Golosnovinua.com

Позначка: Deep Strike

  • Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Розширення географії Deep Strike: Зеленський заявив про збільшення дальності української зброї

    Президент України Володимир Зеленський заявив про успішну реалізацію далекобійних операцій та підтвердив проведення робіт зі збільшення радіуса ураження українських ракет та безпілотників по стратегічних об’єктах на території РФ.

    За словами глави держави, наразі в зоні досяжності українських сил перебуває військово-промислова та енергетична інфраструктура противника на лінії від Ямалу до Західного Сибіру.

    Ключові тези з заяви Президента:

    • Підсумки за вересень — жовтень: Глава держави заслухав доповідь щодо результатів застосування Deep Strike за останні два місяці, відзначивши високу влучність та ефективність українських підрозділів.
    • Подальше розширення дальності: Оборонно-промисловий комплекс України та профільні військові структури активно працюють над збільшенням відстані польоту засобів ураження для охоплення ще більш віддалених російських регіонів.
    • Масштабування підрозділів: Визначено пріоритетні напрямки подальшого застосування далекобійної зброї, а також ухвалено рішення про масштабування відповідних спеціалізованих підрозділів Силу оборони.
    • Стратегічна гарантія безпеки: Володимир Зеленський підкреслив, що українська далекобійність є однією з головних реальних гарантій збереження незалежності держави під час війни та слугуватиме довготривалим елементом стримування агресора у післявоєнний період.

    Контекст

    Систематичні далекобійні удари по нафтопереробних заводах, складських комплексах та військових аеродромах у глибокому тилу РФ стали важливим елементом стратегії зі зниження воєнно-економічного потенціалу агресора. Створення технологій для ураження цілей на відстанях у тисячі кілометрів (зокрема в регіонах Західного Сибіру) дозволяє Силам оборони України чинити тиск на критично важливі об’єкти видобутку та переробки ресурсів РФ.

  • Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Від фронту до глибокого тилу РФ: як «Омега» знищує десятки вантажівок і працює з СБУ та ГУР

    Українські спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в середньому знищують від 30 до 50 російських вантажних автомобілів за добу в межах операцій Middle Strike. При цьому удари по транспортній логістиці — лише один із напрямків роботи підрозділу, який сьогодні діє на землі, у повітрі та на воді, проводить операції на оперативній і стратегічній глибині та в окремих випадках взаємодіє зі Службою безпеки України і Головним управлінням розвідки.

    Про масштаби бойової роботи розповів начальник Центру спеціального призначення «Омега» НГУ генерал-майор Павло Яцюк в інтерв’ю Армія FM. За його словами, саме під час Middle Strike спецпризначенці системно полюють на транспорт, яким російські війська забезпечують свої підрозділи боєприпасами, пальним, особовим складом та іншими ресурсами.

    «Що стосується Middle Strike, скажу так: у середньому за добу ми вибиваємо від 30 до 50 вантажних автомобілів ворога», — заявив Яцюк.

    Він уточнив, що це лише один вузький сегмент бойової роботи й такі завдання виконують усі загони спеціального призначення Центру.

    Ворожу техніку дістають уже за десятки кілометрів від фронту

    Окремий напрямок «Омеги» — удари по цілях, які російські війська намагаються тримати далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення.

    Ще у вересні спецпризначенці підрозділу «Крила Омеги» показували роботу літакових безпілотників по російській техніці на відстані понад 50 кілометрів від фронту. Серед цілей були саме вантажівки, пікапи та броньовані машини.

    Особливістю такого озброєння є можливість працювати по цілях, які ще донедавна могли вважатися відносно захищеними завдяки відстані від переднього краю.

    За інформацією АрміяInform, літакові дрони, які використовують «Крила Омеги», можуть отримувати ціль та самонаводитися на фінальній ділянці польоту. Після захоплення об’єкта противнику складніше врятувати машину простим маневруванням.

    Це змінює саму логіку роботи російського тилу: вантажівка з боєприпасами або пальним може бути уражена не лише біля окопів чи безпосередньо на передовій, а значно раніше — ще на шляху до бойових підрозділів.

    Саме тому боротьба з логістикою має значення далеко за межами кількості спалених автомобілів. Втрата транспорту означає проблеми з доставкою пального, боєприпасів, продуктів, обладнання та резервів, а також змушує противника шукати інші маршрути та способи постачання.

    Middle Strike — лише частина роботи

    «Омега» працює не тільки на середній оперативній глибині.

