Позначка: декларації

  • У декларації податківця зникли майно та кошти: що купила дружина

    У декларації податківця зникли майно та кошти: що купила дружина

    В Одесі активно обговорюють розкішний спосіб життя Дар’ї Кочуріної – дружини податківця Дмитра Хандусенка. Жінка пересувається на Bentley Continental GT, вартість якого становить 400 тисяч доларів, і суттєво перевищує фінансові статки чоловіка. Хандусенко одружився з бізнес-леді Дар’єю 18 грудня 2024 року. Вона є власницею бренду Lior, а частина доходу родини формувалася завдяки продажу майнових прав бренду “Ліор Україна” Ірині Гречці, що принесло бізнес-леді понад 4,1 мільйона гривень.

    У декларації податківця також відображені позики від Гречки на суму 358 тисяч доларів. Крім того, з переліку майна Хандусенків зникло нежитлове приміщення, ймовірно продане за 835 тисяч гривень. Частина земельних ділянок і автопарк були оформлені через лізинг та фірми родичів, а право користування транспортом мала Дар’я Кочуріна.

    Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

    Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

    Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.

  • Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    У деклараціях судді Господарського суду Києва Артема Селівона відсутні відомості про фінансові витрати, пов’язані з інвестицією його дружини в будівництво житлової нерухомості на Кіпрі. Попри те, що сам факт інвестування було задекларовано, інформація про суми внесків та здійснені платежі у звітності не відображена.

    Як з’ясували журналісти, наприкінці минулого року дружина судді вклала кошти у будівництво квартири на території Республіки Кіпр. Об’єкт наразі перебуває на стадії зведення, право власності ще не оформлене, однак фінансові зобов’язання у межах інвестиції вже виникли, оскільки будівництво передбачає поетапні платежі.

    Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

    Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

    Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

  • Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Історія з автопокупками заступника начальника управління патрульної поліції Донецької області Руслана Скрипника стала черговим прикладом того, як декларовані доходи держслужбовців починають конфліктувати з арифметикою. У публікації, яка з’явилася у відкритому доступі, стверджується: з грудня 2023-го по грудень 2025 року посадовець придбав шість автомобілів, при цьому темп оновлення автопарку виглядає диспропорційним до офіційних доходів.

    Йдеться про два Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску та MG 4. Частина машин, як зазначається, згодом була продана, однак саме на етапі продажів з’являються додаткові питання. У матеріалі наголошують на розбіжності між сумою, яка фігурувала у повідомленні про суттєві зміни майнового стану щодо продажу одного авто (320 тисяч гривень), і сумою, відображеною у річній декларації за той самий період (34 тисячі гривень). Така різниця, за логікою авторів, потребує пояснень з боку декларанта або перевіряючих органів.

    Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

    Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

    У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

    У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

  • Шість машин за два роки: автопарк заступника патрульної поліції Донеччини викликає питання

    Шість машин за два роки: автопарк заступника патрульної поліції Донеччини викликає питання

    З грудня 2023 по грудень 2025 року заступник начальника управління патрульної поліції Донецької області Руслан Скрипник придбав шість автомобілів: два Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років та MG 4. Оновлення автопарку виглядає вражаюче на фоні офіційно задекларованих доходів держслужбовця.

    Деякі машини були продані, проте задекларовані суми не відповідають реальним угодам. Наприклад, продаж одного автомобіля на 320 тисяч гривень супроводжувався повідомленням про зміну майнового стану лише на 34 тисячі гривень. Сам Скрипник стверджує, що джерело коштів — «особисті заощадження», які формально складають 67 тисяч доларів. Проте їх накопичення викликає сумніви, адже у деякі роки майже весь річний дохід відкладався у валюту, незважаючи на відсутність власного житла та статус одинокого батька.

