Golosnovinua.com

Позначка: бюджетні кошти

  • Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    Шлях глави Держвідновлення Івана Федорова від російської гадалки та лікування наркозалежності до корупційних схем

    На фоні останніх публікацій в ЗМІ про корупційні кейси за участі Івана Федорова, редакція нашого видання вирішила згадати усі скандали за участі чиновника та опублікувати відповідні документи.  

    Що приховує офіційна біографія Івана Федорова

    Іван Сергійович Федоров народився 29 серпня 1988 року в нині окупованому Мелітополі в сім’ї українських лікарів, а точніше чиновників, які були помічені у ряді корупційних схем у Запорізькій області.

    Варто відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.

    Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.

    У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись насайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.

    Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.

    Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ.

    Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.

    По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.

    Фейковий полон Івана Федорова – та чому український чиновник уникає проходження поліграфа на предмет зв’язків з РФ

    Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.

    Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.

    Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров вінтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.

    Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.

    Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.

    Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.

    Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.

    Російська гадалка Івана Федорова

    Також в біографії Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров.

    Алена Лоран (насправді Олена Дрюцька-Міщанюк) пройшла шлях від дорогої  “депутатської утриманки” до “гадалки під кураторством ФСБ” та залишила значний слід у біографії  Івана Федорова.

    Нагадаємо, РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим.

    Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.

    При цьому, Олена Лоран стверджує, що після виїзду з окупованого Мелітополя саме вона допомогла Івану Федорову отримати пост глави Запорізької ОВА, за що він з нею до кінця не розплатився.

    Також нагадуємо, що в процесі конфлікту між Іваном Федоровим та Оленою Лоран, остання через свої соцмережі та запорізький ТГ канал Вазенін злила в мережу їх особисту переписку, де вона давала йому прямі вказівки щодо спілкування та манери поведінки з іншими топовими українськими чиновниками.

     

    Що цікаво, на фоні конфлікту Федорова з Лоран, остання не тільки “злила” скріни переписки зі своїм уже колишнім “клієнтом” в мережу, а й дістала з мелітопольського наркодиспансера медичну карту Івана Федорова.

    Згідно опублікованих документів, вперше в поле зору наркологів Іван Федоров потрапив 2010 року, коли проходив стаціонарне лікування у відділенні наркології Бердянського психоневрологічного диспансеру. Тоді лікарем майбутнього мера-наркомана був завідувач наркологічного відділення Герцен Дмитро Володимирович. Пізніше, через тісні зв’язки з СБУ, Герцен став головним лікарем Бердянського диспансеру, а одразу після початку війни залишив Україну і виїхав до Канади, де, за чутками, донині працює звичайним санітаром у лікарні.

    За інформацією з медичної карти, у 2013 році Федоров у черговий раз попадається з амфетамінами, але вже в Мелітополі.

    У 2017 році Федоров починає замітати сліди своєї “бурхливої молодості” і підписує відмову від диспансерного спостереження.

    Наступна “зустріч” Івана Федорова та наркологів відбулася в серпні 2020 року. Співробітники бердянського ДАІ доставили Федорова на експертизу, за результатами якої в сечі було виявлено амфетаміни. Лікарем, який проводив експертизу, був Яковенко Владислав Сергійович.

    Як Іван Федоров, будучи главою Запорізької ОВА забув задекларувати рахунок у російському банку та таємно відвідував Стамбул

    Як вияснили журналісти нашого видання, Іван Федоров має картковий рахунок у російському АТ “МОСКОМБАНК”, не відображений у його деклараціях.

    Цікавий також вибір банківської установи в РФ для відкриття рахунку. Так, російський “МОСКОМБАНК” – досить специфічна фінансова установа, з центральним офісом неподалік Кремля. Разом з тим, широкому загалу банк практично невідомий: про кінцевих бенефіціарів не так багато інформації, ак сам банк має лише 4 банкомати.

    За інформацією нашого видання, рідний дядько очільника ЗОВА Івана Федорова, працював у силових структурах РФ, а після виходу на пенсію перейшов до служби безпеки одного із російських банків. Можливо саме цим фактом обумовлений вибір Федоровим банку для відкриття рахунку.

    Варто відзначити, що Іван Федоров частий гість в РФ та на тимчасово окупованій території АР Крим, тож відкриття рахунку в російському банку виглядає логічно.