    Яцюк підтвердив, що Центр також бере участь у Deep Strike — ударах по більш віддалених об’єктах. Окремі такі операції проводяться у взаємодії зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.

    Водночас конкретні цілі й результати цієї роботи командування наразі не розкриває.

    «Для того, щоб оприлюднювати конкретні результати, — не на часі зараз», — пояснив начальник Центру.

    Застосування Middle Strike та Deep Strike загалом стало одним із помітних напрямків розвитку українських Сил оборони. Як раніше писала «Ненька інфо», у березні українські сили здійснили близько 350 ударів Middle Strike по складах, пунктах управління та інших об’єктах противника, а засобами Deep Strike було проведено 76 ударів по цілях на території РФ.

    Розвиток таких можливостей дозволяє атакувати не лише війська на передньому краї, але й інфраструктуру, яка забезпечує їхню боєздатність.

    Від п’яти загонів до дев’яти

    Під час повномасштабної війни структура самої «Омеги» також суттєво змінилася.

    Підрозділ був створений ще у 2003 році. До 2022-го існувало п’ять окремих загонів, які були підпорядковані територіальним командуванням. Після початку повномасштабного російського вторгнення було сформовано Центр спеціального призначення «Омега» як окрему військову частину й орган управління.

    Сьогодні до складу Центру входять уже дев’ять загонів.

    Серед них є спеціалізований підрозділ безпілотних систем «Крила Омеги», який відповідає за повітряну компоненту, а також окремий водолазний загін спеціального призначення.

    За словами Яцюка, водолазний підрозділ проводить операції на водних перешкодах і в морі, зокрема виконує завдання, пов’язані з тимчасово окупованим Кримом.

    Одну з таких операцій раніше детально описувала «Ненька інфо». У липні спецпризначенці «Омеги» заявили про знищення російського Су-24М на аеродромі «Саки» у Криму двома ударними дронами. За даними Нацгвардії, літак атакували перед запланованим бойовим вильотом.

    В «Омезі» з’явився окремий іноземний підрозділ

    Ще однією зміною стало створення дев’ятого загону, який укомплектовується переважно іноземними військовослужбовцями.

    Раніше «Омега» не мала права приймати іноземців на службу через встановлені обмеження, однак правила змінилися.

    За словами Яцюка, кандидатів перевіряють ще на етапі рекрутингу. Перевірки проводяться за участю українських силових і правоохоронних структур, а також іноземних партнерів. Застосовується й поліграф.

    Основні групи іноземців — англомовні та іспаномовні військовослужбовці.

    При цьому командування наголошує, що йдеться не просто про набір добровольців, а про відбір людей, які відповідають вимогам підрозділу спеціального призначення.

    «Омега» входить до найрезультативніших за застосуванням мідлстрайків

    У Національній гвардії раніше повідомляли, що Центр «Омега» входить до трійки найбільш результативних підрозділів Сил оборони за застосуванням ударних дронів Middle Strike.

    Основними цілями таких засобів називали командні пункти, логістику, військову техніку та особовий склад російських військ.

    Безпілотні системи при цьому використовуються не лише для ударів. Вони виконують розвідувальні завдання, допомагають із забезпеченням позицій і навіть можуть використовуватися для логістики там, де пересування звичайного транспорту стало надто небезпечним.

    Тобто нинішня модель роботи «Омеги» — це вже далеко не класичний спецназ у традиційному розумінні. У структурі одночасно поєднані оператори безпілотних систем, бойові водолази, спеціальні групи та підрозділи, здатні діяти на значній глибині.

    28 Героїв України у складі підрозділу

    Окремо Павло Яцюк розповів і про втрати та нагороджених військовослужбовців Центру.

    За його словами, 28 спецпризначенцям «Омеги» присвоєно звання Героя України. Восьмеро з них живі, ще 20 отримали звання посмертно.

    Сам Яцюк наголосив, що для нього показником успішності операції є не лише кількість знищених цілей.

    Найкращою він назвав операцію, після якої українські військові повернулися без загиблих та поранених.

    На тлі цифр про десятки знищених машин щодня це важливе уточнення: командування «Омеги» публічно робить акцент не лише на масштабі уражень, а й на збереженні власного особового складу.

    Про бойову роботу «Омеги» вже зняли фільм

    1 жовтня у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм «Омега», присвячений спецпризначенцям Центру.

    У стрічці показана одна з бойових груп під командуванням військового з позивним «Художник». Автори відмовилися від традиційної побудови з великою кількістю пояснювальних інтерв’ю й зосередилися на реальних епізодах бойової роботи, взаємодії військових і їхньому житті поза виконанням завдань. Фільм демонструють у 96 кінотеатрах України до 14 жовтня.

