Golosnovinua.com

Позначка: цивільна авіація

  • Літаки розбирають на деталі: розвідка викрила масштабну кризу цивільної авіації РФ

    Літаки розбирають на деталі: розвідка викрила масштабну кризу цивільної авіації РФ

    Російська влада намагається приховати поглиблення системної кризи в цивільній авіації за допомогою масштабної реорганізації активів державної корпорації «Ростех». Під одним управлінням планують об’єднати пасажирські, вантажні, лізингові та санітарні авіаційні структури, однак така централізація не збільшить кількість справних літаків, двигунів, запчастин або кваліфікованих працівників.

    Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України. За оцінкою відомства, оголошена реформа є спробою заховати проблеми окремих компаній у загальній звітності великого холдингу та перерозподілити між ними ресурси, дефіцит яких стає дедалі гострішим.

    До нового об’єднання мають увійти пасажирська авіакомпанія Red Wings, вантажний оператор Sky Gates, Національна служба санітарної авіації та лізингова структура «Авіакапітал-Сервіс». Управління холдингом можуть передати компанії «Ільюшин Фінанс Ко», яка займається відновленням і передаванням в оренду вживаних літаків російського виробництва.

    У самому «Ростеху» підтвердили, що консолідація активів обговорюється, однак заявили, що говорити про остаточну структуру ще зарано. Офіційними цілями реформи називають упорядкування управління, створення єдиної системи технічного обслуговування і ремонту, а також централізовану підготовку авіаційних кадрів.

    Українська розвідка вважає, що за цими формулюваннями приховується значно складніша ситуація. Компанії стикаються зі скороченням кількості справних повітряних суден, нестачею авіаційних двигунів і комплектувальних, тривалими ремонтами, старінням парку та відтоком фахівців. Об’єднання таких активів дозволяє тимчасово переміщувати гроші, запчастини й персонал між підприємствами, але не усуває причин кризи.

    Із трьох Boeing 777 регулярно літає лише один

    Однією з найбільш проблемних структур є Red Wings. За даними СЗР, авіакомпанія вже не може повноцінно виконувати власну чартерну програму на широкофюзеляжних Boeing 777.

    Із трьох таких літаків регулярні рейси виконує лише один. Другий утримують як резервний, а третій фактично не експлуатується. Це різко обмежує можливості перевізника, адже будь-яка серйозна несправність єдиного активного літака може призвести до скасування або тривалого перенесення рейсів.

    Російські галузеві джерела також пов’язують реорганізацію з погіршенням фінансових результатів Red Wings у першому півріччі 2026 року та конфліктами всередині керівництва. Сама компанія підтверджувала зниження показників, пояснюючи його переглядом чартерної програми Boeing 777. За відкритими фінансовими даними, її чистий прибуток за 2025 рік скоротився на 9% — до 2,3 млрд рублів.

    Додатковою проблемою стали кадрові перестановки. У Red Wings протягом останніх років змінилися кілька керівників, а суперечки між топменеджерами, за інформацією російських медіа, заважали затвердженню важливих кадрових рішень. Частина досвідчених працівників залишила компанію та перейшла до інших перевізників.

    Для авіації втрата кваліфікованих спеціалістів є не менш критичною, ніж нестача запчастин. Підготовка інженерів, техніків, пілотів і фахівців із технічного обслуговування потребує років. Навіть за наявності фінансування швидко замінити працівників, які мають допуски та досвід роботи з конкретними типами літаків, неможливо.

    Вантажні перевезення залежать від старого парку

    Складною залишається ситуація і у вантажного оператора Sky Gates. Компанія працює в сегменті, який особливо залежить від наявності справних двигунів, великих транспортних літаків та спеціалізованих ремонтних потужностей.

    За інформацією Служби зовнішньої розвідки, російська вантажна авіація скорочується через дефіцит двигунів і запчастин, збільшення строків ремонту та старіння повітряних суден. У розвідці наголошують, що літаки стає буквально «нікому і нічим лагодити».

    Sky Gates раніше перейшла під контроль Red Wings. У 2023 році перевізник заявляв про намір відновити вантажні операції на базі літаків російського виробництва, зокрема повітряних суден, яким мали повернути льотну придатність на заводах Об’єднаної авіабудівної корпорації. Проте повернення старих машин до експлуатації саме по собі не вирішує питання їхнього подальшого ремонту та забезпечення двигунами.

