Golosnovinua.com

Позначка: членство в НАТО

  • Після закінчення війни Україна може вступити в новий конфлікт

    Після закінчення війни Україна може вступити в новий конфлікт

    Екс-міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив серйозну тривогу щодо майбутнього України у разі відмови від членства в НАТО. В інтерв’ю виданню Kyiv Independent він зазначив, що якщо Україна не отримає членство в Альянсі, то через кілька років Росія може знову стати агресором.

    За словами Кулеби, наступне покоління українських політиків буде зосереджено на відновленні країни після війни, а ось покоління після них може прийти до влади із реваншистськими настроями. Це, за його словами, призведе до прагнення відвоювати території та змусити Росію “заплатити” за все, що вона зробила Україні під час війни.

    Кулеба переконаний, що після економічного відновлення України аргументи на користь реваншу та покарання Росії можуть стати домінуючими у внутрішній політиці. Він вказав, що це буде сприяти посиленню агресивної риторики та може навіть призвести до нових військових етапів у відносинах між Україною та Росією.

  • Чи готова Україна до компромісу заради миру

    Чи готова Україна до компромісу заради миру

    Президент України Володимир Зеленський змінює риторику щодо війни з Росією. Його заяви про можливість дипломатичних рішень для повернення окупованих територій та ідея про членство України в НАТО навіть без звільнення всіх регіонів викликають неоднозначну реакцію в суспільстві та за кордоном. Чи є це кроком до миру, чи вимушеною реакцією на військові та політичні реалії?

    Під час серії інтерв’ю Зеленський висловив готовність розглянути припинення війни за умови гарантій безпеки для України, зокрема через вступ до НАТО. Ще нещодавно він твердо заявляв про необхідність повного повернення територій, однак зараз президент зазначає, що українська армія поки що не має достатньо ресурсів для звільнення всіх окупованих регіонів.

    “Нашій армії не вистачає сил для звільнення окупованих територій. Ми повинні знайти дипломатичні рішення”, — сказав Зеленський в інтерв’ю японському Kyodo News.

    Ідея тимчасового “замороження” конфлікту набуває ваги, але сам Зеленський наголосив, що це можливо лише з позиції сили, адже без цього російська агресія може відновитися у майбутньому.

    Одним із центральних елементів нової стратегії є прагнення Зеленського інтегрувати Україну до НАТО навіть у нинішніх умовах. Проте перспективи членства виглядають невизначеними, адже Альянс не готовий прийняти країну з незавершеним конфліктом.

    Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг натякнув, що навіть тимчасова передача окупованих територій Росії може бути допустимою, якщо Київ отримає серйозні гарантії безпеки. Однак для українського суспільства такий компроміс залишається болючим питанням.

    Рівень підтримки тривалих бойових дій серед українців знижується. Опитування Gallup показує, що 52% населення виступають за переговори, тоді як торік цей показник становив лише 27%. Це свідчить про те, що українське суспільство все частіше шукає альтернативи нескінченному протистоянню.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав зосередитися на посиленні військової допомоги Україні. Водночас Європейський Союз обіцяє підтримувати Київ “стільки, скільки буде потрібно”. Але фінансова підтримка, необхідна Україні, вражає — лише на 2024 рік уряд оцінює потребу у 120 мільярдів євро.

    Якщо ж адміністрація Дональда Трампа, у разі його повернення до влади, скоротить допомогу, як він неодноразово обіцяв, Україна може опинитися в складній ситуації.

    Росія, як і раніше, не демонструє зацікавленості в мирних переговорах. Кремль витрачає значні ресурси на продовження війни, хоча щоденні втрати перевищують тисячу військових. Москва наполягає на тому, що Київ має відмовитися від намірів вступу до НАТО, і лише це може стати основою для мирного врегулювання.

  • У 2025 році війна може завершитися – Зеленський

    У 2025 році війна може завершитися – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський висловив оптимізм щодо можливості завершення війни в 2025 році. У своєму інтерв’ю він акцентував на низці ключових аспектів, які можуть вплинути на подальший розвиток подій.

