Golosnovinua.com

Позначка: бюджетні витрати

  • Понад 150 депутатів місцевих рад їздили за кордон: скільки це коштувало

    Понад 150 депутатів місцевих рад їздили за кордон: скільки це коштувало

    Понад 150 депутатів місцевих рад у 2025 році побували в закордонних відрядженнях. Із місцевих бюджетів на ці поїздки спрямували близько 2,4 млн грн, водночас частина обранців подорожувала за власний кошт або за рахунок сторони, що приймала. Такі дані оприлюднив Рух ЧЕСНО після аналізу відповідей міських рад на інформаційні запити та відкритих джерел.

    Хто має право на виїзд

    Відповідно до постанов Кабінету Міністрів, депутати місцевих рад можуть виїжджати за кордон на підставі розпорядження про службове відрядження. У 2025 році уряд дозволив жінкам-депутаткам міськрад перетинати кордон, за винятком тих, хто обіймає оплачувані посади в органах місцевого самоврядування.

    Посилення правил відбулося на тлі скандалів із зловживаннями. Резонансним став випадок народного депутата Микола Тищенко, який на початку 2023 року перебував у Таїланді. Тоді голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що не підписував розпорядження про його відрядження.

    Подібні історії стосувалися також Віталія Борта, Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які після виїзду за кордон у відрядження вчасно не повернулися до України.

    Скільки витрачають міськради

    Підходи до кількості відряджень і фінансування відрізняються залежно від міста. Лідером за кількістю відряджених депутатів стала Львівська міська рада — 36 осіб. Із бюджету на ці поїздки виділили понад 1,4 млн грн.

    У Сумській міській раді за кордон виїжджали 8 депутатів, але витрати склали понад 405 тис. грн — одна з найвищих середніх сум на одного обранця. Частина депутатів їздила за власний рахунок або коштом сторони, що приймала.

    Київська міська рада витратила на відрядження 164 тис. грн — при тій самій кількості відряджених, що й у Сумах. Найменше депутатів виїжджали з Полтавської, Запорізької, Черкаської та Житомирської міськрад.

    У низці міст, зокрема в Кропивницькому, Рівному та Херсоні, кошти з бюджету на відрядження депутатів не виділяли. У Дніпрі та Тернополі витрати компенсували лише тим депутатам, які перебувають у трудових відносинах із радою.

    Поїздки та питання прозорості

    Окрему увагу привернув депутат Луцької міської ради Роман Кравчук, який протягом року тричі відвідував США. Водночас у відповіді міськради на запит про закордонні відрядження за 2025 рік його ім’я не згадується. Сам депутат публікував фото із зустрічей, зокрема з американськими політиками.

    Коли відрядження стають предметом розслідувань

    Попри те, що більшість поїздок мають гуманітарну чи дипломатичну мету, правоохоронці неодноразово фіксували випадки фіктивних відряджень.

    Так, депутату Дніпровської міської ради Руслану Вишневецькому повідомили про підозру через використання підроблених документів для виїзду за кордон. За даними слідства, замість офіційних зустрічей в Угорщині він разом із родиною поїхав на відпочинок до Греції.

    Голова Кушугумської громади Володимир Сосуновський, за версією правоохоронців, організував схему виїзду депутатів за кордон на підставі фейкових листів-запрошень.

    У Києві керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного підозрюють у підробленні запрошень для оформлення службових відряджень до ЄС, під час яких він перебував на відпочинку в Іспанії та Італії. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    Також заступника голови Полтавської обласної ради Олега Бєлоножка підозрюють у використанні службового відрядження до Польщі для особистої поїздки до Португалії.

    Баланс між користю та підзвітністю

    Закордонні відрядження можуть бути ефективним інструментом для налагодження партнерств, залучення гуманітарної допомоги та розвитку міжнародної співпраці. Водночас відсутність прозорої звітності щодо мети поїздок, джерел фінансування та результатів створює ризики зловживань.

    Експерти наголошують, що відкритість і публічність інформації про відрядження — ключова умова довіри громадян до органів місцевого самоврядування.

  • Скандал довкола фільму про Курську операцію: соцмережі сперечаються через витрати бюджету

    Скандал довкола фільму про Курську операцію: соцмережі сперечаються через витрати бюджету

    Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» замовило створення документального фільму під назвою «Як козаки на Курщину ходили». На його виробництво з бюджету виділено 2,3 мільйона гривень, повідомляє «Главком».

    Стрічка розповідатиме про підготовку та проведення операції Збройних сил України на території Курської області Російської Федерації. У фільмі також планують показати причини, через які українські підрозділи згодом залишили окуповану територію.

    За словами авторів, основна мета фільму — надихнути військових, продемонструвати сміливість українських захисників і довести, що Україна здатна діяти ефективно навіть за межами власної території.