    Яцюк пояснював, що частина показаних у фільмі операцій навмисно залишається без детального пояснення — глядач не отримує інформації про точне місце, завдання чи обставини окремих епізодів.

    І це фактично відображає нинішню публічну картину роботи «Омеги»: частина результатів уже відома — зокрема 30–50 знищених російських вантажівок у середньому за добу, — але значний масив операцій на більшій глибині залишається закритим.

    На практиці це означає, що боротьба з російською логістикою давно вийшла за межі переднього краю. Вантажівки, склади, пункти управління й інша тилова інфраструктура стають цілями за десятки кілометрів від фронту, а в окремих операціях — і значно далі.

     

  • Дрони долетіли до Сибіру: Україна вдарила по стратегічному гіганту російської нафтохімії

    Дрони долетіли до Сибіру: Україна вдарила по стратегічному гіганту російської нафтохімії

    Українські Сили оборони завдали удару по одному з найпотужніших об’єктів російської нафтохімічної промисловості — промисловому майданчику в Тобольську Тюменської області. Операцію провели підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій у взаємодії з рухом «Черная Искра». Для досягнення цілі безпілотники подолали понад 2000 кілометрів, а Генеральний штаб ЗСУ пізніше підтвердив ураження центральної газофракціонуючої установки підприємства.

    Удар стався 10 серпня. Перші повідомлення про безпілотники над Тобольськом почали надходити від російської сторони. Губернатор Тюменської області Олександр Моор підтвердив атаку кількох дронів на промислове підприємство, однак спочатку не назвав конкретний об’єкт. За його інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило. Водночас відео очевидців та повідомлення українських джерел вказували на район підприємств холдингу «СИБУР». Відстань по прямій від українського кордону до Тобольська перевищує 2200 кілометрів.

    Згодом Сили спеціальних операцій офіційно заявили про удар по «ЗапСибНефтехиму». За інформацією ССО, після атаки на території промислового комплексу були зафіксовані пожежі та руйнування. Українські військові назвали об’єкт найбільшим нафтохімічним комплексом Росії та стратегічним підприємством її хімічної промисловості.

    Важливі деталі пізніше розкрив Генеральний штаб ЗСУ. Там повідомили, що метою операції було зниження військово-економічного потенціалу Росії. За підтвердженими українською стороною даними, ураження зазнала центральна газофракціонуюча установка. Її потужність становить близько 6,6 млн тонн сировини на рік. Остаточні масштаби завданої підприємству шкоди на момент публікації уточнюються.

    Що саме могли уразити в Тобольську

    Центральна газофракціонуюча установка має особливе значення для всього промислового майданчика. За даними Генштабу, підприємство виробляє, серед іншого, бутадієн, ізобутилен, малеїновий ангідрид та МТБЕ — високооктанову кисневмісну добавку. Українська сторона стверджує, що така продукція використовується, зокрема, у виробництві компонентів ракетного та авіаційного палива, композитних матеріалів для безпілотників і високооктанових бензинів. Саме цим у Генштабі пояснюють військово-економічне значення об’єкта.

    OSINT-аналітики також локалізували атаку в районі центральної газофракціонуючої установки промислового комплексу «СИБУР» у Тобольську. Це збігається з інформацією, яку пізніше офіційно оприлюднив український Генштаб.

    Сам «ЗапСибНефтехим» справді має величезні масштаби. Російський «СИБУР» називає його найбільшим нафтохімічним комплексом країни й одним із найбільших у світі. Після виходу на проєктну потужність підприємство отримало можливість щорічно виробляти понад 2,2 млн тонн продукції з високою доданою вартістю, основну частину якої становлять поліетилен і поліпропілен. Запуск комплексу свого часу фактично подвоїв російські можливості з виробництва полімерів.

    Початковий проєкт передбачав установку піролізу потужністю 1,5 млн тонн етилену, близько 500 тисяч тонн пропілену та 100 тисяч тонн бутан-бутиленової фракції на рік. Також були побудовані виробничі лінії для випуску поліетилену й поліпропілену. Одним із ключових завдань проєкту російська сторона називала глибоку переробку побічних продуктів видобутку нафти й газу Західного Сибіру та заміщення імпортних полімерів.

    Росія продовжувала розширювати комплекс навіть під час війни

    Особливо показово, що на момент нинішнього удару промисловий майданчик продовжував розширюватися. У Тобольську будують новий комплекс дегідрування пропану та виробництва поліпропілену ДГП-2.

