Позначка: чорна каса

  • НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    НАБУ вилучило «чорну касу» митниці на $850 тисяч: з’явилися нові деталі

    Детектив Національного антикорупційного бюро України Орест Мандзій під час співбесіди озвучив нові деталі гучної справи щодо так званої «чорної каси» Волинської митниці, яку правоохоронці вилучили у січні 2026 року.

    Йдеться про близько 850 тисяч доларів готівки, які, за версією слідства, могли бути частиною системного збору нелегальних платежів. Водночас, за словами детектива, разом із грошима було вилучено ще один важливий доказ — документи, які у професійному середовищі називають «розчіскою».

    Ці записи містять детальний розподіл коштів між підрозділами митниці, а також, ймовірно, представниками силових структур, які могли забезпечувати прикриття таких схем.

    Озвучені факти пролунали на тлі відсутності публічної реакції з боку керівництва Державної митної служби. Така ситуація, за оцінками експертів, може свідчити або про толерування подібних практик, або про слабкий контроль центрального апарату над регіональними підрозділами.

    Паралельно під час співбесід прозвучали й інші резонансні заяви. Зокрема, детектив НАБУ Руслан Даменцов нагадав про викриту у 2024 році схему продажу посад у митній системі. За його словами, керівні позиції оцінювалися у сотні тисяч і навіть мільйони доларів.

    Зокрема, посада керівника Львівської митниці могла коштувати до одного мільйона доларів, Волинської — близько пів мільйона, а Чернівецької — близько 200 тисяч доларів.

    У сукупності з новими даними про «чорну касу» це формує картину системних корупційних практик у митній сфері. При цьому, як випливає з заяв, частина кандидатів на керівні посади, які нині беруть участь у конкурсах, може бути дотична до подібних схем у минулому.

    Сам Даменцов, який добре обізнаний із внутрішніми процесами, розглядається як один із потенційних фіналістів конкурсу на керівні посади в митниці. Водночас експерти скептично оцінюють шанси представників антикорупційних органів очолити відомство, з огляду на політичні фактори.

    На цьому тлі історія з вилученою «чорною касою» та документами її розподілу може стати одним із ключових тестів для влади — як щодо реальної боротьби з корупцією, так і щодо реформування митної системи загалом.

  • Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

    Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

    На фоні корупційного скандалу після оприлюднення “плівок НАБУ”, редакція нашого видання розпочинає серію публікацій про окремих персон українського політикуму, які протягом останнього часу поповнювали “чорну касу Алі-Баби”.

    Нагадаємо, в розслідуванні НАБУ одним із фігурантів “Міндіч-гейту” є глава ОП Андрій Єрмак, який в операції “Мідас” проходить під  кодовою назвою “Алі-Баба”.

    Раніше ми повідомляли, що глава ОП Андрій Єрмак (Алі-Баба) згадується на плівках НАБУ в контексті необхідності “оплати певних потреб глави ОП із корупційної каси”, таких як оплата лобістських історій у США, Британії та ЄС.

    Водночас, крім корупційних схем на “енергетиці та оборонці”, не менший вклад в “чорну касу Алі-Баби” вносили десятки чиновників рангом нижче, таких як довірена особа Андрія Ермака, голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

    За інформацією нашого джерела, Кирило Фесик уже кілька років поспіль входить до кола довірених осіб особисто Андрія Борисовича. Цю довіру він заслужив не як голова району, а як людина, яка забезпечувала фінансування “чорної каси” Офісу Президента.

    Зокрема, як глава Оболонського району столиці, Кирило Фесик фактично розпоряджається бюджетом приблизно в 3 мільярди гривень на рік, з яких йому вдається “виводити чистими” чистими понад 200 мільйонів гривень на рік.

    Так, за інформацією джерела, річний “заробіток” Кирила Фесика на “тендерах на теплі та електроенергії” складає до 10% за рахунок передачі частини потужностей бізнесу за готівку.

    Також корупційні надходження з “району” поступать від “чорної” оренди, незаконної торгівлі та підключення до мереж.

