Golosnovinua.com

Позначка: деменція

  • Ходити 10 тисяч кроків не обов’язково: учені пояснили, що насправді важливо для здоров’я

    Ходити 10 тисяч кроків не обов’язково: учені пояснили, що насправді важливо для здоров’я

    Менша кількість кроків теж приноситиме користь, довели учені.

    Регулярна фізична активність – важлива умова довгого та здорового життя. Однак, як з’ясували вчені, розповсюджене правило про 10 тисяч кроків на день не таке вже й обов’язкове. Сучасні дослідження свідчать, що значно важливішими є інтенсивність руху та загальний час активності протягом тижня, пише Focus online.

    Видання пояснило, що “золотий стандарт” про необхідність ходити 10 тисяч кроків щодня походить із реклами японської компанії Yamasa 1964 року. Тоді вона випустила перший портативний крокомір під назвою Manpo-kei, що перекладається як “лічильник 10 000 кроків”, натякаючи, що саме така кількість достатня для здорового способу життя.

    Дослідники стверджують, що цифра 10 000 була вибрана довільно, і наводять дані дослідження 2025 року, опублікованого в журналі The Lancet про те, що для того, аби отримати користь для здоров’я, достатньо вже 7 000 кроків на день.

    Учені переконані, що ті, хто регулярно проходить таку дистанцію, можуть майже вдвічі знизити ризик смертності, на 25% – ризик серцево-судинних захворювань і більш ніж на третину – ризик деменції. Також значно зменшується ймовірність розвитку діабету другого типу, депресії та падінь.

  • Невидимий дефіцит: як нестача B12 впливає на психіку

    Невидимий дефіцит: як нестача B12 впливає на психіку

    Здоров’я у похилому віці значною мірою залежить від балансу мікроелементів в організмі. Ірландські науковці встановили, що нестача лише одного вітаміну може суттєво погіршити якість життя пенсіонерів та майже вдвічі підвищити ризик розвитку важкої депресії.

    Про це повідомляють профільні медичні ресурси з посиланням на результати дослідження ірландських учених.

    Йдеться про вітамін B12 — ключовий елемент, який відіграє фундаментальну роль у функціонуванні організму. Він необхідний для формування еритроцитів, нормальної роботи центральної нервової системи та синтезу ДНК. Без достатнього рівня цього вітаміну запускається ланцюг патологічних змін, які можуть призвести до серйозних наслідків.

    Згідно з висновками дослідження, якщо дефіцит B12 не виявити та не лікувати протягом чотирьох років, ризик розвитку клінічної депресії у людей похилого віку зростає на 51%. При цьому нестача вітаміну часто маскується під звичайні ознаки старіння, через що її довгий час не помічають.

    Серед перших симптомів — хронічна втома, загальна слабкість, розлади травлення, зниження апетиту та безпричинна втрата ваги. Згодом можуть з’являтися неврологічні порушення: проблеми з пам’яттю, просторова дезорієнтація, зниження когнітивних функцій. У важких випадках це може прогресувати до деменції.

    Одним із найнебезпечніших фізіологічних наслідків дефіциту B12 є анемія. Вона часто виникає на тлі нестачі інших вітамінів групи B, зокрема фолієвої кислоти. Медики наголошують: своєчасна діагностика та корекція дефіциту допомагають запобігти незворотним змінам у мозку та нервових тканинах.

    Особливо вразливою групою є люди старшого віку. Причина — вікові зміни травної системи. З роками зменшується вироблення соляної кислоти в шлунку, яка необхідна для розщеплення білків і вивільнення вітаміну B12 з їжі. Внаслідок цього організм гірше засвоює важливий мікроелемент, навіть якщо раціон залишається збалансованим.

    Фахівці радять людям похилого віку регулярно проходити обстеження, контролювати рівень вітаміну B12 у крові та за потреби коригувати харчування або приймати добавки за рекомендацією лікаря.

  • Вчені назвали простий спосіб уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера

    Вчені назвали простий спосіб уповільнити розвиток хвороби Альцгеймера

    Дослідники з Технологічного інституту Шибаури дійшли висновку, що розвиток хвороби Альцгеймера можна сповільнити за допомогою відносно простого підходу — корекції харчування. Йдеться про раціон, збагачений антиоксидантами, який здатен зменшувати темпи прогресування деменції та підтримувати когнітивні функції.