    У лютому 2026 року «СИБУР» повідомляв, що готовність нового виробництва досягла 82%, а вже у квітні — 85%. Будівельно-монтажні роботи на той момент були виконані більш ніж на 90%, на частині об’єктів розпочалися пусконалагоджувальні роботи. Проєктна потужність нового заводу має становити близько 570 тисяч тонн поліпропілену на рік.

    Після запуску нового виробництва роль Тобольська у російській нафтохімії мала зрости ще більше. За даними місцевої влади, після введення нового заводу в експлуатацію у 2027 році в Тобольську планують виробляти кожну другу тонну російського поліпропілену.

    Таким чином, удар припав не просто по окремому заводу, а по одному з центральних вузлів російської системи глибокої переробки вуглеводневої сировини.

    Понад 2000 км — ключова деталь операції

    Не менш важливою за саму ціль стала відстань. ССО заявили, що безпілотники подолали понад дві тисячі кілометрів. Незалежні повідомлення з російської сторони підтверджують, що Тобольськ розташований більш ніж за 2200 км по прямій від українського кордону.

    Це означає, що географія об’єктів російського військово-промислового та паливно-енергетичного сектору, які потенційно можуть опинятися в зоні дії українських далекобійних засобів, продовжує розширюватися.

    Тюменська область уже стикалася з атаками безпілотників. Зокрема, 20 червня губернатор регіону повідомляв про атаку на Тюменський НПЗ. Тоді російська влада заявляла, що підприємство нібито не постраждало, а персонал був евакуйований.

    Проте операція 10 серпня відрізняється масштабом заявленої цілі. Цього разу українська сторона не лише взяла на себе відповідальність за атаку, а й повідомила про конкретно уражений технологічний об’єкт — центральну газофракціонуючу установку.

    У Силах спеціальних операцій такі операції називають «далекобійними санкціями» проти військово-економічного сектору Росії. При цьому точний масштаб пошкоджень у Тобольську поки залишається невідомим. Український Генштаб повідомляє, що оцінювання наслідків триває. Незалежного підтвердження того, наскільки удар вплинув на виробничий цикл підприємства та чи довелося зупиняти окремі установки, станом на вечір 10 серпня немає.

    Саме тому наразі коректно говорити про підтверджене українською стороною ураження центральної газофракціонуючої установки, пожежі та руйнування, але не про повне знищення чи зупинку всього «ЗапСибНефтехиму». Масштаби наслідків можуть стати зрозумілими після появи нових супутникових знімків, повідомлень підприємства або додаткових даних Сил оборони.

  • Україна завдала нового удару по Росії: уражено експортний термінал і нафтові об’єкти

    Україна завдала нового удару по Росії: уражено експортний термінал і нафтові об’єкти

    У ніч проти 27 липня Сили оборони України здійснили серію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території Росії. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що українські військові уразили експортний термінал у Ростовській області, а також завдали ударів по нафтових об’єктах у Ярославській області та Удмуртській Республіці. За словами глави держави, ці операції є частиною стратегії так званих «далекобійних санкцій», спрямованої на послаблення економічних можливостей Росії фінансувати війну.

    Про результати нічної операції Зеленський повідомив у своїх соціальних мережах. Він зазначив, що експортний термінал у Ростовській області, який став ціллю українських сил, розташований приблизно за 250 кілометрів від лінії фронту. Водночас удари по нафтовій інфраструктурі в Ярославській області та Удмуртії були завдані на відстані близько 1300 кілометрів від державного кордону України.

    Президент наголосив, що такі операції є частиною довгострокового плану зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. За його словами, Україна системно скорочує можливості Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які використовуються для фінансування війни.

    «Виконується план далекобійних санкцій та знижуємо можливості Росії фінансувати війну», – заявив Зеленський. Також він подякував військовослужбовцям Сил оборони за точну роботу по цілях, які ще донедавна вважалися глибоким тилом Росії.

    Напередодні російські Telegram-канали та місцеві жителі повідомляли про серію вибухів і масштабні пожежі в Ростовській області. Зокрема, очевидці публікували відео займання в районі Ростовського морського торговельного порту, який є одним із важливих логістичних вузлів для експорту російської продукції. Незалежні OSINT-аналітики також дійшли висновку, що однією з головних цілей атаки був саме цей портовий комплекс.

    Окрім Ростовської області, під удар потрапили об’єкти паливно-енергетичного комплексу в Ярославській області та Удмуртії. Ці регіони розташовані далеко від українського кордону й відіграють важливу роль у забезпеченні російської економіки паливом та логістикою. Українська влада традиційно розглядає подібні удари як спосіб послабити ресурсну базу Росії, не завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі.

