Golosnovinua.com

Позначка: День Незалежності України

  • Чорний total look і символічна вишивка: Олена Зеленська вразила образом на «Національній легенді України»

    Чорний total look і символічна вишивка: Олена Зеленська вразила образом на «Національній легенді України»

    Перша леді України Олена Зеленська разом із президентом Володимиром Зеленським взяла участь у церемонії вручення щорічної відзнаки «Національна легенда України». Для урочистого заходу вона обрала стриманий чорний ансамбль, головним акцентом якого стала декоративна припинда з контрастною білою та золотистою вишивкою.

    Церемонія відбулася з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України. Як повідомили в Офісі президента, цього року Володимир Зеленський вручив 18 відзнак військовим і цивільним українцям та людям, які підтримують Україну й допомагають розповідати світові про її боротьбу. Участь у заході взяла й перша леді.

    Саме образ Олени Зеленської став однією з помітних деталей церемонії. Перша леді відмовилася від яскравих кольорів і зробила ставку на чорний total look. Вона з’явилася у чорній сорочці вільного крою та широких штанах, створивши стриманий і водночас урочистий силует.

    Найбільш незвичайною деталлю стала припинда, зав’язана збоку на талії. Її прикрашала контрастна біло-золотиста вишивка, завдяки якій лаконічний чорний комплект отримав виразний декоративний акцент. Візерунки нагадували графічні малюнки, виконані від руки, і помітно вирізнялися на темному фоні тканини. Саме ця деталь стала центральним елементом образу першої леді.

    Ансамбль Зеленська доповнила світлим намистом та золотистими сережками. Волосся перша леді зібрала в акуратну зачіску, залишивши кілька пасом біля обличчя, а в макіяжі зробила помітніший акцент на очах.

    Чорний total look і символічна вишивка: Олена Зеленська вразила образом на «Національній легенді України»

    Сам образ добре відповідав характеру церемонії. «Національна легенда України» — це президентська відзнака, якою вшановують людей за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України, зміцненні державності, захисті країни, розвитку культури, спорту, науки та інших сфер.

    Цьогорічна церемонія мала особливий символічний контекст — вона відбулася після відзначення 35-річчя відновлення незалежності України.

    Під час заходу Володимир Зеленський наголосив, що саме українські військові забезпечують можливість країні зберігати незалежність, а також подякував людям в Україні та за кордоном, які допомагають державі зберігати єдність і підтримку світу. Президент заявив, що Україна бореться не просто за виживання, а за незалежність і право на життя.

    Олена Зеленська також звернула увагу саме на людей, які формують сучасну Україну. У своєму дописі після церемонії вона наголосила на внеску військових, митців, спортсменів, журналістів, волонтерів та інших українців, чия діяльність зміцнює державу і допомагає розповідати про неї світові.

    До списку цьогорічних лауреатів увійшли представники дуже різних сфер.

    Серед нагороджених — дисидент, правозахисник і автор тексту Акта проголошення незалежності України Левко Лук’яненко, якого відзначили посмертно. В Офісі президента нагадали, що він провів понад 25 років у радянських в’язницях і засланні та став однією з ключових постатей українського руху за незалежність.

    Також відзнаку отримали українські військові, діячі культури, спорту та медіа. Серед них — телеведуча Алла Мазур, льотчик Ростислав Лазаренко, скульптор Анатолій Кущ, футболіст Ігор Бєланов та композитор Євген Станкович.

    Окрему увагу привернула присутність американського актора й режисера Шона Пенна, який від початку повномасштабного вторгнення неодноразово відвідував Україну та публічно підтримував її за кордоном. Серед відзначених також був засновник гуманітарної організації World Central Kitchen Хосе Андрес.

    Нагородою відзначили й український гурт «Брати Гадюкіни» та інших представників культури, військової справи й громадського життя.

    Загалом президент цього року вручив 18 відзнак «Національна легенда України».

    Для Олени Зеленської це вже не перший символічний образ протягом святкових заходів наприкінці серпня.

    До Дня Незалежності вона з’явилася у світлому костюмі з декоративним мотивом українського пшеничного поля, а наступного дня обрала білосніжний ансамбль для міжнародного Саміту перших леді та джентльменів.

    У випадку з церемонією «Національна легенда України» стилістика змінилася кардинально: замість світлого образу — практично повністю чорний комплект, у якому вишивка стала головною контрастною деталлю.

