25 грудня православні християни за новим стилем відзначають одне з найважливіших свят — Різдво Христове. Ця дата знаменує народження Спасителя світу, Ісуса Христа, і належить до двунадесятих свят. Разом із церковними традиціями цей день насичений прикметами та правилами, які передаються з покоління в покоління.
2023 року Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський календар. Це означає, що всі неперехідні свята тепер відзначаються на 13 днів раніше, ніж за юліанським календарем. Однак частина вірян і досі дотримується старого стилю, що залишається їхнім правом.
За юліанським календарем цього дня відзначають день пам’яті святого Спиридона Триміфунтського — одного з найшанованіших святих у православ’ї. Він відомий як чудотворець і захисник знедолених.
Традиції та прикмети на Різдво Христове
У народі побутує безліч прикмет, пов’язаних із погодою:
Ясна погода вранці обіцяє морозні святки.
Похмура — до ранньої весни.
Яскраве сонце вдень віщує родюче літо й морозний Новий рік.
Якщо 25 грудня випаде сніг, наступний рік буде благополучним.
У церквах опівночі розпочинається всенічна служба, а вранці — святкова літургія. Віряни моляться за прощення гріхів, Божу ласку та допомогу.
Що не можна робити на Різдво?
На Різдво діє низка заборон:
Не можна займатися важкою фізичною працею.
Заборонені сварки, лихослів’я, заздрість і лінь.
Не рекомендується виносити сміття, ходити на полювання чи риболовлю.
У народі вважається поганою прикметою надягати брудний або старий одяг.
Різдво — це день єднання родин. Прийнято ходити до церкви, запалювати свічки, приймати гостей і співати колядки. У домівках символічно залишають трохи соломи на підлозі — це приносить удачу. Святковий стіл прикрашають стравами, але алкоголь дозволений лише в невеликій кількості.
Іменини відзначають: Марія, Олександр, Василь, Дмитро, Костянтин, Михайло та інші. За старим стилем день ангела святкують Спиридони та Олександри.
Святкування 25 грудня об’єднує традиції, віру та прикмети. Цей день символізує початок нового життя, радості та Божої ласки, яку несуть у свої серця мільйони вірян.
Сьогодні, 23 грудня, православні віряни вшановують пам’ять святого Феодула Критського і дев’яти мучеників, які загинули за християнську віру в III столітті. Вони стали прикладом стійкості й відданості християнським ідеалам у часи жорстоких гонінь за імператора Діоклетіана.
Феодул був читцем у церкві у Фессалоніках. У житії святого йдеться, що одного разу він побачив сон, у якому чоловік у світлому одязі передав йому перстень із хрестом. Згодом цей перстень став джерелом зцілення для багатьох людей. Феодул проповідував навіть у в’язниці, навертаючи інших ув’язнених до християнства. Разом із дев’ятьма іншими вірянами його кинули в море за відмову зректися віри.
Віряни, які дотримуються старого юліанського календаря, сьогодні згадують мучеників Мини, Єрмогена, Євграфа та святителя Іоасафа Білгородського.
23 грудня у народі називали Федулом Зимовим. Вважалося, що цього дня особливий захист потрібен домашнім тваринам, тому господарі приділяли їм більше уваги. Також був звичай випікати пісне печиво у вигляді фігурок тварин, яке мало оберігати дім від зла.
За народними прикметами, погода на Федула Зимового визначає зимові морози та майбутній врожай. Ясне небо віщує сильні холоди, а снігопад – гарний урожай наступного року.
Сьогодні церква застерігає від сварок, лихослів’я та інших гріхів. Особливо не радять працювати з гострими предметами, адже є прикмета, що поріз у цей день обіцяє хвороби на весь рік.
Для тих, хто постить, цей день є ще однією нагодою для духовного очищення та молитви. Молитовно звертаються до святого Феодула з проханнями про допомогу у веденні господарства та захист домашніх тварин.
День ангела 23 грудня святкують Василь, Іван, Макар, Павло, Наум, Феодул, а за старим стилем – Ангеліна, Євген, Вікторія, Іван, Степан.
Цей день нагадує про важливість добрих справ, турботи про близьких і готовності до Різдва. Святкові традиції спонукають залишатися відкритими до духовного зростання та любові до ближнього.
Сьогодні, 20 грудня, за новим церковним календарем вшановують пам’ять святого Ігнатія Богоносця. У народі цей день отримав назву Ігнатіїв день, сповнений традицій, прикмет та заборон.
Свято за новим і старим стилем
2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, тож неперехідні свята тепер відзначають на 13 днів раніше.
За новим стилем сьогодні вшановують святого Ігнатія Антіохійського. Його вважають учнем Іоанна Богослова та одним із великих християнських письменників.
