Позначка: ЦГЗ

  • Де в Україні безпечно купатися цього літа

    Де в Україні безпечно купатися цього літа

    У розпал літнього сезону Центр громадського здоров’я оприлюднив оновлені результати лабораторного моніторингу якості води на офіційних пляжах України. Перевірки засвідчили, що переважна більшість місць масового відпочинку відповідає санітарним вимогам, однак у кількох регіонах фахівці зафіксували бактеріальне забруднення, яке може становити небезпеку для здоров’я людей. Водночас навіть у тих областях, де вода відповідає нормативам, окремі пляжі залишаються офіційно закритими через рішення місцевої влади або через безпекову ситуацію, пов’язану з війною.

    Про це повідомив Центр громадського здоров’я України.

    З початком купального сезону територіальні лабораторії центрів контролю та профілактики хвороб проводять регулярний моніторинг стану води у місцях масового відпочинку населення. Такі перевірки здійснюються протягом усього літа, адже якість води може змінюватися залежно від погодних умов, температури повітря, рівня опадів, інтенсивності використання водойм та інших природних факторів.

    Фахівці оцінюють воду за двома ключовими критеріями — мікробіологічними та хімічними показниками. Саме вони дозволяють визначити, чи безпечно купатися у конкретній водоймі та чи не існує ризику зараження кишковими інфекціями або іншими захворюваннями.

    За інформацією Центру громадського здоров’я, у період із 2 по 8 липня спеціалісти дослідили 87 проб води, відібраних на офіційних пляжах у різних областях України.

    Результати показали, що лише чотири проби, або 4,6% від загальної кількості, не відповідали встановленим санітарним нормам через перевищення допустимого рівня бактеріального забруднення.

    Таким чином, понад 95% перевірених водойм продемонстрували належну якість води, що свідчить про загалом сприятливу ситуацію із санітарним станом пляжів.

    Водночас у ЦГЗ наголошують, що навіть позитивні результати лабораторних досліджень не означають автоматичного відкриття пляжу для відпочинку, оскільки остаточне рішення приймають органи місцевої влади з урахуванням безпекових та інших факторів.

    Найбільші відхилення за мікробіологічними показниками цього тижня були виявлені у чотирьох областях України.

    У Рівненській області небезпечною для купання визнали воду в межах міського пляжу на озері Басів Кут у Рівному. Лабораторні аналізи показали перевищення допустимого рівня бактеріального забруднення, тому відпочивальникам рекомендують тимчасово утриматися від купання.

    На Львівщині фахівці знову підтвердили незадовільний стан води на озері Задорожнє. Саме ця водойма нещодавно стала місцем масового отруєння відпочивальників, після чого до ситуації була прикута особлива увага санітарних служб. Нові результати аналізів підтвердили, що вода й надалі не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками.

    У Миколаївській області невідповідність санітарним вимогам зафіксували на пляжі селища Криве Озеро на річці Більбока.

    Ще одним місцем, де виявили небезпечне бактеріальне забруднення, став міський пляж Шепетівки у Хмельницькій області, розташований на річці Гуска.

    У Центрі громадського здоров’я наголошують, що купання у водоймах із перевищенням мікробіологічних показників може призвести до гострих кишкових інфекцій, шкірних захворювань, алергічних реакцій та інших проблем зі здоров’ям, особливо у дітей.

    Водночас переважна більшість перевірених водойм визнана безпечною.

    У столиці, попри те що офіційний пляжний сезон цього року не відкрито через воєнний стан і безпекову ситуацію, лабораторні дослідження підтвердили належну якість води на більшості популярних пляжів.

    Зокрема, безпечними залишаються пляжі “Венеція”, “Веселка”, “Молодіжний”, “Дитячий”, “Золотий”, “Передмістна слобідка”, “Центральний”, “Чорторий” у парку “Муромець”, а також пляж “Тельбін”.

    Крім того, позитивні результати отримали пляжі “Райдуга”, “Троєщина”, “Галерний”, “Острів Оболонь”, “Вербний” і “Пуща-Водиця”.

