Golosnovinua.com

Позначка: Чернігівська область

  • Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Удари по енергетиці та до 2,5 черги відключень: що відбувається зі світлом 26 жовтня

    Росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, залишаючи без електропостачання жителів одразу кількох регіонів. Уранці понеділка, 26 жовтня, нові знеструмлення зафіксували в шести областях. Через пошкодження обладнання та необхідність утримувати баланс енергосистеми в частині країни запроваджені погодинні відключення обсягом до 2,5 черги. Водночас споживання електроенергії знизилося майже на 6%, але причиною стала не економія українців, а вимушені обмеження після російських обстрілів.

    Про ситуацію повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго» у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За даними оператора енергосистеми, протягом попередньої доби російські військові продовжували атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру, що призвело до нових перебоїв з електропостачанням.

    Станом на ранок 26 жовтня знеструмлення зафіксовані в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

    У компанії наголосили, що відновлювальні роботи вже проводяться там, де це дозволяє безпекова ситуація.

    Енергетики намагаються якнайшвидше відновити електропостачання, однак тривалість ремонтів залежить від характеру пошкоджень, доступності обладнання та можливості безпечного проведення робіт.

    При цьому повідомлення про шість областей не означає, що всі їхні мешканці одночасно залишилися без електроенергії.

    Йдеться про окремі населені пункти та території, де внаслідок атак виникли нові пошкодження мереж або об’єктів енергетики.

    Паралельно в частині регіонів України діють планові обмеження електроспоживання.

    За оновленою інформацією «Укренерго», 26 жовтня для промислових підприємств застосовують графіки обмеження потужності, а для інших категорій споживачів — графіки погодинних відключень обсягом до 2,5 черги.

    Такі заходи потрібні, щоб уникнути перевантаження енергосистеми, частина обладнання якої вже пошкоджена попередніми ударами.

    Ще напередодні, 25 жовтня, оператор анонсував відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від однієї до двох черг.

    Проте через нові обстріли та зміну ситуації в енергосистемі обсяг обмежень на понеділок був скоригований.

    Це означає, що графіки, оприлюднені напередодні, можуть змінюватися протягом дня.

    Точний час відключення електропостачання за конкретною адресою необхідно перевіряти на офіційних ресурсах місцевого оператора системи розподілу.

    Саме обленерго визначають, які групи споживачів і в які години залишатимуться без світла відповідно до диспетчерських команд.

    Важливо, що 2,5 черги не означають відключення електроенергії на дві з половиною години.

    Це показник кількості груп споживачів, які можуть бути відключені одночасно для зниження загального навантаження.

    Тривалість відключень у конкретному будинку залежить від затвердженого графіка, стану місцевих електромереж та поточної ситуації.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про запровадження нових графіків 22 жовтня, коли енергетики також змушені були обмежувати споживання через наслідки масованих російських атак.

    Нинішня ситуація демонструє, що навіть після часткового відновлення електропостачання навантаження на пошкоджену інфраструктуру залишається значним.

    Окрему увагу «Укренерго» звернуло на зміну обсягів споживання електроенергії.

    Станом на 09:30 понеділка, 26 жовтня, споживання було на 5,8% нижчим, ніж у цей самий час попереднього робочого дня — п’ятниці, 23 жовтня.

    У компанії пояснили, що таке зниження спричинене вимушеними обмеженнями через російські атаки.

    Таким чином, скорочення споживання не свідчить про те, що потреби українців в електроенергії стали меншими.

    Навпаки, ситуація залишається напруженою, оскільки холодна погода збільшує навантаження на енергосистему.

    Зокрема, 25 жовтня добовий максимум споживання електроенергії був зафіксований у вечірні години.

    За інформацією «Укренерго», цей показник виявився на 4,8% вищим, ніж максимум попередньої неділі, 18 жовтня.

    Причиною енергетики називають зниження температури повітря, через яке громадяни активніше використовують електричні обігрівачі.

    Особливо відчутним навантаження стає у вечірні години, коли люди повертаються додому та одночасно вмикають побутову техніку, освітлення й опалювальні прилади.

    Саме тому «Укренерго» закликало українців обмежити користування потужними електроприладами з 16:00 до 22:00.

    Передусім ідеться про техніку, яка споживає значні обсяги електроенергії: бойлери, електрообігрівачі, пральні та посудомийні машини, електроплити.

    За можливості використання таких пристроїв варто переносити на години меншого навантаження, коли електропостачання доступне.

    Водночас економія не означає необхідності повністю відмовлятися від електроенергії.

    Головне завдання — уникнути одночасного ввімкнення кількох потужних приладів, особливо відразу після відновлення живлення.

    Після тривалого відключення масове ввімкнення побутової техніки створює різке збільшення навантаження на мережі, що може ускладнювати стабілізацію енергосистеми.

    Окремі повідомлення про складну ситуацію з електропостачанням надходять і з Київської області.

    У соціальних мережах користувачі пишуть про тривалі відключення в Ірпені та Гостомелі.

    Деякі неофіційні сервіси моніторингу повідомляють про значну кількість знеструмлених споживачів у цих населених пунктах.

    Однак точні відсотки будинків без електроенергії не підтверджені офіційною статистикою операторів мереж.

    Тому стверджувати, що ці міста повністю перебувають у блекауті, лише на підставі таких повідомлень некоректно.

    Раніше «Ненька інфо» писала про екстрені відключення в Києві та області, які запроваджували після російських ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Тоді через аварійний характер обмежень звичайні погодинні графіки тимчасово не діяли.

    Це принципова відмінність між плановими та екстреними відключеннями.

    Погодинні графіки дозволяють приблизно розрахувати, коли електроенергія буде доступною.

    Натомість аварійні обмеження можуть вводитися без попереднього попередження, якщо необхідно терміново стабілізувати роботу енергосистеми.

    Ситуація ускладнюється також наближенням зимового періоду.

    Через повторні російські атаки енергетична інфраструктура України продовжує працювати в умовах значних пошкоджень та необхідності постійного ремонту.

    Енергетичний експерт Юрій Корольчук у коментарях медіа попереджав, що з настанням сильних морозів тривалість відключень може суттєво збільшитися.

    За його оцінкою, за найгіршого сценарію в окремих регіонах обмеження можуть перевищувати 20 годин на добу.

