Golosnovinua.com

Позначка: Центр зайнятості

  • Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    Німеччина посилює правила для отримувачів соцдопомоги: хто ризикує втратити гроші вже після 1 липня

    У Німеччині офіційно набула чинності масштабна реформа системи соціальної підтримки безробітних. Із 1 липня країна почала поетапний перехід від виплати Bürgergeld (“Бюргергельд”) до нової базової соціальної допомоги Grundsicherungsgeld. Нововведення передбачають суттєве посилення вимог до одержувачів допомоги: працездатні громадяни повинні активніше шукати роботу, а за порушення встановлених правил їм можуть скорочувати або повністю припиняти виплати.

    Про це повідомив уряд Німеччини.

    Реформа базується на новому принципі соціальної політики, який уряд формулює як “вимагати і підтримувати”. Це означає, що держава й надалі гарантуватиме фінансову допомогу людям, які справді її потребують, однак від тих, хто здатний працювати, очікуватимуть максимальних зусиль для працевлаштування та поступової відмови від залежності від соціальних виплат.

    Однією з головних змін стало перейменування самої програми. Замість Bürgergeld, яка діяла останні роки, запроваджується Grundsicherungsgeld. Водночас зміна назви супроводжується переглядом підходів до роботи центрів зайнятості та оцінки можливостей кожного одержувача допомоги.

    Відтепер першочерговим завданням служб зайнятості буде не направлення людей на курси чи програми перекваліфікації, а перевірка можливості їхнього негайного працевлаштування. Лише якщо знайти роботу одразу неможливо, людині можуть запропонувати навчання або здобуття нової професії. Особливу увагу приділятимуть громадянам віком до 30 років, яких намагатимуться якомога швидше інтегрувати на ринок праці.

    Нові правила також значно посилюють вимоги до працездатних отримувачів соціальної допомоги. Самотні люди, які не мають об’єктивних перешкод для працевлаштування, повинні працювати повний робочий день, якщо така робота є для них прийнятною з огляду на стан здоров’я, кваліфікацію та інші обставини. Головною метою є забезпечення такого рівня доходів, щоб людина більше не потребувала державної підтримки.

    Суттєво змінилися й умови для батьків із малолітніми дітьми. Якщо раніше обов’язок активного пошуку роботи виникав після досягнення дитиною трирічного віку, то тепер центри зайнятості можуть залучати батьків до програм працевлаштування або професійної інтеграції вже після того, як дитині виповниться 14 місяців.

    Одним із ключових елементів реформи стало посилення відповідальності за невиконання вимог центрів зайнятості. Якщо людина без поважної причини відмовляється подавати заявки на вакансії, не виконує узгоджений план пошуку роботи або зривала програму підтримки, розмір базової допомоги можуть скоротити на 30% строком на три місяці.

    Окремі правила стосуються пропуску обов’язкових зустрічей із працівниками центрів зайнятості. Перший пропуск не призводитиме до санкцій, однак уже після другого випадку виплати скорочуватимуть на 30% протягом місяця. Якщо ж людина тричі поспіль ігноруватиме призначені зустрічі, процедура поступово може завершитися повним припиненням соціальної підтримки, включно з компенсацією витрат на житло.

    Ще жорсткішими стали правила щодо безпідставної відмови від запропонованої роботи. Так звану “норму про відмову від роботи” переглянули таким чином, що тепер базову соціальну допомогу можуть повністю призупинити щонайменше на один місяць, а в окремих випадках — на два. Крім того, застосовувати такі санкції дозволено швидше, ніж це було передбачено попереднім законодавством.

    Реформа також змінює підхід до оцінки майнового стану одержувачів допомоги. Уряд скасовує річний “пільговий період”, протягом якого майно людини майже не враховувалося при визначенні права на виплати. Надалі допустимий обсяг захищених заощаджень залежатиме від віку отримувача соціальної допомоги.

    Крім цього, посилюється контроль за витратами на житло. Якщо раніше протягом пільгового періоду оренда фактично компенсувалася без суттєвих обмежень, то тепер навіть у цей час діятиме максимальний поріг допустимих витрат. Він становитиме півтора розміру від загального нормативу, встановленого для відповідного регіону.

    Окрему увагу уряд приділив боротьбі зі зловживаннями системою соціальної підтримки. Центри зайнятості отримають додаткові інструменти для перевірки інформації про доходи, майно та виконання одержувачами своїх зобов’язань.

    Нова реформа вписується у ширшу тенденцію, яка останніми роками спостерігається в країнах Європи. Все більше держав переглядають підходи до соціальної допомоги, намагаючись поєднати підтримку громадян із більш активним залученням їх до ринку праці. Подібні зміни вже впроваджують або обговорюють у низці європейських країн, зокрема щодо механізмів підтримки біженців та інших отримувачів соціальних виплат.

