Golosnovinua.com

Позначка: ціни на газ

  • Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Українські автозаправні мережі 6 жовтня знову скоригували цінники, однак цього разу головною новиною стало не подорожчання бензину чи дизельного пального, а помітний стрибок вартості автогазу. Одразу кілька великих мереж підняли ціну LPG, тоді як бензин А-95 і дизель у більшості операторів залишилися на рівні попереднього дня.

    Найвідчутніше автогаз подорожчав у мережі WOG. Вартість зросла одразу на 1,40 грн за літр — до 46,90 грн/л. У KLO ціна піднялася на 50 копійок — до 45,40 грн/л, у SOCAR — на 40 копійок, до 45,90 грн/л. «БРСМ-Нафта» збільшила ціну газу на 15 копійок — до 42,64 грн за літр.

    При цьому основні марки бензину і дизельного пального у більшості великих мереж за добу фактично не змінилися.

    Серед семи мереж, бензин А-95 у середньому коштує близько 90,71 грн за літр, а дизельне пальне — 99,12 грн за літр. Найдорожчими серед великих операторів залишаються заправки SOCAR. Там А-95 продають по 94,90 грн/л, а дизель — по 103 грн/л.

    Де автогаз подорожчав найбільше

    Найпомітніший стрибок зафіксований у WOG.

    Станом на ранок 6 жовтня ціна автогазу в мережі становила 46,90 грн за літр. Для порівняння, ще 5 жовтня вартість становила близько 45,90 грн, а 2 жовтня — 45,50 грн. Дані окремих моніторингів дещо відрізняються в оцінці добової зміни, однак усі вони фіксують чітке зростання ціни LPG у мережі.

    У KLO автогаз коштує 45,40 грн/л, у SOCAR — 45,90 грн/л, в OKKO — 45,50 грн.

    Дешевшим газ залишається в UPG — 43,90 грн/л, в «Укрнафті» — 42,90 грн/л, а найнижча ціна серед наведених великих мереж зафіксована у «БРСМ-Нафті» — 42,64 грн/л.

    Таким чином, різниця між найдорожчим і найдешевшим автогазом у цьому переліку вже перевищує 4 грн на літрі.

    Для автомобіля з газовим балоном на 50 літрів це означає різницю понад 200 грн на одній повній заправці залежно від обраної мережі.

    «Ненька інфо» раніше вже звертала увагу на подібний розрив між операторами. У матеріалі «До 5 гривень на літрі: де в Україні найдешевше купити пальне» йшлося про те, що вибір конкретної мережі може давати водіям помітну економію навіть тоді, коли загальний ринок виглядає стабільним.

    Бензин поки не дорожчає

    На відміну від автогазу, ціни на бензин 6 жовтня переважно залишилися без змін.

    У WOG та OKKO літр звичайного А-95 коштує 92,90 грн, в UPG та «Укрнафті» — 88,90 грн, у KLO — 85,90 грн.

    SOCAR залишається найдорожчим із великих операторів — 94,90 грн за літр А-95.

    «БРСМ-Нафта», навпаки, цього дня трохи знизила вартість бензину. Ціна А-95 там опустилася на 32 копійки — до 85,67 грн/л.

    Різниця між SOCAR та «БРСМ-Нафтою» становить понад 9 грн на кожному літрі.

    Якщо заправити стандартний 50-літровий бак, то лише через вибір мережі різниця може скласти приблизно 460 грн без урахування програм лояльності, акцій та регіональних особливостей цін.

    Для порівняння, ще в липні «Ненька інфо» писала, що А-95 у великих мережах коштував переважно близько 80–83 грн за літр. Зокрема, 24 липня на «Укрнафті» бензин А-95 продавався по 79,90 грн, а в OKKO — по 82,90 грн.

    Отже, за кілька місяців верхня межа роздрібної ціни на звичайний бензин А-95 наблизилася до 95 грн.

    Дизель уже перевищив 100 грн у частині мереж

    Схожа ситуація спостерігається і з дизельним пальним.

    Найдорожче воно коштує в SOCAR — 103 грн за літр.

    На OKKO та WOG стандартний дизель продається по 99,90 грн/л, у KLO — 98,80 грн, в UPG та «Укрнафті» — по 97,90 грн.

    У «БРСМ-Нафті» ціна дизеля 6 жовтня навіть знизилася на 55 копійок — до 96,44 грн за літр.

    Тобто між найдорожчою і найдешевшою пропозицією у великих мережах різниця становить понад 6,5 грн за літр.

    При 50-літровій заправці це понад 320 грн різниці.

