Golosnovinua.com

Позначка: ЦПД

  • Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Росія готує новий удар балістикою: у ЦПД попередили українців про небезпеку

    Українців попередили про підвищену загрозу нового російського ракетного удару. Увечері 23 вересня керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що є ознаки підготовки Росією балістичного обстрілу, та закликав громадян найближчими днями особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги. Конкретного часу можливого удару, кількості ракет чи ймовірних цілей він не назвав.

    «Ворог готує балістичний обстріл, ознаки підготовки присутні», — повідомив Коваленко. Паралельно він пов’язав військову активність Росії з відсутністю прогресу в дипломатичному треку, заявивши, що російська сторона затягує реальні кроки щодо припинення вогню. Це вже політична оцінка керівника ЦПД; фактична частина його попередження стосується саме ознак підготовки ракетної атаки.

    Заява Коваленка пролунала менш ніж через добу після аналогічного попередження президента Володимира Зеленського. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом у Нью-Йорку президент заявив, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нової масованої атаки проти України. Офіс президента підтвердив цю заяву 23 вересня.

    Таким чином, протягом одного дня попередження про нову загрозу прозвучали одразу від двох українських джерел: президента, який послався на дані розвідки, та керівника ЦПД, який уже конкретизував, що йдеться, зокрема, про можливе застосування балістичних ракет.

    При цьому українські посадовці не повідомляли, що удар обов’язково станеться в певну годину чи конкретної ночі. Так само офіційно не названо регіони, які можуть бути цілями. Тому повідомлення в соцмережах із точними «графіками запусків» або переліками майбутніх цілей, якщо вони не походять від Повітряних сил чи інших офіційних структур, не варто сприймати як підтверджені дані.

    Нове попередження з’явилося одразу після однієї з наймасштабніших дронових атак останнього часу. У ніч на 23 вересня Росія застосувала 161 засіб повітряного нападу, серед яких були ударні безпілотники Shahed, «Гербери», дрони-імітатори та «Бандероль»/«Дань-Т». Особливо показовою стала кількість реактивних «Шахедів» — їх Повітряні сили нарахували 82. Станом на 08:00 українська ППО повідомляла про знешкодження 119 безпілотників і трьох «Бандеролей»/«Дань-Т». Водночас влучання зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків — ще на восьми.

    Про цю атаку детально писала «Ненька інфо»: 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Тепер увага зміщується від реактивних безпілотників до значно складнішої для протиповітряної оборони загрози — балістики.

    Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат саме 23 вересня пояснив, що балістичні ракети залишають Україні лічені хвилини на реакцію. За його словами, Росія застосовує проти України кілька типів таких засобів ураження: «Іскандер-М», північнокорейські KN-23, ракети комплексу С-400 у режимі удару по наземних цілях, а також «Циркони».

    Головна проблема полягає в тому, що можливості України збивати балістику значно вужчі, ніж можливості боротьби зі звичайними безпілотниками.

    Ігнат наголосив: ключовим засобом протидії таким цілям залишаються комплекси Patriot, а отже Україні постійно потрібні додаткові ракети-перехоплювачі до них. Повітряні сили також говорять про необхідність у майбутньому локалізувати їх виробництво в Україні, хоча це не може бути швидким процесом.

    Тему дефіциту перехоплювачів і зростання російського балістичного арсеналу «Ненька інфо» вже детально розбирала: Повітряні сили перестали називати кількість ракет РФ: Bloomberg дізнався, що стоїть за зміною

    Ще один важливий матеріал стосувався російської тактики виснаження української ППО: Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Водночас окремі твердження з цього матеріалу про стан конкретних запасів перехоплювачів слід сприймати обережно: точна кількість ракет Patriot в українському арсеналі публічно не розкривається.

    Проблема стає особливо гострою напередодні зимового періоду. Ще 15 вересня після засідання Ставки Зеленський повідомляв, що розвідка зафіксувала, на які об’єкти Росія звертає найбільшу увагу у своїх ударних планах. Серед пріоритетів українського захисту президент називав критичну інфраструктуру, логістику, Укрзалізницю, мережі АЗС та інші стратегічно важливі підприємства.

    При цьому під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 22 вересня Зеленський окремо говорив про зимовий пакет протиповітряної оборони та спільну роботу над можливістю виробництва перехоплювачів для Patriot в Україні. Президент прямо пов’язав це з ризиком продовження російського терору балістичними ракетами взимку, якщо дипломатичні спроби не дадуть результату.

    Росія вже демонструвала у вересні готовність комбінувати балістику з великою кількістю дронів.

    9 вересня російські війська провели багатогодинну комбіновану атаку із застосуванням балістичних ракет, «Бандеролей» та майже двох сотень безпілотників. Частину засобів нападу вдалося перехопити, однак були й прориви через ППО.

    Про цей удар «Ненька інфо» писала в матеріалі: Небо у вогні: масований комбінований удар Росії балістикою та двома сотнями дронів прорвав частину оборони

    Ще 6 вересня видання звертало увагу на переміщення російських стратегічних бомбардувальників Ту-95МС із Далекого Сходу на аеродроми європейської частини РФ. Саме такі передислокації часто розглядаються моніторинговими ресурсами як один із можливих індикаторів підготовки до ракетних операцій, хоча сам по собі переліт авіації не дозволяє достовірно визначити дату майбутньої атаки.

    «Перегрупування стратегічної авіації»: РФ перекидає Ту-95МС із Далекого Сходу та готується до масованого удару

    У Повітряних силах паралельно попереджають ще про одну зміну російської тактики — активніше використання реактивних «Шахедів». Ігнат зазначав, що такі апарати летять швидше й вище за звичайні модифікації, через що їх складніше виявляти та перехоплювати традиційними мобільними вогневими групами.

    У результаті потенційна комбінована атака може створювати для ППО кілька різних задач одночасно: повільніші дрони, реактивні безпілотники, крилаті ракети та балістичні цілі, які потребують різних засобів перехоплення.