    Водночас українці, які перебувають за кордоном і планують повернутися додому, можуть скористатися українською платформою “Додому”. Вона допомагає скласти індивідуальний план повернення, включаючи пошук житла, працевлаштування, оформлення документів та організацію навчання дітей.

  • Держава платить за нову професію: тисячі українців отримують ваучери на освіту

    Держава платить за нову професію: тисячі українців отримують ваучери на освіту

    Українці можуть безкоштовно опанувати нову професію або підвищити свою кваліфікацію за рахунок держави. Для цього діє програма ваучерів на навчання, яка у 2026 році дозволяє отримати до 33 280 гривень компенсації на здобуття освіти у ліцензованих закладах. Програма орієнтована на людей, які хочуть змінити професію, повернутися на ринок праці або отримати більш затребувану спеціальність в умовах воєнного часу та трансформації економіки.

    Про можливості програми в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти і науки Дмитро Завгородній. За його словами, держава щороку фінансує навчання для десятків тисяч українців, а загальна кількість учасників програми вже перевищила 68 тисяч осіб.

    Програма реалізується Міністерством економіки та Державною службою зайнятості. Головна її мета — допомогти громадянам адаптуватися до нових умов на ринку праці, де дедалі більшим попитом користуються технічні спеціальності, робітничі професії, медичні працівники та фахівці у сфері цифрових технологій.

    Ваучер фактично є державним сертифікатом на освіту. Якщо людина знаходить програму навчання вартістю до 33 280 гривень, її повністю може оплатити держава. Якщо ж курс або освітня програма коштують дорожче, різницю можна доплатити самостійно або за рахунок роботодавця.

    Сума підтримки у 2026 році зросла. Якщо раніше максимальний розмір ваучера становив 30 280 гривень, то тепер він збільшений до 33 280 гривень відповідно до чинного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

    Право на отримання ваучера мають кілька категорій громадян. Насамперед це українці віком від 45 років зі страховим стажем не менше 15 років, ветерани та ветеранки, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, звільнені з військової служби, а також особи, які постраждали внаслідок війни або перебували в незаконному полоні. Водночас претендент повинен мати професійну, фахову передвищу або вищу освіту та не бути зареєстрованим як безробітний.

    Однією з головних переваг програми є свобода вибору. Українці можуть самостійно обирати як навчальний заклад, так і напрям підготовки. Навчання доступне у вишах, коледжах, професійно-технічних закладах та навчальних центрах, які мають відповідну ліцензію.

    Серед найпопулярніших напрямів навчання залишаються медсестринство, психологія, соціальна робота, будівельні спеціальності, транспортна галузь, енергетика, аграрний сектор та ІТ. Водночас значний попит мають короткострокові програми перепідготовки — зокрема курси зварювальників, електромонтерів, монтажників, операторів обладнання та інших робітничих професій.

    За даними Державної служби зайнятості, наразі для навчання за ваучером доступний 161 професійний напрямок — це 100 професій та 61 спеціальність. У 2026 році перелік додатково розширили, включивши такі професії, як водолаз, машиніст насосних установок, монтажник будівельний та няня.

    Особливо актуальною програма стала для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. Через війну багато людей втратили роботу або змушені були змінити місце проживання. Ваучер дозволяє швидко перекваліфікуватися та отримати нові навички, які відповідають сучасним потребам ринку праці. Експерти зазначають, що нині саме технічні спеціалісти та кваліфіковані робітники є одними з найбільш затребуваних в Україні.

    Подати заявку на отримання ваучера можна онлайн через сервіси Державної служби зайнятості або особисто у будь-якому центрі зайнятості. Для цього необхідно подати паспорт, ідентифікаційний код, документи про освіту та трудову діяльність, а також документи, які підтверджують належність до відповідної категорії отримувачів. Розгляд заявки триває до трьох робочих днів. Після отримання ваучера людина має 120 днів для укладення договору з обраним навчальним закладом.

    У Міністерстві освіти наголошують, що програма є одним із ключових інструментів професійної адаптації населення. В умовах післявоєнного відновлення країни Україні будуть потрібні десятки тисяч нових фахівців у сферах будівництва, енергетики, медицини, виробництва та високих технологій. Саме тому держава продовжує розширювати можливості для здобуття нових компетенцій та підтримувати тих, хто готовий інвестувати у власний розвиток.

    Фахівці також звертають увагу, що ваучер не можна використати для вже розпочатого або завершеного навчання. Він видається виключно на нову освітню програму після офіційного погодження заявки.

    Українці, які хочуть отримати нову професію або підвищити власну конкурентоспроможність на ринку праці, можуть скористатися реальною можливістю навчатися за державний кошт. А максимальна сума компенсації у понад 33 тисячі гривень дозволяє покрити значну частину витрат на освіту або навіть повністю оплатити навчання за багатьма популярними напрямами.

