Позначка: Бюджетний кодекс

  • Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

    Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

    Верховна Рада України прийняла законопроєкт №12245, який змінює систему розподілу капітальних видатків та вносить низку важливих нововведень. Серед основних змін — централізація фінансування проектів, пріоритезація найбільш важливих об’єктів та відновлення штрафів за затримку поставок зброї на фронт.

    За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради, нардепа Роксолани Підласи, зміни до Бюджетного кодексу були ухвалені вчасно, що є важливим для виконання умов Міжнародного валютного фонду (МВФ).

    Основні нововведення закону:

    1. Централізація фінансування: Тепер кошти з бюджету будуть зосереджені на найбільш важливих проектах, що дозволить уникнути розпорошення фінансових ресурсів по десятках обʼєктів. Проекти будуть відбиратися за єдиними правилами і критеріями, що зменшує можливість політичного впливу на розподіл коштів.
    2. Єдиний портфель інвестицій: Буде створено єдиний портфель інвестиційних проектів, який можна пропонувати для фінансування міжнародним донорам. Це сприятиме залученню додаткових ресурсів для реалізації важливих ініціатив.
    3. Прозорість прийняття рішень: Прийняття рішень щодо публічних інвестиційних проектів та їх результатів буде відображатися онлайн, що забезпечить більшу прозорість і контроль за витрачанням бюджетних коштів.

    Важливі правки, внесені до закону:

    1. Штрафи за затримку поставок зброї: Відновлено штрафи для недобросовісних постачальників за затримку поставок зброї на фронт. Це має покращити ефективність постачання та забезпечення військових потреб.
    2. Розширення кола претендентів на молодіжні гранти: Тепер на молодіжні гранти можуть претендувати більш широке коло суб’єктів, що забезпечить більшу конкуренцію і сприятиме розвитку кращих проектів.
    3. Погашення боргів місцевих бюджетів: Знято питання погашення боргів місцевих бюджетів перед державним бюджетом за 2008-2009 роки, що було актуальним лише на першому етапі розгляду.

    Цей законопроєкт значно змінює підходи до управління бюджетними коштами та реалізації важливих інвестиційних проектів в Україні. Завдяки новим правилам, фінансування стане більш ефективним, а процеси — прозорими та контрольованими.

  • Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

    Працівникам Держаудитслужби збираються підвищити зарплати

    В Україні набув популярності законопроєкт №12245, який передбачає зміну статусу Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) та надання Кабінету Міністрів права самостійно визначати зарплати її працівників. Законопроєкт був прийнятий за основу Верховною Радою в грудні 2024 року і мав на меті оновити положення Бюджетного кодексу для виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами. Однак, у процесі підготовки до другого читання, до нього були внесені поправки, які викликали широку дискусію серед експертів та громадськості.

    Поправки, що стосуються Держаудитслужби, передбачають надання їй спеціального статусу, введення нових звань для держслужбовців, а також дозволяють Кабміну самостійно визначати розмір посадових окладів працівників цього органу. Однак ці зміни викликали критику, зокрема з боку народного депутата Ярослава Железняка (“Голос”), який зауважив, що такі правки є неконструктивними та непродуманими. Він підкреслив, що підвищення зарплат можливе лише після проведення реальної реформи органу.

    “Тягнуть через нормальний бюджетний законопроєкт ліві правки про підвищення зарплат ДержАудитСлужбі. Окрім підвищення зарплат + спецстатус + спецзвання”, – зазначив Железняк.

    Депутат також підтримав позицію антикорупційної організації Transparency International Ukraine, яка закликала депутатів відхилити ці поправки через їхню фрагментарність і відсутність системного підходу до реформи. На думку Железняка, важливо спершу вирішити проблему дублювання функцій між Держаудитслужбою та Рахунковою палатою, що стало особливо актуальним після ухвалення закону, який розширив повноваження Рахункової палати на аудит місцевих бюджетів.

    Железняк наголосив, що на наступному етапі повинні бути проведені конкурси на посади в оновленій Держаудитслужбі, переатестація діючих працівників та впровадження сучасних методів контролю. Лише після цього можна буде говорити про підвищення зарплат та встановлення спеціальних звань.