    Саме тому сьогоднішня заява ЦПД важлива насамперед не як прогноз конкретної ночі, а як офіційне попередження про підвищений рівень загрози.

    Українська влада наразі не повідомляє ані часу ймовірного удару, ані його масштабу, ані потенційних цілей. Але збігаються одразу кілька сигналів: дані розвідки, про які говорить Зеленський, заява Коваленка про ознаки підготовки балістичного обстрілу та окреме попередження Повітряних сил про складність протидії балістиці.

    Тому практичний висновок із цих заяв максимально простий: найближчими днями не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо коли Повітряні сили повідомляють про загрозу застосування балістичного озброєння. На відміну від дронових атак, під час балістичного пуску часу між оголошенням небезпеки та можливим ударом може бути зовсім мало.

    І головне — орієнтуватися саме на повідомлення Повітряних сил, офіційної карти тривог, місцевої влади та інших офіційних джерел, а не на Telegram-прогнози з «точним часом удару». На вечір 23 вересня офіційно підтверджено підготовчі ознаки та загальну загрозу, але не конкретний сценарій майбутньої атаки.

  • Тотальний нагляд та відбирання житла: окупанти влаштували масові рейди під прикриттям «виборів»

    Тотальний нагляд та відбирання житла: окупанти влаштували масові рейди під прикриттям «виборів»

    Російські окупаційні адміністрації на тимчасово захоплених територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей розгорнули масштабну інформаційно-психологічну операцію під виглядом підготовки до так званих «виборів». Загарбники масово відправляють підконтрольних агітаторів та членів фейкових «виборчих комісій» для проведення примусових подомових і поквартирних обходів місцевого населення. Про справжні репресивні цілі таких заходів офіційно попередив Центр протидії дезінформації (ЦПД).

    Хоча окупанти публічно декларують ці візити як звичайне «інформування виборців», насправді Кремль використовує рейди для проведення масштабної інвентаризації житлового фонду та тотальної перевірки мешканців. За даними аналітиків, під час таких рейдів представники режиму ретельно звіряють демографічні бази даних, виявляють порожні оселі для їхньої подальшої незаконної конфіскації, а також беруть «на олівець» людей, які досі принципово уникають примусової паспортизації та відмовляються від співпраці з окупаційною владою. У ЦПД наголошують, що подібні дії спрямовані на посилення поліцейського нагляду, створення атмосфери страху та чинення системного психологічного тиску на незламних громадян.

    Окрім фільтраційних заходів, по квартирах ходять задля завчасної підготовки фальсифікацій результатів майбутнього псевдоволевиявлення. Візитери активно нав’язують та збирають заявки на так зване «голосування вдома» і різноманітні дострокові процедури. За допомогою таких маніпуляцій окупанти планують штучно забезпечити заздалегідь спущені з Москви показники явки та безперешкодно сфабрикувати будь-які необхідні цифри підтримки агресора без реальної присутності людей на дільницях.

  • «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда

    «Тікайте з міст і купуйте дрова»: українців лякають катастрофою взимку — що з цих прогнозів правда

    В українському інформаційному просторі напередодні опалювального сезону 2026–2027 років дедалі частіше з’являються тривожні прогнози про нібито неминучий «зимовий апокаліпсис». Українцям радять залишати великі міста, купувати генератори й дрова, запасатися продуктами та готуватися до тривалої відсутності світла, води й опалення. Окремі Telegram-канали пішли ще далі та почали поширювати інформацію про нібито двотижневі «локдауни» у Києві, Харкові й Одесі.

    Енергетичні експерти та Центр протидії дезінформації застерігають: реальна загроза нових російських атак на енергетику справді існує, однак конкретні сценарії про неминучий колапс великих міст або їх «закриття» наразі не мають підтвердження. Частина таких повідомлень може бути елементом російських інформаційних операцій, а частина — гучними припущеннями людей, які не мають доступу до реальних планів підготовки енергосистеми.

    «30 секунд — і вибух»: українців закликають готуватися до найгіршого

    Хвиля тривожних прогнозів посилилася після низки заяв відомих політиків, військових та експертів.

    Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, говорячи про безпекову ситуацію у столиці, попереджав, що киянам варто бути готовими до життя в умовах надзвичайно короткого проміжку між оголошенням повітряної тривоги та можливим ударом. Раніше він також зазначав, що люди, які психологічно більше не витримують постійних атак і мають можливість тимчасово залишити Київ, можуть нею скористатися.

    Ще більш песимістичний сценарій озвучив військовослужбовець і колишній банкір Андрій Оністрат. Він припускав, що восени Росія може спробувати знищити українські теплові електростанції, а громадянам варто заздалегідь подумати про генератори, інвертори, сонячні панелі та інші автономні джерела енергії.

    У соцмережах ці заяви швидко трансформувалися у значно категоричніші формулювання: «світла не буде всю зиму», «Київ доведеться залишити», «газ вимикатимуть районами», а великі міста начебто планують закривати на два тижні через енергетичний колапс.

    Однак між попередженням про реальну воєнну загрозу та твердженням, що конкретний катастрофічний сценарій обов’язково станеться, є суттєва різниця.

    У ЦПД спростували інформацію про «локдауни»

    На повідомлення про нібито майбутні двотижневі локдауни у великих українських містах відреагував керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.

    За його словами, твердження про майбутнє «закриття» Києва, Харкова та Одеси не мають під собою належного підґрунтя, а люди, які озвучують такі сценарії, не беруть участі у процесі державної підготовки до наступного опалювального сезону.

    Коваленко також звернув увагу на саме використання поняття «локдаун»: минулої зими жодних локдаунів через ситуацію в енергосистемі в Україні не було, а масштабні обмеження такого типу застосовувалися передусім під час пандемії COVID-19.

    ЦПД закликає українців перевіряти походження таких прогнозів і орієнтуватися на інформацію профільних державних органів та фахівців.

