Golosnovinua.com

Позначка: Чернівці

  • У Чернівцях незаконно торгували тканинами померлих з використанням інфраструктури КІТ Group

    У Чернівцях незаконно торгували тканинами померлих з використанням інфраструктури КІТ Group

    У Чернівецькому обласному комунальному патологоанатомічному бюро з тіл померлих незаконно вилучали та продавали шкіру та тканини опорно-рухового апарату для виготовлення біоімплантів, а розрахунки проводили через структури КІТ Group.

    Як встановило слідство, в Обласному комунальному патологоанатомічному бюро у місті Чернівці з тіл померлих вилучали шкіру та тканини опорно-рухового апарату для виготовлення біоімплантів. При цьому бюро не мало статусу “банку тканин” і не входило до державного переліку суб’єктів трансплантації. Справу кваліфіковано за ч. 5 ст. 143 КК – незаконна торгівля анатомічними матеріалами, вчинена групою за попередньою змовою.

    Організатором слідство вважає генерального директора бюро Дмитра Гречка. 17 січня 2024 року з’явилася угода про “науково-медичне співробітництво”, а 21 січня 2025-го – договір № 21/01/25 із київським ТОВ “Пробонес”. Морг вилучав матеріали у донорів-трупів, компанія приймала їх і платила. Акт від 7 квітня 2025 року фіксує тканини щонайменше двох померлих і 5334,58 грн оплати, потім такі акти складалися щомісяця.

    Патологоанатомів, за версією слідства, призначили координаторами з трансплантації та водночас включили до бригад з вилучення. У судових матеріалах описано випадки обману родичів та щонайменше три епізоди, коли матеріали вилучалися шляхом маніпуляцій або всупереч відмові родини. Лаборантка виконувала функції кур’єра та відправляла тканини представникам “Пробонес” і третім особам, зокрема залізницею.

    Також, за інформацією слідства, всі незаконні розрахунки по торгівлі біологічними тканинами тканинами померлих здійснювались через структури “КІТ Group” харківського бізнесмена Антона Ткаченко.

    Зокрема, у матеріалах Шевченківського райсуду Чернівців зазначено, що представники “Пробонес” та треті особи з квітня по липень 2026 року щомісяця передавали співробітникам бюро готівку через мережу пунктів обміну валют ТОВ “КІТ Груп”. Потім гроші розподілялися між учасниками. Слідство нарахувало щонайменше 190 тис. грн неправомірного доходу. Чотирьом фігурантам повідомили про підозру; питання щодо запобіжного заходу розглядалися у справах №727/12176/26, №727/12177/26, №727/12178/26 та №727/12180/26.

    Нагадаємо, раніше ми писали, як харківський бізнесмен Антон Ткаченко вибудува масштабну інфраструктуру по відмиванню коштів та легалізації їх за кордоном через близьку до росіян кріптобіржу  WhiteBIT Микити Шенцева та Володимира Носова.

  • Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    У Чернівцях припиняють роботу сервіси прокату електросамокатів. Міська рада розірвала меморандуми про співпрацю з трьома операторами — Bolt, Vevi та Jet.ua. Компанії отримали 14 днів, щоб прибрати самокати, зарядні станції та інше обладнання з міських вулиць.

    Рішення Чернівецька міська рада ухвалила під час сесії 10 серпня. Його підтримали 22 депутати. Причиною стали численні звернення та скарги мешканців міста, які стосувалися хаотичного паркування самокатів, їхнього розміщення на об’єктах благоустрою та порушень правил безпеки дорожнього руху.

    У міськраді зазначили, що використання прокатних електросамокатів у місті створює низку проблем для інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Зокрема, йдеться про самокати, які залишають посеред тротуарів та в інших місцях, де вони можуть перешкоджати пересуванню людей.

    Окремо депутати звернули увагу на порушення правил безпеки користувачами електросамокатів. Серед проблем називали рух проїжджою частиною, пішохідними переходами та тротуарами, а також випадки, коли на одному самокаті одночасно пересуваються двоє або навіть троє людей. Такі ситуації, на думку міської влади, підвищують ризик дорожньо-транспортних пригод.

    Також у Чернівцях звернули увагу на відсутність достатніх механізмів контролю за паркуванням і використанням прокатного транспорту та відповідальністю у випадку зіткнень із пішоходами, велосипедистами чи автомобілями.