    Такий підхід уже став характерним для публічного гардероба першої леді. Олена Зеленська часто обирає лаконічні силуети та стриману палітру, додаючи до образів одну виразну деталь — брошку, вишивку, прикрасу або елемент із символічним українським мотивом.

    Цього разу такою деталлю стала саме припинда з біло-золотистим орнаментом.

    У поєднанні з чорним ансамблем вона не лише зробила образ більш урочистим, а й візуально перегукувалася з характером самої церемонії — стриманої за формою, але присвяченої людям, чиї історії та досягнення стали частиною сучасної історії України.

    Офіс президента наголосив, що цьогорічна «Національна легенда України» об’єднала військових і цивільних, українців та іноземців, які своєю роботою допомагають країні вистояти та зберігати міжнародну підтримку.

    Тож вихід Олени Зеленської став не просто черговою появою першої леді на офіційному заході. Чорний ансамбль із контрастною вишивкою органічно вписався у церемонію, присвячену людям, яких держава назвала своїми національними легендами.

  • «Ми переможемо в цій війні»: зірка «Вікінгів» Кетрін Винник приїхала до Києва та звернулася до українців

    «Ми переможемо в цій війні»: зірка «Вікінгів» Кетрін Винник приїхала до Києва та звернулася до українців

    Голлівудська акторка українського походження Кетрін Винник, найбільш відома за роллю Лаґерти у культовому серіалі «Вікінги», приїхала до Києва напередодні 35-ї річниці Незалежності України. На тлі монумента «Батьківщина-мати» вона записала звернення до українців, у якому заявила, що вражена стійкістю народу та продовжує вірити в перемогу України. Під час нинішнього візиту Винник також взяла участь у заходах UNITED24 та зустрілася з президентом Володимиром Зеленським.

    У своєму зверненні акторка наголосила на символізмі місця, яке обрала для запису відео. Монумент «Батьківщина-мати» у Києві вона назвала уособленням не лише незалежності, а й стійкості українців. Винник нагадала, що вже відвідувала Україну після початку повномасштабної російської агресії, і заявила, що нинішня поїздка лише посилила її захоплення тим, як українське суспільство продовжує чинити опір.

    «Я дуже вдячна та вражена стійкістю українського народу», — сказала акторка, додавши, що міжнародні прихильники України залишаються поруч. Завершуючи звернення, Винник висловила переконання, що Україна переможе у війні, та сказала: «Слава Україні!».

    У UNITED24 подякували акторці за те, що вона продовжує використовувати свою популярність для привернення міжнародної уваги до російської війни проти України та допомагає підтримувати українську боротьбу за свободу. Нинішній приїзд Винник до столиці пов’язаний із заходами UNITED24 MODE. За інформацією NV, під час візиту вона також зустрілася з Володимиром Зеленським.

    Для Кетрін Винник підтримка України не є лише черговою благодійною кампанією знаменитості. Акторка має українське коріння й протягом багатьох років публічно наголошує на своєму зв’язку з Україною. Вона народилася в Канаді в родині нащадків українських емігрантів. UNITED24 зазначає, що її материнські дідусь і бабуся походили з Галичини, а дід по батьківській лінії свого часу приєднався до Січових стрільців.

    Українська мова також була частиною дитинства майбутньої голлівудської зірки. За інформацією UNITED24, до восьми років Кетрін розмовляла виключно українською, відвідувала українську суботню школу в Торонто, а до 17 років була пластункою. У 2021 році, коли Україна відзначала 30-річчя Незалежності, Винник приїжджала на батьківщину своїх предків.

    Повномасштабне вторгнення Росії стало для акторки приводом ще активніше долучитися до допомоги Україні. Уже 24 лютого 2022 року вона публічно підтримала українців у своїх соціальних мережах. Незабаром разом із матір’ю акторка заснувала The Winnick Foundation. Спочатку її благодійна діяльність була зосереджена на допомозі жінкам і дітям, однак після початку великої війни фокус фонду суттєво змістився на гуманітарну підтримку України.

    У березні 2023 року Кетрін Винник офіційно стала амбасадоркою президентської фандрейзингової платформи UNITED24. Вона стала першою амбасадоркою платформи з Канади та взяла під опіку напрям «Відбудова України». Головним завданням акторки стало залучення коштів для відновлення житлових будинків, зруйнованих російськими ударами.