    Проєкт має бути завершений до 20 грудня поточного року.

    У соцмережах новина викликала жваві обговорення. Частина користувачів підтримує ідею, вважаючи її важливою для підняття морального духу, інші — критикують, зазначаючи, що в умовах війни такі витрати недоцільні. Народний депутат Олексій Гончаренко висловив іронічний коментар: «Схоже, грошей у нас вдосталь», нагадавши, що нещодавно Генеральний штаб уже презентував двосерійний фільм на подібну тематику.

    Попри суперечки, створення документальної стрічки демонструє намір держави розвивати інформаційний фронт і зберігати пам’ять про події, які стали символом рішучості українських військових.

  • Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    У Києві стартує черговий інфраструктурний мегапроєкт – капітальний ремонт Харківського шосе. Його вартість оцінено у понад 1,26 мільярда гривень, що викликало хвилю критики серед експертів і громадськості. Адже суми такого масштабу в умовах війни та обмежених ресурсів сприймаються як ризик подальшого «освоєння» бюджету, коли за нововиявленими умовами витрати можуть зрости щонайменше вдвічі.

    Харківське шосе, розташоване у Дніпровському та Дарницькому районах, має історію ще з 1930-х років. Сьогодні це одна з ключових магістралей лівого берега, однак вона не відзначається постійними заторами. Попри це, міська влада вирішила не обмежуватися поточним ремонтом, а запустити повномасштабне розширення.

    Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

    Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

    Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

    На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

    Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

    Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

  • Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    У Маяках на Одещині міжнародні кошти, призначені для захисту дітей, можуть опинитися під питанням ефективності використання: Управління житлово-комунального господарства Маяківської сільської ради уклало договір із ТОВ «СПК Флагман» на будівництво укриття при ліцеї на вулиці Преображенській, 69-А вартістю 117,44 млн грн. Об’єкт, який фінансується в межах програми Ukraine Facility, має бути збудований до квітня 2026 року і розрахований на розміщення до 1 000 осіб.

    Офіційна сума контракту привернула увагу експертів після порівняння кошторисних позицій із середніми ринковими цінами. У проєкті арматуру закладено по 49 тис. грн за тонну при ринковій ціні близько 32 тис. грн, кубометр бетону — по 4,3 тис. грн замість середніх 3,3 тис. грн, а протипожежні двері EI60 по 14,7 тис. грн за квадратний метр при ринкових 6,4 тис. грн. Лише за цими трьома позиціями, за підрахунками аудиторів, переплата перевищує 5 млн грн.

    На конкурс подавалися й інші пропозиції зі значно нижчою вартістю. Компанія «Буд Інжинірінг» пропонувала виконати роботи за 99 млн грн, «Омерта» — за 106 млн грн, «Берг Групп» — за 108,73 млн грн. Попри це їхні пропозиції були відхилені замовником; у документації замовника вказано як підстави відхилення «нечитабельні файли» та «помилки в документах».

    Керівництво Маяківської сільради, чиє ім’я фігурує серед відповідальних осіб, очолює Віктор Дяченко. Підписання угоди з однією з найдорожчих пропозицій викликає занепокоєння у фахівців з публічних закупівель і активістів, оскільки йдеться про використання міжнародного фінансування для об’єкта безпеки дітей.

    Замовлення укриття для ліцею має очевидну соціальну значущість: оснащення сховища для тисячі людей теоретично підвищує рівень готовності громади до небезпек. Разом з тим помітна диспропорція між пропозицією-переможцем і дешевшими конкурентами, а також невідповідності в ціноутворенні окремих матеріалів створюють ризики неефективного витрачання ресурсів і знижують довіру до прозорості тендеру.

  • У Запорізькому дитбудинку платили мільйони, хоча дітей перевезли на Львівщину

    У Запорізькому дитбудинку платили мільйони, хоча дітей перевезли на Львівщину

    Найбільший у країні дитячий будинок «Сонечко» в Запоріжжі опинився в епіцентрі скандалу після розслідування про бюджетні витрати на заклад, де протягом більшої частини часу фактично не було дітей. За матеріалами NGL.media, після початку повномасштабного вторгнення РФ усіх вихованців було евакуйовано до Львівської області, проте на місці залишилася велика частина персоналу, яка продовжувала отримувати заробітну плату та премії. Журналісти стверджують, що держава витратила понад 230 мільйонів гривень на утримання «Сонечка» у період, коли дитячі функції закладу виконували інші установи, а частина дітей була офіційно перереєстрована в інших регіонах.

    За повідомленням видання, на момент евакуації у дитбудинку працювало 424 працівники. Значна частина персоналу опинилася у «простої», отримуючи не менше двох третин окладу, а деякі працівники періодично приїжджали до тимчасового місця перебування дітей у Львівській області вахтовим способом. Водночас, як зауважують автори розслідування, основний обсяг догляду та витрат на дітей ляг на інші установи і благодійні організації, при цьому суми, спрямовані з обласного бюджету Львівщини на їхнє утримання, виявилися значно меншими, ніж виплати персоналу «Сонечка».