    Що буде із самокатами

    Після розірвання меморандумів оператори мають протягом 14 календарних днів звільнити міські об’єкти благоустрою від електросамокатів, зарядних станцій та іншого обладнання, необхідного для роботи сервісів.

    Якщо компанії не виконають вимогу у встановлений термін, самокати можуть примусово перемістити на майданчик тимчасового зберігання. Таким чином, після завершення 14-денного періоду послуги прокату Bolt, Vevi та Jet.ua у Чернівцях мають припинитися.

    Водночас рішення міськради стосується саме прокату електросамокатів. Воно не означає повної заборони приватного користування електросамокатами мешканцями міста.

    Чернівці стали одним із українських міст, які останнім часом посилюють правила щодо електросамокатів. Причиною таких рішень стають питання безпеки, паркування та відповідальності користувачів і операторів. Водночас на рівні України також обговорюють додаткові обмеження для цього виду транспорту, зокрема вікові вимоги, правила користування та безпекові стандарти.

  • «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    «Дружина заробила понад 1,6 млн грн»: керівник міського ТЦК на Буковині виявився доларовим мільйонером

    Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Андрій Ровецький опинився у центрі уваги після оприлюднення його електронної декларації. Документ свідчить, що родина військового посадовця володіє значними заощадженнями, нерухомістю та отримує стабільні доходи, а дружина керівника ТЦК заробляє у кілька разів більше за чоловіка.

    Інформацію про майновий стан сім’ї оприлюднили «Українські Новини» з посиланням на дані електронної декларації посадовця.

    Що задекларував керівник ТЦК

    Згідно з декларацією, сім’я Андрія Ровецького володіє квартирою у Чернівцях та автомобілем Nissan Rogue 2015 року випуску.

    За минулий рік сам посадовець отримав близько 445 тисяч гривень заробітної плати за місцем служби. Натомість його дружина Оксана задекларувала дохід від підприємницької діяльності у розмірі понад 1,6 млн грн. Таким чином, основним джерелом надходжень у родині є саме бізнес дружини.

    Окрім поточних доходів, родина має суттєві грошові заощадження. За даними декларації, йдеться приблизно про 65 тисяч доларів США та понад мільйон гривень, які зберігаються як у готівковій формі, так і на банківських рахунках.

    За поточним курсом валют загальна сума заощаджень родини перевищує кілька мільйонів гривень.

    Хто такий Андрій Ровецький

    Андрій Ровецький нині виконує обов’язки начальника Чернівецького міського ТЦК та СП. Останніми місяцями він неодноразово коментував резонансні випадки мобілізації у Чернівцях та представляв позицію територіального центру комплектування під час засідань парламентської тимчасової слідчої комісії.

    Зокрема, на початку червня Ровецький пояснював обставини гучного інциденту на будівельному майданчику в Чернівцях, де працівники ТЦК проводили перевірку військово-облікових документів. За його словами, мобілізовані чоловіки перебували у розшуку як порушники військового обліку та не мали права на відстрочку.

    Тема декларацій ТЦК залишається резонансною

    Останнім часом суспільну увагу привертають декларації посадовців територіальних центрів комплектування по всій Україні. На тлі воєнного стану та мобілізаційних процесів громадськість особливо уважно стежить за майновим станом керівників ТЦК та членів їхніх сімей.

    Протягом останніх місяців правоохоронні органи також повідомляли про низку кримінальних проваджень щодо окремих посадовців системи комплектування. Зокрема, навесні цього року Державне бюро розслідувань затримало посадовця одного з районних ТЦК Чернівецької області за підозрою у вимаганні грошей за сприяння у знятті військовозобов’язаних із розшуку.

    Водночас сама наявність значних доходів або заощаджень у декларації не свідчить про порушення закону. Законодавство України зобов’язує посадовців лише відкрито декларувати майно, доходи та активи членів сім’ї. Оцінку законності походження коштів можуть надавати виключно уповноважені органи в межах перевірок НАЗК або правоохоронних розслідувань.

    На цей момент інформації про претензії правоохоронних органів до самого Андрія Ровецького або його декларації немає.

  • Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Підозрювана в корупції адептка сепаратизму Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі

    Колишня голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, яка  зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі премій на 100 тис грн та була помічена на сепаратистському заході, де лунали заклики про перехід Чернівецької області до складу Румунії, продовжує  працювати на держслужбі.

