Golosnovinua.com

Позначка: ціни на пальне

  • Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

    Автогаз уже понад 52 гривні, дизель перевалив за 100: де українцям заправитися дешевше

    В Україні продовжують стрімко зростати ціни на автомобільне пальне. Станом на 21 жовтня 2026 року середня вартість автогазу досягла 52,08 гривні за літр, дизельного пального — 102,86 гривні, а бензину А-95 — 90,64 гривні. Найбільше за добу подорожчав саме автогаз, який додав 68 копійок. Водночас на окремих автозаправних станціях водії ще можуть придбати пальне дешевше за середні показники. Різниця між цінами в різних мережах дозволяє заощадити кілька сотень гривень на повному баку.

    Про це повідомляє «Апостроф» із посиланням на щоденний моніторинг спеціалізованого порталу «НафтоРинок».

    За оприлюдненими даними, лише за останню добу середня вартість дизельного пального збільшилася на 48 копійок, а бензину А-95 — на 17 копійок.

    Ціна бензину А-92 залишилася без змін — 86,38 гривні за літр.

    Де найдешевший автогаз в Україні

    Попри загальне подорожчання, на українських АЗС зберігається помітна різниця у вартості скрапленого автомобільного газу.

    За даними моніторингу, одна з найнижчих зафіксованих цін становить 49,99 гривні за літр.

    За такою вартістю автогаз пропонували на окремих заправках мережі БРСМ-Нафта у Львові та Полтаві.

    Водночас в інших містах і мережах ціни можуть перевищувати 52 гривні.

    Наприклад, у Дніпрі мережа VostokGaz підвищила вартість автогазу на одну гривню — до 51,99 гривні за літр.

    Натомість Neftek у тому самому місті знизила ціну на гривню — до 52,90 гривні.

    Таким чином, навіть у межах одного міста ціни на пальне можуть суттєво відрізнятися.

    Дизель подорожчав до майже 103 гривень

    Найвищою серед основних видів автомобільного пального залишається середня вартість дизеля.

    Станом на 21 жовтня вона досягла 102,86 гривні за літр.

    Водночас водії можуть знайти дешевші пропозиції.

    За інформацією «НафтоРинку», найнижчу ціну на дизельне пальне — 99,90 гривні за літр — зафіксували на окремих АЗС мережі UKRNAFTA в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

    У Дніпрі мережа Neftek знизила вартість дизеля на 50 копійок — до 104,50 гривні.

    Натомість VostokGaz підвищила ціну на дві гривні — до 102 гривень за літр.

    Отже, ціни змінюються не лише залежно від мережі, а й від конкретного населеного пункту та заправної станції.

    Скільки коштує бензин А-95

    Середня ціна популярного бензину А-95 становить 90,64 гривні за літр.

    Проте найнижча зафіксована вартість — 87,99 гривні.

    За такою ціною, відповідно до моніторингу, бензин А-95 продають на окремих заправках БРСМ-Нафта в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі та Полтаві.

    У Дніпрі Neftek знизила ціну на А-95 одразу на дві гривні — до 90 гривень за літр.

    Також на дві гривні подешевшав бензин А-92 — до 84 гривень.

    Водночас VostokGaz у Дніпрі підвищила ціни на обидві марки бензину на дві гривні.

    Після зміни вартості А-95 там коштує 89,99 гривні за літр, а А-92 — 84,49 гривні.

    Скільки доведеться заплатити за повний бак

    Подорожчання стає особливо відчутним для власників автомобілів, які регулярно долають великі відстані.

    Наприклад, за середньою ціною 52,08 гривні за літр заправка 40 літрів автогазу обійдеться у 2083,20 гривні.

    За мінімальною зафіксованою ціною 49,99 гривні такий самий обсяг коштуватиме 1999,60 гривні.

    Різниця становить 83,60 гривні.

    Ще більшими можуть бути витрати на дизель.

    Заправка 50-літрового бака за середньою ціною 102,86 гривні обійдеться у 5143 гривні.

    Якщо знайти дизель по 99,90 гривні, доведеться заплатити 4995 гривень.

    Таким чином, лише на одній заправці можна заощадити 148 гривень.

    Для бензину А-95 різниця також відчутна.

    50 літрів за середньою ціною коштуватимуть 4532 гривні, а за мінімальною зафіксованою ціною — 4399,50 гривні.

    Економія становитиме 132,50 гривні.

    Чому ціни на автогаз зростають

    Подорожчання LPG триває не перший тиждень.

    Ще 6 жовтня «Ненька інфо» повідомляла про нову хвилю підвищення цін на автогаз.

    Тоді вартість пального збільшили одразу кілька великих мереж.

    Зокрема, WOG підняла ціну на 1,40 гривні за літр, KLO — на 50 копійок, а SOCAR — на 40 копійок.

    У середині жовтня подорожчання продовжилося і в гуртовому сегменті.

    За даними «НафтоРинку» від 15 жовтня, середня гуртова ціна скрапленого газу на умовах самовивозу досягла 86 750 гривень за тонну.

    Це відповідало приблизно 46,85 гривні за літр і стало найвищим показником із початку 2026 року.

    Підвищення гуртових цін створює додатковий тиск на роздрібний ринок.

    Однак на кінцеву вартість пального також впливають закупівельні умови конкретних операторів, логістичні витрати, конкуренція та інші чинники.

    Чи продовжиться подорожчання пального

    Наразі підтвердженого прогнозу, за яким автогаз, бензин або дизель обов’язково досягнуть певної нової цінової позначки найближчими днями, немає.

    Водночас щоденний моніторинг засвідчує, що роздрібні ціни на автогаз і дизель продовжують зростати.

    За таких умов водіям варто порівнювати пропозиції різних мереж і перевіряти актуальну вартість безпосередньо перед заправкою.

    Станом на 21 жовтня найдешевший автогаз у наведеній вибірці коштує 49,99 гривні за літр, бензин А-95 — 87,99 гривні, а дизель — 99,90 гривні. Проте фактичні цінники можуть змінюватися навіть протягом дня.

    Різниця між середньою ціною та дешевшими пропозиціями залишається одним із найпростіших способів скоротити витрати на пальне без зміни автомобіля чи звичного режиму поїздок.

  • Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Українців попередили про нову хвилю подорожчання товарів першої необхідності. Через зростання вартості пального, валютні коливання та проблеми з виробництвом продуктовий кошик може подорожчати щонайменше на 10%. Ще серйозніші ризики виникають на фармацевтичному ринку, де вартість медикаментів залежить від імпортної сировини, логістики та стабільності українських виробників. Найбільше подорожчання може вдарити по пенсіонерах, переселенцях і малозабезпечених родинах.

    Такий прогноз озвучив економіст, колишній радник президента України Олег Устенко в коментарі «Новини.LIVE». За його словами, головними чинниками майбутнього зростання цін залишаються дороге пальне, девальвація гривні та наслідки російських ударів по українській інфраструктурі.

    Одним із найпотужніших чинників інфляції економіст називає вартість пального. Подорожчання бензину й дизеля поступово відображається на кінцевих цінниках практично всіх товарів, оскільки транспортні витрати закладаються у собівартість продукції.

