Позначка: чорна скринька

  • Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Державне бюро розслідувань перевіряє нову інформацію про причини катастрофи українського винищувача МіГ-29, який розбився 10 серпня 2026 року в Одеській області. Згідно з висновками службового розслідування командування Повітряних сил ЗСУ, однією з можливих причин аварії стало нештатне спрацювання керованої авіаційної ракети. Водночас остаточні обставини втрати бойового літака ще не встановлені.

    Про це 13 жовтня повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, командування Повітряних сил завершило власне службове розслідування авіаційної події та передало його результати слідчим ДБР.

    Однією з версій, викладених у матеріалах, названо нештатне спрацювання керованої ракети.

    Однак слідчі наголошують, що ця версія потребує перевірки в межах кримінального провадження. Самого службового висновку недостатньо для остаточного встановлення причин катастрофи.

    Що сталося з МіГ-29 на Одещині

    Увечері 10 серпня український винищувач МіГ-29 виконував бойове завдання у Березівському районі Одеської області.

    За попередньою інформацією, літак був залучений до знищення російських ударних безпілотників.

    Під час виконання завдання виникла позаштатна ситуація, після якої винищувач загорівся.

    Пілот намагався врятувати бойову машину, однак через розвиток аварійної ситуації втратив керування.

    Льотчикові вдалося катапультуватися. Після цього його евакуювали до медичного закладу.

    У ДБР раніше повідомляли, що життю військовослужбовця нічого не загрожує.

    Сам винищувач було втрачено.

    Одразу після падіння літака на місце події прибули слідчі Державного бюро розслідувань.

    Вони оглянули територію, почали збирати уламки бойової машини, документувати обставини катастрофи та опитувати свідків.

    Головна версія — несправність під час запуску ракети

    У перші дні після катастрофи слідчі повідомляли, що розглядають кілька можливих причин аварії.

    Серед них були технічний стан авіаційної ракети, її придатність до застосування, а також дотримання правил підготовки й експлуатації літака.

    За наявною інформацією, позаштатна ситуація виникла під час бойового застосування озброєння проти ворожого безпілотника.

    Тепер у переданих Повітряними силами матеріалах окремо згадується можливе нештатне спрацювання керованої ракети.

    Водночас ДБР не повідомляло, що саме ракета остаточно визнана причиною пожежі та падіння винищувача.

    Також не оприлюднено технічних подробиць можливого збою або результатів дослідження авіаційного озброєння.

    Отже, робити висновки про несправність конкретного типу ракети чи відповідальність певних осіб наразі передчасно.

    Що показала «чорна скринька»

    Одним із ключових доказів у кримінальному провадженні є бортовий реєстратор літака.

    13 серпня ДБР повідомило, що його вдалося знайти серед уламків винищувача.

    Однак через пожежу пристрій отримав значні термічні пошкодження.

    Фахівцям необхідно було відновити реєстратор і зчитати інформацію, яка могла зберегтися після катастрофи.

    Саме ці дані можуть допомогти відтворити останні хвилини польоту, визначити послідовність подій та встановити, що відбувалося з літаком перед падінням.

    Станом на 13 жовтня ДБР повідомило про призначення комплексу експертиз, зокрема дослідження бортового реєстратора.

    Результатів експертних досліджень, які б остаточно пояснювали причину аварії, слідство поки не оприлюднило.

    За фактом катастрофи відкрили кримінальне провадження

    Розслідування проводять за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття стосується порушення правил польотів, підготовки до них або експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу чи інші тяжкі наслідки.

    Водночас відкриття провадження за цією статтею не означає, що вже встановлено конкретне порушення або визначено винну особу.

    Правоохоронці повинні дослідити всі можливі чинники, які могли призвести до втрати винищувача.

    Процесуальне керівництво здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Раніше директор ДБР Олексій Сухачов повідомляв, що взяв розслідування на особистий контроль.

    Він наголошував на необхідності повної та об’єктивної перевірки всіх версій, без передчасного відкидання будь-якої з них.

    Коли стануть відомі остаточні причини

    У Державному бюро розслідувань пояснили, що остаточні висновки щодо катастрофи зроблять лише після отримання та оцінки результатів усіх призначених експертиз.

    Вони мають допомогти встановити, чи справді аварія була пов’язана з нештатним спрацюванням ракети, чи на розвиток подій вплинули інші обставини.

    Точної дати завершення розслідування поки не назвали.

    Таким чином, через два місяці після втрати українського МіГ-29 слідство отримало висновки Повітряних сил, але причину катастрофи остаточно ще не підтверджено.

    Наразі достеменно відомо, що винищувач загорівся під час бойового завдання 10 серпня, пілот успішно катапультувався, а слідчі досліджують пошкоджену «чорну скриньку» та інші матеріали для встановлення всіх обставин події.

  • ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    Державне бюро розслідувань знайшло бортовий реєстратор винищувача МіГ-29, який зазнав аварії на Одещині 10 серпня під час виконання бойового завдання. Пристрій отримав термічні пошкодження внаслідок пожежі, тому експерти наразі намагаються зчитати з нього інформацію про останні хвилини польоту.

    Про це повідомили у ДБР.

    Знайдений бортовий реєстратор може стати одним із ключових доказів у розслідуванні авіакатастрофи. Слідчі розглядають кілька можливих версій того, що сталося з винищувачем, однак наразі жодна з них не є остаточно підтвердженою.

    У ДБР зазначають, що отримані з реєстратора дані можуть допомогти встановити послідовність подій перед падінням літака та визначити фактори, які могли призвести до аварії.

    Директор ДБР Олексій Суханов наголосив, що слідство має встановити, що саме сталося з літаком під час виконання бойового завдання та які обставини призвели до катастрофи.

    Паралельно правоохоронці проводять комплекс необхідних експертиз. Зокрема, фахівці досліджують технічний стан ракети, яку пілот застосував проти російського безпілотника, а також перевіряють, чи була вона придатною до використання на момент запуску.

    Окремо слідство перевіряє дотримання правил підготовки до польоту, його виконання та експлуатації винищувача. Експерти досліджують уламки літака, матеріали, вилучені з місця падіння, а також інші докази.

    Крім того, слідчі опитують військовослужбовців, які можуть володіти інформацією про обставини виконання бойового завдання.

    Аварія сталася ввечері 10 серпня. Український МіГ-29 виконував бойове завдання зі знищення російських безпілотників. Під час польоту виникла нештатна ситуація: літак загорівся, після чого пілот втратив керування винищувачем.

    Льотчик встиг катапультуватися. За наявною інформацією, його життю нічого не загрожує.

    За фактом авіакатастрофи ДБР розпочало кримінальне провадження за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу.

    У бюро наголошують, що слідство триває, тому остаточні висновки щодо причин падіння МіГ-29 робити зарано. Зчитування інформації з бортового реєстратора може стати важливим етапом для встановлення причин та обставин аварії.

    Це не перша авіаційна катастрофа української військової авіації останнім часом. 29 липня Україна втратила зв’язок із винищувачем F-16, який виконував бойове завдання з перехоплення повітряних цілей противника. Пілот також встиг катапультуватися.

    30 червня під час перехоплення російських безпілотників розбився український гелікоптер Мі-8. Унаслідок катастрофи загинули четверо військовослужбовців.

    Ще одна авіакатастрофа сталася 16 червня поблизу Шепетівки на Хмельниччині — там розбився український бомбардувальник Су-24М. Обидва члени екіпажу загинули.

    У випадку з МіГ-29 остаточну причину аварії має встановити слідство після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.