    Останніми місяцями Україна значно активізувала кампанію далекобійних ударів по території Росії. Основними цілями стають нафтобази, нафтопереробні заводи, експортні термінали, логістичні вузли та об’єкти, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс. Київ пояснює такі дії необхідністю позбавити Росію фінансових ресурсів для продовження агресії.

    У липні президент Зеленський вже оголосив про створення в Україні окремого командування далекобійних ударів, яке координує застосування безпілотників і високоточної зброї по стратегічних цілях на території РФ. За словами українського керівництва, ця стратегія має не лише військове, а й економічне значення, оскільки завдає збитків енергетичному сектору Росії та скорочує її експортні доходи.

    Російська влада традиційно повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони, однак інформація про масштаби пошкоджень на уражених об’єктах поки що уточнюється. Незалежного підтвердження всіх заяв сторін щодо наслідків нічної атаки наразі немає.

  • Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Українські дрони почнуть виробляти в Нідерландах

    Україна та Нідерланди досягли стратегічної домовленості про запуск виробництва українських безпілотних систем на території Нідерландів у межах масштабної міжнародної ініціативи Build with Ukraine, яка передбачає не лише постачання озброєнь, а й глибоку інтеграцію українських оборонних технологій у виробничі потужності країн-партнерів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, міністр цифрової трансформації України Mykhailo Fedorov, який зазначив, що новий етап співпраці відкриває можливість для фактичного перенесення частини українського оборонного виробництва до Європейського Союзу.

    За словами Федорова, під час робочого візиту до Нідерландів він провів комплексні переговори з міністеркою оборони країни, керівництвом уряду, представниками парламенту, оборонної промисловості та науково-дослідної організації TNO, яка спеціалізується на технологічних інноваціях. Основною темою зустрічей стало розширення оборонної співпраці, прискорення постачання критично важливих військових технологій для України та залучення додаткових фінансових і виробничих ресурсів до сектору безпілотних систем.

    У результаті переговорів сторони погодили запуск виробництва українських безпілотних систем безпосередньо на території Нідерландів, що фактично означає створення спільної індустріальної платформи для випуску сучасних дронів української розробки в європейському виробничому середовищі. Йдеться про виробництво як mid-strike, так і deep-strike безпілотних рішень, які використовуються для ураження цілей на середній та великій оперативній глибині, що має ключове значення для сучасних бойових дій високої інтенсивності.

    Фінансування першого етапу проєкту здійснюватиметься Міністерством оборони Нідерландів, що свідчить про пряме залучення державного сектору країни до створення виробничих потужностей для українських оборонних технологій. При цьому на початковій фазі вся продукція, виготовлена на території Нідерландів, буде спрямована виключно на потреби України, що має на меті оперативне посилення обороноздатності українських Сил оборони та стабілізацію постачання високотехнологічних систем на фронт.

    Окремо підкреслюється, що в межах візиту було підписано угоду про розвиток оборонних інновацій та співпрацю між оборонними підприємствами України та Нідерландів. Документ передбачає розширення кооперації у сфері досліджень і розробок, прискорення впровадження нових технологій у виробництво, а також масштабування рішень, які вже довели свою ефективність у бойових умовах. Особливу увагу сторони приділили питанню технологічного обміну між оборонними секторами та створенню умов для довгострокових спільних виробничих програм.

    Федоров наголосив, що основною метою домовленостей є не лише збільшення обсягів виробництва безпілотних систем, а й підвищення їхньої технологічної якості та швидкості адаптації до змін на полі бою. За його словами, сучасна війна значною мірою визначається темпами інновацій, і саме тому інтеграція українських рішень у виробничі ланцюги європейських країн дозволяє суттєво пришвидшити цикл «розробка–виробництво–застосування».

    На тлі цієї угоди також повідомляється, що Нідерланди раніше анонсували пакет військової допомоги Україні на суму 500 мільйонів євро, який включає закупівлю безпілотників та систем протиповітряної оборони. Це демонструє поступовий перехід від класичної моделі військової допомоги до більш інтегрованої системи оборонного партнерства, у якій країни ЄС не лише фінансують закупівлі, а й беруть участь у виробництві українських технологій.

    Додатково у політичному та оборонному дискурсі обговорюється запит України на збільшення фінансування оборонних потреб приблизно на 20 мільярдів доларів, який може бути винесений на розгляд чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Це підкреслює, що нові виробничі домовленості з Нідерландами є частиною ширшої стратегії масштабування оборонного потенціалу України за рахунок міжнародного партнерства.