  • Новий керівник центру зайнятості Закарпаття Токар задекларував мільйонні активи і 3 млн від продажу нерухомості

    Новий керівник центру зайнятості Закарпаття Токар задекларував мільйонні активи і 3 млн від продажу нерухомості

    Новопризначений керівник Закарпатського обласного центру зайнятості та депутат облради від «Слуги Народу» Едгар Токар оприлюднив декларацію, у якій вказав значні грошові запаси, кілька об’єктів нерухомості, автопарк із шести транспортних засобів та серію угод на мільйонні суми. Відповідні дані оприлюднені в реєстрі НАЗК.

    У розділі про заощадження Токар задекларував 21 тисячу доларів, 17 тисяч євро та 950 тисяч гривень готівкою. Попри це, офіційний дохід посадовця за місцем роботи у Закарпатському центрі зайнятості становив 67 тисяч гривень на рік.

    У декларації політик вказав нерухомість у Мукачеві: дві квартири площею 89,3 м² та 150,3 м², придбані у 2016–2017 роках за цінами, суттєво нижчими за ринкові — 48,5 тис. і 138,5 тис. гривень відповідно. Також задекларована частка земельної ділянки площею 887 м², купленої у 2017 році за 69 тисяч гривень.

    Його дружина Аліна має частку земельної ділянки у селі Зняцево та незавершене кафе, оформлене навпіл із Михайлом Глаголичем. Крім того, в оренді родини перебуває нежитлова будівля площею 259,65 м² у Синевирській Поляні, що належить Фонду держмайна.

    Автопарк родини теж виявився значним. У 2022 році Токар придбав Mazda CX-9 2010 року за 216 тисяч гривень. На дружину оформлена Mazda CX-7 2010 року за 108 тисяч та Fiat Punto 2008 року, куплений у серпні за 34 тисячі. Також у декларації згадані Suzuki Swift 2007 року та Renault Megan 2003 року. Окремо у повідомленні про суттєві зміни станом на 22 жовтня Токар вказав придбання Volkswagen Passat 2017 року за 491 тисячу гривень.

    Дружина посадовця у 2023 році отримала 150 тисяч гривень доходу від оренди (ТОВ «База»), 86 тисяч гривень страхових виплат, а також соціальні допомоги на дітей та при народженні.

    Упродовж жовтня Токар подав три повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. 4 жовтня він задекларував продаж нерухомості за 3,03 млн гривень, 22 жовтня — купівлю автомобіля, а 24 жовтня — продаж рухомого майна на 390 тисяч гривень.

    Едгар Токар — відомий політичний діяч на Закарпатті, входить до правління ГО «ЗЕ Команда Закарпаття» та «Громадський рух «Сила Правди». Попри невелику офіційну зарплату, задекларовані активи свідчать про суттєві ресурси, джерела яких залишаються не поясненими в документі.

  • Директор Центру зайнятості Новицький задекларував 1,5 мільйона євро готівки

    Директор Центру зайнятості Новицький задекларував 1,5 мільйона євро готівки

    Команда “СтопКору” проаналізувала декларації керівника Київського міського центру зайнятості Дмитра Новицького та його родини й виявила низку обставин, які можуть вказувати на можливі конфлікти інтересів та непрозоре походження капіталів.

    Згідно з поданою декларацією, у 2024 році Дмитро Новицький задекларував 418 тис. євро та 361 тис. доларів готівкою. Його дружина Марія — ще більше: 438 тис. євро та 350 тис. доларів. Сукупно родина тримає у готівці понад 1,5 мільйона доларів, що за поточним курсом становить понад 60 мільйонів гривень.

    Офіційна зарплата самого Новицького за 2024 рік — трохи більше 700 тисяч гривень. Заробіток дружини — понад 2,5 млн грн. Варто зазначити, що посадовець працює в системі Центру зайнятості лише з 2023 року: спочатку радником, потім директором.

    Марія Новицька володіє частками в українських та закордонних компаніях. Серед них:

    • 100% у ТОВ “АТЛАНТ СІТІ”,
    • 50% у ТОВ “Шумляче”,
    • 50% у ТОВ “Машинобудівний завод Автоливмаш”,
    • 100% у MARI INVEST DEVELOPMENT (Угорщина).

    Додатково вона має рахунки в банках Італії, Іспанії та Угорщини.

    Аналіз адрес реєстрації та телефонних номерів свідчить, що Марія Новицька має спільну адресу з віцепрезиденткою “Київміськбуду” Світланою Новохацькою. Імовірно, Марія є донькою Новохацької, а Дмитро Новицький — її зятем.

    Цю версію підтверджують і відгуки в додатку GetContact, де номер дружини Новицького підписано як Новохацька. Також сам Дмитро активно реагує у соцмережах на публікації пані Світлани.

    Варто згадати й про співмешканця Світлани Новохацької — Ігоря Петрішака, який обіймає посаду начальника управління запобігання та виявлення корупції в Рахунковій палаті України. Саме цей орган має право контролювати витрати державних коштів, зокрема у сфері зайнятості.