    За цими статтями дуже складно підрахувати точні суми, але правоохоронці кажуть, що подібні схеми приносять Фесику  близько 1 мільйона доларів на місяць нелегальних доходів.

    Окрема стаття доходу – обкладання даниною бізнесу Оболонського району. Щоб зрозуміти порядок цифр, достатньо згадати епізод за участю Кирила Фесика та Владислава Трубіцина, який звинувачується в отриманні майже 1,4 млн грн хабара.

    За матеріалами слідства, гроші Трубіцин вимагав від київських підприємців, що хотіли взяти в оренду точки пересувної вуличної торгівлі. Трубіцин був затриманий при отриманні частини хабара, коли переховувався в кабінеті голови Оболонської РДА Кирила Фесика і, власне, там його і знайшли детективи НАБУ.

    Також, як повідомляє джерело, великий бізнес Оболонського району столиці “в обмін на звільнення від перевірок і тиску”, щомісяця збирає на “підтримку військової інфраструктури” близько 10-15 мільйонів гривень, які поступають на рахунки підконтрольних Фесику благодійних фондів.

    Крім того, за інформацією джерела, Кирило Фесик і його юридична команда брали участь у консультаціях Олега Татарова щодо захоплення підприємств, у тому числі, і у Оболонському районі.

    Далі буде…

  • На Полтавщині викрили масштабну корупційну схему у Держпродспоживслужбі: «чорна каса» майже на 100 тисяч доларів

    На Полтавщині викрили масштабну корупційну схему у Держпродспоживслужбі: «чорна каса» майже на 100 тисяч доларів

    Працівники Державного бюро розслідувань у співпраці з Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції викрили та затримали посадовців, які організували прибуткову схему вимагання хабарів від підприємців. Центром оборудки стало районне управління Держпродспоживслужби на Полтавщині.

    За інформацією ДБР, йдеться про Юрія Шніта, начальника Лубенського райуправління, та Марину Свидинюк, бухгалтера Пирятинської державної ветеринарної лікарні. Вони систематично отримували неправомірну вигоду, прикриваючись нібито офіційними перевірками.

    Один із зафіксованих епізодів стосувався фермера, якого змушували заплатити 180 тисяч гривень за “позитивні висновки” профілактичного карантинування тварин. Йому погрожували штрафами та блокуванням діяльності.

    Щоб приховати сліди хабарів, посадовці створили низку фірм, які формально надавали консультаційні послуги. Гроші перераховувалися на їхні рахунки, після чого зберігалися у банківському сейфі. Під час обшуку правоохоронці вилучили з нього готівку в іноземній валюті на суму, еквівалентну близько 4 мільйонам гривень.

    Юрію Шніту вже повідомили про підозру у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України), а Марині Свидинюк – у пособництві (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України). Обом загрожує до 10 років ув’язнення. Наразі вирішується питання про тримання під вартою та відсторонення від посад.

    Також, за інформацією журналістів, 30 червня обшуки відбулися і в Івана Климася, начальника обласного управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, однак йому підозру не оголошено. Слідство триває.

  • Скандал із “яйцями по 17”: що змінилось за два роки

    Скандал із “яйцями по 17”: що змінилось за два роки

    Минуло два роки з моменту резонансного скандалу навколо закупівлі яєць для української армії за ціною 17 гривень за штуку. За цей час у сфері забезпечення війська відбулися певні зміни, зокрема призначення нового міністра оборони та запуск роботи Державного оператора тилу. Однак ключове питання залишилося без відповіді: чи будуть покарані винні, і чому реформа постачання харчів для армії досі не дала очікуваних результатів?

    Як відомо, на початку 2023 року вийшла стаття Юрія Ніколова про те, що Міноборони може закупити яйця по 17 гривень. Саме з такою ціною вони були поставлені в каталозі компанії “Актив компані”, що входить до групи Тетяни Глиняної.

    Внаслідок обурення суспільства були ухвалені зміни до закону Верховною Радою, і Міноборони було змушене у травні повернути закупівлі харчування на Prozorro.

