Golosnovinua.com

Позначка: церква

  • Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    Гончаренко опинився в центрі дискусії щодо перегляду рішень про мову та церкву

    У Верховній Раді поки не розуміють, як можна буде переглянути вже ухвалені рішення щодо російської мови та церкви, якщо Україна перейде до реальних домовленостей про завершення війни. Джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту, говорить, що це питання вже доводиться враховувати під час обговорення можливого врегулювання. За його словами, Росія відносить російську мову та церкву до головних і необговорюваних умов майбутніх домовленостей, тому українській стороні в будь-якому разі доведеться вирішувати, що робити з уже ухваленими рішеннями.

    Йдеться про кілька різних законодавчих рішень. Закон про забезпечення функціонування української мови як державної діє з 2019 року, освітні квоти — ще з 2017-го. Обмеження для релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресором, Верховна Рада ухвалила окремим законом уже після початку повномасштабної війни. Просто відмовитися від цих норм одним рішенням не вийде — для їхньої зміни знадобиться нова законодавча процедура.

    Питання стало однією з причин конфлікту Гончаренка з «Євросолідарністю». 5 жовтня фракція заявила, що його позиція щодо завершення війни розходиться з партійними установками. Серед принципових для «Євросолідарності» питань окремо вказані українська мова та незалежна українська церква, а також сильна армія і курс до ЄС та НАТО.

    Сам Гончаренко пропонує обговорювати ці теми інакше. У своїй публічній позиції він допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, питання російської мови пропонує розглядати через європейські норми захисту мов меншин, а релігійну сферу — у межах майбутніх домовленостей. Водночас він не пропонує просто скасувати чинні норми, а говорить про можливі зміни в рамках ширшої угоди щодо завершення війни.

    Тут виникає політична проблема. Будь-яка зміна чинних правил щодо мови чи релігійної сфери потребуватиме рішень усередині самої України, тоді як їхнє можливе включення до переговорів означатиме ще й необхідність пояснити такі кроки суспільству та парламенту. Поки в Раді, за словами джерела, не розуміють, як саме це можна буде оформити.

    Після виключення Гончаренка з «Євросолідарності» ці розбіжності отримали вже не лише змістовне, а й політичне продовження. Напередодні виключення, відповідаючи на запитання «Радіо Свобода» про можливість такого рішення, Гончаренко заявив, що насамперед відповідає перед своїми виборцями, і додав: «Я переконаний: те, що я говорю, підтримує більшість моїх виборців». Він обирався до Верховної Ради як самовисуванець в Одеській області та залишався безпартійним. Інші поступки, на думку Гончаренка, можуть бути в питаннях мови і віри: «Якщо люди хочуть собі говорити російською, хай говорять… Якщо є з десяток людей, які хочуть ходити до російської православної церкви, – хай ходять. Головне – контролювати, щоб там говорили про Бога, а не про зраду Батьківщини».

    5 жовтня «Європейська солідарність» оголосила про його виключення з фракції, пояснивши рішення ідеологічними розбіжностями щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України. Наступного дня українські ЗМІ повідомили про появу картки Гончаренка в базі «Миротворця». У профілі його звинувачують, зокрема, у діях, які автори ресурсу трактують як спрямовані на деморалізацію суспільства та зрив мобілізаційних заходів. Водночас «Миротворець» є недержавним ресурсом, тому його твердження не є встановленими судом фактами.

    За даними джерела, навколо Гончаренка найближчим часом може сформуватися власна неформальна група. До її обговорення, за словами співрозмовника, вже закладаються і питання мови, церкви та можливих домовленостей про завершення війни. Саме тому суперечка, яка почалася всередині однієї фракції, може вийти за її межі та стати частиною нової конфігурації депутатів у Раді.

     

  • Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій б’є на сполох через катастрофічну гуманітарну ситуацію у тимчасово захоплених Олешках на Херсонщині, закликаючи світових духовних лідерів та міжнародну спільноту до негайного втручання задля порятунку цивільного населення. За різними оцінками, у смертельній пастці суцільної блокади наразі залишаються понад шість тисяч мирних жителів, серед яких близько двохсот дітей. Люди опинилися на межі фізичного виживання, перебуваючи під щоденною загрозою загибелі не лише від ворожої зброї, але й від виснаження, голоду та нестачі життєво необхідних медикаментів. Представники українських конфесій відверто наголошують, що місто фактично перетворилося на суцільну ізольовану зону лиха, де окупаційний режим свідомо влаштовує штучний мор проти беззахисних громадян.

