Golosnovinua.com

Позначка: Данія

  • Скандинавський розкол: телефонна розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним викликала публічне обурення Данії та Швеції

    Скандинавський розкол: телефонна розмова лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним викликала публічне обурення Данії та Швеції

    Традиційна єдність країн Північної Європи дала несподівану тріщину через неоднозначну дипломатичну ініціативу щодо Російської Федерації. Дев’яностохвилинна телефонна розмова президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським лідером Володимиром Путіним спровокувала гостру критику з боку керівництва Данії та Швеції. Цей інцидент, який стався на тлі засідання Північної ради в Гельсінкі, став рідкісним публічним проявом розбіжностей між державами, які зазвичай виступають єдиним монолітним фронтом у питаннях потужної підтримки України та посилення санкційного тиску на Москву.

    Ініціаторами прямого контакту виступили Стубб та Стьоре, які нещодавно приймали в Осло черговий раунд мирних консультацій. Під час розмови політики закликали Кремль негайно припинити повномасштабне вторгнення та розпочати предметні переговори для досягнення сталого миру в Європі. Фінський та норвезький лідери окремо наголосили, що виступають виключно як очільники своїх суверенних держав, а не від імені всієї об’єднаної Європи. Одразу після завершення спілкування з російським президентом вони зателефонували Володимиру Зеленському, який подякував їм за активну підтримку. Проте такий дипломатичний алгоритм не зміг вгамувати обурення найближчих регіональних союзників.

    Найбільш жорстку та безкомпромісну оцінку цим подіям дала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен. Вона відверто заявила про свій глибокий скептицизм щодо доцільності таких неузгоджених самостійних кроків, провівши пряму паралель із сумнозвісними сольними візитами до Москви угорського прем’єра Віктора Орбана. Очільниця данського уряду наголосила на повній відсутності будь-яких ознак готовності Росії до реального миру, вказавши на щоденну гібридну агресію проти європейських держав та невпинну ескалацію на українському фронті. Офіційний пресреліз Кремля за підсумками дзвінка, який лише підтвердив максималістську та жорстку позицію Путіна, додав ще більше аргументів критикам цієї дипломатичної спроби.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтримав свою данську колегу, обравши дещо м’якшу, але так само несхвальну риторику. Він відзначив, що проведення подібних сепаратних переговорів несе серйозний ризик роздроблення спільноєвропейської позиції, підкресливши марність сподівань на конструктив з боку чинного російського керівництва. Зіткнувшись із такою хвилею нерозуміння, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре спробував захистити свій крок, аргументуючи його необхідністю підтримувати бодай якісь канали діалогу для доповнення тих політичних сигналів, що надходять від адміністрації США. Попри ці пояснення, демарш яскраво висвітлив різні філософські підходи всередині скандинавського блоку щодо припустимості прямих контактів з агресором.

  • Розколоти Альянс без тотальної окупації: військова розвідка Данії попередила про ризик збройних провокацій Кремля проти сусідів по НАТО

    Розколоти Альянс без тотальної окупації: військова розвідка Данії попередила про ризик збройних провокацій Кремля проти сусідів по НАТО

    Кремлівський режим готується до істотної ескалації гібридного та силового протистояння з країнами Заходу, розглядаючи можливість здійснення зухвалих збройних інцидентів безпосередньо проти держав Північноатлантичного альянсу. Служба військової розвідки Данії виступила з попередженням щодо суттєвої активізації ворожих підривних операцій, констатуючи появу низького, проте постійно зростаючого ризику прямого обмеженого військового нападу Росії на сусідні території блоку. За оцінками європейських аналітиків, подібний крок стане актом відчаю з боку агресора, який шукає будь-які способи зламати міжнародну солідарність, і може бути реалізований уже протягом найближчих місяців. Ворожі випади проти європейських націй ставатимуть дедалі частішими та супроводжуватимуться значно відчутнішими матеріальними й безпековими руйнуваннями, ніж це фіксувалося раніше.

    Очільник данської військової розвідки Томас Аренкіл зазначив, що потенційний удар може набути форми точкових атак із використанням далекобійного ракетного озброєння або ударних безпілотників по критичних інфраструктурних хабах, які забезпечують військову та логістичну підтримку України. Окрім цього, розглядається вкрай цинічний сценарій операцій під чужим прапором із навмисним використанням безпілотників українського виробництва для дискредитації Києва перед союзниками. Ще одним імовірним варіантом провокацій залишається демонстративне розгортання обмеженого військового контингенту в прикордонній смузі під надуманим приводом захисту російськомовних меншин. Справжня мета подібних авантюр полягає не в захопленні чи утриманні нових територій, а в тому, щоб розколоти єдність оборонного союзу, посіяти паніку та перевірити на міцність п’яту статтю колективного захисту.

    Паралельно з військовими провокаціями агресор готує масштабні удари в невидимому просторі. Данське агентство з питань стійкості вже офіційно підвищило рівень загрози для держави, прогнозуючи руйнівні кібератаки проти ключових систем державного управління, енергетичного сектору та банківської сфери. Ці попередження цілком співзвучні із заявами українського керівництва, де президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на високій імовірності розширення російської агресії на сусідні європейські країни, включно з ризиком локальних наземних операцій. Москва намагається перенести тягар війни на європейський континент, сподіваючись паралізувати волю лідерів до спротиву через шантаж та страх великого конфлікту.

    Усвідомлення неминучості подальших російських провокацій вимагає від північних та східних союзників повного демонтажу старих безпекових ілюзій і переходу до превентивної готовності. Здатність демократичного світу своєчасно викривати ворожі маніпуляції під чужим прапором, зміцнювати протиповітряний захист кордонів та посилювати кібернетичні бар’єри є головним запобіжником проти втілення кремлівських планів. Спроби посіяти розбрат між членами оборонного блоку розіб’ються лише за умови абсолютної військової рішучості та безкомпромісного захисту кожного метра союзницької території.

     

  • Стратегічний прорив в Арктиці: США, Данія та Гренландія досягли угоди щодо постійних прав на базування та польоти

    Стратегічний прорив в Арктиці: США, Данія та Гренландія досягли угоди щодо постійних прав на базування та польоти

    Сполучені Штати, Данія та Гренландія уклали історичну угоду, яка гарантує Вашингтону постійні права на доступ, військове базування та польоти на території арктичного острова. Про це повідомляє агентство Reuters.

