Golosnovinua.com

Позначка: Цивільний кодекс

  • IPI попереджає: Цивільний кодекс може вдарити по свободі слова

    IPI попереджає: Цивільний кодекс може вдарити по свободі слова

    Міжнародний інститут преси (IPI) звернувся до Верховної Ради України із закликом переглянути окремі положення проєкту нового Цивільного кодексу, який наразі готується до другого читання. У міжнародній організації наголошують, що частина запропонованих норм може створити суттєві ризики для свободи слова, ускладнити діяльність журналістів-розслідувачів, а також негативно вплинути на доступ суспільства до інформації, що становить публічний інтерес.

    Про це повідомляє пресслужба IPI.

    У заяві організації підкреслюється, що запропонований законопроєкт містить низку положень, які можуть вплинути на баланс між захистом приватності та правом суспільства на отримання інформації. Зокрема, йдеться про потенційні обмеження в роботі медіа, посилення юридичних ризиків для викривачів корупції, а також можливі перешкоди у використанні відкритих даних і цифрового контенту для журналістських розслідувань.

    IPI закликає українських законодавців або вилучити проблемні норми, або суттєво їх доопрацювати до моменту ухвалення документа у другому читанні, аби уникнути створення правових колізій, які можуть бути використані для тиску на медіа або обмеження свободи слова.

    Одним із ключових застережень міжнародної організації є відсутність у проєкті достатніх гарантій захисту викривачів корупції. У IPI звертають увагу, що у нинішній редакції документу такі особи можуть залишатися вразливими до позовів про відшкодування збитків, що, на думку експертів, може мати стримувальний ефект і фактично зменшити кількість повідомлень про порушення в органах влади та бізнесі.

    Окреме занепокоєння викликає положення про так зване “право на забуття”, яке, за оцінкою IPI, може застосовуватися не лише до застарілої або неактуальної інформації, а й до архівних журналістських матеріалів. Це, як застерігають у міжнародній організації, може призвести до вимог видалення публікацій, які навіть через роки залишаються важливими з точки зору суспільного інтересу, зокрема матеріалів розслідувань або викриттів корупційних схем.

    Ще одним проблемним аспектом називається розширене трактування конфіденційності листування, яке в проєкті поширюється не лише на фізичних осіб, а й на компанії, як приватні, так і державні. У IPI вважають, що це може створити додаткові юридичні бар’єри для журналістів, які працюють із документами, внутрішньою перепискою або іншими матеріалами, що можуть мати значну суспільну вагу, особливо у випадках викриття зловживань або корупції.

    Також у міжнародному інституті підтримали застереження Ради Європи щодо норм, які передбачають необхідність отримання згоди на використання імені або зображення особи. На думку експертів, такі вимоги можуть ускладнити використання відкритих державних реєстрів та баз даних, які часто є ключовим джерелом інформації для журналістських розслідувань, аналітики та громадського контролю.

    IPI підкреслює, що подібні положення потребують особливо ретельного перегляду з урахуванням міжнародних стандартів у сфері свободи вираження поглядів і доступу до інформації. У заяві наголошується, що в умовах війни роль незалежних медіа є особливо важливою, оскільки суспільство потребує як захисту від дезінформації, так і максимально можливого доступу до перевіреної та суспільно значущої інформації.

    Що стосується самого законопроєкту, нову редакцію Цивільного кодексу Верховна Рада України підтримала у першому читанні 28 квітня. Законопроєкт №15150 наразі перебуває на етапі підготовки до другого читання, під час якого парламент має розглянути правки та пропозиції. Після першого голосування документ неодноразово зазнавав критики з боку медійних організацій, правозахисників та експертів, які застерігають про можливі ризики для свободи слова, розвитку незалежної журналістики та доступу до публічної інформації.

    На тлі цих дискусій продовжується ширша європейська та міжнародна увага до стану свободи слова в Україні, особливо в умовах повномасштабної війни, коли інформаційна безпека держави має балансувати з принципами відкритості та демократичності. Експерти наголошують, що будь-які зміни до цивільного законодавства повинні враховувати не лише внутрішні потреби правової системи, а й міжнародні зобов’язання України у сфері захисту прав людини та свободи медіа.

  • У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві протестували проти нового Цивільного кодексу

    У Києві в Маріїнському парку відбулася акція протесту проти нового проєкту Цивільного кодексу України, який Верховна Рада підтримала у першому читанні. Подія зібрала громадських активістів, правозахисників та небайдужих громадян, які висловили занепокоєння окремими положеннями законопроєкту та вимагали його суттєвого доопрацювання до другого читання.

    Учасники акції прийшли з плакатами, на яких були написані різні гасла: «Красти землю – це теж доброзвичайність?», «Київ проти 15150», «15150 тільки для депутатів», «Ганьба» та інші. Люди наголошували, що документ має значний вплив на базові правові механізми держави та права громадян, тому не може ухвалюватися без широкого суспільного обговорення та врахування правок експертного середовища.