    Вантажна авіація має стратегічне значення для Росії через величезну територію країни та потребу перевозити обладнання, промислові вантажі й продукцію між віддаленими регіонами. Скорочення парку означає підвищення вартості логістики, збільшення строків доставки та залежність від дедалі меншої кількості справних літаків.

    Санкції відрізали доступ до технічної підтримки

    Основною причиною погіршення стану російської авіації стали санкції, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Західні виробники припинили постачання літаків, оригінальних комплектувальних, програмного забезпечення та послуг із технічного обслуговування.

    Російські авіакомпанії продовжують використовувати понад 700 літаків, більшість із яких вироблені Boeing та Airbus. Підтримувати їх у справному стані Москва змушена через складні непрямі маршрути постачання та схеми паралельного імпорту. Частину деталей закуповують через посередників у третіх країнах, однак такі поставки є дорожчими, повільнішими та нестабільними.

    Не всі компоненти можна безперешкодно отримати через так звані сірі схеми. Особливо складно постачати великі агрегати, двигуни, високотехнологічну авіоніку та деталі, походження і переміщення яких легко відстежити.

    Російська сторона вже публічно визнавала масштаб проблеми. У 2025 році Москва зверталася до Міжнародної організації цивільної авіації із закликом послабити санкції на запчастини та обслуговування, стверджуючи, що обмеження створюють ризики для безпеки польотів. Reuters повідомляв, що старіння парку та неможливість імпортувати всі необхідні компоненти можуть призвести до виведення з експлуатації значної частини західних літаків.

    Російське виробництво не компенсує втрати

    Кремль намагається представити імпортозаміщення як відповідь на західні санкції, однак російські авіабудівні програми постійно відстають від затверджених графіків.

    За даними Reuters, упродовж частини 2025 року російські виробники передали замовникам лише один із 15 запланованих комерційних літаків. Після 2021 року парк російських авіакомпаній поповнили лише 13 нових машин, тоді як до повномасштабної війни за один рік було поставлено 52 літаки, включно з моделями Airbus, Boeing і Superjet.

    Російський уряд неодноразово скорочував плани виробництва. Спочатку на 2024–2025 роки передбачалося випустити 171 літак, але згодом план зменшили до 21. Пізніше чиновники знову повідомляли про необхідність перегляду цілей.

    Виробництво гальмують відсутність імпортних компонентів, дефіцит технологій, високі кредитні ставки та нестача інженерів. Один із представників російської авіаційної галузі прямо заявив Reuters, що для повної локалізації немає достатньої компонентної бази, виробничих потужностей, технологій та кадрів, а створення всього необхідного може зайняти роки або навіть десятиліття.

    Особливі труднощі виникають із двигунами. Навіть якщо Росія здатна побудувати корпус літака, сертифікація й організація стабільного серійного виробництва силових установок потребують значно складнішої технологічної бази. Затримка одного типу двигуна фактично блокує випуск усієї моделі літака.

    Літаки розбирають на запчастини

    Для продовження експлуатації наявного парку російські перевізники використовують канібалізацію — виводять частину літаків із польотів і знімають із них справні деталі для ремонту інших машин.

    Такий спосіб може тимчасово підтримувати найбільш затребувані борти, але поступово скорочує загальну кількість придатних до польотів літаків. Одна машина перетворюється на джерело компонентів для кількох інших, однак після вичерпання її запасу деталей проблема лише загострюється.

    У Росії також намагаються самостійно виготовляти аналоги окремих комплектувальних і ремонтувати деталі, які за звичайних умов мали б бути замінені сертифікованими виробником. Проте використання неоригінальних компонентів або деталей із непідтвердженою історією створює додаткові питання до технічного стану літаків.

    Складність полягає не лише у фізичній наявності запчастини. Для безпечної експлуатації необхідні документація, програмні оновлення, сертифіковані процедури ремонту, контроль ресурсу та доступ до технічних рекомендацій виробника. Після припинення підтримки Boeing і Airbus російські оператори значною мірою втратили прямий доступ до цих систем.

    Що насправді змінить новий холдинг

    Об’єднання активів «Ростеху» може дати російській владі кілька короткострокових переваг. Єдиний центр управління зможе перерозподіляти двигуни, ремонтні потужності, працівників і фінансування між пасажирськими, вантажними та санітарними операторами.

    Проте це також означає, що менш важливі напрямки можуть залишитися без ресурсів заради підтримки пріоритетних маршрутів. Якщо справний двигун буде потрібен одночасно двом компаніям, холдинг просто вирішуватиме, який літак має продовжити польоти, а який залишиться на землі.