    Тоді Зеленський особисто поспілкувався з Винник у режимі відеозв’язку та подякував їй за підтримку. Акторка наголошувала, що відновлення житла має значення не лише з погляду будівництва — воно дозволяє роз’єднаним війною українським родинам повернутися додому і знову жити разом.

    Уже через кілька місяців, у травні 2023 року, Винник особисто приїхала до України. Разом з іншими амбасадорами UNITED24 вона відвідала Ірпінь — одне з міст Київської області, що пережило російську окупацію та масштабні руйнування навесні 2022 року. Акторка побачила зруйнований Романівський міст, цвинтар автомобілів, пошкоджений Палац культури та житлові будинки.

    UNITED24 повідомляв, що біля одного зі зруйнованих багатоквартирних будинків Винник не змогла стримати сліз. Таким чином акторка на власні очі побачила наслідки війни, про які до того розповідала міжнародній аудиторії переважно через соціальні мережі та благодійні кампанії.

    Пізніше вона продовжила працювати з українцями, які втратили житло. У листопаді 2023 року Винник провела онлайн-зустріч із мешканцями Київської області, чиї багатоквартирні будинки постраждали внаслідок російської агресії. Люди розповідали їй про евакуацію, окупацію, життя у підвалах, повернення до зруйнованих помешкань та процес відбудови.

    Саме тоді акторка провела паралель між своєю найвідомішою кінороллю та реальними українськими захисниками. Вона наголосила, що сама лише грала воїтельку на екрані, тоді як українці змушені захищати свої домівки та країну в реальному житті. За словами Винник, мужність українців мотивувала її робити більше для підтримки України.

    Образ Лаґерти у серіалі «Вікінги» зробив Кетрін Винник відомою у всьому світі. Однак її кар’єра не обмежується цією роллю. Винник працює як акторка, режисерка та продюсерка, а також знімалася, зокрема, у серіалі Big Sky. Саме глобальна впізнаваність дозволила їй стати одним із публічних голосів UNITED24 за межами України.

    UNITED24 була створена за ініціативи президента Зеленського у травні 2022 року як глобальна фандрейзингова платформа для підтримки України. За роки роботи до неї долучилася велика кількість відомих у світі акторів, музикантів, спортсменів, режисерів, науковців та інших публічних персон. Серед амбасадорів платформи, крім Винник, були Марк Гемілл, Лієв Шрайбер, Барбра Стрейзанд, Imagine Dragons, Андрій Шевченко, Еліна Світоліна, Міша Коллінз, Мішель Азанавічус та інші.

    Для Винник цей статус має ще й особисте значення. Її родинна історія пов’язана з українською еміграцією ХХ століття: предки акторки залишали Україну, рятуючись від радянського режиму, спочатку опинилися в Німеччині, а потім переїхали до Канади. Саме тому Винник неодноразово називала українське походження важливою частиною власної ідентичності.

    Новий приїзд акторки до Києва припав на особливий для України час — напередодні 35-ї річниці проголошення Незалежності. 23 серпня країна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — День Незалежності. На цьому тлі звернення Винник саме біля «Батьківщини-матері» отримало додатковий символізм: після декомунізації монумента на його щиті замість радянського герба встановлено український тризуб.

    Цього разу головний меседж голлівудської акторки був простим — попри роки повномасштабної війни, руйнування та втрати вона бачить в Україні не виснаження, а стійкість. Винник дала зрозуміти, що не планує припиняти публічну підтримку країни, з якою пов’язане її родинне коріння, і вкотре використала міжнародну впізнаваність для нагадування світові про українську боротьбу.

  • Латвія розширює допомогу Україні: ще 200 поранених військових приймуть на лікування та реабілітацію

    Латвія розширює допомогу Україні: ще 200 поранених військових приймуть на лікування та реабілітацію

    Латвія готується прийняти на лікування та реабілітацію ще 200 поранених українських військовослужбовців. Про це 23 серпня під час візиту до Києва заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс. Він наголосив, що його країна підтримувала Україну ще до початку повномасштабного вторгнення Росії й має намір надалі збільшувати допомогу — від військової техніки та підготовки бійців до медичної реабілітації.

    Заяву Кулбергс зробив під час церемонії до Дня Державного Прапора України у Києві. Латвійський прем’єр наголосив, що його країна шукає додаткові можливості для допомоги українським захисникам, які отримали поранення на фронті. За його словами, наступним кроком стане прийом ще 200 військових на лікування і відновлення.