    Головні деталі та умови домовленостей:

    • Постійний статус і безпека: Угода не має терміну дії та закріплює за США безстрокові можливості для забезпечення оборони регіону. Як зазначив держсекретар Марко Рубіо, Гренландія остаточно закріплюється у зоні стратегічної оборони Північної Америки.
    • Обмеження для супротивників: Документ повністю забороняє країнам, що не входять до блок НАТО (зокрема Росії та Китаю), створювати військові бази або об’єкти на острові. Також вводяться жорсткі обмеження на «чутливі інвестиції» з боку геополітичних конкурентів США.
    • Збереження суверенітету: Попри побоювання та попередні політичні дискусії навколо можливого придбання острова, угода зберігає територіальну цілісність Данії та автономію самої Гренландії, поширюючи дію домовленостей навіть на випадок потенційного здобуття островом незалежності в майбутньому.
    • Масштабування присутності: Очікується подальше розширення військової присутності США на острові, де вже функціонує база Космічних сил США Пітуффік (Pituffik), хоча остаточні параметри нових об’єктів наразі опрацьовуються.

    Цей крок значно посилює позиції Вашингтона та західних союзників у стратегічно важливому Арктичному регіоні.

     

  • Російський фрегат ледь не збив гелікоптер країни НАТО: у Балтійському морі спалахнув небезпечний скандал

    Російський фрегат ледь не збив гелікоптер країни НАТО: у Балтійському морі спалахнув небезпечний скандал

    У Балтійському морі стався небезпечний інцидент між російським військовим кораблем і гелікоптером Військово-повітряних сил Данії, який уже спричинив дипломатичний конфлікт між Копенгагеном і Москвою. Російський фрегат випустив дві сигнальні ракети — flares — у напрямку данського військового гелікоптера Fennec, який виконував планове спостереження за судном у міжнародних водах неподалік Гедсера. Одна з ракет пройшла настільки близько, що, за оцінкою командування ВПС Данії, ситуація могла завершитися значно серйозніше. Про це повідомляє видання TV 2 Nyheder.

    Інцидент стався 14 вересня. Збройні сили Данії офіційно повідомили, що Fennec проводив звичайну фотозйомку російського фрегата, який перебував у міжнародних водах біля південного узбережжя країни. У цей момент із корабля випустили дві сигнальні ракети. Одна з них пройшла на невеликій відстані від гелікоптера. Пошкоджень машини та травм серед екіпажу не зафіксували.

    Flares є піротехнічними засобами, які на морі можуть використовуватися як сигнали попередження або привернення уваги. Водночас їхній пуск безпосередньо у напрямку повітряного судна створює ризик зіткнення та пошкодження. Начальник ВПС Данії Ян Дам заявив, що ракети теоретично могли влучити у гелікоптер. Саме тому військові тепер мають оцінити, чи можна виконувати подібні місії спостереження менш ризикованим способом. У початкових повідомленнях данських ЗМІ також наголошувалося: йдеться не просто про демонстративний сигнал, оскільки траєкторія одного зі снарядів пройшла небезпечно близько до Fennec.

    Міністр оборони Данії Єппе Брус назвав дії російського екіпажу серйозними та непрофесійними. За його словами, інцидент свідчить про те, що російська сторона дедалі більше готова ризикувати під час контактів із силами країн НАТО. Водночас Данія не збирається відмовлятися від спостереження за російськими кораблями в міжнародних водах.

    «Ми маємо абсолютно законне завдання стежити за тим, що відбувається, і Збройні сили продовжуватимуть виконувати його», — пояснив Брус. За його словами, Копенгаген серйозно оцінює подію, але вона не стане причиною для припинення данських операцій спостереження у Балтійському морі.

    Реакція Данії не обмежилася військовими заявами. Російського посла Володимира Барбіна вирішили викликати до Міністерства закордонних справ. Данська влада назвала поведінку російського корабля неприйнятною та наголосила, що гелікоптер перебував у міжнародному просторі й мав право виконувати там поставлене завдання. У матеріалі, що став основою для повідомлень про інцидент, зазначалося, що Копенгаген офіційно викликав російського дипломата після інциденту.

    Ситуація, однак, отримала продовження вже з боку Москви. Росія висунула Данії зустрічні звинувачення. За даними Reuters із посиланням на російські державні ЗМІ, посол Барбін передав Копенгагену ноту протесту, в якій заявив про нібито «небезпечні маневри» данських військових гелікоптерів поблизу російських кораблів. Москва стверджує, що саме дії Данії могли створити загрозу безпеці мореплавства.

    Російська сторона також пригадала інший епізод, який, за її твердженням, стався в серпні 2025 року. Тоді данський гелікоптер нібито здійснював польоти на невеликій висоті над російським кораблем «Віце-адмірал Кулаков» та не встановив радіозв’язок із його екіпажем. Незалежного підтвердження російського опису того інциденту Reuters не наводить. Речник Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи нинішню подію, заявив, що не має достатньої інформації для детальної відповіді.

    Додаткової гостроти історії надали супутникові знімки району Балтійського моря. Данські журналісти проаналізували дані Copernicus Sentinel та інформацію про рух суден. Приблизно за 30 кілометрів на південь від острова Мен вони побачили два великі кораблі, яких не вдалося зіставити з доступними даними систем відстеження.

    Один із невідомих кораблів, за приблизною оцінкою, мав довжину 120–130 метрів. Це співставно з розмірами деяких російських фрегатів. Водночас підтвердити, що обидва кораблі були саме російськими військовими суднами, не вдалося. Військові кораблі, на відміну від цивільних, нерідко не транслюють інформацію через автоматичну ідентифікаційну систему, тому відсутність судна на цифровій карті сама собою не доводить його російське походження.

    Інцидент відбувається на тлі різкого підвищення напруженості у Балтійському регіоні. Financial Times пише, що данські посадовці розглядають поведінку Росії як частину ширшої тенденції до більш агресивних і ризикованих дій поблизу країн НАТО. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен та міністр оборони наголосили, що такі дії не повинні змусити європейські країни відступити від підтримки України.

    Тривога в регіоні посилюється й іншими подіями. 14 вересня у Польщі поблизу узбережжя Балтійського моря знайшли безпілотник, який польська влада попередньо назвала російським військовим дроном. Подробиці його походження й завдання на момент перших повідомлень ще з’ясовувалися.

