Заборгованість держави за невиконаними судовими рішеннями у пенсійних спорах перевищила психологічну позначку у 100 млрд грн. Станом на 1 вересня 2026 року Пенсійний фонд обліковував уже 101,52 млрд грн боргу — удвічі більше, ніж три роки тому, коли сума становила близько 50 млрд грн.
Основна частина таких спорів пов’язана зі спеціальними пенсіями, які регулюються окремими законами. Йдеться, зокрема, про колишніх військових і правоохоронців, прокурорів, суддів, а також осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для цих категорій законодавство передбачає вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку виплат, ніж для більшості українців.
Механізм накопичення боргу виглядає так: пенсіонер через суд домагається перерахунку виплат. Пенсійний фонд починає платити підвищену суму, але суд також часто зобов’язує компенсувати недоплачені кошти за попередні роки. Саме ця ретроспективна частина рішень часто залишається невиплаченою через відсутність достатнього фінансування, тому борг накопичується.
Масштаб проблеми видно і за співвідношенням боргу та закладених коштів. У бюджеті Міністерства соціальної політики на 2026 рік на виконання судових рішень передбачили лише 100 млн грн, тоді як тільки за 2025 рік заборгованість Пенсійного фонду зросла на 7,3 млрд грн.
У серпні уряд затвердив окремий порядок виплат за рішеннями судів. Постанова №1046 передбачає, що кошти розподілятимуть пропорційно між усіма отримувачами, включеними до відповідного переліку Пенсійного фонду, але лише в межах наявних бюджетних асигнувань.
Особливо гострою залишається ситуація зі спецпенсіями. За даними Пенсійного фонду, в липні 2026 року 29,5 тис. осіб отримували понад 30 тис. грн на місяць, хоча загальний максимальний розмір пенсії формально обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб — у 2026 році це 25,95 тис. грн. У багатьох випадках вищі виплати забезпечуються саме через рішення судів.
Найчисельніша група отримувачів спеціальних пенсій — колишні кадрові військові та правоохоронці. Виплати за профільним законом отримують понад пів мільйона людей, а їхній розмір може становити 50–70% грошового забезпечення чинного працівника на аналогічній посаді.
Окремі пільгові правила діють для прокурорів і суддів. Прокурори за певних умов можуть через суд домагатися перерахунку пенсій за старими нормами, які передбачали виплати до 90% зарплати. У матеріалі також наведений приклад 36-річного прокурора, який на початку 2026 року отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.
Ще одна велика категорія судових спорів — так звані чорнобильські надбавки. Хоча чинне законодавство не передбачає частину таких доплат, пенсіонери продовжують домагатися їх через суди. За даними матеріалу, з 2022 року кількість отримувачів відповідних надбавок за один рік зросла у 13 разів — до понад 130 тисяч осіб.
Уряд намагається стримувати подальше зростання видатків через щорічні закони про держбюджет. З 2024 року там регулярно з’являються норми, які обмежують виплати понад встановлений максимум спеціальними коефіцієнтами. У проєкті бюджету на 2027 рік також запропоновано захистити посадовців ПФУ від штрафів за невиконання судових рішень у випадку, якщо на це немає бюджетних асигнувань.
Паралельно Мінсоцполітики працює над більш системною реформою. Вона передбачає заміну частини спецпенсій окремим рівнем професійних пенсій, фінансування яких планують пов’язати з підвищеним ЄСВ для відповідних професійних груп. Поки ця модель перебуває на етапі обговорення.
Таким чином, проблема вже давно вийшла за межі окремих судових справ. Держава одночасно має виконувати остаточні рішення судів, утримувати Пенсійний фонд у фінансовій рівновазі та шукати спосіб реформувати систему спецпенсій так, щоб нові борги не накопичувалися ще швидше.
