Golosnovinua.com

Позначка: Бюро економічної безпеки

  • Заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов приховує у декларації вартість майна і занижує ціни на авто

    Заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов приховує у декларації вартість майна і занижує ціни на авто

    Антишахрайський проєкт “190” оприлюднив розслідування про заступника директора Бюро економічної безпеки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Юрія Бєлоусова. Посадовця звинувачують у приховуванні реальної вартості майна та суттєвому заниженні цін на автомобілі у деклараціях.

    5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад кадрових та атестаційних комісій, які займатимуться переатестацією працівників і добором нового персоналу. До обох комісій увійшов і Юрій Бєлоусов — разом із колегами Тарасом Щербаєм і Павлом Будзиганом. Ці комісії, за задумом, мають забезпечити формування «оновленої і доброчесної команди БЕБ».

    Однак, як з’ясували журналісти, сама доброчесність одного з ключових членів комісій викликає сумніви.

    Бєлоусов народився на Дніпропетровщині, навчався у Харківському університеті внутрішніх справ. Майже два десятиліття служив у правоохоронних органах, потім працював у Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини, а з 2019 року — в Офісі Генерального прокурора, де очолював департамент, що займався злочинами, скоєними під час збройного конфлікту.

    У 2023 році він намагався очолити НАБУ, але не пройшов конкурсний відбір через питання до його декларацій. Зокрема, у 2016 році він задекларував продаж автомобіля Opel Vectra за 49 тис. грн — сума, яку комісія визнала сумнівною.

    Такі самі цифри фігурують і в подальших деклараціях: 49 тисяч — це вартість не лише старої машини, а й нового автомобіля Hyundai Grand Santa Fe 2015 року випуску, який насправді коштує у 15–20 разів більше.

    Питання виникали і до дружини посадовця Зоряни Бєлоусової, у якої раптово з’явилися великі готівкові кошти та автомобіль MINI Cooper, також оцінений у ті ж 49 тис. грн. Джерелом доходів подружжя нібито були спадщина від продажу квартири та заробітки у місії ООН, проте дані про податкові сплати в Україні відсутні.

    Не менш цікаві зв’язки має і його брат — мер Кам’янського Андрій Білоусов, відомий участю у скандалах із заниженою приватизацією комунального майна та проросійськими симпатіями. Сам Юрій Бєлоусов стверджує, що професійно не пов’язаний із братом із 2017 року.

    Згідно з деклараціями, Юрій Бєлоусов володіє двома земельними ділянками у селі Могилів Дніпропетровської області, частиною квартири у Кам’янському та кімнатою в гуртожитку МВС у Києві. Його дружина — власниця земельної ділянки в Чернігівській області.

    Подружжя проживає у квартирі в Києві, яка належить тещі чиновника. Вартість усіх об’єктів у деклараціях або не вказана, або мінімальна.

    Серед активів — дві машини, обидві оцінені у 49 тис. грн:
    • Hyundai Grand Santa Fe 2015 року (належить Юрію Бєлоусову);
    • BMW Mini 2012 року (належить його дружині).

    За минулий рік Бєлоусов задекларував 1,6 млн грн зарплати, 135 тис. грн пенсії, 36 тис. грн компенсацій і 74 тис. грн гонорару від ГО “ДЖАСТГРУП”. Дружина офіційних доходів не мала.

    На руках у подружжя — понад 27 тис. доларів готівкою та більше 350 тис. грн на рахунках. Також Бєлоусов задекларував позику у 20 тис. доларів своєму родичу. Загальна сума їхніх заощаджень перевищує 1,5 млн грн.

    Ці факти викликають питання до доброчесності чиновника, який тепер визначатиме, хто працюватиме у «оновленому» Бюро економічної безпеки.

  • У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    Бюро економічної безпеки у Львівській області викрило суттєве завищення вартості будівельних матеріалів під час будівництва укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. За результатами перевірки фахівці встановили, що ціни у кошторисі перевищували ринкові на 8,6 мільйона гривень.

    Під час аналізу документації виявилося, що частина матеріалів у проєкті оцінена значно дорожче, ніж насправді коштує на ринку. Після цього БЕБ звернулося до місцевої влади з рекомендацією скоригувати суму договору. Замовник дослухався, і вартість будівництва була знижена, що дозволило уникнути нецільового використання коштів міжнародної допомоги.

    За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

    Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

    Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

    Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.