    Ситуація із базовим життєзабезпеченням у місті вже досягла критичної точки неповернення. Згідно з оприлюдненими даними релігійних діячів, останні організовані поставки найпростішого продовольства до Олешок відбулися ще наприкінці травня дві тисячі двадцять шостого року, після чого будь-який підвіз їжі було повністю заблоковано загарбниками. Місцеві мешканці позбавлені найнеобхіднішого: у заблокованому населеному пункті спостерігається гострий дефіцит питної води, їжі, товарів першої необхідності та препаратів для важкохворих. Водночас російські військові підрозділи жорстко контролюють усі виїзди та чинять системні перешкоди, категорично забороняючи цивільним людям залишати смертельно небезпечну територію й виїжджати на безпечні регіони.

    Розташування міста у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення лише поглиблює масштаби трагедії, адже залишки мирного населення щомиті перебувають під прицільними обстрілами артилерії та атаками ударних безпілотників. Міська критична інфраструктура наразі вщент зруйнована, у житлових кварталах повністю відсутнє електропостачання та централізована подача газу. До цієї побутової руїни додаються важкі наслідки екологічної катастрофи дві тисячі двадцять третього року, коли Олешки зазнали нищівного затоплення після навмисного підриву російськими військами греблі Каховської гідроелектростанції. Попри неодноразові зусилля української сторони щодо відкриття безпечних коридорів, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підтверджує, що держава-агресор протягом тривалого часу цинічно ігнорує будь-які офіційні запити та навідріз відмовляється узгоджувати організацію гуманітарних місій для порятунку цивільних.

    «Місто Олешки, розташоване на тимчасово окупованій російськими військами території України, перебуває в гуманітарній блокаді і стоїть на грані гуманітарної катастрофи», – підкреслили у своєму зверненні представники Всеукраїнської ради церков. З огляду на смертельну загрозу духовні лідери спрямували відчайдушний заклик до Папи Римського Лева XIV, Всесвітньої ради церков, Всесвітнього євангелічного альянсу, а також провідних світових правозахисних інституцій із проханням задіяти всі можливі важелі впливу, аби запобігти голодній загибелі безневинних людей. Одночасно Рада церков закликала держави-члени Організації Об’єднаних Націй та Міжнародний комітет Червоного Хреста рішуче проявити принциповість, створити дієву міжнародну місію та примусити окупантів розблокувати негайну евакуацію жителів міста-привида на підконтрольну Україні територію.

  • У ще одній єпархії УПЦ МП знайшли зв’язки з Москвою: що тепер може статися

    У ще одній єпархії УПЦ МП знайшли зв’язки з Москвою: що тепер може статися

    Державна служба України з етнополітики та свободи совісті завершила дослідження діяльності Управління Запорізької єпархії Української православної церкви та заявила про виявлення трьох ознак афілійованості з церковними структурами, пов’язаними з Російською православною церквою.

    Перевірка тривала з 12 серпня 2026 року. За її результатами ДЕСС видала відповідний наказ про виявлення ознак афілійованості.

    Йдеться про одну з помітних єпархій УПЦ у прифронтовому регіоні. За даними Суспільного, їй підпорядковується близько 150 церков, приблизно 70 із яких розташовані на підконтрольній Україні території. Єпархію очолює митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука — Андрій Коваленко.

    Які саме зв’язки виявила ДЕСС

    Перша встановлена Держетнополітики ознака полягає в організаційній структурі єпархії.

    За висновками відомства, Управління Запорізької єпархії є структурним підрозділом Української православної церкви та входить до складу Київської митрополії УПЦ. Сама Київська митрополія раніше була визнана ДЕСС афілійованою з Російською православною церквою, діяльність якої в Україні заборонена.

    Друга ознака стосується документів самої Запорізької єпархії. ДЕСС проаналізувала її статут та інші документи, які регулюють діяльність організації, і дійшла висновку, що вони підтверджують належність єпархії до структури Київської митрополії УПЦ.