    «Ми допомагаємо всім, чим можемо. Тисячі ваших поранених військовослужбовців проходять реабілітацію в Латвії. Ми хочемо зробити більше, і зараз додатково знаходимо можливості прийняти ще 200 військових», — заявив Кулбергс.

    Андріс Кулбергс очолює уряд Латвії з травня 2026 року. 28 травня Сейм висловив довіру сформованому ним Кабінету міністрів — за новий уряд проголосували 66 депутатів. Кулбергс змінив на посаді Евіку Сіліню після відставки її уряду.

    Допомога пораненим українським військовим у Латвії триває вже кілька років. Ще станом на лютий 2024 року латвійські медіа повідомляли приблизно про 240 українських військовослужбовців, які пройшли лікування та реабілітацію в країні. Для цього використовували, зокрема, лікарні Gaiļezers і Stradiņš, Травматологічно-ортопедичну лікарню, реабілітаційний центр Vaivari та медичний центр Державного агентства соціальної інтеграції. Поранених доставляли з України спеціальними медичними автобусами.

    З того часу обсяг підтримки суттєво зріс. У серпні 2026 року латвійське суспільне мовлення LSM разом із благодійною організацією Ziedot.lv запустило нову кампанію зі збору коштів на комплексну реабілітацію українських військових як у Латвії, так і в Україні. Її спеціально приурочили до Дня Незалежності України.

    Окремим напрямком стала участь Латвії в натовському проєкті Renovator. П’ять держав Альянсу — Латвія, Литва, Норвегія, Швеція та Велика Британія — беруть участь у створенні й модернізації п’яти військових реабілітаційних центрів в Україні. У них поранені військові мають отримувати фізичну терапію, медичну реабілітацію та підтримку для повернення до служби або цивільного життя.

    Кулбергс під час виступу також нагадав про військову допомогу Риги з перших годин повномасштабного російського вторгнення. Одним із найбільш символічних прикладів стали переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger, які Латвія передала Україні буквально напередодні 24 лютого 2022 року. Володимир Зеленський раніше розповідав, що перші латвійські Stinger прибули в Україну ще о 18:00 23 лютого і вже з перших годин вторгнення використовувалися для захисту країни від російської авіації.

    Сьогодні перелік латвійської військової допомоги значно ширший. Міністерство оборони Латвії повідомляє, що у 2022–2025 роках обсяг військової підтримки України становив приблизно €665 млн. Україні передавали гелікоптери Мі-17, гаубиці M109, бронетехніку CVRT, системи ППО, протитанкове озброєння, боєприпаси та інше обладнання. У 2025 році Київ також отримав 42 бронетранспортери Patria латвійського виробництва.

    На 2026 рік Латвія взяла зобов’язання спрямувати на військову підтримку України щонайменше 0,25% свого ВВП. Станом на 20 лютого цього року загальна державна та суспільна допомога Україні від початку великої війни оцінювалася у €1,08 млрд. Із цієї суми близько €675 млн припадало на військову підтримку, €92 млн — на гуманітарну допомогу та підтримку українського уряду, €304 млн — на допомогу українським цивільним у Латвії, ще €17 млн — на відбудову та розвиток.

    Важливим напрямком залишається й навчання українських військових. Латвійське Міноборони зазначає, що країна здатна щороку готувати до 4 тисяч українських військовослужбовців за різними спеціальностями. Навчання проходять як безпосередньо в Латвії, так і в межах спільної місії LEGIO держав Північної Європи, Балтії та Польщі.

    Кулбергс наголосив, що підтримка України для Латвії має не лише політичне, а й безпекове значення. Латвія безпосередньо межує з Росією та Білоруссю й упродовж останніх років посилює оборону східного кордону, ППО та системи боротьби з безпілотниками.

    У липні Кулбергс повідомив Reuters про посилення охорони ключових об’єктів критичної інфраструктури через потенційні загрози з боку Росії. Йшлося, зокрема, про Кегумську ГЕС та Інчукалнське підземне газосховище. Латвійський уряд також просить посилити присутність союзників НАТО і систему протиповітряної оборони країни.

    Саме тому Рига неодноразово наголошувала, що українська армія фактично захищає не лише власну державу, а й безпеку всього східного флангу НАТО.

    «Українці довели своєю кров’ю і потом, що Україна — це частина Європи», — сказав Кулбергс у Києві.

    Прем’єр запевнив, що Латвія залишатиметься поруч з Україною і після завершення активної фази війни, адже лікування, протезування, психологічна підтримка та довготривала реабілітація військових потребуватимуть допомоги партнерів ще багато років.