    Головні тези заяви Зеленського

    1. Ризики для НАТО та вплив України
      Президент зазначив, що амбіції Володимира Путіна можуть загрожувати країнам-членам НАТО. Однак можливість подальшої агресії Росії безпосередньо залежить від результату війни в Україні:

      • Перемога України зупинить Путіна.
      • Нав’язаний Україні несправедливий мир збільшить ризики нападу на НАТО.

      “Багато чого вирішиться саме цього року”, – підкреслив Зеленський.

    2. Дефіцит далекобійної зброї

      Президент визнав, що надання далекобійної зброї суттєво допомагає Україні, але рішення надати її ухвалили із запізненням, а кількість поставок поки що недостатня.

    3. Майбутнє України в НАТО
      Зеленський наголосив, що реальна незалежність України можлива лише за умови вступу до НАТО. У своїй заяві він запропонував:

      • Запрошення до НАТО в міжнародно визнаних кордонах України.
      • Тимчасове “взяття під парасольку НАТО” тих територій, які перебувають під контролем України, для завершення гарячої фази війни. Інші території можуть бути повернуті дипломатичними методами.
  • Україна могла приєднатися до НАТО у 2006 році, але втратила шанс: секретні файли США

    Україна могла приєднатися до НАТО у 2006 році, але втратила шанс: секретні файли США

    Україна мала реальну можливість вступити до НАТО ще у 2006 році, однак внутрішні політичні розбіжності завадили цьому важливому кроку. Як стало відомо з документального проєкту ТСН “USA-UA: Секретні файли Білого дому”, тодішній помічник держсекретаря США з питань Європи Стів Пайфер розповів, що головною перепоною стала незгода між президентом Віктором Ющенком та прем’єр-міністром Віктором Януковичем.

    Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

    Ранні кроки України до НАТО

    Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

    Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

    На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

    Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.

  • Офіс президента спростував чутки про те, що є країни які не хочуть вступу України до НАТО

    Офіс президента спростував чутки про те, що є країни які не хочуть вступу України до НАТО

    В Офісі президента України спростували інформацію про те, що нібито сім країн виступають проти запрошення України до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Про це повідомив прес-секретар глави держави Сергій Никифоров.

    Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

    Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

    Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.

  • Чому Україна ще не отримала запрошення до НАТО

    Чому Україна ще не отримала запрошення до НАТО

    У плані перемоги у війні, представленому президентом Володимиром Зеленським, запрошення України до НАТО стоїть на першому місці. Однак американський конгресмен Джеррі Конноллі, який вдруге очолює Парламентську асамблею Альянсу, пояснив, чому таке важливе запрошення досі не видано.

    Конноллі вважає, що наразі основним пріоритетом є завершення війни та відновлення суверенітету України над її територіями. Він підкреслив, що НАТО, а також уряд США, мають чітку позицію щодо підтримки ідеї приєднання України до Альянсу. Однак, за його словами, перш ніж здійснити це приєднання, потрібно вирішити проблему окупації та присутності російських військ на території України.

    Конгресмен зазначив, що важливо дочекатися завершення війни, щоб Україна могла приєднатися до НАТО в цілому, а не лише з частиною своїх територій. “Можливо, це не єдиний шлях, але ми сподіваємося на певний результат. Саме тому НАТО та уряд США виділяють великі ресурси для підтримки України,” – пояснив він.

    Конноллі також звернув увагу на те, що президент США Джо Байден підтримує устремління України, включаючи її прагнення вступити до НАТО. Однак він підкреслив, що Байден навряд чи вдасться до конкретних дій без консультацій з іншими союзниками по НАТО.

    На думку конгресмена, першим пріоритетом є завершення насильства, яке чинять росіяни на українських територіях. “Давайте не втрачати фокус на цій пріоритетній меті. Підтримка президента Зеленського та української армії, щоб виграти цю боротьбу, повинна залишатися у центрі уваги,” – підсумував він.