    Таким чином, запуск виробництва українських безпілотних систем у Нідерландах стає важливим етапом формування нової моделі європейсько-української оборонної співпраці, яка поєднує технології, фінансування та спільне виробництво в єдину систему швидкого реагування на сучасні безпекові виклики.

  • ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    ССО уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз”

    У ніч проти 13 травня безпілотники Сил спеціальних операцій України уразили один із ключових об’єктів російської нафтологістики — наливний пірс терміналу “Таманьнефтегаз”, розташованого на чорноморському узбережжі Краснодарського краю РФ. Про це повідомили у пресслужбі ССО та підтвердили в Генеральному штабі ЗСУ.

    За офіційною інформацією, операція була проведена в районі села Волна на Таманському півострові, приблизно за 300 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Об’єкт є частиною великого перевантажувального комплексу, який відіграє важливу роль у російській експортній інфраструктурі нафти та нафтопродуктів через Чорне, Азовське та Середземне моря.

    У Силах спеціальних операцій зазначають, що уражений термінал використовується для перевалки енергоносіїв, які далі транспортуються морськими шляхами до міжнародних ринків. Йдеться про стратегічний логістичний вузол, який забезпечує безперервний цикл постачання: від залізничної інфраструктури до завантаження танкерів.

    За даними українських військових, портова інфраструктура “Тамань” та пов’язаний із нею нафтовий термінал можуть одночасно обслуговувати до чотирьох великих суден. Це дозволяє Росії підтримувати стабільні обсяги експорту навіть за умов санкційного тиску, тому об’єкт вважається критично важливим для енергетичного сектору РФ.

    Операція була здійснена підрозділами Deep Strike ССО у взаємодії із Силами безпілотних систем та іншими складовими Сил безпеки та оборони України. Військові підкреслюють, що такі удари є частиною системної роботи зі зниження можливостей Росії у сфері логістики пального та експорту нафтопродуктів, які напряму пов’язані з фінансуванням воєнних дій.

    У Генштабі ЗСУ повідомили, що після удару на території об’єкта було зафіксовано пожежу. Її масштаби та точні наслідки наразі уточнюються, оскільки оцінка руйнувань потребує додаткових даних технічної розвідки та супутникового моніторингу.

    Попередньо відомо, що ураження припало на елементи перевантажувальної інфраструктури, які забезпечують обробку та подальше транспортування нафти. Це може вплинути на стабільність роботи всього комплексу, однак офіційних підтверджень щодо тривалості зупинки або обсягів втрат наразі немає.

    Російська сторона традиційно не розкриває деталі щодо пошкоджень критичної інфраструктури, що використовується у військово-економічних цілях. Водночас подібні об’єкти неодноразово ставали цілями атак у попередні місяці через їхню роль у забезпеченні російського експорту енергоресурсів.

    Українські Сили оборони наголошують, що продовжують завдавати ударів по об’єктах, які забезпечують логістику та фінансування військової агресії РФ, зокрема по нафтопереробній та портовій інфраструктурі на території Росії.

  • В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    В Україні готують нову модель мобілізації та контрактної служби

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про підготовку нової моделі комплектування української армії, яка передбачає поступовий перехід від мобілізаційної системи до контрактної служби. Також у Збройних силах планують запровадити чіткі правила ротацій для військових на передовій.

    За словами Сирського, наразі Генеральний штаб уже отримав завдання підготувати конкретні пропозиції щодо нових форматів контрактної служби в межах ініціативи президента Володимира Зеленського.

    Головком наголосив, що окрему увагу приділяють питанням мобілізації та рекрутингу. Йдеться про створення більш гнучкої системи залучення людей до війська, яка має зменшити навантаження на мобілізаційний ресурс та зробити службу більш прогнозованою.

    Одним із ключових нововведень стане система обов’язкових ротацій для військових, які перебувають на передових позиціях. За словами Сирського, вже підписано спеціальну інструкцію, яка визначає терміни перебування бійців на “нулі”.

    Відтепер заміна військовослужбовців на передових позиціях має відбуватися не пізніше ніж через два місяці безперервного перебування в зоні бойових дій. Після цього передбачено ще один місяць на ротацію та відновлення.

    Сирський пояснив, що ситуація на фронті залишається складною, оскільки російська армія активізувала наступальні дії практично по всій лінії фронту. Найважчою ділянкою він назвав Покровський напрямок, де Росія, за даними українського командування, зосередила близько 106 тисяч військових.