    «Разом ми досягнемо миру в Україні. Народ Латвії з вами. Сьогодні я передаю вам вітання від кожного з них», — заявив глава латвійського уряду.

    Оголошення про додаткові 200 місць для українських захисників стало одним із практичних результатів візиту європейських лідерів до Києва напередодні 35-ї річниці Незалежності України. Латвія вкотре демонструє, що її підтримка виходить далеко за межі постачання озброєння: країна бере на себе і довготривалу допомогу тим військовим, які заплатили здоров’ям за оборону України.

  • Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    Шість лідерів одночасно прибули до Києва: Зеленський готує важливі переговори напередодні Дня Незалежності

    До Києва 23 серпня прибули лідери одразу шести європейських країн — Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. Іноземних гостей на столичному вокзалі зустрів міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Візит відбувається напередодні Дня Незалежності України та передбачає як двосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, так і спільні переговори. Українська сторона вже анонсувала важливі рішення та заяви.

    Про прибуття делегацій повідомив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

    За його словами, вранці 23 серпня він особисто зустрів на залізничному вокзалі представників країн Північної Європи та Балтії.

    «Напередодні Дня незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники поруч із нами», — наголосив глава української дипломатії.

    Серед гостей, прибуття яких уже підтверджено, — президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Литви Гітанас Наусєда. Українська сторона також повідомила про представників керівництва Естонії та Латвії.

    Очікується, що протягом дня іноземні політики проведуть низку окремих і спільних зустрічей із президентом Володимиром Зеленським.

    У Києві проведуть окремий саміт

    Офіційний уряд Норвегії підтвердив, що Йонас Гар Стере 23 серпня перебуває у Києві разом з іншими керівниками держав Північної Європи та Балтії.

    Норвезька сторона повідомила, що Стере має взяти участь у саміті України та Nordic-Baltic країн, відзначенні Дня Державного Прапора та зустрічах з українською владою.

    Таким чином, сьогоднішній приїзд є не лише символічним візитом до Дня Незалежності, а й частиною окремого міжнародного переговорного формату.

    У норвезькому уряді наголосили, що головною темою залишається підтримка України на тлі російської війни.

    «Український народ щодня живе з наслідками жорстокої війни Росії. Останнім часом ми бачили ескалацію ракетних і дронових атак на українські міста, будинки та критичну інфраструктуру», — зазначив Стере.

    Він додав, що боротьба України за свободу, незалежність та право самостійно визначати власне майбутнє залишається причиною, через яку Норвегія продовжуватиме підтримувати Київ.

    Про що говоритимуть із Зеленським

    Сибіга повідомив, що заплановані як двосторонні, так і багатосторонні переговори з Володимиром Зеленським.

    Українська сторона поки не оприлюднила повного порядку денного та змісту рішень, які можуть бути оголошені за результатами зустрічей.

    Однак попередні переговори Києва з країнами Північної Європи та Балтії дозволяють визначити ключові напрями співпраці.

    Це, передусім, постачання Україні озброєння, зміцнення системи протиповітряної оборони, довгострокове фінансування оборони, санкційний тиск на Росію, гарантії безпеки та умови можливого мирного процесу.

    20 серпня Сибіга під час переговорів із високою представницею ЄС Каєю Каллас окремо наголошував на необхідності додаткових можливостей ППО, зокрема протибалістичних систем, посилення санкцій проти російського виробництва балістичних ракет та подальшого використання заморожених активів РФ на користь України.

    Тож ці питання можуть стати частиною ширшого переговорного контексту і під час сьогоднішнього саміту.

    Північна Європа та Балтія стали одним із ключових блоків підтримки України

    Країни Північної Європи та Балтії протягом повномасштабної війни сформували один із найпослідовніших регіональних блоків підтримки України.

    Формат NB8 об’єднує Данію, Естонію, Фінляндію, Ісландію, Латвію, Литву, Норвегію та Швецію.

    У червні 2026 року на саміті в Таллінні представники цих країн знову підтвердили підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України, а також заявили про необхідність поставити Київ у максимально сильну позицію для досягнення справедливого та тривалого миру.

    Лідери також виступили за подальший тиск на Москву з вимогою погодитися на повне та безумовне припинення вогню.

    Для України співпраця з цими державами має не лише політичне значення.

    Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії протягом війни надавали Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу, а частина з них входить до числа найбільших донорів України у співвідношенні до власного ВВП.