  • Верховна Рада може пришвидшити інтеграцію України в НАТО – нардеп

    Верховна Рада може пришвидшити інтеграцію України в НАТО – нардеп

    Верховна Рада України має можливість прискорити виконання першого пункту плану перемоги, запропонованого президентом Володимиром Зеленським. Цей пункт стосується запрошення України в НАТО ще до закінчення війни. Таку думку висловив народний депутат від партії Голос Ярослав Юрчишин в інтерв’ю виданню «Главком».

    Юрчишин зазначив, що членство в НАТО, можливо, є віддаленою перспективою, але саме запрошення до Альянсу стане чітким сигналом для країни-агресора: «Це свідчитиме, що Альянс готовий приймати Україну. Таким чином, план Путіна щодо недопуску України в НАТО провалився».

    Народний депутат підкреслив, що наявність бодай якогось плану є кращою альтернативою його відсутності, оскільки в іншому випадку Україні можуть нав’язати чужі рішення: «Росія активно працює в цьому напрямку».

    Юрчишин також додав, що жодна конкретика, озвучена в плані перемоги, не могла бути оприлюднена. «План потрібно презентувати так, щоб країна-агресор не змогла використати його проти нас. Щодо деталізації кожного з пунктів можна поставити безліч запитань, більшість з яких мають бути класифіковані як інформація з обмеженим доступом», – пояснив він.

    Депутат підкреслив, що Верховна Рада має виконати велику роботу, щоб пришвидшити реалізацію першого пункту плану. Він вважає, що Україна виконує більшість взятих зобов’язань, зокрема й у сфері реформ: «Це не тільки реформа Служби безпеки, це величезна кількість соціальних та правових реформ».

    Також Юрчишин зауважив, що парламент повинен продовжувати здійснювати нагляд за використанням західної зброї відповідно до домовленостей із партнерами та звітувати про це.

    Нагадаємо, що президент Зеленський підкреслив: немає і не може бути жодної альтернативи миру, жодного заморожування війни чи інших маніпуляцій, які перенесуть російську агресію на інший етап.

  • Зеленський зустрінеться з Камалою Гарріс у Вашингтоні щоб обговорити членство в НАТО та план перемоги

    Зеленський зустрінеться з Камалою Гарріс у Вашингтоні щоб обговорити членство в НАТО та план перемоги

    Наступного тижня віцепрезидентка США Камала Гарріс планує зустрітися з українським президентом Володимиром Зеленським у Вашингтоні, щоб обговорити ключові питання, що стосуються майбутнього України на міжнародній арені. Як повідомляє Bloomberg, однією з основних тем стане членство України в НАТО та Європейському Союзі, на якому наполягає Зеленський.

    Ключові теми обговорення

    Зеленський має намір під час візиту до Сполучених Штатів не лише лобіювати питання вступу України до НАТО та ЄС, але й домовитися про нові угоди у сфері економіки та безпеки. Важливе місце на переговорах займе питання постачання зброї для Збройних сил України, що є частиною його стратегічного Плану перемоги.

    Зустріч із Камалою Гарріс стане важливою ланкою цього візиту, а основна увага буде приділена подальшій підтримці України з боку США. Також Зеленський планує представити свій план перемоги в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН, де він зустрінеться з президентом США Джо Байденом.

    План перемоги України: що відомо

    Український План перемоги став темою обговорення на найвищому рівні у США. Держдепартамент США ознайомився з ключовими елементами цього плану, який передбачає як посилення військових дій, так і можливі сценарії тимчасового припинення вогню. Однак представники Офісу президента України спростували інформацію про ймовірне “заморожування ситуації” та локальні перемир’я, яку раніше поширили деякі ЗМІ.

    Представники США, зокрема постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд, заявили, що план Зеленського має потенціал для успішної реалізації і Сполучені Штати готові підтримати його.

