Golosnovinua.com

Позначка: День української писемності та мови

  • Українська мова об’єднає пасажирів просто в дорозі: Укрзалізниця оголосила незвичайну акцію

    Українська мова об’єднає пасажирів просто в дорозі: Укрзалізниця оголосила незвичайну акцію

    В Україні Радіодиктант національної єдності цього року писатимуть не лише в школах, університетах та офісах, а й просто під час подорожі залізницею. 27 жовтня пасажири трьох швидкісних поїздів Інтерсіті зможуть долучитися до загальнонаціональної мовної акції, не перериваючи поїздки.

    Про це 26 жовтня повідомила Укрзалізниця на своїй сторінці у Facebook.

    До написання Радіодиктанту долучаться пасажири поїздів №732 Київ — Дніпро, №722 Київ — Харків та №725 Харків — Київ. Початок запланований на 11:00, одночасно з учасниками в інших містах України та за кордоном.

    У компанії зазначили, що проведення Радіодиктанту безпосередньо у вагонах уже стало доброю традицією. Пасажирам пропонують заздалегідь підготувати ручки та аркуші паперу. Якщо необхідного приладдя не буде під рукою, допомогти обіцяють стюарди.

    Таким чином, звичайна поїздка перетвориться на частину масштабної події, яка щороку об’єднує українців незалежно від їхнього місцеперебування.

    Цьогорічний Радіодиктант стане вже 27-м. Його традиційно проводять у День української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня.

    Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь, який після початку повномасштабного вторгнення приєднався до Сил оборони України. Він відомий своїми поетичними та прозовими творами, присвяченими, зокрема, досвіду війни.

    Текст цьогорічного диктанту має назву «Лист, який не закінчується».

    Особливістю Радіодиктанту-2026 стане те, що вперше в історії проєкту його читатимуть одразу двоє людей. Цю місію довірили вчителю української мови та літератури Артуру Пройдакову і співачці, громадській діячці та волонтерці Даші Астаф’євій.

    Організатори наголошують, що головна мета Радіодиктанту полягає не в перевірці знань чи пошуку помилок. Насамперед це символічна акція, покликана об’єднати українців навколо рідної мови та нагадати про важливість її збереження.

    Долучитися до написання зможуть усі охочі. Трансляцію забезпечить Суспільне Мовлення на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, в ефірі телеканалу «Суспільне Культура», на YouTube та цифрових платформах.

    Для пасажирів Інтерсіті ця подія стане можливістю відчути себе частиною великої української спільноти навіть у дорозі. У різних вагонах і на різних маршрутах люди одночасно писатимуть один текст, демонструючи, що українська мова здатна об’єднувати незалежно від відстані.

  • Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    До Радіодиктанту національної єдності залишилося лише два дні, але навколо головного мовного флешмобу країни вже розгорівся скандал. Цього року приводом для суперечок стала Даша Астаф’єва, яку організатори запросили читати текст разом із відомим учителем української мови Артуром Пройдаковим. Частина користувачів соцмереж розкритикувала вибір співачки через її минуле в модельному бізнесі, тоді як інші підтримали артистку та нагадали про її волонтерську діяльність.

    Радіодиктант національної єдності відбудеться 27 жовтня об 11:00. Цьогоріч текст під назвою «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

    Уперше в історії акції диктант читатимуть двоє людей — педагог Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва. Про це офіційно повідомило Суспільне Мовлення.

    Оголошення кандидатури Астаф’євої викликало неоднозначну реакцію. Деякі користувачі почали згадувати її фотосесії для журналу Playboy, ставлячи під сумнів доречність участі колишньої моделі в загальнонаціональній освітній акції.

    Сама артистка відреагувала на критику з іронією. Вона звернула увагу на суперечливість закидів: одні коментатори критикують її за модельне минуле, інші — за зовнішність або вік.

    Водночас прихильники Астаф’євої нагадують, що останніми роками вона активно займається волонтерством, бере участь у благодійних ініціативах і розвиває культурні проєкти.

    У коментарі виданню «Люкс ФМ» Астаф’єва та Пройдаков наголосили, що Радіодиктант передусім має об’єднувати людей, а не перетворюватися на змагання за оцінки.

    Цікаво, що подібні суперечки супроводжують Радіодиктант уже багато років.

    Протягом тривалого часу його тексти створював і читав мовознавець Олександр Авраменко. Попри професійний досвід, він також отримував критичні зауваження.

    Учасники скаржилися на складні речення, велику кількість розділових знаків і незвичні для повсякденного мовлення наголоси.

    Авраменко пояснював, що орієнтується на словникові норми, а не на власні мовні вподобання.

    У 2021 році текст «Слідом за пам’яттю» написав і прочитав письменник Юрій Андрухович. Після трансляції частина учасників скаржилася, що автор читав надто швидко, через що вони не встигали записувати почуте.