    Нагадаємо, за повідомленням Чернівецької обласної прокуратури, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш, зловживаючи службовим становищем, безпідставно нараховувала собі додаткову заробітну плату та премію. Внаслідок її дій з місцевого бюджету було витрачено майже 100 тисяч гривень.

    За процесуального керівництва прокурорів Чернівецької окружної прокуратури  Олені Нандриш було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

    Скріншот сайту Чернівецької обласної прокуратури

    Водночас, екс-голова Магальської сільської ради Олена Нандриш відома також тим, що у 2019-му році підтримала захід адептів ідеї Великої Румунії, які виступають за вихід зі складу України “Чернівців, Буковини та Бессарабії”.

    Скріншот Фейсбук сторінки одного з лідерів «Romania mare» Георге Сіміона

    Так, під час заходу за участі української чиновниці Олени Нандриш, один з лідерів Romania mare Георге Сіміон, заявив наступне:

    “Сьогодні перед вами я зібрав «Велику Румунію» від Дністра до Тиси, я сьогодні привіз сюди в Аджуд Чернівці. Ми повинні розуміти всі, що ми єдиний народ від Дністра до Тиси, ми повинні піклуватись про цей народ”.

    Нагадаємо, незважаючи на підозри в корупції та відвідини сепаратиських заходів, Олена Нандриш продовжує працювати на держслужбі на посаді начальника відділу культури, сім’ї, молоді, спорту та міжнародного  співробітництва Магальської сільської ради.

  • Загадкова смерть автора “Червоної рути”: як виглядає могила Володимира Івасюка у Львові

    Загадкова смерть автора “Червоної рути”: як виглядає могила Володимира Івасюка у Львові

    Володимир Івасюк — один із найвідоміших українських композиторів ХХ століття, автор легендарних пісень «Червона рута» та «Водограй», чия творчість стала символом української естради й культурного спротиву радянській системі. 24 квітня 1979 року він вийшов із дому у Львові й зник безвісти, а майже через місяць його тіло знайшли у Брюховицькому лісі під Львовом. Радянське слідство наполягало на версії самогубства, однак рідні, друзі та багато дослідників від самого початку не вірили в таке пояснення. У 2019 році судова експертиза, проведена після відновлення розслідування, встановила, що Івасюк фізично не міг самостійно вчинити самогубство за тих обставин, які описувалися у справі.

    Володимир Івасюк народився 4 березня 1949 року в Кіцмані Чернівецької області в родині педагогів. Його батько Михайло Івасюк був письменником і науковцем, мати Софія — вчителькою. З дитинства майбутній композитор виявляв неабиякі музичні здібності: грав на скрипці, фортепіано, віолончелі та гітарі. Уже в юності він почав писати пісні, а згодом створив понад сотню вокальних творів і десятки інструментальних композицій. У біографічних довідках Івасюка називають композитором, поетом, мультиінструменталістом і одним із засновників української естрадної музики.

    Справжній всенародний успіх прийшов до нього у 1970 році, коли прозвучали «Червона рута» та «Водограй». Ці пісні швидко стали популярними не лише в Україні, а й далеко за її межами. «Червона рута» згодом перетворилася на культурний код кількох поколінь українців, а ім’я Івасюка стало нерозривно пов’язаним із відродженням української пісні в радянський період. Його творчість вирізнялася тим, що поєднувала сучасне естрадне звучання з українською мелодикою, фольклорними мотивами та поетичною глибиною. Саме це зробило його музику близькою для мільйонів людей.

    Попри успіх, життя Івасюка обірвалося надто рано — у 30 років. У квітні 1979 року він повернувся до Львова після участі в роботі журі республіканського конкурсу артистів естради в Хмельницькому. Вранці 24 квітня композитор вийшов із дому і більше не повернувся. Його шукали кілька тижнів, а 18 травня тіло знайшли у Брюховицькому лісі. Офіційна радянська версія наполягала на самогубстві, зокрема посилаючись на те, що митець раніше проходив лікування у психіатричній лікарні. Однак близькі композитора відкидали цю версію, вказуючи на обставини, які не вкладалися в офіційну картину подій.