    Стубб став одним із найпомітніших партнерів Зеленського

    Особливу роль у міжнародних переговорах останнім часом відіграє президент Фінляндії Александр Стубб.

    Він регулярно бере участь у зустрічах із Зеленським та міжнародних форматах, присвячених гарантіям безпеки й можливому завершенню війни.

    Стубб також був одним із учасників попереднього великого саміту Україна — країни Північної Європи та Балтії, який відбувся в Києві 24 лютого 2026 року.

    Тоді учасники спільно закликали Росію припинити незаконну агресію та погодитися на припинення вогню.

    У спільній заяві було зафіксовано, що будь-який майбутній мир має ґрунтуватися на міжнародному праві, Статуті ООН, суверенітеті та територіальній цілісності України.

    Данія залишається одним із головних військових партнерів

    Метте Фредеріксен також неодноразово відвідувала Україну після початку повномасштабної війни.

    Данія стала однією з перших держав, яка погодилася передати Україні винищувачі F-16, а згодом започаткувала так звану данську модель фінансування українського оборонно-промислового комплексу.

    Її суть полягає в тому, що західні партнери фінансують виробництво озброєння безпосередньо на українських підприємствах, замість того щоб закуповувати всю техніку виключно за кордоном.

    Цю модель згодом почали використовувати й інші партнери Києва.

    Саме розвиток українського оборонного виробництва залишається одним із напрямів, які Україна активно просуває у відносинах із країнами Північної Європи.

    Норвегія говорить про довгострокову підтримку

    Норвегія також наголошує, що допомога Україні має бути не ситуативною, а довгостроковою.

    Під час попереднього візиту до Києва Стере заявляв, що Україна повинна отримати достатню підтримку, щоб залишатися у сильній позиції навіть у разі майбутнього припинення вогню. Він також наголошував на необхідності реальних гарантій безпеки, які мають підтримувати і Європа, і Сполучені Штати.

    Норвезький прем’єр говорив і про можливість створення багатонаціональних механізмів підтримки України після потенційного припинення бойових дій.

    Ця тема особливо актуальна зараз, коли Київ наполягає, що будь-які домовленості з Росією повинні супроводжуватися конкретними гарантіями, здатними запобігти повторній агресії.

    Візит відбувається у символічний момент

    23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора, а вже 24 серпня — 35-ту річницю проголошення Незалежності.

    Тому одночасне прибуття до Києва групи європейських лідерів має і сильне символічне значення.

    Сибіга прямо пов’язав їхній візит із демонстрацією того, що Україна залишається не сама у протистоянні російській агресії.

    При цьому це вже не перший випадок, коли президенти та прем’єри європейських держав приїжджають до столиці України у ключові для країни дати.

    24 лютого 2026 року в Києві також відбувся великий саміт лідерів України та Nordic-Baltic країн. Тоді до столиці прибули керівники Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Норвегії та інших держав, а переговори були присвячені підтримці України, санкціям проти Росії, ППО, енергетичній стійкості та гарантіям безпеки.

    У Києві обмежили рух через іноземні делегації

    Через візити міжнародних делегацій у столиці запровадили тимчасові обмеження руху.

    Раніше повідомлялося, що з 22 до 25 серпня на окремих ділянках у центрі та чотирьох районах Києва можливі перекриття та зміни організації дорожнього руху.

    Такі заходи традиційно застосовують під час пересування іноземних глав держав і урядів з міркувань безпеки.

    Одночасно в Україні перебувають й інші закордонні представники. Зокрема, раніше повідомлялося про приїзд колишнього спеціального представника президента США з питань України Кіта Келлога.

    Яких заяв чекати

    Сибіга окремо анонсував, що за підсумками переговорів очікуються «важливі рішення та важливі заяви».

    Що саме мається на увазі, станом на момент підготовки матеріалу офіційно не розкривається.

    Втім, попередні зустрічі у форматі Україна — NB8 завершувалися спільними політичними заявами щодо військової допомоги, майбутніх гарантій безпеки, санкційного тиску на Москву та підтримки України на шляху до ЄС і НАТО.

    Сам Зеленський після червневого саміту NB8 заявляв, що взаємодія з країнами Північної Європи та Балтії вже дає «конкретні результати» для наближення миру й зміцнення європейської безпеки.

    Тому візит одразу шести лідерів до Києва напередодні головного державного свята України може мати значно більше значення, ніж просто символічна демонстрація солідарності.

