Позначка: Цезарій Томчик

  • «Краще над Києвом, ніж над Варшавою»: глава Міноборони Польщі різко відповів критикам Patriot для України

    «Краще над Києвом, ніж над Варшавою»: глава Міноборони Польщі різко відповів критикам Patriot для України

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш рішуче став на захист рішення польського уряду передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Очільник оборонного відомства заявив, що військова підтримка України є одним із ключових елементів національної безпеки Польщі, а перемога Росії у війні становила б найбільшу загрозу для самої польської держави. Він також різко відреагував на критику з боку представників президентського оточення та опозиції, назвавши подібні заяви безвідповідальними.

    Про це Владислав Косіняк-Камиш заявив в ефірі польського телеканалу TVN24.

    Заява міністра стала відповіддю на гучну політичну дискусію, яка останніми днями розгорнулася у Польщі після оприлюднення інформації про передачу Україні кількох ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це рішення викликало хвилю критики з боку окремих політичних сил, які поставили під сумнів доцільність надання Києву такого озброєння.

    Особливо гостро висловилися представники оточення президента Польщі Кароля Навроцького. Керівник Управління міжнародної політики президента Марчин Пшидач заявив, що ключову роль у передачі ракет Україні нібито відіграв заступник міністра оборони Цезарій Томчик. Коментуючи це рішення, він поставив риторичне запитання: «Це зрада чи просто дурість?».

    Такі слова викликали жорстку реакцію глави Міністерства оборони. Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що рішення про передачу ракет було ухвалене урядом свідомо та повністю відповідає інтересам Польщі.

    «Я захищатиму це рішення, ухвалене мною та урядом. Я запитую міністра Пшидача про ці дурниці, які він виголошує, – зрада чи дурість? Вчора НАТО заявив, що ми всі маємо підтримувати Україну. Поразка України у війні з Росією – це найгірший сценарій для нас», – заявив міністр.

    Очільник оборонного відомства підкреслив, що безпека Польщі нерозривно пов’язана з безпекою України. За його словами, українська армія сьогодні стримує російську військову машину, яка у разі успіху може становити пряму загрозу для інших держав східного флангу НАТО.

    Косіняк-Камиш наголосив, що системи протиповітряної оборони Patriot, які використовує Україна, фактично захищають не лише українські міста, а й безпеку всієї Центральної та Східної Європи.

    «Я волію, щоб наші Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою. Ті, хто критикує польську підтримку України, втратили розум. Мене це доводить до сказу», – емоційно заявив міністр.

    Він підкреслив, що кожна ракета, перехоплена над українською територією, означає меншу загрозу для країн-членів НАТО, зокрема для Польщі, яка має спільний кордон з Україною і є одним із ключових союзників Києва.

    Міністр також звернув увагу на позицію Північноатлантичного альянсу. За його словами, під час останніх зустрічей керівництво НАТО вкотре підтвердило необхідність продовження всебічної підтримки України, оскільки саме від результату війни залежатиме майбутня архітектура безпеки в Європі.

    На думку Косіняка-Камиша, твердження про те, що передача озброєння Україні нібито послаблює обороноздатність Польщі, не відповідають дійсності. Він наголосив, що уряд ухвалює всі рішення після оцінки можливостей польської армії та з урахуванням національних інтересів.

    Політична суперечка навколо військової допомоги Україні спалахнула після заяви віцеспікера Сейму Польщі та одного з лідерів партії «Конфедерація» Кшиштофа Босака. Він повідомив, що польський уряд ще у березні нібито без погодження із парламентом передав Україні дорогі та складні у виробництві ракети-перехоплювачі для систем Patriot.

    Після цього представники опозиції почали вимагати пояснень від уряду, а окремі політики заявили про необхідність більшого парламентського контролю за рішеннями щодо передачі озброєння Україні.

    У відповідь Міністерство оборони Польщі наголосило, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалюються відповідно до чинного законодавства та після консультацій із військовим керівництвом країни.

