На тимчасово окупованому Кримському півострові різко загострилася паливна криза. З 31 травня окупаційна адміністрація запровадила нові обмеження на продаж бензину: А-95 відпускатимуть переважно за талонами, а А-92 продаватимуть не більше ніж по 20 літрів на один транспортний засіб. Окремо заборонено заправляти пальне у каністри, що фактично унеможливлює створення приватних запасів бензину.
Про нові правила повідомив призначений Росією керівник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов. За його словами, бензин марки А-95 відтепер у пріоритетному порядку спрямовуватимуть для комунального та соціального транспорту. На частині заправних станцій, зокрема мереж АТАН і ТЕС, продаж А-95 здійснюватиметься лише за талонами. Формально обмежень за обсягом для талонів не встановлено, однак для звичайних автомобілістів доступ до пального суттєво ускладнюється.
Для бензину А-92 окупаційна влада ввела ліміт — не більше 20 літрів на один автомобіль. При цьому заправка в каністри повністю заборонена. Такі заходи пояснюють «обмеженим запасом» пального на півострові та необхідністю стабілізувати ситуацію на ринку.
Аксьонов пообіцяв, що ситуацію з постачанням бензину нібито вдасться нормалізувати протягом 30 днів. Водночас у соціальних мережах жителі окупованого Криму повідомляють про довгі черги на автозаправках, відсутність пального на багатьох АЗС та неможливість придбати бензин навіть із урахуванням запроваджених лімітів.
За повідомленнями місцевих каналів, на частині заправок табло з цінами не працюють або не відображають наявність пального. На тих АЗС, де бензин ще є, водії шикуються у великі черги. Люди скаржаться, що обмеження запроваджуються вже після того, як паливо фактично зникло з вільного продажу.
Перші жорсткі ліміти окупаційна адміністрація запровадила ще 30 травня. Тоді йшлося про обмеження продажу бензину А-95 до 20 літрів в одні руки один раз на добу. Уже наступного дня правила змінили: А-95 почали переводити на талонну систему, а 20-літровий ліміт залишили для А-92. Це свідчить, що паливна ситуація на півострові погіршилася швидше, ніж окупаційна влада намагалася показати публічно.
Українські джерела та частина місцевих жителів пов’язують дефіцит із проблемами російської логістики на південному напрямку. Зокрема, йдеться про те, що сухопутний маршрут постачання через окуповані території — напрямок Таганрог — Джанкой — став значно небезпечнішим для паливних колон через активність українських дронів і вогневий контроль Сил оборони України над окремими ділянками логістичних шляхів.
Саме цим маршрутом після початку повномасштабної війни Росія активно перекидала до Криму пальне, військові вантажі, техніку та інші ресурси. Якщо рух бензовозів і вантажівок цим шляхом ускладнений або частково паралізований, окупований півострів швидко відчуває дефіцит, адже Крим значною мірою залежить від зовнішніх поставок.
Раніше автомобільне пальне до Криму могло надходити кількома основними шляхами: сухопутним коридором через окуповані території півдня України, поромними переправами та Кримським мостом. Однак кожен із цих маршрутів має свої ризики. Поромне сполучення неодноразово ставало ціллю українських ударів, а незаконно збудований Кримський міст залишається об’єктом підвищеної уваги через його військово-логістичне значення.
Окремим фактором є регулярні удари по нафтобазах та паливній інфраструктурі на окупованому півострові. Українські сили вже неодноразово уражали об’єкти, які Росія використовувала для накопичення та розподілу пального. Такі атаки поступово зменшують запаси, які окупанти можуть використовувати як для цивільних потреб, так і для забезпечення військового угруповання.
Паливна криза в Криму має не лише побутове, а й військово-економічне значення. Дефіцит бензину ускладнює роботу транспорту, комунальних служб, малого бізнесу, логістики та окупаційних адміністрацій. Для російських військових це також створює додаткові проблеми, адже пальне є критично важливим ресурсом для переміщення техніки, підвезення боєприпасів, роботи генераторів і забезпечення тилових підрозділів.
Попри заклики Аксьонова «зберігати спокій», ситуація виглядає напруженою. Місцеві мешканці дедалі частіше звинувачують окупаційну владу в нездатності гарантувати базове забезпечення півострова. У соцмережах кримчанам радять запасатися не лише пальним, а й продуктами, павербанками, свічками та іншими речами на випадок подальшого погіршення логістики.
Офіційно окупаційна адміністрація пояснює обмеження тимчасовими труднощами з постачанням. Проте сам факт переходу до талонної системи, заборони каністр і лімітів у 20 літрів свідчить, що проблема є значно глибшою, ніж звичайний збій у постачанні.
Якщо логістичний тиск на маршрути до Криму триватиме, паливна криза може стати одним із найвідчутніших наслідків ізоляції окупованого півострова. А для Росії це означатиме нові витрати, складніші маршрути постачання та дедалі більшу вразливість кримського напрямку.