    Найцікавішою є третя ознака, яка стосується безпосередньо керівника єпархії.

    ДЕСС встановила, що статут Російської православної церкви передбачає входження керівника Запорізької єпархії до статутних органів управління РПЦ.

    Більше того, за інформацією Суспільного, на офіційному ресурсі РПЦ митрополит Лука зарахований до її єпископату та діячів, а також зазначений як член Синодальної комісії РПЦ з біоетики. Дослідницька група ДЕСС не знайшла документів, які б підтверджували його вихід із відповідних органів російської церкви.

    Таким чином, ДЕСС виявила дві ознаки зв’язку через Київську митрополію УПЦ та одну — безпосередньо з РПЦ.

    Що тепер може статися із Запорізькою єпархією

    Сам факт появи висновку ДЕСС не означає автоматичного закриття храмів або негайної ліквідації єпархії.

    Це принципово важливий момент.

    Механізм, передбачений українським законодавством, складається з кількох етапів. Це видно, зокрема, з процедури, яку ДЕСС раніше застосовувала щодо Київської митрополії УПЦ: після встановлення ознак афілійованості їй був винесений припис про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації.

    Якщо встановлені законодавством вимоги не будуть виконані, справа може перейти до наступного юридичного етапу.

    Законодавство передбачає можливість звернення уповноваженого органу до суду щодо припинення діяльності відповідної релігійної організації. Тобто остаточне припинення діяльності не відбувається одним рішенням ДЕСС — воно потребує передбаченої законом процедури.

    Саме тому нинішній висновок щодо Запорізької єпархії варто розглядати як серйозний юридичний крок, але ще не як її заборону.

    Запорізька єпархія раніше заперечувала підпорядкованість Москві

    Особливого резонансу ситуації додають попередні заяви керівництва єпархії.

    Митрополит Лука раніше публічно заперечував наявність підпорядкованості чи організаційних зв’язків із російськими церковними структурами.

    У коментарі Суспільному він стверджував, що після початку повномасштабної війни навіть листування з представниками РПЦ було припинене.

    Однак тепер державна дослідницька група дійшла іншого висновку, спираючись передусім на статутні та організаційні документи.

    Що відомо про митрополита Луку

    Навколо керівника Запорізької єпархії вже не вперше виникають резонансні історії.

    У травні 2024 року СБУ повідомила митрополиту Луці про підозру у розпалюванні релігійної ненависті в Україні. Крім того, ще у грудні 2022 року проти нього та низки інших ієрархів УПЦ були запроваджені персональні санкції рішенням РНБО.

    Тепер до цього додався офіційний висновок ДЕСС щодо структури, яку він очолює.

    Чому ця історія важлива

    Рішення щодо Запорізької єпархії демонструє, що механізм перевірки релігійних організацій на зв’язки з Росією застосовується не лише до центральних церковних структур.

    Раніше аналогічний процес пройшла Київська митрополія УПЦ: ДЕСС встановила ознаки її афілійованості з РПЦ, а згодом винесла припис про усунення порушень.

    Тепер подібна процедура фактично дійшла до регіональної єпархії.

    І саме подальші дії ДЕСС покажуть, чи зможе Запорізька єпархія юридично усунути встановлені зв’язки, чи справа зрештою перейде до питання припинення її діяльності в судовому порядку.

    Варіанти заголовків: «У ще одній єпархії УПЦ МП знайшли зв’язки з Москвою: що тепер може статися»; «ДЕСС знайшла одразу три зв’язки Запорізької єпархії УПЦ МП з Росією: що їй загрожує»; «Дійде до суду? ДЕСС встановила афілійованість Запорізької єпархії УПЦ МП з РПЦ»; «Зв’язок веде до Москви: ДЕСС винесла рішення щодо Запорізької єпархії УПЦ МП».

  • В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    В Україні починається Страсний тиждень: що можна і не можна робити до Великодня

    З 6 квітня в Україні розпочинається Страсний тиждень — один із найважливіших періодів у християнському календарі, який триватиме до Великодня 12 квітня. У цей час віряни зосереджуються на духовному очищенні, молитві та підготовці до головного свята року.

    Священик Православної церкви України та військовий капелан ЗСУ Тарас Видюк пояснив значення цього періоду та основні правила поведінки для віруючих.

