Позначка: цінні папери

  • Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Рекорд за всю історію: українці інвестували в державні облігації понад 150 млрд гривень

    Українці встановили новий історичний рекорд за обсягом інвестицій у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Станом на кінець червня 2026 року портфель державних цінних паперів, що перебуває у власності фізичних осіб, досяг найвищого показника за всю історію функціонування цього ринку. У Міністерстві фінансів зазначають, що громадяни дедалі активніше використовують ОВДП як інструмент збереження та примноження заощаджень, а також підтримки державного бюджету в умовах війни.

    За інформацією Мінфіну, станом на 24 червня 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 153,6 млрд гривень, що стало абсолютним рекордом за всю історію українського ринку державних облігацій. Станом на 1 липня обсяг вкладень населення оцінювався приблизно у 150 млрд гривень, що на 59% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 33,9% більше, ніж на початку 2026 року.

    Завдяки такому зростанню частка фізичних осіб серед усіх власників ОВДП за рік збільшилася з 5,1% до 7,6%. Це свідчить про стале зростання інтересу українців до державних цінних паперів як одного з найбільш надійних фінансових інструментів. Інвестори можуть придбати військові та класичні ОВДП через банки або ліцензованих брокерів, а отримані державою кошти спрямовуються на фінансування бюджету та забезпечення потреб країни.

    Зростання зафіксували й серед інших категорій інвесторів. Портфель страхових компаній за рік збільшився майже на 30% і досяг 24,6 млрд гривень. Вкладення юридичних осіб зросли на 14,7%, до 213,4 млрд гривень. Найбільшими власниками державних облігацій залишаються українські банки, портфель яких зріс на 8,1% і становить 916,3 млрд гривень, або 46,3% від загального обсягу всіх ОВДП в обігу.

    Водночас частка Національного банку України у структурі власників державних облігацій продовжує скорочуватися. Якщо рік тому НБУ володів 36,6% усіх ОВДП, то станом на 1 липня 2026 року цей показник знизився до 33,2%. Обсяг портфеля регулятора за рік скоротився на 2,5% — до 655,8 млрд гривень. Така динаміка пов’язана з поступовим переходом до ринкової моделі фінансування державного бюджету, коли дедалі більшу роль відіграють приватні інвестори та фінансові установи.

    Частка іноземних інвесторів залишається відносно невеликою. Станом на початок липня нерезиденти володіли ОВДП на суму 17,8 млрд гривень, що становить 0,9% від загального обсягу ринку. У річному вимірі їхній портфель скоротився на 10,5%, хоча з початку 2026 року він зріс на 11,7%, що може свідчити про поступове відновлення інтересу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що розвиток внутрішнього ринку ОВДП залишається одним із ключових джерел фінансування державного бюджету. На 2026 рік уряд планує залучити через розміщення облігацій до 420 млрд гривень. Кошти від продажу державних цінних паперів спрямовуються на фінансування соціальних видатків, підтримку економіки та інших потреб держави, тоді як основні оборонні витрати покриваються як за рахунок внутрішніх доходів бюджету, так і міжнародної фінансової допомоги.

    Раніше Міністерство енергетики України вперше майже за два десятиліття також повідомило про інвестування коштів власного фінансового резерву в ОВДП. Уже вкладено близько 400 млн гривень, а загальний обсяг таких інвестицій протягом 2026 року має сягнути приблизно 785 млн гривень. Крім того, міжнародні кредитори погодилися відтермінувати виплати за державним боргом України до 2030 року, що має додатково підтримати фінансову стійкість країни в умовах війни.

    Фахівці пояснюють зростання популярності ОВДП одразу кількома чинниками: конкурентною дохідністю порівняно з банківськими депозитами, державними гарантіями повернення коштів, звільненням доходу фізичних осіб від оподаткування військовим збором та податком на доходи фізичних осіб, а також можливістю безпосередньо підтримати фінансову стійкість держави в умовах повномасштабної війни. Саме ці фактори сприяли тому, що за останній рік інвестиції українців у державні облігації зросли майже на 60% і досягли найвищого рівня за всю історію функціонування ринку ОВДП.

  • Петро Порошенко “заробив” на донатах мільйони гривень

    Петро Порошенко “заробив” на донатах мільйони гривень

    П’ятий президент України Петро Порошенко знову опинився в центрі публічних суперечок, цього разу через питання благодійних донатів і покупок військових облігацій на величезні суми. Після скандалу, пов’язаного з отриманням 37 мільйонів гривень від уряду Угорщини, Порошенко потрапив в інший конфлікт, коли заявив, що інвестує значну частину своїх коштів у підтримку української армії. Однак ці дії стали предметом нових запитань і критики з боку громадськості.

    На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

    Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

    Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

    Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

    Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

    Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

    “У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

    Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

    Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

    Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

    “Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

    А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.