    Навіть українські овочі, вирощені неподалік великих міст, потребують транспортування від виробника до складів, ринків і супермаркетів. Коли перевезення дорожчають, виробники та торговельні мережі змушені переглядати власні витрати.

    За оцінкою Устенка, через ці чинники продукти харчування можуть здорожчати щонайменше на 10%.

    Подібні ризики раніше описувала «Ненька інфо» у матеріалі про можливе подорожчання продуктів через зростання цін на дизель. Тоді представники аграрного сектору також звертали увагу на збільшення витрат на логістику.

    Додатковий тиск на ціни створюють російські атаки по складах, виробничих підприємствах та транспортній інфраструктурі. Пошкодження логістичних центрів змушують бізнес змінювати маршрути доставки, орендувати нові приміщення й витрачати більше коштів на перевезення товарів.

    Як повідомляла «Ненька інфо», представники аграрного ринку раніше прогнозували можливе підвищення вартості базових продуктів на 10–15% в осінньо-зимовий період через поєднання логістичних проблем, дорожчих енергоносіїв та сезонних чинників.

    Найбільш тривожною економіст назвав ситуацію з медикаментами. За словами Устенка, частина українських фармацевтичних виробників стикається з труднощами через наслідки обстрілів, проблеми з електропостачанням та зберіганням продукції.

    Якщо внутрішнє виробництво не зможе повністю забезпечувати потреби населення, імпортні препарати відіграватимуть більшу роль на ринку.

    Водночас імпортна фармацевтична продукція безпосередньо залежить від курсу іноземних валют. Послаблення гривні збільшує витрати на закупівлю ліків, сировини та обладнання за кордоном.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини подорожчання життєво необхідних медикаментів, звертаючи увагу на наслідки російських атак по медичних складах, логістичних центрах та фармацевтичній інфраструктурі.

    Особливо складною ситуація може стати для людей, які постійно потребують препаратів для лікування хронічних захворювань. На відміну від деяких побутових покупок, витрати на необхідні ліки часто неможливо відкласти.

    Водночас офіційна статистика вже демонструє прискорення інфляції. За даними Державної служби статистики, у вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем, а від початку року — на 8,4%.

    Це свідчить про відчутне зростання загального рівня цін, однак прогноз подорожчання продуктів на 10% залишається експертною оцінкою, а не встановленим фактом.

    Олег Устенко також наголосив на необхідності державної підтримки найбільш вразливих громадян. За його словами, в умовах обмежених бюджетних ресурсів допомогу варто першочергово спрямовувати внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам із мінімальними виплатами, самотнім матерям та людям з інвалідністю.

    При цьому загальне подорожчання не означає, що всі продукти чи медикаменти одночасно зростуть у ціні на однаковий відсоток. Динаміка залежатиме від виробника, конкуренції, сезонності, курсу гривні та вартості логістики.

    Таким чином, українці можуть зіткнутися з новим фінансовим тиском уже в найближчі місяці. Найбільші ризики, за оцінкою економіста, зосереджені у двох категоріях, від яких населення не може відмовитися: продуктах харчування та медикаментах.

  • «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    «Не для мене, а для всього світу»: Трамп пояснив, навіщо уклав дизельну угоду з Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що домовленість із російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального необхідна для стабілізації світового енергетичного ринку. За його словами, обмеження російського експорту можуть негативно вплинути на інші держави, а також американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції. Водночас американські переговорники назвали ще одну мету угоди — спробу повернути Москву до переговорів про завершення війни в Україні.

    Про це Трамп заявив 12 жовтня під час спілкування з журналістами. Відео його відповідей опублікував офіційний акаунт Білого дому у соцмережі X.

    Президент США відповів на критику домовленості з Кремлем, яка пролунала навіть від представників Республіканської партії.

    За словами Трампа, Сполучені Штати мають значні обсяги власного нафтовидобутку, однак додаткові обмеження на міжнародному ринку пального можуть призвести до ще більшого зростання цін.

    Він наголосив, що Вашингтон міг би залишити більше дизельного пального для внутрішніх потреб, проте це створило б проблеми для інших країн.

    «Це не стільки угода для мене, скільки для решти світу», — заявив Трамп.

    Американський президент додав, що підтримує рішення, здатні допомогти фермерам і власникам тваринницьких господарств, для яких дизельне пальне є важливою складовою виробничих витрат.

    Таким чином, Трамп фактично пояснив послаблення обмежень проти російських енергоносіїв економічною необхідністю.

    Чому Вашингтон пішов на домовленість із Москвою

    9 жовтня Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США та на світові ринки.

    Американська адміністрація видала тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизелем.

    Це рішення викликало суперечки у Вашингтоні. Представники обох провідних американських партій висловили занепокоєння тим, що послаблення санкцій може надати Кремлю додаткові доходи без зустрічних поступок у питанні припинення війни.

    Критики також поставили під сумнів відповідність домовленості американському законодавству, яке обмежує імпорт російських енергоносіїв.

    Водночас сам Трамп наполягає, що його пріоритетом є зниження вартості пального.

    Reuters повідомило про іншу мету дизельної угоди

    За даними Reuters, американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер під час переговорів з українською делегацією в Маямі пояснили рішення Вашингтона також дипломатичними мотивами.

    Троє співрозмовників агентства, обізнаних із перебігом зустрічі, повідомили, що Сполучені Штати розглядають дизельну угоду як можливість відновити переговори з Росією.

    Американська сторона сподівається, що економічна поступка пом’якшить позицію Москви та продемонструє готовність Вашингтона до співпраці.

    За інформацією Reuters, Віткофф і Кушнер також порушували питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Представники США вкотре запропонували Києву припинити такі атаки, оскільки адміністрація Трампа пов’язує їх зі зростанням цін на дизельне пальне.

    Однак, за оцінками експертів, наведеними агентством, одним із головних чинників подорожчання пального є війна на Близькому Сході.

    При цьому співрозмовники Reuters, обізнані з переговорами в Маямі, не підтвердили, що американська сторона погрожувала припиненням військової допомоги або обміну розвідданими через удари по НПЗ.

    Зеленський розкритикував рішення США

    Президент України Володимир Зеленський назвав домовленість Вашингтона з Москвою слабким рішенням, яке створює додаткові економічні можливості для Росії.

    Українська влада наголошує, що доходи від експорту нафтопродуктів допомагають Кремлю фінансувати військове виробництво та продовжувати агресію.

    Водночас Київ заявляє про готовність розглядати взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також виконуватиме відповідні зобов’язання.

    11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак сторони не підтвердили існування такої домовленості, а російські атаки на українську інфраструктуру продовжилися.

    Чи справді російський дизель знизить ціни

    Експерти сумніваються, що додаткові обсяги російського дизеля суттєво вплинуть на глобальний ринок.

    За оцінками, наведеними Reuters, заплановане постачання є відносно невеликим порівняно зі світовим споживанням пального.

    Тому економічний ефект домовленості може виявитися значно скромнішим, ніж очікує американська адміністрація.

