Позначка: День вишиванки

  • Від 500 до 64 000 гривень: чому українські вишиванки коштують як масмаркет і як люксовий одяг

    Від 500 до 64 000 гривень: чому українські вишиванки коштують як масмаркет і як люксовий одяг

    Напередодні Всесвітнього дня вишиванки український ринок традиційного одягу переживає черговий сплеск попиту. За словами представників етнобрендів, у травні продажі вишитих сорочок зростають приблизно на 30%, а сам ринок продовжує стрімко розшаровуватися: поряд із масовими моделями за кількасот гривень дедалі активніше продаються дизайнерські та реконструйовані вишиванки вартістю у десятки тисяч гривень.

    Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine, для якого журналісти поспілкувалися з українськими виробниками етноодягу та дослідили, з чого формується ціна на сучасну українську вишиванку.

    Сьогодні український ринок вишитого одягу охоплює надзвичайно широкий ціновий діапазон. Найдешевші моделі можна знайти на маркетплейсах за 500–800 гривень. Водночас авторські або реконструйовані вишиванки ручної роботи можуть коштувати 40 000–64 000 гривень і більше.

    За словами засновниці бренду Khrystyna Rachytska Христини Рачицької, далеко не все, що продається на ринку під назвою «вишиванка», справді є традиційною вишитою сорочкою.

    «Вишиванка — це традиційний продукт із конкретним історичним кроєм, орнаментами, кольорами та символікою», — пояснює Рачицька.

    Саме складність виконання, техніка вишивки, тканина та рівень автентичності найбільше впливають на кінцеву ціну виробу.

    Представники ринку пояснюють: найдешевші моделі здебільшого виготовляють машинною вишивкою на фабричних тканинах, нерідко із синтетичними домішками. Такі вироби часто виробляються масово та мають мінімальну частку ручної роботи.

    Натомість дорожчі сорочки створюються вручну або комбінують ручну та машинну техніки. У виробництві використовують натуральний льон, конопляні тканини, бавовну преміумкласу або спеціально виткане полотно. Окремі бренди також працюють із реконструкцією старовинних технік вишивки та архівних орнаментів різних регіонів України.

    Саме ручна праця формує основну частину вартості преміальної вишиванки. На створення однієї сорочки майстрині можуть витрачати від кількох тижнів до кількох місяців роботи залежно від складності орнаменту та кількості елементів.

    У сегменті люксових етнобрендів значну роль відіграє також дизайн, обмежені колекції, індивідуальне пошиття та використання рідкісних технік. Частина виробників працює фактично у форматі haute couture — із ручним викроюванням, персоналізованими орнаментами та ексклюзивними тканинами.

    Попит на вишиванки в Україні залишається стабільно високим після початку повномасштабної війни. Якщо раніше для багатьох українців вишита сорочка асоціювалася переважно зі святковим або офіційним одягом, то тепер вона дедалі частіше стає елементом повсякденного гардероба та символом культурної самоідентифікації.

    Представники брендів розповідають, що після 2022 року значно зріс інтерес до автентичної української культури, локальних виробників та традиційного одягу. Водночас посилився й міжнародний інтерес до українських етномотивів.

    Українські бренди дедалі активніше продають продукцію за кордон — до США, Канади, країн ЄС та Австралії. Частину попиту формує українська діаспора, однак останніми роками вишиванки все частіше купують і іноземці, які цікавляться українською культурою.

    На ринку також посилилася конкуренція між масовим виробництвом та нішевими етнобрендами. Частина виробників робить ставку на доступні моделі та великі обсяги продажів, тоді як інші працюють у сегменті повільної моди та ексклюзивного одягу.

    Виробники наголошують: ціна вишиванки залежить не лише від тканини чи складності орнаменту, а й від самого підходу до створення виробу. У преміальному сегменті покупець платить не просто за одяг, а за ручну працю, автентичність, дослідження регіональних технік та культурну цінність речі.

    Частина брендів співпрацює з етнографами, музеями та приватними колекціонерами, щоб відтворювати старовинні українські сорочки максимально точно. Такі реконструкції можуть включати навіть ручне ткацтво полотна або використання технік, які сьогодні знають лише одиниці майстрів.

    Водночас масовий сегмент ринку продовжує активно розвиватися через високий попит у дні національних свят, випускних, корпоративних подій та державних заходів. Саме у травні виробники традиційно фіксують один із найбільших піків продажів.