    За його словами, Страсний тиждень — це час тиші, роздумів і внутрішньої роботи над собою. У цей період не рекомендується влаштовувати гучні святкування, розваги чи гуляння, слухати гучну музику або проводити час у легковажних забавах. Натомість важливо більше молитися, відвідувати богослужіння та зосередитися на духовному житті.

    Священик наголошує, що вірянам слід уникати конфліктів, образ і негативних емоцій. Страсний тиждень закликає до примирення з близькими, стриманості та смирення.

    Особливе значення має Страсна п’ятниця — день, коли згадують розп’яття Ісуса Христа. Цей день вважається найсуворішим: віряни намагаються утримуватися від важкої фізичної праці, менше говорити та більше часу присвячувати молитві.

    Страсний тиждень передує Великодню і присвячений спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа — Таємну вечерю, суд, розп’яття та поховання. У цей період православні християни прагнуть завершити духовну підготовку до свята.

    Священники радять тим, хто ще не встиг, обов’язково сповідатися і причаститися протягом тижня, окрім п’ятниці. Також традиційно в цей час наводять лад у домі та готують страви до великоднього столу.

    Саме слово «страсті» у старослов’янській мові означає «страждання», тому цей період супроводжується суворішим постом, відмовою від розваг і посиленою молитвою.

    Таким чином, Страсний тиждень є часом духовного очищення, переосмислення життя і підготовки до Великодня, коли віряни зустрічають свято з оновленими думками і вірою.

  • Які свята відзначають 4 квітня в Україні та світі

    Які свята відзначають 4 квітня в Україні та світі

    4 квітня в Україні поєднує церковні традиції та низку міжнародних подій, частина з яких має особливе значення в умовах війни.

    Цього дня православні віряни вшановують пам’ять преподобного Йосипа Піснописця. Святий народився на Сицилії, але через загрозу арабських нападів змушений був залишити батьківщину і переїхати до Константинополя, де прийняв чернецтво. Йосип став відомим як один із найвидатніших творців духовних гімнів. Його канони, тропарі та стихири й сьогодні використовуються в богослужіннях. У період іконоборства він зазнав переслідувань за відданість традиції вшанування ікон.

    Паралельно у світі відзначають низку тематичних і символічних дат. Серед них — Міжнародний день моркви, започаткований на початку 2000-х років у Великій Британії. Згодом ініціативу підхопили інші країни Європи та Азії. Морква вважається одним із ключових джерел бета-каротину, який сприяє підтримці зору, імунітету та стану шкіри.

    Також 4 квітня відзначають Міжнародний день ходіння по вогню — традиції, що має тисячолітню історію і зустрічається в різних культурах світу. У давнину такі ритуали були пов’язані з очищенням і духовними практиками. Сучасні дослідження пояснюють можливість короткочасного контакту з вугіллям без опіків фізичними властивостями матеріалу.

    Ще одне неформальне свято — Міжнародний день битви подушками. Воно виникло як частина міських флешмобів і масових акцій на початку XXI століття. У різних містах світу люди збираються в публічних місцях і влаштовують символічні «бої», що мають виключно розважальний характер.

    4 квітня також звертають увагу на Всесвітній день декоративного щура. Його мета — змінити сприйняття цих тварин, показавши їх як розумних і соціальних домашніх улюбленців.

    Окреме значення для України має Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки. Він покликаний нагадати про ризики, які становлять міни та вибухонебезпечні предмети. Для України ця проблема залишається однією з найгостріших, адже заміновані території створюють загрозу для цивільного населення і ускладнюють відновлення країни.

    Крім того, 4 квітня відзначають Міжнародний день бродячих тварин. У багатьох країнах цього дня організовують акції підтримки притулків і заохочують людей брати тварин додому.

    У професійному середовищі дата відома як День веб-майстра — свято фахівців, які забезпечують роботу інтернет-ресурсів, їхню безпеку та функціональність.

    Ще одна важлива дата — річниця створення НАТО. Північноатлантичний альянс було засновано у 1949 році, і сьогодні він залишається ключовим елементом системи колективної безпеки. Для України ця тема має особливу вагу на тлі триваючої війни та співпраці з партнерами.