    Таким чином, Вашингтон пояснює дизельну угоду з Москвою одразу двома цілями: стримуванням цін на пальне та спробою повернути Росію до переговорів. Однак поки немає підтверджень, що послаблення санкцій змусило Кремль погодитися на припинення війни або зробити конкретні поступки Україні.

  • Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Пальне на межі нової хвилі зростання? На АЗС подорожчав автогаз

    Українські автозаправні мережі 6 жовтня знову скоригували цінники, однак цього разу головною новиною стало не подорожчання бензину чи дизельного пального, а помітний стрибок вартості автогазу. Одразу кілька великих мереж підняли ціну LPG, тоді як бензин А-95 і дизель у більшості операторів залишилися на рівні попереднього дня.

    Найвідчутніше автогаз подорожчав у мережі WOG. Вартість зросла одразу на 1,40 грн за літр — до 46,90 грн/л. У KLO ціна піднялася на 50 копійок — до 45,40 грн/л, у SOCAR — на 40 копійок, до 45,90 грн/л. «БРСМ-Нафта» збільшила ціну газу на 15 копійок — до 42,64 грн за літр.

    При цьому основні марки бензину і дизельного пального у більшості великих мереж за добу фактично не змінилися.

    Серед семи мереж, бензин А-95 у середньому коштує близько 90,71 грн за літр, а дизельне пальне — 99,12 грн за літр. Найдорожчими серед великих операторів залишаються заправки SOCAR. Там А-95 продають по 94,90 грн/л, а дизель — по 103 грн/л.

    Де автогаз подорожчав найбільше

    Найпомітніший стрибок зафіксований у WOG.

    Станом на ранок 6 жовтня ціна автогазу в мережі становила 46,90 грн за літр. Для порівняння, ще 5 жовтня вартість становила близько 45,90 грн, а 2 жовтня — 45,50 грн. Дані окремих моніторингів дещо відрізняються в оцінці добової зміни, однак усі вони фіксують чітке зростання ціни LPG у мережі.

    У KLO автогаз коштує 45,40 грн/л, у SOCAR — 45,90 грн/л, в OKKO — 45,50 грн.

    Дешевшим газ залишається в UPG — 43,90 грн/л, в «Укрнафті» — 42,90 грн/л, а найнижча ціна серед наведених великих мереж зафіксована у «БРСМ-Нафті» — 42,64 грн/л.

    Таким чином, різниця між найдорожчим і найдешевшим автогазом у цьому переліку вже перевищує 4 грн на літрі.

    Для автомобіля з газовим балоном на 50 літрів це означає різницю понад 200 грн на одній повній заправці залежно від обраної мережі.

    «Ненька інфо» раніше вже звертала увагу на подібний розрив між операторами. У матеріалі «До 5 гривень на літрі: де в Україні найдешевше купити пальне» йшлося про те, що вибір конкретної мережі може давати водіям помітну економію навіть тоді, коли загальний ринок виглядає стабільним.

    Бензин поки не дорожчає

    На відміну від автогазу, ціни на бензин 6 жовтня переважно залишилися без змін.

    У WOG та OKKO літр звичайного А-95 коштує 92,90 грн, в UPG та «Укрнафті» — 88,90 грн, у KLO — 85,90 грн.

    SOCAR залишається найдорожчим із великих операторів — 94,90 грн за літр А-95.

    «БРСМ-Нафта», навпаки, цього дня трохи знизила вартість бензину. Ціна А-95 там опустилася на 32 копійки — до 85,67 грн/л.

    Різниця між SOCAR та «БРСМ-Нафтою» становить понад 9 грн на кожному літрі.

    Якщо заправити стандартний 50-літровий бак, то лише через вибір мережі різниця може скласти приблизно 460 грн без урахування програм лояльності, акцій та регіональних особливостей цін.

    Для порівняння, ще в липні «Ненька інфо» писала, що А-95 у великих мережах коштував переважно близько 80–83 грн за літр. Зокрема, 24 липня на «Укрнафті» бензин А-95 продавався по 79,90 грн, а в OKKO — по 82,90 грн.

    Отже, за кілька місяців верхня межа роздрібної ціни на звичайний бензин А-95 наблизилася до 95 грн.

    Дизель уже перевищив 100 грн у частині мереж

    Схожа ситуація спостерігається і з дизельним пальним.

    Найдорожче воно коштує в SOCAR — 103 грн за літр.

    На OKKO та WOG стандартний дизель продається по 99,90 грн/л, у KLO — 98,80 грн, в UPG та «Укрнафті» — по 97,90 грн.

    У «БРСМ-Нафті» ціна дизеля 6 жовтня навіть знизилася на 55 копійок — до 96,44 грн за літр.

    Тобто між найдорожчою і найдешевшою пропозицією у великих мережах різниця становить понад 6,5 грн за літр.

    При 50-літровій заправці це понад 320 грн різниці.

    Що відбувалося з цінами останні місяці

    Паливний ринок України у 2026 році кілька разів різко змінював напрямок.

    На початку літа ціни певний час знижувалися. Зокрема, на початку липня «Ненька інфо» фіксувала середню вартість А-95 приблизно на рівні 74,57 грн/л, дизеля — близько 76 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л.

    Однак уже наприкінці липня ситуація почала змінюватися.

    24 липня «Ненька інфо» повідомляла про нове підвищення цін у великих мережах: OKKO підняла вартість бензину на гривню, а дизель у деяких випадках подорожчав на 2 грн за літр. «Укрнафта» тоді одночасно підвищила ціни і на бензин, і на дизель.

    У серпні ринок певний час стабілізувався. 12 серпня А-95 у «Укрнафті» коштував 79,90 грн, у OKKO — 82,90 грн, у WOG — 83,50 грн, у SOCAR — 85,40 грн.

    Тепер, на початку жовтня, ціни вийшли на суттєво вищий рівень.

    Чому ціни на українських АЗС так залежать від зовнішнього ринку

    Україна залишається значною мірою залежною від імпорту готових нафтопродуктів.

    Через це на роздрібну ціну впливають не лише внутрішній попит і конкуренція між АЗС, а й закупівельні котирування у Європі, валютний курс, логістика, вартість транспортування та наявність запасів.

    Саме тому зміна ситуації на європейському ринку не завжди одразу відображається на табло українських заправок.

    Наприклад, гуртові ціни можуть почати знижуватися, однак роздріб ще певний час продаватиме раніше закуплений ресурс.

    І навпаки: якщо гуртовий ринок різко йде вгору, мережі можуть швидше переглядати роздрібні ціни.

    Війна залишається окремим фактором ризику

    Ще один фактор, який неможливо ігнорувати, — російські удари по українській паливній, портовій та транспортній інфраструктурі.

    Пошкодження логістичних об’єктів може змушувати імпортерів перебудовувати маршрути постачання, збільшувати використання автомобільного та залізничного транспорту або перенаправляти вантажі через інші пункти пропуску.

    Усе це потенційно збільшує логістичну складову в кінцевій ціні пального.

    Водночас говорити про загальнонаціональний дефіцит пального наразі підстав немає.

