Golosnovinua.com

Позначка: ДБР

  • ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну у справі щодо ймовірного ухилення від виконання обов’язків військової служби шляхом обману. Про це повідомляє ДБР.

    У ДБР зазначають, що фігурант після мобілізації проходив службу на посаді офіцера групи планування штабу однієї з військових частин. Його службові обов’язки, за даними слідства, включали збір та аналіз інформації щодо бойової обстановки, контроль виконання наказів командування, а також підготовку пропозицій для планування бойових дій.

    Утім, як стверджують у Бюро, фактично протягом тривалого часу він не виконував цих завдань. Слідство вважає, що посадовець систематично повідомляв керівництву неправдиву інформацію щодо своєї діяльності, заявляючи, що виконує інші функції, зокрема пов’язані з логістичним забезпеченням роботи військової частини.

    У ДБР наголошують, що, за даними слідства, упродовж окремих періодів 2022–2023 років військовослужбовець проводив службовий час на власний розсуд і не виконував завдань, які були визначені його посадою у штабі частини, що дислокується на території Черкаської області.

    Саме ці обставини стали підставою для оголошення підозри за ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України — ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану.

    У правоохоронних органах підкреслюють, що йдеться про підозру, а не про вирок суду. Остаточну оцінку діям фігуранта має надати суд після завершення досудового розслідування та розгляду всіх зібраних доказів стороною обвинувачення і захисту.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.

    Наразі слідчі дії тривають, а процесуальний статус підозрюваного передбачає подальші процесуальні рішення з боку слідства та прокуратури.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    Смерть під час мобілізації: у Києві судитимуть працівників ТЦК за побиття чоловіка

    У Києві до суду передано справу щодо двох військовослужбовців територіальних центрів комплектування (ТЦК), яких обвинувачують у причетності до смерті мобілізованого чоловіка під час транспортування. Про це повідомили в Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, трагедія сталася у травні 2025 року, коли групу мобілізованих перевозили із західних регіонів України до столиці. Під час поїздки між одним із чоловіків і військовими виник конфлікт. Як встановили правоохоронці, потерпілий мав проблеми зі здоров’ям, що могло ускладнити ситуацію.

    Слідство з’ясувало, що під час суперечки один із військовослужбовців — солдат Шевченківського ТЦК — застосував до чоловіка фізичну силу, а також використав електрошокер. У результаті потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження.

    Водночас заступник начальника Подільського ТЦК, який відповідав за транспортування мобілізованих, був свідком інциденту, однак не втрутився і не вжив жодних заходів для припинення насильства.

    Після прибуття до Києва чоловіка винесли з автобуса на плац, де медики констатували його смерть.

    У Державному бюро розслідувань зазначили, що досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт уже скеровано до суду.

    Солдата обвинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, а також у перевищенні службових повноважень в умовах воєнного стану.

    Заступнику начальника ТЦК інкримінують бездіяльність — умисне неприпинення злочину, який вчиняв його підлеглий, що призвело до тяжких наслідків.

    Ця справа стала однією з найрезонансніших серед останніх інцидентів, пов’язаних із діяльністю ТЦК в Україні. Останнім часом у різних регіонах фіксують низку скандалів, які викликають значний суспільний резонанс.

    Зокрема, в Одесі повідомлялося про випадок, коли представники ТЦК застосували вогнепальну зброю під час затримання військовослужбовця, що самовільно залишив частину. В іншому епізоді правоохоронці затримали групу працівників військкомату за підозрою у розбійному нападі та викраденні значної суми грошей.

    У Харкові також викрили групу військових ТЦК, яких підозрюють у жорстокому поводженні з цивільними — за даними слідства, вони примушували людей підписувати документи про відмову від відстрочки.

    Правоохоронні органи наголошують, що подібні порушення не залишаються без реагування, а всі винні особи притягуються до відповідальності.

    Експерти зазначають, що такі випадки негативно впливають на довіру до системи мобілізації та створюють додаткову напругу в суспільстві. У зв’язку з цим дедалі частіше лунають заклики до реформування підходів у роботі ТЦК, посилення контролю та підвищення стандартів поводження з громадянами.

    Водночас влада підкреслює, що мобілізація залишається необхідним елементом оборони країни в умовах війни, але вона має відбуватися виключно в межах закону.