    Водночас це експертний сценарний прогноз, а не офіційний графік «Укренерго» та не підтверджений прогноз для всієї країни.

    Реальна тривалість відключень залежатиме від подальших російських атак, темпів відновлення пошкоджених об’єктів, температури повітря та доступних енергетичних потужностей.

    Раніше «Ненька інфо» звертала увагу на тривалі відключення електропостачання у столиці ще до початку зими.

    Такі перебої впливають не лише на побутові умови мешканців, а й на роботу громадського транспорту, систем водопостачання, зв’язку та інших міських служб.

    Станом на 26 жовтня ситуація в українській енергосистемі залишається складною, проте ремонтні бригади продовжують відновлювати пошкоджене обладнання.

    Нові знеструмлення зафіксовані у шести областях, а в частині країни діють погодинні графіки обсягом до 2,5 черги.

    Енергетики попереджають, що залежно від нових атак або результатів ремонтних робіт обмеження можуть змінюватися навіть упродовж однієї доби.

    Тому українцям рекомендують регулярно перевіряти актуальні графіки, завчасно заряджати необхідні пристрої та ощадливо використовувати електроенергію у вечірні години.

  • Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

    Другий удар став смертельним: російські дрони атакували Чернігів, є загиблий і поранений

    Російські війська в середу, 21 жовтня, двічі атакували одне з підприємств у Чернігові. Після першого удару 54-річний чоловік отримав акубаротравму. За кілька годин росіяни повторно вдарили по тому самому об’єкту, внаслідок чого загинув 61-річний місцевий житель, який перебував неподалік місця вибуху. Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Одночасно російські безпілотники атакували інші населені пункти Чернігівської області, пошкоджуючи житлові будинки та спричиняючи поранення цивільних.

    Про наслідки атаки повідомила Національна поліція України.

    За інформацією правоохоронців, російські війська атакували підприємство у Чернігові вранці 21 жовтня. Повторний удар стався приблизно об 11-й годині.

    Перший удар по підприємству: постраждав 54-річний чоловік

    Зранку російський безпілотник атакував територію одного з міських підприємств.

    Унаслідок вибуху травму отримав 54-річний чоловік. Медики діагностували в нього акубаротравму.

    Акубаротравма виникає внаслідок впливу потужної вибухової хвилі та може супроводжуватися порушеннями слуху, запамороченням і головним болем.

    Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив, що постраждалому надали медичну допомогу на місці.

    Водночас назву підприємства, його точне розташування та масштаби пошкоджень офіційно не розголошували.

    Повторна атака забрала життя місцевого жителя

    Приблизно об 11:00 російські війська завдали нового удару по підприємству.

    Цього разу наслідки виявилися смертельними.

    Загинув 61-річний мешканець Чернігова, який перебував неподалік від місця вибуху.

    За повідомленням ZN.UA, чоловік знаходився біля магазину поблизу атакованого об’єкта.

    Дмитро Брижинський підтвердив загибель людини внаслідок повторного влучання безпілотника.

    Таким чином, унаслідок двох атак на підприємство підтверджено одного загиблого та одного постраждалого.

    Офіційної інформації про інших жертв саме цих двох ударів у повідомленні поліції немає.

    Чому повторні удари становлять особливу небезпеку

    Повторні атаки по одному району створюють додаткові ризики для цивільних, рятувальників та працівників екстрених служб.

    Після першого вибуху на місці можуть перебувати люди, які намагаються допомогти постраждалим, оцінюють пошкодження або працюють поблизу.

    Якщо ворог завдає другого удару, кількість жертв може збільшитися.

    У випадку Чернігова повторна атака сталася через кілька годин після першої.

    Водночас наразі немає підтверджених даних, що російські військові цілеспрямовано атакували саме рятувальників або людей, які прибули допомагати після першого влучання.

    Обставини обох ударів мають встановити правоохоронці.

    Поліція відкрила кримінальне провадження

    На місці події працювали слідчо-оперативна група Чернігівського районного управління поліції та екстрені служби.

    Правоохоронці фіксували пошкодження, документували обставини загибелі цивільного та збирали докази російської атаки.

    Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 438 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за порушення законів та звичаїв війни.

    Правова оцінка конкретних дій російських військових залежатиме від результатів розслідування та встановлення всіх обставин ударів.

    Росія атакувала й інші населені пункти Чернігівщини

    Обстріли 21 жовтня не обмежилися обласним центром.

    За інформацією місцевої влади, російські безпілотники також атакували прикордонні громади Чернігівської області.

    У Семенівській громаді FPV-дрони влучали в житлові будинки.

    Унаслідок атак травми отримала 89-річна жінка.

    У Новгороді-Сіверському після ударів безпілотників виникли пожежі в житлових будівлях.

    За попередніми повідомленнями, молода жінка отримала осколкові поранення.

    Ці випадки є окремими епізодами російських атак на область і не входять до підтвердженої кількості жертв двох ударів по підприємству в Чернігові.

    Російські атаки на Чернігівщину тривають

    Напередодні, 20 жовтня, російські війська також атакували обласний центр.

    За словами начальника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, під ударами безпілотників типу «Герань» опинилася транспортна інфраструктура міста.

    Крім того, протягом попередніх днів надходили повідомлення про пошкодження освітнього закладу у Чернігові.

    Тоді, за даними місцевої влади, діти та працівники не постраждали.

    Також російські дрони атакували підприємства у Новгороді-Сіверському, де повідомлялося про двох поранених чоловіків.

    Чернігівщина залишається одним із регіонів України, що регулярно потерпають від російських атак через близькість до кордону.

    Особливо небезпечна ситуація в прикордонних громадах, де противник використовує FPV-дрони та інші засоби ураження.

    Що відомо станом на 21 жовтня

    За підтвердженою інформацією Національної поліції:

    • Російські війська вранці атакували підприємство у Чернігові.
    • Під час першого удару акубаротравму отримав 54-річний чоловік.
    • Приблизно об 11:00 росіяни завдали повторного удару.
    • Загинув 61-річний місцевий мешканець, який перебував поблизу місця влучання.
    • Поліція розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

    Повторна російська атака на підприємство в Чернігові забрала життя цивільного чоловіка. Водночас обстріли інших населених пунктів області призвели до нових поранень та пошкодження житлових будинків.