    Це важливе уточнення, оскільки влітку в українському інформаційному просторі вже поширювалися повідомлення про нібито запровадження обмежень на продаж пального. Тоді «Ненька інфо» у матеріалі «Ліміти на пальне чи фейк? ОККО зробила заяву після хвилі чуток про обмеження на АЗС» писала, що компанія офіційно спростувала інформацію про ліміт у 100 літрів дизеля на одного покупця.

    Скільки коштує пальне 6 жовтня

    Серед основних мереж ситуація виглядає так:

    Мережа А-95 Дизель Автогаз
    UPG 88,90 грн 97,90 грн 43,90 грн
    OKKO 92,90 грн 99,90 грн 45,50 грн
    WOG 92,90 грн 99,90 грн 46,90 грн
    KLO 85,90 грн 98,80 грн 45,40 грн
    SOCAR 94,90 грн 103,00 грн 45,90 грн
    Укрнафта 88,90 грн 97,90 грн 42,90 грн
    БРСМ-Нафта 85,67 грн 96,44 грн 42,64 грн

     

    Дані стосуються моніторингу найбільших мереж і не означають, що абсолютно на кожній АЗС ціна буде ідентичною — у різних регіонах і на окремих станціях вона може відрізнятися.

    Головна зміна 6 жовтня при цьому очевидна: бензин і дизель взяли паузу, а автогаз знову рушив угору. Найпомітніше це відчули клієнти WOG, де літр LPG уже наблизився до позначки 47 грн.

    Якщо тенденція пошириться на інші мережі, саме автогаз може стати наступним видом пального, де водії побачать чергове синхронне переписування цінників.

  • «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп знову пов’язав різке подорожчання дизельного пального у Сполучених Штатах із українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. За його словами, саме скорочення роботи російських НПЗ стало однією з головних причин дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Під час спілкування з журналістами Трамп заявив, що ситуація з дизельним пальним, на його думку, постраждала більше через події навколо російських НПЗ, ніж через конфлікт на Близькому Сході.

    «Знаєте, дизельне паливо набагато сильніше постраждало не через Близький Схід, а через те, що відбувається в Росії, оскільки нафтопереробні заводи, що виробляють дизельне паливо, виводяться з ладу з досить тривожною швидкістю», — сказав американський президент.

    Він додав, що без проблем із російською переробкою ситуація на американському ринку дизеля нібито була б значно стабільнішою. Трамп підсумував, що війна між Росією та Україною стала «найбільшою проблемою» для ринку дизельного пального.

    Це вже не перша подібна заява американського президента. 13 вересня Трамп публічно закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській дизельній інфраструктурі, стверджуючи, що вони сприяють глобальному дефіциту пального. Reuters тоді підтверджував, що серія українських ударів справді змусила частину великих російських НПЗ скоротити або зупинити виробництво.

    Втім, ситуація на світовому паливному ринку складніша, ніж випливає із заяв Трампа. За даними Reuters, нинішнє подорожчання дизеля пов’язане одразу з кількома факторами: ударами по російській нафтопереробці, війною навколо Ірану, перебоями з постачанням із Близького Сходу, скороченням світових запасів дистилятів та зниженням завантаження нафтопереробних потужностей.

    Ціни тим часом досягли рекордних значень. За даними AAA, які наводить Reuters, дизель у США останніми днями коштував близько $6,53 за галон. Це стало серйозною економічною проблемою для Білого дому, оскільки дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві, будівництві та інших галузях, а його подорожчання поступово перекладається у вартість товарів і логістики.

    Окремий фактор — Росія сама почала обмежувати продаж дизеля за кордон. Москва продовжила заборону на експорт пального до кінця жовтня після того, як українські удари скоротили роботу частини російських НПЗ. Росія до війни була одним із найбільших постачальників дизеля на світовий ринок, тому скорочення її експорту додатково тисне на міжнародні ціни.

    За підрахунками Reuters, у вересні половина із шести найбільших російських заводів, що виробляють дизель, була змушена істотно скоротити виробництво або повністю зупинити окремі установки після атак безпілотників. Це справді стало одним із факторів дефіциту, але не єдиним.

    На цьому тлі адміністрація Трампа шукає способи стримати ціни всередині США. Один із найрадикальніших варіантів — тимчасове обмеження експорту американського дизеля. 30 вересня Трамп підтвердив, що така можливість залишається на столі. За даними Reuters, Білий дім розглядає як повну заборону, так і добровільне скорочення експорту з боку нафтопереробних компаній.

    Ще раніше американський президент заявляв, що підтримує саму ідею експортних обмежень. Водночас учасники енергетичного ринку попереджають: такий крок може мати побічні наслідки, зокрема вплинути на роботу американських НПЗ та ціни на інші види пального.

    У Вашингтоні також обговорюють можливість ширшого використання так званого «червоного дизеля» — пального, яке не обкладається дорожніми податками та зазвичай використовується в сільському господарстві, будівництві й іншій позашляховій техніці. Однак галузеві експерти сумніваються, що це суттєво змінить загальний баланс пропозиції, оскільки такий захід радше знижує податкове навантаження, ніж збільшує фізичну кількість пального на ринку.

    Крім того, адміністрація США звертається до Європейського Союзу із закликом використати частину стратегічних запасів дизеля. Найбільші резерви в ЄС зосереджені у Франції та Німеччині. Станом на кінець вересня остаточного рішення про нове вивільнення цих запасів не було.

    Трамп паралельно неодноразово закликав Україну зменшити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Кілька днів тому президент США заявив журналістам, що Зеленський нібито погодився «пригальмувати» такі атаки. Однак публічного підтвердження такої домовленості з боку українського президента або Офісу президента на момент заяви не було, тому це залишається версією самого Трампа.

    Україна протягом останніх місяців регулярно атакує російські НПЗ і паливну інфраструктуру далекобійними безпілотниками. Київ пояснює ці удари прагненням скоротити можливості Росії фінансувати та забезпечувати війну, оскільки доходи від енергоресурсів залишаються одним із ключових джерел надходжень російського бюджету.

    Попри заяви американського президента, незалежна оцінка ситуації на ринку свідчить, що дорогий дизель має одразу кілька причин. Reuters прямо називає серед них і українські удари по російських НПЗ, і наслідки війни на Близькому Сході, і скорочення запасів пального. Тому твердження про те, що проблема виникла виключно через Україну, не відображає всі фактори, які зараз впливають на світовий ринок.

    На цьому тлі дизель стає для Білого дому не лише енергетичним, а й внутрішньополітичним питанням. Рекордні ціни на пальне безпосередньо відчувають американські перевізники, фермери та споживачі, а адміністрація Трампа шукає швидкі способи збільшити пропозицію й знизити вартість пального напередодні проміжних виборів у США.

  • Трамп звинуватив Україну в рекордних цінах на дизель, але цифри Bloomberg вказали на іншого винуватця

    Трамп звинуватив Україну в рекордних цінах на дизель, але цифри Bloomberg вказали на іншого винуватця

    Світовий ринок дизельного пального опинився в одному з найгостріших дефіцитів останніх років, а ціни у США та Європі вже оновлюють історичні максимуми. Президент США Дональд Трамп пов’язує кризу насамперед із російсько-українською війною та ударами України по російських нафтопереробних заводах. Однак підрахунки Bloomberg свідчать: найбільший обсяг постачань цього року світовий ринок втратив через конфлікт на Близькому Сході та перебої з експортом нафтопродуктів із регіону Перської затоки.