    Судовий розгляд цієї справи може стати показовим прецедентом щодо відповідальності посадових осіб за перевищення повноважень і порушення прав людини під час мобілізаційних заходів.

  • 300 тисяч поза строєм: військовий пропонує радикально змінити підхід до СЗЧ і повернути досвідчених бійців у ЗСУ

    300 тисяч поза строєм: військовий пропонує радикально змінити підхід до СЗЧ і повернути досвідчених бійців у ЗСУ

    В Україні дедалі активніше обговорюють проблему самовільного залишення військових частин (СЗЧ) і її вплив на обороноздатність країни. За оцінками військових, кількість таких випадків може сягати сотень тисяч, і ця цифра вже виходить за межі суто дисциплінарного питання, перетворюючись на стратегічну проблему для армії.

    Військовослужбовець ЗСУ Ілля Шполянський заявив, що держава має переглянути підхід до цієї категорії військових і розглядати їх не як «порушників», а як важливий кадровий ресурс. На його думку, значна частина тих, хто залишив службу, має бойовий досвід і може бути повернута до війська за умови створення адекватних механізмів.

    За словами військового, нинішня система мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК) має серйозні недоліки. Він стверджує, що часто мобілізуються люди з обмеженою придатністю, які не можуть виконувати бойові завдання. У результаті вони опиняються у тилових підрозділах, де не мають чітких функцій, але потребують фінансування та забезпечення.

    «Це шлях у нікуди. Держава витрачає великі ресурси на людей, які не можуть бути ефективно використані на фронті», — наголошує Ілля Шполянський.

    Водночас, за його оцінками, існує інша категорія військових — ті, хто самовільно залишив частину після тривалого перебування на службі. Багато з них мають досвід участі у бойових діях, пройшли підготовку і можуть швидко повернутися до виконання завдань. Однак через складну бюрократичну систему їх повернення у стрій фактично заблоковане.

    Однією з ключових проблем він називає перевантаження Державне бюро розслідувань. У прифронтових регіонах, за його словами, розгляд справ щодо СЗЧ може тривати від одного до двох років. Це створює ситуацію, коли військові не мають реальної можливості легально повернутися до служби, навіть якщо вони цього хочуть.

    Експерти зазначають, що проблема СЗЧ дійсно є складною і багатогранною. Вона включає не лише дисциплінарні аспекти, а й питання морального виснаження військових, тривалого перебування на фронті, поранень, психологічного стану та конфліктів у підрозділах. Частина військових залишає службу не через небажання воювати, а через об’єктивні обставини.

    У цьому контексті пропозиції щодо повернення таких військових у стрій набувають особливої актуальності. Ілля Шполянський пропонує запровадити фінансові стимули для діючих військових, які допомагатимуть залучати колишніх бійців назад до підрозділів. Зокрема, йдеться про виплату премій у розмірі близько 50 тисяч гривень за кожного повернутого військовослужбовця.

    На його думку, це буде дешевше та ефективніше, ніж витрачати ресурси на пошук нових мобілізованих, їх навчання та забезпечення. Адже підготовка одного нового бійця потребує значних коштів і часу, тоді як досвідчені військові вже мають необхідні навички.

    Водночас експерти з безпеки застерігають, що впровадження таких механізмів потребує комплексного підходу. Повернення військових із СЗЧ має супроводжуватися чіткими юридичними процедурами, системою реабілітації та оцінкою їхньої придатності до подальшої служби.

    Крім того, важливо розрізняти різні категорії таких військових. Як зазначає Шполянський, є велика різниця між тими, хто залишив частину після кількох років служби, і тими, хто не приступив до виконання обов’язків після навчального центру. У цих випадках підходи до повернення мають бути різними.

    Проблема СЗЧ також має соціальний вимір. Вона впливає на довіру до системи мобілізації, ставлення суспільства до армії та загальну ефективність оборонного сектору. Саме тому її вирішення потребує не лише силових або каральних методів, а й гнучкої політики, яка враховує реалії війни.

    У державних структурах поки що не оголошували про конкретні зміни у підходах до цієї проблеми. Однак тема дедалі частіше піднімається у публічному просторі, що може свідчити про підготовку до реформ у сфері мобілізації та управління кадровим потенціалом армії.