    Подібна інформаційна тактика вже використовувалася Росією раніше. Центр протидії дезінформації ще перед попередніми опалювальними сезонами попереджав про кампанії навколо так званої «чорної зими». Їхня суть полягає у максимальному перебільшенні реальних проблем енергетики, створенні враження неминучої гуманітарної катастрофи та перекладанні відповідальності за наслідки російських атак із РФ на українську владу.

    Експерт: загрози реальні, але «кінець світу» прогнозувати неможливо

    Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» та експерт з енергетичної безпеки Михайло Гончар вважає, що в українському інформаційному просторі зараз одночасно працюють два фактори: російські інформаційно-психологічні операції та бажання окремих публічних осіб привернути увагу максимально гучними прогнозами.

    При цьому експерт не заперечує головного ризику: Росія продовжує системно атакувати критичну інфраструктуру України, а інтенсивність та масованість ударів зросли. Серед регіонів із підвищеними ризиками він називає Чернігівську, Сумську, Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську, Одеську та Миколаївську області, а також Київ.

    Тобто ймовірність перебоїв зі світлом, теплом чи водопостачанням не можна виключати. Проте вона залежатиме від одразу багатьох факторів: інтенсивності російських ударів, результативності української ППО, швидкості ремонтів, температури повітря, рівня споживання електроенергії та газу, доступної генерації та стану мереж.

    Саме тому вже у серпні неможливо достовірно заявити, що взимку певне місто обов’язково залишиться без світла чи тепла на конкретну кількість годин або днів.

    Гончар нагадує, що рекомендації мати резервні джерела живлення, запас води та за можливості альтернативне місце проживання не з’явилися у 2026 році. Подібні поради українці отримували ще після першої воєнної зими 2022–2023 років.

    Що насправді робить держава перед зимою

    Попри панічні прогнози, підготовка до опалювального сезону 2026–2027 років офіційно розпочалася задовго до осені.

    Ще у квітні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу. Базовий сценарій передбачає накопичення у підземних газових сховищах 14,6 млрд кубометрів газу до початку опалювального сезону.

    У Міненерго окремо визначили критичний мінімум — 13,2 млрд кубометрів. За оцінкою відомства, такого обсягу має вистачити для проходження зими навіть за складного сценарію із сильними морозами та масованими російськими атаками.

    Це, однак, не означає, що ризики усунуто.

    Міністр енергетики Денис Шмигаль прямо заявляв, що наступний опалювальний сезон також проходитиме в умовах війни та цілеспрямованих атак Росії, зокрема на газову інфраструктуру. Тому прогнозний баланс може коригуватися залежно від безпекової ситуації.

    Серед ключових завдань держави на найближчі місяці — контрактування імпортного газу, заповнення підземних сховищ, диверсифікація маршрутів постачання, формування резервів обладнання, проведення ремонтів та підготовка ресурсів для аварійно-відновлювальних робіт.

    Окремий напрямок — посилення захисту енергетичної інфраструктури та розвиток розподіленої генерації, яка має зменшити залежність міст і громад від декількох великих енергооб’єктів.

    Україна також потребує значних коштів на проходження наступного сезону. За попередніми оцінками Міненерго, йдеться щонайменше про 5,4 млрд євро на комплекс заходів, пов’язаних із підготовкою до зими. Серед пріоритетів називали ремонтну кампанію, захист об’єктів, розподілену генерацію, закупівлю обладнання та накопичення газу.

    Чи може зима справді бути важкою

    Так. І саме тут важливо не впасти в іншу крайність та не називати будь-які попередження «фейками».

    Енергосистема України працює в умовах повномасштабної війни, а Росія протягом кількох років послідовно намагається знищувати генерацію, підстанції, теплову та газову інфраструктуру.

    Михайло Гончар звертає увагу, що нинішні російські удари стали масованішими, а противник змінює тактику, концентруючи атаки на окремих регіонах і конкретних вузлах інфраструктури.

    Тому сценарій аварійних або планових відключень електроенергії взимку залишається цілком реальним. Так само можливі локальні проблеми з опаленням або водопостачанням після конкретних атак.

    Але принципова різниця полягає у формулюванні.

    «Росія спробує атакувати енергетику, тому варто підготувати резерв води, заряджені павербанки та автономне освітлення» — обґрунтоване попередження.

    «У листопаді всі ТЕС будуть знищені, Київ закриють на два тижні, а людям треба негайно тікати в села» — сценарій, для якого наразі немає достовірних підтверджень.

    Чому «зимовий апокаліпсис» вигідний Росії

    Страх перед холодом і темрявою Росія використовує як інформаційну зброю не перший рік.

    ЦПД раніше прогнозував, що навколо опалювального сезону російські інформаційні ресурси намагатимуться просувати наративи про «катастрофу енергетики», «нездатність держави підготуватися до зими» та нібито неминучий колапс комунальної системи. Мета таких повідомлень — не просто налякати людей, а посилити суспільне невдоволення та перенести фокус із причини проблем — російських ударів — на внутрішні конфлікти в Україні.

    При цьому пропаганда може використовувати цілком реальні події. Якщо після ракетної атаки місто кілька годин перебуває без електроенергії, це подається не як наслідок конкретного російського удару та подальшої аварії, а як доказ нібито «повного розвалу енергосистеми».

    Саме поєднання реального ризику з перебільшеним прогнозом робить такі інформаційні кампанії особливо ефективними.

    То готуватися до зими чи ні

    Експерти фактично радять відокремлювати підготовку від паніки.

    З огляду на війну розумним залишається базовий запас питної води, заряджені павербанки, ліхтарі, батарейки, запас необхідних ліків, можливість заряджати засоби зв’язку та розуміння, де розташований найближчий Пункт незламності.

    У приватному будинку можуть бути доречними альтернативне опалення або генератор — але лише за умови правильного та безпечного використання.

    Натомість продавати житло, масово залишати Київ чи інші міста або закуповувати дрова лише через анонімні повідомлення про «двотижневі локдауни» підстав наразі немає.

    Російські удари залишають майбутній опалювальний сезон непередбачуваним, і гарантувати повну відсутність відключень сьогодні не може ніхто. Але так само немає фактичних підстав стверджувати, що Україну вже гарантовано очікує тотальний зимовий колапс.