    Що відбувалося з цінами останні місяці

    Паливний ринок України у 2026 році кілька разів різко змінював напрямок.

    На початку літа ціни певний час знижувалися. Зокрема, на початку липня «Ненька інфо» фіксувала середню вартість А-95 приблизно на рівні 74,57 грн/л, дизеля — близько 76 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л.

    Однак уже наприкінці липня ситуація почала змінюватися.

    24 липня «Ненька інфо» повідомляла про нове підвищення цін у великих мережах: OKKO підняла вартість бензину на гривню, а дизель у деяких випадках подорожчав на 2 грн за літр. «Укрнафта» тоді одночасно підвищила ціни і на бензин, і на дизель.

    У серпні ринок певний час стабілізувався. 12 серпня А-95 у «Укрнафті» коштував 79,90 грн, у OKKO — 82,90 грн, у WOG — 83,50 грн, у SOCAR — 85,40 грн.

    Тепер, на початку жовтня, ціни вийшли на суттєво вищий рівень.

    Чому ціни на українських АЗС так залежать від зовнішнього ринку

    Україна залишається значною мірою залежною від імпорту готових нафтопродуктів.

    Через це на роздрібну ціну впливають не лише внутрішній попит і конкуренція між АЗС, а й закупівельні котирування у Європі, валютний курс, логістика, вартість транспортування та наявність запасів.

    Саме тому зміна ситуації на європейському ринку не завжди одразу відображається на табло українських заправок.

    Наприклад, гуртові ціни можуть почати знижуватися, однак роздріб ще певний час продаватиме раніше закуплений ресурс.

    І навпаки: якщо гуртовий ринок різко йде вгору, мережі можуть швидше переглядати роздрібні ціни.

    Війна залишається окремим фактором ризику

    Ще один фактор, який неможливо ігнорувати, — російські удари по українській паливній, портовій та транспортній інфраструктурі.

    Пошкодження логістичних об’єктів може змушувати імпортерів перебудовувати маршрути постачання, збільшувати використання автомобільного та залізничного транспорту або перенаправляти вантажі через інші пункти пропуску.

    Усе це потенційно збільшує логістичну складову в кінцевій ціні пального.

    Водночас говорити про загальнонаціональний дефіцит пального наразі підстав немає.

    Це важливе уточнення, оскільки влітку в українському інформаційному просторі вже поширювалися повідомлення про нібито запровадження обмежень на продаж пального. Тоді «Ненька інфо» у матеріалі «Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС» писала, що компанія офіційно спростувала інформацію про ліміт у 100 літрів дизеля на одного покупця.

    Скільки коштує пальне 6 жовтня

    Серед основних мереж ситуація виглядає так:

    Мережа А-95 Дизель Автогаз
    UPG 88,90 грн 97,90 грн 43,90 грн
    OKKO 92,90 грн 99,90 грн 45,50 грн
    WOG 92,90 грн 99,90 грн 46,90 грн
    KLO 85,90 грн 98,80 грн 45,40 грн
    SOCAR 94,90 грн 103,00 грн 45,90 грн
    Укрнафта 88,90 грн 97,90 грн 42,90 грн
    БРСМ-Нафта 85,67 грн 96,44 грн 42,64 грн

     

    Дані стосуються моніторингу найбільших мереж і не означають, що абсолютно на кожній АЗС ціна буде ідентичною — у різних регіонах і на окремих станціях вона може відрізнятися.

    Головна зміна 6 жовтня при цьому очевидна: бензин і дизель взяли паузу, а автогаз знову рушив угору. Найпомітніше це відчули клієнти WOG, де літр LPG уже наблизився до позначки 47 грн.

    Якщо тенденція пошириться на інші мережі, саме автогаз може стати наступним видом пального, де водії побачать чергове синхронне переписування цінників.

  • Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Європі загрожує дефіцит газу взимку: запаси впали до мінімуму

    Запаси природного газу в країнах Європейського Союзу опустилися до рівня, який може створити додаткові ризики для енергетичної безпеки блоку напередодні опалювального сезону. Наразі європейські газові сховища заповнені значно менше, ніж у середньому за останні роки, а особливе занепокоєння викликає ситуація в Німеччині, яка має найбільші потужності зі зберігання газу в ЄС.

    Про це пише Politico.

    За даними видання, традиційна модель підготовки Європи до зими цього року опинилася під тиском. У нормальних умовах трейдери та комунальні підприємства протягом літа закуповують природний газ за відносно низькими цінами, закачують його до підземних сховищ, а взимку використовують або продають його в період підвищеного попиту. Такий підхід дозволяє ринку одночасно забезпечувати необхідні запаси та отримувати прибуток від сезонної різниці цін.