    Правоохоронці продовжують документувати наслідки ударів. Інформація про масштаби руйнувань та можливі нові обставини атак може уточнюватися.

  • Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    В Україні почалося чергове підвищення вартості проїзду у приміських поїздах. Із 15 вересня нові тарифи запрацювали у Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Мінімальна вартість поїздки без урахування додаткових комісій тепер становить 30 гривень, а на найдовших маршрутах протяжністю понад 250 кілометрів квиток може коштувати вже 150 гривень.

    Про зміну тарифів повідомив транспортний блогер Олег Васильєв. За його даними, підвищення відбувається поетапно: після Київщини, Житомирщини та Чернігівщини нові ціни мають поширитися ще на кілька регіонів.

    Наступний етап запланований уже на 22 вересня. Очікується, що дорожче їздити приміськими поїздами доведеться пасажирам у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Таким чином, підвищення не обмежується одним регіоном, а поступово охоплює різні напрямки залізничних перевезень.

    Для пасажирів найпомітнішим стало саме зростання верхньої межі тарифу. На найдовших приміських маршрутах вартість проїзду тепер може сягати 150 гривень. При цьому конкретна сума залежить від відстані поїздки: чим довший маршрут, тим вищою є ціна квитка.

    У матеріалі ZN.UA зазначається, що найдешевший квиток після перегляду тарифів коштує 30 гривень без комісії. Максимальний тариф у 150 гривень застосовується до маршрутів протяжністю понад 250 кілометрів.

    Важливо, що це вже не перше подорожчання приміських перевезень за останній час. Попередній масштабний перегляд вартості відбувся у червні 2025 року. Тоді мінімальний тариф підвищили з 15 до 20 гривень.

    Отже, лише за трохи більше ніж рік найнижча базова вартість приміської поїздки зросла вдвічі — із 15 до 30 гривень.

    Паралельно «Укрзалізниця» влітку вже підвищила вартість проїзду в Kyiv City Express. Із 22 липня разова поїздка Київською кільцевою електричкою коштує від 30 до 37 гривень залежно від способу придбання квитка.

    Найдешевший варіант — 30 гривень — діє у застосунках «Укрзалізниця» та «Київ Цифровий». Оплата через валідатори або термінали «Київ Цифровий» коштує 34,20 гривні, через термінали самообслуговування «Укрзалізниці» — 36,70 гривні, а в касі або у роз’їзного касира у вагоні — 37 гривень.

    В «Укрзалізниці» пояснювали липневе підвищення витратами на утримання та ремонт рухомого складу, електроенергію і забезпечення перевезень. Компанія заявляла, що доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття всіх витрат.

    Окремою проблемою у перевізника називали компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За даними компанії, Київ із 2021 року не компенсував частину витрат за такі перевезення, а лише від початку 2026 року відповідна заборгованість перевищила 10 мільйонів гривень.

    Водночас усі чинні пільги для Kyiv City Express після подорожчання зберегли. Студенти, як і раніше, можуть купувати квитки зі знижкою через застосунок «Укрзалізниці», а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи у касах.

    Щодо нинішнього вересневого підвищення регіональних приміських тарифів у відкритих офіційних повідомленнях компанії наразі значно менше деталей. Зокрема, немає окремого публічного пояснення «Укрзалізниці» щодо економічного обґрунтування саме тарифу у 150 гривень або єдиної таблиці з усіма маршрутами та новою вартістю.

    Тому інформацію про конкретні регіони та етапи подорожчання наразі варто подавати з посиланням на повідомлення транспортного експерта, а не як окрему офіційну заяву перевізника.

    Водночас загальна тенденція до перегляду тарифів очевидна. За останні місяці «Укрзалізниця» послідовно змінює вартість різних сегментів приміських і міських перевезень.

    Показовим прикладом є саме Kyiv City Express. До 22 липня квиток через мобільний застосунок коштував 15 гривень, після чого ціна зросла до 30 гривень. У касі новий тариф становить уже 37 гривень.

    Компанія тоді заявляла, що міську електричку фактично приводять до тарифів іншого громадського транспорту столиці. З 15 липня 2026 року разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері у Києві також коштує 30 гривень.

    Для регулярних пасажирів Kyiv City Express «Укрзалізниця» також анонсувала абонементи, які мають дозволити економити на щоденних поїздках. На момент оголошення нових тарифів компанія ще працювала над механізмом їх запровадження.

    Окремо варто враховувати, що приміські перевезення традиційно залишаються одним із найбільш соціально чутливих напрямків роботи залізниці. Електричками щодня користуються мешканці невеликих міст і сіл, які їздять на роботу або навчання до обласних центрів. Для них навіть відносно невелике збільшення вартості однієї поїздки за регулярного користування може помітно впливати на щомісячні витрати.

    Особливо це стосується людей, які здійснюють по дві поїздки на день. Якщо мінімальна ціна квитка становить 30 гривень, дорога туди й назад обходиться щонайменше у 60 гривень. За 20 робочих днів це вже 1200 гривень на місяць — без урахування інших видів транспорту.

    На довших маршрутах суми можуть бути значно вищими.

    При цьому квиток за 150 гривень не означає, що всі пасажири приміських електричок тепер платитимуть саме таку ціну. Це максимальний тариф для поїздок на дистанції понад 250 кілометрів. Вартість коротших поїздок залишається нижчою і залежить від тарифної відстані.

    Також важливо не плутати приміські поїзди зі звичайними пасажирськими поїздами далекого сполучення. Для них діють інші правила тарифоутворення, класи вагонів та механізми розрахунку вартості.

    Нинішнє підвищення стосується саме приміського сегмента.

    Очікується, що вже за тиждень після першої хвилі пасажири ще чотирьох областей відчують зміни. За інформацією Олега Васильєва, 22 вересня нові тарифи мають почати діяти у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Поки що в публічному просторі немає підтверджень, що після цього підвищення автоматично пошириться на всі інші області України. Тому говорити про загальнонаціональний тариф у 150 гривень некоректно.

    Так само не можна стверджувати, що кожна електричка на території зазначених регіонів коштуватиме від 30 до 150 гривень без урахування особливостей маршруту. Остаточна ціна залежить від конкретної відстані та умов оформлення проїзного документа.

    Зміни, однак, вписуються у ширшу тенденцію, коли «Укрзалізниця» поступово переглядає тарифи на міські та приміські перевезення через зростання витрат.

