Golosnovinua.com

Позначка: Центренерго

  • Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Боротьба за вугілля: як “смотрящі” паралізували фабрику і ставлять під загрозу підготовку до зими

    Українська енергетика знову опинилася в центрі системної проблеми, яка роками залишалася поза публічною увагою. Йдеться про вплив неформальних груп на стратегічні підприємства вугільної галузі, що сьогодні вже має прямі наслідки для енергетичної безпеки держави. Одним із найяскравіших прикладів є ситуація навколо Червоноградської вуглезбагачувальної фабрики, яку детально описує журналіст Микола Топалов у матеріалі Економічна правда.

    Це підприємство, яке історично було частиною єдиного виробничого комплексу із шахтами заходу України, сьогодні перебуває у стані глибокої кризи. Формально держава володіє близько 40% акцій, однак фактично контроль над активом роками переходить між так званими “смотрящими” — неформальними кураторами галузі, які впливають на управління через підконтрольних менеджерів і судові рішення.

    Серед осіб, яких пов’язують із різними етапами контролю над підприємством, називають Наталія Королевська, Віталій Кропачов, Андрій Венгрин та Євген Геллєр. Частина з них втратила вплив або перебуває під слідством, однак сама система неформального контролю продовжує існувати.

    Фабрика, побудована наприкінці 1970-х років і розрахована на потужність майже 9,6 млн тонн на рік, після розпаду СРСР втратила цілісність виробничого ланцюга. Шахти були передані державним підприємствам, а сама фабрика — до Львівської вугільної компанії. Саме з цього моменту розпочалася багаторічна боротьба за контроль над активом.

    Ключову роль у цій боротьбі відіграє процедура банкрутства, яка триває з 2015 року. Через неї управління підприємством здійснюють арбітражні керівники, призначення яких постійно оскаржуються в судах. Саме судові рішення визначають, яка з груп впливу контролює фабрику в той чи інший момент.

    Останні судові рішення лише загострили ситуацію: одні призначення були визнані незаконними, інші підтверджені. Втім, це не вирішує системної проблеми — відсутності стабільного управління та державного контролю над стратегічним підприємством.

    На практиці це призвело до катастрофічного стану фабрики. За даними джерел у галузі, підприємство не працює, не має контрактів на збагачення вугілля, накопичило борги із зарплати, а обладнання перебуває в передаварійному стані. Постачання сировини припинено ще з листопада 2025 року.

    Особливу небезпеку становить вплив цієї ситуації на всю енергетичну систему. Фабрика мала забезпечувати збагачення вугілля для державних шахт і теплової генерації, зокрема для Центренерго. Натомість її діяльність була переорієнтована на сумнівні схеми змішування вугілля зі шламами, що дозволяло штучно збільшувати обсяги продукції.

    У результаті державні шахти втрачали доходи, скорочували видобуток і накопичували борги, що створює ризики для стабільності всієї галузі. В умовах війни це набуває критичного значення, адже від стабільності енергетики залежить проходження опалювального сезону.

    Експерти наголошують, що ситуація потребує негайного втручання держави. Серед можливих рішень розглядається націоналізація підприємства або встановлення прямого контролю, як це вже відбувалося з іншими стратегічними активами.

    У разі відновлення контролю фабрику можна інтегрувати у державний виробничий ланцюг — від видобутку до генерації електроенергії. Це дозволить стабілізувати ринок, забезпечити робочі місця та підвищити прогнозованість підготовки до зими.

    Втім, головне питання залишається відкритим: чи наважиться держава втрутитися у багаторічну боротьбу за контроль над активом. Адже часу до нового опалювального сезону дедалі менше, а наслідки зволікання можуть бути критичними для всієї енергетичної системи України.

  • Ноунейм фірми отримали понад мільярд гривень на відбудову ТЕС під час блекаутів

    Ноунейм фірми отримали понад мільярд гривень на відбудову ТЕС під час блекаутів

    Понад мільярд гривень бюджетних коштів, виділених на відновлення енергетики після російських обстрілів, могли бути освоєні через пов’язані між собою фірми без досвіду роботи. Йдеться про підряди для Трипільської та Зміївської ТЕС, які входять до державної компанії Центренерго. Про це йдеться у розслідуванні проєкту «На межі».