    Водночас у 2022 році Радіодиктант викликав зовсім інші емоції.

    Текст «Твій дім» письменниці Ірини Цілик прочитала акторка Ада Роговцева. Її виконання справило сильне враження на слухачів, а ведучий Роман Коляда не стримав сліз під час трансляції.

    У 2023 році текст Катерини Калитко читав актор Олексій Гнатковський. Його переважно хвалили за розмірений темп та виразну дикцію, хоча деякі учасники знову говорили про складність пунктуації.

    Наступного року справжню хвилю жартів спровокував текст Оксани Забужко «Магія голосу».

    Радіодиктант читав поет і військовослужбовець Павло Вишебаба. Українці обговорювали довгі речення письменниці, численні тире та малознайомі слова.

    Особливо активно жартували над словом «брехунець» — так називали дротовий радіоприймач.

    Проте найбільш резонансним за останні роки став Радіодиктант-2025.

    Текст «Треба жити!» написала Євгенія Кузнєцова, а прочитала народна артистка України Наталія Сумська.

    Частина слухачів розкритикувала темп читання та інтонацію акторки. Дехто зізнавався, що фізично не встигав записувати речення.

    У соцмережах активно обговорювали складні діалектні слова, зокрема «лелітки», «пітятко» та «кия́хи».

    Особливо гучною стала реакція львів’янки Христини Гоянюк, яка бере участь у Радіодиктанті від самого початку його проведення.

    Під час прямого ефіру вона різко розкритикувала і текст, і манеру читання. Ситуація викликала додаткову суперечку після того, як ведучий перервав її виступ.

    Нинішній Радіодиктант обіцяє відрізнятися від попередніх не лише участю двох читців.

    Автор тексту Артур Дронь розповів, що прагнув створити особисту й емоційну розповідь, яка нагадуватиме відверту розмову з близькою людиною.

    За словами письменника, текст не міститиме навмисно ускладнених архаїзмів чи діалектизмів.

    Організатори також наголошують: мета Радіодиктанту полягає не в перевірці грамотності як такій, а в об’єднанні українців незалежно від місця проживання, віку чи рівня знання мови.

    Попри щорічні суперечки, інтерес до акції залишається високим. У 2025 році учасники надіслали на перевірку понад 11 тисяч робіт, зокрема з-за кордону.

    Цьогоріч долучитися до Радіодиктанту можна буде через Українське Радіо, Радіо Культура, телеканал «Суспільне Культура», YouTube та застосунок «Дія».

    Чи стане участь Даші Астаф’євої та Артура Пройдакова приводом для нових дискусій після трансляції, покаже вже 27 жовтня. Однак історія Радіодиктанту свідчить, що навіть суперечки навколо текстів і читців не заважають українцям щороку повертатися до цієї традиції.

  • 9 листопада: яке сьогодні свято, що не можна робити та народні прикмети

    9 листопада: яке сьогодні свято, що не можна робити та народні прикмети

    9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови — одне з найважливіших культурних свят, яке об’єднує мільйони людей навколо ідеї збереження рідної мови, ідентичності та історичної пам’яті. Традиційно цього дня пишуть Радіодиктант національної єдності, беруть участь у мовних флешмобах, цитують класиків, читають вірші і говорять про силу слова в історії українського державотворення.

    Також 9 листопада вшановують пам’ять Нестора Літописця — автора «Повісті минулих літ», монаха Києво-Печерської лаври, якого вважають батьком української та східнослов’янської історіографії. Це символічна дата для всіх, хто цінує силу письма, документування історії та спадкоємність поколінь.

    У світі 9 листопада також має свої знакові дати. Зокрема, відзначають Всесвітній день якості — ініціативу, спрямовану на підвищення стандартів у виробництві, управлінні, освіті та соціальній сфері. У Німеччині згадують «Кришталеву ніч» 1938 року — трагедію, що стала початком масових репресій проти єврейського населення. У Сполучених Штатах відзначають День винахідника — вшанування людей, ідеї яких змінюють світ.

    В українських селах 9 листопада було пов’язане з прогнозами зими. Наші предки вірили, що цього дня природа говорить про те, яким буде холодний сезон. Серед головних прикмет:

    якщо вранці густий туман — зима прийде теплою і вологою;

    якщо іній вкрив дерева — зима буде сніжною і морозною;

    якщо день безвітряний і ясний — чекай суворих холодів у грудні;

    якщо птахи летять низько — скоро прийдуть сильні морози.

    Серед народних заборон цього дня — не сваритися, не лихословити, не відмовляти в допомозі і не обманювати, адже вірили, що слова, сказані 9 листопада, мають особливу вагу і можуть впливати на долю. Також не радили позичати гроші — «щоб успіх не вийшов із хати».