    Однак цього року ситуація змінилася. Вартість газу в літній період виявилася вищою, ніж очікували учасники ринку, що зробило активне поповнення сховищ менш привабливим з економічної точки зору. На ситуацію вплинули одразу кілька факторів, серед яких геополітична нестабільність, війна на Близькому Сході та зміни клімату.

    За останніми даними, газові сховища країн Євросоюзу заповнені приблизно на 58% від загальної місткості. Це приблизно на 16% нижче за середній рівень заповнення за останні п’ять років. Крім того, нинішній показник є найнижчим для цього періоду з 2011 року.

    Такий рівень запасів викликає занепокоєння напередодні холодного сезону, адже взимку споживання газу традиційно різко збільшується. Насамперед це стосується опалення житлових будинків, роботи промислових підприємств та виробництва електроенергії в окремих країнах.

    Водночас у Європейській комісії не вважають, що Євросоюзу безпосередньо загрожує фізична нестача газу цієї зими. Представники ЄК заявляють, що блок має достатньо інструментів для забезпечення енергетичної безпеки та продовжує стежити за ситуацією на ринку.

    Однак окремі аналітики оцінюють перспективи більш обережно. За розрахунками енергетичної компанії Rapidan, до листопада європейські газові сховища можуть бути заповнені лише приблизно на 65% від їхньої загальної місткості.

    Якщо такий сценарій справдиться, Європі буде складніше виконати встановлені перед початком опалювального сезону цілі щодо накопичення газу. Аналітики зазначають, що для прискорення закачування ЄС може знадобитися підвищити ціну, яку він готовий платити за природний газ. Це зробило б європейський ринок привабливішим для постачальників і стимулювало б додаткові обсяги поставок.

    Водночас вищі ціни на газ створюють іншу проблему. Якщо європейські країни будуть змушені активніше конкурувати за обмежені обсяги палива на світовому ринку, це може призвести до подальшого подорожчання газу. У результаті збільшаться витрати не лише держав та енергетичних компаній, а й промисловості та домогосподарств.

    Особливе місце в цій ситуації займає Німеччина. За останніми даними, у серпні її газові сховища були заповнені лише приблизно на 47% від загальної національної місткості. Це, за даними Politico, найнижчий рівень заповнення з моменту початку ведення відповідної статистики.

    Ситуація в Німеччині має значення далеко за межами самої країни. Газові сховища ФРН є одними з найбільших у Європі, а їхня сумарна місткість становить понад 20% від загальної місткості сховищ у всьому Євросоюзі.

    Саме тому проблеми з накопиченням газу в Німеччині можуть вплинути на весь європейський енергетичний ринок. Якщо Берлін не зможе достатньо швидко наростити запаси, йому доведеться активніше закуповувати газ у період, коли попит зростатиме. Це може створити додатковий тиск на ціни та посилити конкуренцію між європейськими державами за поставки.

    Politico називає Німеччину однією з найбільш вразливих країн ЄС у цьому питанні саме через масштаб її економіки та розмір газової інфраструктури. Будь-які серйозні перебої з постачанням або недостатній рівень запасів у ФРН можуть мати наслідки для сусідніх держав, оскільки європейський газовий ринок значною мірою взаємопов’язаний.

    У разі дефіциту Німеччина може бути змушена активніше купувати газ на спотовому ринку. Якщо одночасно зростатиме попит в інших європейських країнах, це може спричинити подальше підвищення цін у всьому блоці.

    Попри це, німецьке Міністерство енергетики наразі не пішло на пряме втручання в роботу ринку. Відомство визнало, що поточний рівень запасів є історично низьким, однак відмовилося зобов’язувати державні компанії закуповувати газ за нинішніми цінами.

    Таким чином, Берлін фактично залишає рішення про темпи закупівлі газу учасникам ринку, розраховуючи на подальше поповнення сховищ упродовж найближчих місяців.

    Для Європи ситуація є особливо складною через те, що після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС значно скоротив залежність від російського трубопровідного газу. Європейські країни збільшили імпорт скрапленого природного газу, наростили поставки з Норвегії та інших країн і намагалися диверсифікувати джерела енергопостачання.

    Однак така диверсифікація не усуває ризику цінових коливань. Європа конкурує за скраплений газ із країнами Азії, а будь-які геополітичні конфлікти, перебої з видобутком чи транспортуванням енергоресурсів можуть швидко позначитися на вартості палива.