    За столом переговорів фактично зберуться представники групи країн, які залишаються серед найактивніших прихильників військової підтримки України та посилення тиску на Росію.

  • Можливий візит Віткоффа до Києва: Борис Пінкус прогнозує зміну риторики у перемовинах із Путіним

    Можливий візит Віткоффа до Києва: Борис Пінкус прогнозує зміну риторики у перемовинах із Путіним

    Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф може здійснити свій перший візит до Києва до Дня Незалежності України, що суттєво вплине на його подальшу позицію у діалозі з Кремлем.

    Ключові тези та оцінка республіканця

    • Передумови та терміни візиту: За словами члена Республіканської партії США Бориса Пінкуса, імовірність приїзду Віткоффа до української столиці є дуже високою.
    • Зміна сприйняття: Пінкус підкреслив, що особисте ознайомлення з наслідками російської агресії, відвідання передової та оцінка оборонних можливостей переконають американського дипломата в незламності України.
    • Вплив на перемовини з РФ: Очікується, що після відвідин Києва спецпосланець знову вирушить до Москви, проте попередній формат та тональність розмов із Володимиром Путіним уже стануть неможливими.
    • Технологічна співпраця: Окрім фіксації руйнувань, українська сторона може презентувати власні інноваційні розробки (зокрема у сфері безпілотних систем), у вивченні яких зацікавлені й Сполучені Штати.

    З інтерв’ю члена Республіканської партії США Бориса Пінкуса:

    «Він побачить те, що переконає його: Україну перемогти неможливо. Найближчими днями Віткофф приїде до Києва, а потім знову відвідає Москву. Вже тієї розмови, яка раніше була у нього з Путіним, бути не може».

  • Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Після удару РФ у «Сільпо» та інших мережах можливий дефіцит товарів: Fozzy Group назвала терміни відновлення

    Унаслідок російського масованого обстрілу в ніч на 5 серпня були пошкоджені чотири розподільчі центри Fozzy Group. Через перебудову логістики в магазинах компанії може виникнути тимчасовий дефіцит окремих товарів.

    Про це представники Fozzy Group розповіли в коментарі «Суспільному».

    У компанії зазначили, що наслідки російської атаки виявилися значними. Йдеться як про суттєві матеріальні збитки, так і про людські втрати. Під час удару загинули працівники компанії, що стало найтяжчим наслідком атаки для колективу.

    «Втрати значні. Найважчою для нас стала загибель наших колег. Вагомими є й матеріальні збитки. Водночас ми відчуваємо підтримку держави, постачальників та наших гостей», — заявили у Fozzy Group.

    Пошкодження чотирьох розподільчих центрів безпосередньо вплинуло на роботу логістичної системи компанії. Саме через ці об’єкти проходить значна частина товарів перед їхнім подальшим доставленням до торговельних мереж.

    У результаті руйнувань постачання продукції до магазинів тимчасово ускладнилося. Через це покупці можуть помітити відсутність окремих позицій на полицях. У компанії наголошують, що йдеться саме про ситуативний дефіцит певних товарів, а не про повне припинення роботи магазинів.

    Проблема може торкнутися мереж, які входять до Fozzy Group, зокрема супермаркетів «Сільпо», «Фора» та Thrash. Асортимент у різних магазинах може відрізнятися залежно від того, наскільки швидко компанії вдасться перенаправити постачання через альтернативні логістичні маршрути.

    Водночас Fozzy Group уже проводить екстрену перебудову логістики. Компанія намагається компенсувати втрату пошкоджених розподільчих центрів та забезпечити магазини необхідними товарами з використанням інших можливостей для зберігання і доставки продукції.

    У компанії розраховують, що повноцінний звичний асортимент у торговельних мережах вдасться відновити до Дня Незалежності України — 24 серпня. Таким чином, тимчасові перебої з окремими товарами, за очікуваннями Fozzy Group, не повинні тривати довго.

    Російський удар по об’єктах Fozzy Group стався під час масованої атаки в ніч на 5 серпня. Тоді на двох розподільчих центрах «Сільпо» виникли масштабні пожежі. Внаслідок обстрілу загинули шестеро працівників.

    Окрім об’єктів Fozzy Group, під час тієї ж атаки були пошкоджені об’єкти інших великих українських компаній. Під удар потрапили, зокрема, «Епіцентр», ROZETKA та «Нова пошта».

