Позначка: Дар’я Каленюк

  • У ЗМІ повідомили про відстрочки та бронювання осіб, пов’язаних із Центром протидії корупції

    У ЗМІ повідомили про відстрочки та бронювання осіб, пов’язаних із Центром протидії корупції

    У матеріалі, оприлюдненому виданням From-UA, йдеться про нібито масові випадки відстрочок, спеціального військового обліку або зняття з обліку серед осіб, пов’язаних із керівництвом громадської організації Центр протидії корупції. Автори публікації пов’язують ці дані з питаннями щодо можливих законних підстав таких рішень і припускають суспільний резонанс через їхню концентрацію.

    ЦПК було створено у 2012 році. Його співзасновниками є Віталій Шабунін та Дар’я Каленюк. Організація декларує місію з протидії корупції та громадського контролю за владою.

    Зокрема, 42-річний чоловік Дар’ї Каленюк Орест Рудий із лютого 2023 року перебуває на обліку у Дарницькому ТЦК як особа з правом на відстрочку. Його родич Олександр Михайленко (47 років) з 2018 року підлягає мобілізації, проте, за наявною інформацією, не є фігурантом розшуку чи проваджень за неявку.

    Помічник народного депутата Анастасії Радіної, екс-детектив НАБУ Андрій Денисюк (36 років) має право на бронювання як співробітник апарату. Натомість його родич Денис Олійник (31 рік) з 2019 року перебуває на обліку як «обмежено придатний у воєнний час». Брат комунікаційниці ЦПК Валерії Радченко Андрій у 2025 році вважався порушником обліку через неявку, але даних про подальші наслідки немає.

    Партнер Радченко Юрій Хорунжий (38 років) перебуває на обліку, торік потрапляв у розшук через повістку. Його 27-річного брата у березні 2025 року було знято з обліку на підставі норми закону про навчання у військових закладах.

    Серед інших згаданих — 36-річний офіцер Андрій Івасюк з відстрочкою, 42-річний Артем Харківський (екс-детектив НАБУ), який має відстрочку через догляд за родичами з інвалідністю, а також ряд чоловіків у віці 29–53 років, які перебувають на спеціальному обліку ухиляння.

    Окремо згадується 27-річний юрист Роман Вербовський, котрий має спеціальну військову реєстрацію. Його батьки, даним відкритих реєстрів, внесені до бази «Миротворець» як особи, які виїхали до РФ і виправдовували окупацію.

     

    Формально кожен із перелічених може мати законні підстави для відстрочення, бронювання чи зняття з обліку. Однак концентрація таких випадків серед осіб, пов’язаних із антикорупційною спільнотою, викликає суспільний резонанс.

    Загалом публікація порушує тему прозорості процедур військового обліку та суспільного контролю за рішеннями про відстрочки й бронювання, залишаючи відкритим питання щодо правових підстав у кожному окремому випадку.

  • У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    У родини міністра оборони України виявили нерухомість і бізнес у США

    Родина міністра оборони України Рустема Умерова проживає у Сполучених Штатах Америки — у місті Бока-Ратон, штат Флорида. Про це заявила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк. Вона опублікувала фото будинку з басейном, де, за її словами, мешкають дружина, троє дітей, брат і батько Умерова.

    Окрім проживання, за словами Каленюк, члени родини українського міністра мають у США зареєстровані бізнеси, зокрема художню галерею. «Не знаю, навіщо їм художня галерея в Америці, але факт є фактом — бізнес є, і вся родина там живе», — написала Каленюк у соцмережах.

    Активістка оприлюднила ці дані в контексті критики Міністерства оборони за недостатню ефективність у протидії масованим атакам дронів-камікадзе «Шахед». «Коли ти впевнений, що над Флоридою “Шахеди” не літають, то, мабуть, і турбуватись нема про що», — іронізувала Каленюк.

    Раніше, ще у 2023 році, Міністерство оборони підтверджувало, що родина міністра дійсно проживає у США з 2016 року. Як стверджували у відомстві, виїзд був пов’язаний з погрозами на адресу Умерова. При цьому Міноборони заперечувало, що його діти мають американське громадянство.

    Новою деталлю стала інформація про батька та брата міністра, які також, за словами Каленюк, перебувають у США, хоча офіційно це раніше не підтверджувалось.

  • Адміністрація США планує розслідувати діяльність «Центру протидії корупції»

    Адміністрація США планує розслідувати діяльність «Центру протидії корупції»

    Нова адміністрація Сполучених Штатів ініціювала розслідування щодо діяльності громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК). Американські посадовці мають намір перевірити, чи використовувалася організація для впливу на судову та правоохоронну систему України.

    Про це пише Закон і бізнес, посилаючись на власні джерела. Також, за даними ЗМІ, обговорюються ініціативи щодо застосування санкцій США до очільників ЦПК – Дар’ї Каленюк та Віталія Шабуніна.

    “Виявляється, Шабуніна, Шерембея та Каленюк фінансувала злочинна організація”, – пише журналіст Володимир Бойко, коментуючи слова глави нового департаменту ефективності державного управління (DOGE) США Ілона  Маска, який сказав, що USAID є злочинною організацією.

    Скриншот посту Ілона Маска

    Саме так Маск відгукнувся про відставку двох високопосадовців USAID, які відмовилися дати доступ до систем агентства представникам DOGE.

    25 січня адміністрація Трампа зупинила роботу USAID. У звʼязку з цим на 90 днів було припинено фінансування багатьох проєктів іноземної допомоги від США, зокрема і в Україні.