    Додатковим фактором невизначеності залишається ситуація на Близькому Сході. Будь-яке загострення в регіоні може впливати на глобальні енергетичні ринки та збільшувати вартість транспортування і постачання енергоресурсів.

    Водночас остаточні наслідки нинішнього рівня запасів залежатимуть від погоди взимку. Теплий сезон може дозволити Європі пройти опалювальний період без серйозних проблем, тоді як тривала холодна погода різко збільшить споживання газу та посилить тиск на запаси.

    Тому нинішній рівень заповнення сховищ не означає автоматичного виникнення дефіциту взимку. Однак низькі запаси залишають Європу з меншим запасом міцності у випадку різкого похолодання, перебоїв із постачанням або нового стрибка цін на світовому ринку.

    Раніше генеральний директор найбільшого європейського постачальника природного газу Equinor заявляв, що Європа, ймовірно, не встигне заповнити газові сховища до 80% до початку зими. Такий рівень традиційно розглядається як важливий орієнтир для підготовки до опалювального сезону.

    Крім того, нещодавно повідомлялося про зміни в структурі газового імпорту окремих країн Європи. Зокрема, Бельгія збільшила залежність від імпорту російського скрапленого природного газу на тлі змін на світовому енергетичному ринку та наслідків війни на Близькому Сході.

    Таким чином, Європа входить у другу половину літа з помітно нижчими, ніж зазвичай, запасами природного газу. Безпосередньої загрози нестачі палива Єврокомісія наразі не бачить, проте ситуація залишатиметься залежною від темпів закачування газу, світових цін, доступності імпортних поставок та погодних умов у холодний період. Особливу увагу в найближчі місяці буде прикуто до Німеччини, оскільки її газові сховища мають величезне значення для стабільності всього європейського енергетичного ринку.

  • До 350 грн економії за одну заправку: де сьогодні в Україні найдешевший бензин, дизель і газ

    До 350 грн економії за одну заправку: де сьогодні в Україні найдешевший бензин, дизель і газ

    На українському ринку пального зберігається відносна цінова стабільність, однак різниця у вартості бензину, дизельного пального та автогазу між найбільшими мережами автозаправних станцій залишається суттєвою. Станом на 14 липня водії можуть заощадити до 7 гривень на кожному літрі залежно від того, на якій АЗС заправлятимуть автомобіль. Для повного бака це означає економію у кілька сотень гривень.

    Найвищі ціни традиційно зберігаються у преміальному сегменті. Мережі OKKO, WOG та SOCAR продають бензин марки А-100 за однаковою ціною — 88,90 грн за літр. Такі показники залишаються найвищими серед найбільших операторів паливного ринку.

    Водночас мережі OKKO та WOG практично повністю синхронізували своє ціноутворення. Вартість бензину А-95 преміальних марок Pulls 95 та Mustang становить 81,90 грн за літр, звичайний бензин А-95 Євро коштує 78,90 грн за літр, дизельне пальне преміумкласу продається по 82,90 грн за літр, а стандартне дизельне пальне — по 79,90 грн. Автомобільний газ у цих мережах коштує 41,90 грн за літр.

    SOCAR також утримує високі ціни. Бензин NANO 100 продається за 88,90 грн за літр, бензин NANO 95 — за 82,90 грн, звичайний бензин А-95 — за 78,90 грн. Дизельне пальне NANO Extro коштує 83,90 грн за літр, а NANO Diesel — 80,90 грн. Вартість автогазу також становить 41,90 грн за літр.

    Найдоступніші ціни серед найбільших мереж, як і раніше, пропонує “Укрнафта”. Саме тут водії можуть придбати бензин А-95 за 73,90 грн за літр, що на 5 гривень дешевше, ніж у преміальних мережах. Бензин А-92, який уже відсутній в асортименті більшості великих операторів, коштує 69,90 грн за літр. Преміальний бензин Energy 95 продається по 76,90 грн, а бензин Energy 98 — по 81,90 грн.

    Дизельне пальне в “Укрнафті” також суттєво дешевше. Стандартний дизель коштує 74,90 грн за літр, а дизельне пальне Energy — 76,90 грн. Для порівняння, у SOCAR преміальний дизель продається по 83,90 грн за літр.

    Найбільша різниця спостерігається саме у вартості дизельного пального преміумкласу. Якщо заправлятися на “Укрнафті” замість SOCAR, водій може заощадити до 7 гривень на кожному літрі. За умови заправки автомобіля 50 літрами дизеля різниця становитиме вже 350 гривень.

