Golosnovinua.com

Позначка: членство в ЄС

  • Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Україна та Молдова зробили один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. Усі 27 держав-членів ЄС погодилися розпочати переговори щодо відкриття першого переговорного кластера «Основи» (Fundamentals), який є відправною точкою офіційного процесу вступу до Євросоюзу. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    За її словами, вже найближчими днями під час міжурядової конференції буде відкрито перший переговорний кластер для України та Молдови. Саме він охоплює ключові сфери, без яких вступ до ЄС неможливий: верховенство права, функціонування демократичних інституцій, боротьбу з корупцією, незалежність судової системи, права людини та ефективне державне управління.

    «Це визнання рішучості, мужності та важкої роботи, яку обидві країни продемонстрували навіть в умовах безпрецедентних викликів. Це також чіткий сигнал про те, що Європейський Союз залишається найпривабливішою моделлю миру, стабільності та нових можливостей», – наголосила фон дер Ляєн.

    Відкриття першого кластера є знаковою подією не лише для України та Молдови, а й для самого Євросоюзу. Процес переговорів про вступ розбитий на шість великих кластерів, які охоплюють десятки сфер державної політики. Кластер «Основи» традиційно відкривається першим і закривається останнім, адже саме за його результатами оцінюється готовність країни-кандидата до членства.

    Рішення стало можливим після тривалих дипломатичних консультацій між країнами-членами ЄС. Раніше процес фактично блокувався через позицію Угорщини, яка висувала Україні низку вимог щодо забезпечення прав угорської національної меншини на Закарпатті. Однак останні переговори між Києвом і Будапештом дозволили розблокувати процес та отримати підтримку всіх членів Європейського Союзу.

    Ще на початку червня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що всі держави ЄС дали «зелене світло» для початку переговорів щодо першого кластера. Тоді ж Кіпр, який головує у Раді Європейського Союзу, офіційно розпочав процедуру підготовки до відкриття переговорів для України та Молдови.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала, що Україна виконала всі необхідні умови для відкриття першого кластера. Наприкінці 2025 року Київ завершив скринінг законодавства та технічну підготовку щодо всіх шести переговорних кластерів. У березні 2026 року українська сторона отримала від Єврокомісії рекомендації щодо фінальних етапів підготовки до переговорів.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще наприкінці травня заявляла, що немає жодних причин затримувати переговорний процес, оскільки Україна та Молдова виконали всі критерії для старту першого етапу євроінтеграції. За її словами, розширення ЄС має залишатися процесом, який базується виключно на заслугах кандидатів, а не на політичних блокуваннях.

    Наступним етапом стане проведення міжурядової конференції, де офіційно буде відкрито кластер «Основи». Після цього Україна зможе перейти до практичних переговорів щодо конкретних реформ та виконання критеріїв членства. Паралельно триватиме підготовка до відкриття інших переговорних кластерів, які охоплюють економіку, внутрішній ринок, конкурентну політику, екологію, цифровізацію, сільське господарство та зовнішню політику.

    Для України цей крок має не лише політичне, а й символічне значення. Попри повномасштабну війну, держава продовжує виконувати масштабні реформи та інтегруватися до європейського простору. Відкриття переговорного кластера демонструє, що Брюссель розглядає європейське майбутнє України як реальний процес, а не віддалену перспективу.

    Водночас попереду залишається складний і тривалий шлях. Переговори про вступ можуть тривати кілька років, а кожен етап потребуватиме окремого погодження з боку всіх держав-членів ЄС. Проте рішення про відкриття першого кластера фактично означає початок нового історичного етапу у відносинах між Україною та Європейським Союзом.

    У Брюсселі наголошують, що розширення ЄС залишається одним із головних стратегічних інструментів зміцнення безпеки та стабільності на континенті. А вступ України та Молдови розглядається як важлива інвестиція у майбутнє всієї Європи.

  • Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Вже 15 червня: Україна отримає те, на що чекала роками

    Україна та Молдова вже 15 червня можуть зробити один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. У Люксембурзі планують провести дві окремі міжурядові конференції, під час яких буде офіційно відкрито перший переговорний кластер «Основи» («Fundamentals») у межах переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією співрозмовників видання, для України та Молдови відбудуться окремі міжурядові конференції, що фактично дадуть старт новому етапу переговорного процесу. Перед цим у Брюсселі триватиме інтенсивна підготовча робота на рівні робочих груп і послів країн-членів Євросоюзу. Очікується, що вже наступного тижня ЄС затвердить спільну переговорну позицію щодо першого кластера для обох держав.