    Влітку компанія прямо говорила, що ремонт поїздів, оплата електроенергії та експлуатація рухомого складу дорожчають, а надходжень від квитків недостатньо для повного покриття витрат.

    Для пасажирів це означає одне: восени 2026 року звичні недорогі електрички поступово стають дорожчими, а різниця найбільше відчуватиметься для тих, хто користується ними щодня або їздить на значні відстані.

    Найближчою датою, за якою тепер варто стежити, стане 22 вересня. Саме тоді очікується друга хвиля перегляду тарифів ще у чотирьох областях.

  • Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Росія знову б’є по енергетиці: одразу шість областей зі знеструмленнями

    Російські війська в ніч проти 11 серпня знову атакували українську енергетичну інфраструктуру, через що споживачі одразу в кількох регіонах залишилися без електропостачання. Найскладніша ситуація склалася в Одеській області, де енергетика ще не встигла повністю відновитися після попередніх ударів РФ. Станом на ранок аварійно-відновлювальні роботи тривали, а для стабільної роботи пошкоджених мереж у регіоні застосовували спеціальні мережеві обмеження.

    За даними Міністерства енергетики, після нічної атаки знеструмлення були зафіксовані у Сумській, Харківській, Запорізькій, Чернігівській, Херсонській та Одеській областях. Масштаб пошкоджень у різних регіонах відрізняється, однак енергетики розпочинають ремонт одразу після того, як це дозволяє безпекова ситуація.

    Найбільше проблем залишається на Одещині. Саме цей регіон останніми днями систематично опиняється під ударами російських дронів та ракет, а пошкодження енергетичних об’єктів уже призводили не лише до відключення електрики, але й до перебоїв із водопостачанням та мобільним зв’язком.

    У Міненерго повідомили, що станом на ранок 11 серпня енергетикам вдалося повернути електропостачання майже всім споживачам регіону, які були знеструмлені після масованої атаки. Однак мережа поки залишається пошкодженою, тому повністю повернутися до звичайного режиму роботи ще неможливо.

    Саме з цієї причини в Одеській області застосовуються мережеві обмеження. Це не тотожне звичайним погодинним графікам відключення. Такі обмеження вводяться локально там, де після пошкодження окремих елементів мережі передати достатню кількість електроенергії споживачам технічно неможливо без ризику нової аварії.

    ДТЕК також попереджав мешканців Одеси та області, що після попередніх російських атак можливі тимчасові відключення через саме такі мережеві обмеження, та просив ощадливо використовувати електроенергію.

    Ситуація у регіоні залишається складною вже кілька днів. Після однієї з попередніх атак російські війська серйозно пошкодили енергетичні об’єкти, внаслідок чого частина Одеси та Одеського району залишилася без світла. Енергетики тоді повідомляли, що характер ушкоджень вимагатиме тривалого ремонту.

    Лише протягом одного дня фахівцям вдалося повернути електроенергію 128,4 тисячі родин, а загалом після останніх ударів світло вже відновили для сотень тисяч споживачів.

    Додаткові ремонтні роботи проводять і безпосередньо 11 серпня. ДТЕК повідомив, що для безпечного виконання робіт після ворожих атак із 09:00 до 17:00 тимчасово без світла залишатиметься частина Приморського району Одеси. Компанія наголошує, що це саме технічне відключення, необхідне для ремонту пошкодженої інфраструктури.

    У решті України ситуація станом на ранок стабільніша. Міненерго повідомляє, що загальнонаціональні графіки погодинних відключень 11 серпня не застосовуються. Тобто обмеження, які діють у певних районах, пов’язані безпосередньо з локальними пошкодженнями мереж після російських атак, а не із загальним дефіцитом електроенергії в системі.

    Проблеми залишаються і в Запорізькій області. Після нічних ударів Росії були знеструмлені три населені пункти Біленьківської громади, ще один залишився без електропостачання частково. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомляв, що енергетики зможуть розпочати повноцінні відновлювальні роботи одразу після покращення безпекової ситуації.

    При цьому впродовж попереднього дня бригади вже відновлювали електропостачання в Кушугумській громаді, яка також постраждала від російських обстрілів. Це демонструє характер нинішньої ситуації: енергетики часто ремонтують мережі в одному населеному пункті буквально напередодні нового удару по іншому.

    Окремі знеструмлення після нічних атак зафіксували також на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині та Херсонщині. Детальна кількість абонентів без світла по кожній із цих областей станом на ранок офіційно не оприлюднювалася, тому називати конкретні цифри без підтвердження некоректно.

    Російські удари по енергетиці залишаються системною проблемою вже четвертий рік повномасштабної війни. За підрахунками DiXi Group, від початку повномасштабного вторгнення РФ здійснила щонайменше 64 масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру, застосувавши тисячі ударних безпілотників і ракет різних типів.

    Цілями стають електростанції, трансформаторні підстанції, високовольтні мережі, об’єкти розподілу, газова інфраструктура та інші вузли, необхідні для нормальної роботи енергосистеми.

    Навіть коли генерації електроенергії в країні достатньо, руйнування конкретної підстанції або високовольтної лінії може спричинити локальний дефіцит. Електроенергію фізично неможливо передати споживачам у потрібному обсязі, поки не буде відновлено пошкоджене обладнання або перебудовано схему живлення.

    Саме така проблема зараз спостерігається на Одещині.

    Після ударів регіон може отримувати електроенергію з об’єднаної енергосистеми, однак пропускна здатність пошкоджених мереж залишається обмеженою. Тому одночасне масове ввімкнення бойлерів, кондиціонерів, пральних машин та іншої потужної техніки може перевантажити мережу.

    Через це ДТЕК закликав жителів області після появи світла не вмикати всі енергоємні прилади одночасно. Таке обмеження споживання допомагає знизити ризик повторних аварій, доки система працює за тимчасовими схемами.

    Ускладнює ситуацію й літня спека. У спекотні дні споживання електроенергії традиційно зростає через кондиціонери та холодильне обладнання, тоді як частина енергоблоків у цей період може перебувати на планових ремонтах перед зимою.

    Саме тому «Укренерго» раніше попереджало, що в серпні повернення графіків відключення можливе у разі поєднання двох факторів — нових масштабних російських ударів та значного зростання споживання через спеку.