    Згідно даних наших джерел в Державній прикордонній службі, в період з 2014 по 2019 роки Іван Федоров тринадцять разів перетинав кордон з ТОТ АР Крим автотранспортом через КП “Чонгар”, тричі літав до Москви та двічі відвідав Мінськ. Погодьтесь, досить дивна “географія”, для українського чиновника.

    Також в даних Держприкордонної служби нашу увагу привернули часті поїздки Івана Федорова до Стамбулу, традиційного місця зустрічі російських спецслужбістів зі своїми агентами. Так, за період з 2007 по 2022 роки ми нарахували 16 поїздок Федорова до Стамбулу.

    В Запоріжжі кілер застрелив чиновника, який критикував Івана Федорова

    Розглядаючи бекграунд Івана Федорова варто нагадати історію, коли в Запоріжжі кілер застрелив відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика, якому Іван Федоров раніше погрожував вбивством.

    На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

    Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

    Варто відзначити, що незважаючи на суспільний резонанс, безпосередні виконавці вбивства  Максима Денщика до цього часу перебувають на волі. Всі вони родом із рідного міста Михайла Федорова – Мелітополя.

  • Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    Гроші на лікування — родичам депутатів: на Київщині викрили схему з бюджетною «Турботою»

    На Київщині розгортається масштабна справа навколо соціальної програми «Турбота», яка мала допомагати людям у складних життєвих обставинах, зокрема тим, хто потребує дороговартісного лікування або пережив тяжке захворювання. За версією правоохоронців, частина депутатів Київської обласної ради перетворила програму на механізм отримання бюджетних грошей власними родичами та довіреними особами. У справі вже дев’ять підозрюваних, а встановлена сума ймовірно незаконно отриманих виплат перевищила 3 млн гривень.

    27 серпня Національна поліція повідомила, що підозри отримали депутати Київської обласної ради та їхні близькі родичі. Справу розслідують оперативники Департаменту стратегічних розслідувань разом зі слідчими Головного слідчого управління Нацполіції, а процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.

    За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, серед депутатів, яким оголосили підозри, — Хвича Мепарішвілі, Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, Олександр Поляруш та Юрій Савчук. Разом із п’ятьма депутатами підозрюваними стали четверо їхніх родичів. Водночас важливо наголосити: йдеться саме про підозри та версію слідства, а винуватість кожного фігуранта може встановити лише суд.

    Сама програма «Турбота» створювалася з зовсім іншою метою. Вона передбачає матеріальну підтримку жителів Київщини, які потребують додаткового соціального захисту, дорогого лікування, перенесли тяжкі захворювання або втратили близьких. Такі люди можуть раз на рік претендувати на матеріальну допомогу.

    Однак, за даними слідства, депутати систематично ініціювали виділення коштів близьким людям — зокрема власним батькам та батькам подружжя. Після цього керівниця профільного відділу облради, як стверджує поліція, погоджувала відповідні звернення та готувала проєкти розпоряджень про виплату грошей з обласного бюджету. Правоохоронці вважають, що в низці випадків не було належного обґрунтування ані самої необхідності матеріальної допомоги, ані її розміру.

    Особливо показовою для слідства стала історія з батьками одного з фігурантів. Упродовж 2021–2025 років вони неодноразово отримували гроші за програмою нібито для лікування. При цьому, за даними поліції, до заяв додавали фактично лише копії паспортів та пенсійних посвідчень — документів, які б підтверджували необхідність саме запитуваних сум, не було.

    Більше того, правоохоронці заявляють, що ці люди фактично не перебували у скрутному матеріальному становищі. Мати одного з депутатів протягом останніх років придбала нерухомість і дорогий автомобіль, сукупна вартість яких перевищувала 3,5 млн гривень. На цьому тлі отримання бюджетної соціальної допомоги й привернуло особливу увагу слідчих.

    Але одна з найважливіших деталей з’явилася безпосередньо у повідомленні Нацполіції. Слідчі простежили, що відбувалося з грошима вже після їхнього надходження на рахунки родичів.

    За даними поліції, після зарахування матеріальної допомоги гроші могли зніматися готівкою або повністю чи частково повертатися на банківський рахунок депутата, який до цього ініціював надання допомоги. Саме ця обставина дала правоохоронцям підстави говорити не просто про сумнівне призначення соціальних виплат, а про використання родичів як фіктивних отримувачів бюджетних коштів.

    Ще одна деталь стосується того, на що витрачали отримані гроші. Після аналізу руху коштів правоохоронці встановили окремі випадки, коли матеріальна допомога використовувалася для оплати послуг естетичної медицини та стоматології, а також інших витрат, які, за оцінкою слідства, не відповідали тим підставам, що зазначалися під час звернення за бюджетною допомогою.