    Під час протесту в Маріїнському парку лунали скандування: «Руки геть від прав людини!», «Українська земля не для дерибану!» та «Не допустимо відкат!». Протестувальники заявляли, що низка положень нового Цивільного кодексу викликає серйозні запитання щодо їх відповідності принципам правової держави та захисту громадянських свобод.

    Основними претензіями до законопроєкту учасники акції називають потенційні зміни у визначенні поняття родини, можливі корективи у сфері права власності та механізмах захисту державного майна. Окремо висловлюється занепокоєння, що деякі норми можуть ускладнити роботу журналістів-розслідувачів та обмежити доступ до інформації, яка становить суспільний інтерес.

    На думку частини учасників, нова редакція Цивільного кодексу потребує додаткового аналізу з боку правників, профільних експертів та громадських організацій, оскільки може вплинути на баланс між державним регулюванням, приватною власністю та свободою слова.

    Передісторія

    28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Документ фактично має замінити чинну редакцію, яка діє вже багато років та регулює ключові цивільно-правові відносини в країні — від права власності до сімейних і договірних відносин.

    Попередній варіант законопроєкту вже викликав суспільний резонанс через низку спірних норм, зокрема щодо сімейного законодавства. У ході дискусій найбільш критиковані положення були переглянуті, зокрема пропозиції щодо зниження шлюбного віку до 14 років було вилучено після суспільного обговорення.

    Втім, оновлена редакція документа також стала предметом критики. Громадські активісти та правозахисні організації заявляють, що низка формулювань залишаються недостатньо чіткими або можуть створити ризики для прав громадян. У березні в Києві вже проходив «Марш жінок», учасники якого виступали проти окремих положень нового Цивільного кодексу, а 5 травня в столиці відбулася ще одна акція протесту.

    Також учасники попередніх зібрань повідомляли про випадки, які вони розцінювали як спроби обмеження змісту плакатів з боку правоохоронців, зокрема вимоги прибрати окремі написи.

    Окремо зазначається, що представники Європейського Союзу, серед яких посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, заявили про аналіз положень проєкту Цивільного кодексу на відповідність європейським стандартам права.

    Наразі обговорення законопроєкту триває, а громадські організації закликають до відкритого діалогу та внесення змін до документа до його розгляду у другому читанні у Верховній Раді України.

  • «Слово, яке всіх збентежило»: Руслан Стефанчук пояснив, що таке «доброзвичайність» і чому це не випадковий термін

    «Слово, яке всіх збентежило»: Руслан Стефанчук пояснив, що таке «доброзвичайність» і чому це не випадковий термін

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відреагував на хвилю критики довкола нового терміна «доброзвичайність», який з’явився у проєкті оновленого Цивільного кодексу України, і детально пояснив його зміст та походження. За словами спікера парламенту, це не штучно вигадане слово, а свідомий крок до оновлення юридичної мови відповідно до європейських стандартів.

    У своєму поясненні Стефанчук зазначив, що «доброзвичайність» є українським відповідником латинського поняття boni mores, яке широко використовується в правових системах європейських країн. Цей термін у перекладі означає «добрі звичаї» або «моральні норми суспільства», але в українському законодавстві тривалий час застосовувалося інше формулювання — «моральні засади суспільства», що має радше пострадянське походження.

    Саме тому, за словами голови парламенту, у новому Цивільному кодексі вирішили відійти від застарілої термінології та запровадити більш точний і водночас автентичний український відповідник. «Доброзвичайність» утворена від слів «добро» і «звичай» і покликана передати зміст європейського правового підходу без калькування чи запозичення іншомовних конструкцій.

    Він підкреслив, що над текстом кодексу працює спеціальна філологічна група, яка займається адаптацією юридичних понять до сучасної української мови. Очолює цю групу правник і мовознавець Сергій Головатий. Основне завдання команди — знайти точні українські відповідники для понять, які раніше або не мали усталених аналогів, або використовувалися у формі прямих запозичень.

    Стефанчук також звернув увагу, що в українському праві вже давно використовуються подібні мовні конструкції, які ні в кого не викликають подиву. Зокрема, це такі терміни, як «добросовісність», «доброчесність» і «добропорядність». Усі вони мають спільну логіку побудови і походять із тієї ж правової традиції.

    Водночас він досить різко прокоментував критику нового слова, зазначивши, що спроби висміяти чи дискредитувати термін «доброзвичайність» є поверхневими і часто свідчать про нерозуміння юридичної суті питання. Більше того, за його словами, заперечення таких понять фактично ставить під сумнів і ті норми, які вже давно закріплені в антикорупційному законодавстві.

    «Атакуючи “доброзвичайність” як нібито незрозумілий термін, ви атакуєте й основи антикорупційного законодавства», — наголосив спікер.

    Окремо він підкреслив, що парламент не закривається від критики і готовий до професійного обговорення всіх нововведень. Проєкт Цивільного кодексу наразі перебуває на етапі підготовки до другого читання, і всі зацікавлені сторони можуть подавати свої пропозиції та зауваження.