    Таким чином, 4 квітня поєднує духовні традиції, культурні ініціативи та важливі міжнародні нагадування, які відображають як історичну спадщину, так і сучасні виклики.

  • Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    Що святкують 25 березня в Україні та світі: традиції, прикмети та заборони

    25 березня в Україні відзначають одразу кілька важливих подій — релігійне свято, професійну дату та низку міжнародних ініціатив. Цей день традиційно вважається особливим, адже пов’язаний із духовними практиками, народними прикметами та певними заборонами.

    За новим церковним календарем християни святкують Благовіщення Пресвятої Богородиці. Згідно з біблійною історією, саме цього дня Діва Марія дізналася від ангела про народження Ісуса Христа. Свято припадає рівно за дев’ять місяців до Різдва і вважається одним із найважливіших у християнській традиції.

    Водночас за старим стилем віряни вшановують святих Георгія Двослова та Феофана Сповідника.

    Окрім церковного значення, 25 березня в Україні відзначають День працівників Служби безпеки України. У сучасних умовах ця дата набуває особливого значення, адже співробітники СБУ відіграють ключову роль у протидії загрозам, виявленні диверсійних груп і захисті держави.

    На міжнародному рівні цього дня проводять Міжнародний день пам’яті жертв рабства, ініційований ООН. Його мета — привернути увагу до проблеми сучасного рабства та підтримати постраждалих.

    Серед менш офіційних дат — День вафель, який став популярним у різних країнах як привід для кулінарних експериментів і неформального святкування.

    У народній традиції Благовіщення вважалося одним із найважливіших свят року. Українці вірили, що цього дня не можна працювати — навіть птахи, за повір’ями, не в’ють гнізд. Люди намагалися відвідати церкву, помолитися за здоров’я, добробут і прощення гріхів.

    Також із цим днем пов’язано багато прикмет. Наприклад, якщо береза активно виділяє сік — це до дощового квітня, а дощ 25 березня віщує повінь. Поява перших комах вважалася ознакою швидкого потепління.

    Щодо заборон, то вірянам не рекомендують виконувати фізичну роботу, займатися прибиранням чи ремонтом. Також вважається гріхом сваритися, заздрити або засуджувати інших. Не прийнято цього дня й укладати шлюб або вінчатися.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що перед великими церковними святами, зокрема Великоднем, важливо дотримуватися не лише побутових традицій, а й духовної підготовки — завершити справи заздалегідь, уникати конфліктів і приділити увагу внутрішньому стану.

  • Великдень 2026: що потрібно освячувати і як правильно зібрати кошик

    Великдень 2026: що потрібно освячувати і як правильно зібрати кошик

    12 квітня православні християни відзначатимуть Великдень — одне з найважливіших свят у році. Напередодні цього дня українці традиційно готують великодні кошики та несуть їх до храму на освячення. Ця звичка має глибоке символічне значення і зберігається в Україні протягом поколінь.

    Священник отець Мирослав пояснює, що чітко визначеного переліку продуктів для освячення не існує, однак є основні складові, без яких великодній кошик важко уявити. Центральне місце в ньому займає паска — символ радості, життя і Воскресіння. Разом із нею часто кладуть хліб, який у християнстві уособлює саме життя.

    Обов’язковими також вважаються яйця — крашанки або писанки, які символізують відродження і новий початок. До кошика традиційно додають м’ясні продукти — ковбасу, шинку або інші страви, що означають завершення Великого посту і початок святкового розговіння.

    Окреме місце займають молочні продукти — сир, масло або сирні страви. Вони символізують достаток і благословення. Часто українці кладуть у кошик і хрін, який у народній традиції пов’язують зі здоров’ям і міцністю роду, а також сіль — як символ очищення та захисту.

    Священник наголошує, що головне — не кількість продуктів, а їхнє символічне значення і ставлення людини до самого обряду. Кошик може бути скромним, але зібраним із розумінням традиції.

    Після освячення важливо правильно поводитися з їжею. За словами отця Мирослава, залишки святкових страв не варто викидати. Їх можна розділити з близькими або віддати тим, хто потребує. У селах також поширена практика сушити паску і давати її свійським тваринам — це не вважається порушенням традиції, якщо до їжі ставляться з повагою.

