Позначка: Чорногорія

  • Кінець безпечної гавані: Чорногорія закриває двері та скасовує прихисток для військовозобов’язаних українців

    Кінець безпечної гавані: Чорногорія закриває двері та скасовує прихисток для військовозобов’язаних українців

    Уряд Чорногорії ухвалив безпрецедентне рішення щодо кардинального перегляду міграційних правил для громадян України призовного віку. Відтепер отримати статус тимчасового захисту в цій балканській країні військовозобов’язані українці зможуть виключно за умови, якщо вони до свого приїзду постійно проживали на території України та належним чином виконали військовий обов’язок або мають офіційні документи про законне звільнення від армійської служби. Посилені юридичні вимоги спрямовані на те, щоб зупинити міграцію чоловіків, які підлягають мобілізації, але намагаються легалізуватися за кордоном у спрощеному гуманітарному порядку.

    Водночас балканська влада окремо окреслила правові межі дії нововведення для тих громадян, які вже перебувають на території республіки. Згідно з роз’ясненням урядовців, нові жорсткі фільтри торкнуться виключно тих осіб, які звертаються за наданням захисту вперше. Громадяни України, які прибули раніше та вже встигли оформити всі належні дозвільні документи, не втратять можливості законного перебування в країні. «Указанное ограничение не будет применяться к лицам из Украины, которые уже пользуются временной защитой в Черногории», – наголосили в офіційному повідомленні уряду країни.

    Ухвалене рішення базується на узгодженій спільній позиції з європейськими інституціями. Влада Чорногорії пояснила, що внесені обмеження синхронізовані з відповідним положенням рішення Ради Європейського Союзу № 2026/1912 від 30 липня 2026 року, яким було затверджено продовження тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Таким чином, чорногорська влада на законодавчому рівні закріплює обов’язкову перевірку виконання військових зобов’язань перед Українською державою для всіх нових прохачів статусу.

    Посилення контролю щодо військовозобов’язаних українців за кордоном безпосередньо пов’язане з критичною ситуацією на фронті. Збройні сили України продовжують стикатися з гострою нестачею особового складу, що створює значне навантаження на підрозділи передової лінії. Кадровий дефіцит суттєво ускладнює проведення ротацій виснажених частин, тривале утримання стратегічних позицій та планування наступальних операцій.

    Крок Чорногорії створює показовий прецедент для всієї Європи, де поступово змінюється сприйняття військовозобов’язаних мігрантів. Обов’язкова вимога надати докази виконання або звільнення від армійської служби фактично позбавляє чоловіків призовного віку можливості безперешкодно отримати прихисток у Чорногорії, звужуючи простір для уникнення мобілізаційного обліку за межами України.

     

  • Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    У Чорногорії правоохоронці провели масштабну операцію проти російської інформаційної мережі Rybar, яку західні держави пов’язують із поширенням кремлівської пропаганди та операціями інформаційного впливу. Уранці 9 жовтня в місті Рісан затримали засновника мережі Михайла Звінчука, його дружину Валерію та ще трьох російських громадян. Під час слідчих дій, за інформацією місцевих ЗМІ, правоохоронці виявили безпілотники та спеціалізоване електронне обладнання.

    Про операцію повідомили чорногорські видання Pobjeda та Vijesti. Інформацію про затримання Звінчука згодом підтвердив прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч.

    За даними журналістів, операцію здійснювали співробітники поліції спільно з Агентством національної безпеки Чорногорії (ANB). Метою заходів було припинення можливої гібридної діяльності російської інформаційної мережі на території країни.

    Що відомо про затримання росіян

    Операція відбулася вранці 9 жовтня в прибережному місті Рісан, розташованому в Которській затоці.

    Серед затриманих опинився Михайло Звінчук — засновник і керівник одного з найвпливовіших російських військових Telegram-проєктів Rybar, аудиторія якого перевищує 1,5 мільйона підписників.

    Разом із ним затримали дружину Валерію Звінчук та ще трьох осіб, яких місцева преса пов’язує з роботою мережі.

    Чорногорське видання Pobjeda з посиланням на джерела стверджує, що Михайло Звінчук має звання полковника російського ГРУ та займається гібридними операціями. Водночас незалежного офіційного підтвердження цього військового звання у відкритих повідомленнях немає.

    За інформацією Vijesti, під час слідчих заходів правоохоронці виявили у затриманих спеціалізоване цифрове обладнання, безпілотники, електронні пристрої та мобільні телефони.

    Яке саме призначення мало це обладнання та чи використовували його для незаконної діяльності, встановлюють правоохоронні органи.

    Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч підтвердив операцію, зазначивши, що країна протидіятиме спробам дестабілізації та гібридним загрозам.

    Хто такий Михайло Звінчук і чим відома мережа Rybar

    Михайло Звінчук раніше працював у структурах Міністерства оборони Росії. У 2018 році він разом із Денисом Щукіним створив Telegram-проєкт Rybar, який спочатку позиціонувався як платформа військової аналітики.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну канал став одним із найбільших російських джерел повідомлень про бойові дії.