    При цьому контраст між виплатами окремим звичайним заявникам і наближеним до депутатів особам, за версією поліції, був суттєвим. Правоохоронці стверджують, що деякі мешканці Київщини зі складними діагнозами отримували від кількох сотень до кількох десятків тисяч гривень, тоді як виплати родичам та довіреним особам депутатів в окремих випадках могли сягати сотень тисяч гривень без належного документального підтвердження.

    Масштаб самої програми значний. За даними правоохоронців, лише протягом 2021–2025 років мешканцям столичного регіону в межах «Турботи» виплатили майже 384 млн гривень бюджетних коштів. Наразі слідство говорить про доказову базу щодо ймовірного незаконного заволодіння понад 3 млн гривень. Саме на таку суму, за версією поліції, було завдано збитків Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

    У межах розслідування правоохоронці провели обшуки за місцями проживання та роботи фігурантів, а також у їхніх автомобілях. Поліція повідомляє про вилучення мобільних телефонів, грошей, документації та чорнових записів, які тепер досліджуються у кримінальному провадженні.

    Усього підозри повідомили дев’ятьом особам — п’ятьом депутатам та чотирьом їхнім близьким родичам. Залежно від ролі кожного фігуранта правоохоронці кваліфікували їхні дії за частинами 3, 4 та 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Слідство розглядає різні ролі: від організації та безпосереднього виконання до пособництва.

    За найбільш тяжкою з інкримінованих кваліфікацій у разі доведення вини фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    І ця справа, схоже, ще не завершена. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до аналогічного використання бюджетних коштів програми «Турбота». Генеральний прокурор Руслан Кравченко також повідомив, що слідство встановлює інших потенційних учасників схеми.

    Таким чином, справа може виявитися ширшою за вже встановлені понад 3 млн гривень та дев’ятьох підозрюваних. Слідчим тепер належить з’ясувати, скільки саме виплат за кілька років могли бути оформлені з порушеннями, хто погоджував такі рішення і чи існували інші фіктивні отримувачі соціальної допомоги.

    Поки ж головний контраст цієї історії особливо разючий: програма, створена для людей, яким потрібні гроші на лікування та допомога у важких життєвих обставинах, за версією слідства, могла використовуватися для виплат людям із найближчого оточення депутатів. І якщо висновки правоохоронців будуть доведені в суді, «Турбота» для частини її учасників справді виявиться турботою насамперед про своїх.

  • «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    «Відкат» за дороги: заступника голови Хмельницької ОВА викрили на хабарі у 1,1 млн грн

    Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора викрили ймовірну корупційну схему під час використання бюджетних коштів на ремонт та утримання доріг у Хмельницькій області. За даними слідства, один із заступників голови обласної військової адміністрації нібито вимагав від представника дорожньо-будівельної компанії 5% від вартості контракту в обмін на сприяння в укладенні угоди та фінансуванні робіт.

    Правоохоронці офіційно не назвали прізвище посадовця у своєму повідомленні. Водночас одразу кілька українських медіа з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомили, що йдеться про заступника голови Хмельницької ОВА Владислава Фалюша. У відкритому переліку керівництва Хмельницької облдержадміністрації Фалюш справді зазначений як заступник голови ОДА.

    За версією слідства, посадовець нібито запропонував приватній компанії забезпечити безперешкодне укладення контракту на ремонт міжобласних автомобільних доріг та подальше отримання бюджетного фінансування. Вартість такого сприяння становила 5% від загальної суми договору.

    До реалізації схеми, як стверджують правоохоронці, був залучений керівник профільної обласної державної установи. У повідомленнях Офісу генпрокурора, які цитують регіональні медіа, серед підозрюваних фігурує також очільник Служби місцевих доріг області. Загалом силовики задокументували передачу майже 1,1 млн грн неправомірної вигоди.

    Гроші, за інформацією СБУ, передавали не одноразово. Спецслужба задокументувала вимагання суми та її поетапну передачу частинами протягом червня. Після збору доказів правоохоронці провели затримання та слідчі дії.

    Саме ця деталь є принциповою для справи: слідство говорить не просто про усну домовленість, а про задокументовану передачу коштів. Водночас усі обставини ще мають бути перевірені судом, а підозрювані відповідно до закону вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком.