    Протягом 2022–2025 років із Запоріжжя до Львівської області було перевезено 263 дитини, з яких 146 згодом знайшли сімейні форми виховання. У той же час загальний бюджет «Сонечка» за цей період оцінюють у близько 297 мільйонів гривень, а на зарплати та премії персоналу витрачено орієнтовно 233 мільйони гривень. У матеріалі також згадується, що лише за вересень 2024 року премії становили понад 800 тисяч гривень, а деяким співробітникам нараховували додаткові виплати за святкові дні.

    Питання викликає й те, що діти, хоч і перебували фізично на нових локаціях, залишалися офіційно зареєстрованими у запорізькому дитбудинку, що ускладнювало процедури усиновлення та патронату. Евакуація, як повідомляли раніше, розпочалася через відсутність облаштованих укриттів у закладі на початку широкомасштабних бойових дій у 2022 році, тому перевезення дітей стало необхідним заходом безпеки.

    У грудні 2024 року Запорізька ОВА оголосила про закриття «Сонечка», а у червні 2025 року дитбудинок був офіційно ліквідований. Частину функцій закладу передали Запорізькій обласній дитячій клінічній лікарні. Директорка департаменту охорони здоров’я області Вікторія Клименко повідомляла, що дітей було розподілено до інших інтернатів і соціальних відділень, а працівникам рекомендували шукати інші варіанти зайнятості. Колишня очільниця «Сонечка» Лілія Філіпська у коментарях назвала ситуацію болючою і підсумувала, що заклад уже не функціонує в колишньому форматі.

  • Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    Київ витратив у серпні 5,6 мільярда: найбільший контракт уклали зі словенською компанією з російським слідом

    У серпні 2025 року Київ уклав понад 5,6 тисяч договорів на загальну суму 5,67 млрд грн. Найбільшими статтями витрат стали будівництво та ремонти, закупівля обладнання для комунальних підприємств, а також електроенергія для транспорту. Водночас найдорожчим контрактом місяця стало придбання телекомунікаційного обладнання для метрополітену у словенської компанії, яку нещодавно запідозрили в обхідних поставках до росії.

    Основними витратами Києва вже шостий місяць поспіль залишаються будівельні й ремонтні роботи. У серпні на них спрямували 3,15 млрд грн (55% від усіх закупівель). Серед найбільших проектів — будівництво укриття в школі №186 (195,86 млн грн), реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації (147,07 млн грн), встановлення когенераційної установки на об’єкті КП “Київтеплоенерго” (118,91 млн грн).

    Окремо понад 380 млн грн витратили на ремонт дорожньої інфраструктури — від дощової каналізації на вул. Братиславській до протиаварійних заходів на Південному мосту та реконструкції трамвайного шляхопроводу через проспект Шухевича.

    Друга позиція серед найбільших видатків — телекомунікаційне та електротехнічне обладнання (760,82 млн грн). З них понад 316 млн грн скерували на договір із компанією Kontron, d.o.o. на постачання систем для київського метро. Це обладнання необхідне для резервування і розширення систем зв’язку та передачі даних у підземці.

    Саме ця угода стала найбільшою закупівлею серпня. Проте вона викликала питання: договір підписали без конкурсу, а раніше подібні замовлення Київ оформлював з іншими постачальниками. Державні аудитори вже зацікавилися, чому “Київський метрополітен” обрав саме Kontron як «єдиного виробника».

    У травні цього року видання Politico повідомило, що Kontron могла постачати до Росії телекомунікаційні платформи подвійного призначення, які здатні відстежувати й перехоплювати комунікаційний трафік. Словенський підрозділ компанії, за даними журналістів, експортував до РФ продукцію на понад 3,5 млн євро у 2023 році.

    На третьому місці за видатками — електроенергія для КП “Київпастранс” (256,44 млн грн). Також серед замовлень серпня — 12 самоскидів для “Київавтодору” (145,44 млн грн), система томографії для міського онкоцентру (80 млн грн), харчування школярів (81 млн грн), а також оцифрування документів щодо права власності на нерухомість (11,16 млн грн).

    Серед замовників лідером стало КП “Київтеплоенерго”, яке підписало 354 угоди на майже 660 млн грн. Найбільші витрати — встановлення когенераційних установок і реконструкція котельні на Кудрявському узвозі.

    Таким чином, серпневі видатки столиці вкотре підтвердили: основні кошти йдуть на ремонти, транспортну інфраструктуру та комунальні послуги. Водночас найбільша закупівля у компанії з неоднозначною репутацією може стати предметом окремих перевірок.