Позначка: бюджетна криза

  • Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Казначейство частково відновило проведення платежів із місцевих бюджетів, однак у низці громад обмеження залишаються. За інформацією джерела в Казначействі, зупинення платежів використовують не лише для управління нестачею коштів на Єдиному казначейському рахунку, а й як інструмент тиску на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду», щоб змінити умови співпраці й збільшити неформальні виплати. Джерело також стверджує, що провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати інформацію про часткове розблокування платежів.

    За розрахунками видання «Наші гроші» на основі даних державної системи Spending.gov.ua, протягом 12–18 жовтня через Казначейство провели 21,23 млрд грн платежів із місцевих бюджетів. Тижнем раніше, 5–11 жовтня, сума становила 9,23 млрд грн. Загальний обсяг казначейських платежів за 12–18 жовтня сягнув 103,52 млрд грн, з яких 82,3 млрд грн припали на державний бюджет. Водночас збільшення загального обсягу виплат не означає, що всі громади отримали доступ до коштів.

    Обмеження пов’язані з рішенням Кабінету Міністрів від 28 вересня 2026 року — постановою «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану». Уряд запровадив механізм прогнозування руху коштів на Єдиному казначейському рахунку та тимчасових обмежень на відкриття асигнувань у разі прогнозованої нестачі фінансового ресурсу. За таких умов Казначейство має проводити платежі насамперед за пріоритетними напрямами: національна безпека й оборона, обслуговування боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Обмеження застосовуються не автоматично, а за наявності підтвердженого дефіциту коштів. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснював рішення складною ситуацією з державними фінансами та затримкою частини запланованого міжнародного фінансування. За його словами, уряд має забезпечити першочергові потреби оборони й населення. Серед видатків, які можуть відкладатися, він назвав нове будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти та благоустрій.

    Асоціація міст України 1 жовтня звернулася до прем’єр-міністра з вимогою негайно розблокувати платежі громад. За інформацією організації, з 9 вересня муніципалітети не могли повноцінно оплачувати низку зобов’язань навіть за наявності коштів на рахунках. Серед проблемних напрямів АМУ назвала закупівлю пального для екстрених служб, оплату робіт та обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, підготовку до опалювального сезону, облаштування пунктів незламності та відновлення пошкодженої інфраструктури. Організація також попереджала про ризики для роботи комунальних служб і розрахунків із постачальниками енергоресурсів.

    У Львові 19 жовтня міський голова Андрій Садовий повідомив про понад 1,086 млрд грн заблокованих платежів за кількома критично важливими напрямами. Зокрема, 158 млн грн призначалися для роботи громадського транспорту, включно із зарплатами водіїв і закупівлею пального, а 17,9 млн грн — для зарплат двірників. За словами Садового, частина працівників почала звільнятися через затримки виплат. Мер стверджував, що кошти є на рахунках міста, але Казначейство не проводить відповідні платежі.

    Того самого дня Садовий повідомив про часткове відновлення платежів. За його словами, Казначейство провело близько 20% критичних платіжних доручень, на які очікувало місто. На той момент опрацьовували платежі, подані до 21 вересня включно, тоді як пізніші залишалися без руху. Львів отримав 40 млн грн на роботу електротранспорту, також почали надходити кошти на зарплати двірників. Водночас фінансування автобусних перевізників і компенсацій за пільгові перевезення ще не надійшло.

    Проблеми з розрахунками торкнулися й великих підрядників. 19 вересня засновник групи компаній «Автострада» Максим Шкіль повідомив «Інтерфакс-Україна», що заборгованість держави за вже виконані компанією роботи становила близько 15 млрд грн. Із цієї суми 6,5 млрд грн, за його словами, вже перебували в Казначействі, але платежі не проходили приблизно тиждень. Шкіль також заявив, що зупинення капітальних видатків державного та місцевих бюджетів вплинуло на реалізацію інфраструктурних проєктів.

    За даними Spending.gov.ua, які проаналізувало видання «Наші гроші», протягом 12–18 жовтня ТОВ «ГК «Автострада» отримало бюджетні платежі на суму близько 1,307 млрд грн. Це свідчить про значний обсяг перерахувань компанії в зазначений період, але саме по собі не підтверджує повного погашення заборгованості або версії про вибіркове проведення платежів з метою тиску.

    Офіційне пояснення обмежень — нестача фінансового ресурсу та необхідність узгоджувати бюджетні зобов’язання з прогнозованими надходженнями. Міністерство фінансів повідомило, що за підсумками перших восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відставали від запланованих обсягів. Урядовий механізм передбачає тимчасові обмеження на проведення платежів за підтвердженого дефіциту, а не автоматичне блокування всіх непершочергових видатків.