  • «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    «Паперові дрони» за 5,5 млн: як евакуйована влада Сєвєродонецька виводила оборонні кошти

    У 2024 році евакуйована місцева влада окупованого Сіверськодонецька Луганської області публічно звітувала про закупівлі для фронту: FPV-дрони, станції радіоелектронної боротьби, обладнання протидії ворожим безпілотникам. Загальна сума – понад 5,5 млн грн. На папері все виглядало правильно: «допомога військовим частинам», оперативне укладання контрактів, акти приймання-передачі. Але, як встановили детективи й журналісти-розслідувачі, значна частина цієї техніки до війська так і не дійшла. Гроші – так, дрони – ні. Це зараз вивчають детективи Головного підрозділу Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

    Як працювала схема

    Механізм завели через комунальне підприємство «Сєвєродонецьке тролейбусне управління». Саме через нього чиновники спрямували понад 5,5 млн грн нібито на закупівлю FPV-дронів та станцій РЕБ. Формально все проводили в межах Програми шефської допомоги військовим частинам — це легальна ініціатива, створена ще у перші місяці повномасштабного вторгнення, щоб громади могли напряму і швидко закривати потреби підрозділів, не чекаючи тендерів і бюрократії. Ідея полягала в тому, щоб скоротити шлях від бюджету до окопу.

    У випадку Сіверськодонецька ця ж схема стала прикриттям для виведення коштів.

    За даними слідства, посадовці місцевої військової адміністрації разом із керівництвом КП фактично імітували постачання оборонної техніки. Під конкретні «потреби військової частини» оформлювали листи-запити, миттєво отримували «комерційну пропозицію» від заздалегідь визначеного постачальника, підписували договір і одразу складали акт приймання. У Prozorro з’являлися вже готові контракти — без оголошень, без конкуренції, без порівняння ринку. На папері — ідеально. На фронті — порожньо.

    У квітні 2024 року КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» придбало (за документами) 20 багатоканальних станцій РЕБ «для протидії FPV-дронам» на суму 2 млн 960 тис. грн. У липні було укладено ще один контракт — на 150 FPV-дронів і три наземні станції управління загальною вартістю 2 млн 574 тис. грн. Сукупно – 5,53 млн грн. Самі закупівлі оголосили як «термінову оборонну необхідність», тобто без відкритих торгів.

    Далі задіювався другий поверх схеми. Кошти переказувалися на рахунки обраних приватних компаній, після чого «прокачувалися» через низку пов’язаних ФОПів, конвертувалися в готівку та розподілялися між учасниками. За даними слідства, ці документи — договори, накладні, акти приймання, договори «відповідального зберігання» — мали одну мету: створити ілюзію, що техніка нібито є і вже передана військовим.

    Досудове розслідування відкрите за ч. 4 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах, у тому числі за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і забороною обіймати посади. Тобто слідчі БЕБ уже кваліфікують історію не як «управлінську недбалість», а як організоване виведення бюджетних коштів під час війни.

    Хто постачав «дрони»

    Ключовими виконавцями виступили дві компанії, які формально не мають жодного відношення до виробництва або постачання військової техніки.

    • ТОВ «Промислова група А.С.Д.» отримало контракт на постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на суму близько 2,57 млн грн. На папері компанія займається спецодягом, меблями, деревиною, технікою для офісу, металами — список видів діяльності розкиданий від текстилю до хімії. У відкритих реєстрах компанія фігурує у кримінальних провадженнях за ст. 191 ККУ («розтрата майна»), неодноразово змінювала керівництво й зареєстрована за адресою масової реєстрації, де існують десятки інших фірм. Нинішнім власником і директором називають Дмитра Добровольського із Запоріжжя. Раніше бенефіціаром був Максим Карпов.

    • ТОВ «НВО “Металіт”» отримало замовлення на 20 багатоканальних станцій РЕБ на суму майже 2,96 млн грн. Ця фірма формально торгує господарськими товарами, займається будматеріалами, меблями та дрібними підрядами — від встановлення поручнів до поставок мікрофонів і гучномовців. Вона також фігурує у кримінальних провадженнях за розтрату майна й так само змінювала власників і директорів у прискореному режимі: нині нею керує запоріжець Олександр Латій.

    Обидві фірми пов’язані між собою через ту саму людину — Максима Карпова. Він фігурує як колишній бенефіціар «Промислової групи А.С.Д.» і водночас як керівник «Металіту» в попередні періоди. Така «перекличка» менеджменту виглядає як ознака контрольованої мережі компаній, через яку можна обслуговувати схеми з бюджетом: сьогодні — «робочий одяг», завтра — «системи РЕБ для фронту».