    За оцінками учасників ринку, попит на український етноодяг продовжить зростати й надалі. Вишиванка поступово перестає бути лише символічним одягом «на свято» і перетворюється на повноцінний елемент сучасної української моди.

    Окремий тренд останніх років — інтеграція традиційної вишивки у сучасний дизайн. Українські бренди дедалі частіше поєднують автентичні орнаменти з oversize-силуетами, мінімалізмом, сучасним кроєм та streetwear-естетикою.

    Водночас самі виробники визнають: масовість ринку створює й проблему підміни понять. Через популярність вишиванок дедалі більше товарів із простими декоративними елементами продаються як «традиційний український одяг», хоча фактично не мають нічого спільного з історичною вишивкою.

    Саме тому експерти радять звертати увагу не лише на зовнішній вигляд виробу, а й на техніку виконання, тканину, походження орнаментів та інформацію про бренд.

  • День вишиванки єднає українців усього світу

    День вишиванки єднає українців усього світу

    Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки — свято, яке не має фіксованої дати, але має глибокий сенс. Це не державне і не церковне свято, а день, коли українці по всьому світу вдягають вишиванки — як символ своєї ідентичності, культури та любові до рідного краю.

    День вишиванки об’єднує людей різного віку, статусу та регіону. У цей день українські вулиці, школи, офіси, урядові установи перетворюються на яскраві полотна з орнаментами, що мають вікову історію. Вишиванка — це не просто одяг. Це — зашифрована пам’ять про предків, знаки захисту, обереги, а в умовах війни — ще й акт спротиву та гордості.

    2025 року українці відзначають День вишиванки на тлі війни, але ще сильніше й свідоміше. Люди надягають вишиті сорочки, влаштовують флешмоби, поширюють фото з хештегами #ВишиванкаЄднає та #ДеньВишиванки. Навіть скульптури в містах одягають у вишиванки — як це зробили в Києві на Поштовій площі.

    Сьогодні вишиванка — це частина української стійкості, знак непохитності культури, що жила й житиме, попри всі загрози. І щороку, одягаючи її, кожен українець додає ще один візерунок до великої історії свого народу.

  • Свята травня 2025: коли в Україні День матері, вишиванки та інші важливі дати

    Свята травня 2025: коли в Україні День матері, вишиванки та інші важливі дати

    Травень традиційно вважається місяцем свят, які українці відзначають із теплом, увагою до традицій і важливих дат. Цьогоріч календар останнього місяця весни також багатий на професійні, міжнародні та пам’ятні події, що зроблять цей період особливо насиченим.

    Відкриває травень Міжнародний день праці (1 травня), присвячений пам’яті трудових протестів у Чикаго, що відбулись ще 1886 року. Трохи пізніше, 3 травня, українці відзначать одразу кілька дат: Всесвітній день свободи преси, професійне свято кондитерів та день народження міста Львова.

    Особливо важливими для українського суспільства цього року стануть 8 та 9 травня: Дні пам’яті та примирення, а також День Європи, який із 2023 року Україна святкує саме 9 травня, підкреслюючи європейський вибір і солідарність.

    11 травня – особлива дата для українських родин: День матері. Це свято традиційно відзначають у другу неділю травня, коли українці вітають своїх мам теплими словами та подарунками.

    Ще одна улюблена дата – День вишиванки, що припадає на 15 травня. Цього дня українці одягають національний одяг, демонструючи єдність, любов до традицій та культури.

    У середині травня українці також згадують трагічні сторінки історії: 18 травня – День боротьби за права кримськотатарського народу і День пам’яті жертв політичних репресій, присвячений депортації кримських татар та репресіям радянської влади.

    Не оминуть увагою і професійні свята: банкіри відзначатимуть свій день 20 травня, військові морської піхоти та патріотичні сили – День Героїв та День морської піхоти України 23 травня. Кияни традиційно святкуватимуть День міста в останні вихідні травня, цього року – 25 травня.

    Через воєнний стан додаткових вихідних у травні 2025 року не буде, тож українці відпочиватимуть лише у звичні суботи та неділі. Однак це не завадить відзначити важливі свята у колі родини чи друзів.