    Згодом Rybar перетворився на розгалужену медіамережу, яка працює не лише з російськомовною аудиторією, а й із закордонними інформаційними майданчиками.

    За оцінками західних держав, мережа використовувалася для поширення проросійських наративів та впливу на суспільно-політичні процеси за межами РФ.

    Британський уряд стверджує, що діяльність Rybar частково координується адміністрацією президента Росії, а фінансування надходить, зокрема, від державної корпорації «Ростех».

    Також британська сторона повідомляла про контакти співробітників мережі з російськими спецслужбами.

    США оголосили винагороду до $10 мільйонів

    Діяльність Rybar раніше привернула увагу американських правоохоронних органів.

    У межах програми Rewards for Justice Державний департамент США оголосив винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе встановити осіб, причетних до іноземного втручання в американські вибори, зокрема пов’язаних із Rybar, або запобігти відповідним операціям.

    Це не означає, що кожному, хто повідомить інформацію про місцеперебування Звінчука, автоматично виплатять зазначену суму. Програма передбачає винагороду за інформацію, яка відповідає встановленим американською стороною критеріям.

    У грудні 2025 року Велика Британія запровадила санкції проти Rybar LLC та самого Михайла Звінчука.

    У липні 2026 року Лондон розширив обмеження, включивши до санкційного списку ще десять осіб, пов’язаних із цією інформаційною структурою.

    За твердженням британського уряду, мережа застосовує анонімні акаунти, псевдорозслідування та матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту, для просування вигідних Кремлю інформаційних повідомлень.

    Російська пропаганда на Балканах

    Західні Балкани протягом тривалого часу залишаються одним із регіонів, де Росія намагається зберегти політичний та інформаційний вплив.

    Особливе значення регіон має через процес європейської інтеграції держав, частина яких уже входить до НАТО.

    Чорногорія стала членом Альянсу у 2017 році та продовжує переговори щодо вступу до Європейського Союзу.

    На цьому тлі діяльність інформаційних структур, які можуть бути пов’язані з російськими державними органами, викликає підвищену увагу місцевих спецслужб.

    Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли про міжнародну експансію Rybar.

    Зокрема, йшлося про заяви самого Звінчука щодо роботи сотень інформаційних каналів різними мовами та розвитку медійних проєктів у Сербії, Боснії і Герцеговині та Киргизстані.

    Водночас масштаби фактично контрольованої мережі потребують окремої незалежної перевірки.

    Як на затримання відреагувала Росія

    Представники Rybar після затримання заявили, що Звінчук та його супутники перебували в Чорногорії законно й планували знімання місцевого монастиря.

    У мережі заперечили порушення законодавства та висловили сподівання на звільнення затриманих.

    За інформацією Reuters, представники проєкту контактують із Міністерством закордонних справ Росії, яке займається ситуацією.

    Російська сторона також повідомила, що з’ясовує обставини затримання.

    Таким чином, версії сторін наразі різняться: чорногорські правоохоронці перевіряють можливу гібридну діяльність, а представники Rybar наполягають на законному характері перебування в країні.

    Подальші результати розслідування мають показати, чи були затримані причетні до протиправної діяльності на території Чорногорії. Наразі публічно підтверджено факт операції та затримання, однак остаточні висновки щодо можливої кримінальної відповідальності робити зарано.

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • США продовжує таємно допомагати Україні високотехнологічним озброєнням

    США продовжує таємно допомагати Україні високотехнологічним озброєнням

    Як повідомляє наше джерело, США змінюють схеми поставок високотехнологічного озброєння до України, щоб уникнути прямої конфронтації з РФ.

    Зокрема, Уряд Чорногорії має намір розпочати співпрацю з американською компанією з виробництва повітряних та підводних безпілотних апаратів, перша вироблена партія яких буде передана Україні.

    Заплановану угоду на $15 млн підтримує адміністрація США на чолі з президентом Дональдом Трампом. Лист про наміри, який уряд Чорногорії схвалив 29 травня, мають підписати міністр економічного розвитку Албанії Нік Гелошай і директор By Light Professional IT Services LLC Роберт Дж. Донахью. Цей документ є кроком на шляху до остаточного контракту, підписання якого заплановано на вересень.

    Як повідомляє наше джерело, “це свого роду схема для продовження американських воєнних поставок, щоб показати Росії, що прямі поставки закриті”.

  • Cім’я Мороховських будує елітне житло в Чорногорії

    Cім’я Мороховських будує елітне житло в Чорногорії

    Банкір і політик Вадим Мороховський, лідер фракції «Слуг народу» в Одеській міськраді, активно вкладається у будівництво елітного житла в Чорногорії. Торік у чорногорському місті Тіват розпочалося будівництво одного з найдорожчих житлових комплексів у країні –  Dreams by Dukley. Ціни на апартаменти в ньому стартують з 1 млн євро. Вартість інвестицій у проєкт перевищує, за оцінками ріелторів, 10 млн євро. Ініціатором будівництва та власником земельної ділянки є компанія Centurion Investment & Development, пов’язана з родиною Мороховських.