    Фігурантам повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України. Перша стаття стосується одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, друга — пропозиції, обіцянки або надання такої вигоди. За даними СБУ, у разі доведення вини санкції можуть передбачати до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Окремо слідчі перевіряють можливу причетність до оборудки інших посадових осіб. У матеріалах справи згадується один із керівників місцевого правоохоронного органу, а також представники органів місцевого самоврядування. Остаточного процесуального статусу цих осіб наразі публічно не повідомляли.

    Таким чином, коло фігурантів потенційно може бути ширшим, ніж двоє осіб, яким уже оголошено про підозру.

    Ім’я Владислава Фалюша у цій історії привернуло особливу увагу ще й через його попередню кар’єру. До переходу в обласну адміністрацію він багато років працював безпосередньо у дорожній сфері.

    У вересні 2024 року Кабінет Міністрів погодив його призначення заступником голови Хмельницької ОДА. До цього Фалюш керував державною установою «Служба місцевих доріг Хмельниччини».

    За відкритими біографічними даними, у березні 2021 року він став першим заступником директора державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автомобільних доріг», а згодом очолив структуру. Після реорганізації працював у «Службі місцевих доріг Хмельниччини». Тобто дорожня галузь була його профільним напрямом задовго до переходу на посаду заступника керівника області.

    Фалюш також має профільну освіту. Він навчався у Придніпровській державній академії будівництва та архітектури, де здобув спеціальність, пов’язану з автомобільними дорогами та аеродромами. Пізніше отримав юридичну освіту та ступінь магістра з публічного управління й адміністрування.

    Водночас його ім’я й раніше з’являлося у журналістських матеріалах. Зокрема, під час погодження призначення на посаду заступника голови ОДА медіа нагадували про розслідування щодо компанії «Дніпропром-М», бенефіціаром якої Фалюш був до квітня 2021 року.

    За даними, які свого часу наводили журналісти «Крим.Реалії» та Центру журналістських розслідувань, техніка цієї компанії могла використовуватися під час будівництва Керченського мосту на окупованому Росією Кримському півострові. Йшлося про дорожню техніку, яку у 2018 році завозили з окупованого Криму на материкову частину України через КПВВ «Чонгар».

    Ця історія не є частиною нинішнього кримінального провадження щодо можливих «відкатів» і не свідчить автоматично про порушення у поточній справі. Однак вона пояснює, чому особа чиновника одразу опинилася в центрі уваги після повідомлень про затримання.

    Декларації Фалюша також раніше привертали увагу ЗМІ. Перед його призначенням заступником голови ОВА Суспільне повідомляло, що у декларації за 2023 рік він зазначав квартиру у Дніпрі площею 157,5 кв. м, два паркомісця, квартиру площею 463,9 кв. м у Слобожанському, земельні ділянки, частки у нерухомості на тимчасово окупованій території Запорізької області, а також незавершені об’єкти у Гурзуфі в окупованому Криму.

    Серед транспортних засобів у декларації зазначалися Toyota Land Cruiser 2020 року, Nissan X-Trail 2018 року, причіп та водний транспорт. При цьому саме по собі володіння задекларованим майном не є доказом будь-якого правопорушення.

    Поточна справа стосується зовсім іншого — ймовірного отримання коштів за сприяння приватному підряднику у дорожніх контрактах.

    Для Хмельницької області ця історія може мати особливий резонанс через те, що йдеться про бюджетні кошти, які мали використовуватися на відновлення та утримання дорожньої інфраструктури. Правоохоронці прямо характеризують викриту ними схему як пов’язану з використанням фінансування на ремонт доріг.

    Сам механізм, який описує слідство, типовий для так званого «відкату»: замовник або посадовець отримує визначений відсоток від вартості контракту за забезпечення перемоги чи створення сприятливих умов для конкретної компанії.

    У цій справі такий відсоток, за даними правоохоронців, становив саме 5%.

    Поки слідство триває, правоохоронці вирішують питання щодо запобіжних заходів для підозрюваних. Паралельно встановлюють можливих інших учасників та перевіряють, чи були схожі епізоди раніше.

    Офіційної позиції самого Владислава Фалюша щодо підозр на момент появи перших повідомлень у відкритих джерелах не було. Так само немає судового рішення, яке б підтверджувало його винуватість.

    Тому на нинішньому етапі коректно говорити про версію слідства та оголошену підозру, а не про доведений злочин.