    Водночас станом на 11 серпня вводити такі графіки для всієї України потреби немає. Обмеження залишаються точковими та прив’язаними до конкретних пошкоджених мереж.

    Нічна атака вкотре продемонструвала ще одну особливість російської тактики: удари по енергетиці часто відбуваються одночасно з атаками на інші об’єкти. У ніч проти 11 серпня Росія застосовувала балістичні ракети та ударні безпілотники по кількох регіонах. У Києві ракета пошкодила територію дитячої лікарні та складські приміщення, у Запорізькій області були пошкоджені житлові будинки та енергетична інфраструктура.

    Таким чином, енергетика залишається лише одним із напрямів комбінованих російських ударів.

    На Одещині ситуація особливо чутлива ще й через важливість регіону для української логістики. Тут розташовані морські порти, великі промислові підприємства, транспортні вузли та критична інфраструктура, для роботи яких необхідне стабільне електропостачання.

    Серйозні пошкодження електромереж можуть впливати не лише на побутових споживачів, але й на роботу водоканалів, зв’язку, транспорту, портових об’єктів та підприємств. Після попереднього удару перебої з електроенергією в Одесі вже спричиняли проблеми з водопостачанням та мобільним зв’язком.

    Енергетики продовжують працювати цілодобово, однак точні строки повного відновлення пошкоджених об’єктів не називають. Частину обладнання можна відремонтувати відносно швидко, тоді як заміна великих трансформаторів або відновлення високовольтних підстанцій може потребувати значно більше часу.

    Саме тому навіть після повернення світла мешканцям Одещини варто бути готовими до локальних технічних відключень у найближчі дні.

    На цей момент головний висновок для споживачів такий: загальноукраїнських графіків відключень 11 серпня немає, але після нічних атак локальні знеструмлення залишаються у шести областях. Найскладніша ситуація — в Одеській області, де пошкоджена мережа працює з обмеженнями, а ремонтні бригади продовжують відновлювати енергооб’єкти.

    Якщо нових ударів не буде і ремонтні роботи просуватимуться за планом, мережеві обмеження на Одещині мають скасувати після відновлення необхідної пропускної здатності електромереж. Однак саме безпекова ситуація залишається головним фактором, від якого залежатиме швидкість повернення регіону до нормального режиму електропостачання.

  • Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Чернігів під безперервною атакою дронів: є влучання, пожежа та поранений

    Російські війська вранці у понеділок, 3 серпня, розпочали серію атак безпілотниками по Чернігову. Перші вибухи жителі міста почули близько 6:30, після чого повітряна загроза зберігалася протягом кількох годин. Унаслідок одного з ударів пошкоджене підприємство, на місці влучання виникла пожежа. Щонайменше одна людина отримала осколкові поранення. Інформація про остаточні наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Про удар повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, російські війська застосували проти міста безпілотні літальні апарати. Після одного з влучань було пошкоджене місцеве підприємство та почалася пожежа.

    Спочатку міська влада не повідомляла про потерпілих, наголошуючи, що інформація уточнюється. Згодом Брижинський підтвердив, що внаслідок російської атаки одна людина отримала осколкові поранення.

    Яке саме підприємство стало ціллю удару та наскільки серйозними є руйнування, на момент появи перших офіційних повідомлень не уточнювалося. Також влада не розкривала точне місце влучання, що є стандартною практикою під час війни.

    За інформацією кореспондента РБК-Україна, перші вибухи у Чернігові пролунали приблизно о 6:30 ранку. Пізніше повідомлення про роботу безпілотників та нові вибухи продовжували надходити. Таким чином, йшлося не про одиничний удар, а про тривалу повітряну загрозу для обласного центру.

    Росія запустила по Україні 181 безпілотник

    Ранкова атака на Чернігів відбулася після масштабного нічного удару Росії по Україні.

    За даними Повітряних сил, у ніч проти 3 серпня російські війська застосували 181 ударний безпілотник та дрони інших типів. Українська протиповітряна оборона працювала в різних регіонах країни. Водночас були зафіксовані й влучання.

    Атаки на Чернігів продовжилися вже після завершення основної нічної хвилі ударів.

    Чернігівська область через географічне розташування регулярно опиняється під ударами російської армії. Росія застосовує проти регіону ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та інші засоби ураження. Особливо вразливими залишаються прикордонні громади області.

    Сам Чернігів останнім часом також дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників.

    За тиждень до цього дрон РФ вдарив по супермаркету

    Нинішня атака сталася лише через вісім днів після одного з найтяжчих останніх ударів по Чернігову.

    26 липня російський безпілотник влучив у супермаркет АТБ у мікрорайоні ЗАЗ. У момент удару всередині магазину та поруч із ним перебували люди. Внаслідок атаки загинули двоє людей, серед яких 10-річна дитина. Кількість поранених згодом зросла щонайменше до 13 осіб.

    Тоді екстрені служби працювали безпосередньо серед житлової забудови. Частину потерпілих госпіталізували, іншим медичну допомогу надали амбулаторно.

    Російські війська того дня атакували місто не один раз. Вранці 26 липня один із безпілотників також влучив у підприємство. Після удару виникла масштабна пожежа, площа якої сягнула приблизно 1500 квадратних метрів. Рятувальникам вдалося ліквідувати займання.

    Таким чином, удар 3 серпня частково повторює тактику попередньої атаки: безпілотники заходять на місто хвилями, а загроза може зберігатися протягом тривалого часу.

    Після удару 26 липня українські джерела повідомляли, що російська армія могла застосовувати проти Чернігова реактивні безпілотники типу «Герань».

    Чернігів дедалі частіше опиняється під ударами

    Чернігів розташований приблизно за 60–70 кілометрів від кордону з Білоруссю та менш ніж за 100 кілометрів від російського кордону. Через це місто та область залишаються в зоні підвищеного ризику.

    Після відступу російських військ із півночі України навесні 2022 року наземна загроза для обласного центру суттєво зменшилася, однак повітряні атаки не припинилися. Російська армія регулярно атакує Чернігівщину ракетами та безпілотниками, а прикордонні громади потерпають також від артилерійських і мінометних обстрілів.

    Останнім часом особливо помітним стало збільшення ролі безпілотників. Росія використовує їх як для ударів по окремих об’єктах, так і під час масованих комбінованих атак.