    Джерело в Казначействі стверджує, що в окремих громадах і державних підприємствах платежі продовжують затримувати або проводити частково. Співрозмовник пов’язує це не лише з нестачею ліквідності, а й із можливим адміністративним тиском на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду».

    Те саме джерело стверджує, що деяким провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати матеріали про неповне розблокування платежів. Перевірити наявність таких вказівок за відкритими даними не вдалося.

    Установлений урядом механізм пріоритетності видатків діє до 31 грудня. Для громад це створює ризики затримок із розрахунками за комунальні послуги, підготовкою до опалювального сезону та фінансуванням критичних робіт. Для підрядників — ризик касових розривів і перенесення строків виконання контрактів. Водночас відкриті дані не дають змоги встановити, якою мірою нерівномірне проведення платежів зумовлене нестачею ліквідності, а якою — можливим адміністративним тиском.

  • Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Метро на Виноградар і ключові дороги Києва під загрозою: Autostrada згортає роботи через зупинку фінансування

    Один із найбільших інфраструктурних підрядників України, група компаній Autostrada, заявив про призупинення робіт на всіх своїх об’єктах після того, як державне фінансування капітальних видатків фактично зупинилося. Засновник компанії Максим Шкіль стверджує, що рішення було ухвалене без попереднього діалогу з бізнесом і змусило компанію терміново згортати виробничі ланцюги та готувати об’єкти до консервації.

    Серед проєктів, які потрапили під ризик зупинки або затримки, — будівництво метро на Виноградар у Києві, капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська», капремонт Харківського шосе, а також інші дорожні, мостові, енергетичні та водогосподарські об’єкти по країні. За словами Шкіля, компанія ще працюватиме на частині майданчиків до кінця вересня, але фактично це вже буде не повноцінне будівництво, а завершення поточних процесів і підготовка до консервації.

    Ключова причина — не окреме рішення щодо Autostrada, а загальна бюджетна ситуація. За даними Forbes із посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу, 17 вересня Міністерство фінансів змінило розпис держбюджету і перенесло близько 39 млрд грн капітальних видатків із вересня–листопада на грудень. Це зачепило інфраструктуру, захист енергетики та інші великі проєкти.

    Тобто формулювання про те, що Кабмін «зупинив усі капітальні видатки», коректніше подавати як позицію Максима Шкіля та учасників ринку. Публічно підтверджено перенесення частини великих видатків на кінець року через проблеми з надходженням зовнішнього фінансування.

    Autostrada заявляє про борг у 15 млрд грн

    Ситуацію ускладнює значна заборгованість перед самою компанією. Максим Шкіль повідомив, що за вже виконані роботи Autostrada недоотримала близько 15 млрд грн. Із цієї суми приблизно 6,5 млрд грн, за його словами, уже були подані до Казначейства, але платежі не проходили близько тижня.

    До боргу, за словами бізнесмена, входять не лише київські проєкти. Компанія власним коштом виконувала частину ремонту державних магістралей, прифронтових доріг, захисту енергетичних об’єктів і робіт на водогоні Запоріжжя – Томаківка – Марганець, який після руйнування Каховської ГЕС забезпечував водою понад мільйон жителів Дніпропетровської області.

    Шкіль також заявив, що цього року компанія профінансувала з власних ресурсів близько 40% загального обсягу робіт на основних автомагістралях, розраховуючи на подальшу компенсацію після поповнення резервного фонду. Це твердження походить від самої компанії і не є незалежною оцінкою державних органів.

    Що буде з метро на Виноградар

    Найрезонансніший об’єкт у Києві — продовження Сирецько-Печерської лінії метро на житловий масив Виноградар.

    Контракт на продовження будівництва метро має вартість 13,785 млрд грн, а строк виконання робіт за договором становить 30 місяців. Проєкт передбачає будівництво двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди», яку нині також називають «Варшавською», а також тунелів і відгалуження у напрямку майбутньої станції «Виноградар».

    Ще у липні 2026 року Autostrada повідомляла, що на об’єкті одночасно ведуться роботи на кількох ключових ділянках: розробляються котловани під тунелі, системи водовідведення, перекладаються комунікації та облаштовуються підземні переходи.

    Але вже у вересні Шкіль повідомив, що цьогорічне фінансування проєкту місто скоротило з 10 млрд грн до 1,6 млрд грн, через що плани довелося коригувати ще до нинішньої бюджетної паузи. За його словами, на той момент компанія все одно йшла за скоригованим графіком.