    На тлі політичного скандалу Владислав Косіняк-Камиш також оприлюднив дані про загальний обсяг допомоги, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він нагадав, що Варшава була однією з перших держав світу, яка почала передавати українській армії важке озброєння. Польща поставила Україні танки, самохідні артилерійські установки, бронетехніку, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, військову техніку та інше обладнання, необхідне для відбиття російської агресії.

    Крім того, саме Польща залишається одним із головних логістичних центрів для доставки західної військової допомоги Україні. Через польську територію проходить значна частина зброї, боєприпасів і військової техніки, які Київ отримує від країн НАТО та інших міжнародних партнерів.

    Варшава також бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців, реалізації спільних оборонних проєктів та розвитку співпраці у сфері безпеки.

    Заяви Косіняка-Камиша пролунали на тлі чергового саміту НАТО, під час якого країни Альянсу підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну у боротьбі проти російської агресії. Союзники наголосили, що допомога Києву є внеском у безпеку всієї євроатлантичної спільноти.

    Попри політичні дискусії всередині Польщі, офіційна позиція уряду залишається незмінною: підтримка України відповідає стратегічним інтересам держави. На переконання польського керівництва, саме українська армія сьогодні стримує російську агресію, а її поразка створила б безпосередню військову загрозу для Польщі та інших держав східного флангу НАТО.

    Таким чином, Варшава не лише продовжує надавати Україні військову допомогу, а й публічно наголошує, що підтримка Києва є складовою власної оборонної стратегії та запорукою безпеки польських громадян.

  • Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    У Європейському Союзі тривають складні переговори щодо подальшого використання мільярдів євро, призначених для підтримки України. Після того як Угорщина припинила блокування частини рішень, на рахунках Європейського фонду миру залишаються близько 6,6 млрд євро. Саме ці кошти стали предметом гострої дискусії між країнами-членами ЄС, оскільки частина держав виступає за їх негайне спрямування на допомогу Україні, тоді як інші вимагають компенсації за вже надану військову підтримку.

    Про це повідомляє польське видання RMF24 із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів між європейськими урядами.

    Суперечка виникла навколо механізму роботи Європейського фонду миру — спеціального інструменту ЄС, створеного для фінансування військової підтримки партнерських держав та компенсації країнам-членам витрат на передане озброєння. Від початку повномасштабної війни Росії проти України саме через цей механізм країни Євросоюзу отримували часткове відшкодування за зброю, боєприпаси та військову техніку, які передавали українським Силам оборони.

    Протягом останніх років фонд став одним із головних фінансових інструментів військової підтримки України. Завдяки йому країни ЄС могли оперативно постачати Києву озброєння, розраховуючи на подальше повернення частини витрачених коштів із загальноєвропейського бюджету.

    Однак із часом масштаби допомоги значно зросли. За даними джерел RMF24, загальний обсяг витрат країн Євросоюзу, які претендують на компенсацію через механізм фонду, вже досяг приблизно 43 млрд євро. Це значно перевищує наявні фінансові ресурси, тому повністю компенсувати всі витрати фактично неможливо.

    Саме через це між країнами-членами виникли серйозні розбіжності щодо того, як розпорядитися доступними 6,6 млрд євро.

    Найактивніше за отримання компенсацій виступає Польща. Варшава вважає, що правила фонду мають виконуватися в повному обсязі, а держави, які передали Україні значні обсяги військової допомоги, повинні отримати передбачені механізмом виплати.

    За оцінками польської сторони, йдеться приблизно про 2 млрд злотих, або близько 450 млн євро, які Польща розраховує отримати як компенсацію за вже передане українській армії озброєння.

    Заступник міністра оборони Польщі Томчик Цезари наголосив, що Варшава не підтримує спроби переглянути правила після того, як країни вже виконали свої зобов’язання та здійснили поставки.

    Польська влада переконана, що зміна механізму компенсацій заднім числом може створити небезпечний прецедент для всієї системи європейської співпраці. На думку Варшави, країни-члени ухвалювали рішення про передачу зброї, спираючись на діючі правила, тому їх перегляд після фактичного надання допомоги підриває довіру до спільних фінансових механізмів Євросоюзу.