    15 вересня НАТО також довелося реагувати на ще один повітряний інцидент — винищувачі Альянсу збили безпілотник над Литвою. За інформацією Associated Press, апарат ніс вибухівку й увійшов у повітряний простір країни з боку Білорусі. Його точне походження ще встановлювали. На цьому тлі інцидент із данським гелікоптером сприймається вже не як ізольована подія, а як частина дедалі нервовішої ситуації на північно-східному фланзі НАТО.

    У самій Данії прямо пов’язують посилення військової готовності з російською загрозою. Міністерство оборони країни зазначає, що безпекова ситуація в Балтійському регіоні істотно погіршилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Данські військові беруть участь у передовій присутності НАТО в країнах Балтії та Польщі, яка покликана посилити стримування та продемонструвати готовність Альянсу захищати свою територію.

    Копенгаген паралельно нарощує власні оборонні можливості. Данія інвестує у протиповітряну і протиракетну оборону, берегові ракетні системи, морське спостереження та патрульну авіацію. Зокрема, у 2026 році уряд вирішив придбати два літаки P-8A Poseidon для посилення спостереження в Арктиці та Північній Атлантиці.

    Однак нинішня ситуація вирізняється тим, що небезпечне зближення відбулося не під час навчань чи безпосереднього бойового зіткнення, а під час звичайної місії спостереження в міжнародному просторі. Саме ця обставина робить подію особливо чутливою для НАТО: навіть сигнальний засіб, запущений на невеликій дистанції, може призвести до аварії, після якої сторонам доведеться вирішувати вже значно серйознішу кризу.

    Важливо й те, що в офіційних повідомленнях поки немає інформації про застосування російським фрегатом бойової ракети або штатного корабельного озброєння проти данського гелікоптера. Данські військові говорять саме про дві flares — піротехнічні сигнальні засоби. Тому формулювання про «ракетну атаку» потребує уточнення: йдеться про небезпечний пуск сигнальних ракет у напрямку літака, а не підтверджений бойовий ракетний удар.

    При цьому для Копенгагена принципове питання полягає не лише в типі використаного боєприпасу, а в самому факті його спрямування до данського повітряного судна. Одна ракета пройшла зовсім поруч із гелікоптером, і данське військове керівництво не виключає можливості влучання. Тобто навіть якщо екіпаж російського корабля мав намір лише попередити або відігнати Fennec, обраний спосіб створив реальний ризик для людей та військової техніки.

    Поки що Данія відповідає дипломатичними засобами і не оголосила про зміну правил поведінки своїх військових у регіоні. Навпаки, Єппе Брус наголосив, що спостереження за російськими кораблями продовжиться. Москва, своєю чергою, відкидає відповідальність і переводить звинувачення на Копенгаген. Таким чином, сторони вже фактично сформували дві протилежні версії події.

    На тлі ширшого протистояння Росії та НАТО навіть такий епізод може мати наслідки, значно більші за його початковий масштаб. Балтійське море давно стало одним із найчутливіших районів європейської безпеки, де одночасно працюють військова авіація, кораблі, розвідка та системи спостереження кількох держав. Чим частіше такі сили опиняються на небезпечно малій відстані одна від одної, тим вищим стає ризик помилки або неправильного трактування дій іншої сторони.

    Саме тому історія з російським фрегатом і данським Fennec уже вийшла далеко за межі звичайного морського інциденту. Вона стала ще одним сигналом того, наскільки крихкою залишається ситуація на східному і північному флангах НАТО — і наскільки швидко звичайна місія спостереження може перетворитися на міжнародну кризу.

  • Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Країни Балтійського моря планують створити спільну оперативну групу з протидії безпілотникам, яка дозволить державам значно швидше обмінюватися інформацією та реагувати на потенційні гібридні атаки.

    Про ініціативу заявив міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт напередодні зустрічі з колегами з країн Балтійського регіону у німецькому Фленсбурзі.

    І хоча формально Росію у зв’язку з конкретними останніми інцидентами Берлін не звинувачує, контекст очевидний: після початку повномасштабної війни РФ проти України Балтійське море стало одним із найбільш напружених регіонів Європи.

    Тут фіксували пошкодження підводних кабелів, інциденти навколо газопроводів, підозри у диверсіях, а тепер дедалі більше уваги привертають невідомі безпілотники.

    Добріндт попередив: гібридні атаки можуть уже найближчими місяцями вийти на новий рівень.

    Вісім країн НАТО і Росія

    Географія Балтійського моря робить ситуацію особливо цікавою. Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО майже все узбережжя Балтики, за винятком російської території, належить країнам Альянсу.

    До Балтійського моря мають вихід вісім членів НАТО: Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща. Дев’ята прибережна держава — Росія. Саме тому після 2022 року Балтійський регіон набув особливого військово-стратегічного значення.

    Через море проходять критично важливі енергетичні та телекомунікаційні маршрути, а на його берегах розташовані великі порти, військові об’єкти й логістичні вузли НАТО.

    Що саме створюють країни

    Наразі мова не йде про нову армію чи окрему систему протиповітряної оборони.

    Ключове завдання майбутньої оперативної групи — максимально швидкий обмін інформацією. Якщо невідомий безпілотник або інша потенційна загроза з’являється в одній країні, дані про неї мають оперативно отримувати сусіди.

    Це дозволить швидше визначати маршрути польоту, потенційні цілі, характер загрози та координувати відповідь. Саме швидкість обміну інформацією Добріндт назвав однією з основних цілей майбутньої групи.

    Європа боїться не лише дронів

    Безпілотники — лише частина значно ширшої проблеми.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Балтійському морі відбулася ціла серія підозрілих інцидентів із критичною інфраструктурою. Особливе занепокоєння викликають підводні телекомунікаційні кабелі та газопроводи.

    Reuters зазначає, що протягом останніх років у регіоні сталося багато інцидентів, які розглядалися як можливі акти саботажу. Саме через це країни НАТО дедалі частіше говорять не про класичний військовий напад, а про гібридні операції.

    Їхня особливість полягає у тому, що межа між випадковою аварією, кримінальним злочином, диверсією та діями іншої держави може бути навмисно розмитою. І це ускладнює відповідь.

    Дрон із вибухівкою біля важливого німецького аеропорту

    Додатковим поштовхом для Німеччини став нещодавній інцидент у районі аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня там виявили безпілотник із вибухівкою.