    Удар по логістичній інфраструктурі великих торговельних компаній створює додаткові проблеми для українського бізнесу, який працює в умовах повномасштабної війни. Пошкодження розподільчих центрів впливають не лише на самі компанії, а й на стабільність постачання товарів у різні регіони країни.

    Попри значні руйнування, Fozzy Group продовжує роботу торговельних мереж і намагається максимально швидко відновити нормальне постачання. У компанії закликають враховувати, що тимчасова відсутність окремих товарів може бути пов’язана саме з наслідками російського удару та перебудовою логістики.

    Якщо плани компанії реалізуються, до 24 серпня магазини «Сільпо», «Фора» та Thrash мають повернутися до звичного рівня асортименту. До цього часу в окремих торговельних точках можуть спостерігатися перебої з наявністю певних товарів.

  • Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    У Вашингтоні та Києві продовжують обговорювати можливість першого візиту спецпосланців Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до української столиці. Однак на початок серпня конкретні параметри цієї поїздки — дата, програма і порядок денний — так і не склалися.

    Інформація, якою володіє редакція, вказує, що візит на День Незалежності України 24 серпня поки залишається теоретичним. Немає офіційного підтвердження, немає узгодженого плану пересувань і навіть попереднього списку тем, які сторони мають намір обговорювати. Поки йдеться лише про принципову готовність, що виникла після закритої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі 28 липня.

    Ця готовність сама по собі стала помітним зрушенням. З моменту повернення Трампа до Білого дому Віткофф неодноразово їздив до Москви і проводив прямі переговори з Путіним. Кушнер долучався до частини цих контактів. До Києва ж обидва спецпосланці так і не приїхали, попри багатомісячні запрошення української сторони та публічні заяви Зеленського про бажаність такого візиту. У Києві це сприймали як дисбаланс, а іноді й як сигнал про пріоритети Вашингтона.

    Після липневої зустрічі в Овальному кабінеті тон змінився. Зеленський казав, що візит може відбутися «найближчими двома тижнями» і що він хоче не лише обговорити ідеї відновлення тристоронніх переговорів, а й показати спецпосланцям ситуацію «на землі». Український посол у США Ольга Стефанішина тоді ж уточнювала: намір є, але дата ще не зафіксована. Білий дім на запити про коментарі не відповідав.

    Паралельно у відкритих джерелах з’являлися повідомлення, які прив’язували можливий приїзд до другої половини серпня і до заходів з нагоди 35-ї річниці незалежності. Ці повідомлення спиралися на джерела, обізнані з попередніми планами. Однак уже за кілька днів стало зрозуміло, що між «очікується» і «узгоджено» зберігається суттєвий розрив. Немає ні маршруту, ні складу супроводжуючих, ні розуміння, чи буде візит поєднаний із поїздкою до Москви, як раніше припускали деякі учасники обговорень.

    Затримка має структурні причини. Віткофф і Кушнер ведуть переговори у форматі, який свідомо уникає традиційного дипломатичного апарату. Вони працюють без великих команд, без звичних протокольних заготовок і без обов’язкової присутності представників Держдепартаменту. Такий підхід дає гнучкість, але робить будь-яку поїздку залежною від наявності «нового порядку денного». Ще навесні в американській адміністрації прямо говорили, що спецпосланці готові їхати до Києва чи Москви лише якщо є конкретний предмет для розмови, а не «заради фотосесії».

    Українська сторона, навпаки, наполягає саме на необхідності особистої присутності. У Києві вважають, що роки переговорів «на відстані» і через треті столиці створили перекіс у сприйнятті. Спецпосланці добре знайомі з російськими аргументами і з позиціями, які транслює Кремль. Українську реальність — руйнування, роботу тилу, стійкість міст під ударами — вони бачили переважно через звіти та медіа. Візит, навіть якщо він виявиться коротким, мав би частково виправити цей перекіс.

    Поки ж відсутність узгодженого порядку денного робить поїздку вразливою. Переговори щодо України в останні місяці неодноразово відходили на другий план через близькосхідний трек. Віткофф і Кушнер паралельно займалися іранським напрямком, і це об’єктивно звужувало вікно для української дипломатії. Навіть після липневого контакту на вищому рівні процес не набув жорсткого календарного каркаса.

    Зараз, за два з невеликим тижні до Дня Незалежності, ситуація виглядає саме так: можливість зберігається, але вона не підкріплена ні планом, ні порядком денним. А отже, залишається теоретичною.