    Відкриття першого кластера має особливе значення, адже саме він вважається фундаментом усього переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. До нього входять питання верховенства права, незалежності судової системи, захисту прав людини, функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління, боротьби з корупцією, забезпечення свободи та безпеки, а також дотримання європейських стандартів у сфері правосуддя. Саме прогрес у цих сферах визначатиме темпи подальших переговорів щодо всіх інших напрямів євроінтеграції.

    У документах Ради ЄС зазначено, що переговори за кластером «Основи» відкриваються першими та закриваються останніми. Це пов’язано з тим, що саме реформи у сфері правосуддя, демократії та державного управління є базою для інтеграції до європейського простору. Від успішності виконання цих вимог залежатиме відкриття наступних переговорних кластерів.

    Важливо, що рішення про перехід до наступного етапу стало можливим після досягнення політичного прогресу у відносинах між Україною та Угорщиною. Напередодні прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про досягнення всеосяжної домовленості з Україною щодо питань угорської національної меншини. Саме ця тема тривалий час залишалася головною перепоною для розблокування переговорного процесу, оскільки Будапешт наполягав на виконанні низки вимог щодо захисту прав угорської громади на Закарпатті.

    Напередодні Кіпр, який головує в Раді Європейського Союзу, офіційно оголосив про початок підготовки до відкриття переговорів за першим кластером для України та Молдови. У ЄС назвали це важливим сигналом єдності та підтвердженням політичної підтримки європейських прагнень обох країн.

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко вже привітала рішення держав-членів Євросоюзу щодо початку переговорного етапу. За її словами, це ще один крок до стратегічної мети України — повноправного членства в ЄС. Вона наголосила, що країна продовжує виконувати необхідні реформи та адаптувати законодавство до європейських норм.

    Переговори про вступ до Європейського Союзу структуровані за шістьма тематичними кластерами, які охоплюють усі сфери державного управління та економіки. Після відкриття першого блоку Україна зможе поступово переходити до інших напрямів, зокрема внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, сталого розвитку, сільського господарства та зовнішніх відносин. Водночас саме виконання вимог першого кластера залишатиметься ключовим критерієм оцінки готовності країни до подальшого просування в переговорному процесі.

    Для України відкриття першого переговорного кластера стане не лише символічною перемогою на шляху до ЄС, а й практичним підтвердженням того, що попри повномасштабну війну держава продовжує рухатися до європейської інтеграції. Якщо всі необхідні процедури будуть завершені вчасно, вже 15 червня у Люксембурзі розпочнеться новий етап, який може стати одним із найважливіших у сучасній історії української євроінтеграції.

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не розглядає варіант часткового або “обмеженого” членства в Європейському Союзі та наполягає на повноцінній інтеграції до всіх інституцій ЄС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.

    Глава держави наголосив, що для України неприйнятні моделі “ЄС лайтового формату” або поетапного членства без повного політичного і правового статусу, оскільки країна прагне рівноправної участі у всіх механізмах Євросоюзу. За словами Зеленського, Україна розглядає свою армію як важливий елемент майбутньої європейської безпеки і не підтримує ідеї обмеженої інтеграції в оборонній сфері. Він підкреслив, що Європі також потрібна сильна Україна як повноцінний партнер, а не “частковий учасник” спільних політик.

    На тлі цих заяв у Європейському Союзі триває дискусія щодо можливого перегляду процедур розширення, які могли б пришвидшити процес вступу країн-кандидатів. Окремі варіанти передбачають поетапний доступ до частини політик ЄС ще до повноправного членства, однак такі ідеї залишаються предметом політичних дискусій і не мають статусу офіційно ухвалених рішень. Йдеться про спроби знайти баланс між швидкістю розширення та збереженням принципу повного дотримання стандартів ЄС.