  • Зеленський прагне вступити до НАТО до завершення президентства Байдена

    Зеленський прагне вступити до НАТО до завершення президентства Байдена

    Президент України Володимир Зеленський висловлює надію на отримання запрошення до НАТО від президента США Джо Байдена до завершення його каденції. Про це пише французьке видання Le Monde, посилаючись на власні джерела. Зеленський вважає, що цей крок може стати переломним моментом у завершенні війни, оскільки дозволить Києву вступити у переговори з Москвою з позиції сили.

    Зеленський активно шукає підтримки серед міжнародних союзників, особливо в США, щоб зміцнити позиції України на дипломатичному полі. Він сподівається, що саме Байден зробить рішучий крок, запросивши Україну до НАТО, що надасть Києву не лише військову, а й політичну підтримку на міжнародній арені. Це могло б посилити переговорні позиції України у можливих перемовинах з Росією.

    Проте, за інформацією Le Monde, ймовірність реалізації цього сценарію залишається невеликою. Адміністрація Байдена виявляє обережність у питаннях прискорення вступу України до НАТО, побоюючись, що цей крок може спровокувати подальшу ескалацію конфлікту з боку Росії.

    Попри постійну підтримку України з боку США, Байден та його адміністрація досі утримуються від офіційних обіцянок щодо прискореного членства України в НАТО. У Вашингтоні побоюються, що такий крок може втягнути альянс у більш пряме протистояння з Росією, що може мати непередбачувані наслідки для глобальної безпеки.

    На думку аналітиків, Зеленському доведеться стикнутися з труднощами в реалізації цього плану, зважаючи на політичні реалії та складну міжнародну ситуацію.

  • Не потрібно фетишизувати членство в НАТО – Лузін

    Не потрібно фетишизувати членство в НАТО – Лузін

    Коли мова йде про питання вступу України до НАТО, важливо розуміти, що це не просто політичний жест, а стратегічний вибір. Павло Лузін, експерт з російського військового потенціалу вашингтонського Центру аналізу європейської політики, зазначає, що Україні варто переосмислити своє ставлення до членства в НАТО.

    “Я не вважаю себе в праві давати поради Україні, адже я не є її громадянином. Але, на основі того, що я досліджую і обговорюю зі своїми колегами, важливо не фетишизувати членство в НАТО. Це не повинно бути самоціллю,” — підкреслює Лузін.

    За словами Лузіна, Україні вже є союзником НАТО і найбільшим отримувачем допомоги від Альянсу. “Українська армія, ще до 2022 року, переходила на стандарти НАТО. Це стосується не тільки зброї, але й освіти та підготовки,” — додає він.

    Лузін вказує на приклад Фінляндії та Швеції, які швидко вступили до НАТО завдяки десятиліттям співпраці з Альянсом. “Фінляндія і Швеція вже де-факто були союзниками НАТО, і коли виникла необхідність, вони отримали де-юре статус,” — пояснює експерт.

    “Не можна забувати про Боснію і Герцеговину, яка з 2010 року має статус кандидата, але реальних зрушень не відбувається через політичні та економічні труднощі. Найголовніше — це не запрошення вступити, а внутрішні реформи та розвиток,” — зазначає Лузін.

    Він також проводить паралелі з іншими країнами, які не є членами НАТО, але мають тісні зв’язки з Альянсом. “Ізраїль і Австралія не є членами НАТО, але це союзники Заходу. Південна Корея і Японія також пройшли довгий шлях економічного та військового розвитку, щоб стати справжніми партнерами США,” — додає Лузін.

    Лузін підкреслює, що важливо зосередитися на внутрішніх перетвореннях, а не тільки на формальних аспектах членства.

    “Не варто фетишизувати членство в Альянсі чи ПДЧ. Справжня мета — це внутрішні зміни та розвиток,” — резюмує він.

    Важливо зосередитися на внутрішніх реформах та перетвореннях, які зроблять країну сильнішою і більш незалежною, незалежно від формального статусу в Альянсі. Це довгий шлях, який потребує значних зусиль, але саме він приведе до справжнього партнерства і безпеки для України.