    Помітною залишається й різниця у вартості автогазу. У мережах OKKO, WOG та SOCAR він коштує 41,90 грн за літр, тоді як “Укрнафта” продає його по 38,40 грн. Таким чином різниця становить 3,50 грн на літрі. Якщо заправити автомобіль 40 літрами газу, економія сягне близько 140 гривень.

    Вигіднішою залишається й заправка бензином А-95 на “Укрнафті”. При повному баку об’ємом 50 літрів водій заплатить приблизно на 250 гривень менше, ніж на автозаправних станціях преміальних мереж. Аналогічною буде економія і при заправці стандартним дизельним пальним.

    Попри суттєву різницю між окремими мережами, загалом паливний ринок України наразі демонструє стабільність без різких коливань цін. Водночас експерти зазначають, що вартість пального й надалі залежатиме від світових цін на нафту, курсу валют, логістичних витрат та ситуації на міжнародних енергетичних ринках.

    Для українських автомобілістів вибір мережі АЗС залишається одним із найефективніших способів заощадити на щоденних витратах. За регулярних заправок навіть різниця у кілька гривень за літр може перетворитися на відчутну економію протягом місяця.

  • Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на природний газ у Європі продовжують знижуватися на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, які можуть стабілізувати ситуацію в районі Ормузької протоки — одного з ключових глобальних маршрутів постачання нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ринок реагує на сигнали про можливе пом’якшення геополітичної напруги, яка останніми місяцями суттєво впливала на енергетичні котирування в Європі. Додатковим чинником зниження цін стали заяви президента США Дональда Трампа, який повідомив, що Вашингтон і Тегеран “в основному” погодили рамкову мирну угоду. За його словами, така домовленість може сприяти відновленню нормального судноплавства через Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.

    Після цих заяв ринки вже відреагували різким рухом вниз, а енергетичні ф’ючерси демонстрували падіння приблизно на 6,7%, що стало одним із найбільших короткострокових знижень останнього періоду. Інвестори розцінюють можливу деескалацію як фактор зменшення ризикової премії, яка раніше закладалася в ціни через загрозу перебоїв постачання LNG та нафти.

    Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація США зберігає “обережний оптимізм” щодо переговорів з Іраном і готова дати дипломатичному процесу додатковий шанс. За його словами, сторони перебувають на етапі, коли потенційні рішення можуть бути оголошені найближчим часом, однак остаточних домовленостей поки що немає, а ситуація залишається нестабільною.

    На європейському ринку ключовий індикатор — нідерландські ф’ючерси TTF з постачанням на наступний місяць — подешевшали майже на 5% і знизилися до рівня 46,32 євро за мегават-годину. Це відображає загальну тенденцію зниження цін на тлі очікувань покращення глобального енергетичного балансу. Водночас аналітики зазначають, що торговельна активність залишається зниженою через святкові дні у Великій Британії та частині країн Європи, що додатково зменшує ліквідність і може посилювати цінові коливання.

    Попри короткострокове зниження котирувань, фундаментальна ситуація на європейському енергоринку залишається напруженою. Рівень заповнення газових сховищ у Європейському Союзі становить приблизно 38%, що значно нижче комфортних показників перед зимовим сезоном. Це змушує країни ЄС активно конкурувати за постачання скрапленого природного газу на світових ринках, зокрема з Азією, де попит також залишається високим.

    Енергетичні компанії, серед яких Equinor, раніше попереджали, що тривала нестабільність у районі Ормузької протоки може створити серйозні ризики для глобальних поставок LNG і нафти. За оцінками галузі, навіть часткові перебої у цьому регіоні здатні швидко вплинути на ціни в Європі, яка значною мірою залежить від імпортного газу.

    Аналітичні звіти також вказують, що ЄС може зіткнутися з труднощами у досягненні цільового рівня заповнення сховищ на рівні 90% перед зимою через обмежену пропозицію на глобальному ринку та високу конкуренцію за вантажі LNG. У таких умовах будь-яке загострення або, навпаки, деескалація в Перській затоці миттєво відображається на котируваннях.

    На цьому тлі ринок залишається надзвичайно чутливим до геополітичних новин. З одного боку, очікування мирної угоди між США та Іраном тимчасово знижують ціни, з іншого — відсутність остаточних домовленостей і збереження ризиків у регіоні не дозволяють говорити про стабільне довгострокове зниження вартості енергоносіїв у Європі.

