Позначка: Центр національного спротиву

  • На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    На ТОТ стартувала нова кампанія Кремля: кров українців відправляють у військові шпиталі РФ

    Російська окупаційна адміністрація на тимчасово захоплених територіях півдня України розгорнула масштабну кампанію зі збору донорської крові серед місцевого населення. Формально мешканцям окупованих районів Херсонської та Запорізької областей пояснюють, що донорська кров необхідна для забезпечення потреб лікарень та надання допомоги цивільним пацієнтам. Однак українські джерела повідомляють, що значна частина зібраного біоматеріалу використовується для лікування поранених російських військових у шпиталях армії РФ.

    Про нову кампанію повідомив Центр національного спротиву, який відстежує ситуацію на тимчасово окупованих територіях України. За даними Центру, окупаційні адміністрації активно залучають до донорських акцій працівників бюджетної сфери, співробітників державних установ та інших мешканців регіону. Участь у таких заходах подається як прояв громадянської відповідальності та необхідність допомоги місцевим медичним закладам. Водночас, як стверджують у ЦНС, реальне призначення значної частини донорської крові пов’язане саме із забезпеченням військової медицини Російської Федерації.

    За інформацією Центру національного спротиву, активізація кампанії зі збору крові збіглася з посиленням навантаження на систему військових шпиталів РФ та проблемами із забезпеченням медичних потреб російських окупаційних військ. У повідомленнях наголошується, що російська армія продовжує зазнавати значних втрат на фронті, що збільшує потребу у запасах крові та її компонентів для лікування поранених військовослужбовців. Саме тому окупаційна влада намагається максимально використовувати ресурси захоплених територій для підтримки військової машини Кремля.

    Офіційно російські адміністрації заявляють про гуманітарний характер таких акцій. Місцевим мешканцям повідомляють, що донорська кров потрібна для забезпечення регіональних лікарень та допомоги цивільним. Проте в ЦНС наголошують, що подібні пояснення використовуються як прикриття для реального механізму забезпечення російських військових шпиталів. За даними українських джерел, більшість компонентів крові спрямовується саме на лікування поранених військових РФ, які беруть участь у бойових діях проти України.

    Аналітики звертають увагу, що це не перший випадок використання ресурсів окупованих територій для військових потреб Росії. Протягом останніх років українські структури неодноразово повідомляли про примусове вилучення майна, використання підприємств для обслуговування окупаційних військ, мобілізаційні заходи, а також залучення населення до різноманітних кампаній під контролем окупаційних адміністрацій. Збір донорської крові став ще одним елементом цієї системи, коли цивільне населення фактично використовується для підтримки російських військових операцій.

    Особливу увагу викликає характер залучення людей до донорства. За даними Центру національного спротиву, працівникам бюджетних установ та державних структур фактично нав’язують участь у таких акціях, апелюючи до «суспільного обов’язку» та необхідності допомоги співгромадянам. У деяких випадках відмова від участі може створювати для людей ризики додаткових перевірок або тиску з боку окупаційної адміністрації.

    Повідомлення про донорські кампанії з’явилися на тлі інших тривожних сигналів із тимчасово окупованих територій. Зокрема, раніше Центр національного спротиву повідомляв про посилення перевірок населення на Херсонщині, проведення силових рейдів у низці населених пунктів, а також про інші заходи, спрямовані на посилення контролю над місцевими мешканцями. Українська сторона розглядає такі дії як частину системної політики Кремля щодо інтеграції окупованих територій у власну військово-адміністративну систему.

    Експерти зазначають, що сама по собі донорська діяльність є важливою для порятунку життів і в мирних умовах залишається невід’ємною частиною функціонування медичної системи. Однак у випадку окупованих територій виникає питання прозорості використання зібраних ресурсів та добровільності участі населення в таких акціях. Саме ці аспекти викликають найбільше занепокоєння української сторони.

    Наразі незалежно перевірити обсяги зібраної крові або точний маршрут її подальшого використання на тимчасово окупованих територіях складно через відсутність доступу міжнародних спостерігачів та обмежені можливості моніторингу в умовах окупації. Водночас Центр національного спротиву наполягає, що наявні дані свідчать про використання донорських кампаній як інструменту забезпечення потреб російських військових шпиталів.

    На тлі триваючої війни такі повідомлення вкотре демонструють, що окупаційні адміністрації продовжують використовувати людські та матеріальні ресурси захоплених територій для підтримки військових операцій Росії. Українська влада закликає міжнародну спільноту звертати увагу на ситуацію на тимчасово окупованих територіях та документувати всі факти можливого примусу, порушення прав людини та використання цивільного населення в інтересах окупаційних військ.