    Трамп останніми днями неодноразово заявляв, що удари України по російській нафтопереробній інфраструктурі створюють проблеми не лише для Москви, а й для глобального паливного ринку. 13 вересня президент США публічно закликав Володимира Зеленського припинити атаки на російські підприємства, які виробляють дизель. За словами Трампа, скорочення російських поставок призводить до глобального дефіциту пального, тоді як Україна має інші можливі цілі для далекобійних ударів.

    Про цю заяву раніше вже писала Nenka.info у матеріалі «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизеля в Росії. Там ішлося про те, що українські атаки серйозно скоротили можливості російської нафтопереробки, однак причини світового дефіциту значно ширші за ситуацію навколо російських НПЗ.

    Саме це тепер показують і розрахунки Bloomberg. Видання порівняло дані Energy Aspects, Kpler і Vortexa та консультації з учасниками ринку. За наведеними оцінками, у період із березня по серпень 2026 року Близький Схід постачав приблизно на 770 тисяч барелів дизеля на добу менше, ніж за аналогічний період минулого року. Скорочення російських поставок за той самий проміжок оцінюється приблизно у 350 тисяч барелів на добу.

    Отже, якщо дивитися лише на фізичний обсяг пального, який зник із міжнародного ринку протягом цього періоду, втрати через близькосхідну кризу були більш ніж удвічі більшими.

    Причиною стала війна за участю США, Ізраїлю та Ірану, яка різко змінила баланс нафтового ринку. Через бойові дії та проблеми із судноплавством через Ормузьку протоку скоротилися поставки не лише сирої нафти, а й уже готових нафтопродуктів. Навіть після часткового відновлення руху танкерів експорт дизелю та авіаційного пального залишався обмеженим. Reuters також зазначає, що конфлікти на Близькому Сході разом із проблемами російської нафтопереробки створили надзвичайно напружену ситуацію на ринку.

    Ситуація з Росією, однак, також стала важливим фактором — особливо влітку. Українські далекобійні удари по російських НПЗ змусили окремі підприємства зупиняти установки або скорочувати переробку. До кінця серпня виробництво бензину в Росії, за даними Reuters, у певний момент покривало лише близько 70% внутрішнього попиту. Москва була змушена обмежувати продажі в окремих регіонах, нарощувати імпорт і продовжувати заборону на експорт частини пального.

    У липні та серпні скорочення російських поставок дизелю стало особливо відчутним. Саме тоді російська влада запровадила обмеження на експорт, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок. У серпні морський експорт російських нафтопродуктів дещо відновився порівняно з липнем, але залишався приблизно на 50% нижчим, ніж роком раніше. Reuters пов’язував падіння, зокрема, з українськими атаками та експортними обмеженнями.

    Проблема полягає в тому, що російські втрати почали тиснути на ринок тоді, коли запас міцності вже був майже вичерпаний Близьким Сходом. Саме тому навіть менший за обсягом додатковий дефіцит міг дати непропорційно сильний ефект для ціни.

    Як пояснив Bloomberg керівник напряму нафтопродуктів FGE NexantECA Юджин Ліндел, за абсолютними обсягами більший вплив мав Іран, однак ринкова ціна формується на останніх доступних обсягах. Тобто вилучення ще кількох сотень тисяч барелів із уже дефіцитного ринку здатне викликати значно сильніший стрибок котирувань.

    Наслідки вже видно у США. На початку вересня середня американська ціна дизеля встановила новий рекорд, перевищивши попередній максимум 2022 року. Reuters повідомляв, що з початку американсько-ізраїльського конфлікту з Іраном ціни на дизель у США зросли приблизно на 55%. Запаси пального, особливо на східному узбережжі країни, опустилися до надзвичайно низьких рівнів.

    Дизель має особливе значення для економіки, оскільки використовується вантажним транспортом, сільськогосподарською технікою, будівельними машинами та частиною промисловості. Тому його здорожчання поступово переходить у вартість перевезень, продуктів і товарів. Reuters зазначає, що рекордні ціни можуть стати серйозною економічною проблемою для адміністрації Трампа.

    Сам Білий дім позицію президента не змінив. Адміністрація наполягає, що російсько-українська війна та скорочення російського експорту суттєво посилили дефіцит дизелю. І це твердження частково підтверджується ринковими даними: Росія історично є одним із найбільших світових експортерів дизельного пального, тому втрата значної частини її поставок дійсно впливає на ціни.

    Однак цифри не підтверджують тезу, що саме українські удари були єдиною або найбільшою причиною нинішньої кризи. Bloomberg оцінює більші фізичні втрати постачань саме на Близькому Сході, а Reuters також називає одночасно кілька факторів — іранський конфлікт, удари по російських НПЗ, експортні обмеження та надзвичайно низькі запаси.

    Тим часом удари по російській нафтопереробці продовжуються. 20 вересня дрони досягли Московського НПЗ у Капотні — одного з ключових постачальників пального для російської столиці. Про наслідки цієї атаки Nenka.info докладно писала у матеріалі про удар по заводу, який забезпечує значну частину паливного ринку Москви. Reuters також підтвердив пошкодження об’єкта під час масштабної атаки на Московський регіон.

    Навіть можливе припинення взаємних ударів по енергетичних об’єктах не означатиме миттєвого повернення дешевого дизелю. Частині пошкоджених НПЗ потрібен час на ремонт, а проблеми з постачанням із Перської затоки залишаються окремим фактором. Саме тому нинішню паливну кризу правильніше розглядати як результат накладання кількох шоків, а не наслідок однієї війни або однієї серії ударів.

  • Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    Дизель пробив психологічну межу: на окремих АЗС побачили ціну понад 100 грн за літр

    На українському паливному ринку знову заговорили про психологічну межу у 100 грн за літр. 20 вересня ТСН повідомила, що на окремих заправках мережі WOG звичайне дизельне пальне нібито коштує 101,90 грн за літр, а преміальний Mustang+ — 103,90 грн. Таким чином, за даними видання, дизель уперше перетнув трицифрову позначку.

    Водночас інші відкриті моніторинги ринку на ранок 20 вересня показували дещо іншу картину, тому говорити про встановлення єдиної ціни понад 100 грн у всій мережі чи по Україні поки що не варто.

    Зокрема, за даними моніторингу «Главкома», середня вартість дизельного пального у великих мережах 20 вересня становила близько 99,10 грн за літр. Для WOG, OKKO та SOCAR у таблиці вказувалося 99,90 грн за стандартний дизель. UPG після зниження вартості пропонувала його приблизно по 97,90 грн.

    Дані порталу «Мінфін», який використовує інформацію Консалтингової групи «А-95», також свідчили, що станом на останнє оновлення 18 вересня середня ціна дизеля на WOG становила 99,90 грн за літр, а А-95 — 92,90 грн.

