Golosnovinua.com

Позначка: ДБР

  • Ексголову податкової викрили у приховуванні розкішної нерухомості та землі

    Ексголову податкової викрили у приховуванні розкішної нерухомості та землі

    Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо колишнього керівника Головного управління ДПС у Тернопільській області. Посадовця звинувачують у внесенні завідомо неправдивих відомостей до декларацій за 2022 і 2023 роки. Загальна сума незадекларованого майна перевищує 23,4 мільйона гривень. Обвинувальний акт вже скеровано до суду.

    Як повідомляє пресслужба ДБР, перевірку декларацій було ініційовано самими слідчими, а детальний аудит проводило НАЗК. У результаті аналізу в декларації за 2022 рік виявлено “забуте” майно на понад 13,7 млн грн, а в декларації за 2023 рік — ще на 9,7 млн грн.

    Йдеться про два житлові будинки — площею 290,6 м² та 64,6 м², а також земельні ділянки під ними. Усі ці об’єкти оформлені на матір ексчиновника, однак фактично ними користувалась його родина. За версією слідства, посадовець умисно приховав ці об’єкти, намагаючись уникнути декларування.

    Чиновник свою вину заперечував і наполягав, що не користується цим майном. Втім, слідчі зібрали докази, які вказують на протилежне: зокрема, мати, на яку записані об’єкти, жодного разу не підтвердила фактичне проживання в будинках, а комунальні послуги та витрати покривала саме родина фігуранта.

    У травні 2025 року колишньому податківцю повідомили про підозру за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Санкція передбачає до двох років позбавлення волі.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Тернопільська обласна прокуратура. Вирішуватиме долю ексчиновника суд.

  • У Дніпропетровській області ДБР викрило схему уникнення від мобілізації

    У Дніпропетровській області ДБР викрило схему уникнення від мобілізації

    Державне бюро розслідувань повідомило про викриття масштабної схеми ухилення від мобілізації у Дніпропетровській області. До злочинної діяльності причетні один із керівників регіональної військово-лікарської комісії (ВЛК) та колишня медсестра місцевої лікарні. За даними слідства, вони підробляли медичні документи, що дозволяло чоловікам призовного віку уникати служби в ЗСУ.

    Схему організувала саме ексмедпрацівниця. Вона спільно з посадовцем ВЛК шукала охочих «відкосити» від армії та продавала їм фальшиві довідки про хронічні хвороби чи інші діагнози. Вартість “послуг” коливалася від 5 до 20 тисяч доларів — залежно від терміновості та фінансових можливостей призовника.

    За попередніми підрахунками, завдяки підробленим документам мобілізації уникнуло щонайменше 60 осіб. Деяких із них намагалися “відвести” прямо з територіальних центрів комплектування, коли ті вже мали вирушити до навчальних частин — у таких випадках схеми включали ще й передачу хабарів співробітникам ТЦК.

    Під час обшуків у підозрюваних вилучено близько 70 тисяч доларів готівкою, десятки фальсифікованих медичних висновків, документи військовозобов’язаних і навіть гербові печатки лікарів.

    Колишній медсестрі висунуто підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: перешкоджання діяльності ЗСУ, пособництво в одержанні неправомірної вигоди, а також надання хабара службовій особі. Посадовцю ВЛК інкримінують одержання та надання неправомірної вигоди.

    Наразі вирішується питання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Слідство триває — правоохоронці встановлюють інших можливих учасників корупційної схеми.

  • Слідчі ДБР у Житомирі отримують по 120 тисяч і живуть в елітних ЖК

    Слідчі ДБР у Житомирі отримують по 120 тисяч і живуть в елітних ЖК

    У Житомирському територіальному управлінні ДБР розслідувачі зі скромними біографіями — але не скромними доходами. Оперативники зі стажем усього 3–4 роки отримують зарплати понад 120 тисяч гривень щомісяця. У місцевому середовищі це вже давно не вважається сенсацією — це «норма».