    ЦПК серед інших громадських організацій також отримував гранти від USAID.

    Нагадаємо, ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо Шабуніна: зокрема, про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипу Nissan Pathfinder.

  • Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

    У парламенті України знову обговорюється питання прозорості даних військовозобов’язаних, зокрема щодо публічних діячів та громадських активістів. Нардеп від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський запропонував внести зміни до закону “Про захист персональних даних” в межах проекту №12197. За його словами, це дозволить відкрити дані військовозобов’язаних осіб, які є публічними фігурами, зокрема активістів, членів громадських об’єднань та благодійних організацій.

    Основні моменти нової ініціативи:

    • Дані про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які займають публічні посади, повинні бути доступні для громадськості, але з обмеженням щодо особистої інформації, наприклад, місце проживання чи дата народження.
    • Це має на меті підвищити рівень довіри до військового обов’язку, зокрема, серед громадських активістів, які сприймаються як моральні авторитети нації.
    • Пропонується зберегти обмежений доступ до чутливої інформації, такої як місце проживання чи дата народження, подібно до заходів, що застосовуються у деклараціях державних службовців.

    Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

    Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

    Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

    Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

    Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

  • Шабунін і ЦПК вимагають відставки керівників НАБУ, яких вони самі обрали

    Шабунін і ЦПК вимагають відставки керівників НАБУ, яких вони самі обрали

    Наголошуючи на нечесності заступника директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углави, глава «Центру протидії корупції» (ЦПК) Віталій Шабунін практично підтвердив свою неефективність у відборі та перевірці персоналу під час конкурсів.

    Це стало очевидним через той факт, що саме Віталій Шабунін очолював раду громадського контролю при НАБУ в період формування першого складу бюро. Його колегами в цій раді у 2015–2016 роках були його співробітники з ЦПК, Дар’я Каленюк, а також Денис Бігус і нинішній член Вищої ради правосуддя Роман Маселко.

    Згаданий Гізо Углава був призначений першим заступником директора НАБУ у квітні 2015 року на підставі розпорядження від керівника бюро Артема Ситника.

    Створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), а громадський контроль за відбором доброчесних та незалежних працівників був доручений антикорупційним активістам під керівництвом Віталія Шабуніна. Однак за оцінками експертів, більшість досягнень, які він приписував собі, фактично виявилися непродуктивними.

    Нагадаємо, що цей скандал пов’язаний з витоком інформації, до якого, за даними експертів, причетні самі антикорупціонери, зокрема Віталій Шабунін і Денис Бігус, які в своїх “розслідуваннях” користувалися витоками інформації з НАБУ.

    На даний момент стосовно Віталія Шабуніна відкрито кілька кримінальних проваджень. Зокрема, недавно суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України.

    Йдеться, зокрема, про те, що Віталій Шабунін, який наразі працює бойовим медиком, переміщується по Києву на автомобілі Nissan Pathfinder, який був ввезений в Україну без митного оформлення як гуманітарна допомога для армії.

    Раніше ДБР порушило проти Віталія Шабуніна два кримінальні провадження — за фактом підробки документів від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та ухилення від мобілізації.

    Також варто відзначити, що від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, серед яких журналісти, активісти та члени громадських організацій.

  • Журналіст на фронті розкрив фіктивну військову службу антикорупціонера Шабуніна

    Журналіст на фронті розкрив фіктивну військову службу антикорупціонера Шабуніна

    Журналіст Володимир Бойко, який воює в лавах ЗСУ, розповів про те, як дізнався про фіктивну, як він стверджує, військову службу антикорупціонера Шабуніна.

    Цей факт розслідує ДБР – за попередніми даними, голова “Центру протидії корупції” значився у військовій частині, але фактично службу не ніс.

    За словами Бойка, у липні 2023 року до нього анонімно звернувся співробітник НАЗК і повідомив, що відомство надсилало листи в одну з військових частин із проханням “прилаштувати” Шабуніна.

    Після розсилки офіційних запитів з’ясувалося, що йдеться про 207-й окремий батальйон 241-ї окремої бригади ТРО, у якій служить сам Бойко. За його словами, на час служби Шабуніна зазначений батальйон перебував під Бахмутом. Але сам антикорупціонер, за даними журналіста, “жив у Києві, де проводив, як приватний підприємець, якісь тренінги, знімав відосики про свою убогу боротьбу з корупцією”.

    Бойко зв’язався зі знайомими з 207-го батальйону (сам він служить у 206-му) і дізнався від них, що Шабунін домовився з кимось із командування батальйону в березні 2022 року – тобто в перші дні війни. Зарахування туди відбулося заднім числом – 25-го лютого і нібито за направленням ТЦК.

    На думку журналіста, у такий спосіб антикорупціонер зміг звільнитися від реальної мобілізації, а також зупинити розслідування проти себе кримінальної справи, що тягнеться з 2017 року (Шабунін подав клопотання, що на засідання через службу ходити не може).

    Але реально в 207-му батальйоні активіст з’являвся “лише кілька разів”.

    Також, за інформацією Бойка, у перші дні війни соратниця Шабуніна по “Центру протидії корупції” Дар’я Каленюк допомогла своєму чоловікові Оресту Рудому – офіційному засновнику “ЦПК” – виїхати з України. Як стверджує журналіст – “за хабар за підробленими документами”.

    Але Шабунін, пише Бойко, виїхати за кордон не міг, оскільки на нього було заведено кримінальну справу, тому потрібна була схема з фіктивною військовою службою.