    Тобто повідомлення про 101,90–103,90 грн може стосуватися окремих станцій, регіональних цін або преміального продукту, тоді як загальнонаціональні агреговані дані на цей момент ще показують рівень трохи нижче 100 грн. Цю різницю важливо враховувати: вартість пального навіть усередині однієї мережі може відрізнятися залежно від регіону, конкретної АЗС та класу пального.

    Але загальний тренд заперечити складно. За даними «Мінфіну», середня ціна дизеля в Україні зросла з 91,41 грн за літр 1 вересня до 98,68 грн 18 вересня. За менш ніж три тижні приріст становив понад 7 грн на літрі. Бензин А-95 за цей самий період подорожчав із 80,32 до 88,99 грн, а преміальний А-95+ — із 84,03 до 92,64 грн.

    Для водія з 50-літровим баком така динаміка означає дуже відчутну різницю. Якщо дизель коштує 99,90 грн, повна заправка обходиться приблизно у 4995 грн. За ціни 103,90 грн — уже в 5195 грн. Тобто різниця лише у чотири гривні на літрі додає ще 200 грн до одного повного бака.

    Про те, що дизель наближається до історичної позначки, Nenka.info писала ще у серпні. Тоді преміальні сорти вже підбиралися до 100 грн за літр, а різниця між мережами залишалася дуже великою. Тепер ринок фактично підійшов до межі, про яку ще місяць тому говорили як про ризиковий сценарій.

    Чому дизель дорожчає

    Причина нинішнього стрибка — не один фактор. Національний банк раніше пояснював, що у серпні 2026 року пальне в Україні вже було на 38,7% дорожчим, ніж роком раніше. Серед головних причин регулятор називав різке зростання світових цін на нафту наприкінці липня та дефіцит дизеля, який виникав на початку серпня.

    Однак у вересні ситуацію додатково погіршив глобальний дефіцит дизельного пального. Reuters писав, що перебої в роботі світової нафтопереробки, війна на Близькому Сході, санкції та скорочення доступного російського експорту привели до різкого зростання котирувань. У Європі дизель торгувався на рівнях близько $210 за барель.

    Ситуація помітна і в США. ABC News повідомляло, що середня ціна дизеля там на середину вересня досягала рекордних $6,23 за галон, а за кілька днів окремі моніторинги вже показували близько $6,43.

    Для України це має пряме значення. Значна частина пального імпортується, тому внутрішня ціна залежить не лише від вартості сирої нафти, а й від європейських котирувань готового бензину й дизеля, логістики, курсу гривні, податків та торговельної націнки.

    Ще наприкінці серпня експерти очікували стабілізації, оскільки світова нафта почала дешевшати. Проте вони застерігали: українські АЗС реагують на зовнішні зміни із затримкою. Крім того, вартість готового дизеля може рухатися зовсім не так, як ціна сирої нафти.

    Це вже не перша хвиля різкого підвищення у 2026 році. У липні Nenka.info повідомляла про нове переписування цінників на АЗС, коли дорожчали і бензин, і дизель, а різниця у вартості повного бака між окремими мережами доходила до сотень гривень.

    Не всі АЗС підвищують ціни одночасно

    Попри гучну позначку у 100 грн, 20 вересня на ринку були й зворотні рухи. UPG, наприклад, знизила ціну стандартного дизеля приблизно на 2 грн — до 97,90 грн, а А-95 та А-95+ подешевшали приблизно на гривню. У великих преміальних мережах водночас цінники залишалися значно вищими.

    Це означає, що для автомобіліста вибір АЗС зараз може давати суттєву економію. Різниця навіть у 5 грн на літрі — це 250 грн на 50-літровому баку, а якщо автомобіль використовується щодня або йдеться про комерційний транспорт, сума за місяць стає значно більшою.

    Раніше Nenka.info також порівнювала ціни великих мереж, показуючи, що різниця між найдорожчим і найдешевшим пальним може становити кілька гривень на кожному літрі.

    Найважливіше зараз — не сприймати 100 грн як універсальну ціну для всіх АЗС. Відкриті джерела на 20 вересня дають різні показники: частина повідомляє про локальне перевищення цієї межі, тоді як агрегатори все ще показують середню вартість стандартного дизеля нижче 100 грн.

    Проте сама тенденція вже очевидна: дизель за вересень подорожчав дуже швидко, а психологічна межа, яка ще влітку здавалася крайнім сценарієм, фактично стала реальністю для частини преміальних пропозицій. Якщо високі світові котирування на дизель збережуться, тиск на український роздрібний ринок залишатиметься значним.

  • Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Президент США Дональд Трамп знову просуває ідею взаємного припинення ударів України та Росії по енергетичній інфраструктурі. 14 вересня він заявив, що Київ і Москва нібито вже погодилися на такий формат. Проте українська сторона швидко дала зрозуміти: формальної домовленості поки немає, а будь-яка деескалація можлива лише за умови реальної взаємності та гарантій виконання з боку Росії. Кремль, своєю чергою, привітав саму ідею, але не підтвердив готовність безумовно припинити атаки на українську енергетику.

    Ситуація виглядає особливо неоднозначною через мотиви всіх трьох сторін. Для Вашингтона тема енергетичного перемир’я тісно пов’язана не лише з війною в Україні, а й із внутрішньою американською політикою. Ціни на дизельне пальне у США різко зросли на тлі перебоїв із постачанням енергоносіїв через конфлікт навколо Ірану та Ормузької протоки. Financial Times повідомляє, що дизель у США сягнув рекордних $6,06 за галон, а високі ціни на пальне стають дедалі чутливішою темою напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Трамп публічно пов’язав подорожчання дизеля насамперед із російсько-українською війною та закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі. Водночас Financial Times зазначає, що перебої через конфлікт на Близькому Сході мають дуже серйозний вплив на глобальний ринок. Тобто твердження, що саме українські удари по російських НПЗ є головною причиною високих цін у США, залишається спірним.

    Для України логіка пропозиції інша. Київ не заперечує можливість взаємного припинення ударів, але прагне значно ширшої домовленості. Володимир Зеленський заявив, що захищеними мають бути не лише об’єкти енергетики, а й інша критична інфраструктура, зокрема об’єкти, пов’язані із забезпеченням продовольством та базовими потребами населення.

    Український президент прямо наголосив, що Україна готова зробити свої деескалаційні кроки, якщо американські партнери зможуть забезпечити реальну готовність Росії діяти так само. Інакше одностороння відмова від ударів лише дасть Москві додаткові можливості.

    Зеленський також планує обговорити параметри можливої домовленості під час контактів із Трампом. Паралельно Київ готується до потенційного відновлення тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. За даними Reuters, українська сторона орієнтується на жовтень, однак точні дата і місце поки не погоджені. Серед можливих майданчиків називали Туреччину, ОАЕ та Швейцарію.

    Позиція Кремля набагато менш однозначна. 15 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва позитивно оцінює ідею енергетичного перемир’я. Але разом із цим Кремль одразу почав висувати додаткові умови: безпека комерційного судноплавства, зокрема нафтових танкерів, а також скасування міжнародних санкцій, яке Москва пов’язує зі стабілізацією ринку пального.