    Уже в незалежній Україні справа Івасюка неодноразово поверталася в публічний простір. Найвагомішим став висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 2019 року. Після слідчого експерименту експерти дійшли висновку, що композитор не міг самостійно залізти на дерево, зав’язати вузол і здійснити дії, які радянське слідство описувало як самогубство. За словами фахівців, навіть фізично сильна людина не змогла б виконати це без сторонньої допомоги в тих умовах.

    Похорон Володимира Івасюка відбувся 22 травня 1979 року у Львові та перетворився на масову акцію пам’яті й протесту. Попри тиск радянської влади, тисячі людей прийшли провести композитора в останню путь. Після похорону багато учасників зазнавали переслідувань: когось звільняли з роботи, студентів могли відраховувати, а біля могили, за свідченнями очевидців, тривалий час чергували співробітники КДБ. Місцем поховання композитора став Личаківський цвинтар у Львові — один із найвідоміших українських некрополів, де спочивають видатні діячі культури, науки, політики та визвольного руху.

    Сьогодні могила Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі є одним із важливих місць пам’яті української культури. На ній встановлено пам’ятник із бронзовою постаттю молодого композитора біля рояля. Однак цей монумент з’явився не одразу: за радянських часів влада довго не дозволяла встановити повноцінний пам’ятник. Раніше на могилі стояв дерев’яний хрест, який, за свідченнями, неодноразово нищили вандали. Лише через роки після смерті митця на місці поховання з’явився нинішній меморіал, який став символом не лише пам’яті про Івасюка, а й незнищенності української культури. Опис пам’ятника на Личаківському цвинтарі також міститься у відкритих довідкових джерелах і фотоматеріалах.

    Пам’ять про Володимира Івасюка живе не лише у Львові чи Чернівцях, а й у всій Україні. Його пісні досі виконують артисти різних поколінь, а «Червона рута» залишається однією з найвпізнаваніших українських композицій у світі. У 2009 році Івасюку посмертно присвоїли звання Героя України, що стало офіційним визнанням його внеску в національну культуру. Та попри державні нагороди й численні вшанування, головна таємниця його життя — обставини смерті — досі остаточно не розкрита.

    Історія Івасюка залишається болючою не лише через ранню смерть талановитого митця, а й через те, що вона стала символом тиску радянської системи на українську культуру. Його творчість була надто українською, надто популярною і надто живою, щоб не викликати тривоги у влади, яка прагнула контролювати будь-який прояв національної самобутності. Саме тому могила Володимира Івасюка сьогодні — це не просто місце поховання композитора. Це місце пам’яті про людину, яка змінила українську музику, і про покоління митців, які творили українське навіть тоді, коли це було небезпечно.

  • «Динамо» розгромило «Буковину» і вийшло у фінал Кубка України

    «Динамо» розгромило «Буковину» і вийшло у фінал Кубка України

    У вівторок, 21 квітня, у півфінальному матчі Кубка України з футболу київське Динамо Київ здобуло переконливу перемогу над чернівецькою Буковина з рахунком 3:0 та стало першим фіналістом турніру сезону 2025/26.

    Попри фінальний рахунок, початок матчу був непростим для киян. «Буковина» активно увійшла в гру та створила кілька небезпечних моментів біля воріт «Динамо». Найгостріший епізод стався в середині першого тайму, коли воротар киян Георгій Нещерет двічі поспіль зреагував на удари Дахновського та добивання Підлепенця, зберігши свої ворота «сухими».

    Однак після цього ініціатива поступово перейшла до «Динамо». Швидка контратака киян завершилася результативно: після передачі з флангу Владислава Волошина нападник Матвій Пономаренко відкрив рахунок у матчі, реалізувавши свій момент.

    Команда з Києва продовжила тиснути і до перерви подвоїла перевагу. Цього разу вже сам Волошин скористався передачею Віталія Буяльського, обіграв захисників у штрафному майданчику та точно пробив у дальній кут воріт, встановивши рахунок 2:0.

    У другому таймі гра залишалася динамічною. «Буковина» намагалася повернутися в матч, створювала моменти та підвищувала темп, однак оборона «Динамо» діяла впевнено, не дозволяючи супернику скоротити відставання.

    Ключовим епізодом став фінал зустрічі, коли на 82-й хвилині Пономаренко оформив дубль, вдруге відзначившись у матчі та встановивши остаточний рахунок — 3:0 на користь киян.