    У ході дослідження науковці підтвердили, що прогресування нейродегенеративного захворювання безпосередньо пов’язане з окисним ушкодженням клітин мозку. Саме цей процес порушує роботу нейронів і призводить до погіршення пам’яті, мислення та інших когнітивних здібностей. Основою для роботи стали попередні експерименти, які вказували на зв’язок між окисним стресом і дефіцитом вітаміну Е в організмі.

    Для перевірки гіпотези вчені провели серію експериментів на лабораторних мишах. Результати показали, що накопичення окисних ушкоджень у мозку тісно корелює з розвитком симптомів, характерних для хвороби Альцгеймера. Водночас ключову роль у цьому процесі відіграє порушення функцій мітохондрій — клітинних структур, відповідальних за енергетичний обмін.

    Автор дослідження Кодзі Фукуї зазначив, що саме пошкодження мітохондрій унаслідок окислення стає однією з головних причин когнітивних розладів. При цьому дослідники звернули увагу на цікавий факт: попри зниження розумових здібностей, у тварин не спостерігалося порушень рухової координації.

    Крім того, в мозку мишей було зафіксовано підвищений рівень бета-амілоїдів — білкових відкладень, які вважаються одним із ключових маркерів хвороби Альцгеймера. Водночас суттєвих змін концентрації тау-білка, ще одного характерного показника захворювання, дослідники не виявили.

    Науковці підкреслили, що антиоксиданти здатні нейтралізувати активні форми кисню, захищаючи клітини мозку від ушкоджень. Зокрема, вітаміни Е та C допомагають зберігати функціональність мітохондрій і підтримувати когнітивне здоров’я. У перспективі команда планує зосередитися на пошуку ранніх біомаркерів нейродегенерації та вивченні речовин із потужною антиоксидантною дією, що може стати основою для нових підходів у профілактиці та лікуванні деменції.

  • Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Як відрізнити зимову депресію від перших симптомів деменції

    Перші ознаки деменції можуть бути настільки непомітними, що їх легко сплутати зі звичайною зимовою втомою, сезонною апатією або поганим настроєм. Фахівці застерігають: один ключовий симптом, особливо у поєднанні з іншими тривожними сигналами, є приводом якнайшвидше звернутися до сімейного лікаря.

    Деменція — це синдром, що об’єднує групу симптомів, пов’язаних із поступовим зниженням функцій головного мозку. Захворювання може призводити до погіршення пам’яті, змін у поведінці, труднощів у спілкуванні та, з часом, до проблем із пересуванням і самообслуговуванням.

    На ранніх стадіях деменція часто проявляється неочевидно. Одними з перших сигналів можуть бути поганий настрій, тривожність або депресивні стани. Саме ці прояви нерідко ігнорують або пояснюють сезонним афективним розладом — формою депресії, що зазвичай виникає взимку та зникає з приходом весни.

    Водночас фахівці звертають увагу, що зміни настрою рідко з’являються ізольовано. Серед інших ранніх ознак деменції називають проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, труднощі з підбором слів і підтриманням розмови, складнощі з плануванням, ухваленням рішень і розв’язанням повсякденних завдань. Також можливі дезорієнтація у просторі та помітні зміни в поведінці — замкнутість, дратівливість або нетерплячість.

    Фахівці наголошують, що втрата пам’яті не завжди є першим симптомом. Наприклад, за лобно-скроневої деменції на початкових етапах частіше змінюються поведінка й особистість. Це особливо характерно для людей з раннім початком захворювання — до 65 років, які спочатку можуть не помічати або не визнавати проблем із пам’яттю.

    Зміни настрою також можуть бути типовими для окремих форм деменції. Так, судинна деменція часто супроводжується різкими змінами поведінки та емоційного стану, а деменція з тільцями Леві може проявлятися підвищеною тривожністю та депресією.

    Водночас лікарі застерігають від самодіагностики. Багато з перелічених симптомів можуть бути пов’язані з іншими фізичними або психічними станами. Серед них — захворювання щитоподібної залози, гормональні зміни, дефіцит вітаміну B12, депресія, хронічний стрес, тривожні розлади, перевтома або проблеми в особистому житті.