За старим стилем, тобто за юліанським календарем, сьогодні день пам’яті святого Амвросія Медіоланського.
Прикмети 20 грудня
Народні спостереження цього дня допомагають передбачити погоду та врожай:
Мокрий сніг віщує дощове літо, а ясна погода – посуху.
Сонце в серпанку – до заметілі.
Гучне каркання ворон обіцяє мокрий сніг.
Павуки плетуть павутину – завтра буде ясний день.
У народі цей день прозвали “яблучним”: вважалося, що струшування снігу з дерев приносить майбутній урожай.
Що не можна робити 20 грудня
Церква не схвалює сварок, лихослів’я, ліні, заздрощів, помсти чи відмови в допомозі. Також не варто:
Брати чи давати гроші в борг – це може призвести до фінансових труднощів.
Купувати взуття – за повір’ям, це може скоротити життя.
Що варто зробити
Сьогодні моляться святому Ігнатію, просячи захисту від зла, пристріту, удачі у справах, сімейного благополуччя та допомоги людям, які відійшли від віри.
Згідно з народними традиціями, варто обійти навколо будинку з іконою та вклонитися йому, щоб захистити оселю від зла, стихійних лих та голоду.
Хто святкує іменини
Іменини за новим календарем святкують Іван, Ігнатій, Данило.
За старим стилем – Олександр, Олексій, Григорій, Євгеній, Катерина, Марк, Михайло.
Пам’ятаймо традиції, дотримуймося прикмет і робімо добрі справи у цей день!
2024 року українці продовжують звикати до новоюліанського церковного календаря, на який перейшла Православна церква України. 19 грудня тепер відзначають день преподобного Іллі Муромця, Києво-Печерського, а за старим стилем — свято святого Миколая Чудотворця.
Історія та значення Іллі Муромця
Преподобний Ілля Муромець, відомий з билин як легендарний богатир, водночас був реальною історичною постаттю. Його мощі зберігаються в Києво-Печерській лаврі. Народжений у XII столітті, Ілля прожив непросте життя: з дитинства страждав на параліч, але, за легендою, чудесно одужав завдяки трьом віщим старцям.
Багато фактів із билин підтверджуються науковими дослідженнями. Експерти виявили, що Ілля мав неймовірну фізичну силу, велику мускулатуру та отримав численні бойові травми. Згідно з переказами, наприкінці життя він прийняв постриг у лаврі та загинув, захищаючи її від половців.
Що говорять прикмети на 19 грудня?
Цей день завжди мав особливе значення в народному календарі. Прикмети говорять:
Ясний морозний день — до багатого врожаю.
Великий снігопад — сніг лежатиме до січня.
Скільки снігу випало сьогодні, стільки трави буде навесні.
Що не можна робити у цей день?
У церковне свято заборонено:
Лаятися, сваритися та заздрити.
Відмовляти у допомозі нужденним.
Порушувати правила Різдвяного посту.
Брати або давати гроші в борг — це може призвести до фінансових проблем у новому році.
Також у народі вважали, що прибирання чи важка фізична праця цього дня можуть відлякати удачу.
Що можна робити?
У день Іллі Муромця звертаються до святого з молитвами про захист і здоров’я, особливо для дітей із вадами розвитку або паралічем. Святого також просять про допомогу для військових і тих, хто потребує зцілення після травм.
Хто святкує іменини 19 грудня?
Іменини за новим календарем відзначають Григорій, Ілля та Тимофій. За старим стилем — Микола та Максим.
Свято за старим стилем
19 грудня за юліанським календарем — день святого Миколая Чудотворця, якого особливо шанують у багатьох родинах.
Новий церковний календар відкриває можливість глибше зрозуміти українські традиції та зробити свята ще ближчими до сучасності, залишаючи право на вибір стилю кожній громаді та родині.
Зимові свята в Україні завжди були особливими. Вони наповнені радісними обрядами, народними піснями та щирими побажаннями, які передаються з покоління в покоління. Із переходом Православної церкви України на новоюліанський календар у вересні 2023 року, дати деяких традиційних свят і обрядів змінилися. Отже, коли ж тепер колядують, щедрують і посівають?
Колядування розпочинається з Різдва Христового, яке за новим стилем відзначається 25 грудня. Також колядувати можна напередодні, під час Святвечора — 24 грудня.
Колядують переважно діти, хоча й дорослі можуть долучитися до обряду. У піснях прославляють народження Ісуса Христа, бажають здоров’я, добробуту і достатку господарям дому. Чим гарніше й довше виконується колядка, тим щедріше нагороджують колядників. До традиційних колядок належать “Добрий вечір тобі”, “Нова радість стала”, “Бог ся рождає”.
Коли щедрують в Україні за новим стилем?
Щедрують у переддень Нового року — 31 грудня, коли відзначається Щедрий вечір або свято Маланки.