    Цей аеропорт має особливе значення, оскільки є великим логістичним вузлом і використовується, зокрема, для військової логістики. Німецька влада офіційно не звинуватила жодну іноземну державу в причетності до інциденту.

    Окремі політики вказували на можливий російський слід, але це не встановлений факт, а Москва відкинула такі звинувачення. Саме тому в інформаційному плані Берлін діє обережно. Але паралельно Німеччина нарощує практичні можливості протидії безпілотникам.

    «Загроза всюдисуща»

    Добріндт попередив, що Європа вже зараз стикається з постійним тиском.

    За його словами, іноземні держави щодня намагаються підірвати демократію, безпеку та економічну силу Європейського Союзу. Особливо показове інше його попередження: такі атаки можуть «набути нового виміру в найближчі місяці», а гібридна загроза є «всюдисущою».

    Саме це пояснює, чому країни Балтійського моря хочуть створити механізм постійної координації зараз, а не чекати великого інциденту.

    Україна вже показала Європі, наскільки змінилася війна

    І тут український досвід має для Європи особливе значення.

    Повномасштабна війна продемонструвала, що безпілотники перестали бути допоміжним інструментом і перетворилися на один із ключових елементів сучасних бойових дій.

    Дешеві апарати можуть вести розвідку, коригувати удари, атакувати техніку та інфраструктуру. Значно складніші системи здатні долати сотні кілометрів. Але для європейських держав проблема ще ширша. Безпілотник необов’язково має здійснити атаку, щоб створити кризу.

    Його поява біля військової бази, аеропорту, електростанції, порту чи іншого критичного об’єкта вже змушує владу реагувати, зупиняти роботу, піднімати сили безпеки та встановлювати походження апарата.

    І якщо оператор або держава, яка стоїть за польотом, залишаються невідомими, виникає саме та «сіра зона», яка є характерною для гібридних операцій.

    Балтика перетворюється на одну з найзахищеніших зон Європи

    Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО стратегічна ситуація в регіоні кардинально змінилася.

    Тепер Альянс має значно більше можливостей для координації оборони практично по всьому периметру Балтійського моря. А створення спільної антидронової оперативної групи може стати ще одним елементом цієї нової архітектури.

    Йдеться не про «європейський купол», який автоматично збиватиме все над Балтійським морем. На нинішньому етапі завдання значно практичніше: побачити загрозу раніше, швидше зрозуміти, що відбувається, негайно передати інформацію сусідам і скоординувати реакцію.

    І саме це може стати моделлю для інших регіонів Європи.

    Бо після чотирьох років великої війни в Україні європейські столиці дедалі більше готуються не тільки до класичного військового протистояння.

    Вони готуються до ситуації, коли атака може початися без оголошення війни, без військової форми і навіть без можливості одразу встановити, хто саме її здійснив.

    Саме для такого сценарію країни Балтійського моря тепер і створюють спільний механізм реагування.

  • Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    До Києва 23 серпня прибули лідери одразу шести європейських країн — Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. Іноземних гостей на столичному вокзалі зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Візит відбувається напередодні Дня Незалежності України та передбачає як двосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, так і спільні переговори. Українська сторона вже анонсувала важливі рішення та заяви.

    Про прибуття делегацій повідомив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

    За його словами, вранці 23 серпня він особисто зустрів на залізничному вокзалі представників країн Північної Європи та Балтії.

    «Напередодні Дня незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники поруч із нами», — наголосив глава української дипломатії.

    Серед гостей, прибуття яких уже підтверджено, — президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Литви Гітанас Наусєда. Українська сторона також повідомила про представників керівництва Естонії та Латвії.

    Очікується, що протягом дня іноземні політики проведуть низку окремих і спільних зустрічей із президентом Володимиром Зеленським.

    У Києві проведуть окремий саміт

    Офіційний уряд Норвегії підтвердив, що Йонас Гар Стере 23 серпня перебуває у Києві разом з іншими керівниками держав Північної Європи та Балтії.

    Норвезька сторона повідомила, що Стере має взяти участь у саміті України та Nordic-Baltic країн, відзначенні Дня Державного Прапора та зустрічах з українською владою.

    Таким чином, сьогоднішній приїзд є не лише символічним візитом до Дня Незалежності, а й частиною окремого міжнародного переговорного формату.

    У норвезькому уряді наголосили, що головною темою залишається підтримка України на тлі російської війни.

    «Український народ щодня живе з наслідками жорстокої війни Росії. Останнім часом ми бачили ескалацію ракетних і дронових атак на українські міста, будинки та критичну інфраструктуру», — зазначив Стере.

    Він додав, що боротьба України за свободу, незалежність та право самостійно визначати власне майбутнє залишається причиною, через яку Норвегія продовжуватиме підтримувати Київ.

    Про що говоритимуть із Зеленським

    Сибіга повідомив, що заплановані як двосторонні, так і багатосторонні переговори з Володимиром Зеленським.

    Українська сторона поки не оприлюднила повного порядку денного та змісту рішень, які можуть бути оголошені за результатами зустрічей.

    Однак попередні переговори Києва з країнами Північної Європи та Балтії дозволяють визначити ключові напрями співпраці.

    Це, передусім, постачання Україні озброєння, зміцнення системи протиповітряної оборони, довгострокове фінансування оборони, санкційний тиск на Росію, гарантії безпеки та умови можливого мирного процесу.

    20 серпня Сибіга під час переговорів із високою представницею ЄС Каєю Каллас окремо наголошував на необхідності додаткових можливостей ППО, зокрема протибалістичних систем, посилення санкцій проти російського виробництва балістичних ракет та подальшого використання заморожених активів РФ на користь України.

    Тож ці питання можуть стати частиною ширшого переговорного контексту і під час сьогоднішнього саміту.

    Північна Європа та Балтія стали одним із ключових блоків підтримки України

    Країни Північної Європи та Балтії протягом повномасштабної війни сформували один із найпослідовніших регіональних блоків підтримки України.

    Формат NB8 об’єднує Данію, Естонію, Фінляндію, Ісландію, Латвію, Литву, Норвегію та Швецію.

    У червні 2026 року на саміті в Таллінні представники цих країн знову підтвердили підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також заявили про необхідність поставити Київ у максимально сильну позицію для досягнення справедливого та тривалого миру.