    Одним із таких є оперуповноважений Віталій Савич. У 2024 році він задекларував 1,445 млн грн офіційного доходу. Його дружина, прокурорка Тетяна Савич — ще 850 тис. грн. Разом подружжя заробило понад 2,2 млн грн за рік. І це без урахування ймовірних «сірих» надбавок.

    Витрати родини Савичів — відповідні. Живуть вони в елітному житловому комплексі «Гранд Сіті Домбровський», де квартири коштують щонайменше 3,5 млн грн. Їздять на Toyota Camry 70 — вартістю близько 1,3 млн грн.

    Інший приклад — Роман Гальчук, який потрапив у ДБР у 2020 році. Згідно з нашими джерелами, його дядько працює у кадровому управлінні СБУ в Києві. За роки служби Роман не зафіксував жодних резонансних справ, але щомісячна зарплата перевищує 120 тис. грн. Він теж мешкає в «Гранд Сіті».

    Проте найбільше питання — не до доходів, а до діяльності. За нашою інформацією, ані Савич, ані Гальчук не займаються реальними проблемами регіону — контрабандою бурштину, лісовими схемами чи наркотрафіком. Натомість вони фокусуються на конфліктах із місцевими правоохоронцями, фабрикуючи кримінальні справи.

    Один із таких випадків: житомирянин, який опинився в полі уваги цих слідчих, зазнав тиску та погроз кримінального переслідування за «наркостаттею». У відповідь на «лояльність» він отримав Cadillac вартістю близько $40 тисяч.

    Пізніше цього чоловіка зупинили патрульні поліцейські. Його перевірили на алкоголь. Але вже в лікарні, як стало відомо з внутрішніх документів, співробітники ДБР зняли з нього апаратуру, встановлену нібито для контролю. Після цього слідчі відкрили справу… проти поліцейських. Кваліфікація — отримання неправомірної вигоди.

    Це лише один приклад із серії подібних епізодів, де державний репресивний апарат перетворюється на інструмент маніпуляцій.

  • Міноборони віддало 1,5 млрд за неякісну їжу для ЗСУ — ДБР викрило схему

    Міноборони віддало 1,5 млрд за неякісну їжу для ЗСУ — ДБР викрило схему

    Державне бюро розслідувань викрило масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану із закупівлею продуктів харчування для Збройних сил України. У центрі схеми — службові особи Міноборони, державного підприємства «ДОТ» та приватного бізнесу, які разом «освоїли» понад 1,54 мільярда гривень на постачанні неякісної їжі за завищеними цінами.

    За даними слідства, 10 березня 2024 року, в обхід прозорих тендерів, було укладено два «ручні» контракти з ТОВ «Буський консервний завод» на загальну суму 1,48 млрд грн. Посадовці пояснили це відсутністю пропозицій на Prozorro. Однак вартість одиниці продукції — 113,76 грн без ПДВ — виявилась суттєво завищеною, а сам завод не мав технічної спроможності забезпечити поставки.

    Проблеми виникли одразу: продукти не доїжджали, або ж мали нижчу вагу, ніж вказано в документах, а іноді — підмінювались дешевшими аналогами. Лабораторні тести підтвердили: продукція не відповідала стандартам ДСТУ та технічним умовам.

    Попри все, у травні та грудні 2024 року керівник ДП «ДОТ» Арсен Жуділов уклав із постачальником нові угоди на 5,82 млрд грн. Частина з них уже оплачена — 1,54 млрд перераховані на рахунки компанії. Угода від 16 грудня передбачала закупівлю понад 21 мільйона продуктових комплектів по 112,40 грн кожен.

    Кожен контракт супроводжувався від 1 до 8 додаткових угод, що дозволяло змінювати умови постачання і маніпулювати цінами. ДБР зафіксувало щонайменше чотири способи, якими виводились бюджетні кошти:

    • Зменшення ваги продуктових наборів.

    • Поставка неякісної продукції.