    Разом із тим міська влада нагадує, що офіційного дозволу на купання у столиці поки що немає через можливі ризики, пов’язані з війною.

    На Волині вода відповідає санітарним вимогам у Луцьку та на одному з найпопулярніших туристичних об’єктів країни — озері Світязь, де безпечним залишається пляж “Куточок рибалки”.

    У Дніпропетровській області офіційно пляжі також залишаються закритими, однак лабораторні дослідження підтвердили належну якість води у Кам’янському, Самарі, Жовтих Водах, Павлограді, Верхньодніпровську, Дніпрі та Кривому Розі.

    У Житомирській області безпечними залишаються міський пляж у Гідропарку Житомира на річці Тетерів, а також пляжі у Звягелі та Коростені.

    В Івано-Франківській області вода відповідає санітарним вимогам на міських пляжах Івано-Франківська та популярного гірського курорту Поляниця.

    На Київщині офіційний пляжний сезон також не відкрито, однак лабораторні дослідження підтвердили безпечність води на дитячому пляжі “Чайка” у селищі Чайка.

    У Кіровоградській області позитивні результати отримав пляж на річці Синюха у Новоархангельську.

    На Львівщині, окрім озера Задорожнє, купатися безпечно у Золочеві, Моршині та на пляжі біля села Верещиця.

    У Миколаївській області, попри офіційну заборону військової адміністрації на купання, вода відповідає нормам у Первомайську, Південноукраїнську, Новій Одесі, Миколаєві, Коблевому та на Тилігульському лимані.

    На Одещині безпечними залишаються популярні міські пляжі Одеси — “Аркадія”, “Дельфін”, “Відрада”, “Лузанівка”, а також пляжі Великого Фонтану й Центральний пляж у Чорноморську.

    У Полтавській області лабораторні дослідження підтвердили належну якість води на Ворсклі, Хоролі, Дніпрі, Сухому Кагамлику та Кам’янському водосховищі.

    На Хмельниччині, за винятком пляжу Шепетівки, вода відповідає нормам у Полонному, Старокостянтинові, Ізяславі, Красилові, Нетішині та Славуті.

    У Черкаській області безпечними залишаються пляжі Черкас і Багачевого.

    На Чернівеччині позитивні результати отримали пляжі Чернівців, Великого Кучурова, Боян та Магали.

    У Чернігівській області санітарним нормам відповідає міський пляж “Золотий берег” у Чернігові.

    Окремо в Центрі громадського здоров’я звернули увагу на регіони, де офіційні річкові пляжі відсутні. Йдеться про Закарпатську, Сумську та частину Одеської області.

    Через триваючу повномасштабну війну пляжний сезон також не відкривають у Донецькій, Запорізькій, Харківській та Херсонській областях. У цих регіонах головною причиною залишаються бойові дії, мінна небезпека, ризик обстрілів і неможливість гарантувати безпеку відпочивальників.

    Крім того, у низці областей перевірки окремих пляжів поки що не проводили або відповідні місця відпочинку не мають офіційного статусу. Це стосується окремих водойм у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях.

    Фахівці наголошують, що навіть якщо вода відповідає всім санітарним нормам, купатися варто лише у спеціально облаштованих місцях, де працюють рятувальники, проводиться регулярний контроль якості води та забезпечено необхідну інфраструктуру.

    У Центрі громадського здоров’я також нагадують, що стан водойм може швидко змінюватися під впливом погодних умов. Сильні дощі, паводки, спека чи інтенсивне цвітіння водоростей здатні погіршити якість води буквально за кілька днів. Саме тому перед поїздкою на пляж українцям радять перевіряти актуальну інформацію на офіційних сторінках місцевих органів влади та територіальних центрів контролю і профілактики хвороб, які регулярно публікують результати лабораторних досліджень та рекомендації щодо безпечного відпочинку.