  • Європі загрожує дефіцит газу

    Європі загрожує дефіцит газу

    Європа може опинитися перед серйозним дефіцитом природного газу, якщо перебої у постачанні енергоносіїв через Ормузьку протоку триватимуть ще один–три місяці. Про це попереджають аналітики норвезької енергетичної компанії Equinor у своєму новому звіті, який цитує Reuters.

    Фахівці зазначають, що нинішня ситуація на світових енергетичних ринках залишається вкрай нестабільною через напруженість на Близькому Сході та ризики тривалого порушення логістики постачання скрапленого природного газу (ЗПГ). У разі затяжних перебоїв Європа може не встигнути накопичити достатні запаси палива до початку опалювального сезону, що створить передумови для нового енергетичного шоку.ф

    За даними організації Gas Infrastructure Europe, станом на зараз підземні сховища газу в країнах Європейського Союзу заповнені трохи більш ніж на 35%. Це суттєво нижче за середній сезонний рівень, який зазвичай становить близько 50% у цей період року.

    Європейські держави щороку намагаються сформувати достатній газовий резерв у літній період, щоб досягти встановленої ЄС цілі — заповнення сховищ на рівні приблизно 90% до початку зими. Однак поточна ситуація створює ризики невиконання цього плану у разі тривалих перебоїв на світових ринках.

    Аналітики Equinor попереджають, що саме Ормузька протока залишається одним із ключових вузьких місць глобальної енергетичної логістики, через який проходить значна частина експорту нафти та скрапленого газу з країн Перської затоки.

    У звіті компанії зазначається, що базовий сценарій передбачає часткову стабілізацію ринку у разі швидкого відновлення судноплавства. Проте навіть у цьому випадку Європа зможе вийти лише на обмежений рівень запасів.

    «Якщо війна закінчиться завтра і рух через протоку швидко відновиться, ми зможемо досягти прийнятного, хоча й обмеженого, рівня запасів у 75%. Але якщо блокада триватиме від одного до трьох місяців, ситуація може стати критичною», — заявила старша віцепрезидентка Equinor.

    У більш песимістичному сценарії, який розглядають аналітики, Європа може зіткнутися з різким дефіцитом скрапленого природного газу через конкуренцію з азійськими ринками. Країни Азії традиційно активно закуповують ЗПГ, і в умовах обмеженої пропозиції це посилює конкуренцію за кожен доступний танкер.

    У такій ситуації, попереджають експерти, ціни на газ можуть різко зрости, а промислові споживачі в ЄС можуть бути змушені скорочувати використання енергії. Це потенційно зачепить енергомісткі галузі — металургію, хімічне виробництво та важку промисловість, які й так працюють в умовах підвищених витрат.

    Водночас аналітики зазначають, що Європа має певний запас стійкості завдяки відносно м’яким зимам останніх років та зусиллям із диверсифікації постачання газу після скорочення імпорту з традиційних джерел. Це дозволило накопичити частину резервів, які наразі пом’якшують ризики короткострокових кризових сценаріїв.

    Однак ситуація залишається залежною від зовнішніх факторів, насамперед геополітичної стабільності на Близькому Сході. Ормузька протока є стратегічним маршрутом, через який проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу, тому будь-які перебої миттєво відбиваються на глобальних енергетичних ринках.

    На цьому тлі світові ціни на енергоносії продовжують демонструвати високу волатильність. Ринки реагують не лише на ситуацію з постачанням, а й на невизначеність щодо переговорів між США та Іраном, а також загальну напруженість у регіоні.

    Раніше повідомлялося, що через загострення конфлікту в районі Перської затоки світ уже зіткнувся зі значним скороченням постачань нафти. За оцінками аналітиків, за кілька місяців втрати можуть перевищити мільярд барелів, що створює додатковий тиск на енергетичні ринки.

    Паралельно країни регіону намагаються мінімізувати ризики шляхом розвитку альтернативних маршрутів експорту. Зокрема, частина держав інвестує у нові трубопроводи та логістичні коридори, які дозволяють обійти Ормузьку протоку та зменшити залежність від її стабільності.

    Експерти підкреслюють, що в разі затяжної кризи Європа може зіткнутися з черговим енергетичним шоком, який за масштабом впливу може бути співставним із попередніми кризами останніх років і суттєво вплинути на економічне зростання регіону.

  • «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    «Нафтогаз» уперше за майже рік купив газ на біржі: що стоїть за поверненням компанії на ринок

    Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» уперше з липня 2025 року придбала природний газ на Українській енергетичній біржі. Учасники ринку пов’язують повернення компанії до закупівель із різким зростанням цін на газ у Європі та наслідками російських атак по українській газовій інфраструктурі.