    Водночас вірянам нагадують: хоча яйця, м’ясо та інші продукти освячують напередодні, куштувати їх до Великодня не слід, адже триває Великий піст.

    Якщо ж людина не має можливості відвідати храм, священник радить знайти альтернативу — попросити родичів або сусідів освятити кошик. Освячення “дистанційно” через трансляції не вважається повноцінною заміною участі у богослужінні.

    Таким чином, великодній кошик — це не просто набір продуктів, а важлива духовна традиція, яка об’єднує віру, символіку та родинні цінності.

  • У Києві прощаються з Філаретом: коли і де відбудеться поховання

    У Києві прощаються з Філаретом: коли і де відбудеться поховання

    У Києві триває прощання з почесним патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Віряни можуть віддати останню шану духовному лідеру у Михайлівському Золотоверхому монастирі, де встановлено труну з його тілом.

    Прощання розпочалося ще 20 березня і триватиме протягом кількох днів. У суботу, 21 березня, доступ до Михайлівського кафедрального собору залишається відкритим для всіх охочих, хоча можливі тимчасові обмеження через значну кількість людей.

    За інформацією Православної церкви України, поховання патріарха заплановане на неділю, 22 березня. У цей день о 8:30 у Михайлівському соборі розпочнеться заупокійна Божественна літургія, яку очолить митрополит Київський і всієї України Епіфаній у співслужінні єпископату та духовенства.

    Після літургії відбудеться чин відспівування, а близько 11:00 жалобна процесія з тілом патріарха вирушить від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору. Саме там завершиться відспівування і відбудеться поховання.

    Церемонія прощання проходить у стриманій, але урочистій атмосфері. Труну з тілом патріарха заносили до храму священнослужителі. Вона має білий колір, що традиційно символізує духовну чистоту і віру у Воскресіння.

    Патріарх Філарет був однією з ключових постатей українського православ’я. Він очолював Українську православну церкву Київського патріархату і відіграв важливу роль у процесі становлення незалежної української церкви. Саме його діяльність стала одним із фундаментів для створення Православної церкви України та отримання томосу про автокефалію у 2019 році.

    Очікується, що попрощатися з Філаретом до Києва приїдуть тисячі вірян з різних регіонів України. Також у церемонії беруть участь священнослужителі, представники влади та громадські діячі.

    Поховання у Володимирському соборі підкреслює особливу роль патріарха у розвитку українського православ’я та його історичне значення для церковного життя країни.

  • 19 листопада в Україні та світі: календар свят, подій і традицій

    19 листопада в Україні та світі: календар свят, подій і традицій

    Сьогодні віряни вшановують пам’ять святого пророка Авдія. Це один із найменш відомих біблійних пророків, однак його постать пов’язана з важливими подіями юдейської історії. За переданням, Авдій походив із Єрусалима та жив у VIII–VI століттях до Різдва Христового. Деякі джерела називають його учнем пророка Іллі, інші — домоуправителем царя Ахава, який під час гонінь прихистив сто пророків Господніх у печерах, ризикуючи власним життям.

    Пророцтво Авдія нагадує про неминучість Божої справедливості: зло, гордість і зрада завжди повертаються до людини.

    Що не можна робити 19 листопада

    У народних традиціях із цим днем пов’язували декілька заборон:

    • не сваритися і не говорити лихого — вважалося, що сказане повернеться до людини;

    • не брехати — існувала приказка: «На Авдія — не кажи лихого слова»;

    • не виганяти худобу надвір — за повір’ям, саме в цей день починалися сильні морози.

    Народні прикмети та традиції

    У давнину цей день називали Авдіїв. Казали: «Прийшов Авдій — зиму привів». За погодою 19 листопада визначали характер зими:

    • якщо випав сніг — він пролежить аж до весни;

    • відлига чи дощ — зима буде довгою і сирою;

    • тихий, безвітряний день — очікується м’яка зима;

    • іній на деревах — до врожайного року.

    Іменини 19 листопада

    Іменини сьогодні святкують: Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір, Яків.

    Талісманом людей, народжених у цей день, вважають нефрит — символ здоров’я, сили і довголіття.