    «Динамо» продемонструвало перевагу у швидкості переходу з оборони в атаку, що й стало одним із вирішальних факторів. Особливо ефективно кияни використовували флангові атаки та простір за спинами захисників «Буковини».

    Чернівецька команда, попри активний початок, поступово втратила контроль над темпом гри. Водночас кияни впевнено реалізували свої ключові моменти, що і забезпечило комфортну перемогу.

    У складі «Динамо» на поле виходили як основні гравці, так і ротаційні футболісти, зокрема Андрій Ярмоленко, Микола Шапаренко та Віталій Буяльський, які суттєво вплинули на перебіг гри.

    «Буковина» намагалася діяти організовано, але не завжди встигала за швидкими комбінаціями суперника. У другому таймі команда додала в агресії, однак цього виявилося недостатньо.

    Це не перша зустріч команд у Кубку України на стадії півфіналу — у попередньому сезоні «Динамо» також здобуло впевнену перемогу над «Буковиною» з рахунком 4:1, що підкреслює стабільну перевагу киян у цих протистояннях.

    Другий фіналіст визначиться у матчі між Металіст 1925 та Чернігів, який відбудеться 22 квітня. Переможець цього протистояння зустрінеться з «Динамо» у фіналі Кубка України.

    Фінальний матч стане вирішальним у боротьбі за трофей сезону, а київський клуб вже має можливість підготуватися до вирішального поєдинку, маючи перевагу досвіду та глибини складу.

  • Смертельна статистика за добу: в Україні потонули п’ятеро людей, ще одного вдалося врятувати

    Смертельна статистика за добу: в Україні потонули п’ятеро людей, ще одного вдалося врятувати

    Протягом останньої доби в Україні зафіксовано серію трагічних випадків на водоймах — загинули щонайменше п’ятеро людей у різних регіонах країни. Про це повідомили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, закликавши громадян бути максимально обережними під час відпочинку біля води.

    За інформацією рятувальників, інциденти сталися одразу в кількох областях і містах, що свідчить про системну проблему нехтування правилами безпеки. У більшості випадків обставини трагедій ще з’ясовуються, однак попередньо йдеться про нещасні випадки під час перебування біля водойм.

    Зокрема, на Вінниччині трагедія сталася у селі Дмитрашківка — там із місцевого ставка дістали тіло 60-річного чоловіка. У Вінницька область подібні випадки трапляються регулярно, особливо у теплу пору року, коли люди частіше відвідують водойми без належного контролю.

    Ще один випадок зафіксовано на Житомирщині — у селі Дідковичі Коростенського району з річки Уж рятувальники вилучили тіло загиблого чоловіка. Річка Уж, як зазначають місцеві жителі, має складну течію в окремих ділянках, що може становити небезпеку для людей без належної підготовки.

    У місті Кропивницький трагедія сталася на річці Сугоклея. Там тіло чоловіка з води дістали місцеві мешканці ще до прибуття підрозділів ДСНС. Подібні випадки свідчать про те, що часто інциденти відбуваються раптово, і перша допомога залежить від очевидців.

    Найбільше трагедій за добу зафіксовано у Чернівецька область. У Чернівцях із річки Прут рятувальники дістали тіло чоловіка, а в місті Кіцмань — тіло жінки зі струмка. Таким чином, лише в одному регіоні сталося одразу два смертельні випадки.

    Водночас у Сумах вдалося уникнути ще однієї трагедії. На річці Псел рятувальники врятували чоловіка 1976 року народження. Його стан наразі уточнюється, однак сам факт порятунку свідчить про оперативність роботи екстрених служб.

    У ДСНС України наголошують, що більшість подібних випадків пов’язані з порушенням елементарних правил безпеки. Серед найпоширеніших причин — купання у необладнаних місцях, вживання алкоголю, нехтування погодними умовами та відсутність контролю за дітьми.

    Фахівці підкреслюють, що навіть спокійні на вигляд водойми можуть приховувати небезпеку: нерівне дно, холодні течії, різкі перепади глибини або підводні перешкоди. Особливо це стосується річок і ставків, які не мають спеціально облаштованих зон для купання.

    З настанням теплішої погоди кількість відвідувачів водойм традиційно зростає, що автоматично збільшує ризик нещасних випадків. Саме тому рятувальники закликають громадян дотримуватися базових правил: купатися лише у дозволених місцях, не заходити у воду в стані алкогольного сп’яніння, не залишати дітей без нагляду та уникати купання у вечірній і нічний час.