    Лідери також виступили за подальший тиск на Москву з вимогою погодитися на повне та безумовне припинення вогню.

    Для України співпраця з цими державами має не лише політичне значення.

    Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії протягом війни надавали Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а частина з них входить до числа найбільших донорів України у співвідношенні до власного ВВП.

    Стубб став одним із найпомітніших партнерів Зеленського

    Особливу роль у міжнародних переговорах останнім часом відіграє президент Фінляндії Александр Стубб.

    Він регулярно бере участь у зустрічах із Зеленським та міжнародних форматах, присвячених гарантіям безпеки й можливому завершенню війни.

    Стубб також був одним із учасників попереднього великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії, який відбувся в Києві 24 лютого 2026 року.

    Тоді учасники спільно закликали Росію припинити незаконну агресію та погодитися на припинення вогню.

    У спільній заяві було зафіксовано, що будь-який майбутній мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, Статуті ООН, суверенітеті та територіальній цілісності України.

    Данія залишається одним із головних військових партнерів

    Метте Фредеріксен також неодноразово відвідувала Україну після початку повномасштабної війни.

    Данія стала однією з перших держав, яка погодилася передати Україні винищувачі F-16, а згодом започаткувала так звану данську модель фінансування українського оборонно-промислового комплексу.

    Її суть полягає в тому, що західні партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, замість того щоб закуповувати всю техніку виключно за кордоном.

    Цю модель згодом почали використовувати й інші партнери Києва.

    Саме розвиток українського оборонного виробництва залишається одним із напрямів, які Україна активно просуває у відносинах із країнами Північної Європи.

    Норвегія говорить про довгострокову підтримку

    Норвегія також наголошує, що допомога Україні має бути не ситуативною, а довгостроковою.

    Під час попереднього візиту до Києва Стере заявляв, що Україна повинна отримати достатню підтримку, щоб залишатися у сильній позиції навіть у разі майбутнього припинення вогню. Він також наголошував на необхідності реальних гарантій безпеки, які мають підтримувати і Європа, і Сполучені Штати.

    Норвезький прем’єр говорив і про можливість створення багатонаціональних механізмів підтримки України після потенційного припинення бойових дій.

    Ця тема особливо актуальна зараз, коли Київ наполягає, що будь-які домовленості з Росією повинні супроводжуватися конкретними гарантіями, здатними запобігти повторній агресії.

    Візит відбувається у символічний момент

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — 35-ту річницю проголошення Незалежності.

    Тому одночасне прибуття до Києва групи європейських лідерів має і сильне символічне значення.

    Сибіга прямо пов’язав їхній візит із демонстрацією того, що Україна залишається не сама у протистоянні російській агресії.

    При цьому це вже не перший випадок, коли президенти та прем’єри європейських держав приїжджають до столиці України у ключові для країни дати.

    24 лютого 2026 року в Києві також відбувся великий саміт лідерів України та Nordic-Baltic країн. Тоді до столиці прибули керівники Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Норвегії та інших держав, а переговори були присвячені підтримці України, санкціям проти Росії, ППО, енергетичній стійкості та гарантіям безпеки.

    У Києві обмежили рух через іноземні делегації

    Через візити міжнародних делегацій у столиці запровадили тимчасові обмеження руху.

    Раніше повідомлялося, що з 22 до 25 серпня на окремих ділянках у центрі та чотирьох районах Києва можливі перекриття та зміни організації дорожнього руху.

    Такі заходи традиційно застосовують під час пересування іноземних глав держав і урядів з міркувань безпеки.

    Одночасно в Україні перебувають й інші закордонні представники. Зокрема, раніше повідомлялося про приїзд колишнього спеціального представника президента США з питань України Кіта Келлога.

    Яких заяв чекати

    Сибіга окремо анонсував, що за підсумками переговорів очікуються «важливі рішення та важливі заяви».

    Що саме мається на увазі, станом на момент підготовки матеріалу офіційно не розкривається.

    Втім, попередні зустрічі у форматі Україна — NB8 завершувалися спільними політичними заявами щодо військової допомоги, майбутніх гарантій безпеки, санкційного тиску на Москву та підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.

    Сам Зеленський після червневого саміту NB8 заявляв, що взаємодія з країнами Північної Європи та Балтії вже дає «конкретні результати» для наближення миру й зміцнення європейської безпеки.

    Тому візит одразу шести лідерів до Києва напередодні головного державного свята України може мати значно більше значення, ніж просто символічна демонстрація солідарності.

    За столом переговорів фактично зберуться представники групи країн, які залишаються серед найактивніших прихильників військової підтримки України та посилення тиску на Росію.

  • Україна отримала рекордні 7,2 млрд євро військової допомоги за місяць: хто найбільше підтримав ЗСУ

    Україна отримала рекордні 7,2 млрд євро військової допомоги за місяць: хто найбільше підтримав ЗСУ

    У червні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів 7,2 млрд євро військової допомоги. Це найбільший місячний обсяг підтримки після припинення американського фінансування та один із найвищих показників від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це пише Euractiv із посиланням на дані Кільського інституту світової економіки.

    За даними Ukraine Support Tracker, черневий показник став найбільшим із квітня 2024 року. Тоді міжнародні партнери надали Україні військової допомоги на 9,04 млрд євро. Водночас червень 2026 року став третім за обсягом місячної військової підтримки від початку повномасштабної війни.

    Різке зростання допомоги значною мірою пояснюється новим фінансуванням з боку Європейського Союзу. У травні та червні європейські інституції виділили Україні 4,3 млрд євро військової допомоги в межах Кредиту ЄС на підтримку України.

    Керівник проєкту Ukraine Support Tracker Таро Нішикава назвав швидкий запуск кредитного механізму позитивним сигналом для України. За його словами, нове фінансування демонструє готовність європейських партнерів збільшувати підтримку української оборони.

    Значний внесок у червневий показник зробили й окремі європейські держави. Німеччина спрямувала на підтримку української армії близько 700 млн євро, Данія — 600 млн євро, а Нідерланди — 500 млн євро.

    Таким чином, саме європейські країни та інституції стали основним джерелом різкого збільшення військової допомоги Україні в червні.

    Водночас високий показник одного місяця не означає, що загальний рівень довгострокової підтримки повернувся до попередніх значень. Після припинення американського фінансування у лютому 2025 року середньомісячний обсяг військової допомоги Україні скоротився.

