культурою і спортом запропоновано передбачити 2,4 млрд грн», – розповіла начальник відділу інформаційної політики та взаємодії з громадськістю Людмила Василенко.

    Окрему увагу в уряді зосереджують на реформуванні та перезапуску національної програми «Ветеранський спорт», реалізація якої наразі була вимушено поставлена на паузу. На даному етапі фахівці міністерства напрацьовують новий, дієвий нормативний механізм, який дозволить зняти бюрократичні перепони під час надання реальної допомоги військовим. Ключовими вимогами до оновленої державної ініціативи стануть суттєве поліпшення умов отримання компенсацій і послуг, а також запровадження багаторівневого аудиту та жорсткого контролю за цільовим розподілом кожної бюджетної гривні, аби виключити будь-які корупційні зловживання.

    Паралельно профільне міністерство розгортає активний діалог із комерційним сектором, великими мережевими фітнес-клубами, приватними оздоровчими центрами та керівниками спортивних федерацій. Метою спільних переговорів є створення по-справжньому безбар’єрного середовища для регулярних тренувань, запровадження суттєвих пільг та абонементних знижок для ветеранів у спортивних закладах, а також масова підготовка кваліфікованого тренерського складу. Тренери мають опанувати специфіку роботи з важкими травмами, ампутаціями та психологічними наслідками війни, забезпечуючи стрімкий розвиток адаптивного спорту. Офіційні домовленості, конкретний список партнерських мереж і детальний регламент пільгових програм для українських оборонців влада обіцяє презентувати громадськості згодом.

  • «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    «Золоті» бункери без конкуренції: транспортники Києва віддали мільйонний тендер на укриття єдиному учаснику

    Комунальне підприємство «Київпастранс» завершило скандальний тендер на закупівлю перших чотирнадцяти первинних мобільних укриттів для пасажирів столичного громадського транспорту. Торги, які офіційно завершилися 14 жовтня, пройшли за повної відсутності конкуренції: пропозицію подав лише один учасник – харківська будівельна компанія, яка й отримала ексклюзивне право на реалізацію багатомільйонного замовлення. Ця ситуація одразу викликала жорстку критику з боку громадськості та експертних кіл через беззаперечні ознаки штучного обмеження умов закупівлі та ймовірну колосальну переплату з міського бюджету.

    Згідно з жорсткими технічними вимогами замовника, нові захисні споруди виготовлятимуться із надміцних залізобетонних конструкцій і розміщуватимуться переважно біля найбільш завантажених зупинок наземного транспорту. Кожне таке приміщення матиме площу не менше тридцяти квадратних метрів та зможе одночасно вмістити до п’ятдесяти осіб із розрахунку відповідної площі на одну людину. Модулі повинні бути обов’язково обладнані двома входами із захисними тамбурами та металевими дверима, автономним освітленням, системою примусової вентиляції, вогнегасниками, місцями для сидіння, а також спеціальним майданчиком для безбар’єрного доступу людей на кріслах колісних і пасажирів із дитячими візочками.

    Початкова очікувана вартість цієї закупівлі була встановлена підприємством на рівні 54,2 мільйона гривень. Єдиний учасник торгів, товариство з обмеженою відповідальністю «Сітірейл технолоджі», запропонував виконати замовлення за 44,8 мільйона гривень. Незважаючи на це формальне зниження ціни, столичні активісти наголошують на тому, що підсумкова вартість залишається завищеною щонайменше на тридцять відсотків порівняно з ринковими реаліями. За одне укриття на п’ятдесят людей столиця фактично заплатить близько 3,2 мільйона гривень із доставкою та монтажем. Водночас інші державні структури та регіональні муніципалітети купували абсолютно аналогічні за місткістю споруди значно дешевше – у середньому за 2,4 або 2,5 мільйона гривень.

    Відсутність інших великих постачальників на торгах експерти пояснюють надто специфічними вимогами комунальників. Ще на етапі підготовки тендера потенційні учасники масово скаржилися на прописані розміри конструкцій. Зокрема, замовник вимагав суворих габаритів – вісімнадцять на чотири метри. Виробники офіційно просили дозволити трохи більшу довжину, аби безперешкодно адаптувати замовлення під власні готові серійні блоки, проте керівництво столичного підприємства категорично відхилило ці обґрунтовані прохання.