    А через рік, в січні 2024, журналіст NV Бізнес Артем Альїн знайшов в Хорватії готелі, які купила собі Тетяна Глиняна.

    Джерело NV Бізнес у Спліті розповіло, що бачило Глиняну під час управління одним з готелів. Журналіст знайшов зв’язок з готелями Mirari, Ora та ще одним, назву якого співрозмовник видання не знав.

    NV Бізнес вдалось з’ясувати, що перший готель зареєстрований на юридичну особу NAZARII d.o.o. (Брела, Хорватія). Хорватські сайти, що публікують бізнес-аналітику на основі юридичних реєстрів, вказують, що засновницею цього підприємства з 2016 року є саме Тетяна Глиняна. У 2022 році на деякий час її власником ставала дочка Ірина Кут. З осені 2023 року Глиняна стала бенефіціаром ще трьох хорватських компаній.

    Через тиждень після того, як історія з готелями вийшла в публічне поле, Глиняна продала це майно хорватському бізнесмену-ноунейму, а потім якось випадково загубила сумку з документами та грошима, яку чомусь забула на вулиці біля будинку.

    І поки суспільство сиділо в шоці від історії з готелями, Міністерство оборони намагалось провести реформу харчування. Точніше, ДОТ склав для себе план, який за 3 місяці методичного спротиву опоненти завалили.

    Ба більше, завалили навіть зміну кваліфікаційних критеріїв для постачальників і щоб замовник бачив документи про постійну наявність складів.

    А компанія “Атомсервіс” навіть направила лист на міністра оборони Рустема Умєрова, що якщо їм не повернуть старі критерії, то вони знімуть пропозиції з торгів.

    В листі “Атомсервісу” йшлося, що їх не влаштовує, що компанії можуть претендувати максимум на 4 лоти з оголошених. Хоча вимога була встановлена ще за минулого міністра оборони колегіальним органом. “Атомсервіс” був проти того, щоб компанія отримувала кошти через 50 днів після останньої поставки. Хоча в попередні тижні проплачені компаніями “ЛОМи” в матеріалах в телеграм-каналах ДОТ розкритикували за бажання давати передплату постачальникам.

    “Атомсервіс” не влаштовувало, що компанії доведеться постачати товар в інші області, ніж визначено.

    В результаті старі харчовики реалізували свою погрозу – програвши суд, вони зняли пропозиції з торгів. ДОТ змушений був укладати прямі договори з компаніями-субпідрядниками. Пропонуючи часто більші обсяги, ніж ті просили.

    Далі було 3 тижні фактично провалу постачання харчів для армії, ДОТ на ходу мусив міняти компанії, які провалювали постачання. А в цей час деякі начпроди ще й доливали олію у вогонь, замовляючи як не 50 кг базиліку, то нікому не відому крупу саго, яка була в каталозі. І осетра.

    ДОТ витримав, поставки стабілізувались. Агенція змінила каталог і вилучила з нього крупу саго, насіння льону та осетра. Але на цьому, на жаль, реформи і закінчились.

    Тому що з наступними торгами до постачання повернулись майже всі старі гравці.

    А в липні українці мали ще раз відкрити рот від здивування та обурення. І знову через компанії Глиняної.

    Співробітники БЕБ вилучили понад 4,7 млн євро необлікованої готівки у менеджерів компаній з пулу Глиняної.

    “Кошти перевозила бухгалтерка компанії в багажнику автомобіля. Походження грошей жінка пояснити не змогла. Спробу вивезти та приховати “чорну” касу детективи викрили під час слідчих заходів”, – йшлося в пресрелізі БЕБ.

    Все було феєрично і красиво, українці тиждень шерили картинки багажника, поки їх не витіснили розкладки доларів від сімейства Круп. Але насправді після цього з розслідуванням справи не відбулось нічого.

    Зараз в реєстрі судових рішень можна знайти лише одну ухвалу по цій справі. І все! І в цій ухвалі ідеться якраз про те, що Київський апеляційний суд відмовляє в арешті майна по цьому провадженню.