    Дискусія навколо СЗЧ виходить на новий рівень. Замість того щоб розглядати цю проблему виключно як порушення дисципліни, військові пропонують бачити у ній можливість для посилення армії за рахунок повернення досвідчених бійців. Реалізація таких підходів може суттєво вплинути на ефективність ЗСУ в умовах тривалої війни.

  • Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Заступника командира 58-ї бригади затримали за хабар

    Правоохоронці викрили на корупції заступника командира 58 окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. Полковника підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця до іншої частини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 998 400 гривень.

    Про це повідомила спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

    За даними слідства, посадовець вимагав від військовослужбовця 4 тисячі доларів США за сприяння у переведенні до іншого підрозділу. Йдеться про вплив на ухвалення відповідного кадрового рішення.

    Як встановили правоохоронці, частину коштів — 2 тисячі доларів — підозрюваний отримав раніше. Під час передачі другої частини суми його затримали «на гарячому».

    За інформацією Українська правда, йдеться про полковника Максима Бобровського. Офіційно його ім’я правоохоронні органи не розкривають, однак підтверджують сам факт затримання та оголошення підозри.

    Дії підозрюваного кваліфіковані за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням.

    Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна у разі доведення вини.

    Суд, врахувавши обставини справи, обрав запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення застави. Сума застави — майже 1 мільйон гривень — відповідає тяжкості інкримінованого злочину.

    У самій 58-й окремій мотопіхотній бригаді заявили, що підтримують розслідування і готові сприяти правоохоронним органам у встановленні всіх обставин.

    Водночас у підрозділі наголосили на необхідності дотримання принципу презумпції невинуватості.

    «Будь-які остаточні висновки щодо винуватості особи можливі виключно після завершення всебічного слідства та набрання законної сили рішенням суду», — йдеться у заяві бригади.

    Також там підкреслили, що підрозділ продовжує виконувати бойові завдання на Харківському напрямку та утримує визначені рубежі оборони.

    Цей випадок — не поодинокий у сфері протидії корупції у війську. Останнім часом правоохоронці активізували роботу з викриття схем, пов’язаних із незаконними рішеннями щодо проходження служби.

    Зокрема, на Донеччині до суду скеровано обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців, які, за даними слідства, організували схему незаконного звільнення зі служби через підроблені медичні документи.

    Крім того, Державне бюро розслідувань повідомляло про викриття посадовця одного з територіальних центрів комплектування на Вінниччині. За версією слідства, він брав хабарі за зняття військовозобов’язаних з розшуку за ухилення від мобілізації.

    Антикорупційна боротьба у секторі безпеки та оборони залишається одним із пріоритетів для української влади та міжнародних партнерів. В умовах війни особлива увага приділяється прозорості кадрових рішень, справедливості у питаннях служби та недопущенню зловживань службовим становищем.

    Розслідування у справі заступника командира 58 ОМБр триває. Правоохоронці встановлюють усі обставини та можливих інших причетних до правопорушення.

  • У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві викрили схему з ВЛК: за $10 тисяч військовим обіцяли «потрібний» висновок

    У Києві правоохоронці викрили чергову корупційну схему, пов’язану з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК). За даними Державне бюро розслідувань, чоловік організував незаконний механізм впливу на рішення медичної комісії одного з військових госпіталів, обіцяючи військовослужбовцям за значну суму грошей отримання «потрібного» висновку.

    За інформацією слідства, схема діяла щонайменше з початку 2025 року. Саме тоді фігурант вийшов на військовослужбовця та запропонував йому «допомогу» у пришвидшеному проходженні ВЛК. Чоловік переконував, що має зв’язки серед посадовців медичного закладу і здатен забезпечити рішення, яке дозволить уникнути служби в бойових підрозділах. Йшлося про отримання висновку, за яким військового визнають придатним лише до служби в тилових структурах — підрозділах забезпечення, навчальних центрах або медичних частинах.

    Спочатку посередник оцінив свої «послуги» у 6,5 тисячі доларів США. За його словами, частину цієї суми нібито мали отримати працівники госпіталю, які могли вплинути на рішення комісії, а решту він планував залишити собі. У червні 2025 року він отримав перший платіж — 2 тисячі доларів.