    У СЗР вважають, що менш пріоритетні перевізники фактично можуть бути «принесені в жертву» для збереження роботи стратегічно важливіших компаній. У системі при цьому не з’явиться більше літаків, фахівців або комплектувальних.

    Консолідація також допоможе приховувати збитки окремих активів у загальній фінансовій звітності. Формально великий холдинг може мати прийнятні показники, навіть якщо частина його компаній перебуває у важкому стані та підтримується завдяки перехресному фінансуванню.

    Саме тому українська розвідка називає реформу бюрократичним способом маскування проблем. Вона може змінити структуру управління, але не поверне прямі поставки західних запчастин, не прискорить серійний випуск нових російських літаків і не зупинить відтік кваліфікованих працівників.

    Російська цивільна авіація продовжує працювати завдяки залишковому ресурсу західних літаків, непрямому імпорту, розбиранню частини парку та державному фінансуванню. Однак із кожним роком підтримувати таку модель стає дорожче й складніше. Реорганізація «Ростеху» може відтермінувати прояв найгостріших наслідків, але не усуває системного дефіциту літаків, двигунів, технологій і кадрів.

  • Росія майже повністю обмежує цивільні польоти над Москвою і центральними регіонами

    Росія майже повністю обмежує цивільні польоти над Москвою і центральними регіонами

    Росія планує на початку червня запровадити масштабні обмеження для цивільної авіації в районі Москви та значної частини центральних регіонів, фактично закривши повітряний простір для більшості польотів на висотах до 5100 метрів. Про це повідомляє Міжрегіональна громадська організація пілотів та власників повітряних суден (АОПА), посилаючись на попередню інформацію про майбутній режим обмежень та очікуване офіційне повідомлення NOTAM.

    За даними організації, йдеться про повну заборону польотів цивільних повітряних суден у Московській повітряній зоні в діапазоні висот від 0 до 5100 метрів. Фактично це означає, що переважна більшість приватної авіації, навчальних польотів, бізнес-авіації малих літаків та частина регіональних операцій буде заблокована або суттєво обмежена. Виняток залишиться лише для окремих категорій авіаруху, які мають критичне значення для держави та інфраструктури.

    Зона обмежень охоплює не лише безпосередньо Московський авіаційний вузол, а й значну частину повітряного простору навколо нього. За попередніми даними АОПА, на заході вона фактично підходить до кордонів Білорусі та повітряного простору Санкт-Петербурга, на північному сході тягнеться у напрямку Єкатеринбурга, а на сході та південному сході доходить до району Самари. Така конфігурація свідчить про розширення режиму обмежень далеко за межі столиці, що може вплинути на авіаційні маршрути у всій центральній частині європейської території Росії.

    Водночас у повідомленні наголошується, що обмеження не є абсолютними для всіх типів польотів. Винятки передбачені для регулярних та чартерних пасажирських рейсів, які обслуговують аеропорти Москви, а також для авіації, що виконує спеціальні завдання. Серед них — медична евакуація, санітарна авіація, авіаційно-хімічні роботи, моніторинг трубопроводів і ліній електропередач, а також польоти в межах державних контрактів. Це означає, що цивільна авіація не зупиняється повністю, однак різко звужується до критично необхідних і контрольованих напрямків.

    АОПА уточнює, що офіційне повідомлення NOTAM із повним переліком обмежень має бути оприлюднене найближчим часом. Саме після цього стане зрозуміло, чи йдеться про тимчасовий режим посиленої безпеки, чи про довготривале рішення, яке може суттєво змінити правила використання повітряного простору над центральною частиною Росії.

    На тлі цих повідомлень експерти звертають увагу, що Москва останніми роками дедалі частіше вводить обмеження на польоти цивільної авіації, особливо після атак безпілотників на території РФ. У таких випадках аеропорти столичного регіону неодноразово призупиняли роботу, а літаки перенаправлялися на запасні аеродроми або змінювали маршрути вже в повітрі.

    Раніше повідомлялося про масштабні інциденти з безпілотниками в Московському регіоні, після яких фіксувалися перебої у роботі авіаційної інфраструктури. Зокрема, йшлося про ураження об’єктів нафтопереробної та промислової інфраструктури, які відіграють роль у забезпеченні російського військово-промислового комплексу. На цьому тлі нинішнє розширення обмежень розглядається як черговий елемент посилення режиму повітряної безпеки в центральній Росії.