    Водночас уже задокументована правоохоронцями сума — майже 1,1 млн грн — та перевірка можливої причетності інших чиновників свідчать, що справа може отримати продовження. Особливо з огляду на багаторічний досвід одного з ключових фігурантів саме у системі управління місцевими дорогами Хмельниччини.

  • Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Китайські складові, «естонські» прокладки, українські дрони: підозрілий бізнес українських виробників БпЛА

    Як виробники «Вампірів» із закупівлями бавляться

    Компанія «Стрім Техно» відома як розробник і виробник безпілотників Vampire, а також власниця цієї торгової марки. Крім неї, до розробки цих потужних гексакоптерів долучилась ще одна українська компанія, ТОВ «Скайфолл Індастріс». Окрім того, що численні згадки пов’язують ці два товариства з однією особою, їх також об’єднує ціла низка дещо дивних нюансів.

    Про БпЛА «Вампір» (Vampire)

    Гексакоптер (6 гвинтів) із вантажопідйомністю до 20 кг. Дальність польоту: 20 км , висота – 400 м. Швидкість: до 80 км/год без навантаження. Час у повітрі близько 23–27 хв із повним боєкомплектом.

    Здатен нести 82-мм та 120-мм мінометні міни, кумулятивні й термобаричні боєприпаси, а також протитанкові міни (зокрема ТМ-62). Оснащений біспектральною тепловізійною камерою для роботи у темряві, має захищену систему навігації GNSS та інерційну систему, що дозволяє продовжувати політ в умовах ворожого глушіння сигналу. Обладнаний функцією автоматичного повернення до точки зльоту у разі втрати зв’язку.

    Вартість одиниці: $10 000 – $12 000

    Згадана особа – Олександр Конотопський, засновник та голова наглядової ради компанії Ajax Systems, «Підприємець року» за версією видання Forbes (2021 р.) та один зі 100 лідерів, що рухають Україну вперед, за версіями «Української правди» (2024 р.) та New Voice (2025 р.). Він активно розвиває свою основну компанію, з не меншою енергією беручи участь в роботі кількох інших. Найвідомішими з них є згадані вище ТОВ «Стрім Техно» та ТОВ «Скайфолл Індастріс».

    Створений важкий ударний дрон-бомбардувальник Vampire є доволі популярним серед військових: його закуповують в значних кількостях державним коштом, через державні оборонні замовлення, за допомогою програм типу «Армії дронів», за гроші місцевих бюджетів та навіть через Prozorro – військові частини та Нацгвардія.

    І ось тут починається найцікавіше.

    В поточному матеріалі ми не будемо згадувати призначення очільника «Стрім Техно» Євгена Гвоздарьова керівником державного підприємства «Укроборонсервіс» та розбиратись у справедливості підозр в отриманні астрономічної за розміром виручки в 15 млрд грн на виробництві дронів.

    Ми спробуємо розібратись з постачанням компонентів та складових продукції цих двох компаній та поміркувати, чи немає в цьому неправомірної вигоди.

    Дивна «прокладка»

    Почнемо розбір з ТОВ «Стрім Техно», яке підготувало очільника держкомпанії. За даними митних декларацій, у 2025 та 2026 роках компанія імпортувала продукцію від близько 60 постачальників-нерезидентів на загальну суму понад 43,1 млрд грн. Лише за січень-червень поточного року вартість імпорту склала 25,6 млрд грн – фактично, 60% від загального показника.

    В загальному переліку партнерів варто відзначити одну компанію-постачальника – DMO COMMERCE OU з Естонії, що має зі «Стрім Техно» прямі та непрямі контракти. За період співпраці, з листопада 2025 р. по червень 2026 р., отримано продукції на 4,1 млрд грн, свідченням чого є митні декларації.

    Ресурс 52wmb підтверджує, що українська компанія є єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OU.

    За прямим контрактом з ТОВ «Стрим Техно» DMO COMMERCE OU (Естонія), відповідно до митних декларацій, виступає постачальником товарів на загальну суму близько 940,7 млн грн (листопад 2025 р. – червень 2026 р.).

    Вартує згадки непрямий контракт між юридичними особами, через який проходить залишок торгівлі.

    Серед постачальників агрегатів, устаткування та комплектуючих для дронів на користь «Стрім Техно» виділяється гонконгська компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD. За січень-червень 2026 р. вона поставила естонцям (а через них – українцям) товарів на 3,2 млрд грн.

    Цікавим є те, що український отримувач є єдиним покупцем продукції компанії, про що свідчать дані про експортні операції з міжнародних баз даних.