  • У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У Криму окупанти масово переглядають права на житло

    У тимчасово окупованому Криму російські окупаційні структури продовжують практику масового перегляду прав власності на землю та житло, що фактично створює ризик втрати будинків для місцевих мешканців, які будували їх у межах процедур, раніше запроваджених самою окупаційною адміністрацією. Під загрозою опинилися щонайменше 80 сімей у Сакському районі. Про це повідомляє Центр національного спротиву.

    Найбільш напружена ситуація склалася у селищі Уютне, де окупаційні органи ініціювали процеси, що можуть завершитися знесенням уже збудованих приватних будинків або визнанням права власності недійсним. Йдеться про житло, яке люди зводили на ділянках, отриманих через офіційні, хоч і контрольовані окупаційною владою, механізми розподілу землі.

    За даними ЦНС, ця система спочатку передбачала поетапну процедуру: оформлення оренди земельної ділянки, дозвіл на будівництво та подальший викуп за спрощеною процедурою. Місцеві мешканці, які скористалися цими правилами, інвестували власні кошти в будівництво житла, розраховуючи на легалізацію власності в майбутньому. Однак тепер ці ж рішення переглядаються окупаційними судами, які фактично визнають частину раніше виданих дозволів такими, що нібито суперечать законодавству, запровадженому Росією на окупованій території.

    У результаті люди опиняються в ситуації правової невизначеності, коли документи, видані окупаційною адміністрацією, можуть бути скасовані заднім числом. Це, за даними ЦНС, відкриває можливість для вилучення житла без компенсацій або альтернативного забезпечення житлом.

    Окремо в Центрі національного спротиву звертають увагу на те, що ініціаторами перегляду рішень виступають структури, які раніше самі ж організовували розподіл земель. Так звана “прокуратура” окупаційної влади заявляє про нібито порушення під час первинного виділення ділянок, що стає підставою для судових процесів і подальшого скасування прав власності.

    При цьому, як зазначають у ЦНС, посадові особи, які безпосередньо відповідали за розподіл землі, отримують лише адміністративні санкції у вигляді штрафів, тоді як пересічні мешканці ризикують втратити житло, у яке вже вкладено значні фінансові ресурси та роки життя. Така практика, за оцінкою українських структур, свідчить про вибіркове застосування “закону” на окупованій території.

    У Центрі національного спротиву підкреслюють, що фактична зміна правил після того, як люди виконали всі вимоги окупаційної адміністрації, створює системний тиск на населення та формує атмосферу страху і невпевненості у праві на власність. Це також унеможливлює довгострокове планування життя та інвестицій у житло.

    Українська сторона розглядає такі дії як порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема норм, які забороняють окупаційній владі змінювати правовий режим власності на шкоду цивільному населенню. Окремо наголошується, що подібні випадки можуть мати системний характер і не обмежуються лише Сакським районом.

    За оцінками ЦНС, подібні процеси вписуються у ширшу практику адміністративного та правового тиску на мешканців окупованого Криму, що супроводжується поступовим перерозподілом майна та посиленням контролю над земельними ресурсами півострова.

    Таким чином, ситуація в Уютному розглядається як один із прикладів масштабнішої тенденції, коли права власності місцевих жителів можуть бути переглянуті або анульовані залежно від рішень окупаційних структур, що фактично позбавляє людей юридичних гарантій захисту їхнього майна.

  • Центри національного спротиву відкриються в кожній області, – Верещук

    Центри національного спротиву відкриються в кожній області, – Верещук

    Вже у травні Верховна Рада отримає низку законопроєктів, спрямованих на створення системної підготовки цивільного населення до спротиву агресору. Про це заявила заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук, зазначивши, що йдеться не просто про зміни в законодавстві, а про створення нової екосистеми національного спротиву.

    За словами Верещук, робота над законопроєктами велася спільно з представниками Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ, Командування Сил територіальної оборони, Міністерства освіти та громадських організацій. Ініціатива обговорювалася в Офісі Президента і була підтримана на найвищому рівні.

    «Ми створюємо нову екосистему підготовки усього цивільного населення до спротиву ворогу. Це не лише про військову підготовку чоловіків. Це про готовність нації», — наголосила Верещук.

    У квітні Кабінет Міністрів вже ухвалив постанову про створення Центрів підготовки громадян до національного спротиву, хоча сам документ ще не опублікований. Ці центри, за задумом, мають з’явитися в кожній області України і стануть майданчиками для навчання населення діям у кризових та воєнних ситуаціях.

    Підготовка охоплюватиме різні напрями: від основ тактичної медицини і самозахисту — до правил поведінки під час обстрілів, взаємодії з військовими та оперативного реагування в умовах загрози.

    Цей комплекс заходів розглядається як умова виживання та сталого функціонування держави в умовах тривалої воєнної загрози. Верещук зазначила, що закладається фундамент на роки вперед — з прицілом на безпеку майбутніх поколінь.