    У випадку Чернігова ситуацію ускладнює невелика відстань до російської території: час між виявленням повітряної цілі та її наближенням до міста може бути значно коротшим, ніж для центральних чи західних регіонів України.

    Саме тому місцева влада регулярно закликає жителів не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та повідомлення про рух ударних безпілотників.

    Наслідки атаки ще встановлюють

    Станом на ранок 3 серпня підтверджено пошкодження щонайменше одного підприємства, пожежу на місці удару та поранення однієї людини.

    Повної інформації про масштаб руйнувань поки немає. На місцях влучань працюють відповідні служби, а влада збирає інформацію про можливі додаткові пошкодження.

    Чернігівська атака стала частиною чергової масштабної хвилі російських повітряних ударів. Лише протягом ночі противник запустив по Україні понад 180 безпілотників, після чого атаки на окремі регіони продовжилися вже вранці.

    Для Чернігова це вже щонайменше друга серйозна атака безпілотниками за трохи більше ніж тиждень. Після смертельного удару по супермаркету 26 липня російські дрони знову повернулися до міста — цього разу під ударом опинилося підприємство, спалахнула пожежа та є поранений.

    Остаточні наслідки ранкової атаки 3 серпня влада обіцяє повідомити після завершення роботи екстрених служб та обстеження місць ударів.

  • «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    «Наступна зима буде важчою»: на Чернігівщині попередили про можливі виклики опалювального сезону

    Чернігівська область активно готується до нового опалювального сезону, однак місцева влада закликає жителів бути готовими до найскладнішого сценарію. Попри виконання заходів із захисту енергетичної інфраструктури та модернізації систем теплопостачання, постійні російські обстріли залишаються головним фактором ризику. Про це в інтерв’ю «Суспільному» повідомив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.

    За його словами, підготовка до осінньо-зимового періоду відбувається відповідно до Плану стійкості, який охоплює одразу кілька напрямків. Зокрема, триває посилення захисту енергетичних об’єктів, розосередження теплової генерації, встановлення блочно-модульних котелень і когенераційних установок, а також формування резерву генераторів для критичної інфраструктури. Частина робіт виконується відповідно до затвердженого графіка, однак окремі проєкти реалізуються повільніше через постійні атаки російських військ.

    Чаус зазначив, що ворог продовжує цілеспрямовано завдавати ударів навіть по тих об’єктах, де вже проводяться роботи із захисту або модернізації. Незважаючи на це, він висловив упевненість, що область встигне завершити підготовку до початку опалювального сезону.

    Очільник ОВА нагадав, що попередня зима стала серйозним випробуванням для регіону. За його словами, завдяки спільній роботі енергетиків, комунальних служб, теплопостачальних підприємств, працівників водоканалів та органів влади Чернігівщина змогла забезпечити стабільне функціонування критично важливих систем навіть попри значну кількість російських ударів.

    Водночас Чаус переконаний, що майбутній опалювальний сезон може виявитися ще складнішим. Він наголосив, що цей прогноз ґрунтується не лише на посадових оцінках, а й на аналізі дій російської армії та характеру атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    «Я вважаю, що наступна зима точно не буде легшою, ніж та, яку ми пройшли. Буде важчою, складнішою. Дуже хотілося б помилитися, але ми маємо бути готовими до найгіршого сценарію», – зазначив керівник області.

    Особливу увагу під час підготовки до зими влада приділяє створенню додаткового резерву генераторів. За словами Чауса, досвід минулого опалювального сезону показав, що через тривалу роботу в умовах аварійних відключень частина обладнання виходила з ладу або потребувала ремонту. Саме тому зараз формується запас генераторів, який дозволить оперативно замінювати несправне обладнання та забезпечувати безперервну роботу об’єктів критичної інфраструктури.

    Передусім йдеться про резервні джерела живлення для лікарень, систем централізованого водопостачання, теплопостачання та інших об’єктів, від яких залежить життєдіяльність громад. Влада наголошує, що посилення захисту критичної інфраструктури залишається одним із ключових пріоритетів регіону.

    Начальник Чернігівської ОВА також висловив переконання, що нинішній рівень підготовки області вже є вищим, ніж торік. Водночас остаточну оцінку готовності, за його словами, можна буде дати лише після початку холодів, адже багато залежатиме від інтенсивності російських атак та їхніх наслідків для енергетичної системи.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває по всій Україні в умовах постійної загрози ударів по енергетичній інфраструктурі. Держава працює над накопиченням запасів газу, введенням нових генеруючих потужностей і реалізацією регіональних Планів стійкості. За останніми оцінками, у середньому такі плани виконані приблизно на 40%. Найкращі темпи підготовки демонструють Дніпропетровська, Київська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області, тоді як окремі регіони ще мають прискорити реалізацію запланованих заходів, щоб максимально підготуватися до ще однієї воєнної зими.

  • Удар по енергетиці: “Укренерго” повідомило про наслідки

    Удар по енергетиці: “Укренерго” повідомило про наслідки

    Після чергової масштабної комбінованої атаки Росії в ніч на 6 липня українська енергосистема знову зазнала пошкоджень. Під ударом опинилися об’єкти цивільної енергетичної інфраструктури одразу в кількох регіонах країни. У результаті обстрілів у шести областях були зафіксовані аварійні знеструмлення, а енергетики відразу розпочали аварійно-відновлювальні роботи.

    Про це повідомила Національна енергетична компанія «Укренерго», наголосивши, що ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація, а головним завданням залишається якнайшвидше повернення електропостачання всім споживачам.

    За інформацією компанії, наслідки російської атаки відчули мешканці Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Саме в цих регіонах були зафіксовані нові знеструмлення після нічного ракетно-дронового удару.

    В «Укренерго» уточнили, що російські війська вкотре намагалися завдати ударів по об’єктах цивільної енергетичної інфраструктури. Через це частина обладнання отримала пошкодження, а окремі споживачі тимчасово залишилися без електропостачання. Фахівці вже проводять аварійно-відновлювальні роботи, однак їх виконання залежить від безпекової ситуації та можливості оперативного доступу до пошкоджених об’єктів.