    У 2018 році валютні заощадження зросли на 512 тисяч гривень при річному доході сім’ї 440 тисяч. У 2023 році за рік придбано Hyundai Ioniq 2016 року за 423 тисячі та Hyundai Ioniq 2017 року за 357 тисяч гривень при річному доході 670 тисяч. При цьому накопичення у валюті не зменшилися, а у сина навіть зросли на 1 тисячу доларів.

    Ситуація 2025 року лише підтвердила сумнівну логіку фінансів: у серпні придбано Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч, а в грудні — MG 4 2023 року майже за мільйон гривень, при продажу нерухомості на 600 тисяч. Загальна картина руху коштів залишається розрізненою та нелогічною.

    Фактом покупки автомобілів чи накопичення валютних коштів порушення закону не є. Проблема виникає тоді, коли витрати систематично перевищують доходи, заощадження не зменшуються, а декларації не збігаються. У випадку Скрипника мова йде про систематичні невідповідності, що потребують професійної перевірки.

  • Декларація детектива БЕБ: подарунки родичів, квартира та автомобіль

    Декларація детектива БЕБ: подарунки родичів, квартира та автомобіль

    Детектив Львівського Бюро економічної безпеки Сергій Шиндерук придбав квартиру у Львові, використавши мільйони гривень, отримані як подарунки від родичок.

    Шиндерук працює в БЕБ із 2023 року. До цього він багато років був слідчим поліції у Рівненській області. У жовтні 2024 року він купив квартиру площею 62 кв. м у Львові. Загальна вартість житла становить майже 3,9 млн грн. Квартиру придбано в іпотеку за програмою “єОселя” на 2 млн грн, решту суми – трохи менше ніж 1,9 млн грн – посадовець оплатив за рахунок подарунків від родичок: 2,1 млн грн отримав за два дні до купівлі від Лариси Іванівни Шиндерук (1,1 млн грн) та Олександри Антонівни Шиндерук (1 млн грн).

    До придбання власного житла Шиндерук орендував квартиру у Львові, однак витрати на оренду не зазначив у декларації. Дружина та двоє дітей із 2016 року проживають у будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області, який належить Ларисі Іванівні Шиндерук. На неї також оформлена земельна ділянка під будинком. Вартість цієї нерухомості Сергій Шиндерук у декларації не вказав.

    У 2024 році посадовець також придбав старий автомобіль FORD MONDEO 2012 року за 157 тис. грн, хоча ринкова ціна машини становить близько 350 тис. грн. За минулий рік він отримав зарплату в БЕБ у розмірі 769 тис. грн та 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом “єОселя”. Крім цього, додаткові доходи у вигляді грошових подарунків від родичок склали 2,1 млн грн.

    На рахунках у банках детектив має майже 15 тис. грн, а в готівці – понад 9 тис. доларів, загальна сума заощаджень – близько 400 тис. грн. Доходи дружини Маргарити Шиндерук обмежуються соціальними виплатами у розмірі 10 320 грн за догляд за дитиною до трьох років.

  • Елітна нерухомість, дорогі авто і скромна зарплата: історія статків чиновника Держекоінспекції

    Елітна нерухомість, дорогі авто і скромна зарплата: історія статків чиновника Держекоінспекції

    Заступник начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дмитро Шибко, за даними журналістських розслідувань, володіє або контролює через близьке оточення активи, рівень яких важко співвіднести з його офіційними доходами на державній службі. Про це йдеться в матеріалі OBOZ.UA з посиланням на дані з відкритих реєстрів та матеріали правоохоронних органів.

    За офіційними деклараціями, посадовець до оподаткування заробляє менш ніж 43 тисячі гривень на місяць. Водночас, за інформацією журналістів, Шибко проживає в елітному заміському комплексі «Рівер-Клаб», де вартість оренди будинку щомісяця перевищує його задекларований дохід у кілька разів. Будинок, як зазначається, належить мешканці Києва Юлії Міловановій.