    Саме тому головний принцип напередодні зими 2026–2027 років залишається простим: бути готовими до складних сценаріїв, але не плутати готовність із панікою.

  • Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Порожні полиці в магазинах України: у ЦПД пояснили, чи є загроза дефіциту продуктів

    Росія намагається використати тимчасові перебої з постачанням товарів у частині українських магазинів для поширення панічних настроїв серед населення. Порожні полиці в окремих супермаркетах пов’язані з логістичними труднощами після російських атак, а не з продовольчим дефіцитом у країні.

    Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко.

    За його словами, російська сторона систематично поширює в соціальних мережах повідомлення про нібито масштабний дефіцит продуктів в Україні. Мета такої кампанії, на думку Коваленка, — спровокувати паніку серед населення та змусити людей масово скуповувати товари.

    Керівник ЦПД наголосив, що ситуацію з порожніми полицями не варто сприймати як ознаку нестачі продовольства. У деяких торговельних мережах справді можуть виникати перебої з наявністю окремих товарів, однак вони мають тимчасовий логістичний характер.

    «Жодного дефіциту не буде. Порожні полиці в деяких супермаркетах є, в деяких нема. Відповідно, це логістичний дефіцит, а не продовольчий», — заявив Коваленко.

    Він пояснив, що після ударів по інфраструктурі торговельні мережі змушені перебудовувати маршрути постачання, через що певні товари можуть тимчасово не потрапляти на полиці у звичному обсязі. Водночас це не означає, що продуктів у країні загалом недостатньо.

    За словами Коваленка, подібні ситуації вже виникали в Україні раніше. Як приклад він навів паливну кризу 2022 року, коли через масштабні атаки РФ виникли серйозні проблеми з постачанням пального. Згодом логістичні ланцюги були перебудовані, а ситуацію вдалося стабілізувати.

    «Логістичний дефіцит, так само як з паливним у 2022 році було, він перебудується. Продукти будуть на полицях. Продукти будуть на ринках», — наголосив керівник Центру протидії дезінформації.

    Він закликав українців не піддаватися панічним настроям і не скуповувати продукти лише через повідомлення в соціальних мережах.

    Коваленко зазначив, що створення відчуття неконтрольованості ситуації є однією з цілей російських інформаційних кампаній. За його словами, ворог намагається сформувати у громадян переконання, що держава та бізнес нібито не здатні забезпечити населення необхідними товарами.

    «Не треба грати в цю гру», — закликав керівник ЦПД.

    Він також підкреслив, що товарів в Україні достатньо, а перебої з їхньою наявністю в конкретних магазинах або торговельних мережах не свідчать про загальнонаціональний продовольчий дефіцит.

    Причиною тимчасових труднощів стали, зокрема, наслідки російської атаки в ніч на 5 серпня. Внаслідок удару були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group — компанії, яка управляє, зокрема, мережами «Сільпо», «Фора» та THRASH!.

    Пошкодження логістичної інфраструктури вплинуло на процес доставки продукції до торговельних точок. Через це в окремих магазинах може тимчасово бракувати певних категорій товарів або окремих позицій, які раніше регулярно були доступними.

    Водночас це не означає припинення роботи торговельних мереж. Компанія перебудовує логістику та працює над відновленням звичного рівня постачання.

    За планами Fozzy Group, повністю відновити звичний асортимент у магазинах мають до 24 серпня — Дня Незалежності України. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами очікують усунути після відновлення та переналаштування логістичних маршрутів.

    На цьому тлі українські державні органи закликають громадян критично ставитися до повідомлень про нібито масштабний дефіцит продуктів. Фотографії порожніх полиць у конкретному магазині самі по собі не свідчать про нестачу продовольства в усій країні.

    Фахівці з інформаційної безпеки наголошують, що масова скуповування товарів може, навпаки, посилити тимчасові перебої: якщо значна кількість людей одночасно почне купувати продукти «про запас», окремі позиції швидше зникатимуть із полиць, створюючи додаткове навантаження на логістику.

    Тому ситуацію варто розділяти на два поняття: локальні перебої з постачанням через пошкодження інфраструктури та реальний дефіцит продовольства. За заявою Центру протидії дезінформації, наразі йдеться саме про перший сценарій.

    Українців закликають не піддаватися паніці, не робити надмірних запасів продуктів і орієнтуватися на інформацію від офіційних джерел та самих торговельних мереж.

  • КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    КНДР перетворює війну проти України на полігон: у Києві попередили про небезпечні плани Пхеньяна

    Північна Корея використовує участь у війні Росії проти України не лише як спосіб підтримати Москву, а й як можливість отримати унікальний бойовий досвід, якого її армія десятиліттями не мала. У Центрі протидії дезінформації РНБО попереджають, що отримані знання Пхеньян потенційно може використати у майбутньому на Корейському півострові. На цьому тлі Україна повідомляє про плани Росії залучити ще десятки тисяч громадян КНДР до виконання військових завдань.

    Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що КНДР зацікавлена у здобутті досвіду сучасної війни саме для того, щоб надалі мати змогу застосувати його у власних військових сценаріях. За його оцінкою, Пхеньян може бачити сприятливу для себе міжнародну ситуацію та розглядати нинішній період як своєрідне «вікно можливостей». Це саме оцінка українського посадовця, а не підтверджене рішення Північної Кореї про початок нової війни.

    Однак сама теза про накопичення Пхеньяном бойового досвіду має підтвердження не лише з українського боку. Представники американських військових 10 серпня заявили, що участь північнокорейських підрозділів у бойових діях уже дала армії КНДР практичний досвід сучасної війни та посилила її можливості. Цей фактор враховуватимуть Сполучені Штати та Південна Корея під час щорічних навчань Ulchi Freedom Shield, які цього року триватимуть з 17 до 27 серпня.