    Хто народився 19 листопада

    • 1915 — Степан Малюца-Пальчинський, священик, кобзар УПА, художник

    • 1922 — Юрій Кнорозов, відомий український мовознавець, який розшифрував писемність майя

    • 1986 — Валерія Ходос, українська акторка

    Історичні події 19 листопада

    У цей день сталися такі події:

    • 1190 — заснування Тевтонського ордену

    • 1493 — Христофор Колумб відкрив острів Пуерто-Рико

    • 1626 — у Немирові створено церковне братство

    • 1815 — Франція приєднується до Священного союзу

    • 1891 — у Німецькій імперії продано першу іграшкову залізницю

    • 1916 — Франц Йосиф I надав автономію Східній Галичині

    • 1921 — створено центральну метеорологічну службу України — Укрмет

    • 1946 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію проти релігійних і расових переслідувань

    • 1989 — перепоховання Стуса, Литвина і Тихого в Києві

    • 1997 — старт експедиції на шатлі Колумбія за участі Леоніда Каденюка

    • 2012 — в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс

    Які свята відзначають 19 листопада в Україні та світі

    • День працівників гідрометеорологічної служби України

    • Міжнародний день пам’яті журналістів

    • Всесвітній день громадянина

    • Міжнародний день цільного зерна

    • Міжнародний день чоловіків

    • Міжнародний день жінок-підприємців

    • День працівника скляної промисловості

    • День запобігання насильству над дітьми

    • Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)

    • Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

  • Геловін, День Чорного моря і старовинні прикмети: що святкують 31 жовтня в Україні та світі

    Геловін, День Чорного моря і старовинні прикмети: що святкують 31 жовтня в Україні та світі

    У п’ятницю, 31 жовтня, світ відзначає одразу кілька свят — від веселого й популярного Геловіну до серйозного Всесвітнього дня економії. В Україні ж ця дата має і свої особливі традиції: за народними віруваннями, цього дня заведено готувати страви з курятини, щоб уберегтися від хвороб узимку.

    Геловін: найстрашніше свято року

    У більшості католицьких країн 31 жовтня — це Геловін, або Ніч усіх святих. Це день, коли діти й дорослі переодягаються в костюми нечисті, вирізають гарбузові ліхтарі, прикрашають домівки павутиною і летючими мишами, а також ходять у гості по солодощі.
    Наймасштабніше Геловін святкують у США, Канаді, Великій Британії та Ірландії, де це свято вже давно стало культурною традицією.

    Міжнародні дати

    Крім Геловіну, 31 жовтня відзначається Всесвітній день економії — ініціатива ООН, покликана нагадати людям про важливість бережливого ставлення до грошей, часу та природних ресурсів.
    Також сьогодні святкують День міст, День чарівництва, День лемурів і День рису — усі вони покликані звернути увагу на культурне та екологічне розмаїття світу.

    Церковне свято

    Для вірян, які дотримуються новоюліанського календаря, цього дня вшановують святих Спиридона і Никодима Києво-Печерських, а також запорізького святого Петра Багатостраждального.
    За старим стилем 31 жовтня — день апостола і євангеліста Луки.

    В Україні — День Чорного моря

    Офіційне міжнародне свято, яке відзначають в Україні, Болгарії, Румунії, Туреччині та Грузії, — це День Чорного моря.
    Його започаткували на честь підписання Стратегічного плану дій із захисту чорноморської екосистеми. У цей день проводять освітні заходи, конференції та акції, присвячені проблемам забруднення й збереження морської флори та фауни.

    Народні прикмети 31 жовтня

    За старовинними віруваннями, погода цього дня вказує на те, яким буде листопад і зима:

    • якщо вода в колодязях опускається — буде дощ;

    • птахи цвірінькають — листопад буде теплим;

    • перший сніг віщує м’який грудень;

    • кішка шукає тепле місце — настане похолодання.

    Колись у цей час піклувалися про домашню птицю: курей переводили до теплих курників, а в корм додавали крейду. Вважалося доброю прикметою з’їсти страву з курятини — щоб не хворіти до кінця року.

    Що не можна робити

    Народні прикмети застерігають: 31 жовтня не можна брати гроші в борг, оформляти кредити та приймати подарунки від незнайомців. Не варто також лінуватися й відмовляти тим, хто просить допомоги — це може принести фінансові труднощі до кінця року.