    Окрему увагу привертає особа Владислава Бордуна, якого ЗМІ називають імовірним персональним водієм та охоронцем чиновника. Формально Бордун є власником кількох компаній і двох квартир загальною площею понад 140 квадратних метрів разом із паркомісцем у ЖК «Панорама» в Дніпрі — одному з найдорожчих житлових комплексів міста. Орієнтовна вартість такого майна становить близько 250 тисяч доларів. Водночас у сервісах ідентифікації номерів телефонів користувачі підписують його як «водій Шибка» або «водій шефа».

    Як випливає з матеріалів кримінального провадження №757/55802/25-к, які аналізували журналісти, під час негласних слідчих дій Бордун нібито повідомляв знайомим, що елітні квартири в ЖК «Панорама» фактично оформлені на нього за дорученням Дмитра Шибка. Ці обставини наразі перевіряються слідством.

    Активи оформлені й на родичів посадовця. Зокрема, на доньку Шибка Марію у 2022 році, коли їй було 22 роки, за договором дарування оформили чотирикімнатну квартиру площею понад 246 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького. Орієнтовна вартість такого житла нині становить близько 600 тисяч доларів. На сина Романа, який працює адвокатом, зареєстрована квартира на вулиці Бойчука в столиці, а також автомобіль BMW 750Li, придбаний у 2016 році приблизно за 100 тисяч доларів. За даними ДБР, фактичним користувачем авто був сам чиновник.

    Окрема історія стосується дорожньо-транспортної пригоди у березні 2025 року. Згідно з постановою поліції, Дмитро Шибко, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 200 своєї знайомої — дніпровської косметологині Марини Лазарєвої, — не впорався з керуванням і виїхав за межі проїзної частини. У документі зазначено, що від водія був запах алкоголю, а від проходження алкотесту він відмовився. За інформацією слідства, для компенсації шкоди чиновник придбав Лазарєвій новий автомобіль Mercedes-Benz вартістю понад 4,5 мільйона гривень із додатковими опціями ще на 74 тисячі гривень — загалом понад 110 тисяч доларів.

    Журналісти також звертають увагу на майно 85-річного тестя посадовця. На нього та пов’язану компанію ТОВ «Серпень-9» зареєстровано нежитлову нерухомість загальною вартістю на десятки мільйонів гривень, зокрема приміщення площею понад 330 квадратних метрів і будівлю майже на тисячу квадратних метрів.

    Контексту ситуації додає і той факт, що Державна екологічна інспекція є органом із широкими повноваженнями щодо накладення багатомільйонних штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства. За версією правоохоронців, в інспекції могла діяти схема, коли чиновники ініціювали перевірки і пропонували підприємствам або укладати договори з пов’язаними структурами, або сплачувати значні штрафи. Під час одного з обшуків у працівниці Придніпровської Держекоінспекції було виявлено готівку в еквіваленті понад мільйон доларів.

    Сам Дмитро Шибко вже фігурував у кримінальних зведеннях: у 2019 році його затримували за підозрою в отриманні хабара, однак тоді провадження було закрите, і він продовжив роботу в системі.

    Наразі всі наведені факти є предметом журналістських розслідувань і матеріалів досудового слідства. Остаточну правову оцінку діям посадовця та його оточення має дати суд.

  • Готівка, нерухомість і жодної зарплати: як живе депутат ОПЗЖ в Одесі

    Готівка, нерухомість і жодної зарплати: як живе депутат ОПЗЖ в Одесі

    Безробітний депутат Одеської міської ради від забороненої партії ОПЗЖ Роман Сеник задекларував суттєві активи, попри відсутність будь-яких офіційних доходів. Зокрема, у 2024 році він отримав у подарунок від батька нежитлове приміщення в Одесі вартістю 4,68 млн гривень. Про це йдеться в його електронній декларації, з якою ознайомилася редакція 368.media.