    • Підміна товарів дешевшими аналогами.

    • Маніпуляції з каталогами – заявлялись сотні позицій, а постачались лише кілька.

    Попри 176 порушень, зафіксованих у серпні 2024 року, ДП «ДОТ» не вжило жодних заходів — ні штрафів, ні розірвання договору.

    Далі — більше: за даними слідства, через фіктивні операції з компаніями-прокладками («Макі-Трейд», «Фрутленд», «Ініціатива плюс» та інші) «Буський консервний завод» сформував податковий кредит на 54,6 млн грн, ухилившись від податків.

    Схему курував партнер відомого бізнесмена Ігоря Гринкевича — Олександр Лапшин, разом із родичами. Пізніше компанію переоформили на мешканку Житомирщини.

    Державна аудиторська служба розпочала моніторинг лише після розголосу, однак реакції з боку керівництва Міноборони досі немає.

  • Найбільша спецконфіскація: Україна стягує 2,6 мільярда гривень з російського онлайн-казино Pin-Up

    Найбільша спецконфіскація: Україна стягує 2,6 мільярда гривень з російського онлайн-казино Pin-Up

    Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про найбільшу спецконфіскацію в історії України — 2,6 мільярда гривень, отриманих незаконним шляхом через діяльність онлайн-казино Pin-Up. Додатково в дохід державного бюджету стягнуто ще 200 мільйонів гривень відсотків.

    Як повідомляє Державне бюро розслідувань, суд також затвердив угоду між прокурором і директором української структури Pin-Up Олександром Попенком. Обвинувачений визнав провину й отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном у три роки — фактично без відбування покарання.

    Попенка звинуватили в участі у злочинній організації, ухиленні від сплати податків, легалізації «тіньових» коштів, службовому підробленні та веденні бізнесу у зв’язці з державою-агресором.

    Онлайн-казино Pin-Up, хоч і формально зареєстроване в Україні, насправді входить до міжнародної мережі, яку створили громадяни рф. Після повномасштабного вторгнення РФ ці особи були нібито виведені з числа акціонерів, однак реальний контроль над бізнесом залишився в їхніх руках.

    Раніше журналісти та громадські активісти неодноразово викривали махінації компанії, серед яких:
    – ухилення від податків
    – виведення коштів через кіпрську GURUFLOW TEAM LTD
    – фінансування з рф на суму понад 14 мільйонів євро від колишнього Pin-Up.ru
    – збір персональних даних українських військових і правоохоронців — із загрозою передачі ворогу

    Попри санкції РНБО, суспільний тиск та кримінальні справи, Pin-Up тривалий час продовжувало діяльність в Україні. Тепер рішення суду створює небезпечний, але показовий прецедент — бізнес, пов’язаний із країною-агресором, не уникне покарання, навіть якщо ховається за фіктивними структурами та підставними особами.

  • Родина слідчого ДБР Бородія накопичила понад 80 тисяч доларів

    Родина слідчого ДБР Бородія накопичила понад 80 тисяч доларів

    Слідчий Державного бюро розслідувань Ярослав Бородій, який працює у Києві, задекларував 82 тисячі доларів готівкою, попри скромні доходи. Ця цифра з’явилась у його декларації за 2024 рік, з якої випливає, що родина правоохоронця живе на розгалужені активи, а сам Бородій пов’язаний із суддею, яку вважають символом суддівського “Антимайдану” — Мариною Шаховніною.

    У документі про майновий стан слідчий зазначив, що проживає разом із дружиною та двома синами. Родина користується квартирою в понад 135 квадратних метрів, яка формально належить кільком родичам. Згідно з декларацією, у 2022 році це житло обійшлося їм у 95 тисяч гривень — що, м’яко кажучи, не відповідає ринковій вартості об’єктів такого розміру в Києві. Ще одна квартира — службова, площею 58 квадратів, надана Дніпровською РДА.