Щедрування супроводжується веселими гуляннями, перевдяганнями у костюми Кози, Меланки чи святого Василя. У щедрівках звучать побажання щастя, добра, багатства та щедрого столу в новому році. Одна з найвідоміших щедрівок — це “Щедрик”, яку знають і люблять у всьому світі.
Коли посівають у 2024 році?
Посівання припадає на 1 січня, коли святкують церковний день Василя Великого.
Це свято символізує новий початок, а тому під час обряду хлопчики та чоловіки обсипають домівки зерном, співаючи посівалки. У піснях бажають доброго врожаю, багатства і щастя на весь рік. За традицією, першими до оселі мають зайти саме чоловіки, адже це вважається доброю прикметою.
Для тих, хто святкує за старим стилем
Ті, хто дотримується старого календаря, відзначають свята в інші дні:
Колядують: 6 та 7 січня;
Щедрують: 13 січня;
Посівають: 14 січня.
Чому важливо зберігати традиції?
Незалежно від календаря, українські зимові свята — це час радості, родинного тепла і духовного піднесення. Традиції колядування, щедрування та посівання є унікальною спадщиною, яка об’єднує людей та нагадує про важливість добра, щедрості й взаємопідтримки.
“То цього року Великдень по-новому буде, чи ще по-старому?” – говорять між собою дві жінки біля храму у Львові, де вже перейшли на новий календар, але ніяк не можуть зрозуміти, що ж з Великоднем.
Для когось це може стати сюрпризом, але усі православні та греко-католики і далі святкують це головне християнське свято по-старому. 2024 року – це буде 5 травня, при чому католики відзначать його аж на п’ять тижнів раніше – 31 березня.
Виходить, що поки одні тільки заходитимуть у великий піст, інші (а католиків в Україні близько 1,5 мільйона) вже готуватимуться святкувати, й уніфікації календарів, як дехто вважав, повністю не відбулось.
Частина українських православних (ПЦУ) та греко-католики ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.
Проте з Великоднем (у народі часто називають Паска), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, все не так просто.
АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Великодня паска – її доставляють навіть на фронт
Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому.
А визначення Великодня для християн – це взагалі складна і спірна річ. Через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються не одну сотню років.
Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.
При цьому вже наступного 2025 року (такий збіг трапляється раз на 3-4 роки) і католики, і православні відзначать Великдень в один день. Як це рахують, чому все так складно і чи є шанс, що вже з наступного року відзначати Великдень більшість українців будуть по-новому?
Такий різний Великдень
АВТОР ФОТО,ПЦУ Підпис до фото, В ПЦУ не дуже вірять, що можливий компроміс щодо переходу на спільний день святкування Великодня. На фото – митрополит Епіфаній на соборі у Києві в 2023 році, який ухвалив перехід на Новоюліанський календар
Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на новий календар через давній і глибокий спір.
Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись, хоча ці нюанси непросто зрозуміти та пояснити.
До Юліанського календаря прив’язана стара Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.
Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Нібито правило просте, але насправді схема розрахунків складна, церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Тому весняне рівнодення на заході та сході після календарної реформи 16 століття почали розраховувати по-різному. Католики перейшли на розрахунки, які наближені до астрономічних, а православні і далі рахували по-старому. Тому однакове нібито правило почало виводити різні дати.
Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею у вирахуванні весняного рівнодення через різницю між календарями в 13 днів. Після реформи західна традиція визначення весняного рівнодення більш наближена до астрономічного рівнодення, а східна може “запізнюватись”.
Тому перший повний місяць після весняного рівнодення у всіх рахується інакше, й частіше за все у католиків він настає раніше.
АВТОР ФОТО,УНІАН Підпис до фото, Католики та протестанти України посвятять великодні кошики 31 березня, а православні та греко-католики аж 5 травня
До прикладу, за “цивільним календарем”, який практично збігається з Григоріанським, весняне рівнодення в 2024 році буде 20 березня (за церковним – 21 березня). Перший повний місяць – 25 березня, а тому Великдень у першу неділю після такого повного місяця – 31 березня.
А старий спосіб визначення рівнодення за Юліанським церковним календарем, який не відповідає астрономічному, виводить Великдень аж на 5 травня (тут ще зіграла роль єврейська Пасха 23-30 квітня, раніше якої православні не святкують Великдень, тож відзначення перенеслось з 28 квітня ще на тиждень).
Іноді різниця з рівноденням за обома календарями виходить не суттєва, а дати Великодня збігаються.
Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається (так буде 2025 року), 5% – різниця в чотири тижні, 20% – різниця аж в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл – так буде в 2024 році).
Різниці в два-три тижні не буває. Як бачимо, якоїсь сакральної прив’язки до конкретної дати тут немає. Люди нормально сприймають і святкування разом, і окремо.