    Якщо подібні зміни помічає сама людина або її близькі, фахівці радять не зволікати та звернутися до сімейного лікаря. Рання консультація допоможе встановити причину симптомів і за потреби розпочати лікування або підтримувальну терапію на початковому етапі.

  • Активні соціальні зв’язки допомагають уникнути деменції — дослідження

    Активні соціальні зв’язки допомагають уникнути деменції — дослідження

    Американський невролог Байбінг Чен проаналізував дані літніх людей з ідеальною пам’яттю і виявив, що їхній секрет — активні соціальні зв’язки. У відеоролику на TikTok доктор розповів, що фізичні вправи та правильне харчування важливі, але справжній «тренажер» для мозку — це спілкування.

    За словами Чена, літні люди, які підтримують міцні соціальні стосунки, мають більш розвинену передню поясну кору мозку, відповідальну за емоції, увагу та соціальну взаємодію. Спілкування активує мережі мозку, що відповідають за пам’ять, увагу та емпатію, а також знижує рівень стресового гормону кортизолу і підвищує рівень окситоцину та дофаміну, що допомагає зберегти фізичну структуру мозку.

    Доктор Чен радить не обмежуватися щоденними кросвордами чи судоку. Набагато ефективніше телефонувати друзям, зустрічатися з близькими, сміятися та залишатися соціально активними.

    Ці спостереження підтверджує і «Товариство Альцгеймера», зазначаючи, що самотність може підвищувати ризик розвитку деменції на 60%. Хоча точні механізми досі вивчаються, активне спілкування залишається одним із найнадійніших способів підтримки когнітивного здоров’я.

  • «Келих вина ввечері» більше не норма: лікарі пояснили ризики для здоров’я

    «Келих вина ввечері» більше не норма: лікарі пояснили ризики для здоров’я

    Після 65 років організм значно гірше переносить алкоголь — і навіть невеликі дози, які раніше здавалися «безпечними», можуть стати фактором ризику травм, когнітивних порушень і небезпечних взаємодій з ліками. Про це попереджають неврологи та дієтологи, наголошуючи: у старшому віці алкоголь не є «приємністю у міру», а токсичним навантаженням на організм. Лікарі радять або повністю відмовитися від спиртного після 65 років, або залишити його лише для поодиноких випадків.

    Фахівці пояснюють, що з віком змінюється не лише відчуття сп’яніння, а й те, як тіло взагалі працює з алкоголем. Печінка й нирки повільніше виводять токсини, м’язова маса зменшується, частка рідини в тілі падає. У результаті одна і та сама кількість алкоголю дає вищу концентрацію в крові, ніж у молодшому віці, а отже — сильніший і триваліший вплив.

    Медики попереджають: навіть невеликі порції алкоголю після 65 років здатні погіршувати координацію, провокувати слабкість і запаморочення. Це особливо небезпечно через крихкість кісток у літньому віці. Будь-яке падіння може завершитись переломом, тривалою втратою рухливості й навіть інвалідністю. Тобто те, що у 30–40 років закінчилося б синяком, у 70 може закінчитися операцією на стегні.

    Ще один фактор ризику — взаємодія алкоголю з постійними препаратами. У старшому віці люди часто приймають ліки від тиску, серцеві препарати, антикоагулянти, знеболювальні, заспокійливі. Алкоголь може підсилити седативний ефект, різко знизити тиск, викликати дезорієнтацію або порушення рівноваги. Лікарі попереджають: це не просто «голова обертом», це реальний ризик непритомності й травми.

    Окрема тема — мозок. Регулярне вживання алкоголю пришвидшує погіршення пам’яті, впливає на здатність концентруватися і підвищує ризик когнітивних розладів, зокрема деменції. Алкоголь по суті виступає нейротоксином: він ушкоджує нервові клітини, впливає на хімічні процеси в мозку та може погіршувати вже наявні проблеми зі сном, настроєм і увагою. У цьому віці навіть «келих вина ввечері» вже не про «сердечко», а про додатковий тиск на нервову систему.

    Через це фахівці все частіше рекомендують людям старшого віку змінити підхід: замість «алкоголь у міру корисний» — «алкоголь після 65 небажаний». Як альтернатива пропонується те, що реально асоціюється з кращими показниками здоров’я в літньому віці: раціон на основі риби, овочів, бобових і цільних злаків (середземноморська дієта), достатня гідратація, регулярна помірна фізична активність, нормальний сон і контроль тиску. Це прямо пов’язують із кращим станом судин і нижчим ризиком когнітивного погіршення.