    Для армії Північної Кореї це надзвичайно важливий досвід. До відправлення військових у Росію її особовий склад не мав масштабної практики бойових дій проти сучасної армії, яка використовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, системи радіоелектронної боротьби, високоточну артилерію, супутникову розвідку та цифрові системи управління. На російсько-українській війні північнокорейські військові зіткнулися саме з таким середовищем.

    Перший великий контингент військових КНДР прибув до Росії ще у 2024 році. За даними України, Південної Кореї та західних країн, йшлося приблизно про 12–14 тисяч військових, значна частина яких була залучена до бойових дій у Курській області. Згодом Пхеньян офіційно визнав участь своїх військових у війні на боці Росії. На відкритті меморіалу загиблим у квітні 2026 року Кім Чен Ин публічно вшанував військовослужбовців КНДР, які воювали разом із російською армією. За оцінками західних, українських та південнокорейських джерел, втрати північнокорейського контингенту були значними.

    Тепер масштаби співпраці можуть зрости ще більше. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія планує залучити від 30 до 50 тисяч додаткових громадян Північної Кореї для виконання завдань на російській території. Це суттєво перевищує чисельність першого контингенту. Reuters 9 серпня повідомило, що оцінка у 50 тисяч є вищою за попередній український прогноз у приблизно 30 тисяч осіб.

    Важливо, що співпраця Москви та Пхеньяна вже давно не обмежується лише живою силою. Українська розвідка повідомляла про розгортання в Росії північнокорейського ракетного підрозділу. За наявними оцінками, йдеться про можливість постачання до 120 балістичних ракет і шести пускових установок. Такі засоби можуть бути використані Росією для подальших ударів по Україні.

    Крім того, Північна Корея вже передавала Росії значні обсяги боєприпасів та балістичних ракет. Для Пхеньяна цей обмін має подвійний ефект: Москва отримує необхідні для ведення війни ресурси, а КНДР — доступ до реальних даних про застосування власної зброї проти західних систем ППО та можливість побачити її сильні й слабкі сторони у бойових умовах.

    Саме цей аспект викликає особливе занепокоєння у Південній Кореї, Японії та США. Кожен запуск північнокорейської ракети Росією фактично дає конструкторам КНДР інформацію, яку надзвичайно складно отримати під час полігонних випробувань: поведінку ракети на реальній бойовій траєкторії, ефективність систем наведення, можливість подолання протиповітряної оборони та наслідки застосування бойової частини.

    Не менш цінним є досвід піхотних підрозділів. Сучасна війна в Україні суттєво відрізняється від сценаріїв, на яких десятиліттями будувалася підготовка армії КНДР. Масове використання невеликих FPV-дронів перетворило навіть пересування окремих військовослужбовців та бронетехніки поблизу фронту на надзвичайно небезпечне завдання. Водночас системи РЕБ, дрони-ретранслятори, наземні роботизовані комплекси та постійна повітряна розвідка змушують армії швидко змінювати тактику.

    Військові КНДР також отримують досвід розмінування територій, протидії безпілотникам та роботи із сучасними вибуховими пристроями. Російські військові раніше демонстрували північнокорейських саперів у Курській області, де ті проходили додаткову підготовку та працювали з російським обладнанням для розмінування.

    Американські та південнокорейські військові вже прямо говорять про необхідність адаптувати власну підготовку до цих змін. Під час Ulchi Freedom Shield союзники планують враховувати нові загрози, зокрема безпілотники, кібератаки та перешкоджання GPS. Представники американського командування наголошують, що північнокорейські військові отримали практичний бойовий досвід, який потенційно змінює рівень загрози на Корейському півострові.

    Для України поглиблення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном має ще один небезпечний вимір. Президент Зеленський звернувся до Південної Кореї із закликом посилити допомогу українській протиповітряній обороні та запропонував ширшу співпрацю у сфері безпілотних технологій. За його словами, те, що Північна Корея отримує від війни сьогодні, у майбутньому може бути використано безпосередньо проти Південної Кореї.

    Водночас говорити про неминучу агресію КНДР проти Південної Кореї підстав наразі немає. Заява Андрія Коваленка про можливе «вікно можливостей» є оцінкою ризику. Але сам факт того, що Північна Корея отримала можливість випробувати своїх солдатів, командирів і озброєння в найбільш технологічній великій війні останніх десятиліть, уже змінює безпекову ситуацію далеко за межами України.

    У цьому й полягає один із глобальних наслідків союзу Москви та Пхеньяна. Росія отримує солдатів, боєприпаси та ракети для продовження війни. Північна Корея натомість отримує те, що неможливо повноцінно відтворити на навчальному полігоні, — реальний досвід сучасної війни проти армії, озброєної значною кількістю західних систем. Саме тому те, що сьогодні відбувається на українському фронті та в Курській області, дедалі уважніше аналізують уже не лише в Києві чи Москві, а й у Сеулі, Токіо та Вашингтоні.

  • РФ вигадала новий фейк про українські виші

    РФ вигадала новий фейк про українські виші

    Російська пропаганда поширює черговий фейк, цього разу стверджуючи, що один із закладів вищої освіти Києва нібито проводить набір студентів до Сил безпілотних систем Збройних сил України. У Центрі протидії дезінформації заявили, що ця інформація є повністю вигаданою, а зображення, яке використовують російські Telegram-канали, було сфальсифіковане.

    Як повідомили у ЦПД, анонімні російські ресурси активно розповсюджують фейкове фото, на якому нібито зображено оголошення про набір студентів до підрозділів Сил безпілотних систем. Однак жоден український заклад вищої освіти не проводить подібної кампанії, а поширюване зображення не має жодного стосунку до реальності.

    У Центрі звернули увагу, що фальшиве повідомлення легко викрити за низкою ознак. Зокрема, оформлення зображення не відповідає офіційному стилю рекрутингових матеріалів Сил безпілотних систем та не схоже на комунікаційні матеріали українських військових. Крім того, на момент поширення фейку вступна кампанія до українських закладів вищої освіти лише розпочалася, тому жодних остаточних списків зарахованих студентів, які демонструються на підробленому зображенні, ще не існує.