    Попри наявність службового житла, рівень життя подружжя навряд чи відповідає образу бюджетників. У серпні 2022 року Ярослав Бородій придбав автомобіль Audi Q7 — люксову модель з орієнтовною ринковою ціною понад мільйон гривень. Згідно з даними з декларації, купівля обійшлася йому в 1,4 млн грн. Одночасно на банківських рахунках у родини накопичено майже пів мільйона гривень.

    Найбільше ж у декларації вражає готівка: у слідчого — 30 тисяч доларів, у судді — ще 40 тисяч, плюс спільні 12 тисяч на двох. Усі ці кошти — задекларовані як збереження в готівці, без пояснення походження.

    Водночас офіційні доходи родини виглядають цілком пересічно: окрім зарплати, Шаховніна отримала одноразову соціальну допомогу після народження дитини, а також виплати від Державної судової адміністрації.

    Нині Ярослав Бородій значиться членом Національної асоціації адвокатів України, але його професійна діяльність викликає запитання не стільки через роботу, як через непрозору фінансову звітність. У медіа вже звучали критичні оцінки щодо його дружини — судді Марини Шаховніної, яка свого часу відзначилась низкою рішень у справах активістів Майдану.

    Попри статус слідчого в ДБР і судді — особи, що мають демонструвати приклад доброчесності, стиль життя подружжя Бородій–Шаховніна демонструє зовсім іншу реальність: коли службова квартира, готівкові десятки тисяч доларів та автомобіль бізнес-класу виглядають як норма.

  • Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Ігор Гринкевич, один із найбільш згадуваних постачальників Міністерства оборони у гучних розслідуваннях останніх років, залишиться під заставою в 156 мільйонів гривень щонайменше до серпня. Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва ще 16 червня.

    Гринкевич проходить у справі за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу — йдеться про спробу підкупу службової особи. За версією слідства, бізнесмен пропонував хабар у розмірі пів мільйона доларів США співробітнику ДБР, аби вплинути на хід розслідування.

    З моменту відкриття кримінального провадження в 2023 році (№62023000000001135), сума застави, яка була обрана як запобіжний захід, неодноразово переглядалась. Спершу вона перевищувала 300 мільйонів гривень. Згодом її знижували поетапно — до 296 млн, потім до 218 млн, і далі — до 157 млн. Наразі вона становить 156 мільйонів.

    Захист Гринкевича системно домагається зменшення суми застави, посилаючись на обставини справи, стан здоров’я та економічну ситуацію. Станом на середину 2025 року адвокатам вдалося знизити заставу майже вдвічі.

    Незважаючи на обвинувачення у спробі підкупу правоохоронця, суд поки що не застосував жодного іншого запобіжного заходу, окрім застави. Хоча прокурори неодноразово наполягали на більш жорстких умовах, наприклад, домашньому арешті чи носінні електронного браслета, суд обмежився грошовим забезпеченням.

    Ігор Гринкевич фігурує не лише у цій справі. Його ім’я вже звучало у контексті скандалів, пов’язаних із оборонними контрактами. Проте саме справа про спробу підкупу співробітника ДБР стала показовою — як через суми, що фігурують, так і через поступову зміну позиції суду щодо розміру застави.

    Наразі слідство триває, а розгляд питання про подальшу долю запобіжного заходу запланований на серпень. Не виключено, що захист знову вимагатиме зниження застави або її заміни на більш м’яку форму. Утім, фінальне слово — за судом.

  • Колишнього секретаря Київради звинувачують у пособництві ухиленню від служби

    Колишнього секретаря Київради звинувачують у пособництві ухиленню від служби

    Київська міська прокуратура спільно з Державним бюро розслідувань оголосили про підозру Володимиру Бондаренку — депутату Київської міської ради IX скликання, який раніше обіймав посади секретаря Київради та заступника міського голови Віталія Кличка.