    До припинення американського фінансування міжнародні донори в середньому надавали Україні близько 3,46 млрд євро військової допомоги щомісяця. Після лютого 2025 року цей показник знизився до приблизно 2,94 млрд євро на місяць.

    Отже, червневі 7,2 млрд євро суттєво перевищили середній рівень підтримки після припинення американського фінансування. Проте дослідники наголошують, що для стабільного забезпечення України важливими залишаються не лише окремі великі транші, а й передбачуваність та довгостроковість допомоги.

    Окремою проблемою залишається залежність європейських держав від американських оборонних технологій та озброєння. Попри скорочення прямої фінансової допомоги США Україні, американська зброя продовжує відігравати значну роль у забезпеченні української армії.

    Європейські країни дедалі частіше закуповують американське озброєння для подальшої передачі Україні або використовують поставки з американських запасів.

    Аналітик Ukraine Support Tracker Федеріко Мелласе зазначив, що Сполучені Штати залишаються ключовим постачальником таких систем, як Patriot. За його словами, Європа наразі має лише обмежені альтернативи для швидкого заміщення американських систем протиповітряної оборони.

    Це особливо важливо для України, яка регулярно стикається з масштабними російськими ракетними та дроновими атаками. Потреба в системах ППО та ракетах-перехоплювачах залишається однією з ключових складових міжнародної військової підтримки.

    Водночас структура допомоги поступово змінюється. Все більшого значення для партнерів набувають постачання безпілотників та інвестиції у виробництво озброєння безпосередньо в Україні.

    Раніше повідомлялося, що в перші чотири місяці 2026 року загальний обсяг фінансової та гуманітарної допомоги Україні помітно скоротився. На цьому тлі зростання саме військової підтримки у червні стало важливим сигналом для української оборони.

    Таким чином, 7,2 млрд євро військової допомоги за один місяць стали значним результатом для України після скорочення прямого американського фінансування. Однак аналітики наголошують, що головним викликом залишається забезпечення стабільних поставок у довгостроковій перспективі, зокрема критично важливих систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.

  • Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Пов’язана з оточенням Трампа компанія готується бурити нафту в Гренландії без дозволу влади

    Американська нафтова компанія Greenland Energy, яку пов’язують з оточенням президента США Дональда Трампа, готується розпочати розвідувальне буріння в Гренландії, попри те, що місцева влада поки не надала компанії відповідного дозволу. Частину обладнання вже доставили на східне узбережжя острова, через що уряд Гренландії виступив із жорстким попередженням і наголосив на необхідності погоджувати всі логістичні операції з Управлінням мінеральних ресурсів.

    Про це повідомляє The Guardian.

    За інформацією видання, Greenland Energy планує проводити пошукові роботи в районі Джеймсон-Ленд на сході Гренландії. Компанія вважає, що під цією територією можуть розташовуватися значні поклади нафти. За оцінками керівництва Greenland Energy, потенційна вартість ресурсів у цьому районі може сягати близько 1 трлн доларів.

    Для перевірки наявності запасів компанія планує здійснити розвідувальне буріння. На реалізацію першого етапу проєкту, який передбачає буріння двох свердловин, Greenland Energy має намір витратити близько 60 млн доларів.

    Однак початок робіт опинився під питанням через відсутність необхідного дозволу з боку влади Гренландії. Попри це, частину обладнання компанія вже доправила до району майбутніх робіт. Такий крок викликав реакцію уряду острова, який заявив, що дозвіл на висадку обладнання на цій території не надавався.

    У гренландському уряді наголосили, що будь-які подальші логістичні операції повинні бути заздалегідь погоджені з відповідними органами.

    «Усі майбутні логістичні питання мають бути узгоджені та схвалені Управлінням мінеральних ресурсів до їхнього здійснення», — заявили представники влади Гренландії.

    Водночас уряд острова наразі не вимагає негайно вивезти обладнання, яке вже було доставлено. За оцінкою влади, така вимога на цьому етапі була б непропорційною.

    Попри відсутність остаточного дозволу, Greenland Energy вже готується до масштабної логістичної операції. Представник компанії повідомив, що судно приблизно з 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня. Якщо необхідні погодження будуть отримані, перше розвідувальне буріння планують розпочати вже у жовтні.

    Заявка компанії на отримання дозволу на проведення робіт наразі перебуває на розгляді гренландської влади. Саме від рішення місцевих органів залежатиме, чи зможе Greenland Energy перейти від підготовчих заходів безпосередньо до буріння.

    Ситуацію додатково ускладнює екологічний аспект проєкту. За даними The Guardian, ділянки, де можуть бути розташовані заплановані свердловини, можуть частково перебувати в межах природоохоронної території. Вона має захист відповідно до Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя.

    Це означає, що компанії доведеться враховувати не лише вимоги щодо видобутку корисних копалин, а й міжнародні природоохоронні зобов’язання. Будь-які роботи в такій зоні можуть вимагати додаткових екологічних оцінок та погоджень.

    Гренландія вже кілька років проводить політику обмеження нафтової розвідки. У 2021 році місцева влада оголосила про припинення видачі нових ліцензій на розвідку та видобуток нафти. Причиною такого рішення називали, зокрема, екологічні ризики та необхідність захисту унікальної природи острова.

    Водночас раніше британська компанія 80 Mile отримала права на проведення розвідки саме в районі Джеймсон-Ленд. Саме цей факт став важливим для нинішнього проєкту Greenland Energy.

    Згідно з корпоративними документами, американська компанія планує отримати контрольну частку в проєкті в обмін на фінансування розвідувальних робіт. Таким чином, Greenland Energy може отримати значний вплив на майбутню розробку родовища, якщо розвідка підтвердить наявність комерційно привабливих запасів нафти.

    Однак для безпосереднього початку буріння компанії все одно необхідно отримати дозвіл гренландської влади. Саме це питання зараз залишається одним із головних факторів невизначеності навколо проєкту.

    Особливу увагу до Greenland Energy привертає її зв’язок із людьми з оточення Дональда Трампа. Компанія була створена в американському штаті Техас у 2025 році. До реалізації проєкту вона залучила Філа Макгроу, більш відомого як Dr Phil. Раніше він працював у комісії Трампа з питань релігійної свободи.

    До ради директорів Greenland Energy також увійшов ветеран Військово-морських сил США, який працює над американською системою протиракетної оборони Golden Dome.