    Оскільки контракт є непрямим, розрахунки за постачання відбуваються не з компанією з Гонконгу, а з естонською DMO COMMERCE OU, яка, у свою чергу, перераховує кошти на рахунки виробника. У більшості випадків така проміжна ланка потрібна для завищення імпортної ціни та виведення коштів за кордон.

    Цю гіпотезу підтверджують офіційні дані: компанія з Естонії декларує рівень рентабельності близько 50%, отже DMO COMMERCE OU провадить прибуткову діяльність. З одного боку, можна порадіти за компанію та її команду, з іншого – зрозуміти, що ця прибутковість досягається внаслідок постачання до України товарів, що потрібні для виробництва дронів, а отже ця діяльність дозволяє виводити з країни значні бюджетні кошти.

    Так й порадіти за команду DMO COMMERCE OU також навряд чи вдасться. Адже її не існує.

    Компанія була зареєстрована 18 червня 2024 р., має статутний капітал в розмірі 2 500 євро та займається оптовою та роздрібною торгівлею. ЇЇ засновником є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков). Фінансова звітність компанії свідчить, що вона не має витрат на оплату праці – відповідно, згаданої вище команди немає. Більше з тим, компанія використовує режиме е-резидентства – тож навіть не має фізичного місця перебування на території Естонії.

    В Україні таку сучасну віддалену форму ведення діяльності законодавчо просуває Міністерство цифрової трансформації.

    А що ж засновник? Він не лише є успішним постачальником комплектуючих до дронів – також пан Овсянніков є віце-президентом з фінансових питань українського венчур-білдера SKELAR.

    SKELAR – це компанія, що займається створенням та розвитком IT-компаній з нуля. Компанія була створена в екосистемі іншої української IT-компанії Genesis. Це – саме так компанія, проти декількох продуктів якої розпочала розслідування Федеральна торгова комісія США (FTC). SKELAR, співзасновником та СЕО якої є Максим Штепа, спеціалізується на цифрових продуктах, мобільних застосунках, онлайн-платформах та сервісах, діяльність та виручка яких орєнтована на міжнародні ринки.

    Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами.

    І якщо для DMO COMMERCE OU «Стрім Техно» є єдиним покупцем, то для української компанії вона не є єдиним постачальником. Існує ще – і це підтверджується митними деклараціями – New Eurasian Co., Limited. Це приватна компанія з раніше згадуваного Гонконгу, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).

    Компанія здійснює експортні операції на користь українських компаній. Зокрема, двох: «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно», яку численні джерела настирливо вказують як компанії з орбіти Олександра Конотопського. На них припадає 98,67% всіх постачань із загальною сумою імпорту в 56 млрд грн (червень 2025 р. – червень 2026 р.).

    Існує гіпотеза, що New Eurasian Co., Limited невипадково з’явилась у Гонконзі – одній з найпривабливіших у світі юрисдикцій для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу. Пільговий податковий режим, розвинена фінансова інфраструктурі, стратегічне розташування та можливості здійснення міжнародних розрахунків давно перетворили особливий адміністративний район Китаю на точку тяжіння бізнесу.

    Отже, резюмуємо: аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт товарів переважно з Гонконгу та Китаю за зовнішньоекономічними контрактами. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OU, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, діяльність якої пов’язана з українською ІТ-сферою.

    Замість висновків

    Концентрація поставок на обмеженому колі нерезидентів, а також використання посередницької компанії при закупівлі товарів безпосередньо у виробників або постачальників з Китаю та Гонконгу не є типовою моделлю для незалежних міжнародних трейдерів та може свідчити про функціонування зазначених нерезидентів як окремої ланки у структурі постачання товарів до України.

    За таких обставин не виключається, що вказані компанії можуть використовуватися для централізації закупівель, формування цінової політики, акумулювання прибутку за межами України, зокрема виведення коштів отриманих від оборонного бюджету, а також ускладнення ідентифікації фактичних вигодонабувачів зовнішньоекономічних операцій.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.

    Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.

    За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.

    Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.

    Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.

    Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.

    Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.

    У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.

    Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.

    Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.

    Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.

    Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.

    Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.

    Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.

    Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.

  • Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Гучне рішення суду: компанію зобов’язали повернути Міноборони 6,6 млн грн за гуртожиток

    Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким зобов’язав ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» повернути кошти та додатково доплатити Міністерству оборони України 6,63 млн грн у межах справи, що стосується виконання договору на будівництво військового гуртожитку у Львівській області. Рішення суду було ухвалене 26 травня і стосується фінансових розрахунків за державним контрактом, укладеним ще у 2019 році, який передбачав зведення об’єкта для потреб військової інфраструктури у місті Золочів.

    Як встановлено в матеріалах справи, у 2019 році Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, правонаступником якого згодом стало Міністерство оборони України, уклало договір із ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» на виконання будівельних робіт із спорудження гуртожитку у військовому містечку №6. Первинна договірна вартість проєкту становила 39,9 млн грн, у яку було включено податок на додану вартість у розмірі 6,65 млн грн. Надалі сторони неодноразово вносили зміни до договору через додаткові угоди, коригуючи вартість та обсяги робіт, що є типовою практикою для довготривалих будівельних контрактів у державному секторі, однак у цьому випадку саме ці зміни стали предметом судового аналізу.

    Згідно з матеріалами справи, наприкінці 2022 року між замовником та підрядною організацією було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат, відповідно до якої сума до оплати становила 26,5 млн грн, з яких 4,42 млн грн були визначені як ПДВ. Саме ця частина платежів і стала ключовою у подальшому судовому спорі, оскільки прокуратура вказала на ознаки безпідставного отримання бюджетних коштів у частині податку на додану вартість.

    Під час розгляду справи суд дослідив умови договору та дійшов висновку, що положення пункту 3.1, яким передбачалося включення ПДВ до загальної вартості робіт, суперечать нормам Податкового кодексу України. Суд також зазначив, що така конструкція договору не відповідає вимогам законодавства і фактично призвела до неправомірного завищення бюджетних витрат. Окремо суд наголосив, що відповідні положення суперечать інтересам держави та суспільства, а також порушують принципи добросовісного використання бюджетних коштів, що стало підставою для визнання цього пункту недійсним.

    На підставі встановлених обставин суд погодився з позицією прокурора про те, що отримані кошти у вигляді ПДВ не мали належного правового підґрунтя, а отже підлягають поверненню як безпідставно набуті. Крім основної суми у розмірі 4,42 млн грн, суд додатково застосував фінансову відповідальність у вигляді інфляційних втрат у розмірі 1,76 млн грн та 3% річних, які склали ще 450,5 тис. грн. У сукупності загальний обсяг стягнення становить 6,63 млн грн, які підлягають поверненню на користь Міністерства оборони України.

    Рішення ухвалила суддя Наталія Ягічева, яка погодилася з доводами сторін обвинувачення щодо необхідності відновлення порушеного балансу у фінансових взаємовідносинах між державним замовником і приватним підрядником. Суд також фактично підтвердив позицію, що бюджетні кошти, використані з порушенням податкового законодавства або договірних умов, не можуть залишатися у розпорядженні підрядника навіть у випадках часткового виконання робіт.

    ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» зареєстроване у селі Грем’яче Рівненської області. Кінцевим бенефіціаром та керівником підприємства є Олександр Клімчук, який проживає у Хмельницькій області. Компанія брала участь у виконанні державних будівельних контрактів, пов’язаних із інфраструктурою оборонного призначення, що є типовим сегментом для підрядників у сфері військового будівництва.

    Ця справа стала черговим прикладом судового перегляду фінансових зобов’язань у сфері оборонних закупівель та будівництва, де держава через прокуратуру та судові органи намагається відновити контроль за використанням бюджетних коштів і повернути суми, які були визнані такими, що сплачені без належних правових підстав. Водночас подібні рішення демонструють посилення уваги до прозорості контрактів у сфері оборонної інфраструктури, особливо на тлі масштабного державного фінансування будівельних проєктів, пов’язаних із потребами армії під час війни.

  • Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    7 травня у Києві правоохоронці проводять масштабні слідчі дії у двох закладах освіти, пов’язаних із Михайлом Поплавським — у Київському національному університеті культури і мистецтв та приватному “Київському університеті культури”. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора у коментарі “Українській правді”, підтвердивши факт обшуків у межах чинного кримінального провадження.

    За даними прокуратури, слідчі дії охоплюють не лише приміщення самих навчальних закладів, а й офісні будівлі поруч із ними, а також місця проживання окремих службових осіб, які можуть бути пов’язані з управлінськими процесами в університетах. Правоохоронці працюють у рамках комплексного розслідування, однак деталі провадження, включно з його кваліфікацією, наразі не розкриваються.