    У Євросоюзі діє складна процедура вступу, яка включає гармонізацію національного законодавства країн-кандидатів із правом ЄС, відому як acquis communautaire, та виконання вимог у сферах верховенства права, судової системи, антикорупційної політики, економіки й державного управління. Через масштабність цих вимог процес вступу традиційно займає тривалий час і потребує одностайної підтримки всіх держав-членів.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі підготовки до відкриття переговорних кластерів. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що темпи євроінтеграції залежать як від прогресу реформ в Україні, так і від політичної згоди всередині самого Євросоюзу. У цьому контексті обговорення “неповного членства” вважається радше теоретичним сценарієм, ніж практичною моделлю.

    Під час зустрічі в Берліні також обговорювалися питання військової підтримки України та стратегічного партнерства з Німеччиною. Київ і Берлін підтвердили наміри щодо подальшого поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони, що є частиною ширшого контексту європейської інтеграції України на тлі війни Росії проти України.

  • Угорщина натякнула на можливу зміну позиції щодо вступу України в ЄС

    Угорщина натякнула на можливу зміну позиції щодо вступу України в ЄС

    Уряд Угорщини допускає можливість зміни своєї позиції щодо блокування початку переговорів України про вступ до ЄС. Про це заявив заступник голови МЗС Угорщини Левенте Мадяр після зустрічі з віцепрем’єром України з питань євроінтеграції Тарасом Качкою, яка відбулася у Будапешті.

    За словами Мадяра, головною темою дискусії стали причини, через які Будапешт досі відмовляється підтримати євроінтеграційні прагнення Києва. Особливий акцент було зроблено на становищі закарпатських угорців.

    «Віцепрем’єр пообіцяв, що особисто долучиться до двостороннього процесу, мета якого – спільно знайти рішення з питань, що викликають суперечки у сфері прав меншин. Ми готові до продовження, але від української сторони очікуємо нарешті реальних кроків», – наголосив Мадяр.

    Він також застеріг Київ від чергових декларацій без конкретного змісту:
    «Нових обіцянок ми вже чули стільки за останнє десятиліття, що ними можна було б перегородити навіть ріки більші за Дунай», – написав угорський дипломат на своїй сторінці у Facebook.

    Віцепрем’єр Тарас Качка під час візиту до Угорщини окремо відвідав українські школи в Будапешті та провів переговори з міністром у справах ЄС Яношем Бокою і міністром сільського господарства Іштваном Надєм.

    Основними темами зустрічей стали шлях України до ЄС, питання прав нацменшин та безпекова ситуація в регіоні.

    Таким чином, попри різку риторику угорських посадовців, Будапешт сигналізує готовність до переговорів, якщо Україна зможе підтвердити свої наміри не лише словами, а конкретними діями.

  • Україна скоріше вступить в НАТО, ніж у ЄС – Корнієнко

    Україна скоріше вступить в НАТО, ніж у ЄС – Корнієнко

    Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що Україна, ймовірно, стане повноправним членом НАТО раніше, ніж приєднається до Європейського Союзу. Про це він сказав під час «геополітичного діалогу», організованого Центром європейської політики в Брюсселі.

    «Не хотів би бути провісником, але, на мою думку, ми станемо членами НАТО раніше, ніж Євросоюзу. Це пов’язано з певними традиціями розширення ЄС», – зазначив політик.

    Корнієнко також повідомив, що відвідав Брюссель у складі державної делегації для обговорення важливого етапу інтеграційного процесу — скринінгу українського законодавства на відповідність європейським нормам. Цей процес є ключовою умовою для вступу будь-якої країни до ЄС.

    Політик звернув увагу на те, що розширення ЄС завжди відбувалося після виборів до Європейського парламенту, які наступного разу відбудуться у 2029 році. На його думку, це може стати можливим вікном для наступної хвилі розширення. Однак він визнав, що п’ять років у політиці – це тривалий період, і важко передбачити, як розвиватимуться події.

    Корнієнко підтвердив, що Україна докладає всіх зусиль для підготовки до членства в ЄС і готова працювати над реформами, необхідними для вступу в обидва союзи. Він також наголосив, що рішення щодо членства України залежатиме від волі країн-членів ЄС.

    Варто зазначити, що у червні 2023 року в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція між Україною та ЄС, а Європейська рада вже оголосила про початок переговорів щодо членства України в Євросоюзі.