    Окремо наголошується на важливості навчання базовим навичкам надання першої допомоги. У критичних ситуаціях саме швидка реакція очевидців може врятувати життя до прибуття професійних рятувальників.

    Експерти також звертають увагу на необхідність розвитку інфраструктури безпечного відпочинку біля води. Йдеться про облаштування пляжів, встановлення попереджувальних знаків, чергування рятувальників та проведення інформаційних кампаній серед населення.

    Зафіксована за добу загибель п’яти людей на водоймах є тривожним сигналом про необхідність підвищення рівня безпеки. У ДСНС України закликають громадян не нехтувати правилами та відповідально ставитися до власного життя і життя оточуючих.

    Трагічна статистика вкотре нагадує: навіть звичайний відпочинок біля води може мати фатальні наслідки, якщо ігнорувати базові правила безпеки.

  • У Чернівцях судитимуть громадянина Туреччини за спробу підпалу енергетичного об’єкта

    У Чернівцях судитимуть громадянина Туреччини за спробу підпалу енергетичного об’єкта

    У Чернівцях передано до суду справу щодо громадянина Туреччини, якого обвинувачують у спробі диверсії проти об’єкта критичної інфраструктури. За даними прокуратури, іноземець намагався підпалити електропідстанцію, що забезпечує стабільне електропостачання важливих об’єктів.

    Як повідомили у Чернівецькій обласній прокуратурі, чоловіку інкримінують незакінчений замах на диверсію. Йдеться про тяжкий злочин, який передбачає відповідальність за посягання на об’єкти, що мають стратегічне значення для функціонування держави.

    За версією слідства, пропозицію здійснити підпал підозрюваний отримав через один із месенджерів. Невідомі особи запропонували йому грошову винагороду за атаку на енергетичний об’єкт.

    На початку січня 2026 року він прибув до Чернівців, заздалегідь забронювавши житло. Після цього чоловік почав підготовку до злочину — придбав каністру з лійкою та пальне, а також провів розвідку території підстанції.

    Слідство встановило, що підозрюваний зафіксував об’єкт на відео і передав запис замовнику як доказ готовності виконати завдання. Згодом він змінив місце проживання і оселився ближче до підстанції, винайнявши кімнату в хостелі неподалік.

    Правоохоронці затримали його безпосередньо під час спроби підпалу. За їхніми даними, у момент затримання він уже почав обливати територію енергетичного об’єкта пальним.

    Наразі обвинувачений перебуває під вартою. Досудове розслідування у справі проводили слідчі Служби безпеки України в Чернівецькій області.

    У правоохоронних органах наголошують, що такі спроби диверсій є частиною ширшої тактики атак на критичну інфраструктуру, спрямованих на дестабілізацію ситуації в регіонах. Саме тому подібні злочини розглядаються як особливо небезпечні в умовах воєнного стану.

  • Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Закупівля дронів для армії у Чернівцях перетворилася з рядового тендеру на гучний скандал із кримінальним провадженням, переплатою понад мільйон гривень і новими питаннями до міського голови Романа Клічука.

    Історія почалася з контракту на 8 мільйонів гривень, який Чернівецький міськвиконком уклав із ТОВ «Головна мануфактура». Компанія отримала підряд на постачання дронів для фронту, хоча її основний вид діяльності — торгівля тканинами та пошиття одягу.

    Сам факт вибору такого постачальника вже викликав питання. Але ще більше їх з’явилося після того, як правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а експертиза встановила переплату у розмірі 1,34 мільйона гривень.

    Ситуація ускладнилася, коли Чернівецький районний суд відмовив слідству в доступі до документів міської ради та міського голови. На цьому етапі справа фактично могла бути заблокована. Втім, після розголосу і тиску з боку громадськості у процес втрутився Офіс генерального прокурора, і розслідування отримало продовження.

    Паралельно з’ясувалося, що «Головна мануфактура» постачала дрони не лише Чернівцям, а й іншим громадам, попри відсутність профільного досвіду. З 2018 року компанія отримала державних замовлень на понад 316 мільйонів гривень. Найбільші контракти — на постачання квадрокоптерів — вона виконувала для Житомирської міської ради.

    На момент закупівлі у Чернівцях власником компанії був Ігор Селезньов, а згодом вона перейшла у власність громадянина Туреччини Ямача Хусейна.