    Про це повідомляє ExPro.

    За даними видання, 14 травня «Нафтогаз Трейдинг» придбав 200 тисяч кубометрів природного газу з постачанням у червні. Середньозважена ціна закупівлі становила 21 667 гривень за тисячу кубометрів без ПДВ або близько 26 тисяч гривень із ПДВ.

    Для порівняння, ринкові ціни на ресурс червня в Україні того дня коливалися у межах від 25 690 до 26 200 гривень за тисячу кубометрів із ПДВ.

    Експерти зазначають, що газ на внутрішньому українському ринку зараз коштує дешевше, ніж у Європі. Саме тому закупівля ресурсу на українській біржі стала економічно вигіднішою для державної компанії.

    До цього «Нафтогаз» тривалий час виступав переважно продавцем ресурсу на біржі, а не покупцем. Востаннє компанія виходила на біржовий ринок для закупівлі газу ще влітку минулого року.

    Аналітики ринку також припускають, що на рішення про повернення до активних закупівель вплинули російські атаки на об’єкти газової інфраструктури.

    Зокрема, 5 травня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по об’єктах групи «Нафтогаз» у Сумській та Харківській областях. У компанії тоді повідомляли про пошкодження інфраструктури та втрату частини видобутку.

    Крім того, 13 травня російські війська знову атакували об’єкти «Нафтогазу» у двох областях.

    На цьому тлі Україна продовжує підготовку до наступного опалювального сезону та формування необхідних запасів газу.

    За інформацією ExPro, у 2025 році «Нафтогаз Трейдинг» уже придбав на біржі 34,3 мільйона кубометрів природного газу. Загалом із моменту виходу компанії на біржу для закупівель у 2023 році обсяг придбаного ресурсу сягнув майже 1,29 мільярда кубометрів.

    Окремо експерти звертають увагу на ситуацію з імпортом газу в Україну. У квітні обсяги імпорту впали у 28 разів і стали найнижчими з грудня 2024 року. Основною причиною називають високі ціни на європейському ринку, через які імпортний ресурс став менш вигідним для українських компаній.

    На газовий ринок також впливають загальноєвропейські тенденції. Попри санкції та енергетичну кризу, деякі країни ЄС продовжують купувати російський газ, а ціни на енергоресурси залишаються чутливими до військових ризиків, атак на інфраструктуру та ситуації на Близькому Сході.

    Повернення «Нафтогазу» до активних закупівель на внутрішньому ринку може стати одним із факторів формування цін на газ в Україні найближчими місяцями, особливо напередодні осінньо-зимового періоду.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.

  • Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Через подорожчання газу на 70% Україна призупинила закупівлі в Європі

    Україна фактично призупинила імпорт природного газу з квітня через різке зростання цін на європейському ринку та гострий дефіцит фінансування. За останніми оцінками, ціни на газ зросли приблизно на 70% після загострення ситуації на Близькому Сході.

    Уряд раніше планував імпортувати у 2026 році від 2 до 2,5 мільярда кубометрів газу для забезпечення потреб енергосистеми. Однак реалізація цих планів опинилася під загрозою через нестачу коштів.

    Наразі підтверджене фінансування становить лише близько 85 мільйонів євро, які надає Європейський банк реконструкції та розвитку. За поточними ринковими цінами ця сума покриває лише 5–7% від загальної потреби. Таким чином, дефіцит фінансування сягає 90–95%.

    На цьому тлі Україна змушена покладатися переважно на власний видобуток газу. Водночас і він перебуває під загрозою через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, що ускладнює стабільне накопичення запасів.

    Експерти попереджають, що за відсутності додаткових джерел фінансування країна може не виконати заплановані обсяги імпорту, що створює ризики для проходження опалювального сезону.

  • Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

    Економіст Олексій Кущ у своїй колонці пояснює, як ескалація на Близькому Сході може вплинути на європейський газовий ринок, чому ціни на енергоносії вже зростають та які сценарії має Україна, щоб уникнути дефіциту газу наступної зими.

    На тлі ескалації навколо Ірану ціни на газ у Європі різко пішли вгору. Якщо на початку року котирування на головному європейському хабі TTF трималися на рівні близько €30–33 за МВт·год, то на початку березня вони піднімалися вдвічі — до €60 за МВт·год і вище.

    Для України це ще один сигнал: готуватися потрібно вже зараз. У періоди дефіциту газ на ринку дорожчає дуже швидко.

    Є кілька джерел, де Україна потенційно може взяти додатковий ресурс.