    Масований удар по Україні став одним із найбільших за останній час. За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 6 липня Росія застосувала 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українським силам протиповітряної оборони вдалося знищити або подавити 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет і ударних дронів досягла своїх цілей. Усього було зафіксовано влучання 29 балістичних ракет та 18 безпілотників на 34 локаціях країни.

    Найбільших руйнувань зазнали Київ та Київська область, де під ударами опинилися житлові квартали, транспортна інфраструктура та об’єкти енергетики. Через пошкодження інфраструктури виникли перебої з електропостачанням, а також були змінені маршрути окремих пасажирських поїздів.

    Попри нові пошкодження, в «Укренерго» наголошують, що українська енергосистема продовжує працювати стабільно. Енергетики оперативно перемикають споживачів на резервні схеми живлення, щоб мінімізувати наслідки атак. Компанія підкреслює, що ситуація може змінюватися залежно від перебігу ремонтних робіт і нових безпекових ризиків, тому громадянам рекомендують стежити за офіційними повідомленнями своїх операторів систем розподілу (обленерго).

    Водночас компанія повідомила, що станом на 6 липня запровадження погодинних графіків відключення електроенергії для населення не планується. Незважаючи на наслідки російських ударів, енергосистема зберігає достатній запас стійкості для забезпечення споживачів електроенергією. Однак українців традиційно закликають раціонально використовувати електроенергію, особливо у вечірні години максимального навантаження.

    Енергетики також рекомендують переносити використання енергоємних електроприладів на денний період — з 10:00 до 16:00. Саме в цей час найбільш ефективно працюють сонячні електростанції, що дозволяє зменшити навантаження на об’єднану енергосистему України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росія систематично атакує українську енергетичну інфраструктуру. Наймасштабніша кампанія ударів розпочалася восени 2022 року і була спрямована на виведення з ладу електростанцій, підстанцій та магістральних мереж. Попри постійні атаки, українські енергетики за підтримки міжнародних партнерів продовжують відновлювати пошкоджені об’єкти та підтримувати стабільну роботу енергосистеми.

    У компанії наголошують, що ремонтні бригади працюють цілодобово, часто одразу після завершення повітряних тривог. Для проведення робіт залучаються десятки аварійних бригад, спецтехніка та резервне обладнання. Пріоритетом залишається якнайшвидше відновлення електропостачання для житлових будинків, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури та підприємств.

    В «Укренерго» вкотре закликали українців довіряти лише офіційній інформації та відстежувати повідомлення своїх обленерго щодо можливих змін у роботі енергосистеми. У компанії підкреслюють, що оперативне інформування населення дозволяє уникнути паніки та своєчасно реагувати на будь-які зміни ситуації.

  • Сирський: РФ може атакувати Чернігівщину з півночі

    Сирський: РФ може атакувати Чернігівщину з півночі

    Російські окупаційні війська розглядають кілька сценаріїв нових наступальних операцій на північному напрямку, і одним із найбільш імовірних варіантів може стати активізація бойових дій у напрямку Чернігівської області. Україна, за словами військового керівництва, вже враховує такі загрози у своєму оперативному плануванні та готується до можливих спроб розширення фронту з боку Росії.

    Про це в інтерв’ю ТСН заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він зазначив, що російське політичне та військове керівництво продовжує опрацьовувати різні варіанти наступальних операцій, які можуть включати як напрямки з території Російської Федерації, так і потенційне використання території Білорусі як плацдарму для нових атак.

    За словами Сирського, російський диктатор Володимир Путін поставив перед Генеральним штабом РФ завдання прорахувати кілька сценаріїв розвитку наступальних дій, серед яких фігурують як великі стратегічні цілі, включно з Києвом, так і альтернативні напрямки тиску на українську оборону. Йдеться про комплексне планування, яке передбачає не лише прямі атаки, а й спроби створення додаткових загроз на різних ділянках фронту.

    Головнокомандувач ЗСУ підкреслив, що російське військове командування підготувало декілька можливих варіантів операцій, однак Україна уважно аналізує всі ознаки підготовки противника. Він окремо зазначив, що варіант використання території Білорусі як плацдарму для наступу також залишається в полі зору українського військового керівництва, хоча, на його думку, наразі існують сумніви щодо готовності білоруської влади надати свою територію для повторного вторгнення.

    Водночас, за оцінкою Сирського, більш реалістичним сценарієм у короткостроковій перспективі є наступальні дії з території самої Росії, зокрема з Брянської області. Саме цей напрямок, за його словами, може бути використаний для спроби тиску на українську оборону на півночі, без прямої спроби повторного удару на Київ, але з потенційною метою просування вглиб території України, зокрема у напрямку Чернігівської області.

    Він пояснив, що одна з головних тактичних цілей Росії полягає у тому, щоб змусити українське командування розпорошити резерви та перекинути частину сил із найбільш активних напрямків фронту на північ. Таким чином, на думку українського військового керівництва, противник намагається створити додатковий тиск уздовж усього фронту, розтягнути оборонні можливості України та зменшити її здатність до маневрування резервами.

    Сирський наголосив, що українські сили оборони вже враховують подібні сценарії та продовжують посилювати оборону на північному напрямку, зокрема шляхом укріплення позицій, розвідки та моніторингу пересування російських військ у прикордонних регіонах. Він також підкреслив, що Україна виходить із того, що Росія не відмовляється від планів подальшої ескалації та прагне зберігати тиск одразу на кількох напрямках.

    Окремо в українському військово-політичному керівництві раніше неодноразово заявляли про ризики повторного використання білоруської території у військових цілях. Президент України Володимир Зеленський попереджав, що Росія може продовжувати розбудовувати інфраструктуру поблизу українського кордону на території Білорусі, зокрема логістичні об’єкти, які потенційно можуть бути використані для підтримки майбутніх операцій.

    Водночас у Мінську публічно запевняють, що не зацікавлені у прямому залученні до війни проти України, однак українська сторона разом із партнерами продовжує розглядати білоруський напрямок як один із потенційних ризиків для безпекової ситуації в регіоні. На цьому тлі ситуація на північному кордоні залишається динамічною, а українське командування продовжує оцінювати всі можливі сценарії розвитку подій з урахуванням активності російських військ у прикордонних областях.

  • «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    «Третього не дано»: Сирський пояснив, чому Україні терміново потрібні нові бригади

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українській армії необхідно формувати нові бойові бригади, а не лише доукомплектовувати вже існуючі. За його словами, таке рішення продиктоване планами Росії розширити лінію активних бойових дій приблизно на 160 кілометрів на півночі України.