    Втім, надалі «тариф» зріс. Зловмисник підвищив суму до 7,5 тисяч доларів, пояснюючи це «зростанням цін» і складністю домовленостей. За даними слідства, схема мала ознаки системності, адже вимоги змінювалися залежно від етапу домовленостей і рівня «ризику».

    Ключовим етапом стала контрольована зустріч наприкінці березня 2026 року, яку задокументували правоохоронці. Під час неї фігурант отримав ще 5 тисяч доларів. Пізніше він одержав додатково 500 та 2100 доларів окремими платежами. Загалом, за даними слідства, чоловік отримав 9,5 тисячі доларів неправомірної вигоди.

    У результаті військовослужбовець дійсно отримав відповідний висновок ВЛК. Згідно з документом, його визнали придатним до служби лише у підрозділах забезпечення, навчальних центрах та медичних частинах. Фактично це означало уникнення направлення до бойових підрозділів і участі в активних бойових діях.

    Правоохоронці наголошують, що наразі перевіряється можлива причетність працівників військового госпіталю до цієї схеми. Слідство має встановити, чи дійсно посадові особи медзакладу були залучені до ухвалення відповідних рішень, чи фігурант лише використовував їхні імена для створення видимості впливу.

    Фігуранту вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення, поєднане з вимаганням. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років із можливістю конфіскації майна.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    Експерти зазначають, що подібні схеми становлять серйозну загрозу для системи оборони країни. Маніпуляції з рішеннями ВЛК підривають принцип справедливого розподілу військового навантаження, створюють нерівні умови для військовослужбовців і можуть негативно впливати на боєздатність підрозділів. У умовах повномасштабної війни це питання набуває особливої чутливості.

    Водночас у Державне бюро розслідувань наголошують, що робота з викриття подібних схем триває. За останній час правоохоронці зафіксували низку подібних випадків, пов’язаних як із підробкою медичних документів, так і з незаконним переведенням військових на небойові посади.

    Справу щодо київської схеми наразі розслідують, а правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників та обставини її функціонування.

  • На Закарпатті судитимуть фігурантів справи про незаконне використання лісових земель

    На Закарпатті судитимуть фігурантів справи про незаконне використання лісових земель

    Закарпатська обласна прокуратура передала до суду справу щодо незаконного використання земель лісового фонду в Ужгородському надлісництві. Йдеться про туристично-готельний комплекс, який, за даними слідства, діяв без належних правових підстав і пов’язаний із народним депутатом Нестором Шуфричем.

    Як повідомляє «Судовий репортер», у межах розслідування встановлено, що на території державного лісу було самовільно зайнято понад 2,4 гектара землі. На цій ділянці збудували інфраструктуру комплексу, а загалом не за цільовим призначенням використовували понад 8,5 гектара державних земель.

    За даними правоохоронців, Нестор Шуфрич є одним із кінцевих бенефіціарів комплексу. Наразі він перебуває під вартою в іншій справі — за підозрою у державній зраді та фінансуванні росгвардії.

    У лютому 2026 року підозри оголосили начальнику надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» та директору туристичного комплексу, який раніше був помічником народного депутата. Їм інкримінують самовільне зайняття земельної ділянки, незаконне будівництво та службову недбалість.

    Слідство встановило, що після припинення ще у 2012 році сервітуту з ТОВ «Мисливський клуб «Кремінка» жодних документів, які б давали право користування землею, оформлено не було. Попри це, територію продовжували використовувати, а податки за користування землею не сплачувалися.

    У Державному бюро розслідувань зазначають, що зібрані докази стали підставою для передачі справи до суду. Наразі вирішуватиметься питання відповідальності фігурантів та відшкодування збитків державі.

  • Посадовця Львівського ТЦК підозрюють у приховуванні майна на 8 млн грн

    Посадовця Львівського ТЦК підозрюють у приховуванні майна на 8 млн грн

    Працівники Державного бюро розслідувань викрили заступника начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у Львівській області на поданні недостовірної декларації. Йдеться про незадеклароване майно на суму близько 8 мільйонів гривень.