  • Литва заявила про “гібридну атаку” після зупинки аеропорту у Вільнюсі

    Литва заявила про “гібридну атаку” після зупинки аеропорту у Вільнюсі

    У нічний час Вільнюський міжнародний аеропорт у Литві був змушений тимчасово призупинити роботу через інцидент, який литовська сторона кваліфікує як “гібридну атаку з боку Білорусі”. Про це повідомляє портал Delfi.

    За даними державного оператора “Литовські аеропорти”, обмеження в роботі аеропорту були введені о 02:16 за місцевим часом після того, як системи повітряного руху зафіксували аномальні навігаційні сигнали. Йдеться про сліди, які були схожі на вплив метеозондів або інших повітряних об’єктів, здатних створювати перешкоди для роботи авіаційної навігації.

    У заяві підкреслюється, що рішення про тимчасове закриття було ухвалене з міркувань безпеки цивільної авіації, оскільки подібні сигнали можуть впливати на точність систем посадки літаків і створювати ризики для польотів. Обмеження тривали близько однієї години — вже о 03:16 роботу аеропорту було повністю відновлено після стабілізації ситуації.

    Попри відносно коротку тривалість інциденту, він спричинив операційні наслідки для авіасполучення. Загалом було порушено графік щонайменше двох рейсів, а незручності відчули близько 128 пасажирів. Один із літаків, який прямував до Вільнюса, був перенаправлений до Копенгагена, тоді як ще один рейс довелося повністю скасувати. Авіакомпанії також попереджають, що через порушення ротації повітряних суден затримки можуть спостерігатися і в наступні дні.

    Литовські авіаційні служби зазначають, що подібні інциденти не є поодинокими. Востаннє тимчасові обмеження в роботі Вільнюського аеропорту запроваджувалися на початку квітня, коли також фіксувалися незрозумілі навігаційні збої в повітряному просторі поблизу кордону.

    У Литві ці випадки розглядають у ширшому контексті гібридних загроз, які включають не лише потенційні кібероперації, а й фізичні засоби впливу на інфраструктуру цивільної авіації, зокрема використання аеростатів або інших об’єктів, здатних порушувати роботу навігаційних систем. Офіційні особи наголошують, що такі дії створюють ризики для безпеки пасажирських перевезень і потребують постійного моніторингу.

    На тлі повторюваних інцидентів литовська влада раніше вже посилювала заходи безпеки в авіаційному секторі. У грудні 2025 року уряд країни оголосив надзвичайний стан у зв’язку з регулярними випадками порушення повітряного простору та зростанням загроз для цивільної авіації. Це дозволило залучити додаткові ресурси для контролю повітряного простору та оперативного реагування на подібні ситуації.

    Експерти зазначають, що навіть короткочасні збої в роботі аеропортів можуть мати значний вплив на регіональну авіаційну мережу, оскільки Вільнюс є важливим транспортним вузлом Балтійського регіону. У таких умовах будь-які порушення навігаційних систем призводять до ланцюгових затримок рейсів у сусідніх країнах.

    Ситуація навколо інциденту наразі залишається предметом аналізу відповідних служб. Литовська сторона продовжує збір технічних даних для встановлення джерела сигналів, які спричинили тимчасове закриття аеропорту, а також оцінює можливі ризики повторення подібних подій у майбутньому.

  • Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Британія дозволила авіакомпаніям скасовувати рейси через ризик дефіциту пального

    Уряд Великої Британії дозволив авіакомпаніям заздалегідь скасовувати або об’єднувати рейси на тлі ризику дефіциту авіаційного палива, який може виникнути через загострення ситуації на Близькому Сході та перебої у глобальних ланцюгах постачання енергоносіїв. Про це повідомляє The Guardian.

    Рішення позиціонується як превентивний механізм, спрямований на те, щоб уникнути масштабного транспортного колапсу в період літнього пікового навантаження, коли авіаперевезення у Європі традиційно досягають максимальних показників.

    Нові регуляторні правила дають перевізникам значно більше операційної гнучкості. Авіакомпанії отримують право об’єднувати рейси на популярних напрямках, якщо в один день заплановано кілька польотів до одного й того ж міста або аеропорту. Це дозволяє уникати ситуацій, коли літаки літають напівпорожніми лише для збереження розкладу.

    Крім того, уряд дозволив часткове повернення слотів на зліт і посадку. Раніше авіаперевізники були змушені використовувати закріплені за ними слоти навіть у випадках низької завантаженості рейсів, інакше вони ризикували втратити ці «вікна» в аеропортах у майбутніх сезонах. Тепер ця вимога пом’якшується, що має знизити операційний тиск на компанії.