    Попри це, українські сили продовжують оборонні та контрнаступальні дії, зокрема операції в Курській області РФ. За словами головнокомандувача, щоденні втрати російської армії становлять щонайменше тисячу військових убитими та пораненими.

    “Запорука успіху — саме в активній обороні та ініціативі на полі бою. Це дає змогу виснажувати противника та відновлювати позиції”, — зазначив Сирський.

    Окремо головком розповів про посилення далекобійних ударів по території Росії. У квітні Сили оборони України активізували атаки по об’єктах російської військової та паливної інфраструктури.

    Серед пріоритетних цілей — нафтопереробні заводи, логістичні вузли з паливно-мастильними матеріалами та підприємства військово-промислового комплексу РФ. За словами Сирського, протягом місяця українські сили уразили 84 цілі в глибині російської території за допомогою засобів Deep Strike.

    Також головнокомандувач раніше заявляв, що Росія терміново розгортає нові підрозділи для боротьби з українськими безпілотниками. Йдеться про створення чотирьох нових полків та 162 батарей протидії дронам. За оцінками української сторони, РФ планує виготовити понад 7 мільйонів FPV-дронів протягом року.

    Паралельно в Україні планують посилити систему підготовки мобілізованих та роль військових інструкторів. Сирський уже ініціював підвищення виплат для викладацького складу, який займається підготовкою новобранців.

  • Ракети на 1500 км: Володимир Зеленський підтвердив удари по Чебоксарах і назвав цілі

    Ракети на 1500 км: Володимир Зеленський підтвердив удари по Чебоксарах і назвав цілі

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив застосування українських далекобійних ракет для ураження об’єктів військово-промислового комплексу на території Росії. За його словами, у ніч на 5 травня було здійснено удари по цілях у місті Чебоксари, яке розташоване більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону.

    Про це глава держави повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому в соціальних мережах. За його словами, йдеться про бойове застосування крилатих ракет типу Flamingo в межах операції глибокого ураження, яку проводять Збройні сили України.

    “Наші далекобійні санкції продовжують цілком справедливо діяти у відповідь на російські удари. Минулої ночі були бойові пуски крилатих ракет Flamingo в межах операції Deep Strike по кількох цілях ворога”, — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами президента, однією з основних цілей стали об’єкти військово-промислового комплексу в Чебоксарах. Йдеться про підприємства, які займаються виробництвом систем релейного захисту, автоматики та низьковольтної апаратури. Такі компоненти використовуються у військовій техніці, зокрема у системах навігації для військово-морського флоту, авіації та ракетної галузі.

    Президент підкреслив, що ракети подолали значну відстань, що свідчить про розширення можливостей українських сил у сфері далекобійних ударів. За оцінками експертів, такі операції мають стратегічне значення, адже дозволяють впливати на виробничі та логістичні ланцюги противника далеко за межами фронту.

    Удар по Чебоксарах також супроводжувався повідомленнями про активізацію повітряної тривоги в різних регіонах Росії. За наявною інформацією, попередження про ракетну небезпеку оголошувалися щонайменше у 16 регіонах країни, а обмеження на польоти були введені в десятках аеропортів.

    Зокрема, вперше було зафіксовано сигнал ракетної небезпеки у Ханти-Мансійському автономному окрузі, який розташований приблизно за 2000 кілометрів від України. Це свідчить про значне розширення географії потенційних загроз для російської інфраструктури.

    У російських інформаційних ресурсах також з’являлися повідомлення про можливі влучання по підприємству «ВНДІР-Прогрес» у Чебоксарах, яке, за відкритими даними, пов’язане з виробництвом електронних компонентів. Окрім цього, повідомлялося про активність безпілотників у різних регіонах РФ.

    Водночас офіційна російська сторона традиційно обмежено коментує подібні інциденти, що ускладнює незалежну перевірку масштабів пошкоджень та наслідків ударів.

    Володимир Зеленський у своєму зверненні також наголосив на політичному аспекті таких операцій. За його словами, Україна змушена відповідати на постійні атаки з боку Росії, і саме такі удари є частиною стратегії стримування.

    “Росія має закінчувати свою війну і переходити до реальної дипломатії. Ми свою пропозицію зробили”, — підкреслив президент.

    Аналітики зазначають, що розвиток далекобійних можливостей України є одним із ключових факторів зміни характеру війни. Якщо раніше бойові дії були зосереджені переважно на лінії фронту, то нині дедалі більшу роль відіграють удари по тилових об’єктах, які забезпечують функціонування армії противника.