    Чому ця справа важлива не тільки для Луганщини

    По-перше, масштаби. Йдеться не про один сумнівний договір на кілька сотень тисяч гривень, а про понад 5,5 млн грн «оборонки» у прифронтовому регіоні, де кожен робочий FPV-дрон — це збережене життя на позиції. Це гроші, які мали перетворитись на очі й зброю для штурмових груп, а не на готівку в кишенях місцевих «менеджерів війни».

    По-друге, модель. Програма шефської допомоги військовим частинам створювалася як інструмент швидкої підтримки армії без бюрократії. Але відсутність відкритих торгів, мінімум контролю та можливість проводити закупівлі через комунальні підприємства перетворюють її на ідеальний канал для відпрацьованих схем. У випадку Сіверськодонецька ми бачимо типові маркери корупційної мережі: фіктивне постачання, підставні фірми з десятком випадкових КВЕДів, «збіги» в менеджменті, переведення коштів у готівку через підконтрольних ФОПів. Це не випадковий збій – це бізнес-модель.

    По-третє, повторюваність. Ті самі компанії з’являються не тільки у «дронових» контрактах. Журналісти нагадують: після угод про FPV і РЕБ «Промислова група А.С.Д.» та «Металіт» почали отримувати інші бюджетні підряди від структур, пов’язаних із Сіверськодонецькою громадою — наприклад, від «Сєвєродонецькводоканалу» (контракти більш ніж на 2 млн грн) та КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (навіть «інформаційні послуги»). Це вказує, що мова йде не про разову оборудку «під фронт», а про розгалужену мережу отримувачів бюджетних грошей.

    Розслідування триває. БЕБ і Спеціалізована прокуратура у сфері оборони працюють за статтею про розтрату в особливо великих розмірах, що передбачає до 12 років ув’язнення з конфіскацією. Публічно детективи поки не називають прізвища конкретних фігурантів, але фіксують, що в схемі були задіяні посадовці місцевої військової адміністрації, керівництво комунального підприємства та директори компаній-постачальників.

    Важливий аспект — те, що оборонні кошти витягувалися в тилу, при цьому Сили оборони саме в цей період масово просили FPV-дрони і станції РЕБ як критичний інструмент на передовій. Тобто історія не просто про «економічні злочини», а буквально про те, що частина заявленої для війська зброї існувала тільки у вигляді підписаних актів.

    Це справа не про бюрократію. Це справа про життя на нулі.

  • Посадовці Одеської ОВА фігурують у справі про розтрату міжнародних коштів на укриття у Вилковому

    Посадовці Одеської ОВА фігурують у справі про розтрату міжнародних коштів на укриття у Вилковому

    У центрі розслідування — посадові особи Одеської обласної військової адміністрації, яких слідство підозрює в організації механізму незаконного освоєння міжнародних коштів, виділених на будівництво споруди цивільного захисту подвійного призначення у місті Вилкове. Справу зареєстровано під номером №72024161010000017 (від 28.11.2024); провадження розслідує Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

    За даними, які надійшли в розпорядження слідства, тендер на будівництво укриття отримало ТОВ «Трейд Девелопмент Груп» — компанія, яку пов’язують із підприємцем на прізвище Кіпер. За інформацією слідчих, кошторис на проєкт було завищено майже втричі: від початкових 16 млн грн до понад 46 млн грн — без належних пояснень та погоджень із донорами.

    Далі частина коштів нібито була перерахована на рахунки субпідрядників, що мають ознаки фіктивності — зокрема ТОВ «Астарта-Білд» та ТОВ «Скайліміт Інжиніринг», які, як стверджує слідство, зареєстровані на осіб без реального бізнес-досвіду і мешкають у тимчасово окупованому Криму.

    За версією слідства, кошти потрапляли далі до пов’язаних компаній за кордоном — у Польщі, Латвії та на Кіпрі, звідки їх виводили у вигляді «офшорних» транзакцій. Серед імовірних бенефіціарів називають фінансового радника Кіпера, якого, за даними розслідування, помічали на міжнародних заходах із цифрової трансформації у Відні та Таллінні.

    Слідчі кваліфікували дії за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — тобто розтрата або привласнення майна, що завдало значної шкоди в особливо великих розмірах (у разі доведення — це кримінальна відповідальність за масштабні фінансові зловживання). Розслідування, за інформацією, зосереджене на перевірці:

    • фактів завищення кошторису та погоджень із донорами;

    • механізмів перерахунків підрядникам та наявності підставних фірм;

    • ролі посадових осіб ОВА в організації й погодженні тендерних закупівель;

    • виведенні коштів через пов’язані юрисдикції за кордоном.