    У ЦПД наголосили, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію української системи освіти, Збройних сил України та державних інституцій загалом. За задумом авторів таких фейків, вони мають посіяти недовіру серед громадян, викликати панічні настрої та створити хибне враження про нібито примусове залучення студентів до військової служби.

    Водночас у Центрі звернули увагу, що саме Росія активно залучає студентську молодь до власних підрозділів безпілотних систем, використовуючи для цього різні механізми тиску, маніпуляцій і примусу. Саме тому, зазначають у ЦПД, Кремль намагається приписати Україні практики, які застосовує сам.

    У Центрі протидії дезінформації закликали українців критично оцінювати інформацію, яка поширюється через анонімні Telegram-канали та інші неперевірені ресурси. Громадянам рекомендують перевіряти повідомлення через офіційні джерела та не сприяти поширенню російських інформаційних операцій.

    У ЦПД також нагадали, що це не перший випадок використання Росією дезінформації для впливу на українське суспільство. Раніше російська пропаганда поширювала постановочні відео з метою розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також запускала неправдиві повідомлення про нібито дефіцит пального на українських автозаправних станціях. За оцінкою фахівців, подібні кампанії є складовою інформаційної війни, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні та підрив довіри до державних інституцій.

  • У Криму різко обмежують зв’язок: у деяких містах інтернет працюватиме лише 8 годин на добу

    У Криму різко обмежують зв’язок: у деяких містах інтернет працюватиме лише 8 годин на добу

    Російська окупаційна влада продовжує посилювати контроль над тимчасово окупованим Кримом. У низці міст півострова запроваджуються нові обмеження на роботу мобільного зв’язку та інтернету. За даними Центру протидії дезінформації, у Джанкої доступ до мобільного зв’язку та мережі буде обмежений лише вісьмома годинами на добу, тоді як решту часу послуги зв’язку залишатимуться повністю недоступними.

    У ЦПД зазначають, що такі кроки насамперед пов’язані з військовими інтересами Росії. Окупаційна адміністрація намагається ускладнити поширення інформації про пересування російської військової техніки, особового складу та розташування військових об’єктів на території півострова. В умовах регулярних ударів по російській військовій інфраструктурі Кремль прагне максимально обмежити будь-які витоки інформації.

    Водночас обмеження зв’язку мають і політичну складову. У Центрі протидії дезінформації вважають, що відключення мобільного інтернету та зв’язку дозволяють окупаційній владі контролювати інформаційний простір і зменшувати доступ місцевих жителів до незалежних джерел інформації. Таким чином Кремль намагається ізолювати населення від новин, які суперечать офіційній російській пропаганді.

    У ЦПД наголошують, що цивільні мешканці Криму фактично стають заручниками військових рішень російської влади. Через постійні обмеження зв’язку та контролю над інформаційним середовищем окупований півострів дедалі більше перетворюється на закриту мілітаризовану територію, де пріоритет надається потребам армії, а не цивільного населення.

    Ситуація ускладнюється ще й масштабними проблемами з електропостачанням. За інформацією ЦПД, вже кілька тижнів у різних районах окупованого Криму тривають відключення електроенергії. Після пошкоджень енергетичної інфраструктури окупаційна адміністрація перестала публічно повідомляти, які саме населені пункти залишаються без світла та наскільки критичною є ситуація.

    Особливо складною залишається ситуація у Севастополі, де місцева окупаційна влада була змушена посилити графіки відключення електроенергії. Представники окупаційної адміністрації вже заявили, що не можуть прогнозувати точний час відновлення електропостачання, що свідчить про серйозні проблеми з функціонуванням енергетичної системи півострова.

    На тлі регулярних обмежень зв’язку, перебоїв із електроенергією та посилення військової присутності Росії життя мешканців окупованого Криму стає дедалі складнішим, а сам півострів поступово перетворюється на територію з жорстким контролем і суттєвими обмеженнями для цивільного населення.

  • Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Воєнна економіка РФ дала збій: впало виробництво стратегічної сировини

    Російська економіка, яка дедалі більше працює на забезпечення війни проти України, демонструє нові ознаки серйозних труднощів. Після проблем у паливно-енергетичному секторі та скорочення обсягів переробки нафти Росія зіткнулася зі спадом виробництва аміачної селітри — стратегічно важливої продукції, яка використовується не лише у сільському господарстві, а й у військово-промисловому комплексі. Українські фахівці пов’язують цю тенденцію насамперед із систематичними ударами Сил оборони України по російських промислових підприємствах, які забезпечують роботу оборонної галузі.

    Про це повідомив Центр протидії дезінформації.

    У Центрі нагадали, що аміачна селітра є одним із найважливіших продуктів хімічної промисловості. У мирний час вона широко використовується як азотне мінеральне добриво, від якого залежить ефективність сільського господарства. Водночас ця речовина має подвійне призначення, адже є однією з ключових складових для виробництва вибухових речовин, артилерійських боєприпасів, інженерних боєзарядів та іншої продукції, яку використовує військово-промисловий комплекс.

    Саме тому скорочення її виробництва є важливим показником не лише стану цивільної економіки Росії, а й потенційних можливостей країни забезпечувати власну армію необхідними матеріалами для ведення бойових дій.

    За офіційними даними Росстату, протягом останнього року виробництво аміачної селітри в Росії скоротилося на 9%. При цьому негативна тенденція продовжує посилюватися. Лише у травні спад сягнув 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що стало найгіршим показником від початку року.

    Фахівці Центру протидії дезінформації звертають увагу, що навіть офіційна російська статистика більше не приховує проблем, які накопичуються в ключових галузях промисловості. На їхню думку, це ще одне свідчення того, що російська воєнна економіка поступово починає відчувати наслідки тривалої війни, міжнародних санкцій та регулярних атак по стратегічній інфраструктурі.

    У Росії пояснюють скорочення виробництва необхідністю проведення позапланових ремонтів на окремих підприємствах. Однак у ЦПД вважають таке пояснення спробою приховати реальні причини проблем у промисловості. Українські експерти наголошують, що дедалі частіше російські заводи змушені зупиняти або скорочувати виробництво після ударів українських далекобійних безпілотників.