  • День вишиванки 2024: історія свята та особливості української вишивки

    День вишиванки 2024: історія свята та особливості української вишивки

    Сьогодні, 16 травня 2024 року, Україна відзначає День вишиванки, свято, яке стало символом національної єдності та патріотизму. Незважаючи на те, що цей день має всього 18-річну історію, він вже став невід’ємною частиною культурного календаря країни та відзначається усіма шари населення.

    16 травня 2024 року в Україні вкотре відзначать День вишиванки. Зараз свято особливо важливе, оскільки Росія продовжує знищувати українську культуру і все, що з нею пов’язано.

    Коли виник День вишиванки

    У 2006 році студентка історичного факультету Чернівецького національного університету Леся Воронюк запропонувала одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. До ініціативи долучилися викладачі, а згодом ідея поширилася і в інших містах. Після цього в третій четвер травня в Україні та в українських діаспорах по всьому світу відзначають День вишиванки.

    Цього року свято припадає на 16 травня. У 2023 День вишиванки святкували 18-го числа.

    День вишиванки 2024 фотоFullscreen
    У День вишиванки українці демонструють свій національний одяг
    Фото: УНІАН

    Коли українці почали носити вишиванки

    За даними деяких істориків, ще за часів палеоліту люди, які проживали на території України, прикрашали одяг вишивкою. Найстаріші вишиванки в Україні археологи виявили біля села Мізин на Чернігівщині.

    Згодом у Миколаївській області було проведено розкопки могили знатної та багатої сарматки. У кургані Соколова Могила археологам вдалося розкопати вовняний одяг, імовірно, сорочку, оздоблену давньою вишивкою. Цей факт доводить важливість вишитого одягу для людей, адже його клали навіть у могилу разом із золотом.

    Також вишиванки були знайдені в Києво-Печерській лаврі. Вбрання вишивала мати гетьмана Мазепи.

    Щодо мотивів, то здебільшого це були геометричні візерунки, квіткові орнаменти. Зокрема, використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь і “ретязь” (різновид “хрестика”). Вона була особливо популярною на заході України. Основні кольори — червоний і чорний. Чорний символізував горе і печаль, червоний — радість і любов.

    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття.фотоFullscreen
    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття.
    Фото: Фокус

    Як відомо, квіти з’явилися набагато пізніше, ніж геометричний візерунок. Популяризував їх виробник парфумерії “Брокар і К°”. Його дружина Шарлотта Раве вирішила доповнювати недорогу косметику для середнього класу листочками зі зразками вишивки. Після цього нові на той момент мотиви поступово інтегрувалися в народні орнаменти.

    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття. фотоFullscreen
    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття.
    Фото: Фокус

    Сучасна ж вишиванка може похвалитися розмаїттям фасонів, технік вишивки, кольорів і креативів. Люди носять вишиті сукні, корсети, спідниці.

    люди у вишиванках 2024 фотоFullscreen
    У День вишиванки українці демонструють свій національний одяг
    Фото: УНІАН

    Наприклад, президент України Володимир Зеленський у 2022 році демонстрував вишиванку з танками. Малюнок придумала майстриня з Білорусі Руфіна Базлова. Прикрашають вбрання стилізовані зображення чоловіка і жінки, а також танк і БТР.

    Володимир Зеленський у вишиванці з танками фото 2024Fullscreen
    Володимир Зеленський у 2022 році
    Фото: Офіс президента

    Візерунок — оберіг для вишиванки

    Орнаменти вишиванки несли в собі не тільки естетичне задоволення, а й зашифроване послання, код роду, стаючи оберегом людини. Дитині вишивали сорочку із вбрання її батьків, наречена створювала вишиванку для свого коханого. Часто сенс конкретних орнаментів губився з поколіннями, адже майстрині просто повторювали за бабусями і прабабусями, але магічного ефекту від цього ніхто не відміняв.

    Візерунком-оберегом прикрашали ту частину одягу, яка прикривала найвразливіші частини тіла людини — горло, серце.

    Як святкувати День вишиванки 2024 року

    Особливих заходів до Дня вишиванки не організовують, особливо в часи продовження повномасштабної війни з РФ і постійної небезпеки. Люди цього дня одягають свій одяг, можливо, від минулих поколінь. Українці демонструють національне вбрання на вулицях і діляться патріотичними кадрами в соцмережах, зберігаючи пам’ять про святковий травневий день.