    Ці зв’язки привертають особливу увагу на тлі заяв самого Дональда Трампа про стратегічне значення Гренландії для Сполучених Штатів. Американський президент неодноразово говорив про необхідність посилення контролю США над островом, називаючи його важливим для національної безпеки Сполучених Штатів.

    Водночас керівництво Greenland Energy заперечує будь-який політичний зв’язок між нафтовим проєктом і планами американської адміністрації щодо Гренландії. Голова компанії Ларрі Суетс заявляв, що діяльність Greenland Energy не пов’язана з можливими планами США щодо анексії острова.

    Попри це, ситуація навколо майбутнього буріння має очевидний політичний контекст. Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, а питання її можливого майбутнього статусу стало одним із найбільш чутливих у відносинах між США та Данією.

    Вашингтон останніми роками дедалі активніше говорить про стратегічне значення Гренландії. Острів має важливе географічне розташування в Арктиці, багатий на природні ресурси та розташований поблизу важливих морських і військових маршрутів.

    Крім того, глобальне потепління та поступове відкриття нових арктичних маршрутів підвищують стратегічну цінність регіону. Саме тому до Гренландії проявляють інтерес не лише Сполучені Штати, а й інші великі держави.

    На цьому тлі поява американської компанії, пов’язаної з людьми з орбіти Трампа, та її плани щодо масштабної нафтової розвідки можуть привернути додаткову увагу. Особливо якщо компанія спробує розпочати активні роботи до остаточного рішення гренландської влади щодо відповідного дозволу.

    Наразі Greenland Energy очікує на рішення щодо заявки. Компанія планує продовжити підготовку до робіт і вже визначила орієнтовні строки доставки основного обладнання. Судно з приблизно 300 контейнерами бурового обладнання має вирушити з Канади 12 вересня, а безпосередній початок буріння запланований на жовтень.

    Водночас остаточна реалізація планів залежатиме від отримання необхідних дозволів та дотримання екологічних вимог. Гренландська влада вже дала зрозуміти, що не дозволить проводити логістичні операції без відповідного погодження.

    Таким чином, нафтовий проєкт Greenland Energy опинився на перетині одразу кількох важливих питань — енергетичних інтересів, екологічних обмежень, стратегічного значення Арктики та політики адміністрації Дональда Трампа щодо Гренландії. Поки американська компанія готується до можливого буріння, місцева влада має вирішити, чи відповідатиме цей проєкт її правилам та екологічним вимогам.

  • Норвегія виділяє 268 млн євро на Patriot для України

    Норвегія оголосила про новий масштабний пакет військової допомоги Україні, спрямований на посилення протиповітряної оборони. Уряд країни виділить 3 млрд норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 268 млн євро, для закупівлі ракет до зенітно-ракетних комплексів Patriot та розвитку сучасних засобів захисту від балістичних загроз. Таке рішення стало відповіддю на різке посилення російських ракетних атак по українських містах та критичній інфраструктурі, під час яких окупанти дедалі частіше застосовують балістичні ракети, перехоплення яких потребує високотехнологічних систем ППО.

    Про це повідомила пресслужба уряду Норвегії.

    В Осло наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів норвезької політики безпеки, адже результат російсько-української війни безпосередньо впливає на стабільність усієї Європи. Саме тому уряд країни продовжує збільшувати військову допомогу Києву, приділяючи особливу увагу засобам протиповітряної та протиракетної оборони.

    Згідно з рішенням уряду, Норвегія долучиться до міжнародної програми PURL разом із Данією, Німеччиною та Канадою. У рамках цієї ініціативи країни-партнери спільно замовлятимуть нові ракети для комплексів Patriot безпосередньо на американських підприємствах, що виробляють відповідне озброєння. Такий підхід дозволить координувати закупівлі між союзниками та забезпечити стабільне виробництво необхідної кількості боєприпасів у довгостроковій перспективі.

    Водночас у норвезькому уряді визнають, що виробництво нових ракет потребує значного часу через високий попит на системи Patriot у всьому світі. Саме тому було ухвалено рішення паралельно використати ще один механізм підтримки України. Норвегія планує придбати ракети у тих держав, які вже мають необхідні запаси у своїх арсеналах, після чого ці боєприпаси будуть оперативно передані Україні. Такий підхід дозволить уникнути багатомісячного очікування завершення виробничого циклу та максимально швидко посилити українську протиповітряну оборону.

    Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що війна Росії проти України давно перестала бути виключно українською проблемою, адже від її результату залежить безпека всієї Європи.

    «Боротьба України за свою оборону — це наша боротьба за свою оборону. Україна щодня протистоїть російським атакам. Росія продовжує завдавати ударів по людях, українських містах та об’єктах енергопостачання. Україні вдається збивати більшість дронів і крилатих ракет, але їй потрібна потужніша оборона проти балістичних ракет», — заявив глава норвезького уряду.

    За його словами, союзники мають зробити все можливе, щоб Україна отримувала необхідне озброєння без затримок, адже саме ефективна система ППО рятує життя цивільного населення, захищає енергетичну систему та дозволяє зменшити масштаби руйнувань після російських ударів.

    Окрім закупівлі ракет для Patriot, Норвегія також підтвердила намір долучитися до української ініціативи зі спільної розробки перспективних антибалістичних систем разом із європейськими партнерами. Для цього уряд країни вже виділив окреме фінансування. Йдеться про створення нових технологій, здатних ефективніше протидіяти сучасним балістичним загрозам, які дедалі активніше використовує Росія під час атак на українські міста.

    У норвезькому уряді наголошують, що інвестиції у розвиток нових систем протиракетної оборони мають стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. У майбутньому такі технології можуть використовуватися країнами НАТО для захисту власної території від аналогічних загроз.

    Необхідність термінового посилення української ППО пов’язана з різким збільшенням кількості комбінованих ударів Росії. Протягом останніх місяців окупанти регулярно запускають по Україні десятки балістичних і крилатих ракет, а також сотні ударних безпілотників. Особливо інтенсивними залишаються атаки на Київ, Одесу, Харків, Дніпро, Запоріжжя та інші великі міста, де головними цілями стають житлові квартали, енергетична інфраструктура, промислові підприємства та об’єкти критичної інфраструктури.