    Фактично це означає, що Кремль намагається розширити розмову далеко за межі простого принципу «не бити по енергетиці». Для Москви можливе припинення українських ударів по НПЗ є важливим саме зараз, адже останні місяці російська переробна інфраструктура зазнає серйозного тиску.

    Українські удари вже змусили Росію обмежувати експорт окремих видів пального. Reuters повідомляє про дефіцит у низці регіонів та зростання внутрішнього тиску на паливний ринок. Це створює для Кремля реальний стимул домовлятися хоча б про тимчасову паузу.

    Водночас є інший фактор, який штовхає Путіна у протилежний бік, — наближення зими.

    За даними Financial Times, частина людей, обізнаних із позицією Кремля, вважає, що Путін не хоче укладати стійку домовленість до зимового періоду. Москва розраховує, що нові удари по українській енергетиці під час холодів можуть посилити тиск на Київ і створити для Росії сильнішу переговорну позицію.

    Саме тут і виникає головна проблема нового «енергетичного перемир’я». Для України будь-яка пауза має сенс лише тоді, коли вона не перетворюється на час для перегрупування Росії.

    Подібний ризик уже проявлявся раніше. РБК-Україна нагадує, що наприкінці січня 2026 року після розмови Трампа з Путіним оголосили про коротку паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі на тлі сильних морозів. Москва публічно підтверджувала домовленість, а Україна заявляла про готовність діяти дзеркально.

    Однак затишшя виявилося коротким. Уже 30–31 січня Росія продовжувала окремі атаки, а в ніч на 3 лютого здійснила новий масштабний удар по Україні.

    Саме після таких епізодів Київ дедалі наполегливіше вимагає не просто політичних заяв, а чіткої системи контролю та відповідальності за порушення.

    Цікаво, що ще на початку лютого Financial Times повідомляла про багаторівневий механізм реагування на можливі порушення майбутнього режиму припинення вогню. За цим планом перше порушення мало б спричинити дипломатичне попередження, подальша ескалація — військову реакцію України та союзників, а серйозне порушення могло б передбачати ширшу відповідь коаліції за участю США. Reuters тоді зазначав, що самостійно не зміг підтвердити всі деталі такого плану.

    Саме відсутність подібного механізму є слабким місцем нинішньої ініціативи. Поки Трамп говорить про «домовленість», ні Київ, ні Москва не оприлюднили спільного документа, дату початку режиму тиші, перелік заборонених цілей або процедуру фіксації порушень.

    Це залишає великий простір для різного трактування.

    Наприклад, що саме вважати енергетичною інфраструктурою? Чи потрапляють до цього переліку нафтопереробні заводи, нафтобази, термінали, газосховища, електропідстанції, електростанції або об’єкти, які одночасно мають цивільне й військове значення?

    Без узгодженого списку сторони можуть звинувачувати одна одну в порушеннях практично після будь-якого удару.

    Ще складніше питання — контроль.

    Якщо атака відбувається дроном або ракетою, необхідно мати механізм незалежної перевірки її походження. В умовах війни інформація про цілі, тип боєприпасів та наслідки ударів часто є частиною військової таємниці.

    Тому життєздатне перемир’я потребує не просто політичної обіцянки Трампа, а системи верифікації, яка буде прийнятною для обох сторін.

    Для України є ще одна принципова проблема. За роки війни Москва неодноразово використовувала удари по енергетичних об’єктах саме як інструмент тиску на цивільне населення. Відмова від такого важеля перед зимою означала б для Росії втрату одного з основних засобів примусу.

    Саме тому скепсис Києва щодо готовності Кремля до довгострокової домовленості має цілком практичні причини.

    Для Путіна пауза, навпаки, може бути вигідною в іншому сенсі. Вона дозволила б знизити темп українських атак на НПЗ, стабілізувати частину паливного ринку та відремонтувати пошкоджені об’єкти.

    Для Трампа ж навіть тимчасове припинення атак може стати політичним результатом, який можна представити американським виборцям як доказ того, що Вашингтон знижує геополітичні ризики та намагається стримати ціни на пальне.

    Саме ця різниця мотивів і робить нинішню ситуацію особливо хиткою.

    Вашингтону потрібен швидкий результат. Києву потрібна гарантована взаємність. Москві — умови, які дадуть стратегічну перевагу.

    Тим часом бойові дії не припиняються. Reuters повідомляє, що навіть після заяв Трампа сторони продовжили атакувати енергетичні об’єкти одна одної. Це ще раз підтверджує: фактичного режиму енергетичного перемир’я станом на 15 вересня немає.

    Тому нинішня ситуація поки більше нагадує дипломатичну пропозицію, ніж завершену угоду.

    У найближчі дні ключовими стануть кілька питань: чи представить Вашингтон конкретний текст домовленостей, чи погодиться Москва на дзеркальне припинення ударів, які саме об’єкти потраплять під захист і головне — що станеться у випадку порушення.

    Без відповідей на ці питання будь-яка «тиша» може виявитися лише тимчасовою паузою.

    І попередній досвід уже показав, чим така пауза здатна завершитися.

  • Енергетичне попередження з Вашингтона: США закликають Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах

    Енергетичне попередження з Вашингтона: США закликають Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах

    На тлі загострення ситуації на глобальних сировинних ринках американське керівництво виступило з різкою вимогою до офіційного Києва. Президент США публічно закликав українську владу утриматися від подальших атак на об’єкти нафтопереробної інфраструктури та сховища палива на території Росії.

    Позиція Білого дому та глобальний дефіцит пального

    Під час спілкування з пресою американський лідер наголосив, що масштабні дрон-удари сил оборони України по російських НПЗ та терміналах дестабілізують світовий ринок енергоносіїв.

    • Вимога Вашингтона: За словами президента США, Україна має «досить інших військових цілей», проте операції проти паливної галузі РФ слід припинити, оскільки вони провокують стрімке зростання цін та дефіцит дизельного пального на міжнародних ринках.

    • Економічний тиск: У Білому домі підкреслили, що зрив постачання пального з Росії створює додаткові навантаження на глобальну економіку та б’є по споживачах всередині Заходу, у зв’язку з чим це питання було підняте в ході прямих контактів з українським керівництвом.

    Реакція Києва та стратегічна дилема

    Зі свого боку, українська сторона неодноразово наголошувала, що нафтогазовий сектор є законною військовою ціллю, оскільки він безпосередньо фінансує військову машину агресора та забезпечує логістику окупаційних військ. Подібні обмеження з боку союзників ставлять перед військовим командованием складне завдання щодо балансування між власними асиметричними стратегіями стримування ворога та вимогами ключових міжнародних партнерів.

  • Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Бензин знову рвонув угору: великі АЗС переписали ціни після вихідних

    Українські водії зустрічають останній день літа з оновленими цінниками на автозаправних станціях. Після вихідних одразу кілька великих мереж підвищили вартість бензину, а подекуди дорожчим став і автогаз. Найбільш помітне зростання становить одну гривню на літрі. Водночас дизельне пальне у більшості найбільших мереж поки залишилося на попередньому рівні, а частина операторів, навпаки, знизила окремі ціни.

    Станом на ранок понеділка, 31 серпня, зміни зафіксовані насамперед у преміальному сегменті та серед популярних марок бензину.