    Ось такий вигляд будівля матиме після здачі в експлуатацію (очікувано у жовтні 2025 р.). Це буде фешенебельний комплекс на 43 апартаменти загальною площею майже 11 тис. кв м. Торік тут уже залили фундамент, а зараз завершують зведення першого поверху. Комплекс будується на території колишнього ремонтного заводу Arsenal поруч з тіватською яхт-мариною і ще одним елітним чорногорським резортом Porto Momtenegro.   

    Власником 100% згаданої вище фірми Centurion Investment & Development у квітні 2023 року стала інша чорногорська фірма EM Investments. У пропорції 50 на 50 вона належить Лії Мороховській – дружині Вадима Мороховського і Драгану Прелевичу, авторитетному чорногорському адвокатові. 

    Прелевич, зокрема, неодноразово вів справи чорногорського банку  Zapad Banka, яким сім’я Мороховських володіє спільно з власником мережі «Сільпо» Володимиром Костельманом. Але так само Прелевич давно співпрацює з Нілом (Наумом) Емільфарбом, власником  бренду Dukley, одним із найбільших готельєрів і приватних землевласників Чорногорії. Тепер Мороховський та Емільфарб –партнери з будівництва комплексу Dreams by Dukley. 

    Наум Емільфарб емігрував із СРСР на Захід ще у 1979 р., заробив статки у США, чиїм громадянином є, і зараз володіє низкою готелів та апартаментів преміум-класу у Тіваті й Будві, а також гірськолижним  курортом Колашин (чорногорський аналог Буковеля). З одного боку Емільфарб фінансово підтримує російську опозиції в екзилі, зокрема є головним спонсором форуму російськомовної культури в Європі «СловоНово» і його ідеолога – галериста й публіциста  Марата Гельмана, котрий осів нині у Чорногорії, З іншого – девелоперська компанія Емільфарба Stratex веде в Чорногорії спільний бізнес з відданими путіністами Юрієм Кушнеровим та Леонідом Левітіним (див. розслідування “Важных историй”). Останній є братом радника Путіна Ігоря Левітіна.  

    Команда Емільфарба уже активно продає житло в комплексі, що будується. А Zapad Banka надає кредити під його придбання. Купівлю також можна оплатити криптовалютою чи безпосередньо в Росії (див. оголошення). Окремі громадяни РФ та України уже стали першими власниками апартаментів у Dreams by Dukley. Серед цікавих постатей – Єгор Доровський, харіквський бізнесмен, колишній депутат міськради.   

    А ще Лії Мороховській належить половина земельної ділянки загальною площею 756 кв м у престижному передмісті Тівата  – Донья Лаштва. Власниками іншої половини є колишній керівник чорногорської податкової служби Деян Маринович (через фірму Graal) і син колишнього віцепрем’єра Чорногорії Бранимира Гвозденовича – Марко Гвозденович (через фірму Iron investments and advisory). При цьому Маринович нині працює на Zapad Banka, де є членом наглядової ради. Його компанії Graal належить ще дві ділянки неподпалік. А власником ще однієї по сусідству є компанія Adriatic Capital advisory, яка зареєстрована у чорногорській столиці Подгориці за тією ж адресою, що й Zapad Banka. 

    Принаймні на двох із цих ділянок уже побудовані 3-поверхові малоквартирні комплекси преміум-класу. З аналізу декларацій Вадима Мороховського випливає, що у 2022-2023 рр. Лія Мороховська отримала від цих продажів дохід у більш як 40 млн грн. Серед покупців нерухомості переважають місцеві громадяни. Але є й кілька українців. Наприклад, технічний директор АЗС-мережі БРСМ Анатолій Стрик. Апартаменти він придбав спільно з Анжелою Ларкіною, яка свого часу фігурувала у розслідуванні Bihus.info про фінансування партії Анатолія Шарія. 

    Ще один розкішний готельно-житловий комплекс у статках Мороховських – це Dobrota Palazzi у селищі Доброта поблизу міста Котор. Його 10 років тому викупив племінник колишнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича – Едін Коларович через фірму Serzman Incorporated (це окрема  довга історія). Якщо коротко, то у розбудову він вклав орієнтовно 20 млн євро, для чого залучив кредити Zapad Banka. А от поручителем за кредитами стала одна естонська фірма – Calyptra Invest,  єдиним власником якої є все та ж Лія Мороховська. При цьому Мороховській належить 38,02% акцій  Zapad Banka. А ще 19,35% акцій банку оформлено на Calyptra Invest. Коло замикається. І кредитор, і поручитель – пов’язані особи. Тож усе це дуже схоже на завуальовану купівлю нерухомості.