    Доброю традицією вважалося писати листи або починати важливу інтелектуальну справу: навчання, роботу над рукописом, переклад чи дослідження. Казали: «Що сьогодні напишеш — те доля почує».

    Іменини 9 листопада святкують: Нестор, Андрій, Іван, Олександр, Степан, Максим.

    Цей день нагадує: мова — не просто інструмент спілкування, це фундамент культури, історії та свободи. А старі прикмети й традиції додають святу тепла, глибини та відчуття зв’язку поколінь.

  • Чому сьогодні не можна порушувати обіцянки: традиції 27 жовтня

    Чому сьогодні не можна порушувати обіцянки: традиції 27 жовтня

    27 жовтня — дата, яка поєднує одразу кілька важливих сенсів: церковну пам’ять, українську мовну ідентичність і народні прикмети про зиму. Віряни сьогодні згадують Нестора Літописця. За новим церковним стилем саме 27 жовтня вшановується постать людини, яка лишила по собі ключові тексти про історію Київської Русі та життя ранніх українських святих. Саме завдяки працям Нестора ми знаємо чимало про формування давньої державності, князів, міжусобиці, перші хрещення і духовні практики. У старому стилі на цю дату припадало вшанування святого Миколи Святоші — князя, який зрікся світського життя, і чернігівського та київського праведника, а також мучеників Протасія і Параскеви Сербської. Ці імена далі живуть у місцевих церковних традиціях, особливо на півночі України.

    Для України цей день має ще один вимір — мовний. 27 жовтня відзначається День української писемності та мови. Це свято присвячене розвитку української мови, освіти, культури і медіа. У цей день зазвичай говорять про історію переходу на українську, про те, як змінилася публічна мова після початку повномасштабної війни, і про відповідальність журналістів, освітян і блогерів за якість мовлення. Традиційно також проводиться радіодиктант: будь-хто може приєднатися до написання тексту в прямому ефірі, а потім надіслати свою роботу на перевірку. Автори безпомилкових текстів отримують подарунки й публічне визнання. Це не просто гра, а спосіб показати, що українська — жива, сучасна і єднає людей по всьому світу.

    Світова площина теж не порожня. На міжнародному рівні 27 жовтня відзначають Всесвітній день аудіовізуальної спадщини — це нагадування про важливість збереження кіноархівів, теле- і радіозаписів, історичних відео і звуку, бо без цього швидко втрачається пам’ять про цілі епохи. Також у багатьох країнах сьогодні вшановують шкільні бібліотеки: підкреслюють роль бібліотекарів, відкритого доступу до книжок і того факту, що читання в дитинстві напряму впливає на успішність дитини в дорослому житті. У неофіційних календарях згадуються ще кілька легших за настроєм дат — День трудотерапії, День плюшевого ведмедика, День пива і навіть День пітбулів. Вони більше належать до розважальних або професійних спільнот, але теж активно розганяються у соцмережах.

    27 жовтня — це також дата народження низки відомих історичних постатей. У різні роки саме цього дня народилися мореплавець і дослідник Джеймс Кук, композитор-віртуоз Нікколо Паганіні, винахідник швейної машинки Айзек Зінгер, президент США Теодор Рузвельт, актори Роберто Беніньї та Джон Кліз і філософ Френсіс Фукуяма. В українському контексті говорять про композитора Івана Кипріяна, художницю Лею Краснер (Краснер Лі), історика Івана Лисяка-Рудницького і спортсменку Руслану Таран. Ці імена часто згадують у школах і медіа саме як нагадування, що українська культура і наука вплетені у світовий контекст.

    У народній традиції 27 жовтня — день обіцянки. У давніх звичаях вважали, що це слушний момент укласти внутрішню угоду із собою: дати клятву кинути шкідливу звичку, виправити поведінку, зробити добру справу, допомогти комусь із близьких. Головне — не затягувати і виконати взяте слово якнайшвидше. Вірили, що той, хто дотримається обіцянки, отримає «дозвіл долі» на здійснення бажання. Через це вважалося категорично забороненим давати порожні, нещирі обіцянки або брехати про свої наміри. Людина, яка порушує слово цього дня, «ламає» власну удачу.

    Народні прикмети прив’язані до погоди й зими. Якщо дощу немає, але земля волога — чекали ранню зиму. Північний вітер тлумачили як ознаку майбутніх морозів. Якщо птахи замовкали і переставали співати — це означало наближення похмурих і вогких днів. Якщо на горобині було багато ягід — казали, що грудень буде сніжним. Окремо відзначалося: день сприятливий для будь-якого навчання, засвоєння нових навичок, хрещення дітей і просто домашньої роботи.

    Що не можна сьогодні: не хизуватися, не обмовляти і не відмовляти у допомозі. Також небажано «кидати слово на вітер» — тобто обіцяти те, чого ви точно не зробите. За традицією вважалося, що така легковажність може повернутися конфліктами в родині і затяжними непорозуміннями.