    Київська міська влада раніше продовжила перекриття частини проспекту Європейського Союзу до 1 грудня 2026 року саме через активну фазу будівництва метро.

    Тепер головне питання — чи вистачить коштів і чи відновляться платежі достатньо швидко, щоб уникнути довготривалої консервації об’єкта.

    Шляхопровід біля «Чернігівської» мали завершити до кінця року

    Ще один великий київський об’єкт — транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».

    Капітальний ремонт шляхопроводу розпочали цього року. За офіційною інформацією «Київавтодору», навесні підрядники повністю демонтували старі конструкції та перейшли до спорудження нових опор.

    У червні Autostrada заявляла, що роботи йдуть цілодобово, а мета — відкрити рух оновленою спорудою до кінця осені.

    Пізніше Шкіль назвав конкретну дату, на яку орієнтувалася компанія, — 28 грудня 2026 року.

    Якщо фінансування не відновлять, цей графік опиниться під прямим ризиком.

    Харківське шосе теж мало відкритися цього року

    Autostrada також виконує капітальний ремонт Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах Києва.

    Проєкт передбачає оновлення 5,4 км магістралі, ремонт дорожнього покриття, тротуарів, дощової каналізації, освітлення, підземних переходів та облаштування безбар’єрної інфраструктури. Початкова очікувана вартість закупівлі становила близько 1,4 млрд грн.

    Ще на початку серпня «Київавтодор» повідомляв, що на Харківському шосе активно ремонтують підземні переходи, дорожнє покриття, велодоріжки та тротуари.

    За планами Autostrada, які Шкіль озвучував до зупинки платежів, об’єкт мали завершити 1 грудня.

    Чому держава взагалі почала переносити видатки

    Нинішня ситуація пов’язана з загальним дефіцитом бюджетного ресурсу.

    За даними бюджетного комітету Верховної Ради, за січень–серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів недоотримав 33,1 млрд грн доходів порівняно з планом. Майже половина недобору припала лише на серпень.

    При цьому видатки продовжують стрімко зростати. Міністерство фінансів повідомляє, що за перші вісім місяців року видатки загального фонду сягнули 2,97 трлн грн, з яких 1,84 трлн грн, або 62%, пішли на безпеку й оборону.

    Роксолана Підласа оцінювала вартість одного дня війни для України приблизно у $190 млн.

    Додатковий тиск створює затримка міжнародної допомоги. За даними Forbes, частина грошей від ЄС надходить пізніше через невиконання або затримку окремих законодавчих умов. Наприклад, очікуваний вересневий транш, пов’язаний із виконанням зобов’язань перед ЄС, може надійти лише наприкінці жовтня.

    Окремо Україна ризикує втратити або відтермінувати $1,66 млрд від МВФ, якщо не виконає умови програми.

    Проблема вже виходить за межі доріг і метро

    Перенесення капітальних видатків зачепило не тільки Autostrada.

    Роксолана Підласа повідомляла, що на пізніший термін перенесли також фінансування державних грантів для бізнесу.

    Окремо під ризиком опинилися проєкти із захисту енергетичної інфраструктури та підготовки до зими. Саме тому Шкіль називає ситуацію системною і попереджає про можливий «ефект доміно» для будівельної галузі.

    Для великих інфраструктурних компаній проблема полягає не лише у відсутності платежів від держави. Підрядники паралельно мають виплачувати зарплати, обслуговувати кредити, орендувати техніку, закуповувати матеріали і розраховуватися з постачальниками.

    Якщо фінансування не відновлюється, компанії починають зупиняти не окремий об’єкт, а весь виробничий ланцюг.

    Що каже сама компанія

    Autostrada розраховує, що держава все ж розділить витрати на критичні та ті, які можуть бути відкладені, і відновить фінансування щонайменше для ключових проєктів.

    Шкіль наголошує, що компанія не відмовляється від контрактів і не заявляє про остаточний вихід з об’єктів. Поки що йдеться про вимушене згортання робіт через касовий розрив.

    Водночас публічної заяви Кабміну чи Мінфіну про те, що саме проєкти метро на Виноградар, «Чернігівської» або Харківського шосе остаточно скасовані, немає.

    Тому найточніше описувати ситуацію так: роботи опинилися під загрозою паузи або консервації через перенесення фінансування і накопичені борги, але самі проєкти формально не закриті.

    Для Києва це особливо чутливо. Одразу три великі транспортні проєкти, які мешканцям обіцяли завершити або суттєво просунути вже у 2026 році, тепер залежать не стільки від будівельної готовності, скільки від того, чи зможе держава та місто відновити стабільні платежі.