    За даними слідства, у 2022–2023 роках посадовець, порушуючи законодавство, зокрема статтю 119 Кодексу законів про працю, незаконно нараховував і виплачував заробітну плату працівнику апарату Київради, який на той момент вже проходив військову службу. Сума збитків, завданих державі в особі Київради, становить майже 700 тисяч гривень.

    Як стало відомо, цей працівник з липня 2022 по березень 2023 року офіційно перебував у лавах Збройних сил України й отримував відповідне грошове забезпечення. Утім, паралельно він продовжував щомісяця отримувати зарплату як цивільний службовець міськради.

    До того ж Бондаренко надіслав листа до Київської міської військової адміністрації з клопотанням про відкомандирування мобілізованого працівника назад до Київради. Як з’ясувало слідство, фактично цей чоловік до військової частини так і не прибув і не виконував жодних оборонних завдань.

    Обвинувальний акт щодо самого псевдовійськовослужбовця вже передано до суду. Тепер же під підозрою опинився й високопосадовець, який організував цю схему. Йому інкримінують службову недбалість (ч. 2 ст. 367 ККУ), пособництво (ч. 5 ст. 27) та ухилення від військової служби (ч. 4 ст. 409).

    Розслідування триває. У разі доведення провини Бондаренку загрожує серйозна кримінальна відповідальність.

  • На Чернівецькій митниці проходять обшуки: посадовців підозрюють у контрабанді сигарет до Румунії

    На Чернівецькій митниці проходять обшуки: посадовців підозрюють у контрабанді сигарет до Румунії

    Правоохоронці проводять масштабні обшуки у службових кабінетах та помешканнях працівників Чернівецької митниці. За даними журналістів Тараса Середича та Євгенія Плінського, фігурантів підозрюють у причетності до незаконного вивезення сигарет марок Kent та Ashima до Румунії.

    Операцію проводять детективи Бюро економічної безпеки спільно з іншими силовими структурами. Згідно з оприлюдненою інформацією, організована група вивозила сигарети під виглядом іншого вантажу — наприклад, мінвати. До злочинної схеми, ймовірно, причетні як керівництво, так і працівники митниці.

    Зокрема, обшуки проводяться у керівника Чернівецької митниці Юрія Герасимова та начальника митного поста «Порубне». Правоохоронці вилучили мобільні телефони, документи, чорнову бухгалтерію та інші докази, які підтверджують їхню можливу участь у схемі.

    Юрій Герасимов очолив Чернівецьку митницю у січні 2024 року. Раніше він працював у Харкові. На посаді він змінив Михайла Товта, якого звільнили після викриття мільйонних зловживань — зокрема, незаконного ввезення електронних сигарет на 42 млн грн.

    Розслідування триває. Офіційні коментарі з боку Державної митної служби наразі відсутні.

  • У Харкові затримали псевдопосередника, який торгував посадою в ДБР

    У Харкові затримали псевдопосередника, який торгував посадою в ДБР

    На Харківщині перед судом постане чоловік, якого обвинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах. За даними Державного бюро розслідувань, зловмисник пропонував працевлаштування в Центральному апараті ДБР за 20 тисяч доларів.

    Слідство встановило, що обвинувачений дізнався про інтерес одного з громадян до роботи в Бюро і запевнив його, що має «зв’язки», які дозволяють отримати посаду без проходження конкурсу. За словами шахрая, кандидатові потрібно було лише формально скласти тест, а всі інші етапи нібито забезпечать треті особи.

    Окрім цього, зловмисник пообіцяв клієнтові оформлення статусу кандидата, що надає бронь від мобілізації на час розгляду «працевлаштування».

    Перша зустріч між чоловіками відбулась 19 лютого 2025 року у спальному районі Харкова. Там шахрай вимагав перший транш у розмірі 10 тисяч доларів США.

    Для того щоб створити враження впливової особи, фігурант приїхав на позашляховику зі спецсигналами, одягнений у військову форму з шевроном одного з правоохоронних органів. Саме під час передачі коштів його й затримали оперативники.

    Наразі чоловіку інкримінують ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.