    Дискусія навколо «доброзвичайності» стала показовою для ширшого процесу — оновлення українського законодавства відповідно до європейських правових стандартів. У цьому контексті мова йде не лише про зміну окремих слів, а про трансформацію всієї правової культури — від радянських підходів до сучасної європейської моделі.

    Експерти зазначають, що подібні зміни є неминучими, адже право — це не лише норми, а й мова, якою вони формулюються. Від точності термінів залежить їхнє тлумачення в судах, застосування в практиці та загальне розуміння громадянами.

    Історія з «доброзвичайністю» виходить далеко за межі одного слова. Вона демонструє, як формується нова юридична мова України — більш самостійна, точна і водночас інтегрована в європейський правовий простір.

  • Цивільний кодекс перепишуть із боями: Тарас Качка попередив про складні дебати перед фінальним голосуванням

    Цивільний кодекс перепишуть із боями: Тарас Качка попередив про складні дебати перед фінальним голосуванням

    В Україні триває підготовка до одного з наймасштабніших оновлень законодавства за останні роки — нової редакції Цивільного кодексу. Документ уже підтримано в першому читанні, однак попереду — тривалий і непростий процес доопрацювання, який може затягнутися на кілька місяців.

    Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час брифінгу у Києві. За його словами, ключовим етапом стане період між першим і другим читанням, коли до документа внесуть критично важливі правки.

    «Перед другим читанням відбудуться справді складні та інклюзивні дебати. Нам знадобиться кілька місяців, щоб підготувати кодекс, адже його легітимність залежить від сприйняття суспільством», — наголосив Тарас Качка.

    За словами урядовця, найбільше дискусій викликають положення, пов’язані із сімейним правом. Саме цей розділ став предметом активної критики з боку експертів, громадськості та правозахисників.

    Зокрема, у суспільстві активно обговорювалися питання регулювання цивільних шлюбів, процедур розлучення, а також потенційні зміни до мінімального віку для укладення шлюбу. Хоча найбільш суперечливі норми — зокрема можливість укладення шлюбу з 14 років у певних випадках — були виключені з версії, ухваленої в першому читанні, дискусії довкола них не вщухають.

    Віцепрем’єр підкреслив, що уряд прагне знайти баланс між модернізацією законодавства та захистом прав громадян. За його словами, обговорення таких чутливих тем, як дискримінація, сімейні відносини та приватне право, є необхідним етапом реформування.

    Оновлення Цивільного кодексу відбувається на тлі загального курсу України на європейську інтеграцію. Чинний документ, який був ухвалений ще на початку 2000-х років, уже не відповідає сучасним реаліям — ані економічним, ані соціальним.

    Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук раніше зазначав, що робота над новою редакцією тривала понад сім років. До її розробки було залучено сотні юристів, науковців і практиків з усієї країни.

    За задумом авторів, новий кодекс має не лише оновити правові норми, а й закласти основу для сучасного приватного права в Україні. Йдеться про врегулювання майнових відносин, цифрових активів, нових форм бізнесу, а також захисту прав людини в умовах цифрової економіки.

    Водночас експерти зазначають, що масштабність змін автоматично означає складність їхнього впровадження. Будь-які новації у сфері цивільного права безпосередньо впливають на життя громадян — від сімейних відносин до ведення бізнесу.

    Саме тому, як наголошує Тарас Качка, головним завданням є досягнення суспільного консенсусу. Без цього документ ризикує стати джерелом нових конфліктів замість їх вирішення.

    У парламенті очікують, що друге читання стане ключовим етапом, під час якого депутати розглянуть усі поправки та визначать остаточну редакцію документа. Не виключено, що обговорення супроводжуватиметься гострими політичними дискусіями.

    Новий Цивільний кодекс України перебуває на етапі глибокого доопрацювання. Його ухвалення може стати однією з найважливіших правових реформ останніх років, однак шлях до фінального голосування обіцяє бути складним і тривалим.

  • Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Власницю ресторану у Рівному зобов’язали сплатити борг за 15 років користування землею

    Рівненський апеляційний суд переглянув справу щодо користування земельною ділянкою без договору та ухвалив рішення на користь міської ради. Сума стягнення з власниці ресторану перевищила 118 тисяч гривень.

    Спір виник через те, що об’єкт нерухомості – ресторан, який належить відповідачці, розташований на землі комунальної власності. Договір оренди при цьому не укладався, а орендна плата протягом 15 років не надходила.

    Місцевий суд частково задовольнив позов, стягнувши лише 4,7 тисячі гривень. Однак міська рада подала апеляцію, обґрунтовуючи вимоги нормативною грошовою оцінкою ділянки та затвердженими ставками орендної плати.

    Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що розрахунок міськради підтверджується належними доказами, а відсутність договору оренди не звільняє фактичного користувача від сплати коштів. Таким чином, апеляція була задоволена в повному обсязі.

    Суд визнав, що власниця ресторану безпідставно зберегла у себе кошти, які мала б сплатити громаді, й постановив стягнути з неї недоотриманий дохід.

    Це рішення ще раз підкреслює, що використання землі без належного оформлення документів може обернутися значними фінансовими втратами для підприємців.