    Обшуки стали черговим епізодом у серії перевірок, що тривають навколо структур, пов’язаних із Михайлом Поплавським. Наприкінці березня у цих же закладах уже відбувалися слідчі дії, тоді правоохоронні органи заявляли про викриття ймовірної схеми розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у державному університеті. Ті події також супроводжувалися вилученням документів і техніки та викликали значний суспільний резонанс через масштаби фінансування освітньої установи.

    Окремо варто зазначити, що у 2026 році відбулися суттєві зміни в управлінні Київським національним університетом культури і мистецтв. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що контракт Михайла Поплавського на посаді ректора державного вишу завершився, і він більше не очолює цей заклад. Після цього Міністерство освіти і науки призначило тимчасового виконувача обов’язків керівника, якому доручено підготувати та провести відкриті вибори нового ректора.

    Попри це, Поплавський продовжує очолювати приватний “Київський університет культури”, який також входить до переліку об’єктів, де 7 травня відбуваються обшуки. Саме цей факт додає новий контекст до нинішніх слідчих дій, адже перевірки одночасно стосуються як державного, так і приватного освітнього сектору, пов’язаного з однією управлінською групою.

    Правоохоронці офіційно не повідомляють, які саме порушення розслідуються у межах справи, а також не коментують можливі підозри конкретним особам. Відомо лише, що слідчі дії проводяться в межах кримінального провадження, яке охоплює фінансову та організаційну діяльність освітніх установ.

    Ситуація навколо університетів викликає значний суспільний інтерес, оскільки Київський національний університет культури і мистецтв є однією з найвідоміших мистецьких освітніх установ України, а сам Михайло Поплавський протягом десятиліть залишався однією з найпомітніших фігур у сфері культурної освіти.

    Станом на зараз слідчі дії тривають, правоохоронці продовжують роботу з документами та іншими матеріалами, вилученими під час обшуків, а офіційних коментарів щодо можливих результатів розслідування поки що не оприлюднено.

  • Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    Переплата за хрести для Алеї пам’яті: на Київщині викрили схему на 2,8 млн грн

    У Київській області правоохоронці викрили ймовірну схему розтрати бюджетних коштів під час облаштування Алеї пам’яті в Ірпені. Йдеться про закупівлю надгробних хрестів для вшанування загиблих військових, у межах якої, за даними слідства, було завдано збитків на понад 2,8 мільйона гривень. Про це повідомляють Київська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора.

    За інформацією слідства, про підозру повідомлено трьом особам. Серед них — представник приватного товариства, уповноважена особа з публічних закупівель, а також колишня заступниця міського голови Ірпеня. Їх підозрюють у причетності до організації закупівлі з порушенням законодавства та розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

    Слідчі встановили, що службові особи Ірпінська міська рада діяли у змові з представниками бізнесу. За їхньою версією, умови тендеру були сформовані таким чином, щоб унеможливити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У результаті торги фактично відбулися за участі лише однієї компанії, яка і стала переможцем.

    Йдеться про закупівлю 75 надгробних пам’ятників для Алеї пам’яті. Як з’ясувало слідство, ці вироби імпортувалися з Китаю за ціною близько 12 тисяч гривень за одиницю. Водночас Ірпінська громада придбала їх майже по 80 тисяч гривень за кожен. Загальна сума контракту склала близько 6 мільйонів гривень.

    Таким чином, за попередніми підрахунками, переплата перевищила 2,8 мільйона гривень. Ці кошти, за версією правоохоронців, могли бути незаконно виведені внаслідок реалізації корупційної схеми.

    Кримінальне провадження відкрито за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах. Ця стаття передбачає сувору кримінальну відповідальність, включно з позбавленням волі на тривалий строк.

    У прокуратурі зазначають, що наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, а також інших осіб, які можуть бути причетні до реалізації цієї схеми. Не виключається, що коло підозрюваних може розширитися.

    Окрему увагу правоохоронці приділяють процедурі проведення закупівлі, зокрема аналізу тендерної документації та умов, які могли бути штучно створені для обмеження конкуренції. Також перевіряється рух коштів та можливі зв’язки між фігурантами справи.

    Викриття цієї схеми викликало резонанс, адже йдеться про використання бюджетних коштів, призначених для вшанування пам’яті загиблих захисників України. У контексті війни та суспільної чутливості до таких тем подібні правопорушення набувають особливого значення.

    Правоохоронні органи наголошують, що розслідування триває, а всі підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.