    Варто нагадати, що процес закупівлі розпочався на тлі тривалого судового тиску: нещодавно столична прокуратура через суд вимагала зобов’язати міську владу вжити реальних заходів для облаштування мобільних укриттів на вулицях міста. Проте внаслідок сумнівної тендерної політики ринок був штучно відрізаний від участі, а стратегічно важливе замовлення безальтернативно відійшло одній компанії. Поки перша подібна споруда монтується на Берестейському проспекті, практика підлаштування тендерної документації під конкретного виконавця продовжує спустошувати скарбницю столиці, залишаючи киян заручниками корупційних ризиків під час щоденних повітряних атак.

  • Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», що підпорядковане Кабінету Міністрів, уклало низку нових договорів на виробництво телевізійного продукту для загальнонаціонального марафону «Єдині новини UAразом». Шостого жовтня 2026 року було підписано три угоди з приватними та комерційними мовниками щодо створення інформаційного контенту до завершення поточного року на загальну суму 75,02 мільйона гривень. Найближчим часом планується підписання ще одного контракту орієнтовною вартістю 25 мільйонів гривень, унаслідок чого жовтневий транш додаткового фінансування мовлення складе близько 100 мільйонів гривень.

    З урахуванням цих зобов’язань та поточних видатків на російськомовний інформаційний проєкт «Freeдом», сукупний обсяг коштів державного бюджету, спрямований приватним і державним виробникам контенту для обох телемарафонів, досяг майже 3,45 мільярда гривень. Ці цифри базуються на офіційних даних публічних закупівель і свідчать про продовження курсу на централізовану інформаційну політику, започатковану на початку повномасштабного вторгнення.

    Продовження масштабного бюджетного фінансування телевізійного мовлення викликає хвилю дискусій та критики з боку аналітиків, громадських організацій і військових оглядачів. Опоненти таких видатків вказують на гостру нестачу фінансових ресурсів для першочергових оборонних та інфраструктурних потреб країни. Зокрема, сума у майже 3,5 мільярда гривень є еквівалентною закупівлі приблизно 150–200 тисяч ударних FPV-дронів тактичного рівня. Також порушуються питання доцільності таких витрат на тлі дефіциту фінансування програм зведення захисних споруд і пасивного захисту для об’єктів критичної енергетики та будівництва бомбосховищ для цивільного населення у прифронтових і тилових регіонах.

    Окремим предметом суспільної критики залишається питання редакційної політики спільного мовника та зміщення акцентів у висвітленні діяльності органів влади й суспільно-політичних опитувань. Утім, урядові структури традиційно обґрунтовують підтримку марафонів необхідністю забезпечення стабільного інформаційного простору, централізованого оповіщення населення про надзвичайні події та системної протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям під час війни.

  • Фінансова прірва Парижа: державний борг Франції злетів до історичного максимуму 1946 року

    Фінансова прірва Парижа: державний борг Франції злетів до історичного максимуму 1946 року

    Французька економіка опинилася перед обличчям безпрецедентної фінансової кризи, адже обсяги державного боргу країни досягли критичних показників. За офіційними даними національних статистичних відомств, за підсумками кінця червня державний борг Франції стрімко злетів до небачених раніше висот, сягнувши позначки у 3,596 трильйона євро. Таке колосальне фінансове навантаження перевело загальний показник заборгованості на рівень 119 відсотків від валового внутрішнього продукту країни, що стало абсолютним історичним антирекордом за всю новітню епоху французької державності з далекого 1946 року.

    Стрімке накопичення державних зобов’язань відбувається на тлі хронічних проблем із дефіцитом бюджету та зростаючих витрат на підтримку соціальних стандартів і масштабних європейських ініціатив. Уряд країни змушений постійно запозичувати величезні кошти на внутрішніх та міжнародних ринках капіталу, аби покривати поточні державні видатки, що неминуче призводить до розширення боргової спіралі. Подібні макроекономічні тенденції викликають серйозне занепокоєння серед європейських фінансових інституцій та міжнародних рейтингових агентств, адже п’ята економіка Євросоюзу фактично втрачає простір для маневру та змушена спрямовувати дедалі більшу частку національного багатства виключно на обслуговування накопичених відсотків.