    За даними слідства, посадовець не вніс до декларації низку об’єктів нерухомості та транспортних засобів, якими фактично користувався. Зокрема, мова йде про земельну ділянку та житловий будинок у Львівському районі. Формально ці об’єкти були оформлені на тещу.

    Крім того, два автомобілі — Mercedes і Nissan — записані на близьких родичів, зокрема батька та сестру, однак, за версією слідства, фактично перебували у користуванні посадовця та його дружини.

    У ДБР зазначають, що аналіз доходів фігуранта справи свідчить про їх невідповідність вартості придбаного майна.

    Йому інкримінують декларування недостовірної інформації. Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі, а також заборону обіймати певні посади.

    За інформацією місцевих медіа, йдеться про полковника Олександра Драпінського. Водночас у ДБР офіційно ім’я підозрюваного не розголошують.

  • Стрілянина в Одесі закінчилася ліквідацією нападника під час спецоперації

    Стрілянина в Одесі закінчилася ліквідацією нападника під час спецоперації

    Увечері 25 березня в Одесі стався збройний напад на патрульних поліцейських, який завершився масштабною спецоперацією та загибеллю підозрюваного.

    Як повідомили у Національній поліції України, інцидент стався близько 22:40 під час рутинної перевірки документів. 45-річний водій раптово відкрив автоматний вогонь по правоохоронцях, після чого втік на автомобілі.

    Унаслідок стрілянини двоє патрульних отримали вогнепальні поранення. Їм оперативно надали медичну допомогу.

    За даними місцевих медіа, нападник пересувався на автомобілі “Жигулі”, а свідки повідомляли про черги з автоматичної зброї. Водночас стало відомо, що чоловік перебував у розшуку за порушення правил військового обліку.

    Після нападу в області було негайно введено спеціальну поліцейську операцію. До розшуку та затримання підозрюваного залучили спецпідрозділ КОРД, слідчо-оперативні групи та інші служби.

    Протягом кількох годин правоохоронці встановили місце перебування чоловіка. Він переховувався у недобудові в селі Світле Одеської області. На місці працювали медики та значні сили поліції. Перемовник намагався встановити контакт із підозрюваним, однак той відмовився від діалогу.

    За інформацією поліції, чоловік відкрив вогонь по бійцях КОРДу з третього поверху будівлі. У відповідь спецпризначенці застосували зброю. Під час перестрілки нападник загинув.

    У поліції наголосили, що застосування сили було вимушеним і спрямованим на припинення загрози життю правоохоронців.

    Про інцидент повідомлено Державне бюро розслідувань та прокуратуру. Наразі триває встановлення всіх обставин події.

  • Начальницю слідчого відділу поліції Харківщини підозрюють у недекларуванні спільного проживання з посадовцем ДБР

    Начальницю слідчого відділу поліції Харківщини підозрюють у недекларуванні спільного проживання з посадовцем ДБР

    Начальниця слідчого відділу поліції Харківської області Оксана Карпова могла не задекларувати спільне проживання та побут із посадовцем Державного бюро розслідувань Кирилом Гребенюком.

    Про це повідомляє тг-канал Absolution.

    За їхніми даними, Гребенюк раніше працював у поліції Харкова та був підлеглим Карпової. Наразі він обіймає посаду заступника керівника відділу територіального управління ДБР у Полтаві.

    Відомо, що у 2023 році Гребенюк офіційно розірвав шлюб. Дзержинський районний суд Харкова задовольнив відповідний позов, встановивши, що подружжя припинило спільне життя через відсутність взаєморозуміння. У колишнього подружжя є спільна дитина.

    Після розлучення посадовець ДБР подавав декларації, в яких не зазначав колишню дружину. Водночас у його звітності, як і в деклараціях Карпової, відсутня інформація про спільне проживання один з одним.

    У матеріалах також згадується квартира, в якій, за даними джерел, посадовці могли проводити спільний час, однак вона не відображена у деклараціях.

    Наразі ці обставини можуть стати предметом перевірки з боку внутрішньої безпеки Національної поліції, оскільки йдеться про можливе порушення вимог фінансового контролю.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що слідча поліції Харківщини Оксана Карпова під час війни придбала автомобіль Audi Q5 вартістю понад 1,2 млн гривень, що перевищує її офіційні доходи.