    Одним із найпомітніших прикладів став хімічний комбінат “Азот” у Тульській області. Це одне з найбільших підприємств хімічної галузі Росії, яке випускає широкий спектр продукції, необхідної як цивільній економіці, так і військово-промисловому комплексу. Підприємство виробляє аміак, аміачну селітру, карбамід, азотну кислоту та інші хімічні компоненти, що використовуються під час виробництва вибухових речовин, боєприпасів і спеціальної військової продукції.

    Нещодавно комбінат зазнав удару, внаслідок чого було пошкоджено частину виробничої інфраструктури. Подібні атаки, як зазначають українські аналітики, поступово накопичують ефект і змушують російські підприємства скорочувати виробництво або витрачати значні ресурси на відновлення потужностей.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що російська пропаганда систематично намагається применшити наслідки українських далекобійних ударів, заявляючи про нібито незначні пошкодження або повну відсутність впливу на роботу стратегічних підприємств. Однак офіційна статистика, яку публікують самі російські державні органи, свідчить про інше.

    “Падіння виробництва в хімічній промисловості РФ — ще одне свідчення ефективності українських далекобійних ударів. І хоча пропагандисти РФ намагаються робити вигляд, що українські БПЛА не завдають суттєвої шкоди, навіть офіційна статистика свідчить про прямо протилежне”, — зазначили в ЦПД.

    Українські аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація не є поодинокою. Останніми місяцями дедалі більше галузей російської економіки демонструють негативну динаміку. Особливо це стосується секторів, які безпосередньо забезпечують потреби військово-промислового комплексу або виробляють продукцію подвійного призначення.

    Ще раніше в Росії виникли серйозні проблеми в паливній галузі. Регулярні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах, нафтобазах, складах пального та об’єктах транспортної інфраструктури призвели до скорочення обсягів переробки нафти, перебоїв із постачанням окремих видів пального та зниження експортних можливостей країни.

    На думку експертів, одночасне погіршення ситуації в паливній, хімічній та інших стратегічних галузях створює для російської економіки додаткові ризики. Воєнна модель економіки, яку Росія активно розбудовує з початку повномасштабного вторгнення, значною мірою залежить від стабільної роботи саме цих підприємств.

    Проблеми в роботі хімічної промисловості можуть негативно позначитися не лише на виробництві боєприпасів, а й на інших напрямах військового виробництва, оскільки підприємства цього сектору забезпечують армію великою кількістю компонентів для вибухових речовин, ракетного палива, спеціальної хімії та інших матеріалів.

    Подібних висновків дійшли й міжнародні експерти. Британське видання The Economist раніше опублікувало аналіз, у якому зазначило, що українська кампанія далекобійних ударів по території Росії має значно серйозніший вплив на російську економіку та оборонну промисловість, ніж припускали раніше.

    За оцінками видання, лише протягом 2025 року Україна здійснила 658 ударів по об’єктах, розташованих більш ніж за 100 кілометрів від державного кордону. Основними цілями стали нафтопереробні заводи, склади пального, підприємства військово-промислового комплексу, аеродроми, логістичні вузли, військові бази та інші стратегічні об’єкти.

    Журналісти також звернули увагу, що навесні цього року виробництво на російських нафтопереробних заводах скоротилося приблизно на 15% у річному вимірі. На їхню думку, це свідчить про накопичувальний ефект українських ударів, які поступово ускладнюють функціонування російської воєнної економіки.

    Експерти зазначають, що навіть якщо окремі підприємства після атак відновлюють роботу, вони нерідко працюють із меншим завантаженням, потребують дорогих ремонтів або змушені змінювати виробничі процеси. Це призводить до зростання витрат, зниження обсягів виробництва та ускладнює забезпечення потреб російської армії.

    У Центрі протидії дезінформації переконані, що офіційна статистика Росстату дедалі більше підтверджує ефективність української стратегії далекобійних ударів. На тлі міжнародних санкцій, дефіциту окремих технологій, кадрових проблем і постійних атак по стратегічній інфраструктурі російська воєнна економіка стикається зі зростаючим навантаженням, яке з часом може дедалі сильніше впливати на здатність Кремля підтримувати високі темпи виробництва озброєння та продовжувати війну проти України.

  • Фейкові “графіки відключень” масово розсилають українцям

    Фейкові “графіки відключень” масово розсилають українцям

    Зловмисники в Україні розгорнули нову масштабну хвилю кібершахрайства, використовуючи тему можливих відключень електроенергії як прикриття для поширення шкідливого програмного забезпечення. Громадянам масово надходять фейкові електронні листи, оформлені під офіційні повідомлення від імені НЕК «Укренерго», у яких нібито містяться графіки відключень світла або квитанції для оплати електроенергії.

    Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД), який зафіксував різке зростання подібних атак і попередив про високий рівень загрози для користувачів. За даними фахівців, головна мета цієї кампанії — отримання доступу до персональних пристроїв українців, викрадення логінів і паролів, а також банківських даних та іншої конфіденційної інформації.

    За інформацією ЦПД, шахрайські листи ретельно стилізовані під офіційні повідомлення державної енергетичної компанії. Зловмисники використовують підроблені або схожі електронні адреси, зокрема варіації домену, що імітують офіційний ресурс НЕК «Укренерго». У тексті повідомлень користувачів закликають терміново відкрити вкладений файл, який нібито містить актуальний графік відключень або рахунок для оплати послуг.

    Саме вкладення є ключовим елементом атаки — після його відкриття на пристрій встановлюється шкідливе програмне забезпечення, яке може непомітно збирати дані користувача, отримувати доступ до файлів, паролів, месенджерів та навіть банківських застосунків.

    Фахівці з кібербезпеки встановили, що ця кампанія має ознаки організованої операції, яка, за попередніми оцінками, може здійснюватися з території Російської Федерації. Експерти зазначають, що подібні атаки є частиною ширшої гібридної війни, спрямованої не лише на енергетичну інфраструктуру України, а й на інформаційний та психологічний тиск на населення.