    Однак ключове питання полягає навіть не у самій закупівлі, а у тому, як ця історія вивела на ширший контекст діяльності міської влади Чернівців і особисто Романа Клічука.

    Зокрема, у всіх трьох тендерах, які виграла «Головна мануфактура» у Чернівецької міської ради, були інші учасники, які пропонували ті ж самі дрони за значно нижчою ціною. Це прямо ставить під сумнів ефективність використання бюджетних коштів.

    На цьому тлі з новою силою актуалізувалися питання до фінансового стану самого мера. Згідно з його декларацією, Клічук має значні грошові накопичення — понад 8,8 мільйона гривень, а також сотні тисяч доларів і євро. Водночас його офіційний дохід становить близько 1,6 мільйона гривень.

    Формально це можна пояснити бізнесом, яким він займався до обрання. Але проблема в тому, що навіть фінансові показники його ключових компаній не дають чіткої відповіді на питання про походження таких накопичень.

    Наприклад, ТОВ «Рома» при обороті у мільярди гривень показує збиток понад 41 мільйон гривень, тоді як інша структура — «Гойра груп» — має прибуток близько 7,8 мільйона гривень. Ці цифри не виглядають такими, що автоматично пояснюють масштаб особистих активів.

    Ще один фактор — ситуація в оточенні мера. Одразу кілька його заступників і підлеглих фігурують у скандалах, пов’язаних із деклараціями, майном або бюджетними витратами.

    Окреме кримінальне провадження стосується завищення вартості ремонтів доріг майже на 3,5 мільйона гривень. При цьому витрати профільного департаменту зросли з 9 мільйонів до 1,6 мільярда гривень за кілька років.

    Також є питання до діяльності комунальних підприємств, зокрема «Міськсвітла», де йдеться про підозри у розтраті коштів на закупівлях.

    У підсумку історія з дронами перестає бути окремим епізодом. Вона вписується у загальну картину, де рішення щодо бюджетних витрат, кадрова політика та фінансові показники посадовців формують стійкий масив запитань до керівництва міста.

    Чим завершиться розслідування — поки що відкрите питання. Але вже зараз очевидно, що кейс із закупівлею дронів запустив процес, який може мати значно ширші наслідки, ніж один тендер.

    Зауважимо, що історія з дронами не є першим кейсом, який викликає питання до фінансового стану міського голови. Раніше ми вже звертали увагу на суттєвий розрив між офіційними доходами Романа Клічука та його способом життя і задекларованими активами. Йшлося про багатомільйонні заощадження, бізнес-активи та нерухомість, які складно пояснити лише задекларованими доходами.

  • Жінка сховала золото у шкарпетках: суд на Буковині не визнав контрабанди і повернув злитки власниці

    Жінка сховала золото у шкарпетках: суд на Буковині не визнав контрабанди і повернув злитки власниці

    Чернівецький районний суд закрив провадження щодо громадянки Ірини Боднар, яка намагалася перетнути кордон із чотирма золотими злитками, схованими в шкарпетках, загальною вагою 400 грамів і вартістю понад 2,8 млн грн. Суд визнав, що жінка не мала наміру приховувати дорогоцінний метал, і зобов’язав повернути золото власниці.

    Ірина Боднар прямувала пішки до Румунії через пункт пропуску «Порубне-Сірет» 20 січня 2026 року та обрала «зелений коридор». Під час митного контролю інспектори виявили чотири злитки швейцарського виробника VALCAMBI SUISSE по 100 грамів кожен, сховані в шкарпетках. Чернівецька митниця склала протокол за статтею про переміщення товарів із приховуванням від митного контролю (ч. 1 ст. 483 МК України), що тягне за собою конфіскацію.

    У суді Ірина Боднар пояснила, що заховала золото через страх пограбування під час подорожі, а при вході до митного контролю сама повідомила інспекторку про наявність злитків і показала їх. Суддя Олександр Войтун дійшов висновку, що в діях жінки не було умислу на приховування, тому складу контрабанди не виявлено.

    Суд закрив провадження за ст. 483 МК України та постановив повернути золото власниці. Водночас матеріали щодо недекларування передали Чернівецькій митниці, яка може накласти адміністративний штраф без конфіскації. Наразі митниця подала апеляційну скаргу на рішення суду.