    У Польщі також наголошують, що питання компенсацій безпосередньо пов’язане з можливостями подальшої військової підтримки України. Чим більше коштів буде повернуто країнам-доноркам, тим більше ресурсів вони зможуть спрямувати на нові закупівлі озброєння та модернізацію власних арсеналів.

    Подібної позиції дотримуються й деякі інші країни Центральної Європи. Зокрема, серед держав, які виступають за максимальне відшкодування витрат, згадують Словаччину та окремих інших учасників фонду.

    Водночас Німеччина пропонує інший підхід. У Берліні вважають, що нинішня безпекова ситуація вимагає концентрації ресурсів не на поверненні коштів до національних бюджетів, а на подальшому зміцненні обороноздатності України.

    Представники німецького уряду наголошують, що головною метою Європейського фонду миру має залишатися підтримка Києва в умовах триваючої війни. Саме тому, на думку Берліна, доступні 6,6 млрд євро доцільніше спрямувати на закупівлю нового озброєння, боєприпасів, систем протиповітряної оборони та іншої військової техніки для українських сил.

    У Німеччині також звертають увагу на те, що країна залишається одним із найбільших донорів України серед усіх держав Європейського Союзу. За останні роки Берлін виділив мільярди євро на військову, гуманітарну та фінансову підтримку Києва, тому питання повернення кількох сотень мільйонів євро не розглядається як критичне.

    Німецьку позицію підтримує низка країн Північної Європи. Скандинавські держави вважають, що доступні ресурси необхідно використовувати максимально ефективно саме для допомоги Україні, оскільки ситуація на фронті залишається складною, а потреба в сучасному озброєнні залишається надзвичайно високою.

    Франція займає більш збалансовану позицію. Париж загалом підтримує продовження фінансування військової допомоги Україні, однак водночас прагне забезпечити додаткові стимули для європейської оборонної промисловості.

    Французька сторона наполягає, що значна частина майбутніх закупівель повинна здійснюватися у виробників із країн Європейського Союзу. На думку Парижа, це дозволить не лише підтримати Україну, а й прискорити розвиток європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробничі потужності через зростання безпекових загроз.

    Дискусія навколо коштів фонду демонструє ширшу проблему, з якою стикається Євросоюз у процесі довгострокової підтримки України. Після більш ніж чотирьох років масштабної допомоги дедалі гостріше постає питання про те, як забезпечити стабільне фінансування військових поставок та водночас врахувати інтереси країн-донорів.

    Попри суперечки щодо механізмів розподілу коштів, більшість країн ЄС продовжують підтримувати необхідність подальшої допомоги Україні. Розбіжності стосуються переважно фінансових процедур та пріоритетів використання наявних ресурсів, а не самої підтримки Києва.

    Очікується, що найближчими тижнями питання буде предметом інтенсивних консультацій між представниками держав-членів Євросоюзу. Спочатку переговори проходитимуть на технічному рівні, після чого рішення можуть винести на розгляд послів країн ЄС та профільних міністрів.

    Від результатів цих переговорів залежатиме не лише доля 6,6 млрд євро, а й подальша модель фінансування військової допомоги Україні. Якщо сторони досягнуть компромісу, Київ може отримати додаткові ресурси для закупівлі озброєння та зміцнення обороноздатності. Якщо ж розбіжності збережуться, процес розподілу коштів ризикує затягнутися, що може вплинути на темпи реалізації окремих програм підтримки.

    На тлі цих дискусій європейські країни продовжують оголошувати про нові пакети допомоги Україні. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус раніше повідомив про намір Берліна виділити додаткові 300 млн євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів для української армії. Це свідчить про те, що навіть на тлі внутрішніх суперечок у Євросоюзі підтримка України залишається одним із ключових напрямків європейської безпекової політики.