    Лікарі також наголошують на іншій критичній віковій групі — підлітках. На відміну від людей 65+, де питання — у вразливості, для дітей і підлітків питання — у розвитку мозку.

    У віці 15–17 років мозок активно формується. Саме в цей період дозрівають зони, відповідальні за пам’ять, самоконтроль і емоційну регуляцію. Алкоголь у цей момент втручається в нормальне дозрівання нервової системи. Навіть епізодичне вживання може уповільнювати розвиток мозку, погіршувати концентрацію, ускладнювати навчання, впливати на емоційну стабільність і гормональний баланс.

    Окрім цього, раннє знайомство з алкоголем напряму пов’язане з ризиком залежності в дорослому житті. Чим раніше підліток починає пити, тим вищі шанси сформувати стійку алкогольну залежність у зрілому віці. Саме тому лікарі формулюють позицію жорстко: дітям і підліткам алкоголь протипоказаний повністю.

    Загальний висновок фахівців виглядає так: не існує універсально «безпечного» віку для алкоголю. У підлітків — це удар по мозку, який ще розвивається. У людей після 65 — це удар по тілу, яке вже працює на межі ресурсу. А отже, формула «трохи можна всім» більше не вважається сучасною медичною позицією.

  • Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Чому регулярний сон може бути кращим за будь-які вітаміни для мозку

    Поганий сон — це не просто втома та дратівливість. Нове дослідження вчених із Каролінського інституту у Швеції показало, що хронічний недосип здатен робити мозок старшим за його реальний біологічний вік — інколи майже на рік. Це відкриття підкреслює, наскільки критично важливою є гігієна сну для збереження когнітивного здоров’я.

    Як нестача сну впливає на мозок

    У дослідженні взяли участь 27 тисяч людей віком від 40 до 70 років. Усі учасники пройшли МРТ-дослідження, а їхні знімки проаналізували за допомогою штучного інтелекту. На основі понад 1000 маркерів — таких як товщина кори мозку, стан судин та об’єм сірої речовини — вчені визначали «біологічний вік» мозку.

    Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

    Що вважається поганим сном

    Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

    • хронотип (час засинання і пробудження),

    • тривалість сну,

    • безсоння,

    • хропіння,

    • денна сонливість.

    На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

    Ризики для когнітивного здоров’я

    Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

    • когнітивних розладів,

    • деменції,

    • раннього погіршення пам’яті та уваги,

    • навіть передчасної смерті.

    Чи можна зупинити цей процес

    Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

  • Вісцеральний жир більше шкодить мозку, ніж загальне ожиріння

    Вісцеральний жир більше шкодить мозку, ніж загальне ожиріння

    Вчені з Гонконгу проаналізували дані більш ніж 40 тисяч людей із застосуванням МРТ, функціональної МРТ та інших інструментальних методів і дійшли висновку: розподіл жирової тканини в організмі по-різному впливає на мозок. Хоча загальне ожиріння корелювало зі зменшенням товщини коркового шару в різних частинах мозку, вісцеральний жир — той, що накопичується навколо внутрішніх органів — пов’язаний із додатковими змінами саме в префронтальній корі, яка відповідає за пам’ять, увагу, планування та когнітивний контроль.

    Автори пояснюють біологічний механізм через системне запалення: вісцеральний жир виділяє прозапальні молекули, які, проходячи через печінку, змінюють обмін речовин та сприяють інсулінорезистентності. Ці процеси підвищують ризик гіпертонії, деменції й порушень міжнейронних зв’язків. Дослідники також відзначили зниження щільності аксонів і структурні зміни нервової тканини при підвищеному рівні вісцерального жиру.

    Ключовий висновок роботи — індекс маси тіла (ІМТ) не дає повної картини нейрокогнітивних ризиків. ІМТ відображає загальну масу тіла, але не показує, як саме розподілено жир. Тому люди з однаковим ІМТ можуть мати різні профілі ризику, залежно від того, чи переважає в їхніх тілах вісцеральний жир.