Так склалося, що за Юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.
Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.
Серед інших аргументів не оновлювати старий спосіб розрахунку наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить в Храмі Воскресіння (Гробу Господнього) в Єрусалимі саме напередодні “старого православного” Великодня, а не “католицько-протестантського”.
АВТОР ФОТО,ВВС
Чи може бути постійне спільне святкування Великодня
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Вселенський патріарх та Папа Римський можуть спробувати домовитись про спільне святкування Великодня. Проте шанси на це незначні, та й чи послухають Варфоломія інші православні церкви?
На перший погляд, особливо для людини, якій важко осягнути нюанси рахування рівнодення і календарів, що може бути легше, ніж домовитись спільно святкувати Великдень.
Тим паче, що не так рідко це стається само собою – спільне святкування буде 2025 року 20 квітня, потім 2028 року – 16 квітня.
Навколоцерковні ЗМІ останні роки пишуть, що певні переговірники від Папи Римського та Вселенського патріарха працюють, щоб спробувати узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.
Такі перемовини і спроби відбувались не раз з 17 століття і закінчувались невдачею.
Привід для цього зараз непоганий – 2025 року не тільки усі християни відзначатимуть Великдень в один день, а того року ще й святкуватимуть 1700-ліття спільного для усіх Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.
Проте шанси на це, як кажуть співрозмовники ВВС Україна в церковних колах, невеликі.
“Це гарна можливість для діалогу щодо дати Великодня. Але це не значить, що буде швидкий результат”, – каже співрозмовник у Вселенському патріархаті.
Він зауважує, що зараз є певний рівень бажання спробувати знайти шляхи спільного підрахунку та святкування Великодня.
“Цей збіг та святкування собору – гарна можливість відкрити перемовини. Але хто ж знає, що буде у світі за 12 місяців”, – каже співрозмовник.
Він визнає, що в умовах війни Росії проти України і невизначеності у православному світі жодних прогнозів ніхто робити не буде.
АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, У Львові другий день після Великодня відзначають гуляннями в Шевченківському гаю. Для таких забав Великдень у травні – це шанс на гарну і теплу погоду
Частина православних церков, як от Російська, Сербська, Грузинська та Єрусалимський патріархат, досі живуть за Юліанським календарем, і вони не захочуть змінювати розрахунок Великодня за домовленістю Константинополя та Рима.
Російська церква розірвала спілкування з Константинополем і точно не переходитиме на новий календар, як і фактично підпорядкована їй в Україні УПЦ МП.
Більше того, ніхто не може спрогнозувати, як до зміни відзначення Великодня, якщо Константинополь та Рим домовляться, будуть ставитись і ті православні церкви, які перейшли на Новоюліанський календар і до прикладу святкують Різдво 25 грудня.
Тому представники Православної церкви України, УГКЦ і релігійні експерти, з якими поспілкувалась ВВС Україна, схиляються до думки, що змін обчислення Великодня в осяжному майбутньому чекати не варто.
Співрозмовник ВВС Україна у керівництві ПЦУ без оптимізму називає спроби домовитись щодо Великодня “порожніми фантазіями”. По-перше, там не дуже вірять у можливість домовитись Константинополя та Рима, а по-друге, серед православних може бути ще більший розкол.
Більш оптимістично налаштовані в Українській греко-католицькій церкві (яка підпорядковується Риму, але має східний обряд), де все ж покладають певні надії на перемовини 2025 року.
У розмові з ВВС Україна речник УГКЦ отець Ігор Яців висловив сподівання, що діалог між Римом і Константинополем завершиться успішно, а після 2025 року “вже буде спільне святкування Великодня”.
Але у будь-якому разі, перехід на нове визначення Великодня у церкві хочуть робити одночасно з Православною церквою України, тож якщо глобальної домовленості не буде, то й в країні перехід навряд чи відбудеться.
“В Україні живемо разом з братами православними, тому ми не хочемо творити календарних поділів між нами, щоб не святкувати Великдень по-різному”, – наполягає отець Ігор Яців.
На його думку, нинішній рік, коли різниця між датами Великодня аж п’ять тижнів, яскраво показує проблему, а тому переходити треба, але зважено і одночасно.
“18 березня в нас починається великий піст, а вже 31 березня за Григоріанським календарем Великдень. Тому одні тільки входять в піст і поклони б’ють, а в інших вже свято”, – каже він. Цього допустити церковники не хочуть, особливо в селах, де громади ПЦУ та УГКЦ спільно використовують одні храми.
Великдень – це унікальне для українців свято, коли багато не надто релігійних людей йдуть до храмів, навіть на Різдво такого немає, коли його відзначають вдома.
Тому різниця календарів для Великодня така важлива, а різких рухів церковники тут остерігаються найбільше.