  • США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    Польща отримала попередню згоду від Сполучених Штатів на запуск виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на власній території, що може стати одним із наймасштабніших оборонно-промислових проєктів у регіоні та суттєво посилити роль Варшави в архітектурі безпеки НАТО.

    Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, зазначивши, що відповідну попередню згоду надало Державний департамент США. За його словами, йдеться про принципове рішення, яке відкриває шлях до розміщення виробництва ракет для систем Patriot на підприємствах польської оборонної промисловості в межах майбутнього консорціуму.

    Томчик підкреслив, що для Польщі це має стратегічне значення, оскільки країна є одним із найбільших у Європі імпортерів сучасного озброєння і водночас прагне максимально локалізувати виробництво критично важливих компонентів оборонних систем. Йдеться не лише про ракети, а й про сервісне обслуговування, ремонт та поступове розширення виробничих компетенцій усередині країни.

    За словами польського посадовця, ідея виробництва ракет для Patriot обговорюється вже багато років, однак раніше Вашингтон обережно ставився до передачі настільки чутливих технологій. Зміна підходу, за його оцінкою, пов’язана з новими глобальними безпековими викликами, необхідністю розширення виробничих потужностей і зростанням навантаження на оборонні запаси США.

    Йдеться насамперед про ракети PAC-3 MSE — найсучаснішу модифікацію перехоплювачів для систем Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними та крилатими ракетами. За наявними даними, нинішній обсяг виробництва цих ракет у США становить приблизно 700 одиниць на рік, однак американська сторона заявляє про намір збільшити цей показник до близько 2000 одиниць щороку до кінця 2030 року.

    У Вашингтоні визнають, що запаси високоточних ракетних систем зазнали значного навантаження внаслідок одночасних кризових ситуацій у різних регіонах світу, включно з війною в Україні, конфліктами на Близькому Сході та зобов’язаннями перед союзниками по НАТО. Саме тому, за оцінками експертів, США дедалі активніше розглядають варіанти розширення виробництва за межами власної території через партнерські країни.

    У цьому контексті Польща розглядається як один із ключових союзників у Європі, який має як політичну волю, так і швидко зростаючий оборонно-промисловий потенціал. Варшава вже активно інвестує в модернізацію армії та закупівлю сучасних систем ППО, а також формує довгострокову стратегію розвитку власного військово-промислового комплексу.

    Цезарій Томчик наголосив, що польська сторона розраховує не лише на виробництво ракет для Patriot, але й на ширшу співпрацю зі США у сфері високоточного озброєння. Зокрема, американська сторона, за його словами, демонструє інтерес до можливого розміщення в Польщі виробництва ракет для реактивних систем залпового вогню HIMARS, а також ракет Hellfire, які використовуються на ударних вертольотах Apache.

    Окремо польський уряд наголошує, що розвиток внутрішнього виробництва озброєнь є частиною довгострокової стратегії підвищення оборонної автономності країни та зменшення залежності від зовнішніх поставок у кризових ситуаціях. У Варшаві вважають, що така модель дозволить не лише зміцнити власну безпеку, а й зробити Польщу важливим виробничим центром для союзників у рамках НАТО.

    Польська армія вже експлуатує дві батареї систем Patriot і очікує на постачання ще шести, що суттєво посилить її можливості протиповітряної оборони. У цьому контексті потенційне локальне виробництво ракет PAC-3 MSE розглядається як критично важливий елемент забезпечення боєздатності та оперативної автономності систем ППО.

    Водночас у США наголошують, що реалізація таких проєктів потребує складних багаторівневих погоджень, включно з участю оборонних корпорацій, урядових структур і міжнародних регуляторних механізмів. Тому нинішня згода Державного департаменту має попередній характер і є лише першим етапом на шляху до фактичного запуску виробництва.

    Експерти зазначають, що у разі реалізації проєкту Польщі може перетворитися на один із ключових оборонно-промислових вузлів Центральної та Східної Європи, що матиме довгостроковий вплив як на регіональну безпеку, так і на баланс сил у межах європейської частини НАТО.