    За даними журналістів, державні контракти отримали три компанії — ТОВ «Спецхімресурс», ТОВ «Джі ес груп девелопмент» та ТОВ «Технорішення». Загальна сума укладених договорів становить майже один мільярд гривень. Найбільший обсяг коштів — понад 730 мільйонів гривень — отримала компанія «Джі ес груп девелопмент». Ще близько 105 мільйонів гривень припали на «Спецхімресурс» і понад 78 мільйонів — на «Технорішення».

    У розслідуванні зазначається, що ці компанії були придбані незадовго до отримання державних контрактів і після виконання підрядів частина з них знову була перепродана. Зокрема, ТОВ «Технорішення», яке отримало підряди від Центренерго, Трипільської та Зміївської ТЕС на понад 78 мільйонів гривень, після виконання контрактів змінило власника. Нині тривають судові процеси через несвоєчасну поставку обладнання та недопоставку товарів.

    Журналісти стверджують, що компанії отримували підряди, використовуючи документи з ознаками підробки. У тендерних пропозиціях подавалися довідки про нібито наявний досвід виконання аналогічних робіт, хоча фактично підприємства не мали доходів і не здійснювали подібної діяльності. За даними податкової служби, у фінансовій звітності таких операцій не відображалося.

    Директором і засновником ТОВ «Технорішення» у 2023 році став Олексій Бескупський — колишній працівник ПРАТ «Шахта Надія». До цього компанія надавала послуги спецтехніки для тієї ж шахти, де Бескупський відповідав за матеріально-технічне забезпечення. За інформацією розслідувачів, він також фігурує у кримінальних провадженнях, пов’язаних із закупівлями державного підприємства «Волиньвугілля», а також є керівником благодійного фонду «Україна для дітей».

    Бухгалтеркою компанії була Ірина Безуглова, яка згодом працювала і в інших фірмах, пов’язаних із цією схемою. Журналісти також звернули увагу, що кілька компаній використовували одну й ту саму IP-адресу для роботи, що може свідчити про спільне управління.

    Ще одна фірма, ТОВ «Спецхімресурс», очолюється Юлією Коренівською — колишньою співробітницею благодійного фонду «Україна для дітей». За освітою вона лінгвістка, займається кулінарними блогами та виданням книг із рецептами смузі. Після перереєстрації компанія почала отримувати державні підряди від Центренерго та Трипільської ТЕС на понад 100 мільйонів гривень.

    При цьому, як зазначається у матеріалі, частина робіт була виконана несвоєчасно або неналежної якості. Наразі в судах розглядаються позови Центренерго до «Спецхімресурсу» щодо відшкодування збитків на суму близько 47 мільйонів гривень.

    Третя компанія — ТОВ «Джі ес груп девелопмент» — після зміни власників отримала державні підряди на суму понад 730 мільйонів гривень. Її директором став Ігор Чаплинський, який раніше працював у державному підприємстві «Волиньвугілля» і мав професійні контакти з Олексієм Бескупським.

    Журналісти зазначають, що компанія також не мала необхідних дозвільних документів для виконання робіт підвищеної складності в енергетичній галузі, зокрема дозволів з охорони праці та промислової безпеки.

    У матеріалі підкреслюється, що Трипільська та Зміївська ТЕС входять до структури державної компанії Центренерго, а масштабні підряди укладалися здебільшого за прямими договорами. Тому, на думку авторів розслідування, такі рішення навряд чи могли прийматися без відома керівництва компанії.

    Журналісти також звертають увагу, що у 2023 році наглядову раду Центренерго очолив Андрій Гота — колишній керівник кабінету голови Офісу президента Андрія Єрмака. У 2024 році у компанії також змінили керівника, пояснивши це необхідністю оперативно реагувати на руйнування енергетичної інфраструктури після російських атак.

    За даними розслідувачів, компанії, які отримували підряди, були пов’язані між собою через спільних директорів, бухгалтерів, знайомства та попередні проєкти. Частина з них також фігурувала у кримінальних провадженнях, пов’язаних із державними закупівлями у вугільній галузі.

    Автори матеріалу наголошують, що під час масових блекаутів і постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі відновлення ТЕС мало критичне значення для енергетичної безпеки країни. Водночас значні кошти могли бути спрямовані на підряди для компаній, які не мали досвіду у відновленні енергетичних об’єктів.

  • Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Андрій Гота, соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, залишає наглядову раду «Центренерго» і заявляє про намір зосередитися на виробництві дронів. Формально рішення пояснюється «моральним правом» та необхідністю перезавантаження наглядових рад за дорученням президента. Проте фактична причина виглядає набагато прагматичнішою.

    Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» у 2021 році як представник держави, а з 2023-го очолював її. Паралельно він залишається членом наглядової ради «Укрнафти». Раніше, у 2020–2023 роках, Гота керував кабінетом тодішнього глави ОП Андрія Єрмака і продовжував залишатися його радником. Тобто йдеться не про зовнішнього менеджера, а про людину з найближчого політичного оточення.

    Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

    Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

    Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

    Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

  • Як із “Центренерго” вивели 132 мільйони: схема з фіктивним вугіллям

    Як із “Центренерго” вивели 132 мільйони: схема з фіктивним вугіллям

    Корупційні скандали в енергетичному секторі України набувають дедалі масштабнішого характеру. Якщо ситуація навколо «Енергоатому» виглядала як верх цинізму чиновників, то матеріали судової справи №910/6824/25 демонструють, що системність зловживань значно глибша. У центрі нового розслідування — ПАТ «Центренерго» та фіктивні постачальники вугілля, через яких із державного підприємства було виведено сотні мільйонів гривень.

    У вересні 2024 року «Центренерго» уклало договір №111/10 від 20.09.2024 із ТОВ «Теплосфера ЮА» на поставку 33,5 тисячі тонн вугілля. Умови договору не передбачали обов’язкової передоплати, а аванс був можливий лише за наявності гарантій від постачальника. Проте попри чіткі положення договору, керівництво «Центренерго» здійснило два авансові платежі загальною сумою 132 млн грн на користь «Теплосфери ЮА».

    Фактичні результати виявилися шокуючими: замість десятків тисяч тонн поставлено лише 1 519,4 тонни — менше 5% запланованого. Реального графіка постачання не існувало, натомість постачальник подавав формальні файли, покликані лише створити видимість виконання зобов’язань.

    Аналіз «Теплосфери ЮА» свідчить про ознаки фіктивності. Компанія була створена незадовго до укладення угоди, не має зареєстрованих виробничих потужностей і персоналу. Керівник та власник фірми, Ігор Качмар, раніше контролював іншу структуру — ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яка так само фігурувала у схемах недопостачання вугілля та отримувала від «Центренерго» сотні мільйонів гривень авансів.

    Як саме схема стала можливою? У матеріалах справи йдеться про змову між колишньою міністеркою енергетики Світланою Гринчук, генеральним директором «Центренерго» Євгенієм Гаркавим та представниками «Теплосфери ЮА». За даними слідства, ексміністерка забезпечувала політичне прикриття, тоді як керівництво «Центренерго» займалося технічною реалізацією схеми, усвідомлюючи фіктивність контрагента.

    Це не перший випадок, коли державне підприємство опиняється в центрі корупційного скандалу. У листопаді 2023 року «Центренерго» уклало два договори з ТОВ «Енерго Ресурс Груп» на постачання вугілля на суму до 1,55 млрд грн. На виконання цих угод компанія отримала 1 066 945 367 грн, з яких 930,4 млн грн становили авансові платежі — при тому, що фактичні поставки були далекими від умов контрактів.

    Поступове розкриття цих схем демонструє системний характер корупції, що пронизує стратегічну галузь — енергетику. Поки держава змушена мобілізувати ресурси для проходження зими, сотні мільйонів відводяться через фіктивні договори та підставні компанії, що виводить проблему далеко за межі окремих посадовців і ставить під питання ефективність управління державними енергетичними активами.

  • «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    «Центренерго» виплатило аванси за вугілля, якого не дочекалося

    Поки уряд готує нові правила й тарифи на 2026 рік, навколо державної генерації знову спалахнули підозри у зловживаннях. Йдеться про контракти ПАТ «Центренерго» з приватними постачальниками вугілля, де значні аванси не були підкріплені реальними поставками або якістю палива. За матеріалами скарг і публікацій, у схемах фігурують компанії «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Частина тверджень уже підтверджується документами й судовими записами, частина — перебуває на рівні медійних звітів і потребує перевірки контролюючих органів.

    У жовтні 2024 року «Центренерго» перерахувало 132 млн грн авансу компанії «Теплосфера ЮА» за договором на постачання 33,5 тис. тонн вугілля. Фактично надійшло лише 1 519 тонн (менше 5% від обсягу), після чого виникли судові спори щодо виконання зобов’язань і повернення коштів. Про це повідомляли профільні ЗМІ з посиланням на матеріали договору та судові реєстри; відомості про сам контракт і його хронологію фіксуються також у базах судових документів.

    Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

    ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

    Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

    Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

    Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

  • Схема на 1,5 мільярда: «Центренерго» отримало фіктивне вугілля

    Схема на 1,5 мільярда: «Центренерго» отримало фіктивне вугілля

    Неякісне вугілля, фіктивні контракти та підозрілі постачальники — навколо державної компанії «Центренерго» розгортається черговий скандал. Слідчі Бюро економічної безпеки розслідують постачання палива сумнівної якості від ТОВ «Енерго Ресурс Груп», яке отримало контракти на понад 1,5 млрд грн.

    За даними слідства, постачальник закуповував вугілля у компаній, далеких від енергетичної сфери — зокрема, у фірм, які спеціалізувалися на торгівлі автомобілями. Так, «Кевіан Драйв» і «ОЛ Транс Глобал» отримали понад 143 млн грн, проте їх податкові накладні були заблоковані через підозру у фіктивних операціях.

    «Енерго Ресурс Груп» стверджувало, що орендує вуглезбагачувальні фабрики в «Новіекс» на Донеччині — у Цукуриному та Мирнограді. Однак перевірка показала, що ці об’єкти не використовувалися для виробництва, а підприємства не подавали жодних звітів про викиди. Крім того, селище Цукурине перебуває у зоні бойових дій, що фактично унеможливлює роботу будь-яких виробничих потужностей.

    Компанія уклала з ПАТ «Центренерго» два масштабні договори: від 8 листопада 2023 року на суму до 550 млн грн і від 8 лютого 2024-го — на 1 млрд грн. Загалом державна компанія перерахувала на рахунки постачальника 1,067 млрд грн, більшість із яких становила передоплата. Ціна за тонну вугілля — 5 076 грн із ПДВ.

    Слідство встановило, що директор підприємства діяв у змові з невстановленими особами, які фактично контролювали діяльність компанії. Вони не зареєстрували податкові накладні на понад 185 млн грн, через що держава втратила близько 31 млн грн ПДВ.

    Директором і власником «Енерго Ресурс Груп» є уродженець Луганщини Олексій Пруженко, чиє майно нині арештовано. Серед попередніх співвласників фігурували Ігор Качмар та підприємиця з Сєвєродонецька Тетяна Щербанюк, яка свого часу балотувалася від партії «Наш край». Наглядову раду «Центренерго» очолює скандальний бізнесмен Андрій Гота, ім’я якого неодноразово згадувалося у гучних корупційних історіях.

  • Керівництво «Центренерго» придбало низькоякісне вугілля на 4,3 млрд гривень за підробленими документами для Зміївської та Трипільської ТЕС

    Керівництво «Центренерго» придбало низькоякісне вугілля на 4,3 млрд гривень за підробленими документами для Зміївської та Трипільської ТЕС

    Як повідомляють ЗМІ, керівництво державної енергокомпанії «Центренерго» втягнуто в масштабний корупційний скандал, пов’язаний із закупівлею низькоякісного вугілля для українських теплоелектростанцій. Крім того, на отримання неякісного палива було витрачено 4,3 мільярда гривень, а угоди укладалися на основі підроблених документів. 

    У 2023-2024 роках ПАТ «Центренерго» уклало кілька договорів на поставку вугілля з компаніями ТОВ «Енерго Ресурс Груп», ТОВ «Вугільна Компанія Оптенерготорг», і ТОВ «Глобал Софт Україна». Усі угоди передбачали постачання вугілля з базовою ціною 5076 грн за тонну з урахуванням ПДВ. Однак слідство встановило, що замість якісного вугілля постачали продукцію невідомого походження без належної перевірки.

    Виручені кошти перераховувалися на рахунки підставних фірм, знімалися готівкою і розподілялися між учасниками схеми. Наприклад, компанія «Енерго Ресурс Груп» закуповувала вугілля у фірм, які займалися зовсім іншими видами діяльності, зокрема, торгівлею автомобілями.

    Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами підрядників «Центренерго» впродовж 2023-2024 років використовуються реквізити фіктивних підприємств як передоплати за вугілля з метою їхнього подальшого переведення в готівку, штучного створення первинних бухгалтерських документів.