    Окремий акцент зроблено на захисті пасажирів. Згідно з новими правилами, авіакомпанії мають скасовувати рейси щонайменше за два тижні до вильоту, якщо виникає потреба у зміні розкладу.

    Це дозволяє перевізникам завчасно перенаправляти пасажирів на альтернативні рейси та зменшує ризик хаотичних скасувань у день подорожі. Уряд наголошує, що стабільність і передбачуваність розкладу є ключовим пріоритетом у період потенційної паливної нестабільності.

    Виконавчий директор Управління цивільної авіації Великої Британії Роб Біштон зазначив, що новий підхід «дає авіакомпаніям більше простору для управління кризовими ситуаціями та дозволяє пасажирам отримувати інформацію завчасно, а не в останній момент».

    Головним фактором змін стала ситуація на глобальному ринку авіаційного палива. Через загострення на Близькому Сході та нестабільність у регіоні виникли ризики перебоїв у постачанні нафти та нафтопродуктів, які є базою для виробництва реактивного палива.

    Європейська авіаційна галузь вже відчуває зростання витрат, а аналітики попереджають про можливий дефіцит палива в разі подальшого порушення логістичних маршрутів. Особливе занепокоєння викликає те, що навіть короткочасні перебої можуть викликати «ефект доміно» — від затримок рейсів до масштабного переформатування розкладів по всій Європі.

    Рішення було ухвалене після серії консультацій міністра транспорту Великої Британії Хайді Александер із ключовими гравцями авіаційного ринку. У переговорах брали участь представники великих аеропортів і авіакомпаній, зокрема Heathrow Airport, Gatwick Airport, British Airways, Virgin Atlantic та easyJet.

    Авіакомпанії підтримали ідею більш гнучкого регулювання, наголошуючи, що чинна система слотів у деяких випадках змушує виконувати економічно невигідні рейси, що лише посилює навантаження на систему.

    Проблема виходить далеко за межі Великої Британії. Європейська авіаційна система загалом залежить від стабільності постачання палива, а будь-які перебої на світових енергетичних ринках швидко відображаються на розкладі рейсів, вартості квитків і доступності маршрутів.

    Міжнародні аналітики зазначають, що авіація наразі перебуває у стані підвищеної вразливості через одночасний тиск кількох факторів: геополітичну нестабільність, коливання цін на нафту та високий попит у туристичний сезон.

    Хоча уряд намагається мінімізувати хаос у авіаперевезеннях, експерти не виключають, що пасажири можуть зіткнутися зі змінами розкладів, об’єднанням рейсів і можливим зменшенням частоти польотів на окремих напрямках.

    Водночас офіційний Лондон підкреслює, що головна мета нових правил — запобігти ситуації, коли масові скасування рейсів відбуваються раптово і без можливості для пасажирів знайти альтернативу.

    Ситуація в авіаційній галузі залишається динамічною, а подальші рішення залежатимуть від розвитку подій на глобальному енергетичному ринку.

  • Російські аеропорти паралізувало через атаку дронів

    Російські аеропорти паралізувало через атаку дронів

    У ніч проти 3 травня в Росії зафіксовано масштабні перебої в роботі цивільної авіації через атаку безпілотників, яка зачепила одразу кілька регіонів, включно зі столичним авіавузлом і північно-західною частиною країни. Через загрозу дронів та роботу протиповітряної оборони російська влада була змушена тимчасово призупиняти або обмежувати прийом і відправлення рейсів у низці великих аеропортів.

    Зокрема, обмеження запроваджувалися в московських аеропортах Внуково та Шереметьєво, а також у петербурзькому Пулково. Під тимчасові обмеження також потрапили аеропорти Костроми, Пскова та Нижнього Новгорода. У Калінінградському аеропорту Храброво попереджали про можливі затримки рейсів і зміну розкладу.

    Фактично у пікові години значна частина авіаційної системи європейської частини Росії працювала з перебоями або в режимі часткової зупинки. Це призвело до затримок рейсів, перенаправлення літаків на запасні аеродроми та скасування частини авіасполучень. Для пасажирів у великих транспортних хабах це означало багатогодинні очікування та невизначеність щодо вильотів.

    Найбільш напружена ситуація, за повідомленнями російських регіональних джерел, спостерігалася в Ленінградській області. Місцеві жителі повідомляли про характерні звуки, схожі на роботу безпілотників у повітрі, а також вибухи. Згодом російська влада заявила про роботу систем протиповітряної оборони та нібито масове збиття дронів.