    Одним із операторів, який переписав стели після вихідних, стала мережа OKKO. Тут преміальний бензин Pulls 100 подорожчав на одну гривню — з 92,90 до 93,90 грн за літр. Такий самий крок зробили щодо Pulls 95: його ціна зросла з 85,90 до 86,90 грн за літр.

    Стандартний А-95 Євро на OKKO тепер коштує 83,90 грн за літр проти 82,90 грн раніше.

    Таким чином, за одну заправку 50-літрового бака водій, який користується одним із бензинів, що подорожчали на гривню, тепер витратить приблизно на 50 гривень більше, ніж до зміни цін.

    На дизельному сегменті OKKO різких змін за вихідні не відбулося. ДП Євро коштує 93,90 грн за літр, преміальний Pulls — 96,90 грн. Автогаз продають по 44,90 грн за літр.

    Свій прайс змінила і мережа WOG, хоча підвищення торкнулося не всіх позицій.

    Бензин із октановим числом 100 подорожчав із 92,90 до 93,90 грн за літр. Водночас Mustang 95 залишився на рівні 85,90 грн, а звичайний А-95 Євро — 82,90 грн за літр.

    Дизель Mustang у мережі коштує 96,90 грн за літр, звичайне дизельне пальне Євро-5 — 93,90 грн. Ціна автомобільного газу становить 44,50 грн за літр.

    Ще масштабніше бензинові цінники переглянула SOCAR.

    Преміальний NANO 100 тут також подорожчав на гривню — до 93,90 грн за літр. NANO 95 тепер коштує 86,90 грн, а звичайний А-95 — 83,90 грн за літр.

    Крім бензину, в SOCAR на одну гривню подорожчав автогаз, ціна якого досягла 44,90 грн за літр.

    Дизель NANO Extro продають по 97,90 грн за літр, а NANO — по 94,90 грн. Саме преміальні дизельні позиції залишаються одними з найдорожчих серед великих мереж.

    На цьому тлі державна «Укрнафта» за вихідні свої ціни не змінювала.

    Бензин А-95 у мережі коштує 78,90 грн за літр, А-92 — 76,90 грн. Брендований бензин 95 Energy пропонують по 81,90 грн.

    Звичайне дизельне пальне коштує 89,90 грн за літр, Energy — 91,90 грн. Автогаз — 42,90 грн.

    При цьому бензин А-98 Energy, який раніше продавався по 85,90 грн за літр, у мережі наразі відсутній.

    Водночас говорити про суцільне підвищення вартості пального по всій Україні було б некоректно. Інші ранкові моніторинги показують, що ринок рухається різноспрямовано.

    Так, станом на 31 серпня у мережі KLO окремі види пального подешевшали приблизно на 1–2 гривні за літр, а на «БРСМ-Нафта» незначно знизилися ціни на А-95 та автомобільний газ.

    За одним із моніторингів великих мереж, середня вартість А-95 серед представлених операторів становить близько 80,62 грн за літр, а дизельного пального — 91,91 грн.

    Тобто нинішній рух цін не можна описати просто як загальноукраїнське подорожчання. Найпомітніше підвищення після вихідних відбулося саме у частини великих преміальних мереж.

    Розрив між різними операторами при цьому залишається значним.

    Наприклад, стандартний А-95 в «Укрнафті» коштує 78,90 грн, тоді як в OKKO та SOCAR — 83,90 грн. Різниця становить п’ять гривень на одному літрі.

    Для стандартного 50-літрового бака це вже близько 250 гривень різниці залежно від того, на якій заправці водій купує пальне.

    Ще більшим може бути розрив між звичайними та преміальними марками. Найдорожчий бензин у великих мережах уже наблизився до 94 гривень за літр.

    Цінова ситуація на українському паливному ринку протягом літа була вкрай нестабільною.

    Наприкінці липня бензин і особливо дизель пережили суттєве подорожчання. На ціни одночасно вплинули кілька факторів: загострення на Близькому Сході, дорогі європейські нафтопродукти, проблеми з переробними потужностями, зміни логістики та додатковий сезонний попит.

    У другій половині серпня ситуація дещо змінилася. Світові котирування нафти почали знижуватися, а разом із ними поступово пішли вниз і гуртові ціни на дизель.

    За оцінками учасників ринку, із середини серпня гуртова вартість дизельного пального в Україні знизилася приблизно на три гривні на літрі. Дефіциту ресурсу на загальнонаціональному рівні станом на кінець серпня не фіксували.

    Однак це не означає, що роздрібні ціни повинні автоматично та одночасно знизитися на всіх АЗС.

    Україна значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів із європейського ринку. Тому на кінцеву ціну впливає не лише поточна вартість сирої нафти, а й ціна закупленої раніше партії пального, вартість його переробки, доставка, курс валют, податки та операційні витрати мереж.

    До цього додається ще один фактор, який став особливо відчутним під час війни, — безпека логістики.

    Російські війська регулярно атакують українську паливну інфраструктуру, автозаправні комплекси, нафтобази та транспорт, який перевозить пальне.

    За даними Міністерства енергетики, які наводили українські медіа наприкінці серпня, Росія від початку повномасштабної війни пошкодила або повністю знищила близько 300 заправок.

    Особливо складною залишається ситуація у прифронтових та прикордонних областях. Там вартість пального значно вища за середню по країні через ризики для логістики та самих АЗС.

    Наприклад, на Донеччині ціна дизельного пального вже перевищувала 103 грн за літр, тоді як у середньому по країні воно коштує близько 92 грн. Автогаз у регіоні також істотно дорожчий.

    Проблемою може бути не стільки відсутність пального в Україні загалом, скільки можливість доставити його до конкретного населеного пункту, особливо поблизу лінії фронту.

    На цьому тлі паливний ринок входить у вересень із неоднозначними сигналами.

    З одного боку, здешевлення нафти та гуртового дизелю створює передумови для поступового зниження цін. Наприкінці серпня експерти вже говорили, що ринок почав «розвертатися» після літнього піку.

    З іншого боку, будь-яке нове загострення на Близькому Сході або проблеми з Ормузькою протокою можуть швидко змінити ситуацію. Саме через цей маршрут проходять величезні обсяги світової торгівлі нафтою, тому військова ескалація одразу відбивається на котируваннях.

    Ще наприкінці минулого тижня Brent торгувалася приблизно біля 86 доларів за барель після падіння приблизно на 7% за тиждень. Експерти оцінювали рівень близько 80 доларів як значно комфортніший для подальшої стабілізації цін на пальне.

    Однак нова ескалація між США та Іраном наприкінці серпня знову створила ризик для нафтового ринку, тому прогноз на початок осені залишається невизначеним.

    Таким чином, останній день літа український ринок пального зустрічає без єдиного тренду: у частині найбільших мереж бензин подорожчав на гривню, деінде ціни залишилися стабільними, а окремі оператори навіть почали знижувати їх.

    Для водіїв це означає, що різниця між АЗС зараз особливо помітна. За один і той самий тип пального залежно від мережі можна заплатити на кілька гривень більше або менше за літр, а при повному баку різниця вже обчислюється сотнями гривень.