    У НЕК «Укренерго» офіційно заявили, що компанія не здійснює розсилку графіків відключень електроенергії чи квитанцій електронною поштою. Уся актуальна інформація щодо можливих обмежень електропостачання публікується виключно через офіційний сайт компанії та перевірені державні канали комунікації.

    Енергетики наголошують, що будь-які листи з подібними вкладеннями або проханнями терміново завантажити файл слід розцінювати як потенційно небезпечні. Громадян закликають не переходити за посиланнями, не відкривати вкладення і негайно видаляти такі повідомлення, не вступаючи у контакт із відправником.

    Окремо підкреслюється, що шахраї використовують соціально чутливі теми, зокрема енергетичну ситуацію в країні, щоб підвищити рівень довіри до своїх повідомлень. Тематика відключень світла обрана невипадково — вона викликає у населення підвищену увагу та змушує користувачів діяти швидше, без належної перевірки інформації.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що це лише один із елементів ширшої кампанії кіберзагроз, які останнім часом активізувалися проти України. Паралельно фіксуються спроби створення фейкових сайтів державних сервісів, підроблених мобільних застосунків та шахрайських сторінок у соціальних мережах.

    Зокрема, раніше команда державного сервісу «Дія» повідомляла про появу сайтів-клонів, які майже повністю копіювали інтерфейс офіційної платформи. Їх мета — змусити користувачів ввести особисті дані або встановити шкідливі програми під виглядом оновлень чи перевірки облікового запису.

    Фахівці з кібербезпеки також звертають увагу на те, що сучасні шахраї дедалі частіше використовують технології штучного інтелекту для створення більш переконливих текстів, підробки стилю офіційних повідомлень і навіть генерації реалістичних електронних листів. Це ускладнює розпізнавання атак навіть для досвідчених користувачів.

    Окрему загрозу становить поширення подібних повідомлень у месенджерах, де користувачі схильні більше довіряти отриманій інформації. У деяких випадках шахраї маскуються під знайомі контакти або використовують зламані акаунти для розсилки шкідливих файлів.

    Кіберексперти наголошують, що базові правила цифрової гігієни залишаються найефективнішим способом захисту. Серед них — перевірка адреси відправника, уникнення відкриття вкладень із невідомих джерел, використання антивірусного програмного забезпечення та офіційних каналів отримання інформації.

    У разі отримання підозрілих листів фахівці радять не реагувати на них, не вступати в переписку з відправником і за можливості повідомляти про такі випадки до відповідних служб кібербезпеки.

    Таким чином, нова хвиля шахрайських розсилок із фейковими «графіками відключень» є частиною системної кіберкампанії, спрямованої на українських користувачів. Вона поєднує елементи соціальної інженерії, технічного шкідливого програмного забезпечення та інформаційного тиску, використовуючи актуальну для населення тему енергетичної стабільності як головний інструмент впливу.

  • У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    У ЦПД спростували фейк про нібито відключення мобільного зв’язку під час тривог

    В Україні спростували інформацію, що активно поширювалася в соціальних мережах та окремих анонімних Telegram-каналах, про нібито ухвалення закону, який передбачає відключення мобільного зв’язку під час повітряних тривог. У Центрі протидії дезінформації наголосили, що такі повідомлення не відповідають дійсності та є черговою інформаційною маніпуляцією, спрямованою на створення паніки серед населення.

    Про це повідомляє Центр протидії дезінформації у Telegram.

    У ЦПД зазначили, що в українському інформаційному просторі поширюється фейкова інформація про нібито існування так званого “закону №395/2026”, який начебто передбачає повне або часткове відключення мобільного зв’язку під час оголошення повітряної тривоги. Окремі повідомлення також стверджували, що такі заходи нібито вже ухвалені на рівні уряду або перебувають на фінальній стадії впровадження.

    Водночас у Центрі протидії дезінформації підкреслили, що жодних законів, постанов чи інших нормативно-правових актів, які б передбачали обмеження або вимкнення мобільного зв’язку під час повітряних тривог, в Україні не ухвалювалося і навіть не ініціювалося. Там наголосили, що подібні твердження є повністю вигаданими та не мають жодного юридичного підґрунтя.

    Окремо в ЦПД звернули увагу на згаданий у фейкових повідомленнях номер “395/2026”, який подається як нібито доказ існування відповідного рішення. У відомстві пояснили, що цей номер не стосується жодних рішень у сфері телекомунікацій, а його використання у цьому контексті є навмисним введенням в оману. За словами фахівців, подібні маніпуляції часто застосовуються для створення видимості “офіційності” неправдивої інформації.

    У Центрі протидії дезінформації наголосили, що подібні інформаційні вкиди мають чітку мету — викликати занепокоєння серед населення, посіяти недовіру до державних інституцій та створити додаткове інформаційне навантаження в умовах війни. Там зазначили, що Росія та пов’язані з нею пропагандистські ресурси систематично використовують подібні фейки як частину ширшої інформаційної кампанії проти України.

    Фахівці також закликали громадян не поширювати неперевірену інформацію, особливо ту, що походить з анонімних або сумнівних джерел, і орієнтуватися виключно на офіційні повідомлення державних органів. У ЦПД нагадали, що в умовах повномасштабної війни інформаційна безпека є критично важливою складовою національної безпеки, а дезінформація може мати не менш шкідливий вплив, ніж інші форми гібридної агресії.

    Окремо в центрі нагадали, що подібні фейки вже неодноразово з’являлися в українському інформаційному просторі. Зокрема, раніше поширювалися неправдиві повідомлення про нібито “примусову мобілізацію жінок”, вигадані урядові рішення щодо обмеження прав громадян, а також сфабриковані “розслідування” щодо представників української влади та їхніх родин.

    Українські структури неодноразово підкреслювали, що подібні інформаційні кампанії мають системний характер і є частиною ширшої стратегії дестабілізації суспільства, дискредитації державних інституцій та підриву довіри до офіційних джерел інформації.