    За словами губернатора регіону, кількість перехоплених безпілотників у Ленінградській області сягнула 51 одиниці. Водночас ці дані неможливо незалежно перевірити з відкритих джерел, а офіційні повідомлення традиційно не містять деталей щодо місць запуску або типів засобів ураження.

    Паралельно з перебоями в авіасполученні російські медіа повідомляли про активізацію систем ППО і в інших регіонах. У низці міст фіксували тимчасові обмеження повітряного руху, які вводяться в Росії як стандартна практика під час загроз повітряних атак, щоб мінімізувати ризики для цивільної авіації.

    Подібні інциденти останніми місяцями стають регулярними для російської авіаційної інфраструктури. Аеропорти Москви та Санкт-Петербурга вже неодноразово тимчасово припиняли роботу через повідомлення про безпілотники, що призводило до системних затримок і перевантаження альтернативних маршрутів.

    На тлі цих подій у публічному просторі також зростає увага до заяв українського керівництва щодо розвитку далекобійних можливостей. Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір посилювати удари по військових об’єктах на території Росії та розвивати відповідні технології.

    Зокрема, повідомляється про випробування української балістичної ракети середньої дальності FP-7. За наявними даними, під час випробувань фіксувалися пуски на дистанцію близько 100 кілометрів, а подальший розвиток проєкту може призвести до її потенційного бойового застосування в перспективі найближчих років.

    Водночас у Росії триває підготовка до ключових політичних і військових заходів, зокрема до 9 травня. За повідомленнями медіа, цього року формат святкування в Москві може бути змінений: замість масштабної демонстрації військової техніки акцент планується зробити на участі військовослужбовців та авіаційній складовій. Окремо обговорюються питання безпеки заходів у столиці на тлі регулярних повідомлень про атаки безпілотників.

    Аналітики зазначають, що регулярні перебої в роботі російської цивільної авіації демонструють зростаючий вплив повітряних загроз на критичну інфраструктуру. Йдеться не лише про військовий аспект, а й про економічні наслідки — від зриву логістики до втрат авіакомпаній та підвищення навантаження на альтернативні транспортні маршрути.

    Станом на зараз російська влада не повідомляла про остаточні наслідки нічної атаки, а також не уточнювала, скільки саме рейсів було скасовано або перенаправлено.

  • Аеропорт Львова готується до відновлення рейсів

    Аеропорт Львова готується до відновлення рейсів

    Міжнародний аеропорт “Львів” імені Данила Галицького робить кроки для потенційного відновлення рейсів цивільної авіації навіть в умовах воєнного стану. За словами представників аеропорту, питання безпеки для пасажирів, літаків та інфраструктури є головним пріоритетом.

    Пресслужба аеропорту повідомила, що вже розроблено операційний документ евакуації пасажирів, а також проводяться регулярні тренування процедур евакуації. Крім цього, триває технічна підтримка і моніторинг усіх інформаційних систем, що забезпечують безперебійну роботу аеропорту.

    “Ми підтримуємо інфраструктуру летовища в операційному стані, адже у разі повного закриття, відновлення роботи може зайняти роки”, – йдеться в повідомленні аеропорту.

    Попри війну, 30% довоєнного персоналу продовжують підтримувати аеропорт у робочому стані, забезпечуючи мінімально необхідні операції.

    Ідея відновлення польотів в Україні під час війни активно обговорюється. У жовтні 2024 року Міністерство розвитку громад презентувало дорожню карту для відкриття повітряного простору в умовах воєнного стану.

    За словами експерта з компанії Marsh McLennan Кріспіна Еллісона, до кінця січня 2025 року до шести авіакомпаній можуть розпочати роботу в одному з аеропортів України. Однак для цього необхідне страхування авіаперевезень – ключовий фактор, який поки що залишається складним для реалізації.

    Попри зусилля, ідея відновлення польотів отримала критику з боку військових експертів. Полковник Військово-повітряних сил України Олександр Лиходід зазначив, що забезпечити повну протиповітряну оборону аеропортів і маршрутів у поточних умовах неможливо. Він назвав цю ініціативу “авантюрою”, яка може призвести до трагічних наслідків.

    Львівський аеропорт залишається символом стійкості та готовності до відновлення роботи. Однак реалізація цих планів залежатиме від безпекової ситуації, вирішення питань страхування та здатності забезпечити повну авіаційну безпеку.