    Слідство продовжує документувати рух коштів, відпрацьовує банківські виписки, договори підряду та накази щодо фінансування. У разі наявності доказів причетності посадовців — можливі повідомлення про підозру, а також клопотання про тимчасові заходи стосовно майна та рахунків, за якими встановлять незаконні перекази.

  • Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    За даними судових матеріалів і перевірок податкових органів, через низку українських компаній у агросекторі роками працювала транснаціональна схема виведення коштів за кордон, що передбачала, як стверджують слідчі документи, фіктивний експорт, безтоварні операції та неправомірне формування податкових кредитів. У центрі уваги фігурують українські компанії з аграрного ринку, а також іноземні контрагенти зі Швейцарії, Малайзії та Туреччини, які в матеріалах позовів і актів експертиз виступають як можливі «ширми» для операцій, що не мають товарного підтвердження.

    Згідно з наведеними в судових справах прикладами, окремі українські постачальники подавали позови до іноземних контрагентів через невиконання контрактних зобов’язань — мова йде про претензії на сотні тисяч і мільйони доларів, що, за документами, може свідчити про відсутність реального постачання в частині угод. Матеріали також містять вказівки на операції з готівковими розрахунками без фактичного постачання продукції та на формування податкових кредитів без підтверджувальних накладних.

    За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

    Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

    Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

    Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.

  • ВАКС обрав запобіжні заходи ексдетективу БЕБ і слідчому Нацполіції за вимагання хабаря

    ВАКС обрав запобіжні заходи ексдетективу БЕБ і слідчому Нацполіції за вимагання хабаря

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжні заходи двом колишнім правоохоронцям, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про колишнього детектива Бюро економічної безпеки Артема Мацієвського та ексслідчого Нацполіції Владислава Біликова.

    За даними Центру протидії корупції, суд постановив взяти Мацієвського під варту. Однак він може вийти на свободу у разі внесення застави в розмірі 4 мільйони гривень.

    Його спільник Біликов отримав м’якший запобіжний захід — застава в 900 тисяч гривень із п’ятиденним терміном на внесення коштів.

    Крім фінансових умов, суд визначив обом фігурантам перелік обов’язкових обмежень:

    • прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

    • не покидати межі Києва без дозволу суду;

    • повідомляти про зміну місця проживання чи роботи;

    • утримуватись від спілкування між собою та зі свідками у справі;

    • здати всі закордонні паспорти на зберігання.

    Як повідомляють НАБУ та САП, Мацієвський та Біликов вимагали 150 тисяч доларів у керівника приватної компанії в обмін на уникнення кримінального переслідування. Обіцяли також «розморозити» рахунки підприємства.

    Слідство стверджує, що обидва правоохоронці здійснювали психологічний тиск на бізнесмена — залякували вироком, конфіскацією майна та невідворотністю підозри, якщо той не погодиться на «вирішення питання».

    Після викриття, обидва були звільнені з органів. Досудове розслідування триває, справу розглядає НАБУ під процесуальним керівництвом САП.

  • БЕБ викрило групу шахраїв, що ошукала державу на 15 мільйонів гривень

    БЕБ викрило групу шахраїв, що ошукала державу на 15 мільйонів гривень

    У Львівській області детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили шахрайську схему, яка завдала державі понад 15 мільйонів гривень збитків. Злочинці, у змові з керівниками благодійних організацій, налагодили механізм ввезення автівок в Україну під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних сил України (ЗСУ).

    З початку 2024 року в Україну потрапило понад 500 автівок, що були заявлені як частина гуманітарної допомоги. Однак, як встановило слідство, насправді більшість з цих машин не потрапляла до армії, а була переправлена для особистого збагачення зловмисників. Частину автомобілів продавали через онлайн-оголошення, в Telegram-каналах і соціальних мережах Instagram та Facebook. Інші автівки розбирали на запчастини і продавали їх, що дозволяло обійти митні платежі та податки.

    Правоохоронці провели понад 50 обшуків, в ході яких вилучили 30 автомобілів, документи, готівку та комп’ютерну техніку. Також були здійснені три контрольні закупки автомобілів для підтвердження злочинної діяльності. Слідчі продовжують роботу, з’ясовуючи повний список осіб, причетних до цієї незаконної схеми.

  • Коломойський намагається вплинути на розслідування НАБУ

    Коломойський намагається вплинути на розслідування НАБУ

    26 серпня 2024 року Вищий антикорупційний суд розгляне скаргу українського олігарха Ігоря Коломойського на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо зупинення досудового розслідування у справі про заволодіння 9,2 мільярда гривень Приватбанку. Відповідне рішення про відкриття провадження було ухвалене судом 20 серпня.