    Згідно з документом, у січні 2024 року батько депутата, Іван Віталійович Сеник, подарував синові нежитлове приміщення площею 68,5 кв. м в Одесі. Його задекларована вартість становить 4,68 млн гривень. Уже в лютому на Романа Сеника було зареєстровано ще одне нежитлове приміщення площею 3 кв. м, оцінене у 9,6 тис. гривень.

    Окрім нерухомості, депутат зберігає значні суми готівкою. У декларації зазначено 1,5 млн гривень та 65 тис. доларів США готівкових коштів. Водночас на банківських рахунках Романа Сеника задекларовано лише 11 тис. гривень.

    Декларація також містить інформацію про нерухомість, якою володіють або користуються члени родини. Зокрема, ще з 2014 року сім’я має у власності земельну ділянку площею 8 соток у селі Олександрівка поблизу Одеси. Дружина депутата Оксана є власницею квартири площею 36,5 кв. м, придбаної у 2019 році за 715 тис. гривень, а також володіє 1/4 частки квартири площею 69,8 кв. м. Крім того, родина користується кількома квартирами в Одесі, зокрема житлом площею 66,6 кв. м та іншими об’єктами.

    Що стосується транспорту, Роман Сеник задекларував автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 2012 року випуску, придбаний у 2012 році за 456 тис. гривень. Також у користуванні депутата перебуває Mercedes-Benz ML 350 2013 року, який належить його дружині. Вартість цього автомобіля в декларації вказана на рівні 600 тис. гривень.

    Водночас у розділі доходів депутат не зазначив жодних надходжень. Його дружина, згідно з декларацією, живе виключно на соціальну допомогу при народженні дитини, яка за рік склала 10,3 тис. гривень.

    Таким чином, декларація Романа Сеника демонструє суттєвий дисбаланс між відсутністю офіційних доходів і наявністю дорогого майна та значних готівкових заощаджень, що неминуче викликає запитання щодо джерел походження задекларованих активів.

  • Кандидат у голови Держмитниці Станіслав Балуєв фігурує у скандалах із майном і контрабандою

    Кандидат у голови Держмитниці Станіслав Балуєв фігурує у скандалах із майном і контрабандою

    Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 кандидатів на посаду голови Державної митної служби України, опинився в центрі низки скандалів, пов’язаних із деклараціями, порушеннями службової дисципліни та негативною оцінкою його роботи на посаді керівника Закарпатської митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА».

    За даними антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно розірвав шлюб, після чого припинив декларувати майно своєї дружини. Водночас фактичне розлучення виглядає сумнівним. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публікувати у соцмережах спільні сімейні фото з відпусток в Іспанії та Словенії. Окрім цього, вона регулярно викладає знімки з будинку Балуєва в Ужгороді, що свідчить про спільне проживання та ведення спільного побуту після формального розлучення.

    Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

    Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

    Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

    Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

    Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

  • НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    НАЗК виявило порушення в кожній другій перевіреній деклараці

    Національне агентство з питань запобігання корупції у листопаді 2025 року завершило 78 повних перевірок декларацій посадовців. У результаті у 37 з них встановлено ознаки недостовірних відомостей або адміністративних і кримінальних правопорушень на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

    Йдеться про можливі порушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України та частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За підсумками перевірок агентство сформувало та скерувало обґрунтовані висновки до правоохоронних органів.

    Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

    Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

    У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

    Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

    Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

    Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

    Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

    У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

  • Декларація заступниці міністра економіки: сім квартир та земельна ділянка при скромних доходах

    Декларація заступниці міністра економіки: сім квартир та земельна ділянка при скромних доходах

    Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним об’ємом нерухомості, включно з сімома квартирами у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. Водночас офіційні доходи подружжя не дають пояснення для придбання такого майна.

    Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра у вересні 2025 року. Вона має понад 20 років досвіду роботи на державних посадах, зокрема багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів.

    Нерухомість Овчаренко включає:

    • земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

    • квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

    • квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

    • ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

    • квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

    Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

    Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

    Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

    Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.