    Практичні наслідки дослідження: фокус охорони здоров’я має зміщуватися від одного лише контролю ваги до оцінки розподілу жирової тканини та метаболічного стану. Наявні методи (наприклад, вимір обхвату талії, оцінка співвідношення талія/стегна, у деяких випадках — візуалізація) допомагають виявити вісцеральне ожиріння і підказують напрямок втручань. Автори радять звертати увагу на маркери метаболічного ризику — інсулінорезистентність, підвищений артеріальний тиск і маркери запалення — і працювати з лікарем над зниженням саме вісцерального жиру через зміну харчування, фізичну активність і, за потреби, медичну терапію.

    Дослідження підкреслює: боротьба з ризиками для мозку — це не тільки схуднення, а передусім поліпшення метаболічного профілю та зменшення вісцеральних відкладень. Подальші роботи мають уточнити, які втручання найефективніші саме для захисту мозку від наслідків вісцерального ожиріння.

  • Вчені розповіли, коли забудькуватість стає небезпечною для мозку

    Вчені розповіли, коли забудькуватість стає небезпечною для мозку

    З віком кожна людина стикається з певними проблемами пам’яті: іноді важко згадати ім’я сусідської собаки або назву улюбленого фільму. Це нормальний процес, пояснюють фахівці, адже з 30 років мозок поступово починає зменшуватися у розмірах, а швидкість обробки інформації — знижуватися.

    Як зазначила нейропсихолог Еліз Каккапполо, такі зміни зазвичай не є приводом для занепокоєння. Однак інколи симптоми виходять за межі вікової норми — тоді йдеться про деменцію.

    За словами експертки, головна відмінність між звичайною забудькуватістю та хворобою — частота й системність проявів. Якщо проблеми з пам’яттю чи орієнтацією починають впливати на повсякденне життя, це вже серйозний сигнал.

    Основні ознаки деменції включають:

    • постійну втрату здатності запам’ятовувати нову інформацію;

    • труднощі з управлінням фінансами і виконанням абстрактних завдань;

    • дезорієнтацію навіть у знайомих місцях;

    • плутанину з часом, порою року чи навіть роком;

    • проблеми із зором, оцінкою відстаней і кольорів;

    • неможливість підібрати правильні слова чи завершити речення;

    • постійну втрату речей без можливості пригадати, де вони можуть бути.

    Фахівці наголошують: забути ключі чи ім’я знайомого — це нормально. Але коли симптоми стають системними, людині варто звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допоможе розпочати терапію і зберегти якість життя.

  • Вчені зробили крок до розгадки хвороби Альцгеймера

    Вчені зробили крок до розгадки хвороби Альцгеймера

    Учені Массачусетської лікарні з’ясували механізм утворення білка бета-амілоїду, що відіграє ключову роль у розвитку хвороби Альцгеймера. Дослідження опубліковане у престижному журналі Cell Reports.

    Бета-амілоїд, надмірне накопичення якого ушкоджує нейрони і провокує деменцію, формується в аксонах нервових клітин — довгих відростках, якими передаються імпульси. Раніше було відомо, що білок виникає внаслідок процесу пальмітування, коли до його попередника APP приєднується залишок жирної кислоти. Тепер же стало зрозуміло, що до цього активно залучені спеціальні ділянки клітинної мембрани — так звані асоційовані з мітохондріями ER-мембрани (MAM).

    MAM транспортують попередник білка palAPP у вигляді мембранних бульбашок всередині аксона. Саме вони доставляють його на поверхню клітини, де й утворюється бета-амілоїд. Унікальність відкриття полягає в тому, що цей процес відбувається саме в аксонах, а отже, саме вони є головною «ареною» пошкоджень мозку при Альцгеймері.

    У ході експериментів із тривимірними культурами нервових клітин науковці змогли підтвердити роль MAM. Ба більше, за допомогою препарату, який блокує рецептор сигма-1 (S1R) — ключовий елемент складання MAM, — дослідникам вдалося суттєво знизити вироблення бета-амілоїду.

    Цей результат відкриває нові можливості для лікування. S1R може стати зручною мішенню для терапії, здатної уповільнити або навіть зупинити ранні стадії хвороби Альцгеймера. На думку вчених, це відкриття може прокласти шлях до створення ефективних препаратів проти одного з найпоширеніших типів деменції у світі.