    Про це Сирський повідомив у коментарі LIGA.net.

    За словами головнокомандувача, російське військове командування змінило свої плани після того, як не змогло досягти поставлених цілей на основних напрямках фронту.

    Тепер, зазначив Сирський, окупанти намагаються створити нову зону активних бойових дій на півночі України, що вимагатиме від Сил оборони додаткових сил і засобів.

    «Ворог, до речі, скорегував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано», – наголосив головнокомандувач.

    Чому потрібні саме нові бригади

    Сирський пояснив, що через розширення фронту Україні вже недостатньо лише поповнювати особовим складом існуючі військові частини.

    За його словами, лінія бойового зіткнення не лише залишається надзвичайно протяжною, а й продовжує збільшуватися як по ширині, так і в глибину.

    Саме тому, на думку головнокомандувача, необхідно створювати нові бойові бригади, які зможуть прикривати нові напрямки та утримувати оборону.

    Окремо Сирський звернув увагу на перевагу Росії у чисельності особового складу та озброєння.

    Саме цей фактор, за його словами, змушує українське командування оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки.

    Росія збільшує власне угруповання

    За інформацією Сирського, Росія не лише розширює географію бойових дій, а й продовжує нарощувати свої війська.

    За його словами, цього року російське командування планує сформувати нові дивізії та ще п’ять окремих бригад.

    Такі дії свідчать про намір противника зберігати високий темп бойових дій і створювати додатковий тиск на українські сили.

    Посилення північного напрямку

    Останні заяви головнокомандувача продовжують курс на зміцнення оборони північних регіонів України.

    Ще 16 червня Сирський доручив сформувати додаткові підрозділи безпілотних систем для посилення захисту державного кордону на північному напрямку.

    Передусім ідеться про використання сучасних безпілотних комплексів для розвідки, спостереження та ураження противника.

    Загрозу підтверджував і Зеленський

    Неодноразово про ризики нового наступу Росії з півночі говорив і Президент України Володимир Зеленський.

    Зокрема, 20 травня глава держави повідомив, що під час засідання Ставки Верховного Головнокомандувача окремо розглядалася ситуація на чернігівському та київському напрямках.

    За словами президента, військово-політичне керівництво країни аналізувало можливі сценарії наступальних дій російських військ та заходи щодо їхнього недопущення.

    Україна готується до нових викликів

    Заява Олександра Сирського свідчить про те, що українське командування вже зараз враховує можливе розширення фронту та готується до нього заздалегідь.

    Формування нових бойових бригад, посилення підрозділів безпілотних систем і зміцнення оборони північних областей розглядаються як необхідні кроки для стримування можливих наступальних дій російської армії.

    Водночас головнокомандувач наголошує, що успіх оборони залежить від здатності України своєчасно реагувати на зміни планів противника та зберігати ініціативу на полі бою.

  • Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Росія змінила тактику на кордоні: що відбувається із ДРГ у прикордонних областях

    Російські диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) суттєво знизили активність на прикордонних ділянках Чернігівської, Сумської та Харківської областей, однак це не означає зменшення загрози з боку РФ — противник, за оцінками українських прикордонників, просто змінив тактичні пріоритети. Про це в ефірі телемарафону повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, протягом тривалого періоду спостерігається помітне зменшення спроб проникнення малих диверсійних груп на територію України вздовж північного та східного кордону. Якщо раніше такі дії фіксувалися регулярніше і мали більш системний характер, то наразі інтенсивність суттєво впала. Водночас у ДПСУ підкреслюють, що це не свідчить про відмову Росії від подібних методів ведення бойових дій, а радше про їхню трансформацію.

    Андрій Демченко наголосив, що російське командування переглядає підходи до ведення операцій на прикордонних напрямках. За його словами, наразі ворог робить акцент на інших формах бойової активності, зокрема на спробах формування так званої «буферної зони» вздовж кордону України. У цьому контексті, як зазначає речник, російські сили частіше застосовують не невеликі диверсійні групи, а більш чисельні піхотні підрозділи, які діють відкрито або напіввідкрито, намагаючись чинити тиск на українську оборону.

    Водночас у Державній прикордонній службі підкреслюють, що загроза діяльності ДРГ повністю не зникла. За словами Демченка, окремі спроби проникнення або підготовка до таких дій можуть і надалі фіксуватися, залежно від оперативної ситуації на конкретних ділянках кордону. Він підкреслив, що йдеться не про повне згортання диверсійної активності, а про її тимчасове зниження.

    Українські прикордонники продовжують посилений моніторинг прикордонної зони, включно з використанням технічних засобів спостереження, розвідувальних даних і взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони. Особлива увага приділяється ділянкам, які раніше вже ставали об’єктами спроб проникнення або провокацій з боку російських сил.

    Окремо в ДПСУ зазначають, що ситуація на північному напрямку залишається потенційно небезпечною також через фактор Білорусі. Хоча наразі не фіксується ознак формування ударного угруповання для масштабного вторгнення з її території, сама можливість використання білоруського напрямку Росією як плацдарму для ударів або провокацій зберігається. Це змушує Україну підтримувати високий рівень готовності на всій довжині кордону.

    Раніше українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло про різні сценарії розвитку ситуації на північному кордоні, включно зі спробами Росії розширити зону бойових дій або створити додатковий тиск на Сили оборони України через прикордонні регіони. Водночас у Генеральному штабі та Силах оборони наголошують, що будь-які зміни тактики противника уважно відстежуються та враховуються у плануванні оборони.

    Аналітики відзначають, що зменшення активності ДРГ може бути пов’язане з високими втратами таких груп у попередні періоди, а також із переорієнтацією російських сил на інші види бойових дій — зокрема артилерійський тиск, авіаційні удари та використання безпілотників. Подібна зміна тактики, за оцінками експертів, є типовою для затяжних конфліктів, коли сторони адаптують свої методи залежно від ефективності та ресурсів.

    Попри це, українські прикордонники наголошують, що ситуація залишається динамічною, а будь-яке послаблення тиску з боку противника не повинно сприйматися як довготривале або остаточне. Сили оборони продовжують утримувати контроль над кордоном і готуються до можливих змін оперативної обстановки.