    Саме балістичні ракети залишаються найбільш складною ціллю для української протиповітряної оборони через їхню високу швидкість та особливості траєкторії польоту. Ефективно перехоплювати такі ракети сьогодні здатні лише сучасні системи Patriot та окремі інші комплекси аналогічного класу, кількість яких в Україні залишається обмеженою.

    Раніше радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш» повідомив, що Україна фактично відчуває критичний дефіцит ракет для перехоплення російських балістичних цілей. За його словами, навіть країни, які мають спільний кордон із Росією, не поспішають передавати власні запаси таких боєприпасів, оскільки також оцінюють військову загрозу з боку Москви як надзвичайно високу.

    Питання зміцнення української протиповітряної оборони залишається одним із головних напрямків міжнародної дипломатії. Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що забезпечення країни додатковими комплексами Patriot та запасами ракет до них є одним із головних пріоритетів переговорів із союзниками. За словами глави держави, тема посилення ППО стане однією з ключових під час його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на саміті в Туреччині.

    Паралельно Україна продовжує отримувати допомогу від інших міжнародних партнерів. Канада вже оголосила про новий пакет підтримки для зміцнення української системи протиповітряної оборони, а також підтвердила підготовку додаткових оборонних поставок. Німеччина, Данія та інші союзники також беруть участь у міжнародних механізмах забезпечення України засобами ППО та боєприпасами.

    На цьому тлі рішення Норвегії виділити близько 268 млн євро на закупівлю ракет для Patriot стало одним із найбільших цільових внесків у розвиток української протиракетної оборони за останній час. Очікується, що реалізація цієї програми дозволить значно зміцнити можливості українських військових щодо перехоплення російських балістичних ракет, підвищити рівень захисту мирного населення та критично важливої інфраструктури, а також зробить систему протиповітряної оборони України більш стійкою до тривалих масованих атак Росії.

  • 144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз

    Росія, ймовірно, протягом майже півтора року проводила масштабну кампанію повітряної розвідки над стратегічними військовими та ядерними об’єктами країн Європи, використовуючи безпілотники, які запускалися з суден так званого “тіньового флоту”. До такого висновку дійшли експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), результати роботи яких опублікувало британське видання The Guardian.

    За даними дослідження, аналітики проаналізували 144 підозрілі інциденти із безпілотниками, зафіксовані в більш ніж десяти європейських країнах у період із кінця 2024 року до першої половини 2026 року. Найбільше випадків було зареєстровано у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Данії та Ірландії. Усі вони мають схожі ознаки та можуть бути частиною єдиної координованої операції російських спецслужб.

    Автори звіту зазначають, що головною особливістю цієї кампанії стала майже повна безкарність її виконавців. Попри численні польоти над військовими базами, аеродромами, портами та критичною інфраструктурою, жоден із безпілотників не був збитий або захоплений західними військовими. Це, на думку дослідників, продемонструвало серйозні прогалини у системах протиповітряної оборони країн НАТО, які традиційно орієнтовані на боротьбу з літаками, крилатими чи балістичними ракетами, але виявилися недостатньо готовими до масового використання невеликих малопомітних дронів.

    Серед ключових об’єктів, які, за оцінкою експертів, стали цілями російської розвідки, називають британську авіабазу RAF Lakenheath, де у 2025 році були розгорнуті американські ядерні боєприпаси. Також безпілотники неодноразово помічали поблизу французької бази атомних підводних човнів Île Longue, де базується морська складова французьких ядерних сил стримування. Аналогічні інциденти фіксувалися над авіабазами Kleine-Brogel у Бельгії та Volkel у Нідерландах, де також зберігається американська ядерна зброя.

    Окрім військових баз, дрони регулярно з’являлися поблизу цивільних аеропортів та інших важливих інфраструктурних об’єктів. Одним із найгучніших випадків стало тимчасове закриття аеропорту Копенгагена у вересні 2025 року після серії повідомлень про невідомі безпілотники. Подібні інциденти відбувалися також у Німеччині та низці інших європейських держав.

    Особливу увагу дослідники приділяють способу запуску цих безпілотників. За їхніми висновками, Росія використовувала для цього судна так званого “тіньового флоту” — танкери та вантажні кораблі, які часто працюють із вимкненими системами автоматичної ідентифікації (AIS) та використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій. Такі судна могли виступати не лише платформами для запуску безпілотників, а й виконувати функції ретрансляторів сигналу або кораблів для їхнього повернення після завершення місії.

    Одним із найважливіших доказів цієї версії стало затримання французькими військовими танкера Boracay восени 2025 року. Під час перевірки судна на його борту виявили двох громадян Росії, пов’язаних із приватною військовою компанією Moran Security Group, а також капітана з Китаю. Експерти IISS вважають цей випадок важливим підтвердженням використання цивільних суден у військово-розвідувальних операціях Росії.

    Співавтор дослідження, старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс, наголосив, що аналіз численних інцидентів дозволяє з високою ймовірністю говорити про централізовану кампанію, організовану Кремлем. За його словами, російська операція переслідувала одразу кілька цілей: збір розвідувальної інформації про ядерні об’єкти НАТО, вивчення маршрутів військової логістики, тестування швидкості реагування систем ППО, а також психологічний і економічний тиск на країни Заходу.

    У звіті також зазначається, що найбільша активність таких польотів припала на осінь 2025 року, коли кількість зафіксованих інцидентів різко зросла. Водночас у 2026 році інтенсивність кампанії помітно знизилася після того, як європейські військово-морські сили почали активніше затримувати судна російського “тіньового флоту” та посилили контроль над морськими маршрутами.

    Попри це, експерти попереджають, що проблема залишається актуальною. На їхню думку, Росія продемонструвала здатність використовувати недорогі цивільні технології для проведення складних розвідувальних операцій практично без ризику негайної відповіді. Саме тому країнам НАТО рекомендують переглянути існуючі підходи до протидії малорозмірним безпілотникам, посилити захист стратегічної інфраструктури та вдосконалити координацію між військовими й цивільними службами.

    Дослідники наголошують, що нинішня система безпеки Альянсу була створена для відбиття традиційних повітряних загроз, однак сучасні гібридні операції, у яких використовуються дешеві безпілотники, цивільні судна та приховані методи ведення розвідки, потребують зовсім інших підходів. Саме тому звіт IISS уже називають одним із найважливіших досліджень про нові форми російської гібридної війни проти Європи.