    Застосування ракет, здатних долати понад 1000–1500 кілометрів, відкриває нові можливості для ураження стратегічно важливих цілей, включно з виробничими потужностями, складами та логістичними центрами. Це, своєю чергою, може впливати на здатність Росії підтримувати інтенсивність бойових дій.

    Водночас експерти застерігають, що подібні операції можуть призводити до подальшої ескалації конфлікту, адже розширення географії ударів змінює баланс ризиків для обох сторін.

    Підтвердження ударів по Чебоксарах стало ще одним сигналом про зміну тактики у війні. Україна демонструє здатність діяти на великій відстані, а також впливати на ключові елементи військової інфраструктури противника, що може мати довгострокові наслідки для перебігу війни.

  • Сирський підбив підсумки березня: скільки території звільнили ЗСУ і де були найзапекліші бої

    Сирський підбив підсумки березня: скільки території звільнили ЗСУ і де були найзапекліші бої

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оприлюднив підсумки бойових дій за березень 2026 року, назвавши його одним із найбільш інтенсивних місяців на фронті. За його словами, українські сили не лише стримали масштабні наступальні дії Росії, а й змогли відновити контроль над майже 50 квадратними кілометрами території.

    Березень, за оцінкою командування, проходив у надзвичайно складних умовах. Зі зміною погоди російські війська активізували наступ практично по всій лінії фронту довжиною близько 1200 км. Найбільш напружена ситуація спостерігалася на Олександрівському, Покровському, Костянтинівському та Лиманському напрямках, де противник намагався прорвати українську оборону та змінити баланс сил.

    Попри це, українські сили оборони змогли не лише втримати ключові рубежі, а й локально просунутися вперед. Відновлення контролю над приблизно 50 кв. км стало результатом активної оборони — тактики, яка поєднує стримування ворога з точковими контратаками та поступовим покращенням позицій.

    Сирський наголосив, що головним завданням ЗСУ залишається не лише утримання територій, а й системне виснаження противника. Йдеться про знищення живої сили, техніки, логістики та інфраструктури російських військ як на фронті, так і в глибокому тилу.

    Важливу роль у цьому відіграють далекобійні удари. За словами головнокомандувача, у березні українські сили здійснили 76 ударів по цілях на території Росії, використовуючи засоби Deep Strike. Серед уражених об’єктів — 15 підприємств нафтопереробної галузі, що мають критичне значення для забезпечення російської армії паливом.

    Паралельно з цим значно зросла ефективність застосування безпілотних систем. За іншими підсумками, оприлюдненими командуванням, кількість уражених цілей за допомогою дронів у березні зросла на 50% порівняно з лютим і перевищила 150 тисяч.

    Окремо відзначається ефективність так званих засобів Middle Strike — ударів на оперативну глибину (30–120 км). За місяць українські сили здійснили близько 350 таких атак, уразивши десятки складів, пунктів управління та об’єктів енергетичної інфраструктури противника.

    Ці результати стали можливими завдяки масштабному розвитку безпілотних технологій. За словами Сирського, українські підрозділи щодня виконують понад 11 тисяч бойових завдань із застосуванням дронів.

    Водночас противник також нарощує свої можливості. За даними української розвідки, чисельність російських підрозділів безпілотних систем уже перевищила 100 тисяч осіб і може зрости до понад 165 тисяч до кінця 2026 року.

    Попри чисельну перевагу ворога, українська армія продовжує робити ставку на якість ведення бойових дій, технології та адаптивність. Сирський підкреслює, що ЗСУ змушують противника діяти за українськими умовами, зриваючи його плани та змушуючи відкладати досягнення поставлених цілей.

    Окрему увагу командування приділяє внутрішнім процесам — мобілізації, рекрутингу, логістиці та укріпленню оборонних рубежів. Також аналізується стан боєздатності підрозділів і вдосконалюється тактика ведення бойових дій.

    На тлі цих результатів важливим фактором залишається висока інтенсивність бойових дій і значні втрати противника. Раніше Володимир Зеленський повідомляв, що лише за березень втрати російської армії перевищили 35 тисяч військових, значна частина яких була знищена завдяки ефективному застосуванню безпілотників.

    Таким чином, березень 2026 року став показовим з точки зору нової моделі війни: поєднання активної оборони, масового використання дронів і системних ударів по тилу противника. Попри складну ситуацію на фронті, українські сили змогли не лише стримати наступ, а й досягти локальних успіхів, що дозволяє зберігати ініціативу та поступово змінювати хід бойових дій.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”