Позначка: децентралізація

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.

  • ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    Повна децентралізація системи теплопостачання Києва є технічно та економічно неможливою, а спроби замінити великі теплоелектроцентралі малими котельнями або альтернативними джерелами тепла є дилетантськими. Про це заявив народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

    За його словами, реальних альтернатив потужним теплоелектроцентралям, які забезпечують теплом значну частину столиці, наразі не існує. Натомість ключовим завданням держави має бути надійний захист критичної інфраструктури від ракетних ударів Росії.

    Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

    Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

    За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

    Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

    Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

  • В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі заговорили про відставку Кіпера: що послабило позиції голови ОВА

    В Одесі та Києві дедалі активніше обговорюють можливу відставку Олега Кіпера з посади голови Одеської обласної військової адміністрації. Формальною причиною називають війну, безпекові ризики та складну ситуацію в регіоні. Втім, за словами співрозмовників у політичних і правоохоронних колах, саме низка рішень та подій останніх років суттєво ослабили позиції керівника ОВА.

    Як зазначає журналістка Ірина Гриб, щоб зрозуміти причини нинішніх розмов, достатньо згадати окремі епізоди діяльності Кіпера в Одеській області. Йдеться не про повну біографію, а про ключові управлінські кроки, які викликали найбільше запитань.

    Ще до призначення в Одесу Олег Кіпер відкрито демонстрував амбіції очолити Офіс генерального прокурора. У підсумку ж він отримав крісло керівника стратегічного прифронтового регіону в умовах повномасштабної війни. Результати такого управління дедалі частіше оцінюють критично.

    Одеська область і саме місто Одеса регулярно стикаються з проблемами водопостачання, тепла та електроенергії. Попри роки розмов про резервні системи, генератори та підготовку до кризових сценаріїв, базові інфраструктурні питання залишаються невирішеними. На цьому тлі публічна увага привертається до стрімкого зростання статків самого голови ОВА, який, за оцінками співрозмовників, явно не пов’язує своє майбутнє з регіоном.

    Окремий блок претензій стосується аграрних та митних рішень. Саме за ініціативи Кіпера було фактично заблоковано морський імпорт мінеральних добрив. Формально — не з міркувань безпеки, а під приводом регуляторних обмежень. Наслідком стало штучне скорочення пропозиції та різке зростання цін для аграріїв.

    Паралельно компанія Free System, пов’язана з Дмитром Фірташем, попри чинні санкції РНБО щодо самого олігарха, отримала доступ до портів Великої Одеси — Одеси, Чорноморська та Південного. У результаті, за оцінками ринку, ціни на селітру та карбамід зросли до 30 відсотків, а загальна маржа схеми могла сягати сотень мільйонів гривень.

    Ще одним резонансним епізодом стало фактичне згортання принципів децентралізації. 11 серпня 2024 року громади Одеської області отримали від ОВА листи з пропозицією перерахувати «вільний фінансовий ресурс» до обласного бюджету під приводом нагальних потреб ЗСУ. Для кожної громади була визначена конкретна сума, а загальний обсяг збору сягнув майже мільярда гривень.

    Фактично громади поставили перед вибором без вибору. Місцеві бюджети втратили можливість планувати розвиток, а управління фінансами знову концентрувалося на рівні області. При цьому публічного звіту про використання зібраних коштів досі не оприлюднено.

    Окрему критику викликав так званий «наказ №19», який подавався як спроба вивести зерновий експорт із тіні. Насправді ж, за словами учасників ринку, було запроваджено ручне управління експортними операціями. Без погодження голови ОВА судна простоювали, а експорт блокувався.

    У регіоні з’явилися спеціальні «площадки» — п’ять юридичних осіб, через які необлікований урожай легалізували для експорту. Частина цих структур, за інформацією джерел, була пов’язана з правоохоронцями, інша — з оточенням керівництва ОВА. Вартість такої «послуги» складала близько 14 відсотків готівкою.

    Не менш гучним є й напрям фортифікаційних робіт. НАБУ розслідує можливе умисне завищення цін на будівельні матеріали для оборонних споруд в Одеській області. За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена в рази.

    Авансові платежі підрядникам сягнули приблизно 1,5 мільярда гривень, водночас акти виконаних робіт досі не закриті, а строки реалізації проєктів зірвані. Договори не продовжені, але кошти вже освоєні. Для врегулювання ситуації створюються численні комісії, які, на думку критиків, мають відвести відповідальність від керівництва ОВА.

    Ці епізоди — лише частина того, що сьогодні згадують у політичних колах, коли йдеться про можливу відставку Олега Кіпера. І що більше таких фактів виходить у публічну площину, то менш стійкими виглядають його позиції.