    Ба більше того, за чутками, детектива в цій справі відправили на переатестацію.

    Справа НАБУ стосовно яєць по 17 теж на стадії розслідування. Детективи чекають результатів експертизи.

    У вересні ДОТ презентував нову модель закупівлі харчування. На ній заступниця міністра економіки, а нині ще й голова наглядової ради ДОТ Надія Бігун наголосила, що “каталог має бути зруйнований”. Державний оператор тилу дійсно пропонував зробити пілотний проєкт у 5-7 областях по категорійних закупівлях (ковбасні вироби, крупи, молочка, м’ясо, овочі тощо).

    От тільки далі плану нічого не пішло. У листопаді 2024 ДОТ провів закупівлі харчів за старою системою. Перед цим Державний оператор тилу заявив про застосування оперативно-господарських санкцій щодо компанії “Трейд граніт інвест”, яка поставила на фронт фальсифікат тушонки.

    І попри те, що “Трейд граніт” на кількох лотах дав найнижчу ціну, його не визнали переможцем з причини того, що він не вказав ці санкції в документах. Але біда в тому, що його фактично замінила в цих лотах компанія-тінь “Трейд Полтава”, яка до цього з ними синхронно виступала в судових процесах.

    На останніх торгах понад 2 мільярди заробила компанія “Міт пром”, яка фігурувала у скандалі з багажником з 4,7 млн євро. Ще 2 мільярди отримав “Буський консервний завод”, який раніше був підрядником родини Гринкевичів. А кінцевий бенефіціар фірми Олександр Лапшин отримав дві квартири в рамках грошової позики від фігуранта кримінального провадження Гринкевича через борг останнього.

    На тендерах ДОТ компанія БКЗ заробила вже 6,6 мільярда. І це тільки на тендерах, бо, крім цього, в другому кварталі компанія мала прямі кількамільярдні контракти.

    А найбільше прибутків на тендерах мала компанія “Контракт продрезерв” – понад 12 мільярдів від ДОТ.

    І в цьому контексті варто нагадати, що саме “Контракт продрезерв” першим зі старої гвардії повернувся до постачань ДОТ. Ба більше, ще до того, як ДОТ вирішив відмовитися від попереднього постачальника, на адресу окремих частин надійшли листи від компанії “Продрезерв”, що вони скоро повернуться до постачання.

    Звідки взявся такий оптимізм – невідомо. І, здається, його ніхто не розслідував. Але за прямими договорами компанія отримала ще понад 3 мільярди.

    Варто зауважити, що історично компанію пов’язують з силовиками Дніпропетровщини.

    На останніх торгах ДОТ обмежив можливість перемоги для компаній 2 лотами. Але це не означає, що хтось із учасників не використає іншу компанію як вивіску для себе.

    А найгірше, що на масштабний пілотний проєкт за новою формулою забезпечення ніхто не подався. Тепер він відбудеться лише на Київщині.

    Представники компаній в неформальних розмовах з автором статті сказали, що не отримали від ДОТ чітких пояснень, і вирішили не ризикувати, щоб потім не мати проблем з правоохоронцями.

    Зараз ДОТ з Мінекономіки шукають нову формулу, щоб змінити систему.

    Але є великі шанси, що харчова мафія так і збереже за собою цей ринок.

    З позитиву – компанії тепер не можуть вписати в каталог захмарні ціни, на кшталт яєць по 17. І не можуть обвалити нижче 40% від ціни Держстату.

    Але навіть 35% їм достатньо, щоб обвалювати свою ціну в каталозі і потім привозити військовим товар низької якості, зберігаючи свою маржу. А не дуже високі штрафи дозволяють не довозити продукцію протягом 10 днів.

    Саме тому автор статті виступала проти правок депутатів, які хотіли прибрати 7%-й штраф для оборонних постачальників. І його варто б повернути для постачання харчування.

    Автор: Тетяна Ніколаєнко