    Перший варіант — імпорт газу з Європи. Це найшвидший інструмент, але і найдорожчий. Крім того, у разі дефіциту країни ЄС передусім забезпечуватимуть власні потреби, що робить імпорт менш передбачуваним.

    Додатковий тиск створює і ситуація із власними запасами європейців: вони входять у сезон закачування газу з рівнем заповненості сховищ приблизно на 60%. Це не тільки значно нижче, ніж торік — 68%, а й взагалі один із найнижчих показників за останні п’ять років.

    Невизначеність і слабка ринкова кон’юнктура посилюють конкуренцію за ресурс і підвищують ризик нових цінових стрибків.

    Другий варіант — нарощувати власний видобуток.

    При споживанні 19–20 млрд кубометрів у 2025 році видобуток природного газу в Україні впав до 16,9 млрд кубометрів проти понад 19 млрд кубометрів роком раніше. А от імпорт блакитного палива навпаки зріс майже в дев’ять разів — з 724 млн кубометрів до рекордних 6,5 млрд.

    Тобто країна майже покриває власні потреби, але у пікові періоди все одно змушена імпортувати газ.

    Водночас запуск нових свердловин — це тривалий процес, який потребує значних інвестицій, часу і певної стабільності та передбачуваності. Через російську агресію на жодну з цих складових не можна покладатися: росіяни продовжують атакувати газову інфраструктуру і, схоже, будуть це робити, поки війна триватиме.

    Нарешті, третій варіант — запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Найшвидший спосіб отримати додатковий ресурс — відновити роботу тих підприємств, які вже мають інфраструктуру і можуть видобувати газ. Частина таких ліцензій сьогодні заблокована, хоча родовища могли б давати додаткові обсяги вже зараз.

    Наприклад, британська компанія Enwell Energy раніше заявляла, що за наявності стабільних умов з боку регулятора могла б забезпечити додаткові обсяги газу, конденсату і нафти для українського ринку.

    Схожі дискусії точаться і навколо інших активів.

    У ситуації, коли енергетичні ризики для Європи лише зростають, затягування таких рішень виглядає дедалі менш зрозумілим. Після зміни частини управлінської команди у владі з’являється можливість переглянути рішення, які блокують видобуток, і нарешті запустити ресурси, що могли б працювати на економіку країни вже сьогодні.

    Принаймні заяви Міністерства економіки про намір розібратися з проблемою ліцензій додають обережного оптимізму.

    У підсумку варіанти на столі добре відомі: імпорт, збільшення власного видобутку і запуск родовищ, які вже готові працювати.

    Питання лише в тому, як швидко будуть прийматися рішення.

    Адже до початку нового сезону закачування газу залишається зовсім небагато часу. Можна сподіватися на стабілізацію ситуації на світових ринках, але енергетична політика будується не на надіях, а на підготовці до найгірших сценаріїв.

  • Ціни на газ у січні 2026 року: частина українців заплатить менше

    Ціни на газ у січні 2026 року: частина українців заплатить менше

    Газопостачальні компанії оприлюднили свої тарифи на січень 2026 року. Для частини українців вартість газу може виявитися дещо нижчою порівняно з попередніми місяцями.

    На ринку України наразі працюють вісім газопостачальних компаній. Чотири з них пропонують побутовим споживачам виключно річні тарифні плани, ще чотири — як річні, так і місячні змінні ціни.

    Річні пропозиції на січень 2026 року залишилися без змін. Вартість газу за такими тарифами коливається в межах від 7,96 до 9,99 гривні за кубометр. Саме ці тарифи є базовими для більшості побутових споживачів і застосовуються автоматично, якщо клієнт не обрав місячний план.

    Натомість місячні змінні тарифи знизилися. У січні їхній діапазон становить від 8,46 до 25,8 гривні за кубометр, залежно від постачальника. Найвищу місячну ціну на газ пропонує компанія «Львівенергозбут» — 25,8 гривні за кубометр.

    Водночас переважна більшість домогосподарств в Україні отримує газ за річними тарифами. Близько 98 відсотків побутових споживачів, що становить понад 12 мільйонів домогосподарств, обслуговуються газопостачальною компанією «Нафтогаз України». Для них ціна газу зафіксована на рівні 7,96 гривні за кубометр.

    Таким чином, у січні 2026 року основна маса українських споживачів продовжить платити за газ за стабільними річними тарифами, тоді як зниження місячних цін може бути вигідним лише для обмеженої частини клієнтів, які свідомо обирають змінні тарифні плани.