  • Від 1 січня українці можуть пройти комплексні аналізи безкоштовно

    Від 1 січня українці можуть пройти комплексні аналізи безкоштовно

    В Україні з 1 січня 2026 року запрацювала державна програма безкоштовних профілактичних обстежень «Скринінг здоров’я 40+». Ініціатива орієнтована на людей віком від 40 років і базується на рекомендаціях доказової медицини. Її мета — раннє виявлення серцево-судинних, метаболічних і ниркових захворювань, які часто розвиваються без виражених симптомів.

    Як повідомили у Центрі громадського здоров’я, тривалість скринінгу становить від 60 до 90 хвилин залежно від обсягу медичних послуг. Спеціальної підготовки до обстежень не потрібно. Водночас за 30 хвилин до візиту рекомендують уникати інтенсивної фізичної активності, не курити та не вживати напої з кофеїном, щоб показники були максимально точними.

    Під час прийому лікар проводить огляд та обов’язково вимірює артеріальний тиск щонайменше двічі. На основі середнього значення визначають ризик артеріальної гіпертензії — стану, який є одним із головних чинників інсульту та інфаркту, але часто не має симптомів.

    Окремий блок програми — лабораторна діагностика. Пацієнтам безкоштовно проводять ліпідограму для оцінки ризику атеросклерозу, а також тест на глікований гемоглобін (HbA1c), який показує середній рівень цукру в крові за останні три місяці та допомагає виявити предіабет або діабет.

    За медичними показаннями можуть додатково вимірювати рівень електролітів (натрій, калій), креатиніну та показник швидкості клубочкової фільтрації (eGFR) для оцінки роботи нирок. Також можливий аналіз сечі на співвідношення альбуміну до креатиніну (ACR), що дозволяє виявити ранні ознаки ураження нирок.

    Результати лабораторних досліджень обіцяють надати не пізніше ніж через 72 години після візиту.

    У ЦГЗ наголошують, що регулярний скринінг після 40 років дає змогу вчасно виявляти хвороби та запобігати тяжким ускладненням. Програму фінансує держава, а запис і організація послуг відбуватимуться через цифрові сервіси, зокрема застосунок «Дія».

  • Як не отруїтися грибами: поради від Центру громадського здоров’я

    Як не отруїтися грибами: поради від Центру громадського здоров’я

    З початком піка грибного сезону в Україні різко зростає кількість випадків отруєння дикорослими грибами. Лікарі наголошують: навіть на вигляд безпечний гриб може містити токсини, що уражають шлунково-кишковий тракт, серце, судини, печінку, нирки чи навіть центральну нервову систему.

    Фахівці Центру громадського здоров’я пояснюють, що головна причина отруєнь — неправильне визначення грибів. Так, смертельно небезпечну бліду поганку часто плутають із печерицею або підберезником, а хибні опеньки — зі справжніми. Не менш небезпечним є збирання грибів поблизу доріг або промислових зон, а також уживання старих, підморожених чи зіпсованих грибів. Окремий ризик — купівля грибів на стихійних ринках або з рук.

    Перші симптоми отруєння можуть з’явитися вже через 30 хвилин після вживання, а іноді — лише через кілька днів. Серед основних ознак: нудота, блювання, біль у животі, діарея, запаморочення, слабкість, підвищення температури, судоми та галюцинації. У тяжких випадках можливі порушення серцевого ритму й дихання.

    Якщо є підозра на отруєння грибами, необхідно негайно викликати швидку допомогу за номером 103 або 112. До приїзду лікарів слід промити шлунок, давши потерпілому 1–2 літри теплої води, викликати блювання, прийняти активоване вугілля чи інший сорбент та забезпечити спокій і пиття. Дуже важливо зберегти залишки грибів — це допоможе медикам швидше визначити тип отруйної речовини.

    Лікарі наголошують, що дітям до 12 років, вагітним, жінкам, які годують груддю, людям похилого віку та особам із хронічними хворобами травної системи краще повністю відмовитися від дикорослих грибів. Навіть добре приготовані гриби залишаються важкою їжею для шлунку.

    Щоб уникнути небезпечних наслідків, експерти радять збирати лише ті гриби, у безпечності яких ви абсолютно впевнені, та купувати продукцію лише у перевірених місцях. Пам’ятайте: жодна страва не варта ризику для життя.