  • Нафтова пастка для Путіна: чому мільярдні експортні доходи більше не рятують економіку Кремля

    Нафтова пастка для Путіна: чому мільярдні експортні доходи більше не рятують економіку Кремля

    Незважаючи на значне нарощування обсягів експорту енергоносіїв, країна-агресор стрімко втрачає реальні фінансові зиски від торгівлі сировиною. Російська Федерація продовжує викачувати власні надра та активно відправляти нафту на зовнішні ринки, намагаючись профінансувати роздуті видатки своєї військової машини. Проте навіть максимальні обсяги постачань більше не здатні забезпечити очікуваного економічного порятунку для держави, оскільки весь позитивний ефект для путінського бюджету повністю нівелюється супутніми кризовими факторами та міжнародним тиском.

    Збільшенню номінальних нафтових доходів Москви останнім часом сприяло локальне підвищення світових цін на ключові російські експортні сорти, зокрема Urals та ESPO. На папері фінансові показники агресора демонструють позитивну динаміку, а танкери безперебійно транспортують сировину до лояльних країн. Втім, фізичне нарощування експорту перетворилося на ілюзію стабільності, адже макроекономічна користь від цих операцій зводиться нанівець через приховані проблеми нафтового сектора.

    Справжня ситуація полягає у тому, що витрати на забезпечення цього експорту безжально з’їдають левову частку прибутків окупантів. Російські постачальники змушені пропонувати покупцям глибокі дисконти та переплачувати колосальні суми за тіньову логістику, страхування і фрахт танкерів, аби оминати західні обмеження. У підсумку Кремль опинився у безвиході: нафта невпинно витікає за кордон, але фактичного макроекономічного ефекту для покриття дефіциту бюджету це вже не приносить.

     

  • «Броньований мільйон»: де сховалися від мобілізації 1,4 мільйона українців

    «Броньований мільйон»: де сховалися від мобілізації 1,4 мільйона українців

    Міністерство економіки України оприлюднило офіційні масштаби та галузеву структуру бронювання військовозобов’язаних громадян в умовах триваючого воєнного стану. За заявою очільника відомства Олександра Кравченка, наразі близько одного мільйона чотирьохсот тисяч українців мають законне право на відстрочку від призову до лав армії. Ця масштабна категорія працівників забезпечує функціонування стратегічних секторів, утримує економічну стабільність держави та гарантує безперебійну роботу критично важливих об’єктів під час війни.

    П’ять стовпів критичної економіки

    Основна маса захищених від мобілізаційних процесів фахівців зосереджена всього в п’яти ключових напрямках національного господарства. Беззаперечним лідером за часткою наданих відстрочок залишається переробна промисловість, на підприємства якої припадає приблизно двадцять відсотків від загальної кількості заброньованого персоналу в країні. Другу позицію займає сектор транспорту та логістики з показником у дванадцять відсотків, що дає змогу зберігати внутрішнє сполучення та міжнародні ланцюги постачання вантажів. До списку провідних галузей також увійшли сфера торгівлі, яка охоплює десять відсотків, енергетичний сектор із дев’ятьма відсотками для захисту станцій та мереж, а також сільське господарство, де сконцентровано близько восьми відсотків військовозобов’язаних із бронею.

    Розподіл квот між галузями формується на основі чітких критеріїв, а не випадкових рішень. Міністр підкреслив, що при визначенні обсягів бронювання враховується фактична кількість економічно активних підприємств у кожному регіоні, їхня віддаленість від лінії активних бойових дій, а також гендерна структура колективів. Організації з переважанням жіночої праці об’єктивно потребують меншої кількості броней для збереження операційних процесів.

    Зростання зарплат і мільярди для бюджету

    Запровадження жорстких вимог щодо мінімального рівня оплати праці для надання підприємству права резервувати співробітників дало відчутний побічний ефект для всієї фінансової системи. За останні два роки середній розмір офіційної заробітної плати на критично важливих виробництвах зріс із чотирнадцяти тисяч двохсот до двадцяти шести тисяч гривень. Таке вимушене підвищення окладів забезпечило колосальний фіскальний ресурс: державний бюджет додатково отримав понад сто п’ятдесят сім мільярдів гривень, переважно у формі обов’язкових відрахувань до Пенсійного фонду України.

    Нюанси мобілізації та проходження комісій

    У профільному відомстві також констатують, що періодичні перевірки та масові кампанії зі зняття броні з підприємств не призводять до значного поповнення армійських лав. Кількість фахівців, які були реально мобілізовані після втрати відстрочки, залишається незначною. Окрім цього, в правовому регулюванні діє специфічне розмежування процедур: якщо військовозобов’язані мають проходити військово-лікарську комісію щороку, то безпосередній процес подання документів та оформлення броні проходження медичного огляду, як правило, взагалі не вимагає.