    Відповідно до рішення суду, засідання відбудеться у відкритому форматі, що дозволяє громадськості спостерігати за ходом розгляду скарги. Участь у засіданні візьмуть не лише представники Ігоря Коломойського, але й детективи НАБУ, які займалися розслідуванням цієї справи.

    НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) раніше висунули Коломойському підозру в організації схеми, яка передбачала незаконне заволодіння коштами Приватбанку через підробку документів та фіктивні операції. За даними слідства, олігарх разом із іншими підозрюваними фактично не вніс до каси банку 5,8 мільярда гривень, а також заволодів понад 5,3 мільярдами гривень, які згодом були легалізовані через різні фінансові операції.

    Детективи Бюро економічної безпеки завершили досудове розслідування щодо самого Коломойського, проте слідчі дії щодо інших підозрюваних у цій справі тривають.

    Це не перший випадок, коли Коломойський опиняється під слідством. Шевченківський районний суд Києва нещодавно продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 вересня 2024 року, з можливістю внесення застави в розмірі 1,9 мільярда гривень. У рамках іншого кримінального провадження, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід для Коломойського за підозрою в організації замовного вбивства директора українсько-американської консалтингової компанії «Фарго», Сергія Карпенка. У цій справі Коломойський перебуває під вартою без права на заставу до 7 липня.

    Справа Коломойського також привернула увагу міжнародних організацій. Експерти моніторингової місії IAC ISHR заявили про порушення одразу трьох статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) у ході провадження проти олігарха.

  • Коломойському висунули нові підозри у великій фінансовій афері

    Коломойському висунули нові підозри у великій фінансовій афері

    Правоохоронці в Україні заявили, що олігарх Ігор Коломойський незаконно легалізував понад 5,3 млрд грн. За інформацією Бюро економічної безпеки (БЕБ), до раніше оголошеної підозри Коломойському внесено зміни, що стосуються нових деталей злочинних дій.

    Згідно з пресслужбою БЕБ, йдеться про незаконні маніпуляції з банківськими документами. Детективи встановили, що Коломойський не вніс понад 5,8 млрд грн до каси банку, а ці кошти були вкрадені та пізніше легалізовані. Частина з цих грошей була отримана шляхом кредитування підконтрольного банку на суму більше 2 млрд грн.

    Окрім того, слідство довело, що Коломойський організував заволодіння понад 3,3 млрд грн, що належали «Укрнафта», через фіктивні договори, які передбачали проведення робіт, що насправді не виконувалися.

    Правоохоронці повідомили, що Коломойському пред’явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

    • ч. 3 ст. 27 (співучасть у злочині),
    • ч. 3 ст. 28 (злочинна організація),
    • ч. 2 ст. 366 (службове підроблення),
    • ч. 2 ст. 200 (контрабанда),
    • ч. 3 ст. 209 (відмивання грошей),
    • ч. 5 ст. 191 (привласнення майна).

    Досудове розслідування триває, і наразі готується відкриття матеріалів кримінального провадження для захисту Коломойського.

  • БЕБ викрило схему відмивання 5 млрд грн для нелегальних казино

    БЕБ викрило схему відмивання 5 млрд грн для нелегальних казино

    За матеріалами Бюро економічної безпеки обрано запобіжні заходи двом керівникам департаментів АТ «Айбокс Банку», який «відмив» понад 5 млрд гривень для нелегальних казино.

    Суд ухвалив рішення про тримання під вартою підозрюваних.

    Розслідування встановило, що підозрювані разом із акціонерами банку організували схему легалізації коштів, використовуючи «міскодинг». Для цього було створено понад 20 підконтрольних компаній, які відкрили рахунки в банку.

    Гравці нелегальних онлайн-казино перераховували гроші на рахунки цих компаній для поповнення своїх ігрових акаунтів, зазначаючи в призначенні платежу оплату неіснуючих товарів та послуг.

    На підставі зібраних доказів високопосадовцям банку, включаючи його співвласницю, детективи БЕБ повідомили про підозру за ч. 2 ст. 203-2 (незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей) та ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

    Трьох підозрюваних оголошено в розшук, і вживаються заходи щодо їх екстрадиції до України для притягнення до кримінальної відповідальності.

    Досудове розслідування триває. Оперативний супровід здійснюють співробітники Служби безпеки України, а процесуальне керівництво — прокурори Офісу Генерального прокурора.